Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні
Виявлено 50 бар’єрів, які заважають перетворенню результатів наукових досліджень в інноваційну продукцію. Визначено рейтинг бар’єрів. Встановлено, що основна причина їх виникнення полягає у відсутності системного підходу до інноваційної діяльності. Выявлены 50 барьеров, препятствующих превращению ре...
Saved in:
| Published in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28073 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 6. — С. 87-96. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859732219062386688 |
|---|---|
| author | Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф. |
| author_facet | Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф. |
| citation_txt | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 6. — С. 87-96. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Виявлено 50 бар’єрів, які заважають перетворенню результатів наукових досліджень в інноваційну продукцію. Визначено рейтинг бар’єрів. Встановлено, що основна причина їх виникнення полягає у відсутності системного підходу до інноваційної діяльності.
Выявлены 50 барьеров, препятствующих превращению результатов научных исследований в инновационную продукцию. Определен рейтинг барьеров. Установлено, что основная причина их возникновения заключается в отсутствии системного подхода к инновационной деятельности.
50 barriers to turn research results into innovative products were identified. Barriers’ rating was determined. It was found that the main reason f their creation is the lack of a systems approach to innovation activity.
|
| first_indexed | 2025-12-01T14:06:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
87
Наука та інновації. 2009. Т. 5. № 6. С. 87—96.
© П.М. ЦИБУЛЬОВ, В.Ф. КОРСУН, 2009
П.М. Цибульов 1, В.Ф. Корсун 2
1 Державний інститут інтелектуальної власності, Київ
2 Український науково-технологічний центр, Київ
БАР’ЄРИ НА ШЛЯХУ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ
РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ
Виявлено 50 бар’єрів, які заважають перетворенню результатів наукових досліджень в інноваційну продукцію.
Визначено рейтинг бар’єрів. Встановлено, що основна причина їх виникнення полягає у відсутності системного під-
ходу до інноваційної діяльності.
К л ю ч о в і с л о в а: результати наукових досліджень, інноваційна продукція, експертні дослідження, бар’єри, рейтинг.
ЗАГАЛЬНА ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ
Останнім часом все чіткіше проявляється
тенденція до збільшення розриву між ринко-
вою вартістю компаній і вартістю їх активів.
Так, для 500 найбільших компаній США спів-
відношення цих вартостей змінилося від 1,0 в
1980 р. до 7,0 у 2000 р. [1]. А для найбільших
компаній України це співвідношення є набага-
то меншим [2]. К.-Е. Свейбі відносить цю різ-
ницю до «інтелектуальних активів», що є «за-
кодованими знаннями співробітників підпри-
ємства» [3]. За українським законодавством
ця різниця визначається як гудвіл [4], що по-
єднує в собі кращі управлінські якості, домі-
нуючі позиції на ринку, нові технології, які є
результатом інтелектуальної праці, зокрема
результати НДКР та інші об’єкти інтелекту-
альної власності.
Станом на 31.12.2007 р. в Україні «виробни-
цтвом знань» (наукової та науково-технічної
продукції) .займалися 1 404 організації, з них
365 – академічного сектора науки, 178 – вищої
освіти [5]. В академічному і університетсько-
му секторах науки працювало 56 869 фахівців,
з них 3 885 докторів наук та 13 851 кандидат
наук [5], що свідчить про високий науковий
потенціал держави. В той же час тільки 14,2 %
підприємств займалися інноваційною діяль-
ністю, а обсяг реалізованої інноваційної про-
дукції склав усього 6,7 % [5]. За даними Всес-
вітнього економічного форуму про глобальну
конкурентоспроможність (2007 р.) Україна по -
сіла 73 місце із 131 країни [6], тобто в країні
існує проблема комерціалізації знань. Високий
науковий потенціал, з одного боку, і низька ін-
новаційна активність промислових підприємств,
з іншого — свідчать про існування бар’єрів між
наукою і виробництвом.
За останні декілька років стало очевидним,
що наукові проекти інститутів не допомагають
українській економіці і створенню робочих
місць у потрібному масштабі, так як це відбу-
вається в інших країнах (США, Канаді, Евро-
пі). Тому Український науково-технологічний
центр (УНТЦ) розпочав нову програму Ins ti-
tu te Sustainability Program — ISP (програма
сталого розвитку інститутів), щоб допомогти
інститутам та університетам у досягненні ни-
88 Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
ми сталого розвитку і диверсифікації джерел
для модернізації обладнання в лабораторіях,
ремонту будинків і налагодження інфраструк-
тури, а також посприяти науковим установам
у заохочуванні молодих науковців, щоб ті за-
лишалися працювати в Україні на користь ук-
раїнської науки і економіки.
