Автоматизований київський Інтернет-телескоп
Описано склад, конструкцію та функціональні можливості автоматизованого апаратного комплексу для астрономічних спостережень з використанням Інтернету. Основними складовими комплексу є телескоп Celestron 1400XTL, ПЗЗ-камера Rolera-MGi та GPS-приймач Acutime 2000. Комплекс оснащений блоком світлофільт...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та інновації |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28092 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Автоматизований київський Інтернет-телескоп / Я.О. Романюк, В.В. Клещонок, В.О. Данилевський, В.М. Решетник, І.В. Лук’яник, О.О. Святогоров // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 17-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859593909787688960 |
|---|---|
| author | Романюк, Я.О. Клещонок, В.В. Данилевський, В.О. Решетник, В.М. Лук’яник, І.В. Святогоров, О.О. |
| author_facet | Романюк, Я.О. Клещонок, В.В. Данилевський, В.О. Решетник, В.М. Лук’яник, І.В. Святогоров, О.О. |
| citation_txt | Автоматизований київський Інтернет-телескоп / Я.О. Романюк, В.В. Клещонок, В.О. Данилевський, В.М. Решетник, І.В. Лук’яник, О.О. Святогоров // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 17-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Описано склад, конструкцію та функціональні можливості автоматизованого апаратного комплексу для астрономічних спостережень з використанням Інтернету. Основними складовими комплексу є телескоп Celestron 1400XTL, ПЗЗ-камера Rolera-MGi та GPS-приймач Acutime 2000. Комплекс оснащений блоком світлофільтрів широкополосної системи Джонсона UBVRI оригінальної авторської конструкції. Створений нами комплекс програм для керування кожним блоком та процедурою спостережень у цілому дає можливість одержувати зображення спостережуваних світил або виконувати фотометричні спостереження з швидкістю до 30 повних кадрів за секунду, хронометрованих у шкалі всесвітнього координованого часу (UTC) з похибкою, не більшою за 1 мсек.
Описаны состав, конструкция и функциональные возможности автоматизированного аппаратного комплекса для астрономических наблюдений с использованием Интернета. Основными составляющими комплекса есть телескоп Celestron 1400XTL, ПЗЗ-камера Rolera-MGі и GPS-приемник Acutіme 2000. Комплекс оснащен блоком светофильтров широкополосной системы Джонсона UBVRІ оригинальной авторской конструкции. Созданный нами комплекс программ для управления каждым блоком и процедурой наблюдений в целом дает возможность получать изображение наблюдаемых светил или выполнять фотометрические наблюдения со скоростью до 30 полных кадров за секунду, хронометрированных в шкале всемирного координированного времени (UTC) с погрешностью, не больше 1 мсек.
Structure, design and functional resources of the hardware system for astronomical observations using Internet network are described. Telescope Celestron 1400XTL, CCD camera Rolera-MGi and GPS-receiver Acutime 2000 are basic components of the complex. System is equipped with originally designed light filter set of broadband Jonson system UBVRI. Developed singular software for automatic control of every module and the whole observational procedure makes it possible to obtain images of the observational heavenly bodies or to perform photometric observations with up to 30 frames per second speed, within the UTC scale and an accuracy better as 1 ms.
|
| first_indexed | 2025-11-27T19:21:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
17
Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 2. С. 17—28.
© Я.О. РОМАНЮК, В.В. КЛЕЩОНОК,
В.О. ДАНИЛЕВСЬКИЙ, В.М. РЕШЕТНИК,
І.В. ЛУК’ЯНИК, О.О. СВЯТОГОРОВ, 2010
Я.О. Романюк 1, В.В. Клещонок 2, В.О. Данилевський 2,
В.М. Решетник 2, І.В. Лук’яник 2, О.О. Святогоров 1
1 Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ
2 Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ
АВТОМАТИЗОВАНИЙ КИЇВСЬКИЙ ІНТЕРНЕТ ТЕЛЕСКОП
Описано склад, конструкцію та функціональні можливості автоматизованого апаратного комплексу для астроно-
мічних спостережень з використанням Інтернету. Основними складовими комплексу є телескоп Celestron 1400XTL,
ПЗЗ-камера Rolera-MGi та GPS-приймач Acutime 2000. Комплекс оснащений блоком світлофільтрів широкополос-
ної системи Джонсона UBVRI оригінальної авторської конструкції. Створений нами комплекс програм для керування
кожним блоком та процедурою спостережень у цілому дає можливість одержувати зображення спостережуваних
світил або виконувати фотометричні спостереження з швидкістю до 30 повних кадрів за секунду, хронометрованих
у шкалі всесвітнього координованого часу (UTC) з похибкою, не більшою за 1 мсек.
К л ю ч о в і с л о в а: автоматизований телескоп, астрономічні ПЗЗ-спостереження, програми керування, навчання
астрономії.
У світовій астрономічній практиці вже по-
над 20 років широко використовуються авто-
матизовані спостережні комплекси на основі
малих телескопів з апертурами від 10 см до
2 м. Досвід астрономів-професіоналів та ама-
торів астрономії показує, що за допомогою на-
віть малих телескопів можна виконувати ефек-
тивні дослідження у багатьох галузях астро-
номії [1], зокрема в таких, що потребують від
спостережного обладнання здатності до швид-
кого реагування на астрономічні події. Такі
прое кти, як Liverpool Telescope, Faulkes Teles-
co pes, BAIT, ROTSE, ASAS, TASS, TAOS, Su-
per-LOTIS, TEST та багато інших, зробили іс-
тотний внесок у відкриття змінності в тисяч
зі рок, виявлення і спостереження оптичного
післясвітіння, що супроводжує спалахи γ-вип-
ро мінювання космічних джерел, відкриття й
спостереження проходжень планет перед дис-
ками зір, навколо яких вони обер таються. Кри-
тично важливим елементом для таких спосте-
режних програм є повна автоматизація апарат-
них засобів і програмного забезпечення ЕОМ.
Користуючись малими автоматизованими ін-
струментами, що працю ють у ре жимі реально-
го часу, можна одержувати попередні дані для
оперативного підк лючення ве ликих телеско-
пів до спостере жен -ня непередбачуваного та/
або швидко плин ного явища.
