Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність»
Розглянуто проект нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність». Наведено пропозиції щодо удосконалення окремих розділів та статей проекту Закону. В статье рассмотрен проект новой редакции Закона Украины «Об инновационной деятельности». Даны предложения по совершенствованию отдельных ра...
Saved in:
| Published in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28091 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» / Б.В. Гриньов, В.А. Гусєв // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 9-14. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859472861108895744 |
|---|---|
| author | Гриньов, Б.В. Гусєв, В.А. |
| author_facet | Гриньов, Б.В. Гусєв, В.А. |
| citation_txt | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» / Б.В. Гриньов, В.А. Гусєв // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 9-14. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Розглянуто проект нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність». Наведено пропозиції щодо удосконалення окремих розділів та статей проекту Закону.
В статье рассмотрен проект новой редакции Закона Украины «Об инновационной деятельности». Даны предложения по совершенствованию отдельных разделов и статей проекта Закона.
Proposals concerning improvement of separate parts and provisions of the draft law are presented in the article.
|
| first_indexed | 2025-11-24T10:42:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
9
Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 2. С. 9—14.
© Б.В. ГРИНЬОВ, В.А. ГУСЄВ, 2010
Б.В. Гриньов1, В.А. Гусєв 2
1 Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Харків
2 Північно-східний регіональний центр інноваційного розвитку, Харкiв
АНАЛІЗ ПРОЕКТУ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО ІННОВАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
Розглянуто проект нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність». Наведено пропозиції щодо удоско-
налення окремих розділів та статей проекту Закону.
К л ю ч о в і с л о в а: інноваційна діяльність, інноваційний проект, інфраструктура, стимулювання, венчурне інвесту-
вання, малі технологічні підприємства
Дискусійна трибуна
Здається, що справи по вдосконаленню пра-
вового забезпечення інноваційної діяльності в
Україні зрушили з місця. Розпорядженням Ка-
бінету Міністрів України від 17 червня 2009 р.
N 680-р схвалено «Концепцію розвитку наці-
ональної інноваційної системи». Оприлюднені
і обговорюються Проект стратегії інновацій-
ного розвитку України на 2009–2018 рр. та на
період до 2039 року, проекти Законів «Про
венчурні фонди» і «Інноваційну діяльність» в
новій редакції, проект Плану заходів на 2009–
2011 рр. щодо реалізації Концепції розвитку
національної інноваційної системи тощо. При
цьому усі ці документи, на відміну від уже іс-
нуючих, справляють враження значно більш
обґрунтованих та якісних. Однак вони не віль-
ні від певних недоліків, які мають бути усуне-
ні на підставі громадських і професійних об-
говорень.
Дана стаття присвячена аналізу проекту
но вої редакції Закону «Про інноваційну ді-
яль ність».
Активізація законотворчої діяльності з інноваційної тематики, що спостерігається в ос танній
час, подає надію на довгоочікувані позитивні зрушення у цій сфері. Наголошується, що нова ре-
дакція Закону «Про інноваційну діяльність» в цілому є кроком уперед у порівнян ні зі старою ре-
дакцією. У першу чергу це стосується соціокультурної функції Закону, що досягається за рахунок
введення більш досконалого і єдиного понятійного апарату. Хоча і у цьому сенсі новий проект За-
кону має суттєві недоліки.
Що ж до головної, стимулюючої функції, то, на жаль, передбачені у проекті відповідні норми
знову не ефективні. Вони залишилися обтяжливими для використання і майже недоступними для
малих і середніх компаній. У проекті практично не передбачається економічних стимулів для ви-
конавців інноваційних проектів у промисловості чи таких, що спрямовані на розвиток інновацій-
ної інфраструктури. Нічого не передбачено для удосконалення статистичних спостережень за
показниками інноваційного розвитку. Поза межами нового проекту Закону знов опинилися малі
тех но логічні підприємства: не передбачені сти мулюючі механізми їх створення, в першу чергу у
нау ко во-освітянському комплексі, а також механізми підтримки їх діяльності.
�2.indd 9�2.indd 9 27.04.2010 14:09:2327.04.2010 14:09:23
10 Наука та інновації. № 2, 2010
Дискусійна трибуна
ПРО ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
(Стаття 1 проекту)
З точки зору якості понятійного апарату цей
проект є кроком уперед у порівнянні з діючим
Законом. Однак, на нашу думку, не усі визна-
чення у проекті Закону достатньо зрозумілі і
обґрунтовані. Наведемо приклади.