Учасники програма ISP дали інформацію
про існування великих перепон і бар’єрів на
шляху комерціалізації наукових досліджень в
Україні. Для того щоб виявити ці бар’єри та
ознайомити з ними громадськість і, таким чи-
ном, покращити ситуацію з комерціалізацією
технологій і створенням нових робочих місць,
нами було проведено відповідне дослідження.
Мета цього дослідження — віднайдення шля-
хів покращення ситуації у сфері комерціаліза-
ції технологій.
МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ
Бар’єри, що перешкоджають перетворенню
результатів наукових досліджень в інноваційну
продукцію, мають різну природу — економічну,
юридичну, організаційну тощо. Тому причинно-
наслідкові зв’язки між бар’єрами настільки
складні, що їх неможливо визначити матема-
тично. Крім того, відсутні необхідні для екстра-
поляції дані. Виходячи з цього, ми обрали для
досліджень метод експертних оцінок, а саме
спрощений метод Delphi [7].
На першому етапі досліджень було відіб-
рано склад експертів — людей, які мають гли-
бокі знання в сфері інноваційної діяльності і
представляють різні наукові галузі: економі-
ку, інженерію, право, менеджмент тощо. На
другому етапі всім експертам було запропо-
новано одне запитання: «Які, на ваш погляд,
існують бар’єри між результатами наукових
досліджень та інноваційною продукцією, тоб-
то, що заважає комерціалізації результатів
наукових досліджень в Україні?» На третьо-
му етапі всі експерти незалежно оцінювали
вагомість кожного з бар’єрів за п’ятибальною
шкалою. Отримані від експертів дані обро-
блялися методами математичної статистики.
На четвертому етапі проводився аналіз ре-
зультатів досліджень.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
На першому етапі експерти визначили 50
бар’єрів, котрі, на їх думку, заважають комер-
ціалізації наукових досліджень. Після статис-
тичної обробки отриманих оцінок був визна-
чений рейтинг цих бар’єрів (див. табл. 1).
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
Визначені експертами бар’єри (табл. 1) склад-
но порівнювати між собою, оскільки вони від-
носяться до різних сфер: економічної, юри-
дичної, управлінської тощо. Для зручності
аналізу всі бар’єри (табл. 1) умовно узагальне-
ні і виділені у п’ять груп, серед яких встанов-
лений рейтинг (табл. 2).
Розглянемо ці групи бар’єрів більш деталь-
но (табл. 3—7).
Група бар’єрів (див. табл. 3, пункт 1) за рей-
тингом несподівано вийшла на перше місце. Іс-
нують принаймні, три причини цього. По-перше,
багато науковців знаходяться ще у полоні мину-
лих тенденцій, коли держава перебирала на себе
питання комерціалізації наукових досліджень і
тому вони мають досить поверхове уявлення
про складний і ризикований шлях між результа-
тами наукових досліджень і отриманням при-
бутку від їх використання. По-друге, багато тала-
новитих науковців в сучасних ринкових умовах
переорієнтувалися на роботу з закордонними
компаніями, або, не маючи можливості реалізу-
вати свої розробки у власному інституті, здій-
снюють їх у приватному секторі. По-третє, на-
вчальні програми підготовки магістрів, а також
програми підготовки кандидатів і докторів наук
не дають майбутнім науковцям та інноваційним
менеджерам необхідних знань для комерціаліза-
ції результатів наукових досліджень.
Зауважимо, що ця група бар’єрів є визна-
чальною, тому що навіть при подоланні остан-
ніх чотирьох груп бар’єри першої групи не до-
зволять ефективно комерціалізувати резуль-
тати наукових досліджень.
89Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
Таблиця 1
Рейтинг бар’єрів, що заважають комерціалізації наукових досліджень
№
пор.