Однією з актуальних наукових проблем сьо-
годення є спостереження оптичного (переваж-
но у візуальному діапазоні) випромінювання,
що може супроводжувати спалахи космічного
γ-випромінювання. Повідомлення про γ-спа-
лах, зареєстрований космічними приладами,
такими, як Свіфт та Інтеграл [2, 3], одразу ж
розповсюджується через мережу Інтернет до всіх
зацікавлених спостерігачів. При цьому ду же
важливо якомога швидше навести телескоп на
зазначену ділянку неба та розпочати його спо-
стереження на якнайраніших стадіях розвитку
цього явища. Найшвидше навести на вказану
�2.indd 17�2.indd 17 27.04.2010 14:11:4927.04.2010 14:11:49
18 Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
ділянку неба можна саме автоматизований
телескоп. Ще ефективнішим для таких спос-
тережень був би спеціалізований телескоп-ав-
то мат, який виконував би спостереження не-
бесної сфери синхронно із космічними γ-те-
лес ко пами у напрямі, близькому до спостере-
жуваних ними джерел. Завдяки такій методиці
польським астрономам у їхньому проекті «Pi of
the Sky» [4] вдалося виконати спостереження
оптичного випромінювання γ-дже рела прак-
тично одразу після початку γ-спалаху. Ін шими
галузями ефективного використання астроно-
мами телескопів-роботів є систематичний мо-
ніторинг навколоземних об’єктів (т.зв. «кос міч-
ного сміття»), пошук і спостереження астеро-
їдів та інші програми. Телескоп-робот легко зап-
рограмувати для таких спостережень.
На жаль, в Україні (як, між іншим, і в інших
країнах) спостерігається спад інтересу до ви-
вчення природничих наук. Це пов’язано як з
переорієнтацією суспільства на ринкові відно-
сини, так і з відсутністю сучасної матеріальної
бази для практичних робіт з природничих наук,
зокрема з фізики та астрономії. Київський Ін-
тер нет-телескоп (а в подальшому – національ-
на мережа малих телескопів-роботів) може
ста ти основою для створення національної ос-
віт ньої обсерваторії, як це вже зроблено у роз-
винених країнах (див., наприклад, освітню сто-
рінку Ліверпульського телескопа www.school-
sobservatory.org.uk).
Проект «Українcька синхронна мережа Ін-
тер нет-телескопів» було розпочато наприкінці
2006 року Головною астрономічною обсерва-
торією (ГАО) НАН України, Київським націо-
нальним університетом (КНУ) ім. Тараса Шев-
ченка і Міжнародним центром астрономічних
та медико-екологічних досліджень НАН Ук раї-
ни за підтримки Науково-технологічного цен-
тру в Україні (НТЦУ) та НАН України. Відпо-
відно до Угоди про співробітництво було на-
дано для цієї роботи грант № 4134. Київський
Інтернет-телескоп, створений співробітника-
ми ГАО НАНУ та КНУ ім. Тараса Шевченка,
повинен не лише стати прототипом українсь-
ко го малого автоматизованого телескопа для
забезпечення спостережної роботи науковців,
але й відкрити університетам та школам ши-
рокий доступ до практичного навчання, що
сприяло би підвищенню інтересу молоді до
природничих наук.
ОСОБЛИВОСТІ АВТОМАТИЗОВАНОГО
ІНТЕРНЕТ-ТЕЛЕСКОПА
Існують різні категорії автоматизованих
телескопів. Найпростіший з них — це теле-
скоп, керований комп’ютером. У цьому ви пад-
ку зазвичай для керування телескопом та ПЗЗ-
ка ме рою використовують програми, які на-
да ють ся до цих приладів виробником, або ж
програми, що створюються додатково і дають
можливість керувати апаратурою телескопа за
допомогою персонального комп’ютера. Інша
кате горія автоматизованих телескопів — це ро-
ботизований телескоп, який має єдине прог-
рамне забезпечення для керування телескопом
та ПЗЗ-камерою. Є також принципові можли-
вості для віддаленого керування комп’ю тером
через Інтернет за допомогою використан ня
спеціальних програм типу Remote Ad mi nis t-
ra tor. Ці програми забезпечують від далений
доступ через Інтер нет з одного ком п’ю тера до
іншого і таким чином до всіх програм, встанов-
лених на ньому. Це дає змогу операторові дис-
танційно керувати телескопом, але це ще не ав-
томатичні спостереження. Повністю ав то ма тич-
ний телескоп здатний самостійно визначити
якість неба, увімкнути живлення апаратури, від-
крити купол та виконувати спостереження за
розкладом, складеним за спеціальною програ-
мою [5]. Автори проекту українсь ко го телес-
ко па-ро бо та на першому етапі ставили за мету
створити автоматизований телескоп під керу-
ванням прог рами, яка б самостійно, через
Інтернет, одер жувала розклад спостережень з
головного сервера, виконувала його, а одержа-
ні спостережні дані у реальному часі надсила-
ла у базу даних.
Очевидно, що оптимальним шляхом для ство-
рення Інтернет-телескопа було б використан-
�2.indd 18�2.indd 18 27.04.2010 14:11:5627.04.2010 14:11:56
19Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
за рухом небесної сфери (або ж за Місяцем чи
за Сонцем, якщо спостерігач встановлює від-
повідний режим). Встановивши телескоп та
спрямувавши його полярну вісь на Полюс сві-
ня телескопа, вже оснащеного системою при-
водів та комп’ютеризованим керуванням. Те-
лес коп і камера повинні бути такими, щоб за-
безпечувати як отримання якісних зображень,
так і швидкісну (як мінімум 10 повних кадрів
за 1 с) фотометрію небесних об’єктів з достат-
ньо точним (з похибкою не більше 1 мс) хро-
нометруванням кадрів. При цьому ком п’ю те-
ризовані блоки керування як телескопа так і
камери та їхнє програмне забезпечення повин-
ні надавати можливість керувати ними за до-
помогою персонального комп’ютера (ПК). Піс-
ля ретельного вивчення характеристик теле-
скопів та ПЗЗ-камер, умов їхнього постачання
та ціни (зважаючи на обмеженість коштів) бу-
ло з’ясовано, що найкраще нашим вимогам від-
повідають телескоп Celestron 1400XTL та ПЗЗ-
ка мера Rolera-Mgi. Отже, головним зав дан-
ням авторів проекту було створення керуючих
програм для телескопа і камери, а також роз-
робка та виготовлення блока фільтрів і систе-
ми забезпечення точного часу.
СКЛАДОВІ
КИЇВСЬКОГО ІНТЕРНЕТ-ТЕЛЕСКОПА
Структурна схема апаратури автоматизова-
ного київського Інтернет-телескопа показана
на рис. 1. Він складається з власне телескопа,
на якому встановлені блок світлофільтрів та
ПЗЗ-камера. Інші складові – це GPS-приймач,
комп’ютери з програмним забезпеченням та
блоки живлення [6]. Загальний вигляд теле-
скопа показано на рис. 2.
