Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України
Запропоновано комп’ютерну економіко-математичну модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та обговорено можливість використання її в комплексних науково обґрунтованих розрахунках прогнозного енергетичного балансу України. Розроблена модель разом із статистичною базою даних є прикла...
Saved in:
| Published in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28096 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України / В.О. Точилін, Р.З. Подолець, О.А. Дячук, Ю.А. Олександренко // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 48-66. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859845140540030976 |
|---|---|
| author | Точилін, В.О. Подолець, Р.З. Дячук, О.А. Олександренко, Ю.А. |
| author_facet | Точилін, В.О. Подолець, Р.З. Дячук, О.А. Олександренко, Ю.А. |
| citation_txt | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України / В.О. Точилін, Р.З. Подолець, О.А. Дячук, Ю.А. Олександренко // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 48-66. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Запропоновано комп’ютерну економіко-математичну модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та обговорено можливість використання її в комплексних науково обґрунтованих розрахунках прогнозного енергетичного балансу України. Розроблена модель разом із статистичною базою даних є прикладним інструментарієм, що дозволяє оперативно вносити зміни в умови базового і альтернативних сценаріїв енергозабезпечення та проводити оперативні розрахунки за широким спектром досліджень.
Предложено компьютерную экономико-математическую модель «Tіmes-Украина» для оптимизации энергетических потоков и обсуждена возможность использования ее в комплексных научно обоснованных расчетах прогнозного энергетического баланса Украины. Разработанная модель вместе со статистической базой данных является прикладным инструментарием, который разрешает оперативно вносить изменения в условия базового и альтернативных сценариев энергообеспечения и проводить оперативные расчеты за широким спектром исследований.
Computerized economic-mathematical model for energy flows optimization is proposed; the possibility of its use in complex scientifically based calculations of the prospective energy balance of Ukraine is discussed. The model developed together with the statistical data base represents the application toolkit which allows to make an operative changes into the requirements of basic and alternative energy scenarios and to carry out prompt calculations for a broad spectrum of research.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:38:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
48
Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 2. С. 48—66.
© В.О. ТОЧИЛІН, Р.З. ПОДОЛЕЦЬ, О.А. ДЯЧУК,
Ю.А. ОЛЕКСАНДРЕНКО, 2010
В.О. Точилін, Р.З. Подолець, О.А. Дячук, Ю.А. Олександренко
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Київ
ПРИКЛАДНА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ
«TIMES-УКРАЇНА» ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОТОКІВ
ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ
Запропоновано комп’ютерну економіко-математичну модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних по-
токів та обговорено можливість використання її в комплексних науково обґрунтованих розрахунках прогнозного
енер гетичного балансу України. Розроблена модель разом із статистичною базою даних є прикладним інструмен-
тарієм, що дозволяє оперативно вносити зміни в умови базового і альтернативних сценаріїв енергозабезпечення та
проводити оперативні розрахунки за широким спектром досліджень.
К л ю ч о в і с л о в а: енергоменеджмент, енергетичний баланс, енергетична система, енергетичний попит, модель
«Times-Україна», оптимізація, прогнозування, сценарії енергозабезпечення.
В Україні тривалий час доступність віднос-
но дешевої енергетичної сировини давала мож-
ливість підприємствам обробної промисло-
вості підтримувати високий рівень експортної
виручки, забезпечуючи позитивне сальдо тор-
гового балансу і прийнятні темпи економічно-
го зростання. Погіршення кон’юнктури мета-
лургійної та хімічної продукції на світових
ринках на фоні збільшення вартості енергоре-
сурсів змусило повернутися до питання об-
ґрунтованості факторів такого зростання. Пе-
ріод екстенсивного розвитку не був у повній
мірі використаний для структурної перебудо-
ви економіки, незбалансованість та надмірна
енергоємність якої посилювали інерційний ха-
рактер функціонування паливно-енерге тич но-
го комплексу (ПЕК) та унеможливлювали про-
ведення необхідних у ньому реформ. У свою
чергу в самому ПЕК існуючі диспропорції
стри мували трансформацію структури спожи-
вання. Незважаючи на деяке зниження енер-
гоємності протягом останніх років, конкурен-
тоспроможність вітчизняної продукції все ще
забезпечувалася за рахунок зменшення обіго-
вих коштів підприємств та обмеження інвести-
ційних коштів у модернізацію виробництва.
Державні ініціативи зазвичай обмежували-
ся розробкою стратегічних програм щодо збі-
ль шен ня ефективності використання енергії,
на ро щу ван ня видобування власних та дивер-
сифікації джерел постачання імпортованих
енер го ре сур сів, проте через відсутність чітких
механізмів та джерел фінансування рівень реа-
лізації цих прог рам не перевищував 15–40 від-
сотків. Ди на мі ка розгортання фінансово-еко-
номічної кризи 2008–09 рр. не стільки по ка-
зала недосконалість іс нуючих державних прог-
рам них документів, скі льки довела безперс пек-
тивність організації ро боти по їх створенню за
умов неузгодженого відомчого або галузевого
підходу та несистемного «ручного» розрахун-
ку. Неузгодженість при фор мулю ван ні пріори-
тетних заходів енергетичної по літики (особ-
ли во за умов обмежених можливостей держав-
�2.indd 48�2.indd 48 27.04.2010 14:13:3527.04.2010 14:13:35
49Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
ного фінансування) може приз вес ти до ситуа-
цій, коли впровадження окремих енергозбе-
рігаючих технологій сприятиме скороченню
спо живання бездефіцитного дешевого ресур-
су, а стимулювання виробництва такого ресур-
су призведе до диспропорцій між встановле-
ними потужностями, логістичною мережею та
ємністю ринку.
Враховуючи невизначеність щодо основних
складових макроекономічних прогнозів, найбільш
раціональним способом організації відповідних
досліджень є започаткування практики викорис-
тання прикладних модельних комплексів, за до-
помогою яких можна адекватно відобразити
енергетичну систему та проводити багатоваріант-
ні розрахунки її розвитку за альтернативними
економічними сценаріями. Доцільність викорис-
тання економіко-математичних моделей обумов-
лена можливістю більш точного та адекватного
визначення взаємозв’язків та залежностей між
різними елементами системи, впливу зовнішніх
факторів на систему, аналізу альтернативних
стратегій її розвитку. Складність реальних проце-
сів унеможливлює їх бездоганне представлення у
моделі, природним є певне спрощення їх мате-
матичної проекції. Такі спрощення, обмеження,
мож ливі неточні оцінки окремих параметрів, а та-
кож непрогнозована поведінка самих об’єктів мо-
делювання, безумовно, зменшують достовірність
моделі. Проте використання моделей слід розгля-
дати не як пошук чітких відповідей для прийнят-
тя рішень, а як спосіб вивчення тих процесів, що
відбуваються в системі. Часто інформація та до-
свід, набуті в процесі побудови та експлуатації
моделі, набагато важливіші безпосередньо за ре-
зультати модельних розрахунків.