1. «Інноваційна діяльність – одна із форм ін-
вестиційної діяльності»
Навряд чи це правильне визначення. Інвесту-
вання – це завжди вкладання ресурсів у роз-
виток тієї чи іншої діяльності, а от деякі види
інноваційної діяльності цього не передбача-
ють (наприклад, маркетинг технологій або
експертиза інноваційного проекту). Більш об-
ґрунтованою може бути така редакція: «Іннова-
ційна діяльність — це комплекс робіт і заходів,
що виконуються при створенні новацій та їх
просуванні до реалізації».
2. «Інноваційна програма — комплекс іннова-
ційних та інвестиційних проектів, узгоджених за
термінами їх виконання, виконавцях, ресурсах,
обсягах та джерелах фінансування, який забез-
печує ефективне вирішення завдань по створен-
ню та реалізації інновацій».
Це методологічна помилка. Програма не є
простою сукупністю проектів, погоджених за
різними ознаками. Головне, що відрізняє про-
граму від проекту, є те, що у її структурі обов’яз-
ково присутні аналітичні, дослідницькі етапи,
на основі результатів яких програма постійно
уточнюється, а склад її проектів – змінюється.
Це є наслідком того, що програми є інструмен-
том вирішення проблем, а не задач, як це має
місце у випадку проекту. Проста сукупність
узгоджених проектів – це не програма, а «ве-
ликий план», у структурі якого є більш дрібні
елементи (проекти). «Великі плани» були більш-
менш ефективні у минулому, за часів відносно
низької динаміки змін у господарстві і наяв-
ності відносно незалежних господарських сис-
тем (національних, галузевих, регіональних).
Але цей час уже минув, ситуація в господар-
чих системах стає все більш динамічною, а
самі вони все більш залежать одна від другої.
Саме тому на перше місце у інноваційній еко-
номіці виходять саме програмні інструменти
організації.
3. «Інноваційне підприємство – суб’єкт гос-
подарювання, що здійснює комерційну діяль-
ність, пов’язану із розробкою, виробництвом
та реалізацією інноваційної продукції, обсяг
реалізації якої у грошовому вимірі перевищує 70
відсотків його загального обсягу виробництва
продукції».
Вважаємо, що введення кількісного показ-
ника (70 %) у цитоване речення не є доречним.
Інноваційна активність підприємства — річ змі-
нювана у часі: сьогодні підприємство вводить
нову технологію і тому є інноваційно актив-
ним. Але потім наступає період ритмічного функ-
ціонування, коли нова технологія стабільно
працює. І це час не інноваційний. А потім зно-
ву щось змінюється.
4. «Інноваційна структура – юридична осо-
ба або договірне об’єднання осіб без створення
юридичної особи, які забезпечують здійснення
або здійснюють інноваційну діяльність»
Навіщо взагалі вводити це поняття «іннова-
цій на структура»? Є підприємство, що займа-
ється інноваційною діяльністю з метою одер-
жання прибутку. Зрозуміло. Є організації ін ф-
ра струк ту ри, які забезпечують інноваційну
ді яль ність підприємств різними послугами (ін-
фор ма цій ними, фінансовими, організаційни-
ми, експер т ними і т.д.). Такі організації, як пра-
вило, не є прибутковими. Їх завдання — спри-
яти підприємцям в одержанні прибутків і тим
самим сприяти розвитку економіки в цілому.
5. «Інфраструктура інноваційної діяльності
(далі інноваційна інфраструктура) – сукуп-
ність суб’єктів інноваційної діяльності, а та-
кож органів державної влади та державних
наукових організацій, які забезпечують відпо-
відно до своїх повноважень управління та реа-
лізацію державної політики у сфері інновацій-
ної діяльності»
На нашу думку, дуже невдале тлумачення.
Включення до організацій інноваційної інфра-
с труктури органів державної влади є досить сум-
�2.indd 10�2.indd 10 27.04.2010 14:09:3127.04.2010 14:09:31
11Наука та інновації. № 2, 2010
Законодавчі та методологічні основи
нівним. Органи влади — вони і є органи влади
держави, є такий інститут. Далі. Чому вказані
лише державні наукові організації? І чому на-
голошується на формуванні лише державної
політики? Як тоді бути з інфраструктурою,
яку створює приватний капітал?
