Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем
IV Міжнародна науково-технічна конференція «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології» (Одеса, 28 червня — 2 липня 2010 р.).
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27754 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем / В. Мачулін, В. Литовченко, О. Стронський, Я. Лепіх, В. Сминтина // Вісн. НАН України. — 2010. — № 11. — С. 27-29. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859815582401036288 |
|---|---|
| author | Мачулін, В. Литовченко, В. Стронський, О. Лепіх, Я. Сминтина, В. |
| author_facet | Мачулін, В. Литовченко, В. Стронський, О. Лепіх, Я. Сминтина, В. |
| citation_txt | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем / В. Мачулін, В. Литовченко, О. Стронський, Я. Лепіх, В. Сминтина // Вісн. НАН України. — 2010. — № 11. — С. 27-29. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | IV Міжнародна науково-технічна конференція «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології» (Одеса, 28 червня — 2 липня 2010 р.).
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:22:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 11 27
СЕНСОРИКА — ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМ РОЗВИТКУ
СУЧАСНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
IV Міжнародна науково-технічна конференція «Сенсорна електроніка
і мікросистемні технології» (Одеса, 28 червня — 2 липня 2010 р.)
О станнім часом в індустріально розви-
нутих країнах сенсорику1 активно до-
сліджують, відповідно, інтенсивно розви-
ваються провідні галузі науки й техніки,
виникають не лише високі технології, а
передусім інтелектуально високі структу-
ри. В Україні також приділяють велику
увагу вивченню нових принципів сенсори-
ки. Виявляє зацікавленість до цієї галузі й
бізнес, який забезпечує інженерно-тех ніч-
не оформ лення ідей, сприяє їхній при-
кладній реалізації.
Протягом 10-ти років в Україні регуляр-
но проходять міжнародні кон ференції з
питань сенсорики мікроелектронного за-
безпечення за участю авторитетних спеці-
алістів із багатьох країн. Ініціатор цього за-
ходу — Одеський національний університет
ім. І. Меч никова. Протягом багатьох років
програмні та оргкомітети цих конференцій
очолює проф. В.А. Сминтина. Є в Україні
й журнал щодо цієї проблематики «Сен-
сорна електроніка і мікросистемні техно-
логії», до редакційної колегії якого вхо-
дять відомі представники вітчизняної та
зарубіжної науки.
Цьогорічна конференція відбулася на
базі Одеського національного університету
ім. І. Мечникова і була приурочена до 145-ї
річниці цієї установи й 50-річчя Інституту
фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьо-
ва НАН України.
У форумі взяли участь 270 представни-
ків академічних установ, ВНЗ і науково-
1 Сенсорика — наука про принципи формування дат-
чиків, чутливих до різних зовнішніх факторів — світ-
ла, звуку, запаху, дотику тощо.
промислових організацій усіх регіонів Ук-
раїни, а також гості з 19 закордонних нау-
кових центрів (Білорусь, Росія, Казахстан,
Польща, Чехія, Латвія, Великобританія,
Франція, Німеччина, Італія, Іран, Туреччи-
на, Йорданія, Фінляндія, Японія, Канада,
Мексика, США). Виступили з доповідями
два академіки НАН України, один член-
кореспондент РАН, понад 90 докторів наук
і професорів. У цілому було заслухано й
обговорено 308 доповідей, серед яких 19
пленарних. Представлені за напрямами
конференції доповіді охопили практично
всі аспекти сенсорики — від фізичних, хі-
мічних, біологічних явищ до дослідження
процесів деградації, питань метрології сен-
сорів та їхнього використання в інтелекту-
альних інформаційних системах.
Нагадаємо, що високоефективні інфор-
маційні системи належать до нових нау-
ково-технічних досягнень, які вже знайшли
застосування практично в усіх галузях, а в
перспективі спроможні кардинально зміни-
ти організацію і структуру різних видів ви-
робництва, вплинути на діяльність і жит-
тя людини. Такі системи будують на основі
мікропроцесорної техніки з використанням
високого рівня математичного забезпечен-
ня, що дозволяє обробляти величезні маси-
ви даних із надвисокою швидкістю. Вони
здатні до аналізу оброблюваної інформації,
підготовки варіантів управлінських рішень.
Ці системи дістали назву інтелектуальних
систем, їх використовують у робототехніці,
космічній та авіатехніці, в системах моніто-
рингу довкілля, охорони здоров’я тощо.