При оцінці варіантів енергетичних страте-
гій питання ефективності структури енерге-
тичного балансу України закономірно розгля-
дається як одне з ключових. Для досягнення
оптимальної структури енергобалансу необ-
хідним є прийняття комплексних загально-
державних рішень, оскільки згадані проблеми
виходять за виключно галузеві рамки. Тому
при моделюванні енергетичної системи її не-
обхідно розглядати як єдину виробничо-гос-
по дарську структуру, що складається з авто-
номних інтегрованих підсистем, взаємне фун-
к ціонування яких узгоджується з динамікою
розвитку економіки із врахуванням зміни рин-
кового середовища, обмежень екологічного та
соціального характеру. Ефективність такої уз-
год женості не може бути досліджена на рівні
лише технічної або економічної підсистем, ос кі-
льки досліджувати необхідно весь комплекс ви-
робничих та економічних зв’язків на галузевому,
міжгалузевому та макроекономічному рів нях.
Адекватність прогнозних оцінок енергетично-
го балансу в першу чергу залежатиме від корек-
тності вибору методологічного підходу. Струк-
тура моделі і прийнятий методологічний підхід
визначатимуть програмне забезпечення для її
прикладної реалізації. Крім того, ком п’ю терна
модель має передбачати можливість моніторин-
гу, аналітичного аналізу основних показників та
забезпечувати відповідний рівень візуалізації.
ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
ОПТИМІЗАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОТОКІВ
Розвитку енергетичного господарства тра-
диційно приділяється значна увага науковців.
Ще в першій половині минулого століття були
сформульовані основні теоретичні положення
системних досліджень енергетики та розроб-
лені перші лінійні моделі.
Поряд із теоретичними розробками щодо різ-
номанітних аспектів функціонування енергети-
ки від визначення принципів оптимального роз-
поділу обмежених ресурсів до аналізу ролі дер-
жави на олігопольних галузевих ринках вітчиз-
няні дослідники забезпечували наукове супро-
водження при розробці стратегічних програмних
документів, таких, як Енергетична стратегія Ук-
раїни до 2030 року [1], Комплексна державна
програма енергозбереження [2] тощо.
Сьогодні розробкою економіко-матема тич-
них моделей для дослідження проблем енерге-
тичного сектора України займаються кілька
груп науковців. Так, в Інституті загальної енер-
гетики НАН України була побудована систе-
�2.indd 49�2.indd 49 27.04.2010 14:13:4327.04.2010 14:13:43
50 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
ма математичних моделей для прогнозування
та розвитку ПЕК України та його галузевих
підсистем, а також створена економіко-матема-
тич на модель для параметричної оптимізації
міжгалузевого балансу ПЕК України. Однак
ці моделі відображають лише генерацію, тран-
спортування та розподіл електричної енергії,
виробництво і розподіл теплової енергії. В Ін-
ституті проблем моделювання в енергетиці ім.
Г.Є. Пухова НАН України розроблені моделі
товарних і грошових потоків та прогнозуван-
ня макроекономічних наслідків управлінських
рішень в енергетиці. В Раді по вивченню про-
дуктивних сил України НАН України розро-
блено модель для прогнозування основних по-
казників діяльності транс по р тно-дорожнього
комплексу України на довгострокову перспек-
тиву. Національною комісією ре гулювання
елект роенергетики України проводиться дос-
лі джен ня по розробці моделі впровадження
ринку двос торонніх договорів та балансуючо-
го ринку електроенергетики.
Мета і методи досліджень в згаданих робо-
тах істотно відрізняються від запропонованих
у цій роботі. Для прогнозування розвитку енер-
ге тич но го сектора та розробки прогнозного
енер гетичного балансу застосовувалися екс-
пер тні оцінки та відповідні методи обробки
екс пертної інформації, оціночні розрахункові
моделі або агреговані макроекономічні моде-
лі типу витрати–випуск, що, на нашу думку,
суттєво зменшує наукову обґрунтованість ре-
зультатів. У інших випадках, при оптиміза-
ційному підході до моделювання, об’єк том
досліджень був не весь енергетичний сектор,
що потрібно для розробки прогнозного енер-
гетичного балансу, а лише його частина —
елек троенергетична галузь, газотранспортна
галузь наф то газового комплексу. Крім того,
більшість галузевих досліджень обмежували-
ся лише вив ченням сектора виробництва та
трансформації енергії, ми наючи сектор кін-
цевого спо живання, а прик ладна реалізація
таких розробок часто проводилася засобами
стандартних офіс них програм.
ЗАГАЛЬНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
ДО РОЗРОБКИ МОДЕЛІ
Об’єктом дослідження в моделі оптимізації
енергетичних потоків та енергетичного балан-
су є вся енергетична система країни, причому
це поняття охоплює весь комплекс економіко-
господарських відносин, пов’язаних з оборо-
том енергоносіїв, і тому є ширшим від загаль-
новживаних термінів «енергетична галузь» або
«паливно-енергетичний комплекс». Галузі ПЕК
за безпечують видобуток енергоресурсів, їх пе-
реробку, транспортування та постачання у
зруч них для споживання формах. В решті сек-
торів економіки різні форми енергії ви ко рис-
товую ться у вигляді енергетичних послуг для
задоволення енергетичних потреб (попитів).
Струк тура цих попитів є різною і залежить від
характеру потреб кожної категорії споживачів:
перевезення, зберіган ня, виробництво продук-
ції, освітлення, охолодження, житлові умови,
приготування їжі тощо. Таким чином, метою
функціонування енергетичної системи є задо-
волення попиту на енергетичні послуги або
енергетичних попитів.
На рис. 1 наведено приклад енергетичної сис-
теми, де потоки енергоресурсів за декілька по-
слідовних етапів проходять трансформацію від
первинної форми до втілення у кінцевій про-
дукції або послузі.
Первинною є така форма енергії, в якій вона
існує в природі або міститься в природних ре-
сурсах: хімічна енергія у вуглеводнях (вугілля,
нафта, газ) і біомасі, потенційна енергія вітру та
водного басейну, електромагнітна енергія соняч-
ної радіації, енергія розщеплення ядра. Як пра-
вило, первинна енергія непридатна для прямого
споживання і потребує трансформації у вторин-
ні форми — електроенергію, моторне паливо.