З нашої точки зору, краще написати: «Інно-
ваційна інфраструктура — це комплекс інсти-
тутів, що у сукупності забезпечують умови для
ефективного розвитку підприємницької (інно-
ва ційної) діяльності». (Підприємницька діяль-
ність тут розуміється відповідно до визначен-
ня її Й. Шумпетером).
6. «Національна інноваційна програма — це
комплекс національних (пріоритетних) іннова-
цій них проектів....» — див. зауваження № 2.
7. «Національна інноваційна система — це су-
купність законодавчих, структурних і функці-
ональних компонентів (інституцій), які задіяні
у процесі створення та застосування наукових
знань та технологій і визначають правові, еко-
номічні, організаційні та соціальні умови для
забезпечення інноваційного процесу»
Вважаємо, що фрагмент визначення «які заді-
яні у процесі створення та застосування науко-
вих знань та технологій» помилковий. У про цесі
створення наукових знань задіяна не інновацій-
на, а наукова інфраструктура, а це зовсім інша
річ. Пропонуємо таку редакцію: «Національна
ін новаційна система — це комплекс законодав-
чих, структурних і функціональних компонентів
(інституцій), які у сукупності забезпечують у
на ціональному господарстві умови для масового
створення і реалізації новацій».
ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ
Кожен закон, в основному, виконує три ос-
но вні функції:
регулює відносини, що вже існують у певній
сфері діяльності;
стимулює розвиток відносин, що потрібні дер-
жаві та (або) суспільству, але ще не мають
необхідного масштабу;
виконує соціокультурну функцію за рахунок
введення єдиного понятійного апарату.
Загальновідомо, що інноваційна сфера Ук-
раї ни наразі розвинена дуже слабо, що в ній
діють лише окремі, а не масові суб’єкти, що на-
явні відносини у цій сфері дуже обмежені.
Тому зрозуміло, що головний наголос у новій
редакції Закону слід спрямувати саме на сти-
мулюючу його функцію, щоб сприяти створен-
ню більшої маси суб’єктів інноваційної діяль-
нос ті і більш щільних взаємодій і відносин, ніж
це є сьогодні. Також вельми важливою через
низький рівень інноваційної культури у суспі-
ль стві є також соціально-культурна функ ція
за кону. А от детальний розпис регулюючих норм
здійснення різноманітних дій і процедур — на-
разі це не є пріоритетною задачею Закону че-
рез згадану вище обмеженість інноваційної ді-
яльності. Необхідно ще дочекатися помітного
розвитку відносин у цій сфері, після чого ста-
не більш зрозумілим, що і як треба буде регу-
лювати.
Аналізуючи з цієї точки зору проект нового
Закону про інноваційну діяльність, мусимо кон-
статувати ось що.
1. Найпотрібніша сьогодні стимулююча роль
проекту Закону явно незадовільна. У ньому знов
прописана малоефективна, бюрократична і по-
тенційно корупційна схема фінансової підтрим-
ки інноваційної діяльності за рахунок дешевих
кредитів (стаття 30). Але ж ця форма підтримки
сприяє лише дорогоцінним інвестиційним про-
ектам з великими строками виконання і малими
ризиками. Скористатися цими можливостями
зможуть лише великі під п риємства (треба ще
одержати статус пріоритетного інноваційного
проекту!). Малі підприємства і ризикові проек-
ти відсічені у цій схемі повністю! Саме так є і на-
разі. І ми знаємо, що більшість вітчизняних під-
приємств, без великої зацікавленості відносять-
ся до згаданої форми фінансової підтримки (за
весь час дії аналогічної норми у діючому Зако-
ні статус національного пріоритетного проек-
ту одержало лише біля 20 (!)). І без дійових еко-
номічних стимулів вітчизняні підприємці ще
дуже довго не будуть мати інтересу до активної
інноваційної діяльності.
�2.indd 11�2.indd 11 27.04.2010 14:09:3127.04.2010 14:09:31
12 Наука та інновації. № 2, 2010
Дискусійна трибуна
Що ж стосується новацій з державними і
комунальними фондами венчурного інвесту-
вання (стаття 18), то ці важливі фінансові ін-
струменти інноватики у проекті Закону вво-
дяться дуже застережливо. Їх утворення не є
обов’язковим ні для Кабінету Міністрів, ні для
обласних Рад, так що на практиці їх довго ще
прийдеться чекати. Але не це є головним недо-
ліком нової редакції Закону. З світової прак-
тики добре відомо, що аж ніяк не державні
фонди відіграють основну роль у фінансовій
підтримці ризикових проектів. Це роблять чис-
ленні приватні фонди, і саме створенню цих
інститутів повинна в першу чергу сприяти дер-
жава за рахунок добре відомої форми «фонду
фондів», який, будучи створеним за рахунок
дер жавних коштів, має стимулювати приват-
ний капітал до формування приватних фондів
за рахунок часткового їх співфінансування з
цього державного «фонду фондів».