Однак ефективна робота інтелектуаль-
них систем можлива лише за умови забез-
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 11
печення високоякісною первинною інфор-
мацією. Мікроелектронні датчики (сенсо-
ри) — джерело такої інформації, основні
елементи інформаційно-вимірювальних ін-
телектуальних систем будь-якої функції,
що визначають, крім метрологічних та екс-
плуатаційних, економічні характеристики
систем. Більшість використовуваних нині
датчиків не відповідає сучасним вимогам
за точністю вимірюваних параметрів, швид-
кодією, стабільністю характеристик, надій-
ністю.
Таким чином, має місце суттєвий роз-
рив між можливостями систем обробки ін-
формації та характеристиками датчиків,
що забезпечують їх первинним сигналом.
Крім того, в багатьох випадках крім ме-
трологічних характеристик ставлять під-
вищені вимоги до експлуатаційних. Ідеть-
ся про радіаційну стійкість, пожежовибу-
хобезпечність, розширений діапазон робо-
чих температур, довготривалу стабільність
характеристик, надійність. Це й зумови-
ло інтенсивний ріст науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт у цій га-
лузі.
Розвиток мікроелектроніки і перспекти-
ви наноелектроніки, сучасні можливості
мікропроцесорної техніки, особливості її
використання в інформаційних системах
вимагають реалізації нових підходів до
створення датчиків. Означені вище пробле-
ми і широкий спектр міждисциплінарних
досліджень (матеріалознавство, досліджен-
ня фізичних, хімічних, біохімічних, біофі-
зичних явищ та ефектів, математичне за-
безпечення, машинні методи проектування,
новітні технології тощо) привели до фор-
мування нового науково-технічного напря-
му «Сенсорика», що бурхливо розвиваєть-
ся продовж останніх 10 років. Датчики
(сенсори) нового покоління, інтегровані в
інтелектуальні системи, повинні забезпе-
чити вказані вимоги за метрологічними й
експлуатаційними характеристиками в ре-
жимі on-line, а також поєднувати мікромі-
ніатюризацію з одночасним підвищенням
надійності.
Як показали виголошені доповіді, про-
відні наукові колективи працюють в акту-
альних фундаментальних і прикладних на-
прямах, пов’язаних із дослідженням нових
принципів побудови сенсорів, розроблен-
ням високоефективних інформаційних сис-
тем, функціональних матеріалів і мікросис-
темних технологій.
Значну частину доповідей присвячено ви-
користанню різноманітних нанооб’єктів у
сенсорних системах. У значній мірі це по-
в’язано з тим, що перехід від макро- та мік-
ророзмірів до розмірів в інтервалі 1–100 нм
приводить до значних якісних змін фізич-
них властивостей речовин, підвищення ка-
талітичної чи реакційної спроможності спо-
лук. Різноманітність наноматеріалів і прин-
ципів дії зумовлює й різноманітність типів
сенсорів. В оптичних сенсорах використо-
вують наночастинки, нанокластери, кван-
тові точки, в електрохімічних — нанодроти,
нанотрубки, нанострижні.
Нанорозмірні організовані плівкові струк-
тури, наприклад, плівки Ленгмюра–Бло-
джет, застосовують в оптичних, по верхнево-
акустичних сенсорах. Наноструктури та-
кож знаходять застосування у газових, мо-
лекулярних, електрохімічних сенсорах.
Так, у своїй доповіді В.Г. Литовченко ви-
світлював проблеми створення сенсорів на
основі нанорозмірних кластерів. Нанороз-
мірність матеріалів у сучасних мікросис-
темних технологіях була розглянута в до-
повіді Г.М. Морозовської та Г.С. Свєчнікова,
нові можливості розроблення сенсорів із
використанням наноструктур — у доповіді
Е.М. Шпілевського. Використання нанобіо-
сенсорів для діагностики і візуалізації рако-
вих клітин (використання флуоресценції на-
півпровідникових квантових точок) представ-
лено в доповіді С.В. Божокина та інших. Біо-
сенсори, основані на наноструктурованому
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2010, № 11 29
кремнії, з використанням поверхневого
плазмонного резонансу для біохімічних до-
сліджень були розглянуті в доповіді
Н.Ф. Стародуба та ін.
Проблематика МДН (метал-діелектрик-
напівпровідник) електроніки на основі
германію та напівпровідників типу AIIIBV
на прикладі проблеми збільшення швидко-
дії з розглядом можливих технологічних
шляхів роз’язання представлена в доповіді
І.Г. Неізвестного. І.В. Блонський присвя-
тив свій виступ розгляду нестаціонарних
оптичних процесів у наночастинках благо-
родних металів у полі потужних фемтосе-
кундних імпульсів, де спостерігались такі
нові явища, як філаментація лазерного ви-
промінювання, динамічне поляризаційне
розщеплення поверхневих плазмонів.