Доставлену до споживача енергію у придатному
для використання вигляді називають кінцевою:
електроенергія в розетці, бензин на автозаправ-
ці, вугільні брикети в котельні тощо. Перетво-
рення кінцевої енергії на корисну у вигляді те-
пла або роботи відбувається у приладах кінцево-
го споживання енергії (напр., в котлах або дви-
�2.indd 50�2.indd 50 27.04.2010 14:13:4327.04.2010 14:13:43
51Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
гунах). Як і попередні форми, корисну енергію
можна вимірювати у звичних фізичних одини-
цях (джоулі, калорії, умовне паливо), проте ко-
ректніше та зручніше для сприйняття вимірюва-
ти її у відповідних одиницях роботи — оборотах
колінчатого валу двигуна, віддачі тепла (терм
або калорій) радіатора, випромінювання світла
(люмен). Робота приладів кінцевого споживан-
ня (окремо або частіше разом із іншим облад-
нанням) спрямована на виробництво енергетич-
них послуг, таких, як рух автомобіля, освітле-
ність приміщення, опалене приміщення або тех-
нологічне тепло. Залежно від комбінації по-
треб та приладів кінцевого споживання попит
Рис. 1. Блок-схема енергетичної системи
�2.indd 51�2.indd 51 27.04.2010 14:13:4327.04.2010 14:13:43
52 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
на енергетичні послуги може вимірюватися в
пасажиро-кілометрах, квадратних метрах опа-
лених житлових приміщеннях, тонах виробле-
ної промислової продукції або навіть глобаль-
но — гривень доданої вартості.
Обсяги енергетичних послуг залежать від
комбінації та вартості використання логістич-
ної інфраструктури, технологій, трудових ре-
сурсів, а також матеріальних та енергетичних
ресурсів. У більшості випадків фактори вироб-
ництва є взаємозамінними у своїх категоріях.
Зокрема, вартість енергетичної сировини зале-
жить від доступності джерел первинної енергії
та технологій її видобування, переробки і тран-
спортування. Ціна ж на енергетичну послугу
формується з огляду на існуючий попит на неї
та власні споживчі властивості, незалежно від
форми та обсягів енергії, витрачених на її ви-
робництво. Тобто вона лише опосередковано
за лежить від вартості конкретного енергоре-
сурсу. Тому тісна взаємодія факторів, що визна-
чають ціну енергії та ціни енер ге тич них послуг,
обумовлює необхідність аналізу всього проце-
су формування енергетичних потоків.
СТРУКТУРА МОДЕЛІ
Виробничий тип задачі зумовлює необхід-
ність детального представлення технологічних
процесів, що розділяються в моделі на такі типи:
технології видобутку енергетичних ресурсів
(за рівнем розвіданості запасів і стадією екс-
плуатації свердловин для природного газу
та нафти);
технології виробництва вторинних енерго-
ресурсів (технологія виробництва вугільної
продукції, коксу та нафтопродуктів);
технології виробництва електроенергії і те-
пла за типами станцій, енергоблоків і котлів;
технології кінцевого споживання енергії в про-
мисловому секторі, секторі послуг, транспорті,
сільському господарстві та населенням.
В секторі постачання моделі враховані ре-
зерви викопних видів енергоносіїв за категорі-
ями та технологіями їх видобутку. Технології
видобутку нафти і природного газу розділені
на чотири типи за основною профільністю
компаній (нафтовидобувні, газовидобувні, ви-
добування енергоносіїв на морському шельфі
та ін.), що характеризують різні умови видо-
бутку та собівартість сировини. Видобування
вугілля та лігніту представлене загальними
технологіями. Враховуючи прогнозні оцінки,
закладені в Енергетичній стратегії України до
2030 р., для технологій видобування встанов-
лені максимальні та мінімальні значення ін-
тенсивності їх використання.
Процес видобування викопних видів енергоре-
сурсів в моделі розділений за стадіями освоєння
та вичерпання родовищ. Кожна стадія характери-
зується вартістю і річними обсягами доступного
ресурсу за цією вартістю. Оскільки енергетичні
потоки представлені досить детально, то витрати
на видобування не включають енергетичної скла-
дової собівартості. Видобутий та підготовлений
до споживання енергоресурс вважається первин-
ним, тому роздільно враховуються як технології
видобування та підготовки, так і самі енергоре-
сурси — у моделі розрізняються резерви, видобуті
(рядові) та первинні (товарні) енергоресурси.
Така топологія моделі дає можливість детальніше
відобразити структуру собівартості видобування
первинних енергоресурсів та фактори впливу на
неї. Первинні енергоресурси після їх створення
проходять два умовні процеси – створення палив
сектора постачання та створення інших секто-
ральних палив. Ці процеси фактично відобража-
ють існуючу інфраструктуру постачання енерго-
ресурсів. Визначення постійних та змінних вит-
рат умовних технологій впливає на оцінку ці-
ни секторального палива та вартості відповід-
ної енергетичної послуги.
Для дослідження потенціалу альтернативних
видів палива в секторі постачання задані техно-
логії підготовки та переробки біомаси з масло-
містких, цукромістких, крохмаломістких рослин,
соломи, відходів сільського та лісового госпо-
дарств, деревообробної галузі, міських та про-
мислових відходів, чорного лугу. Оскільки ста-
тистична інформація про виробництво згаданих
видів біомаси (крім дров для опалення) і сиро-
�2.indd 52�2.indd 52 27.04.2010 14:13:4327.04.2010 14:13:43
53Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
вини, а також виробленого з цієї сировини пали-
ва не фіксується або ці обсяги додаються до ін-
ших видів продукції, наразі параметри відповід-
них технологій було оцінено за експертною ін-
формацією. Кожна технологія постачання різ-
них видів біомаси має лише один рівень вартості.
Крім біомаси в моделі передбачена можливість
дослідження потенціалу використання й інших
відновлювальних джерел енергії, зокрема гідро-
енергії, вітрової, геотермальної, сонячної енергії
тощо. Водночас статистична інформація щодо
обсягів і потенціалу використання геотермаль-
ної енергії, а також технічних характеристик со-
нячних колекторів відсутня.
Спрощена технологія виробництва палива
для АЕС України не передбачає детального
опису виробничого процесу і характеризує-
ться ли ше обсягами та вартістю поставок. ЇЇ
деталізація видається доцільною лише після
ство рення влас ного циклу виробництва ядер-
ного палива відповідно до проекту Державної
цільової економічної програми «Ядерне пали-
во України». Аналогічно були представлені
про цеси виробництва вторинних енергетичних
ресурсів (нафтопродук тів, коксу, вугільних
бри кетів, горючих газів), а також видобуван-
ня, виробництва і утворення не енергетичної
сировини (залізної руди, вапняку, каоліну, гіп-
су, металобрухту, склобою, макулатури тощо),
вклю чення якої було необхідне для збережен-
ня адекватності моделі.