Основу системи складає телескоп Celestron
1400XTL системи Шмідта–Касегрена з діаме-
тром об’єктива 14 дюймів (356 мм) (www.ce-
les tron.com), встановлений на комп’юте ри зо-
ване монтування CGE [7]. Його електронний
блок керує наведенням на задані космічні об’єк-
ти. Особливістю цього монтування є те, що
воно у значній мірі комп’ютеризоване, тобто
оснащене блоком керування на основі вбудо-
ваного мікропроцесора, що керує електропри-
водами, які наводять телескоп у потрібну точ-
ку небесної сфери та забезпечують стеження
Рис. 1. Структурна схема київського Інтернет-телескопа
Рис. 2. Загальний вигляд київського Інтернет-телескопа
�2.indd 19�2.indd 19 27.04.2010 14:11:5627.04.2010 14:11:56
20 Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
ту, спостерігач виконує процедуру налашту-
вання (alignment) телескопа за зорями зі спе-
ціального списку, який закладено виробни-
ком у пам’ять електронного блока. За резу-
льтатами цієї процедури блок керування те-
лескопом будує модель небесної сфери для
місця спостережень з урахуванням необхід-
них поправок на неточності його обертальних
механізмів.
Камера Rolera-MGi створена на основі back-
illuminated ПЗЗ-приймача L3Vision CCD97 з
512 × 512 пікселями англійської фірми E2V
Tech nologies для забезпечення високої чутли-
вості при реєстрації зображення об’єктів із ни-
зь ким рівнем освітлення. Камера може ство-
рювати зображення шляхом складання сигна-
лів з кількох суміжних пікселів безпосередньо
при зчитуванні інформації (такий процес на-
зивається бінінгом) або видавати на запис час-
тину зображення (такий процес називається
ROI — Region of Interest). Інтерфейс IEEE 1394
FireWire, який використовує камера Rolera-
MGi, дає можливість швидко та легко підключа-
тися до комп’ютера за допомогою кабеля. Камера
постачається разом з програмним забезпечен-
ням, яке дозволяє попередній перегляд та реє-
страцію кадрів у реальному часі. До переваг ка-
мери Rolera-MGi потрібно віднести такі:
висока квантова ефективність — понад 90 %
на довжинах хвиль 500–650 нм;
висока швидкість зчитування, яка забезпе-
чує попередній перегляд та фокусування в
реальному часі, 30fps при повному зображен-
ні та 300 + fps з біннінгом від 2 × 2 до 6 × 6
пік селів та ROI;
низькі шуми ПЗЗ-матриці та супутньої елект-
роніки, що дає можливість кількісного ана-
лізу зображення при низьких рівнях ос віт-
лення.
До недоліків камери Rolera-MGi можна від-
нести відносно вузький робочий температур-
ний діапазон (вищий 0 °С) та порівняно малий
розмір чутливої зони приймача, які й обумо-
вили її відносно невисоку ціну серед сучасних
ПЗЗ-камер.
Механічним та функціональним посередни-
ком між телескопом та камерою слугує блок
світлофільтрів. Він призначений виконувати
декілька функцій:
забезпечення оперативного механічного вве-
дення і фіксування у світловому каналі од-
ного з 8-и можливих світлофільтрів діаме-
тром 32 мм з індикацією поточного поло-
ження турелі;
формування командних сигналів про вико-
нання експозиції ПЗЗ–камерою RoleraMgi
для передачі в систему часу;
підсилення сигналів керування кроковим
дви гуном для дистанційного фокусування
телескопа;
забезпечення надійного кріплення ПЗЗ-ка-
ме ри до фланця телескопа.
Автори проекту використали світлофільтри
широкосмугової системи Джонсона U, B, V, R,
I. У одну з чарунок турелі вставлене прозоре
скло, одна чарунка повністю затемнена для за-
безпечення можливості реєстрації темнових кад-
рів і ще одна — порожня. Можна використову-
вати також інші світлофільтри. При проекту-
ванні блока світлофільтрів автори використа-
ли свій попередній досвід розробки подібних
вузлів для двоканального швидкісного фото-
метра [8]. На додачу до попередньої електро-
нної схеми для керування блоком було засто-
совано мікроконтролер Elexol Ether I/O24, який
має обмін даними у стандарті Ethernet з вико-
ристанням протоколу UDP. Блок-схему блока
світлофільтрів показано на рис. 3.
Однією з особливостей Інтернет-телескопа є
те, що він може забезпечити швидку фо то мет рію
з точною прив’язкою до Всесвітньої координова-
ної шкали часу UTC для дослідження змінності
світлового потоку в часі від небесних об’єктів, на-
приклад при покриттях зір Мі сяцем та іншими
космічними тілами. Для за безпечен ня цієї мож-
ливості особлива увага при ділялася системі точ-
ного часу, яку створено на основі вже перевірено-
го практикою [9] GPS-прий ма ча Acutime 2000.
Максимальна частота реєстрування зовніш-
ніх синхроімпульсів GPS-приймачем дорів-
�2.indd 20�2.indd 20 27.04.2010 14:11:5727.04.2010 14:11:57
21Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
нює 10 Гц, а максимальна частота реєстрації
серії кадрів ПЗЗ-камерою Rolera MGI складає
понад 300 Гц для мінімальної частини поля
зору і 30 Гц для всього поля зору. Для забез-
печення хронометрування кадрів у шкалі точ-
ного часу на максимальній швидкості вузол
синхронізації оснащений дільником з коефіці-
єнтом ділення 32. Точність хронометрування
стартових моментів експозицій кадрів, що над-
ходять від ПЗЗ-камери, на рівні декількох де-
сятих мікросекунди забезпечується шляхом
програмування процедури реєстрування синх-
роімпульсів потрібної скважності GPS-прий-
мачем Acutime 2000. Перед початком експози-
ції одного або серії кадрів вузол синхронізації
програмно встановлюється у початкове поло-
ження, при якому до реєстрування пропуска-
ється перший синхроімпульс від ПЗЗ-камери
незалежно від вибраного коефіцієнта ділення.
Така організація служби часу дозволяє працю-
вати в широких інтервалах швидкостей реє-
страції в серіях з великою кількістю кадрів і
для поодиноких кадрів при тривалих експози-
ціях, що є звичайним режимом роботи ПЗЗ-
камери при спостереженнях.
Система точного часу має такі параметри:
точність прив’язки сигналів експозиції до шка-
ли UTC – не гірше 1 мс;
абсолютна похибка хронометрування почат-
ку експозиції у шкалі часу UTC — не більше
1мкс;
діапазон робочих температур: від –20 °С до
+60 °С;
форма представлення даних — автоматично
формований протокол вимірювань під ке-
руванням програми в операційній системі
WINDOWS 98, 2000, XP.