Вплив електронного опромінення на
ниткоподібні кристали кремнію, кремнію-
германію та шари полікремнію (створен-
ня радіаційно стійких сенсорів) розглянуто
в доповіді А.О. Дружиніна. Властивостям
наноструктур ртуть-кадмій-телур (застосу-
вання для ІЧ детекторів і випромінювачів)
присвятив доповідь Н.Н. Михайлов та ін.
Серед доповідей, що висвітлювали інші
сенсорні напрями, слід відзначити ви-
ступ С.В. Дзядевича та ін., де розгляда-
лися ферментні біосенсори на основі іон-
селективних польових транзисторів. Такі
сенсори були протестовані в реальних умо-
вах. Вони демонструють чимало переваг
порівняно з іншими типами датчиків. Ак-
туальному напрямові сонячних елементів і
радіаційних сенсорів присвячено доповідь
В.А. Скришевського, де розглянуто різні
схемні рішення плівкових сонячних еле-
ментів з використанням пористого крем-
нію.
Конференція зафіксувала значні успіхи
українських науковців у фундаментальних
і прикладних напрямах сенсорики: фото-
електричних перетворювачах, біосенсори-
ці, акустоелектроніці. Відмічалося також,
що значна частина нових сенсорних розро-
бок (датчиків), інтегрованих в інтелекту-
альні системи, впроваджена або плануєть-
ся до впровадження у виробництво.
На завершення конференція заслухала й
обговорила доповідь Я.І. Лепіха, Ю.О. Гор-
дієнко, С.В. Дзядевича та ін. за матеріала-
ми роботи «Створення мікроелектронних
датчиків нового покоління для інтелек-
туальних систем», висунутої на здобуття
Державної премії України у галузі науки і
техніки за 2010 р., й одноголосно вислови-
ла цій роботі свою підтримку.
Окремо варто згадати про участь моло-
дих учених. Їхні найкращі доповіді були
відзначені рішенням спеціального журі.
Учасники конференції визнали за до-
цільне звернутись до МОН і НАН України
з клопотанням щодо підвищення рівня фі-
нансування науково-дослідних і дослідно-
конструкторських робіт у галузі сенсорної
електроніки й мікросистемних технологій
як перспективного напряму зі створення
інтелектуальних інформаційних систем із
використанням сенсорів нового покоління.
Наступну V Міжнародну науково-тех-
нічну конференцію «Сенсорна електроніка
і мікросистемні технології» заплановано на
2012 р.
В. МАЧУЛІН,
академік НАН України,
директор Інституту фізики напівпровідників
ім. В.Є. Лашкарьова НАН України,
В. ЛИТОВЧЕНКО,
член-кореспондент НАН України,
завідувач відділенням мікроелектроніки
тієї ж установи,
О. СТРОНСЬКИЙ,
доктор фізико-математичних наук,
провідний науковий співробітник
тієї ж установи,
Я. ЛЕПІХ,
доктор фізико-математичних наук,
В. СМИНТИНА,
доктор фізико-математичних наук,
заступник голови Південного наукового
центру НАН України
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-27754 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:22:15Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мачулін, В. Литовченко, В. Стронський, О. Лепіх, Я. Сминтина, В. 2011-10-13T10:22:34Z 2011-10-13T10:22:34Z 2010 Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем / В. Мачулін, В. Литовченко, О. Стронський, Я. Лепіх, В. Сминтина // Вісн. НАН України. — 2010. — № 11. — С. 27-29. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27754 IV Міжнародна науково-технічна конференція «Сенсорна електроніка і мікросистемні технології» (Одеса, 28 червня — 2 липня 2010 р.). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем Article published earlier |
| spellingShingle | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем Мачулін, В. Литовченко, В. Стронський, О. Лепіх, Я. Сминтина, В. Форуми |
| title | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем |
| title_full | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем |
| title_fullStr | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем |
| title_full_unstemmed | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем |
| title_short | Сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем |
| title_sort | сенсорика — перспективний напрям розвитку сучасних інтелектуальних інформаційних систем |
| topic | Форуми |
| topic_facet | Форуми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/27754 |
| work_keys_str_mv | AT mačulínv sensorikaperspektivniinaprâmrozvitkusučasnihíntelektualʹnihínformacíinihsistem AT litovčenkov sensorikaperspektivniinaprâmrozvitkusučasnihíntelektualʹnihínformacíinihsistem AT stronsʹkiio sensorikaperspektivniinaprâmrozvitkusučasnihíntelektualʹnihínformacíinihsistem AT lepíhâ sensorikaperspektivniinaprâmrozvitkusučasnihíntelektualʹnihínformacíinihsistem AT smintinav sensorikaperspektivniinaprâmrozvitkusučasnihíntelektualʹnihínformacíinihsistem |