Міжнародна торгівля за всією номенклатурою
енергоресурсів та деякими видами промислової
продукції представлена в моделі ок ремими про-
цесами по регіонах (торгівля з краї нами Європей-
ського Союзу, Росією та іншими країнами світу).
На прогнозний період для кожного виду продук-
ції були задані верхні та нижні обмеження. Зміни
складських запасів представлені в секторі поста-
чання у вигляді технологій, що фіксують наявні
залишки на початку та в кінці базового року і ви-
значають характер поповнення та використання
цих запасів протягом прогнозного періоду.
Фактично, відповідно до схеми енергетич-
ного балансу Міжнародного енергетичного аген-
т ства (МЕА), сектор постачання детально опи-
сує перший квадрант балансу (власне вироб-
ництво, імпорт, експорт, зміну фондів та втра-
ти при транспортуванні) та другий квадрант
(трансформацію) за винятком процесів вироб-
ництва електроенергії та тепла.
В секторі виробництва і постачання електро-
енергії та тепла процес виробництва розділений
в моделі на 2 категорії: електростанції загально-
го користування (електростанції Мінпаливенер-
го) та автовиробники (виробництво електрое-
нергії та тепла заводськими і відомчими елек-
тростанціями і котельнями переважно для влас-
них потреб). Процес виробництва електроенергії
станціями загального користування розділений
за технологіями «чистої» електрогенерації та ко-
генерації, хоча такий поділ є умовним, оскільки
відпуск тепла тепловими та атомними електро-
станціями теж враховується. Чиста електроге-
нерація детально представлена за блоками або
однотипними групами блоків великих теплових
електростанцій (ТЕС), що згруповані за належ-
ністю до однієї з 5-и генеруючих компаній, а та-
кож атомних електростанцій (АЕС), великих і
малих гідроелектростанцій (ГЕС), гідроакуму-
лючих електростанцій (ГАЕС), вітрових елек-
тростанцій (ВЕС). Кожна ТЕС відповідно до
кількості груп однотипних блоків описується
набором технологій виробництва електроенер-
гії, що характеризуються: роком початку експлу-
атації кожного блоку, встановленою потуж ністю,
паспортними і реальними обсягами спо житого
палива за видами, обсягами виробництва і від-
пуску електроенергії, коефіцієнтом використан-
ня виробничих потужностей (КВВП), коефіці-
єнтом готовності, ефективністю (питомим спо-
живанням умовного палива) виробництва елек-
троенергії і тепла, коефіцієнтом покриття пі-
кового навантаження, а також постійними і
змінними витратами. Загалом в моделі пред-
ставлено 20 технологій за групами блоків ТЕС.
Атомні електростанції представлені окремо за
блоками працюючих АЕС. Параметри техно-
логій базових (АЕС та ВЕС) і маневрених (ГЕС,
ГАЕС, ТЕС і ТЕЦ) потужностей задаються
�2.indd 53�2.indd 53 27.04.2010 14:13:4427.04.2010 14:13:44
54 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
аналогічними показниками, що дає можливість
оцінювати криві навантаження за кожною стан-
цією відповідно до сезонної зміни попиту на
електроенергію і тепло.
Когенераційний сектор станцій загального
користування представлений теплофікаційни-
ми і конденсаційними технологіями окремо за
12-ма найбільшими теплоелектроцентралями
та теплофікаційною технологією виробництва
енергії іншими ТЕЦ. Когенераційні технології
описуються такими ж показниками, що й тех-
нології ТЕС, а також додатково коефіцієнтом
теплофікації і відношенням витраченої елек-
троенергії на одиницю відпущеного тепла при
конденсаційному режимі роботи ТЕЦ. Техно-
логії відпуску тепла котельнями згруповані за
видами спожитого палива (вугілля, лігніт, ма-
зут, газ, дрова, електроенергія) та рівнем вста-
новленої потужності відповідно до звітності
Держкомстату [3] (до 3 МВт, 3-26 МВт, 26-116
МВт, більше 116 МВт). Параметри технологій
задаються ефективністю, встановленою потуж-
ністю, КВВП, коефіцієнтом готовності, кое-
фіцієнтом покриття пікового навантаження,
фіксованими та змінними витратами.
Автовиробництво електроенергії та тепла за-
дається відповідними групами технологій для
кожного сектора і окремо для енергоємних га-
лузей промислового сектора. Когенераційне
автовиробництво електроенергії включає ви-
робництво електростанціями підприємств, а
автовиробництво тепла — окремо заводськи-
ми котельнями і котлами, електробойлерами,
утилізаційними та іншими установками. Па-
раметри когенераційних технологій задаються
тими ж показниками, що й технології станцій
загального користування. Витрати на транспо-
ртування електроенергії і тепла генеруючими і
постачальними компаніями враховані у відпо-
відних технологіях постачання, розділених для
електроенергії за класом напруги. Представле-
на спрощена структура мереж постачання енер-
гії дозволяє відобразити у моделі умовні пере-
токи електроенергії і тепла між галузевими
автовиробниками і сектором постачання.
Попит на енергію представлений в моделі у
вигляді системи кінцевих енергетичних попи-
тів у розрізі основних груп споживачів (окремі
галузі промисловості, транспорт, населення,
сільське господарство, бюджетний і комерцій-
ний сектори). Для оцінки енергетичних попи-
тів використано функцію попиту, що враховує
їх цінову та доходну еластичність до керуючих
параметрів (драйверів). Перехресна еластич-
ність враховується через параметри взаємоза-
міщення палива для кожної технології. Драйве-
рами моделі є сценарії основних макроеконо-
мічних показників – ВВП, населення, кількість
домогосподарств, додана вартість за галузями.
Розрахункова матриця включає аг ре говану струк-
туру споживачів енергії у розрізі основних тех-
нологій споживання (задоволення енергетич-
ного попиту) і повну номенклатуру енергоре-
сурсів, прийняту в Україні.
Промисловий сектор фактично представле-
ний лише обробною галуззю, оскільки галузь
видобування енергетичних матеріалів та елек-
троенергетика в моделі є джерелами поста-
чання енергії, хоча споживання палива ними
на власні потреби та втрати при транспорту-
ванні відповідним чином також представлені.