Все обладнання спостережного комплексу
потребує надійного електричного живлення не-
об хідними напругами, яке забезпечується за
допомогою набору приладів живлення (НПЖ).
До НПЖ входять навісний блок низьковоль-
тного живлення (БНЖ) для телескопа Celes t-
ron-1400 і блока фільтрів, який містить стабі-
лізатори MEANWELL 60-220AC-12S і 60-220
AC-24S та стаціонарний блок безперервного
живлення (ББЖ) для обслуговування ПК (в
разі потреби забезпечує блок фільтрів пос тій-
ною напругою 24 В).
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ІНТЕРНЕТ-ТЕЛЕСКОПА
Базове програмне забезпечення телескопа
CGE 1400, ПЗЗ-камери Rolera MGі, блока фі-
ль трів, системи часу та системи зв’язку усієї
системи телескопа з сервером проекту через
Інтернет не дає можливості повноцінно авто-
матично керувати ним за допомогою відомого
і широко розповсюдженого програмного за-
безпечення (наприклад, Maxim, CCDOPS та
ін.). Тому постала задача створити власне про-
грамне забезпечення для всього комплексу, яке
дало б можливість використовувати його в ав-
томатичному режимі. Основною операційною
системою для створення зазначеного програм-
ного комплексу було вибрано MS Windows, а
Рис. 3. Структурна схема блока світлофільтрів
�2.indd 21�2.indd 21 27.04.2010 14:11:5727.04.2010 14:11:57
22 Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
головним аргументом для такого вибору стало
те, що ПЗЗ-камера Rolera MGI має бібліотеку
SDK саме для цієї ОС.
Виробником [7] в інструкції до телескопа
на ведені формати команд, які дублюють осно-
вні команди ручного комп’ютеризованого пу-
льта (Hand Control) і можуть бути використа-
ні для наведення та контролю стану телескопа
зовнішнім комп’ютером. Повний комп’ютер-
ний контроль за телескопом можливий через
використання спеціального драйвера ASCOM
та його бібліотеки команд [10]. Ми вибрали
комбінований спосіб керування телескопом: по-
переднє налаштування за допомогою власного
пу льта (Hand Control) і подальше керування
програмою із зовнішнього комп’ютера. Зв’язок
з ПК при цьому встановлюється за допомогою
кабелю через спеціальний з’єднувач-розетку
на комп’ютеризованому пульті ручного керу-
вання телескопа та COM-порт ПК (RS232).
У багатьох автоматизованих телескопах прог-
рамне забезпечення складається з набору спе-
ціалізованих модулів і драйверів для окремих
пристроїв телескопа [5, 11]. Автори проекту
використали такий самий підхід. Структура про-
грамного забезпечення телескопа показана на
рис. 4. Програмний комплекс складається з го-
ловного модуля та модулів окремих вузлів
ком плексу. До них також входить модуль зв’язку
з Web-сервером, завдяки якому інформація про
стан телескопа та результати спостережень опе-
ративно надходять на віддалений сервер.
Для зручності розробки окремих модулів,
забезпечення можливості заміни окремих вуз-
лів та роботи комплексу в неповному складі
було прийнято, що кожен модуль повинен бу-
ти повноцінною програмою. Кожен модуль має
можливість працювати як в автономному ре жи-
мі (без взаємодії з іншими), так і в комплек сі,
коли відбувається автоматична робота те леск-
опа і ро боту всіх модулів організовує го лов-
ний керуючий модуль (ГКМ). Можливий та-
кож варіант змішаного типу роботи, для яко го
частина модулів працює автоматично, а части-
на — під керуванням оператора. Така можли-
вість створює більш захищену від помилок
сис тему в цілому.
Основна інформація для роботи програмно-
го комплексу і налаштування окремих модулів
зберігаються в реєстрі операційної системи.
Таким чином досягається необхідна гнучкість
роботи комплексу. Досить просто відбуваєть-
ся заміна окремих модулів. Достатньо заміни-
ти інформацію в реєстрі — і керівний модуль
буде завантажувати інший набір програмних
модулів. Такий підхід дає можливість легко
от римати необхідну службову інформацію про
інші модулі для організації обміну даними між
окремими програмами.
АЛГОРИТМ РОБОТИ ПРОГРАМНО-АПАРАТНОГО
КОМПЛЕКСУ ТЕЛЕСКОПА
Принцип роботи програмно-апаратного комп-
лек су враховує основні особливості автомати-
зованого телескопа. До цих особливостей на-
лежить можливість програмного керування усім
комплексом і окремими вузлами для забезпе-
чення роботи в ручному, напівавтоматич ному
та автоматичному режимах, а також інтенсив-
ний обмін інформацією з Web-сервером. З Web-
сервера проекту користувачі отримують роз-
клад роботи телескопа. Результати спостере-
ження та інформація про стан телескопа авто-
матично відсилаються в базу даних.
Рис. 4. Склад програмного комплексу телескопа
�2.indd 22�2.indd 22 27.04.2010 14:11:5727.04.2010 14:11:57
23Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
На початку роботи комплексу керуюча про-
грама встановлює зв’язок з окремими вузлами
телескопа та виконує тестування їхньої готов-
ності. Наступним кроком є завантаження про-
грами спостережень з Web-сервера, або з фай-
лу за командою оператора. В автоматичному
режимі роботи телескопа з розкладу вибирає-
ться перша спостережна задача. Далі вона роз-
бивається на окремі завдання, які централь-
ний модуль передає до задіяних модулів. При
виконанні підготовчих дій (наведення телес-
копа, встановлення потрібного фільтра, приве-
дення в готовність приймача GPS) видається
команда для підготовки запуску експозицій з
усіма необхідними параметрами (тривалість, кі-
лькість кадрів, розмір кадру, бінінг і т.ін.). Для
прискорення роботи комплексу передбачена
мож ливість отримувати кадри серіями з однако-
вими установками. При отриманні повідомлен-
ня від модуля камери про закінчення експозиції
всіх заданих кадрів вибирається наступна задача
і цикл повторюється до завершення розкладу.
Паралельно з виконанням розкладу спостережень
здійснюється тестуван ня стану модулів і переда-
ча на Web-сервер результатів спостережень та ін-
формація про стан телескопа.
При напівавтоматичній роботі оператор ви-
значає склад модулів, якими буде керувати
прог рама ГКМ. При цьому завдання для ви-
браних модулів також видається автоматично,
і програма чекає підтвердження про готовність
від оператора. Решта модулів не опитуються.
