Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata
Шляхом введення додаткових копій гена позитивного регулятора біосинтезу рибофлавіну (РФ) у геном раніше селекціонованих штамів дріжджів Candida famata, здатних до надсинтезу РФ, отримано стабільні дріжджові штами-надпродуценти вітаміну В2. Підібрано оптимальні середовища та умови культивування для м...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та інновації |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28070 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata / К.В. Дмитрук, В.Ю. Яцишин, А.Я. Вороновський, Д.В. Федорович, А.А. Сибірний // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 6. — С. 70-74. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859648133417402368 |
|---|---|
| author | Дмитрук, К.В. Яцишин, В.Ю. Вороновський, А.Я. Федорович, Д.В. Сибірний, А.А. |
| author_facet | Дмитрук, К.В. Яцишин, В.Ю. Вороновський, А.Я. Федорович, Д.В. Сибірний, А.А. |
| citation_txt | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata / К.В. Дмитрук, В.Ю. Яцишин, А.Я. Вороновський, Д.В. Федорович, А.А. Сибірний // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 6. — С. 70-74. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Шляхом введення додаткових копій гена позитивного регулятора біосинтезу рибофлавіну (РФ) у геном раніше селекціонованих штамів дріжджів Candida famata, здатних до надсинтезу РФ, отримано стабільні дріжджові штами-надпродуценти вітаміну В2. Підібрано оптимальні середовища та умови культивування для максимального виходу цільового продукту — РФ.
Путем введения дополнительных копий гена позитивного регулятора биосинтеза рибофлавина (РФ) в геном селекционированных ранее штаммов дрожжей Candida famata, способных к сверхсинтезу РФ, получены стабильные дрожжевые штаммы-сверхпродуценты витамина В2. Подобраны оптимальные среды и условия культивирования для максимального выхода целевого продукта — РФ.
The stable riboflavin (RF) overproducers were isolated by means of amplification of the gene encoding positive regulator of RF synthesis into selected earlier C. famata flavinogenic strains. The medium components and cultivation conditions were optimized for maximal accumulation of product (RF).
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:30:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
70
Наука та інновації. 2009. Т. 5. № 6. С. 70—74.
© К.В. ДМИТРУК, В.Ю. ЯЦИШИН,
А.Я. ВОРОНОВСЬКИЙ, Д.В. ФЕДОРОВИЧ,
А.А. СИБІРНИЙ, 2009
К.В. Дмитрук, В.Ю. Яцишин,
А.Я. Вороновський, Д.В. Федорович, А.А. Сибірний
Інститут біології клітини НАН України, Львів
КОНСТРУЮВАННЯ НАДПРОДУЦЕНТІВ РИБОФЛАВІНУ
(ВІТАМІНУ В
2
) ДРІЖДЖІВ CANDIDA FAMATA
Шляхом введення додаткових копій гена позитивного регулятора біосинтезу рибофлавіну (РФ) у геном раніше
селекціонованих штамів дріжджів Candida famata, здатних до надсинтезу РФ, отримано стабільні дріжджові штами-
надпродуценти вітаміну В
2
. Підібрано оптимальні середовища та умови культивування для максимального виходу
цільового продукту — РФ.
К л ю ч о в і с л о в а: рибофлавін (вітамін В
2
), дріжджі, Candida famata, надсинтез, штами-продуценти.
Рибофлавін (РФ) є одним із найважливі-
ших ростових факторів людини і тварин. До-
бова потреба людини у вітаміні В2 складає
приблизно 2 мг. Дефіцит вітаміну В2 виникає
при інтенсивному рості організму, при вагіт-
ності, після тривалого лікування антибіотика-
ми. РФ успішно застосовується при лікуванні
мігрені та малярії [1]. Надзвичайно важливою
передумовою росту тварин та птахів є достат-
ня забезпеченість кормів вітаміном В2. Дефі-
цит РФ у кормових раціонах веде до порушен-
ня обміну речовин, затримки росту, погіршен-
ня засвоєння амінокислот і жирів, послаблен-
ня зору, дерматозів, зниження продуктивності
і використання поживних речовин у кормах та
їжі. Введення РФ у склад преміксів, комбікор-
мів і кормосумішей для тварин і птиці підви-
щує їх приріст, покращує виживання молод-
няка, збільшує продуктивність, знижує затра-
ти кормів на одиницю продукції.