Галузі промисловості в моделі розбиті на дві
категорії за рівнем енергоємності виробниц-
тва. Енер гоємні галузі представлені в розрі -
зі технологій виробництва основних видів їх
продукції, тобто кінцевою енергетичною по-
слугою є виробництво одиниці продукції га-
лузі (сталь, алюміній, аміак, цемент, вапно,
папір, скло та ін.). Для решти галузей струк-
тура енергетичних потоків є стандартною і
складається з чотирьох умовних технологій,
що задовольняють потреби в технологічному
теплі, машинному приводі, електрохімічному
процесі та інших про цесах. Технології промис-
лового сектора опи су ються такою системою
параметрів: питоме споживання палива на
одиницю виробленої продукції, інтенсивність
(використання) технології, термін викорис-
тання технології (починаючи з базового року),
постійні та змінні вит рати.
�2.indd 54�2.indd 54 27.04.2010 14:13:4427.04.2010 14:13:44
55Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Для моделювання складних багатоетапних
процесів енергоємних галузей були викорис-
тані такі принципи:
1. Якщо визначений енергетичний попит
однієї галузі (промислова продукція у нату-
ральних показниках) покриває все виробни-
цтво досліджуваної галузі, тобто для виробни-
цтва основного продукту витрачається інша
продукція галузі або він сам є сировиною для
інших галузевих виробництв (напр., виробни-
цтво сталі), то агрегований (останній) процес
використовує весь набір енергетичних ресур-
сів для кінцевої обробки основного продукту.
Енергетичний попит галузі у такому разі ви-
мірюється в еквіваленті основного продукту;
2. Якщо енергетичний попит не покриває
всього виробництва (напр., у хімічній галузі),
то умовна технологія виробництва інших про-
дуктів цієї галузі споживає решту енергетич-
них ресурсів (як кінцеве споживання). Як за-
значалося, ця технологія задовольняє чотири
«стандартні» для всіх галузей потреби на тех-
нологічне тепло, машинний привід, електрохі-
мічний процес та інші процеси.
Структура моделі дозволяє проводити її ве-
рифікацію та калібрування відповідно до над-
ходження поточної статистичної інформації із
врахуванням факторів сезонності, амортизації
і оновлення виробничих фондів. Зокрема, для
врахування фактору сезонності, крок моделю-
вання (один рік) розбитий в моделі на 3 про-
міжки часу: 4 пори року, 2 періоди доби і 2 ре-
жими навантаження (звичайний і піковий).
Транспортний сектор у моделі представле-
ний чотирма видами транспорту: автомобіль-
ним, залізничним, авіаційним і водним. Енер-
гетичні послуги, які надаються автомобільним
та залізничним транспортом, полягають у пе-
ревезенні пасажирів і вантажів. Авіаційний та
водний транспорт складніші для обліку та роз-
рахунку, тому у моделі ці види транспорту на-
дають умовні послуги, що вимірюються у кіль-
кості спожитої енергії. Автомобільний тран-
спорт представлений легковими автомобіля-
ми, міжміськими та міськими автобусами, що
задовольняють потребу у пасажирських переве-
зеннях на короткі та далекі відстані, мототехні-
кою (короткі відстані) та вантажівками (вантаж-
ні перевезення). Потреба у міських пасажир-
ських перевезеннях також частково задовольня-
ється парком трамваїв і тролейбусів. Відповідно
до офіційних даних Держкомстату і МВС Укра-
їни щодо технічного стану і структури зареє-
строваних транспортних засобів автомобільним
транспортом передбачено споживання чотирьох
видів моторного палива: бензину, дизельного
пального, скрапленого нафтового і стисненого
природного газів. Робота мототранспорту мож-
лива лише на бензині. Залізничний транспорт
розділений на вантажний і пасажирський. Оскі-
льки у пасажирських і вантажних перевезеннях
задіяні об’єк ти, що не споживають енергію без-
посередньо (напр., залізничні вагони, з яких
фор мується залізничний склад), а енергію спо-
живають локомотиви, то в моделі окремо пред-
ставлені елек тро- та дизельні пасажирські і ван-
тажні локомотиви, пасажирські і вантажні ваго-
ни, і додатково для пасажирських перевезень –
елек тро- і дизель-поїзди. До залізничного транс-
пор ту також включено й метро, яке задовольняє
потребу у міських пасажирських перевезеннях,
тобто цей попит не може бути задоволений до-
рожнім транспортом. Технології до рож нього
та залізничного транспорту ха рак те ризуються
ефек тивністю (витрати палива на 100 км; для
автомобільного транспорту — залежно від ци-
клу, для локомотивів — залежно від кількості
вагонів), максимальною і середньою продук-
тивністю (кількість пасажиро- і тонно-кіло мет-
рів на одиницю палива), максимальною і серед-
ньою завантаженістю, максимальним і середнім
річним пробігом, кількістю справних одиниць
транспортних засобів, їх паспортним та фак-
тичним терміном експлуатації, а також вартіс-
тю, постійними та змінними витратами.
Споживання енергії населенням визначаєть-
ся за найбільш енергомісткими категоріями
енергетичного попиту: опалення і кондицію-
вання приміщень, нагрівання води, освітлен-
ня, споживання енергії для приготування їжі,
�2.indd 55�2.indd 55 27.04.2010 14:13:4427.04.2010 14:13:44
56 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
споживання енергії холодильними прилада-
ми, пральними, сушильними та посудомийни-
ми машинами та іншими приладами, що спо-
живають електричну або іншу енергію. Ста-
тистичні спостереження за структурою кінце-
вого і корисного споживання енергії та палива
населенням в Україні дотепер не проводилися.
Водночас на базі статистичних спостережень
щодо забезпеченості домогосподарств, а також
даних про виробництво, імпорт, експорт і про-
даж промислових товарів через роздрібну тор-
гівлю і каси неторгових підприємств можна
зробити певні оцінки наявної кількості та тех-
нічних параметрів окремих категорій приладів
кінцевого споживання, зокрема побутової, ві-
део, освітлювальної, комп’ютерної техніки то-
що. На основі таких оцінок, а також аналогічних
статистичних спостережень у європейсь ких кра-
їнах в моделі були зроблені оцінки структури
споживання енергії і палива за категоріями
кінцевого попиту та структури споживання
енергії і палива за кожним енергетичним по-
питом. Крім того, структура споживання енер-
гії для задоволення потреб в опаленні, конди-
ціюванні приміщень і нагріванні води, а також
ефективність і вартість відповідних техноло-
гій розраховується в моделі залежно від типів
будинків, які розділено на багатоквартирні,
приватні сільські і міські будинки. Для кожно-
го типу будинків визначалася своя структура
споживання палива для задоволення вказаних
потреб. Для решти енергетичних попитів струк-
тура споживання палива приблизно однакова
для всіх типів будинків, хоча загальна струк-
тура споживання енергії для сільських і місь-
ких домогосподарств може відрізнятися.