У проекті Закону не передбачено можливос-
ті суттєвого зниження ставок оподаткування
підприємств — виробників інноваційної про-
дукції за пріоритетною номенклатурою, підп-
риємств, які фінансують технологічні розроб-
ки або придбають нові технології та обладнан-
ня. А саме подібні норми розглядаються як
найбільш ефективні інструменти стимулюю-
чої державної політики. Нічого також немає в
проекті про можливість прискореної аморти-
зації основних фондів, що придбаються з ме-
тою технічного оновлення.
Не передбачено також механізмів для ство-
рення позабюджетних джерел фінансування
інноваційної діяльності в галузях і окремих
підприємствах на кшталт фондів нової техні-
ки, які б могли утворюватися підприємствами
за рахунок нормованих відрахувань від їх ва-
лового обороту за звітні податкові періоди.
На жаль, нічого також немає про зобов’я-
зан ня держави фінансувати швидкий розви-
ток інноваційної інфраструктури. Ми маємо
свіжий приклад Державної цільової еконо-
мічної програми «Створення в Україні іннова-
ційної інфраструктури на 2009—2013 рр.», яка
не мала у 2009 р. ні гарантованого фінансуван-
ня, ні організаційних механізмів її виконання.
Таке від ношення до найважливішого напряму
забезпечення інноваційного розвитку є кате-
горично неприпустимим.
На жаль, проект Закону практично не міс-
тить стимулюючих норм щодо розвитку мало-
го технологічного бізнесу, який давно уже ледь-
ледь дихає у нашій країні. Не станемо перелі-
чувати відпрацьовані світовою практикою чис-
ленні механізми підтримки цих важливих суб’єк-
тів інноваційної економіки. Вони добре відомі.
Згадаємо лише про бажаність введення норми
щодо обов’язкового залучення малих підпри-
ємств як контрагентів великих підприємств
при виконанні останніми державних замов-
лень. Без подібної норми малі виробничі під-
приємства, особливо у наукомісткому ви роб-
ництві, приречені на злиденне існування.
ПРО ІНФРАСТРУКТУРУ
В проекті Закону передбачені такі види ін-
новаційної інфраструктури:
інноваційні центри;
технологічні парки;
центри трансферу технологій;
інноваційні кластери;
інноваційні об’єднання, у томі числі наукові
парки та інноваційні консорціуми;
технополіси;
іннополіси;
інноваційні бізнес-інкубатори;
інноваційні структури, які здійснюють вен-
чурне інвестування інноваційного розвитку;
державні та комунальні спеціалізовані не-
банківські інноваційні фінансово-кредитні
установи;
саморегульовані організації;
інші види інноваційних структур, які ство-
рюються та здійснюють діяльність відповід-
но до цього Закону.
Більшість з перелічених інституцій є зрозу-
мілими і відпрацьованими в розвинених краї-
нах формами сприяння інноваційній діяльнос-
ті господарюючих суб’єктів. А от технополіси
�2.indd 12�2.indd 12 27.04.2010 14:09:3127.04.2010 14:09:31
13Наука та інновації. № 2, 2010
Законодавчі та методологічні основи
та іннополіси явно зайві у цьому переліку. На-
віщо вигадувати те, що досі не одержало у
практиці інноваційної діяльності якихось від-
працьованих форм? Тим паче, що є зрозуміла
організаційно-правова форма ВЕЗ (вільні еко-
номічні зони), до різновидів яких, безумовно,
можна віднести і техно-, та іннополіси. Ось і
нехай ці «поліси» фігурують у відповідному за-
конодавстві про ВЕЗ.
Також не дуже зрозумілими є «саморегульо-
вані організації». Якщо це щось на кшталт «клу-
бів професіоналів з інноваційної діяльності»,
то найбільш прийнятною організаційно-пра-
во вою формою, на наш розсуд, для таких об’єд-
нань є форма громадської організації.