Зміст бар’єру Оцінка
1 Відсутність державної інноваційної політики та стратегічних програм розвитку га-
лу зей економіки
4,70 ± 0,46
2 Недостатнє стимулювання суб’єктів інноваційної діяльності 4,60 ± 0,49
3 Неусвідомлення визначальної ролі інтелектуальної власності в розвитку економіки
першими особами (урядовцями, керівниками наукових організацій і промислових
підприємств)
4,40 ± 0,80
4 Недостатнє стимулювання державою інноваційної діяльності як у фінансовому, так
і у організаційному плані
4,40 ± 0,66
5 Недостатність за обсягом і нераціональність за напрямами розподілу державного
фінансування інноваційних проектів
4,30 ± 0,78
6 Деградація галузевих науково-дослідних інститутів 4,30 ± 0,78
7 Відсутність державної підтримки інноваційному бізнесу 4,20 ± 0,75
8 Несприятливість виробничої сфери до інновацій 4,10 ± 1,04
9 Низький рівень науково-технічної бази наукових організацій 4,10 ± 0,83
10 Незацікавленість державних службовців у здійсненні інноваційної політики 4,10 ± 0,70
11 Неусвідомлення переважною кількістю науковців важливості комерціалізації і нев-
мін ня комерціалізувати результати своїх досліджень
4,00 ± 1,00
12 Похилий вік більшої частини науковців вищої кваліфікації (60–85 років) 4,00 ± 0,77
13 Ліквідація на промислових підприємствах структурних підрозділів, що відповідали
за інноваційну діяльність
4,00 ± 0,89
14 Низька мотивація науковців університетів 3,90 ± 0,94
15 Переорієнтація значної кількості талановитих науковців на виконання замовлень
іноземних наукових центрів і компаній
3,90 ± 0,83
16 Відсутність економіко-правових механізмів впровадження науково-технічних роз-
ро бок у виробництво
3,90 ± 1,04
17 Незначний обсяг венчурного капіталу в Україні 3,90 ± 0,70
18 Відсутність у науковців орієнтації на ринок 3,80 ± 0,87
19 Закінчення переважної кількості робіт, що виконуються в академіях і університетах,
написанням звітів, непридатних для подальшої розробки
3,80 ± 1,08
20 Несприйняття інновацій державними підприємствами-монополістами 3,80 ± 0,87
21 Відсутність в університетах інноваційних підприємств, що займаються виробництвом
інноваційної продукції
3,70 ± 1,10
22 Погіршення якісного складу науковців, які працюють в академіях і університетах 3,70 ± 0,64
23 Низька ефективність системи підготовки наукових кадрів 3,70 ± 0,90
24 Відсутність механізму, що дозволяв би малому інноваційному бізнесу використовувати
площі і наукове обладнання університетів
3,70 ± 1,00
25 Надмірна складність механізму створення технопарків 3,70 ± 1,00
26 Відсутність налагоджених контактів науковців у бізнес-середовищі 3,70 ± 0,90
27 Незацікавленість ректорів університетів у створенні інноваційних підприємств 3,60 ± 1,36
28 Відсутність на внутрішньому ринку попиту на інноваційну продукцію 3,60 ± 0,92
29 Відсутність зрозумілої для науковців схеми комерціалізації результатів наукових
досліджень
3,50 ± 1,12
90 Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
Щодо другої групи бар’єрів (див. табл. 4), то у
2007 р. обсяг фінансування наукових та нау ко-
во-технічних робіт з державного бюджету стано-
вив 2 815,4 млн. грн. [5]. Фінансування наукових
та науково-технічних робіт з усіх джерел у 2007
р. для академічного сектора становило 1 997 млн.
грн. [5]. Цього, звичайно, замало для забезпечен-
ня ефективного старту інновацій. Але навіть цей
фінансовий ресурс, на нашу думку, використо-
вується не кращим способом. Так, розподіл фі-
нансування між фундаментальними, приклад-
ними дослідженнями та розробками складав 25 :
19 : 56 % [5], тобто співвідношення між обсягами
фінансування науки і розробок становить всього
Закінчення табл. 1
№
пор.
Зміст бар’єру Оцінка
30 Неузгодженість законодавчо-нормативної бази, що регулює правовідносини у сфері
інноваційної діяльності
3,50 ± 1,43
31 Спрощення доступу до західних технологій (часто вигідніше купити за кордоном
нову технологію, ніж розробляти її власними силами)
3,40 ± 1,20
32 Порушення порядку впровадження НДР: науковці зазвичай спочатку отримують
результати НДР, потім шукають шляхи для їх використання, а не навпаки
3,40 ± 0,80
33 Відсутність у науковців достатніх знань і умінь для реалізації інноваційних проектів 3,30 ± 1,00
34 Неготовність малих і середніх підприємств до сприйняття інновацій 3,30 ± 1,10
35 Блокування перспективної розробки структурою, для якої ця розробка містить
загрозу
3,20 ± 1,08
36 Зміна за останні десятиріччя співвідношення між фахівцями інженерного і гу ма ні-
тарного профілю від 80:20 до 20:80
3,20 ± 0,87
