Виступ на Ювілейній сесії
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28024 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ на Ювілейній сесії / Б.М. Малиновський // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 15-16. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859860957587570688 |
|---|---|
| author | Малиновський, Б.М. |
| author_facet | Малиновський, Б.М. |
| citation_txt | Виступ на Ювілейній сесії / Б.М. Малиновський // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 15-16. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T15:45:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2 15
він спитав, як в Україні сприймають Ли-
сенка і лисенківщину. М.В. Келдиш протес-
тував проти цієї особистості й цього яви-
ща. Я сказав, що його думка була слушна,
Лисенко — просто невіглас. «Ні, — запере-
чив Мстислав Всеволодович, — це був ли-
ходій».
М.В. Келдиш був епохою. Разом з Коси-
гіним, Байбаковим, Патоном він спрямо-
вував науково-технічний прогрес країни. І
водночас він був милим і простим у спіл-
куванні.
Між іншим, М.В. Келдиш полюбляв ви-
пити чарочку коньяку і «закусити» сигаре-
тою. У нього тоді почалися проблеми із су-
динами, тож я просив його кинути палити,
але він не слухав.
І все таки це була чудова людина, геніаль-
ний науковець, великий організатор науки,
один з найголовніших моїх учителів.
Б.М. МАЛИНОВСЬКИЙ,
член-кореспондент НАН України
Н е всі, напевно, знають, що Мстислав
Всеволодович Келдиш був хрещеним
батьком перших радянських обчислюваль-
них машин, розроблених під керівництвом
Сергія Олексійовича Лебедєва. Це, зокре-
ма, МЕОМ — перша така машина. Її про-
грамне управління збережене в пам’яті,
тобто це справжній комп’ютер. Приймати
її приїхала комісія, у складі якої був
М.В. Келдиш і багато видатних учених, як-
от Боголюбов, Тихонов, Базилевський. Це
означає, що комісія була дуже серйозна.
Як відбувалась робота комісії? Це теж
досить цікаво. Невеликий витяг із книжеч-
ки «Как это начиналось», автори — Шкаба-
ра і Дашевський. «В конце 1951 г. в Феофа-
нию из Москвы приехала весьма предста-
вительная комиссия Академии наук СССР
для приемки в эксплуатацию МЭСМ. Воз-
главлял эту комиссию академик Келдыш,
в ее состав входили академики Соболев,
Лаврентьев, профессора Мидяев и Курош.
Три дня сдавала наша МЭСМ экзамены
академической комиссии. И хотя экзамены
были не конкурсные, так как конкурен-
тов у нее не было, мы страшно волно-
вались и всеми силами старались удер-
жаться от того, чтобы не стоять за дверь-
ми, как толпы любящих родителей, когда
их единственное и ненаглядное чадо сда-
ет вступительные экзамены в вуз. Акаде-
мики с непроницаемыми лицами проходи-
ли из помещения МЭСМ, где они задавали
ей всяческие каверзные задачки, в кабинет
Сергея Алексеевича и там подолгу сове-
щались. Наконец испытания были закон-
чены, и комиссия решила принять маши-
ну с 23 декабря 1951 г. в эксплуатацию.
И вышел наш МЭСМ в люди. Ликование
было всеобщим».
Що це була за машина? Це 50000 опера-
цій за секунду, порівняно з багатьма триль-
йонами, які тепер виконують машини, це
мало, але на той час було достатньо. Після
МЕОМ з 6000 ламп, яка займала величез-
не приміщення, в 1953 році сконструювали
ВЕОМ. Як визнала міжнародна конферен-
ція в Дармштадті (1955), це була найкраща
машина в Європі.
У 1967 р. приймали ВЕОМ-6. Це був
тріумф Лебедєва — мільйон операцій за
секунду, напівпровідникова машина, ви-
граш у змаганні під час польоту «Союз-
Аполлон», виграш 30 хвилин порівняно з
американською машиною, що обслугову-
вала цей політ.
16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 2
Мстислав Всеволодович, прийнявши
МЕОМ, не забув про неї. Він відправив у
відрядження до Феофанії трьох вельми до-
свідчених спеціалістів — Дородніцина, Со-
болєва, Ляпунова, аби виконати розраху-
нок траекторій супутників і ракет. Ці три
поважних науковці, використовуючи меха-
нізм на 50000 операцій за секунду, працю-
вали дев’ять місяців.
Тоді з’явився лист директорові Інституту
електротехніки АН СРСР членові-корес-
понденту АН СРСР Нестеренкові. «Ди-
рекция отделения прикладной математики
и Математического института им. Стекло-
ва АН СССР приносит глубокую благодар-
ность Институту электротехники АН СССР
за участие в большой (ясна річ, таємній, але
в листі так не написано, хоч сам він мав
гриф «Таємно») и важной вычислительной
работе, выполненной с ноября 1952 г. (а ма-
шина існувала з грудня 1951 р.) по июль
1953 г. на малой электронной счетной ма-
шине конструкции академика Лебедева. За
этот период научная группа Математичес-
кого института АН СССР под руководством
академика Дородницына и доктора физико-
математических наук Ляпунова совмест-
но с коллективом лаборатории № 1 (руко-
водитель — академик Лебедев) Института
электротехники АН СССР провела весьма
трудоемкие расчеты по трем сложным про-
граммам, выполнив на электронной маши-
не около 50 млн рабочих операций в секун-
ду». Цифри вражають, але на сучасній ма-
шині такі обчислення зайняли б не дев’ять
місяців, а секунду, а на суперкомп’ютері —
кілька мікросекунд.
Але повернімося до документа. «Особо
следует отметить добросовестный и на-
пря женный труд заместителя заведующе-
го лабораторией Дашевского, главного ин-
женера Черняка, инженеров Гладыш, Де-
дешко, Акулова, Пецова, Погребинского,
техников Мозыря, Розенцвайг, Семенов-
ского. Эти сотрудники, не считаясь со вре-
менем, приложили много усилий для обе-
спечения бесперебойной и качественной
работы машины».
Не можна оминути і роль академіка Кел-
диша у створенні мережевих обчислю-
вальних центрів. Він зробив перший об-
числювальний центр у Союзі, у Москві,
його директором став Дородніцин. А потім
з’явився наш, на базі якого постав Інститут
кібернетики.
Насамкінець скажу: Борис Євгенович
нерідко вживає формулу «3К», додаючи
«+Л». Я б виклав цю формулу так: «3К×Л»,
бо саме машини Лебедєва допомогли
М.В. Келдишу і двом іншим визначним
науковцям зробити зробити буквально не-
можливе.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28024 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:45:35Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Малиновський, Б.М. 2011-10-25T21:42:09Z 2011-10-25T21:42:09Z 2011 Виступ на Ювілейній сесії / Б.М. Малиновський // Вісн. НАН України. — 2011. — № 2. — С. 15-16. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28024 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Постаті Виступ на Ювілейній сесії Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ на Ювілейній сесії Малиновський, Б.М. Постаті |
| title | Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full | Виступ на Ювілейній сесії |
| title_fullStr | Виступ на Ювілейній сесії |
| title_full_unstemmed | Виступ на Ювілейній сесії |
| title_short | Виступ на Ювілейній сесії |
| title_sort | виступ на ювілейній сесії |
| topic | Постаті |
| topic_facet | Постаті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28024 |
| work_keys_str_mv | AT malinovsʹkiibm vistupnaûvíleiníisesíí |