ПРО СТАТИСТИЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ
У проекті Закону не згадується про необхід-
ність розвитку системи статистичних спосте-
режень за тенденціями у інноваційній сфері,
без аналізу яких держава обмежена у своїх
мож ливостях реагування на розвиток відпо-
відної ситуації. Вітчизняна система статистич-
них звітів про інноваційну діяльність за остан-
ні роки досягла суттєво високого рівня, струк-
тура і кількість обстежуваних показників ста-
ла вже майже достатньою, але є важливі про-
галини, які треба заповнювати (наприклад,
про стан та розвиток організацій інноваційної
інфраструктури та малого технологічного під-
приємництва).
ПИТАННЯ, ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ
ДО ІНШИХ СТАТЕЙ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ
Стаття 17, п. 2 б
«Забезпечення новостворених малих і се-
редніх інноваційних структур обладнаними ро-
бочими місцями»
Пропонуємо: обладнаними офісними та ви-
робничими площами.
Стаття 18, п.10
«Венчурне інвестування державним (кому-
нальним) інноваційним фондом венчурного ін-
вестування реалізації інноваційних та інвести-
ційних проектів здійснюється за умови отри-
мання позитивного висновку інноваційної екс-
пертизи, проведеної відповідно до цього Закону».
Ця норма означає, що експертизу проектів,
які претендують на фінансування з боку того
чи іншого конкретного венчурного фонду, буде
організовувати і здійснювати не сам фонд, як
це було б зрозумілим і доцільним з огляду на
те, що цей процес є високоризиковим, а «окре-
ма юридична особа, яка перебуває у сфері
уп равління спеціально уповноваженого цент-
ра льного органу виконавчої влади у сфері ін-
новаційної діяльності» (ст. 28, п. 3), яка, зро-
зуміло, не приймає на себе відповідні ризики.
Гадаємо, цього не можна робити.
Стаття 18, п. 11
«Державний (комунальний) інноваційний
фонд венчурного інвестування має право на
односторонню відмову від договору, яким пе-
редбачено венчурне інвестування, у разі вияв-
лення факту нецільового або неефективного
використання коштів у випадках, встановле-
них Кабінетом Міністрів України та догово-
ром. Така відмова тягне за собою розірвання
договору та повернення державному (кому-
на ль но му) інноваційному фонду венчурного
ін вес тування отриманих суб’єктом іннова-
ційної діяльності коштів.»
Не зрозуміло, які механізми повернення ко-
штів? По перше, у позичальника, як правило,
цих коштів може не бути, вони частково або
повністю могли бути вже використаними. По
друге, а якщо венчурний фонд уже отримав
частку корпоративних прав позичальника? Від-
мовлятися від них? Не зрозуміло, за яким ме-
ханізмом?
Стаття 23. Державне регулювання іннова-
ційної діяльності.
Здається, що ця стаття майже повністю по-
вторює зміст Статті 22 про мету і принципи
дер жавного регулювання інноваційної діяль-
ності. Тому статтю 23 пропонуємо вилучити.
Стаття 28, п. 3
«Для організації проведення інноваційної екс-
пертизи спеціально уповноважений централь-
�2.indd 13�2.indd 13 27.04.2010 14:09:3127.04.2010 14:09:31
14 Наука та інновації. № 2, 2010
Дискусійна трибуна
ний орган виконавчої влади у сфері інновацій-
ної діяльності визначає окрему юридичну особу,
яка перебуває у його сфері управління (далі –
Установа). Установа може мати регіональні
від ділення в Автономній Республіці Крим, об-
ластях, містах Києві і Севастополі.
Порядок державної акредитації експертів для
проведення інноваційної експертизи затвер-
джується Кабінетом Міністрів України. Експер-
ти, які пройшли державну акредитацію, от ри-
мують свідоцтво, що підтверджує кваліфіка-
цію його одержувача на проведення іннова-
ційної експертизи на постійній та професійній
основі».
Навіщо створювати ці постійно діючі Уста-
нови? Вони ж не будуть діяти! Якщо треба про-
вести експертизу проектів, що фінансуються
(кредитуються) за рахунок бюджетів, то цю
роботу у кожному регіоні можна провести, за-
мовивши її якомусь з діючих інститутів, ко-
трий може створити для цього тимчасову екс-
пертну комісію.
Пропозиція стосовно акредитації експертів
(Стаття 28 п. 3).