37 Інерція мислення науковців: «Держава виділяє гроші, а ми за ці гроші створюємо
нові знання»
3,20 ± 1,17
38 Нерозуміння науковцями, кому і навіщо потрібні результати їх досліджень 3,20 ± 0,75
39 Небажання держслужбовців ризикувати, приймаючи управлінські рішення в сфері
інноваційної діяльності
3,10 ± 0,83
40 Недосконалість законів: у сфері інноваційної діяльності надаються деякі преференції
технопаркам (що фактично не виконуються) і практично не надаються преференції
малим інноваційним підприємствам
3,10 ± 0,94
41 Статус більшості академічних інститутів і університетів як неприбуткових організацій,
що суттєво зменшує можливість заснування ними інноваційних підприємств
3,00 ± 1,18
42 Низька ефективність конкурсів щодо отримання фінансування НДР 2,80 ± 0,87
43 Незначний внесок іноземного капіталу до інноваційної сфери України 2,50 ± 0,50
44 Планування Національною академією наук напрямів наукових досліджень без орі єн-
тації на ринок
2,40 ± 1,28
45 Орієнтація більшої половини науковців академій і університетів на виконання фун-
да ментальних досліджень
2,20 ± 0,87
46 Штучна монополізація результатів досліджень Національною академією наук 2,10 ± 1,37
47 Недостатність коштів на правову охорону результатів наукових досліджень 2,10 ± 0,94
48 Наявність протиріччя між відносно довгим періодом реалізації інноваційного проекту
(кілька років) і коротким терміном перебування урядовців при владі (один рік)
2,00 ± 1,18
49 Перехід до Росії у зв’язку з розпадом СРСР значної частки ринку інновацій, на який
працювали українські науковці
2,00 ± 1,00
50 Заборона Антимонопольного комітету України на створення великих об’єднань 1,90 ± 0,83
91Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
Таблиця 3
Бар’єри, що характеризують недостатню компетентність суб’єктів
інноваційної діяльності
№ пор. Зміст бар’єру Оцінка
1 Неусвідомлення визначальної ролі інтелектуальної власності в розвитку економі-
ки першими особами (урядовцями, керівниками наукових організацій і промисло-
вих підприємств)
4,40 ± 0,80
2 Неусвідомлення переважною більшістю науковців важливості комерціалізації і
невміння комерціалізувати результати своїх досліджень
4,00 ± 1,00
3 Похилий вік більшої частини науковців вищої кваліфікації (60–85 років) 4,00 ± 0,77
4 Переорієнтація значної кількості талановитих науковців на виконання замовлень
іноземних наукових центрів і компаній
3,90 ± 0,83
5 Погіршення якісного складу науковців, які працюють в академіях і університетах 3,70 ± 0,64
6 Низька ефективність системи підготовки наукових кадрів 3,70 ± 0,90
7 Порушення порядку впровадження НДР: науковці зазвичай спочатку отримують
результати НДР, потім шукають шляхи для їх використання, а не навпаки
3,40 ± 0,80
8 Недостатнє володіння науковцями знаннями і уміннями для реалізації інновацій-
них проектів
3,30 ± 1,00
9 Зміна за останнє десятиріччя співвідношення між фахівцями інженерного і гума-
нітарного профілю від 80:20 до 20:80
3,20 ± 0,87
10 Нерозуміння науковцями, кому і навіщо потрібні результати їх досліджень 3,20 ± 0,75
Середня оцінка 3,68 ± 0,84
Таблиця 2
Рейтинг груп бар’єрів
№ пор. Групи бар’єрів Оцінка
1 Недостатня компетентність суб’єктів інноваційної діяльності 3,68 ± 0,84
2 Недостатнє фінансування інноваційної діяльності 3,67 ± 0,71
3 Недосконала нормативно-правова база інноваційної діяльності 3,52 ± 0,87
4 Відсутність ефективної інноваційної інфраструктури 3,39 ± 1,00
5 Неефективний інноваційний менеджмент 3,31 ± 1,01
Середня оцінка 3,51 ± 0,89
1,27, у той час як у світі — 1 : 10 [8]. На наш по-
гляд, деформованим є співвідношення між обся-
гами фінансування фундаментальної і приклад-
них наук 1,32 : 1,0, хоча витрати на прикладні
дослідження зазвичай більші, ніж на фундамен-
тальні. Світовий досвід говорить про те, що спів-
відношення фінансування етапів життєвого ци-
клу інноваційної продукції НДКР : розробка :
виробництво дорівнює 1 : 10 : 100 [8].
Інноваційну діяльність в Україні (див. табл. 5)
регулюють понад 80 законів України та поста-
нов Кабінету Міністрів України. Особливо
важ ливими є закони, наведені в [9—12]. Ана-
ліз цих законів показує, що в окремих випад-
ках вони не сприяють інноваційній діяльності,
а навіть створюють додаткові бар’єри на шля-
ху комерціалізації результатів наукових дослі-
джень.
92 Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
Так, закон України «Про інноваційну діяль-
ність» [9] передбачає надмірно складну про-
цедуру затвердження та фінансування іннова-
ційних проектів, монополізує цю процедуру.