Структура енергетичних попитів комерційного
та бюджетного секторів подібна до структури
попитів населення: вона містить ті ж 9 категорій
кінцевого попиту, однак диференціація будівель
за двома типами проводиться за загальною пло-
щею офісних приміщень. До малих будівель було
віднесено заклади харчування, торгівлі, пошти,
підприємства сфери фінансових і побутових по-
слуг тощо, до великих – заклади освіти, держав-
ного управління, лікарні тощо. Оскільки для
оцінки структури споживання енергії для задово-
лення кінцевих попитів за ос нову було взято пло-
щу приміщень, то алгоритм розрахунку в комер-
ційному секторі дещо відрізняється від способу
розрахунків для сектору населення. Незважаючи
на те, що через відсутність достовірних статис-
тичних даних щодо структури палива за кінцеви-
ми попитами та приладами кінцевого споживан-
ня для комерційного сектора та населення було
зроблено ряд експертних припущень, це навряд
чи могло б вплинути на адекватність моделі через
традиційну інерційність структури споживання.
Сільське господарство представлене в моделі у
спрощеній формі однією умовною технологією,
яка задовольняє потребу цього сектора в енергії
і паливі. Після аналізу ресурсного потенціалу
земель сільськогосподарського призначення, які
розглядаються одночасно джерелом як енерге-
тичної, так і продовольчої сировини, споживан-
ня палива цим сектором можна буде класифіку-
вати за окремими потребами. Це дасть змогу ви-
окремити кінцеві енергетичні попити та визна-
чити ефективні технології для їх задоволення.
Так, виокремлення енергетичних попитів на ви-
рощування технічних і продовольчих агрокуль-
тур дасть змогу визначити «оптимальну» комбі-
націю сі ль ськогосподарських технологій і посів-
них площ без шкоди для супутніх виробництв
(тва рин ниц тва, харчової промисловості).
Представлені в моделі викиди шкідливих ре-
човин умовно розділені за секторами кінцевого
споживання, що дає можливість відслідковува-
ти рівень викидів окремо по кожному техноло-
гічному процесу. Завдяки такому підходу можна
не лише оцінити загальну кількість шкідливих
речовин по кожній групі, але й детально оцінити
всі категорії викидів по кожному процесу.
ВХІДНА ІНФОРМАЦІЯ МОДЕЛІ
Рівень деталізації номенклатури енергоресур-
сів та структури споживачів визначався з огляду
на необхідність адекватного представлення ре-
альних технологічних процесів у кожному сек-
торі та наступного калібрування моделі відпо-
�2.indd 56�2.indd 56 27.04.2010 14:13:4427.04.2010 14:13:44
57Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
відно до чинних форми і стандартів державних
статистичних спостережень. Крім того, структу-
ра і характер енергетичних потоків повинні були
забезпечувати можливість адекватного співстав-
лення з агрегованою схемою енергетичних ба-
лансів за формами МЕА і Євростату.
Структура моделі побудована з урахуван-
ням існуючих класифікаторів та норм статис-
тичної звітності України: номенклатура енер-
горесурсів та сировини строго відповідає Но-
менклатурі продукції промисловості (НПП) і
частково Державному класифікатору продук-
ції та послуг (ДКПП). Категорії споживачів
енергії визначалися з урахуванням Класифі-
кації видів економічної діяльності (КВЕД).
Основним джерелом інформації щодо обсягів
та характеру енергетичних потоків були звітні
дані державних статистичних спостережень: ви-
робництво і відпуск електроенергії з шин (фор-
ми: № 24-енергетика, № 23-Н, № 6-тп, (гідро),
№ 11-мтп); залишки окремих видів па лива на
початок і кінець року, витрати палива та пере-
творення в інші види палива і енергії, викорис-
тання палива на неенергетичні цілі, кінцеве спо-
живання палива – всього, у тому чис лі за видами
діяльності – форма № 4-мтп; споживання елек-
троенергії –всього, у тому чис лі за видами діяль-
ності – форма № 24-енер ге ти ка і № 11-мтп; пи-
томе споживання палива, електроенергії і тепла;
автовиробництво електроенергії і тепла за вида-
ми устаткування; витрати енергоресурсів при
трансформації у вторинні форми за галузями;
вихід і використання горючих відходів – форма
№ 11-мтп. Крім того, для дизагрегації структу-
ри енергетичної галузі, визначення техноло-
гічних і вартісних параметрів енергетичних
процесів була використана статистична інфор-
мація Міністерства палива та енергетики Ук-
раїни, енергогенеруючих, енерго- і газопоста-
чальних компаній, а також компаній по видо-
буванню нафти, газу і вугілля. У випадку ди з-
аг регації економічної діяльності за групами
тех нологій або енергетичних компаній загаль-
на інформація по галузі відкалібровувалася
відповідно до даних Держкомстату.
Для інформаційного наповнення моделі та-
кож були використані: обсяги утворення і ви-
користання технологічними процесами в про-
мисловості вторинної сировини і відходів ви-
робництва – форма № 14-мтп; обсяги відпуску
тепла, виробництва енергії, палива і іншої про-
дукції промисловості – форма № 1п-нпп; об-
сяги відпуску природного газу – форма №1-газ;
обсяги відпуску тепла – форма № 1-теп; струк-
тура парку транспортних засобів та результати
їх роботи – форма № 4-ТЗ, форма № 51-авто,
форма № 2-тр, форма 2-етр, форма № 31-ЦА,
форма № 1-зал, статистична інформація Мі-
ністерства внутрішніх справ України.
Аналіз діючих первинних форм статистич-
ної звітності показав, що система показників,
яка закладена в цих формах, не в повній мірі
відповідає за своїм змістом і структурою між-
народній системі показників та не дає можли-
вості чіткої оцінки енергетичних потоків на
всіх етапах від видобутку і перетворення до
кінцевого споживання. Крім того, значення
од накових показників по основних статтях в
різ них формах статистичної звітності часто
від різняються і потребують додаткової пере-
вірки для їх уточнення. Однією з причин такої
ситуації є відсутність єдиного методичного
підходу до обрахунку обсягів енергопотоків на
різних етапах. Наприклад, неузгодженість звіт-
ності щодо виробництва промислової продук-
ції, яка складається лише за НПП, та звітності
зі споживання енергетичних та інших ресур-
сів, яка складається за КВЕД у розрізі номен-
клатури спожитих ресурсів за НПП, призво-
дить до викривленої оцінки споживання енер-
гії як на виробництво продукції, так і викорис-
тання палива по галузях. Іншими словами,
оскільки виробництво промислової продукції
розраховується за 6-им знаком НПП, а спожи-
вання ресурсів – за основним видом діяльнос-
ті підприємства, то офіційні статистичні дані
щодо споживання енергії, наприклад металур-
гією, включають споживання енергії на вироб-
ництво й іншої продукції, виробленої підпри-
ємствами металургійної галузі. І навпаки, об-
�2.indd 57�2.indd 57 27.04.2010 14:13:4427.04.2010 14:13:44
58 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
сяги енергії, витрачені на виробництва про-
дукції металургійної галузі, не повністю вклю-
чені до обсягів споживання металургією.