В Україні виробництво препаратів РФ від-
сутнє. У світі виробляється близько 6,5 тис.
тон РФ. Приблизно 60 % загального виробни-
цтва РФ використовується в сільсь ко му гос-
подарстві як додаток до кормів, решта 40 % —
в медицині як компонент полівітамінних сумі-
шей та лікарських препаратів [2, 3]. РФ про-
тягом десятків років синтезують хімічним спо-
собом. Проте в останні роки спостерігається
заміщення хімічного синтезу РФ біотехноло-
гічним із застосуванням аскоміцет ного гри ба
Ashbya gossypii, генно-інженерних шта мів бак-
терії Bacillus subtilis та дріжджів Candida famata
[4, 5, 6, 7]. Мікробний синтез дозволяє заоща-
дити майже половину коштів, зменшити енер-
гетичні затрати та уникнути забруднення на-
вколишнього середовища [8].
Позитивним у виробництві РФ з викорис-
танням дріжджів є здатність цих мікроорганіз-
мів рости на простих живильних середовищах,
напівпродуктах та відходах харчової промис-
ловості. Крім того, дріжджова біомаса є цін-
ним джерелом збалансованого за амінокис-
лотним складом кормового білка. Серйозним
недоліком промислового штаму C. famata, який
використовувався американською біотехноло-
гічною фірмою Archer Daniels Midland, є його
71Наука та інновації. № 6, 2009
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
генетична нестабільність і реверсія до штамів,
які втрачають здатність до надсинтезу вітамі-
ну В2. Створення стабільних дріжджових про-
дуцентів із підвищеною ефективністю синтезу
РФ дасть можливість налагодити прибуткове
виробництво препаратів цього вітаміну.
У наших попередніх дослідженнях [9] було
ідентифіковано та клоновано ген SEF1, що ко-
дує позитивний регулятор біосинтезу РФ
дріжджів C. famata. З’ясовано, що цей меха-
нізм регуляції біосинтезу РФ є універсальним
для інших видів дріжджів, здатних до надсин-
тезу вітаміну В2. У даній роботі представлено
конструювання високопродуктивного стабіль-
ного дріжджового штаму — продуцента РФ —
шляхом введення додаткових копій гена SEF1
та підбір умов для ефективної продукції віта-
міну В2.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Дріжджі вирощували у колбах та пробірках
у багатому середовищі YPD (глюкоза — 20 г/л;
пептон — 10 г/л; дріжджовий екстракт — 5 г/л),
мінімальному середовищі Беркгольдера (саха-
роза — 20 г/л; (NH4)2SO4 — 3 г/л або сечовина —
1 г/л; KH2PO4 — 0,5 г/л; MgSO4·7H2O — 0,2 г/л;
CaCl2·6H2O — 0,2 г/л; біотин — 1 мкг/л; мікро-
елементи (0,5 мл/л): B3+ — 0,01 мг/л, Cu2+ —
0,01 мг/л, Mn2+ — 0,01 мг/л, Mo4+ — 0,01 мг/л,
Zn2+ — 0,07 мг/л) та в промислових середови-
щах різного складу на качалці (200 об./хв.) при
28 °С протягом 2—6 діб. Для засіву викорис-
товували 1—2-добову культуру дріжджів, ви-
рощену на агаризованому YPD.