Для того щоб зареєструвати інноваційний про-
ект для технопарку, необхідно отримати від
мі ніс терств 17 висновків і це ще не гарантує
отримання фінансування проекту. Закон Укра-
їни «Про пріоритетні напрями інноваційної ді-
яльності в Україні» [10] орієнтує на підтриман-
ня та розвиток III та IV технологічного укладу
замість V та VI, тобто орієнтує на вчорашній
день. Вважають, що технопарки в Україні є
найбільш пристосованими для комерціалізації
результатів наукових досліджень. Водночас
механізм створення таких парків надзвичайно
складний. Так, легалізація технопарку вимагає
внесення його до закону України «Про спеці-
альний режим інноваційної діяльності техно-
логічних парків» [11], тобто рішення прийма-
ється на рівні Верховної Ради України, що є
досить складною і довготривалою процеду-
рою.
Інноваційні проекти потребують інвестицій.
Водночас згідно з законом України «Про інвес-
тиційну діяльність» [12] інвестор зобов’язаний
Таблиця 4
Бар’єри, що характеризують недостатнє фінансування інноваційної діяльності
№ пор. Зміст бар’єру Оцінка
1 Недостатнє стимулювання суб’єктів інноваційної діяльності 4,60 ± 0,49
2 Недостатність розподілу державного фінансування інноваційних про-
ек тів за обсягом і нераціональність його за напрямами
4,30 ± 0,78
3 Відсутність державної підтримки інноваційного бізнесу 4,20 ± 0,75
4 Низький рівень науково-технічної бази наукових організацій 4,10 ± 0,83
5 Малий обсяг венчурного капіталу в Україні 3,90 ± 0,70
7 Незначний внесок іноземного капіталу до інноваційної сфери України 2,50 ± 0,50
6 Недостатність коштів у академіях на правову охорону результатів нау-
ко вих досліджень
2,10 ± 0,94
Середня оцінка 3,67 ± 0,71
Таблиця 5
Бар’єри, що характеризують недосконалість нормативно-правової бази інноваційної діяльності
№ пор. Зміст бар’єру Оцінка
1 Відсутність державної інноваційної політики та стратегічних програм розвитку
галузей економіки
4,70 ± 0,46
2 Недостатність стимулювання державою інноваційної діяльності як у фінан со-
во му, так і у організаційному плані
4,40 ± 0,66
3 Неузгодженість законодавчо-нормативної бази, що регулює правові відносини
у сфері інноваційної діяльності
3,50 ± 1,43
4 Недосконалість законів: у сфері інноваційної діяльності надаються деякі пре-
ференції технопаркам (що фактично не виконуються) і практично не надаються
преференції малим інноваційним підприємствам
3,10 ± 0,94
5 Заборона Антимонопольного комітету України на створення великих об’єднань 1,90 ± 0,83
Середня оцінка 3,52 ± 0,87
93Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
Таблиця 6
Бар’єри, що характеризують відсутність ефективної інноваційної інфраструктури
№ пор. Зміст бар’єру Оцінка
1 Деградація галузевих науково-дослідних інститутів 4,30 ± 0,78
2 Несприятливість виробничої сфери до інновацій 4,10 ± 1,04
3 Ліквідація на промислових підприємствах структурних підрозділів, що відповідали
за інноваційну діяльність
4,00 ± 0,89
4 Відсутність економіко-правових механізмів впровадження науково-технічних роз-
ро бок у виробництво
3,90 ± 1,04
5 Несприйняття інновацій державними підприємствами монополістами 3,80 ± 0,87
6 Відсутність механізму, що дозволяв би малому інноваційному бізнесу вико рис то ву-
ва ти площі і наукове обладнання університетів
3,70 ± 1,00
7 Надмірна складність механізму створення технопарків 3,70 ± 1,00
8 Відсутність в університетах інноваційних підприємств, що займаються виробництвом
інноваційної продукції
3,70 ± 1,10
9 Незацікавленість ректорів університетів у створенні інноваційних підприємств 3,60 ± 1,36
10 Відсутність на внутрішньому ринку попиту на інноваційну продукцію 3,60 ± 0,92
11 Неготовність малих і середніх підприємств до сприйняття інновацій 3,30 ± 0,70
12 Статус більшості академічних інститутів і університетів як неприбуткових орга ні за-
цій, що суттєво зменшує можливість заснування ними інноваційних підприємств
3,00 ± 1,18
13 Орієнтація більшості науковців академій і університетів на виконання фун да мен-
таль них досліджень
2,20 ± 0,87
14 Наявність протиріччя між відносно довгим періодом реалізації інноваційного проекту
(кілька років) і коротким терміном перебування урядовців при владі (один рік)
2,00 ± 1,18
15 Перехід до Росії у зв’язку з розпадом СРСР значної частки ринку інновацій, на який
працювали українські науковці
2,00 ± 1,00
Середня оцінка 3,39 ± 1,00
одержати багаточисленні дозволи та узго-
дження, позитивний комплексний висновок
державної експертизи щодо додержання в ін-
вестиційних програмах та проектах діючих
нормативів (ст. 8). Цей закон тільки декларує,
а не дає реальних гарантій щодо захисту інвес-
тицій. І це відлякує потенційних інвесторів.