В «ручному» режимі програма ГКМ не вико-
ристовується і керування модулями повністю
виконується оператором за допомогою еле-
ментів управління цих програм. У цьому режи-
мі результати спостережень відсилаються на
Web-сервер оператором.
ГОЛОВНИЙ КЕРІВНИЙ МОДУЛЬ (ГКМ)
Організовує роботу всіх програмних моду-
лів ГКМ ccenter, об’єднуючи незалежні про-
грами в єдиний автоматизований комплекс.
Мо дуль ccenter завантажує програмне забез-
печення всіх модулів, відслідковує виконання
всього розкладу спостережень і етапи вико-
нання окремих спостережних задач, видає ко-
манди модулям, збирає інформацію від них,
веде протоколи виконання розкладу та техніч-
ний протокол роботи комплексу. Технічний
протокол допомагає з’ясувати причини у ви-
падку збоїв у роботі телескопа.
МОДУЛЬ КЕРУВАННЯ
РУХОМ ТЕЛЕСКОПА (МКРТ)
МКРТ завантажується у пам’ять комп’ютера
за допомогою ГКМ і забезпечує керування ру-
хом телескопа (наведення на спостережуване
світило та стеження за ним) згідно з команда-
ми головного модуля. Ідентифікація та нала-
штування com-порта здійснюється автоматич-
но при завантаженні програми МКРТ у пам’ять
комп’ютера або «вручну» після завантаження.
Під час спостережень від ГКМ до МКРТ пе-
редаються повідомлення про вибрану систему
координат, у якій буде виконуватися наведення
телескопа, і про координати спостережуваного
об’єкта, а від МКРТ до ГКМ надсилаються по-
відомлення про положення та стан телескопа.
Якщо команда наведення на спостережуваний
об’єкт телескопом одержана й прий нята до ви-
конання, МКРТ відстежує рух те лескопа. Од-
разу після закінчення наведення телескоп ав-
томатично переходить у режим сте ження зі
швид кістю, заданою попередньо з пульта руч-
ного керування при налаштуванні телескопа
до спостережень. Телескоп виконує стеження
за заданим об’єктом до одержання наступних
інструкцій, або ж доки його рух не буде зупи-
нено комп’ютеризованим блоком керування
при досягненні поворотним механізмом кін-
цевого вимикача.
При «ручному» режимі програма модуля
за безпечує керування телескопом через інтер-
фейсні елементи головного вікна МКРТ за до-
помогою комп’ютерної мишки та клавіатури.
Візуальні елементи управління дозволяють конт-
ролювати зв’язок між МКРТ і ГКМ, між МКРТ
і com-портом та між комп’ютером і телескопом
і перевіряти його у будь-який час. Передбачена
�2.indd 23�2.indd 23 27.04.2010 14:11:5727.04.2010 14:11:57
24 Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
можливість задавати «вручну» координати об’єк-
та і запускати процедуру наведення та відслід-
ковувати цей процес візуально через спеціальні
поля, у яких періодично виводяться поточні
значення координат оптичної осі телескопа на
небесній сфері. Передбачені також елементи
для коригування стеження телескопа за спос-
тережуваним об’єктом зі зміною швидкості ко-
ригувальних рухів, а також для зупинки теле-
скопа [7].
МОДУЛЬ КЕРУВАННЯ КАМЕРОЮ
ROLERA MGI (МКК)
Корпорація QImaging — розробник каме ри
Rolera MGі — дає можливість створювати
влас не програмне забезпечення для роботи з
камерою. Внутрішня будова камери корпо-
рацією не розголошується. Для роботи з ка-
мерою виробник надає програмний інтер-
фейс у вигляді динамічних бібліотек DDL зі
спеціалізованим набором функцій. При роз-
робці власних програм для роботи з бібліо-
текою рекомендується використовувати мови
програмування С або С++, чим і обумовлено
вибір авторами саме мови С++ для написан-
ня модуля МКК роботи з камерою. Модуль
МКК не вимагає спеціальної інсталяції, ав-
томатично визначає наявні камери корпора-
ції QImaging і дає можливість подальшої ро-
боти з ними.
Взагалі модуль МКК дозволяє працювати
в двох режимах: індивідуальному та взаємо-
діючи з керуючим модулем ccenter. При роботі
в індивідуальному режимі програма вимагає
вве дення усіх параметрів експозиції користу-
вачем (інакше використовуються значення з
попередньої експозиції). При цьому на лаш-
ту ван ня фільтра та наведення телескопа МКК
не виконує. У разі взаємодії з ГКМ модуль
МКК знаходиться в режимі очікування на за-
вдання. ГКМ пересилає до МКК такі параме-
три експозиції: 1 — час експозиції; 2 — вели-
чину електронного підсилення; 3 — кількість
кадрів, які потрібно відзняти; 4 — регіон ін-
тересів (зона на ПЗЗ-матриці, яку потрібно
експонувати, до пускається від одного піксе-
ля до усієї матриці); 5 — бінінг. Окрім цих па-
раметрів передаються додаткові, для запису у
заголовок вихідного файлу зображення: 1 —
унікальний номер, який виступає в ролі на-
зви вихідного файлу зображення; 2 — коор-
динати об’єкта, який експонує ться; 3 — назва
об’єкта; 4 — системний час; 5 — назва фільтра;
6 — ім’я спостерігача.
Після завершення експозиції модуль МКК
створює файл із зображенням у встановлено-
му форматі, яким зазвичай є FITS. У FITS-
заголовку записуються передані ГКМ параме-
три, і після цього пересилається повідомлення
до ГКМ про готовність виконувати наступну
експозицію.
МОДУЛЬ КЕРУВАННЯ СВІТЛОФІЛЬТРАМИ (МКФ)
Модуль керування світлофільтрами, при-
значений для керування блоком фільтрів, згід-
но з інструкціями, заданими керуючим моду-
лем, написано мовою С++. Програма викорис-
товує стандартний протокол UDP для зв’язку
з платою керування блока фільтрів.
При роботі МКФ регулярно перевіряє стан
зв’язку з мікроконтролером Elexol блока фі-
льтрів і при його втраті терміново повідомляє
про це користувача. Модуль МКФ дозволяє
роботу в автономному режимі та під керуван-
ням ГКМ ссenter. При автономній роботі ко-
ристувач може змінювати фільтри довільним
чином або встановлювати наступний фільтр
по черзі на турелі фільтрів. У штатному ре-
жимі роботи модуль блока фільтрів отримує
назву фільтра від ГКМ і встановлює його.