Біомасу дріжджів визначали турбідиметрич-
ним методом на концентраційному фотоелек-
тричному колориметрі КФК-2МП (λ = 540 нм,
кювета — 3 мм), розраховуючи суху вагу за ка-
лібрувальною кривою. Вміст флавінів у куль-
туральній рідині визначали флуорометрично
на флуорометрі Turner Quantech Digital Fiiter
Flu o rometere FM109510-33, використовуючи
як стандарт синтетичний РФ.
Електротрансформацію дріжджів С. famata
проводили, як описано раніше [10]. Виділення
сумарної ДНК із клітин С. famata здійснюва-
ли за допомогою комерційного набору DNea-
sy® Tissue Kit (Qiagen, Німеччина). Виділен-
ня та очистку плазмідної ДНК, підготовку та
трансформацію компетентних клітин E. coli,
елек трофорез ДНК в агарозному гелі, елюцію
фрагментів ДНК з агарозного гелю, розщеп-
лен ня ДНК рестриктазами, дефосфорилюван-
ня “липких” кінців ДНК, ліґування лінеаризо-
ваних фрагментів ДНК, ампліфікацію фрагмен-
тів ДНК за допомогою полімеразної ланцюго-
вої реакції (ПЛР) здійснювали згідно з [11].
При ампліфікації фрагментів ДНК за допомо-
гою ПЛР використовували синтетичні оліго-
нуклеотидні праймери фірми “IDT Tech no lo-
gies” (США).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Конструювання стабільного надсинтетика
РФ полягало у введенні додаткової копії гена
SEF1 Debaryomyces hansenii у геном штаму AF4
C. famata, селекціонованого в нашій лаборато-
рії за допомогою класичного мутагенезу ко-
лекційного штаму C. famata ВКМ Y-9, та ви-
користанні селективних середовищ [12]. Від-
бір флавіногенного штаму методами класичної
селекції включав 6 етапів. Як мутаген вико-
ристовували ультрафіолет, нітрозогуанідин та
етилметансульфонат. Протягом кожного ета-
пу селекції перевіряли здатність відібраних
флавіногенних мутантів до росту в середови-
щі з етанолом як єдиним джерелом вуглецю
та енергії і відбирали для подальшого покра-
щення лише ті штами, які здатні утилізувати
етанол. Це давало можливість уникнути не без -
пеки реверсії флавіногенних штамів за оз на кою
здатності рости на етанолі, що корелює у про-
мислового продуцента РФ, штаму ATCC 20849,
із втратою здатності до надсинтезу вітаміну В2.
Найбільш флавіногенним се ред перевірених
виявився штам AF4, що наг ро маджував до 688
мг РФ/л за 4 доби ку ль тивування в колбах на
круговій качалці при 200 об./хв.
Для ведення в геном мутанта AF4 додатко-
вої копії гена SEF1 D. hansenii його трансфор-
72 Наука та інновації. № 6, 2009
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
мували плазмідою pTDhSEF1 [9], що містила,
окрім гена SEF1, ген ble Staphylococcus aureus,
котрий забезпечує резистентність до флеомі-
цину. Відбирали штами, здатні до росту на се-
лективному середовищі, і за допомогою ПЛР
підтверджували наявність у них плазміди.
Нами було відібрано штам AF4/SEF1, який
нагромаджує при вирощуванні в колбах у цук-
рово-мінеральному середовищі більше 1 г РФ/л
(див. рисунок). Цей штам отримав назву Can-
di da famata IMB Y-5034 [12]. Продуктивність
фла віногенезу (кількість утвореного РФ в пе-
рерахунку на одиницю біомаси) сконструйова-
ного штаму C. famata IMB Y-5034 на 3-ю добу
культивування у 3 рази вища, ніж у вихідного
штаму C. famata AF4. Продуктивність біосин-
тезу РФ у промислового штаму C. famata АТСС
20849 при вирощуванні у такому ж середовищі
не перевищує 30 мг РФ/г біомаси.