Законом про інноваційну діяльність [9, ст.
9] встановлені повноваження спеціального
уповноваженого центрального органу вико-
навчої влади у відповідній сфері. Але цей за-
кон не визначає, який саме орган є уповнова-
женим. Тому реально є чотири органи держав-
ної влади, що дублюють повноваження у цій
сфері: Міністерство освіти і науки, Міністер-
ство промислової політики, Міністерство еко-
номіки, Державне агентство з інвестицій та ін-
новацій. Це призводить до розпорошення фі-
нансових ресурсів, труднощів у координації
дія льності, неможливості здійснювати страте-
гічне управління нею.
Щодо ефективності інноваційної інфраст-
рук тури (див. табл. 6), зауважимо, що у Радян-
ському Союзі існувала планова система ко-
мерціалізації результатів наукових досліджень.
За цією системою кращі результати наукових
досягнень академічних інститутів і універси-
тетів передавалися у галузеві науково-дослідні
інститути, що здійснювали розробку техноло-
гій. Розроблені технології передавали промис-
ловим підприємствам, які виробляли іннова-
ційну продукцію. Така схема комерціалізації
94 Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
була надійною, але недостатньо ефективною, то-
му що виконавці уникали ризиків і були недо-
статньо зорієнтовані на досягнення кінцевого
результату — прибутку від інновації. При пере-
ході до ринкових відносин фактично припини-
лося бюджетне фінансування державних нау-
ко во-дослідних інститутів і ця схема комерці-
алізації практично перестала функціонувати.
Сьогодні основою нової інноваційної інф-
раструктури є технопарки. Однак вони не ви-
рішують своєї основної функції – підтримки
малого і середнього бізнесу. Технопарки здій-
снюють переважно масштабні проекти, які пот-
ребують складних процедур затвердження уря-
довими комісіями.
Одна з основних причин неефективності ін-
новаційної інфраструктури, на наш погляд, по-
лягає в тому, що держава виходить з презумпції
винуватості академічних інститутів, університе-
тів, технопарків, побоюючись того, що у разі
створення ними малих прибуткових підпри-
ємств через останні будуть нецільовим способом
використовуватись бюджетні кошти. З іншого
боку, якщо б навіть академічні інститути і уні-
верситети створили малі інноваційні підприєм-
ства, то останні були б неспроможними оренду-
вати у них приміщення, оскільки ці приміщення
не належать академічним інститутам і універси-
тетам, а управляються Фондом державного май-
на України, що здає їх в оренду прибутковим
організаціям за високими розцінками, непо-
сильними для інноваційних підприємств.
Ще однією з причин, що негативно впливає
на формування інноваційної інфраструктури
в Україні, є майже повна відсутність взаємодії
її елементів [13, с. 257].
Таким чином, ефективна інноваційна інфра-
структура в Україні на сьогодні ще не розбудо-
Таблиця 7
Бар’єри, що характеризують недосконалість інноваційного менеджменту
№ пор. Зміст бар’єру Оцінка
1 Нерозуміння науковцями, кому і навіщо потрібні результати їх досліджень 4,10 ± 0,70
2 Низька мотивація науковців університетів 3,90 ± 0,94
3 Відсутність зорієнтованості науковців на ринок 3,80 ± 0,87
4 Закінчення переважної кількості робіт, що виконуються в академіях і уні вер-
си тетах, написанням звітів, непридатних для подальшої розробки
3,80 ± 1,08
5 Відсутність налагоджених контактів науковців у бізнес-середовищі 3,70 ± 0,66
6 Відсутність зрозумілої для науковців схеми комерціалізації результатів нау ко-
вих досліджень
3,50 ± 1,12
7 Спрощення доступу до західних технологій: часто вигідніше купити за кор до-
ном нову технологію, ніж розробляти самим
3,40 ± 1,20
8 Блокування перспективних розробок структурою, для якої ця розробка містить
загрозу
3,20 ± 1,08
9 Інерція мислення, що існує серед науковців: «Держава виділяє гроші а ми за ці
гроші створюємо нові знання»
3,20 ± 1,17
10 Небажання державних службовців ризикувати, приймаючи управлінські рі-
шен ня в сфері інноваційної діяльності
3,10 ± 0,83
11 Низька ефективність конкурсів щодо отримання фінансування НДР 2,80 ± 0,87
12 Планування напрямів наукових досліджень Національною академією наук без
орієнтації на ринок
2,40 ± 1,28
13 Штучна монополізація Національною академією наук результатів досліджень 2,10 ± 1,37
Середня оцінка 3,31 ± 1,01
95Наука та інновації. № 6, 2009
Світ інновацій
вана, і це є однією з перешкод на шляху комер-
ціалізації результатів наукових досліджень.