Акредитація експертів — це недешева і дов-
готривала процедура, яка у наших реальних
умовах аж ніяк не гарантує і не забезпечує
якості експертних висновків. За якими крите-
ріями оцінювати експертів? За наявністю на-
укових ступенів та звань? Це ніяк не гарантує
якісного відбору, тому що експерт – це не тіль-
ки фахівець у тій чи іншій галузі, кваліфікацію
якого підтверджує диплом кандидата або док-
тора наук. Експерт — це людина, яка не тільки
фахово оцінює той чи іншій об’єкт, але робить
це незалежним чином, незалежним від усіх
інших, окрім ознак самого об’єкту, обставин чи
поглядів. Зрозуміло, що такі риси, як незалеж-
ність і принциповість, вкрай нелегко форму-
вати і проявлятися вони будуть лише на прак-
тиці. Тому нам вкрай необхідно формувати
ринок експертних репутацій, а це можна роби-
ти, лише аналізуючи експертну діяльність, що
проводиться. До речі, саме так робиться май-
же у всьому світі. Тому вважаємо, що вводити
норму про акредитацію експертів дочасно, це
марна трата грошей і часу. Більш доцільним
буде прописати у порядку проведення іннова-
ційної експертизи чіткі процедури такої діяль-
ності, які б, наприклад, передбачали можли-
вість оголошення як результатів експертизи,
так і індивідуальних оцінок залучених експер-
тів. А також попередньо сформувати жорсткі
критерії відбору експертів.
Б.В. Гринев, В.А. Гусев
АНАЛИЗ ПРОЕКТА
НОВОЙ РЕДАКЦИИ ЗАКОНА УКРАИНЫ
«ОБ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ»
В статье рассмотрен проект новой редакции Закона
Украины «Об инновационной деятельности». Даны пред-
ложения по совершенствованию отдельных разделов и
статей проекта Закона.
К л ю ч е в ы е с л о в а: инновационная деятельность, ин-
новационный проект, инфраструктура, стимулирование,
венчурное инвестирование, малые технологические пред-
приятия.
B.V. Grynyov, V.A. Gusev
ANALYSIS OF THE NEW DRAFT LAW
OF UKRAINE «ON INNOVATION ACTIVITY»
The new reduction of the draft law of Ukraine «On in no-
vation activity» is considered.
Proposals concerning improvement of separate parts and
provisions of the draft law are presented in the article.
K e y w o r d s: innovation activity, innovation project, inf-
ra structure, stimulation, venture investing, small tech no lo-
gi cal enterprises.
Надійшла до редакції 05.10.09
�2.indd 14�2.indd 14 27.04.2010 14:09:3227.04.2010 14:09:32
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28091 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T10:42:27Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гриньов, Б.В. Гусєв, В.А. 2011-10-27T19:34:03Z 2011-10-27T19:34:03Z 2010 Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» / Б.В. Гриньов, В.А. Гусєв // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 9-14. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28091 Розглянуто проект нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність». Наведено пропозиції щодо удосконалення окремих розділів та статей проекту Закону. В статье рассмотрен проект новой редакции Закона Украины «Об инновационной деятельности». Даны предложения по совершенствованию отдельных разделов и статей проекта Закона. Proposals concerning improvement of separate parts and provisions of the draft law are presented in the article. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Дискусійна трибуна Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» Анализ проекта новой редакции Закона Украины «Об инновационной деятельности» Analysis of the new draft law of Ukraine «On innovation activity» Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» Гриньов, Б.В. Гусєв, В.А. Дискусійна трибуна |
| title | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» |
| title_alt | Анализ проекта новой редакции Закона Украины «Об инновационной деятельности» Analysis of the new draft law of Ukraine «On innovation activity» |
| title_full | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» |
| title_fullStr | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» |
| title_full_unstemmed | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» |
| title_short | Аналіз проекту нової редакції Закону України «Про інноваційну діяльність» |
| title_sort | аналіз проекту нової редакції закону україни «про інноваційну діяльність» |
| topic | Дискусійна трибуна |
| topic_facet | Дискусійна трибуна |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28091 |
| work_keys_str_mv | AT grinʹovbv analízproektunovoíredakcíízakonuukraíniproínnovacíinudíâlʹnístʹ AT gusêvva analízproektunovoíredakcíízakonuukraíniproínnovacíinudíâlʹnístʹ AT grinʹovbv analizproektanovoiredakciizakonaukrainyobinnovacionnoideâtelʹnosti AT gusêvva analizproektanovoiredakciizakonaukrainyobinnovacionnoideâtelʹnosti AT grinʹovbv analysisofthenewdraftlawofukraineoninnovationactivity AT gusêvva analysisofthenewdraftlawofukraineoninnovationactivity |