Для тестування якості з’єднання з блоком фі-
льтрів та коректності функціонування елек-
троніки мікроконтролера Elexol в меню про-
грамного модуля МКФ є команда для надси-
лання запиту і перевірки відповіді на тесто-
вий сигнал.
Після завершення роботи, модуль МКФ вста-
новлює темне скло в блоці фільтрів як актив-
ний фільтр, що зменшує ймовірність механіч-
ного ушкодження та забруднення фільтрів.
�2.indd 24�2.indd 24 27.04.2010 14:11:5827.04.2010 14:11:58
25Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
СЕРВЕР ПРОЕКТУ
ТА ПІДТРИМКА ЙОГО РОБОТИ
На основі концепції роботизованого Інтер нет-
телескопа розроблено та впроваджено головний
сервер, основним призначенням якого є інфор-
маційне забезпечення Інтернет-корис ту вачів та
виконання певних сервісних функцій, насампе-
ред зв’язку з телескопом, зберігання і доступу до
спостережних даних та авторизованого доступу
до спостережних можливостей телескопа [12].
Основою сервера є Інтернет-сторінка http://unit.
univ.kiev.ua, яка складається з двох частин: від-
критої — для всіх Інтернет-користувачів та за-
критої — для зареєстрованих користувачів. Відк-
рита частина містить інформацію про київський
Інтернет-телескоп, учасників проекту та корис-
ну інформацію астрономічного спрямування.
Закриту частину організовано як систему авто-
ризованого доступу. Паралельно сервером вико-
нується ряд програм, які вирішують такі завдан-
ня: формування та надання розкладу спостере-
жень на поточну ніч; доступ до ftp-сервера, на
якому зберігаються спостережні дані; запис в
базу даних різної інформації, яка надходить з те-
лескопа; організація зв’язку та відображення на
сайті інформації з телескопа.
Крім головного сервера (територіально розмі-
щеного в Обчислювальному центрі Київ сь кого
національного університету ім. Тараса Шев чен-
ка) є кілька допоміжних. Як СУБД, яку встанов-
лено на сервері (територіально розміщеному в
Астрономічній обсерваторії Київ сь кого націона-
ль ного університету ім. Тараса Шевченка), ви-
користовується PostgreSQL, що працює під ОС
LINIUX і в якій зберігається вся інформація про
користувачів, спостереження та статус телеско-
па. Результати спостережень зберігаються на ав-
торизованому ftp-сервері (територіа л ь но розмі-
щеному в КНУ), доступ (переписуван ня та пе-
регляд результатів спостережень) до якого здій-
снюється через авторизовану частину сайту.
ОРГАНІЗАЦІЯ АВТОРИЗОВАНОГО ДОСТУПУ
Основною метою створення авторизованої
час тини є надання користувачам та учасникам
проекту простого, інтуїтивно зрозумілого веб-
інтерфейсу для безпечного доступу до спосте-
режних можливостей телескопа. Організація ав-
торизованого доступу передбачає вирішення та-
ких завдань: реєстрація користувачів про ек ту;
розподіл прав користувачів у залежності від їх
статусу та задач, які ставляться користувачами;
доступ зареєстрованих користувачів до власного
облікового запису; замовлення спостережень; пе-
регляд розкладу спостережень; формування та
корегування розкладу спостережень; інформу-
вання користувачів щодо дій, які виконуються
телескопом під час спостережень; доступ зареє-
строваних користувачів до сторінки спостере-
жень; збереження спостережень та можливість їх
копіювання; перегляд статистичної інформа-
ції щодо відвідування веб-сторінки проекту; адмі-
ністрування користувачів; забезпечення корис-
тувачів можливістю on-line спілкування; забез-
печення зв’язку з адміністраторами авторизова-
ної частини сайту; створення системи безпеки
функціонування авторизованої частини сайту.
Для виконання поставлених задач в проекті
передбачено чотири групи користувачів з від-
повідними статусами: ADMIN, PROJECT, PRI-
VELEGE, USERS. Група ADMIN — адмініст ра-
тори проекту. В межах цієї групи можна вико-
нати всі описані вище задачі. В групу PRO JECT
входять користувачі, безпосередньо задіяні у
втіленні проекту, в групу USERS — зви чай ні
користувачі. Ці групи обмежені лише інформа-
цій ними можливостями. Група PRIVELE GE —
це зарезервована група користувачів для пода-
ль шої розробки можливостей керування, обслу-
говування та спостережень в рамках проекту.
Весь комплекс програмного забезпечення
ор ганізації авторизованого доступу розробле-
но засобами HTML, PHP, Javascript, AJAX та
СУБД PostgreSQL. Все програмне забезпечен-
ня встановлено на серверах проекту.
МОДУЛЬ ЗВ’ЯЗКУ З ГОЛОВНИМ
СЕРВЕРОМ ПРОЕКТУ
Модуль зв’язку з головним сервером проек-
ту (МЗГС) має назву netd і є складовою части-
�2.indd 25�2.indd 25 27.04.2010 14:11:5827.04.2010 14:11:58
26 Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
ною комплексу програмного забезпечення, вста-
новленого на комп’ютері, що обслуговує телескоп.
Його основним завданням є забезпечення зв’язку з
головним сервером проекту. Він не є самостійним і
його роботою керує головний модуль сcenter.
Задачі, які виконує модуль netd:
встановлення зв’язку з головним сервером
проекту;
посилання запиту на отримання розкладу
спостережень на поточну ніч до головного
сервера;
отримання розкладу спостережень;
формування та запис файлу з розкладом спос-
тережень на жорсткий диск керуючого ком-
п’ю тера;
передача повідомлення до головного моду-
ля про місце знаходження файлу з розкла-
дом спостережень;
отримання від головного модуля техніч-
ної інформації та її передача і запис в базу
даних;
отримання від головного модуля інформації
про завдання, яке в даний момент виконує
телескоп та її передача і запис в базу даних
(ця інформація буде відображатись в авто-
ризованій частині сторінки проекту на вклад-
ці «Статус»);
автоматичне створення на ftp-сервері про-
екту директорії, в якій будуть зберігатися
результати спостережень;
отримання від головного модуля інформації
щодо розміщення файлу спостереження та
копіювання цього файлу у відповідну ди-
рек торію на ftp-сервер проекту;
отримання від головного модуля інформації
щодо розміщення файлу опису серії спосте-
режень (для телевізійного режиму) та копі-
ювання цього файлу у відповідну директо-
рію на ftp-сервер проекту;
отримання від головного модуля інформації
щодо розміщення файлу спостереження у те-
ле візійному режимі стиснення, архівування
та розбивання цього файлу на частини розмі-
ром до 5 MB, копіювання отриманих файлів у
відповідну директорію на ftp-сер вер проекту;
періодична перевірка зміни в розкладі спо-
стережень, пов’язаної з терміновим вико-
нанням нового завдання (γ-спалахи тощо);
інформування головного модуля про термі-
нову зміну в розкладі спостережень.