Насамкінець розглянемо бар’єри, що харак-
теризують недосклналість інноваційного ме-
неджменту (табл. 7). Успішний менеджмент
передбачає системний підхід до управління
процесами на всіх етапах життєвого циклу ін-
новаційної продукції – від зародження іннова-
ційної ідеї до отримання прибутку на іннова-
цію. В першу чергу це стосується керівників
академічних інститутів та університетів, а та-
кож науковців, працею яких створюються ін-
новаційні продукти (результати наукових до-
сліджень), що є основою для виробництва ін-
новаційної продукції (товарів чи послуг).
Практика показує, що більшість керівників і
науковців не розуміють, кому і навіщо потріб-
ні результати їх досліджень і чи потрібні вони
взагалі. Серед науковців існує інерція мислен-
ня з минулих часів: «Держава виділяє кошти
на науку, а науковці за ці кошти створюють
нові знання». Така позиція не сприяє комерці-
алізації результатів наукових досліджень.
Першою функцією менеджменту є плану-
вання. Очевидно, що при плануванні прик-
ладних науково-дослідних робіт необхідно
ви ходити з ідеї створення конкурентноздат-
ної інноваційної продукції на пріоритетних
напрямах. Водночас тематика робіт плану-
ється в багатьох наукових школах від досяг-
нутого, навіть якщо ці результати є другоряд-
ними. Недоліками державного менеджменту
є відсутність чіткої стратегії розвитку іннова-
ційної діяльності, розпорошення функцій уп-
равління інноваційною діяльністю між орга-
нами державного управління, небажання ме-
неджерів вищого рівня ризикувати, оскільки
їх перебування при владі зазвичай більш ко-
ротке, ніж час досягнення цілей інноваційної
діяльності.
Таким чином, для забезпечення ефективної
комерціалізації результатів наукової діяльнос-
ті необхідне вдосконалення інноваційного ме-
неджменту як на рівні академічних інститутів
і університетів, так і на державному рівні.
ВИСНОВКИ
Експертні дослідження бар’єрів, що існують
на шляху комерціалізації результатів науко-
вих досліджень в Україні, дають змогу зроби-
ти такі попередні висновки:
1. Визначено принаймні 50 бар’єрів, для
яких встановлено рейтинг і які були поділені
на п’ять груп, що були оцінені за п’ятибальною
шкалою:
недостатня компетентність суб’єктів іннова-
ційної діяльності (3,68 ± 0,84);
недостатнє фінансування інноваційної дія-
ль ності (3,67 ± 0,71);
недоліки нормативно-правової бази іннова-
ційної діяльності (3,52 ± 0,87);
відсутність ефективної інноваційної інфра-
структури (3,39 ± 1,00);
неефективний інноваційний менеджмент
(3,31 ± 1,01).
2. Однією з основних причин виникнення
більшості бар’єрів є відсутність системного під-
ходу до управління інноваційною діяльністю
як на макро-, так і на мікрорівнях. Наукові ор-
ганізації, органи державного управління здій с-
нюють функції планування, організації, моти-
вації і контролю інноваційної діяльності ко-
жен на свій розсуд.
Автори висловлюють вдячність експертам
Г.О. Андрощуку, О.Б. Бутнік-Сіверському, В.Р. Ва-
лькману, В.Л. Куцевичу, О.А. Мазуру, С.П. Мо-
со ву, П.Г. Перерві, О.В. Пічкуру, Л.М. Поповій,
О.В. Слободянюку, В.П. Соловйову, М.М. Соло-
щуку, О.А. Хіменко, В.С. Шовкалюку. Без їхньо-
го творчого внеску ці дослідження були б не-
можливими.
ЛІТЕРАТУРА
1. Барух Л. Нематериальные активы: управление, из-
мерение, отчетность / Пер. с англ. под ред. д.т.н.
В.М. Рут гайзера. — М.: Квинто-Консалтинг, 2003. —
228 с.
2. Державна Комісія з цінних паперів та фондового
рин ку. Електронний ресурс: http://www.ssmsc.gov.ua
3. Sveiby K.-E. Intellectual Capital and Knowledge Ma na-
gement. Електронний ресурс: http://www.sveiby.com.
am/intellectual_capital.html
Світ інновацій
4. Закон України «Про оподаткування прибутку під-
приємств», від 28.12.1994 № 334/94-ВР.