Проведено аналіз стабільності за ознакою
«надсинтез РФ» у отриманого штаму. Як конт-
ро льні були використані штами C. famata IMB
Y-5033 та AF4. Частота реверсії для раніше
отриманого штаму — надсинтетика РФ C. fa-
ma ta IMB Y-5033 становить 13,8 × 10–6 , а шта-
му AF4 — 0,4 × 10–6. Сконструйований штам C.
famata IMB Y-5034 характеризується високою
стабільністю: після 14 днів культивування він
не утворює нефлавіногенних клонів, здатних
до утворення білих, великих за розміром, ко-
лоній при рості на середовищі з етанолом.
З метою підвищення флавіногенної актив-
ності отриманого рекомбінантного штаму в
його геном було введено другу додаткову ко-
пію гена SEF1 дріжджів D. hansenii. Введення
генетичної інформації у геном реципієнта ви-
магає селективного маркера, завдяки якому
можна відібрати відповідні рекомбінантні шта-
ми. Для цього було сконструйовано плазміду,
яка містить новий домінантний селекційний
маркер для C. famata — ген IMH3 D. hansenii, що
кодує інозинмонофосфат дегідрогеназу і визна-
чає стійкість до мікофенолової кислоти [13].
Сконструйованою плазмідою трансформува-
ли кращий наявний штам — продуцент РФ C. fa-
mata IMB Y-5034 (AF4/SEF1). З окремих ко-
лоній отриманих трансформантів виділяли
сумарну ДНК та аналізували її за допомогою
ПЛР-аналізу на наявність селективного марке-
ра — гена IMH3. В результаті було відібрано
штам AF4/2хSEF1, в геномі якого міститься
щонайменше дві копії гена SEF1 D. hansenii. У
штаму AF4/2хSEF1 визначали рівень синтезу
РФ та вираховували продуктивність флавіно-
генезу. Виявлено, що за продуктивністю синте-
зу РФ сконструйований штам перевищує ви-
хідний штам AF4/SEF1 на 25% (див. рисунок).
Було досліджено флавіногенну активність
низки рекомбінантних штамів, похідних AF4,
які містили додаткову копію гена SEF1, при
вирощуванні у середовищах різного складу
(табл. 1). Найкращий ріст та нагромадження
РФ дослідженими рекомбінантними штамами —
похідними AF4, які містили додаткову копію
гена SEF1, — забезпечувало середовище, що
містило 0,5 % дріжджового екстракту. Макси-
мальний вихід РФ (більше 1 г/л) спостерігав-
ся на 5-у добу вирощування. При цьому про-
дуктивність флавіногенезу штамів, що місти-
ли додаткову копію гена SEF1, була в 2,5 рази
вищою, ніж у штаму-реципієнта AF4.
Продуктивність флавіногенезу штамів AF4, AF4/SEF1,
AF4/2xSEF1
73Наука та інновації. № 6, 2009
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Нагромадження РФ в культурі залежало від
джерела азоту. Максимальний вихід РФ для
штаму № 12 (AF4/SEF1) отримано при виро-
щуванні в середовищі, що містило 0,5 % дріж-
джового екстракту та 0,1 % сечовини — 1377
мг/л (табл. 2). Флавіногенна активність штаму
№ 12 (AF4/SEF1) була нижчою при викорис-
танні відходів та напівпродуктів харчової про-
мисловості (браги, сусла, меляси) та діамонію
фосфату у різних співвідношеннях. Для реком-
бінантного штаму AF4/2хSEF1, що містить дві
копії гена SEF1, максимальний вихід РФ спо-
стерігався і при вирощуванні в середовищі, що
містило 0,5 % дріжджового екстракту.
Було досліджено також вплив концентрацій
окремих компонентів середовища на синтез РФ
сконструйованими штамами з викорис тан ням ме-
тодів математичного планування ек спериментів
(аналіз Плакета–Бермана). Додавання до середо-
вища на 50 % вищої концентрації сахарози, іонів
марганцю, кобальту та цинку приводило до зрос-
тання флавіногенезу на 25, 20, 11 та 6 % відповід-
но. Підвищені концентрації іонів калію, заліза та
міді знижують флавіногенну активність досліджу-
ваних тран с формантів на 9–17 %.