Структура моделі зумовила необхідність роз-
ділення загальних обсягів використання енергії
на неенергетичне, на перетворення, кінцеве спо-
живання та втрати з відповідною дизагрегацією
кожної групи. Обробка статистичної інформації
виявилась надзвичайно трудомісткою, але лише
такий методичний підхід забезпечить достовір-
не складання звітного енергетичного балансу,
дозволить використати потенціал математично-
го апарату і зрозуміти сутність енергетичних по-
токів в енергосистемі країни.
ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ
Програмне забезпечення для комп’ютерної
реалізації визначалося структурою моделі, точ-
ністю результатів обчислень, особливостями
вхідної інформації і розмірністю математичної
задачі. На нижньому рівні організації вхідної
інформації використано систему управління
базами даних Microsoft Access та табличний
процесор Microsoft Excel. Програмний код мо-
делі генерується системою моделювання TIMES
(The Integrated MARKAL-EFOM System) в се-
редовищі GAMS (The General Algebraic Mo de-
ling System), що є спеціалізованою мовою ви-
сокого рівня для математичного програмуван-
ня задач великої розмірності. Як посередник
між базою даних та концептуальною і логіч-
ною моделями використовувалися оболонки
системи TIMES: VEDA Front End, що призна-
чена для формування, підготовки та передачі
вхідних даних до моделі, а також VEDA Back
End — для обробки та візуалізації отриманих
розв’язків і формування звітів.
Загальний процес розв’язання поставленої за-
дачі має такий алгоритм. Електронні таблиці
Excel наповнюються вхідною інформацією, яка
автоматично передається до Access, де за допо-
могою VEDA-FE формується база даних моделі.
За допомогою системи TIMES із створеної бази
даних Access визначаються коефіцієнти і пара-
метри математичних рівнянь та обмежень моде-
лі, які передаються до середовища GAMS. В ре-
зультаті отримується повна математична модель
досліджуваного об’єкта, записана на мові GAMS,
де за допомогою спеціальних модулів-опти мі за-
торів (CPLEX або XPRESS) виконуються її оп-
тимізаційні розрахунки. Результати чисельного
розв’язку задачі передаються до системи TIMES
і використовуються оболонкою VEDA-BE для
формування звіту у вигляді змістовних фізич-
них і вартісних величин.
Ручне введення вхідної інформації в модель
є досить тривалим трудомістким процесом.
Однак якщо буде створена відповідна єдина
електронна база статистичних даних, то за до-
помогою засобів VEDA-TIMES можна значно
скоротити цей час, автоматично імпортував-
ши потрібну вхідну інформацію через мережу
інтернет до таблиць Mic rosoft Excel. Єдина
база даних може бути створена і наповнюва-
тись, наприклад, Держкомстатом, та бути роз-
міщеною на їхньому сайті.
РОЗРАХУНКИ ЗА БАЗОВИМ СЦЕНАРІЄМ
ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Умови базового сценарію не передбачали кар-
динальної зміни технологічного устрою еко-
номіки і були зорієнтовані на подовження тер-
міну експлуатації існуючих потужностей з пев-
ним допуском зміни (покращення) їх техніч-
них характеристик, що видається на сьогод-
ні найбільш імовірною перспективою. В міру
амор тизації та втрати частини старих потуж-
ностей допускалася певна диверсифікація енер-
гетичних потоків за рахунок введення нових,
аналогічних існуючим технологій. Таким чи-
ном, визначальним для базового сценарію
був вплив параметрів зовнішнього середови-
ща енер гетичної системи (макропоказників),
що дало можливість оцінити потенціал енер-
госистеми України без залучення альтернатив-
них видів палива та новітніх енерготехнологій.
Прогнозована структура споживання різних
видів палива за базовим сценарієм енергоза-
безпечення відкалібрована відповідно до ста-
ну 2005 р.
�2.indd 58�2.indd 58 27.04.2010 14:13:4527.04.2010 14:13:45
59Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
На рис. 2 наведено динаміку видобування
пе р винного палива відповідно до модельних
роз рахунків. За прогнозом зростання видобу-
т ку вугілля і нафти складатиме близько 20 %,
видобуток природного газу за цей період збіль-
шиться на 12 %.
Оскільки окремі сценарії експорту та імпор-
ту енергетичних ресурсів і промислової про-
дукції не розроблялися, то для збереження по-
точних тенденцій та запобігання викривлення
структури і обсягів зовнішньої торгівлі базо-
вого року на неї були накладені двохвідсоткові
обмеження можливої щорічної зміни. З враху-
ванням прогнозованого зростання попиту на
енергію та необхідності повного задоволення
цього попиту, що є головною умовою моделі,
збільшення обсягів видобування та імпорту, а
також зменшення експорту енергоресурсів з
урахуванням диспаритету цін імпортерів і екс-
портерів є очевидними (рис. 3, 4). Так, якщо у
базовому 2005 р. загальний обсяг експорту ву-
гілля, коксу, сирої нафти, моторного палива,
мазуту та природного газу складав близько
524 ПДж (без врахування реекспорту), то за
прогнозними розрахунками в 2015 р. цей по-
казник буде на рівні 211 ПДж. Наразі такі сце-
нарні умови хоча і є експериментальними,
проте дають можливість оцінки забезпеченос-
ті первинною енергією за умов збереження
технологічного устрою та рівня ефективності
енергоспоживання. Об’єктивна взаємозалеж-
ність обсягів постачання енергії та перспектив-
ного економічного зростання буде оцінена піс-
ля доопрацювання цінових сценаріїв зов ніш-
ньої торгівлі, уточнення параметрів нових тех-
нологій та значень еластичності споживання.
Прогноз динаміки кінцевого споживання
енергії і палива показано на рис. 5. Загальний
обсяг енергії до 2015 р. із середніми річними
темпами приросту на рівні 3—3,5 % зросте в
абсолютних показниках з 3926 до 5335 ПДж.