5. Наука та інноваційна діяльність в Україні у 2007 році /
Збірка. — К.: Державний комітет статистики України,
2008. — 252 с.
6. Федулова Л.І. Проблеми розвитку трансферу техно-
логій в Україні: системний підхід / Матеріали ІІ Між-
народного форуму «Трансфер технологій та іннова-
цій». — К.: НТУУ «КПІ», 2008. — С. 186—188.
7. Цыбулёв П.Н. Маркетинг интеллектуальной собст вен-
ности. – К.: Ин-т. интел. собств. и права, 2004. — 184 с.
8. Как разработать бизнес-план проекта коммерциали-
зация технологий / Практическое руководство. — М.:
Проект Europe Aid «Наука и коммерциализация тех-
нологий», 2006. — 56 с.
9. Закон України «Про інноваційну діяльність» (40—15
від 04.07.2002).
10. Закон України «Про пріоритетні напрями інновацій-
ної діяльності в України» (2003 р.).
11. Закон України «Про спеціальний режим інноваційної
діяльності технологічних парків» (991-14).
12. Закон України «Про інвестиційну діяльність» (1560-
XII, 18.09.1991).
13. Національна інноваційна система України: проблеми
формування та реалізації / Упорядники: Г.О. Андро-
щук, М.М. Шевченко. — К.: «Парламентські слухан-
ня», 2007. — 304 с.
П.Н. Цыбулев, В.Ф. Корсун
БАРЬЕРЫ НА ПУТИ КОММЕРЦИАЛИЗАЦИИ
РЕЗУЛЬТАТОВ НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ
В УКРАИНЕ
Выявлены 50 барьеров, препятствующих превраще-
нию результатов научных исследований в инновацион-
ную продукцию. Определен рейтинг барьеров. Установ-
лено, что основная причина их возникновения заключа-
ется в отсутствии системного подхода к инновационной
деятельности.
К л ю ч е в ы е с л о в а: результаты научных исследований,
инновационная продукция, экспертные исследования,
ба рьеры, рейтинг.
P. Tsybulov, V. Korsun
BARRIERS TO THE COMMERCIALIZATION
OF RESEARCH RESULTS IN UKRAINE
50 barriers to turn research results into innovative prod-
ucts were identified. Barriers’ rating was determined. It was
found that the main reason f their creation is the lack of a
systems approach to innovation activity.
Key words: research results, innovative products, expert
studies, barriers, rating.
Надійшла до редакції 19.05.09.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28073 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T14:06:40Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф. 2011-10-27T13:15:03Z 2011-10-27T13:15:03Z 2009 Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні / П.М. Цибульов, В.Ф. Корсун // Наука та інновації. — 2009. — Т. 5, № 6. — С. 87-96. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28073 Виявлено 50 бар’єрів, які заважають перетворенню результатів наукових досліджень в інноваційну продукцію. Визначено рейтинг бар’єрів. Встановлено, що основна причина їх виникнення полягає у відсутності системного підходу до інноваційної діяльності. Выявлены 50 барьеров, препятствующих превращению результатов научных исследований в инновационную продукцию. Определен рейтинг барьеров. Установлено, что основная причина их возникновения заключается в отсутствии системного подхода к инновационной деятельности. 50 barriers to turn research results into innovative products were identified. Barriers’ rating was determined. It was found that the main reason f their creation is the lack of a systems approach to innovation activity. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Світ інновацій Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні Барьеры на пути коммерциализации результатов научных исследований в Украине Barriers to the commercialization of research results in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні Цибульов, П.М. Корсун, В.Ф. Світ інновацій |
| title | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні |
| title_alt | Барьеры на пути коммерциализации результатов научных исследований в Украине Barriers to the commercialization of research results in Ukraine |
| title_full | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні |
| title_fullStr | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні |
| title_full_unstemmed | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні |
| title_short | Бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в Україні |
| title_sort | бар’єри на шляху комерціалізації результатів наукових досліджень в україні |
| topic | Світ інновацій |
| topic_facet | Світ інновацій |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28073 |
| work_keys_str_mv | AT cibulʹovpm barêrinašlâhukomercíalízacíírezulʹtatívnaukovihdoslídženʹvukraíní AT korsunvf barêrinašlâhukomercíalízacíírezulʹtatívnaukovihdoslídženʹvukraíní AT cibulʹovpm barʹerynaputikommercializaciirezulʹtatovnaučnyhissledovaniivukraine AT korsunvf barʹerynaputikommercializaciirezulʹtatovnaučnyhissledovaniivukraine AT cibulʹovpm barrierstothecommercializationofresearchresultsinukraine AT korsunvf barrierstothecommercializationofresearchresultsinukraine |