ВИСНОВКИ
За допомогою методів класичної та молеку-
лярної генетики нами було сконструйовано шта-
ми-продуценти РФ, які мають втричі вищу про-
дуктивність біосинтезу вітаміну В2 внаслідок
введення додаткових копій гена позитивного ре-
гулятора біосинтезу РФ SEF1 у геном раніше се-
лекціонованого штаму, здатного до надсинтезу
РФ. Підібрано умови максимального виходу ці-
льового продукту — РФ при вирощуванні скон-
струйованих штамів у лабораторних умовах.
От римані штами мають найвищу продуктив-
ність флавіногенезу з усіх відомих на сьогодні
дріжджових надсинтетиків РФ.
Таблиця 1
Флавіногенна активність рекомбінантних штамів (похідних AF4), які містять додаткову копію гена SEF1,
вирощених у середовищах різного складу (5 діб вирощування)
Штам
СБ СБ + 0,5% YE YPD
Біомаса,
мг/мл
РФ Біомаса,
мг/мл
РФ Біомаса,
мг/мл
РФ
мг/л мг/г мг/л мг/г мг/л мг/г
AF4 1,23 107,7 87,6 5,93 528,6 89,1 7,16 375,8 52,5
№ 1 1,36 281,1 207,2 5,71 1176,8 206,2 3,37 464,4 137,6
№ 8 1,17 267,0 228,8 5,27 1189,9 225,9 5,08 909,3 179,1
№ 11 0,91 279,6 305,7 4,95 930,4 187,9 5,74 698,4 121,7
№ 12 0,88 277,1 313,7 5,49 1210,4 220,6 5,20 600,2 115,3
Таблиця 2
Нагромадження РФ (мг) штамом № 12 (AF4/SEF1) C. famata у середовищах
із різними джерелами азоту
Органічне джерело
Неорганічне джерело
Немає (NH4)2SO4 0,3 %
(NH4)2HPO4
0,3 %
Сечовина 0,1 %
YE, 0,5 % 958,9 1295,5 1173,1 1377,1
Пептон, 0,2 % 326,4 754,9 622,3 999,7
Сусло зернове, 1 % 7,5 262,7 242,1 652,9
Немає — 149,4 40,6 469,2
74 Наука та інновації. № 6, 2009
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Згідно з договором між Інститутом біології
клітини НАН України і ЗАТ «Ладижин» Він-
ницької обл., який передбачає масштабування
культивування продуцента, розпочато опрацю-
вання технології промислового виробництва та
очистки препарату вітаміну В2. Забезпечення
високих виходів біомаси при вирощуванні у
ферментерах дасть змогу налагодити економіч-
но вигідне виробництво вітаміну В2.
ЛІТЕРАТУРА
1. Powers H.J. Riboflavin (vitamin B-2) and health // Amer.
J. Clin. Nutr. — 2003. — Vol. 77. — P. 1352—1360.
2. Vandamme E.J., Soetaert W. 2006. Personal care products
via fermentation and biocatalysis processes. In: Biotech-
nology in Personal Care. Lad, R. (ed.). New York, USA:
Taylor and Francis. — Р. 27—56.
3. Sanchez S., Demain A. Metabolic regulation and overpro-
duction of primary metabolites // Microbial Biotechnol-
ogy. — 2008. — Vol. 1, № 4. — P. 283—319.
4. Stahmann K.P., Revuelta J.L., Seulberger H. Three bio-
technical processes using Ashbya gossypii, Candida fa-
ma ta, or Bacillus subtilis compete with chemical ribofla-
vin production // Microbiol. and Biotechnol. — 2000. —
Vol. 53, № 5 — P. 509—516.