Модуль netd складається з двох програм:
ftp.exe та netd.exe. Програма ftp.exe відповідає
за передачу файлів на ftp-сервер проекту. Прог-
рама netd.exe виконує перечисленні вище за-
вдання та керує роботою ftp.exe. Схема роботи
модуля наведена на рис. 5.
ВИСНОВКИ
Можна впевнено говорити про створення про-
тотипу телескопа-автомата, на основі якого буде
виготовлено український телескоп-робот, котрий
буде оснащений обладнанням, необхідним для
виконання конкретних астрономічних завдань.
Під час дослідної експлуатації телескопа-ав-
то мата ведеться постійне вдосконалення про-
г рамного забезпечення та апаратної частини
те лескопа. Основним недоліком використа-
ного монтування CGE, як показала практи-
ка, можна вважати його низьку точність наве-
дення на спостережуваний об’єкт при макси-
мальному навантаженні. Вона декларується на
рівні 1,5 кутових мінут, але на практиці така
Рис. 5. Схема взаємодії модуля netd з іншими програм-
ними модулями
�2.indd 26�2.indd 26 27.04.2010 14:11:5827.04.2010 14:11:58
27Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
точність досягається не завжди. Наш досвід
роботи з цим монтуванням показав, що багато
астрономічних завдань вимагають точнішого
стеження, від того, що досягається з ним на
практиці. Тому на далі потрібно буде створити
автоматичний гід з необхідною точністю сте-
ження за об’єктом або замінити цю екваторі-
альну головку на точнішу. Можливим вирі-
шенням цієї проблеми в сучасному варіанті
комплектації телескопа мог ла б стати додатко-
ва програма розпізнавання поля, на яке наве-
дено телескоп, і коригування його положення,
що суттєво ускладнить систему.
В Україні недавно було розроблено власне
екваторіальне монтування WS240GT, яке за
технічними характеристиками не поступаєть-
ся відомому американському монтуванню Pa-
ra mount ME, і в нас є всі можливості для орга-
нізації розробки та виробництва оптичних труб
для малих телескопів. Вже давно у нас освоєно
виробництво як широкосмугових, так і інтер-
ференційних світлофільтрів та пристроїв для
них. Автори мають можливість створити по-
вний ком п лекс прог рам ного забезпечення для
телес ко па-автомата.
Таким чином, використавши окремі за кор-
донні високотехнологічні комплектуючі, мож на
за декілька років виготовити телескопи-автомати
з апертурами до 1 м, чим задовольнити потреби
астрономів та всіх зацікавлених. Ще одним важ-
ливим етапом має стати створення вітчизняної
приймальної апаратури на основі сучасних при-
ймачів випро мінювання.
Виконання проекту створення прототипу
те лескопа-робота стало можливим за фінансо-
вої підтримки Українського Науково-техно ло-
гічного центру та НАН України.
Автори вдячні В. Лапчуку за користі поради
та пропозиції при розробці блока фільтрів; В. Ів-
ченко, В. Годуновій, І. Верлюк та Л. Козак, які
наповнювали необхідним матеріалом сторінки
веб-порталу проекту «Українська мережа Ін-
тер нет-телескопів», що використовується як
го лов ний сервер автоматизованим Київським
Інтернет-телескопом.
ЛІТЕРАТУРА
1. http://www.astronews.ru/cgi-bin/newsn.cgi?g= 2006&
m=10&n=1284.
2. Christoph Winkler. Scientific highlights from INTEGRAL //
New Astronomy Reviews. – 2006. – V. 50. – P. 530–533.
3. Gehrels N. , Chincarini G., Giommi P., et al. THE SWIFT
GAMMA-RAY BURST MISSION // The Astrophysical
Journal. – 2004. – V. 611. – P. 1005–1020.
4. Mankiewicz L. The smallest telescope detects the largest
cosmic explosions // Polish Academy of Science, Annual
report. – 2008. – Р. 38–40.
5. Steele I.A. An object model of the Liverpool Telescope //
Іn Telescope Control Systems III, Proc SPIE, 3551, H. Le-
wis ed., 343, 1998.
6. Kleshchonok V.V., Romanyuk Ya.O., Lukyanyk I.V., et al. Pro-
gram and hardware complex of the UNIT’s telescope // Co-
mets, Asteroids, Meteors, Meteorites, Astroblems, Cra-
ters. Memorial International Conference. Programme and
Book of Abstracts. – September 28 – October 3, 2008. –
Vinnytsia, Ukraine. – Р. 76–77.
7. Celestron. CGE series. Instruction manual. 2003. – P. 75.
8. Жиляев Б.Е., Романюк Я.О., Святогоров О. А. Скоро ст-
ной автоматический двухканальный фотометр // Аст-
роном. ж-л. – 1992. – Т. 69, в. 4. – С. 895–900.
9. Романюк Я.О., Святогоров О.А., Жиляев Б.Е. и др. Раз-
работка и внедрение системы точного времени для
синхронной сети телескопов // КФНТ, Приложение. –
2003. — № 4. – С. 87–90.
10. http://ascom-standards.org/.
11. Akerlof C.W., Kehoe R.L., McKay T.A., et al. The ROTSE-
III Robotic Telescope System. Publications of the As t-
ro nomical Society of the Pacific, 115: 132–140, 2003
January.
12. Kleshchonok V., Luk’yanyk I., Reshetnyk V., Romanyuk Ya.
Sys tem of automatic exchange and data storage in Uk-
rai nian Network of Internet Telescopes (UNIT) // 21st
International CODATA Conferense «Scientific infor ma-
tion for Society – from Today to the Future». Abs tracts. –
October 5 – 8, 2008. – Kyiv, Ukraine. – Р. 37–38.
Я.О. Романюк, В.В. Клещонок, В.А. Данилевський,
В.М. Решетник, И.В. Лукьяник, О.О. Святогоров
АВТОМАТИЗИРОВАННЫЙ КИЕВСКИЙ
ИНТЕРНЕТ-ТЕЛЕСКОП
Описаны состав, конструкция и функциональные воз-
можности автоматизированного аппаратного комплекса
для астрономических наблюдений с использованием Ин-
тернета. Основными составляющими комплекса есть те-
лескоп Celestron 1400XTL, ПЗЗ-камера Rolera-MGі и GPS-
приемник Acutіme 2000. Комплекс оснащен блоком све-
тофильтров широкополосной системы Джонсона UBVRІ
ори гинальной авторской конструкции. Созданный нами
комплекс программ для управления каждым блоком и
процедурой наблюдений в целом дает возможность по-
�2.indd 27�2.indd 27 27.04.2010 14:11:5827.04.2010 14:11:58
28 Наука та інновації. № 2, 2010
Наукові основи інноваційної діяльності
лучать изображение наблюдаемых светил или выполнять
фотометрические наблюдения со скоростью до 30 пол-
ных кадров за секунду, хро но мет рированных в шкале
всемирного координированного времени (UTC) с пог-
решностью, не больше 1 мсек.