5. Lim S.H., Choi J.S., Park E.Y. Microbial Production of Ri-
boflavin Using Riboflavin Overproducers, Ashbya gossypii,
Bacillus subtilis, and Candida famate: An Overview // Bio-
technol. Bioprocess Eng. — 2001. — Vol. 6. — P. 75—88.
6. Сибірний А.А., Федорович Д.В., Борецький Ю.Р., Воро-
новський А.Я. Мікробний синтез флавінів. Київ: Нау-
кова думка, 2006. — 253 с.
7. Survase S.A., Bajaj I.B., Singhal R.S. Biotechnological
Pro duction of Vitamins // Food Technol. Biotechnol. —
2006. — Vol. 44, № 3. — P. 381—396.
8. Karos M., Vilarino C., Bollschweiler C., Revuelta J.L. A ge-
nome-wide transcription analysis of a fungal riboflavin
overproducer // J. Biotechnol. — 2004. — Vol. 113. — P. 69—
76.
9. Dmytruk K.V., Voronovsky A.Y., Sibirny A.A. Insertion mu-
tagenesis of the yeast Candida famata (Debaryomy ces ha-
nsenii) by random integration of linear DNA frag ments //
Curr. Genet. — 2006. — Vol. 50, № 3. — P. 183–191.
10. Voronovsky A, Abbas C.A., Fayura L.R. et al. Development
of a transformation system for the flavinogenic yeast.
Candida famata // FEMS Yeast Res. — 2002. Vol. 2,
№ 3. — P. 381–388.
11. Sambrook J., Fritsh E.F., Maniatis T. Molecular Cloning: A
La boratory Manual. Cold Spring Harbor Laboratory, Cold
Spring Harbor, New York. 1989.
12. Патент України на корисну модель № 36164 від
10.10.2008 р., бюл. № 19.
13. Hyle J.W., Shaw R.J., Reines D. Functional distinctions
bet ween IMP dehydrogenase genes in providing my co-
phenolate resistance and guanine prototrophy to yeast //
J. Biol. Chem. — 2003. — Vol. 278, № 31. — P. 28470—
28478.
К.В. Дмитрук, В.Ю. Яцишин,
А.Я. Вороновский, Д.В. Федорович, А.А. Сибирный
КОНСТРУИРОВАНИЕ СВЕРХПРОДУЦЕНТОВ
РИБОФЛАВИНА (ВИТАМИНА В2)
ДРОЖЖЕЙ CANDIDA FAMATA
Путем введения дополнительных копий гена позитив-
ного регулятора биосинтеза рибофлавина (РФ) в геном
селекционированных ранее штаммов дрожжей Can dida
famata, способных к сверхсинтезу РФ, получены ста-
бильные дрожжевые штаммы-сверхпродуценты витами-
на В2. Подобраны оптимальные среды и условия ку ль-
тивирования для максимального выхода целевого про-
дукта — РФ.
К л ю ч е в ы е с л о в а: рибофлавин (витамин В2), дрож-
жи, Candida famata, сверхсинтез, штаммы-продуценты.
K.V. Dmytruk, V.Y. Yatsyshyn,
A.Y. Voronovsky, D.V. Fedorovych, A.A. Sibirny
CONSTRUCTION OF RIBOFLAVIN (VITAMIN B2)
OVERPRODUCERS OF THE YEAST
CANDIDA FAMATA
The stable riboflavin (RF) overproducers were isolated
by means of amplification of the gene encoding positive reg-
ulator of RF synthesis into selected earlier C. famata flavi-
nogenic strains. The medium components and cultivation
conditions were optimized for maximal accumulation of
product (RF).
K e y w o r d s: riboflavin (vitamin B2), yeast, Candida fa-
ma ta, oversynthesis, overproducers.