К л ю ч е в ы е с л о в а: автоматизированный телескоп, аст-
рономические ПЗС-наблюдения, программы управления,
обучение астрономии.
Ya.O. Romanyuk, V.V. Klesconok, V.O. Danylevsky,
V.M. Reshetnyk, I.V. Lyk’yanyk,.O.O. Svyatogorov
AUTOMATIC KYIV INTERNET TELESCOPE
Structure, design and functional resources of the hard-
ware system for astronomical observations using Internet
network are described. Telescope Celestron 1400XTL, CCD
camera Rolera-MGi and GPS-receiver Acutime 2000 are ba-
sic components of the complex. System is equipped with
originally designed light filter set of broadband Jonson sys-
tem UBVRI. Developed singular software for automatic
control of every module and the whole observational proce-
dure makes it possible to obtain images of the observational
heavenly bodies or to perform photometric observations with
up to 30 frames per second speed, within the UTC scale and
an accuracy better as 1 ms.
K e y w o r d s: automatic telescope, astronomical CCD ob-
servations, control software, astronomical education.
Надійшла до редакції 01.09.09
�2.indd 28�2.indd 28 27.04.2010 14:11:5827.04.2010 14:11:58
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28092 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T19:21:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романюк, Я.О. Клещонок, В.В. Данилевський, В.О. Решетник, В.М. Лук’яник, І.В. Святогоров, О.О. 2011-10-27T19:41:17Z 2011-10-27T19:41:17Z 2010 Автоматизований київський Інтернет-телескоп / Я.О. Романюк, В.В. Клещонок, В.О. Данилевський, В.М. Решетник, І.В. Лук’яник, О.О. Святогоров // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 17-28. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin6.02.017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28092 Описано склад, конструкцію та функціональні можливості автоматизованого апаратного комплексу для астрономічних спостережень з використанням Інтернету. Основними складовими комплексу є телескоп Celestron 1400XTL, ПЗЗ-камера Rolera-MGi та GPS-приймач Acutime 2000. Комплекс оснащений блоком світлофільтрів широкополосної системи Джонсона UBVRI оригінальної авторської конструкції. Створений нами комплекс програм для керування кожним блоком та процедурою спостережень у цілому дає можливість одержувати зображення спостережуваних світил або виконувати фотометричні спостереження з швидкістю до 30 повних кадрів за секунду, хронометрованих у шкалі всесвітнього координованого часу (UTC) з похибкою, не більшою за 1 мсек. Описаны состав, конструкция и функциональные возможности автоматизированного аппаратного комплекса для астрономических наблюдений с использованием Интернета. Основными составляющими комплекса есть телескоп Celestron 1400XTL, ПЗЗ-камера Rolera-MGі и GPS-приемник Acutіme 2000. Комплекс оснащен блоком светофильтров широкополосной системы Джонсона UBVRІ оригинальной авторской конструкции. Созданный нами комплекс программ для управления каждым блоком и процедурой наблюдений в целом дает возможность получать изображение наблюдаемых светил или выполнять фотометрические наблюдения со скоростью до 30 полных кадров за секунду, хронометрированных в шкале всемирного координированного времени (UTC) с погрешностью, не больше 1 мсек. Structure, design and functional resources of the hardware system for astronomical observations using Internet network are described. Telescope Celestron 1400XTL, CCD camera Rolera-MGi and GPS-receiver Acutime 2000 are basic components of the complex. System is equipped with originally designed light filter set of broadband Jonson system UBVRI. Developed singular software for automatic control of every module and the whole observational procedure makes it possible to obtain images of the observational heavenly bodies or to perform photometric observations with up to 30 frames per second speed, within the UTC scale and an accuracy better as 1 ms. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Наукові основи інноваційної діяльності Автоматизований київський Інтернет-телескоп Автоматизированный киевский Интернет-телескоп Automatic Kyiv Internet telescope Article published earlier |
| spellingShingle | Автоматизований київський Інтернет-телескоп Романюк, Я.О. Клещонок, В.В. Данилевський, В.О. Решетник, В.М. Лук’яник, І.В. Святогоров, О.О. Наукові основи інноваційної діяльності |
| title | Автоматизований київський Інтернет-телескоп |
| title_alt | Автоматизированный киевский Интернет-телескоп Automatic Kyiv Internet telescope |
| title_full | Автоматизований київський Інтернет-телескоп |
| title_fullStr | Автоматизований київський Інтернет-телескоп |
| title_full_unstemmed | Автоматизований київський Інтернет-телескоп |
| title_short | Автоматизований київський Інтернет-телескоп |
| title_sort | автоматизований київський інтернет-телескоп |
| topic | Наукові основи інноваційної діяльності |
| topic_facet | Наукові основи інноваційної діяльності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28092 |
| work_keys_str_mv | AT romanûkâo avtomatizovaniikiívsʹkiiínternetteleskop AT kleŝonokvv avtomatizovaniikiívsʹkiiínternetteleskop AT danilevsʹkiivo avtomatizovaniikiívsʹkiiínternetteleskop AT rešetnikvm avtomatizovaniikiívsʹkiiínternetteleskop AT lukânikív avtomatizovaniikiívsʹkiiínternetteleskop AT svâtogorovoo avtomatizovaniikiívsʹkiiínternetteleskop AT romanûkâo avtomatizirovannyikievskiiinternetteleskop AT kleŝonokvv avtomatizirovannyikievskiiinternetteleskop AT danilevsʹkiivo avtomatizirovannyikievskiiinternetteleskop AT rešetnikvm avtomatizirovannyikievskiiinternetteleskop AT lukânikív avtomatizirovannyikievskiiinternetteleskop AT svâtogorovoo avtomatizirovannyikievskiiinternetteleskop AT romanûkâo automatickyivinternettelescope AT kleŝonokvv automatickyivinternettelescope AT danilevsʹkiivo automatickyivinternettelescope AT rešetnikvm automatickyivinternettelescope AT lukânikív automatickyivinternettelescope AT svâtogorovoo automatickyivinternettelescope |