Надійшла до редакції 17.04.09.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28070 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:30:38Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дмитрук, К.В. Яцишин, В.Ю. Вороновський, А.Я. Федорович, Д.В. Сибірний, А.А. 2011-10-27T13:07:37Z 2011-10-27T13:07:37Z 2009 Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata / К.В. Дмитрук, В.Ю. Яцишин, А.Я. Вороновський, Д.В. Федорович, А.А. Сибірний // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 6. — С. 70-74. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin5.06.070 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28070 Шляхом введення додаткових копій гена позитивного регулятора біосинтезу рибофлавіну (РФ) у геном раніше селекціонованих штамів дріжджів Candida famata, здатних до надсинтезу РФ, отримано стабільні дріжджові штами-надпродуценти вітаміну В2. Підібрано оптимальні середовища та умови культивування для максимального виходу цільового продукту — РФ. Путем введения дополнительных копий гена позитивного регулятора биосинтеза рибофлавина (РФ) в геном селекционированных ранее штаммов дрожжей Candida famata, способных к сверхсинтезу РФ, получены стабильные дрожжевые штаммы-сверхпродуценты витамина В2. Подобраны оптимальные среды и условия культивирования для максимального выхода целевого продукта — РФ. The stable riboflavin (RF) overproducers were isolated by means of amplification of the gene encoding positive regulator of RF synthesis into selected earlier C. famata flavinogenic strains. The medium components and cultivation conditions were optimized for maximal accumulation of product (RF). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata Конструирование сверхпродуцентов рибофлавина (витамина В2) дрожжей Candida famata Construction of riboflavin (vitamin B2) overproducers of the yeast Candida famata Article published earlier |
| spellingShingle | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata Дмитрук, К.В. Яцишин, В.Ю. Вороновський, А.Я. Федорович, Д.В. Сибірний, А.А. Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України |
| title | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata |
| title_alt | Конструирование сверхпродуцентов рибофлавина (витамина В2) дрожжей Candida famata Construction of riboflavin (vitamin B2) overproducers of the yeast Candida famata |
| title_full | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata |
| title_fullStr | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata |
| title_full_unstemmed | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata |
| title_short | Конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну В2) дріжджів Candida famata |
| title_sort | конструювання надпродуцентів рибофлавіну (вітаміну в2) дріжджів candida famata |
| topic | Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України |
| topic_facet | Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28070 |
| work_keys_str_mv | AT dmitrukkv konstruûvannânadproducentívriboflavínuvítamínuv2dríždžívcandidafamata AT âcišinvû konstruûvannânadproducentívriboflavínuvítamínuv2dríždžívcandidafamata AT voronovsʹkiiaâ konstruûvannânadproducentívriboflavínuvítamínuv2dríždžívcandidafamata AT fedorovičdv konstruûvannânadproducentívriboflavínuvítamínuv2dríždžívcandidafamata AT sibírniiaa konstruûvannânadproducentívriboflavínuvítamínuv2dríždžívcandidafamata AT dmitrukkv konstruirovaniesverhproducentovriboflavinavitaminav2drožžeicandidafamata AT âcišinvû konstruirovaniesverhproducentovriboflavinavitaminav2drožžeicandidafamata AT voronovsʹkiiaâ konstruirovaniesverhproducentovriboflavinavitaminav2drožžeicandidafamata AT fedorovičdv konstruirovaniesverhproducentovriboflavinavitaminav2drožžeicandidafamata AT sibírniiaa konstruirovaniesverhproducentovriboflavinavitaminav2drožžeicandidafamata AT dmitrukkv constructionofriboflavinvitaminb2overproducersoftheyeastcandidafamata AT âcišinvû constructionofriboflavinvitaminb2overproducersoftheyeastcandidafamata AT voronovsʹkiiaâ constructionofriboflavinvitaminb2overproducersoftheyeastcandidafamata AT fedorovičdv constructionofriboflavinvitaminb2overproducersoftheyeastcandidafamata AT sibírniiaa constructionofriboflavinvitaminb2overproducersoftheyeastcandidafamata |