Найбільшу частку в структурі кінцевого спо-
живання (без урахування витрат палива на ви-
робництво електроенергії і тепла) матиме при-
родний газ, частка якого (з урахуванням подо-
рожчання імпортних поставок у 2009 р.) змен-
шиться з 47 % у базовому році до 42—45 % у
2015 р. Відставання темпів зростання спожи-
вання електроенергії від темпів промислового
виробництва обумовлене зменшенням частки
енергетичних витрат в структурі собівартості
продукції. Залежно від обсягів та темпів техно-
логічного оновлення виробництва продукції ме-
талургійної галузі, споживання коксу може
Рис. 2. Прогнозована структура видобування енергетич-
них ресурсів до 2020 р., ПДж
Рис. 3. Прогнозована структура імпорту енергетичних
ресурсів до 2020 р., ПДж
�2.indd 59�2.indd 59 27.04.2010 14:13:4527.04.2010 14:13:45
60 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Енергетичний баланс
Постачання
та споживання
Вугілля Кокс Брикети Сира нафта
Моторне паливо
(бензин, дизель)
Мазут
Виробництво 1297,36 187,83
Імпорт 163,43 24,69 610,98 50,25 1,99
Експорт 105,62 41,56 3,76 67,96 216,89
Зміни фондів 3,17 –1,57 –0,01 –11,45 –6,77 –3,75
Загальне первинне постачання
енергії (TPES) 1352,01 –15,31 0,01 806,50 –10,94 –211,15
Електростанції з. к. –550,08 –2,33
Електроцентралі з. к. –12,08 –0,42
Блок-станції –3,85 –0,58 –0,70
Котельні –2,04 –0,95
Заводські котельні, окремі котли,
інші установки –11,25 –0,05 –2,53 –3,88
Виробництво горючих газів
Нафтопереробні заводи –804,76 439,09 238,29
Коксові, брикетні заводи –572,45 538,23 0,89 –0,01
Власне використання –51,63 –0,06 –0,41 –5,76 –3,27
Втрати при транспортуванні
Загальне кінцеве споживання
енергії (TFC) 148,64 522,87 0,84 1,33 419,26 15,60
Промисловий сектор 81,96 485,59 0,01 1,09 69,80 11,46
Чорна металургія 34,75 478,98 9,19 6,19
Хімічне виробництво 0,13 0,04 1,61 0,00
Кольорова металургія 0,73 0,10 0,41 1,71
Неметалеві мінеральні вироби 4,40 0,09 0,00 3,44 0,27
Добувна промисловість 35,11 1,09 4,60 1,08
Целюл.-папер. та друк. 0,02 0,00 0,56
Інша промисловість 6,81 6,37 0,01 49,99 2,20
Транспортний сектор 2,20 0,00 0,00 0,00 206,74 1,25
Авіа 0,17
Дорожній 186,20
Залізничний 11,85
Трубопровідний 0,00 1,18 0,20
Внутрішній флот 5,44 1,04
Невизначений інший 2,20 1,90 0,01
ІНШІ СЕКТОРИ 56,81 20,30 0,76 0,00 132,10 2,64
АПК 1,11 0,01 68,39 0,44
Комерційний 14,15 0,02 0,26 42,85 1,59
Населення 41,56 20,28 0,49 20,86 0,62
Неенергетичне споживання 7,68 16,99 0,07 0,24 10,62 0,26
в хімічній галузі 2,89 0,04 10,57 0,00
в інших галузях 4,78 16,94 0,07 0,24 0,05 0,25
�2.indd 60�2.indd 60 27.04.2010 14:13:4527.04.2010 14:13:45
61Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Таблиця 1
України в 2005 р., ПДж
Інші
нафто-
продукти
Газ
Біомаса
(дрова)
Ядерна
енергія
Гідроенергія
Вітрова
енергія
Електроенергія Тепло Всього
662,69 21,51 972,49 44,88 0,13 3186,89
47,84 1993,55 0,08 0,00 2892,81
79,33 88,00 14,13 32,40 649,65
–0,52 –69,66 0,05 –90,50
–30,97 2637,90 7,40 972,49 44,88 0,13 –32,40 0,00 5520,56
–105,18 –972,49 –44,88 –0,13 585,74 –1089,34
–220,37 69,29 119,90 –43,69
–3,15 –139,42 13,69 88,08 –45,94
–299,66 –0,05 –6,07 210,83 –97,94
–2,35 –222,41 –1,57 –3,58 292,08 44,47
343,19 343,19
107,80 –0,81 –20,39
–33,34
–17,18 –54,19 –19,40 –54,25 –206,14
–78,49 –185,51 –181,00 –445,00
54,15 1860,57 5,79 0,00 0,00 0,00 421,75 475,64 3926,43
3,39 641,00 0,40 0,00 0,00 0,00 257,62 281,98 1834,29
0,08 437,97 89,58 48,87 1105,61
0,69 23,99 0,00 24,50 75,70 126,67
0,10 9,72 15,05 15,56 43,37
0,15 95,37 0,02 11,96 8,10 123,81
0,53 20,88 0,00 28,64 15,95 107,90
0,02 1,11 0,01 3,45 7,25 12,43
1,82 51,95 0,37 84,44 110,56 314,52
16,52 184,45 0,06 0,00 0,00 0,00 20,07 8,71 440,00
9,89 10,06
2,13 5,25 2,19 195,76
11,71 23,56
1,51 177,89 0,00 2,11 3,17 186,06
6,49
3,00 1,32 0,06 4,07 5,54 18,09
22,11 818,61 5,32 0,00 0,00 0,00 144,06 184,95 1387,66
4,49 4,26 1,00 10,42 13,19 103,31
4,33 21,50 2,15 54,88 80,63 222,36
13,29 792,85 2,17 78,76 91,13 1062,00
12,13 216,51 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 264,48
3,96 216,00 233,47
8,18 0,51 0,00 31,01
�2.indd 61�2.indd 61 27.04.2010 14:13:4527.04.2010 14:13:45
62 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Прогнозний енергетичний баланс
Постачання
та споживання
Вугілля Кокс Брикети
Сира
нафта
Моторне паливо
(бензин, дизель)
Мазут
Виробництво 1433,81 204,20
Імпорт 285,90 81,30 507,08 122,65 4,10
Експорт 70,40 23,91 0,16 33,46 106,77
Зміни фондів 55,42 –2,44 0,17 17,31 –10,34 0,00
Загальне первинне постачання
енергії (TPES) 1593,89 59,83 –0,17 693,81 99,53 –102,67
Електростанції з. к. –471,14 –1,92
Електроцентралі з. к. –11,03 –0,36
Блок-станції –11,61 –1,40 –0,33
Котельні –2,52 –1,28
Заводські котельні, окремі котли,
інші установки –6,05 –0,05 –1,76 –6,10
Виробництво горючих газів
Нафтопереробні заводи –692,11 402,14 152,77
Коксові, брикетні заводи –549,40 519,06 0,35 0,00
Власне використання –61,03 –0,06 –0,19 –6,61 –2,94
Втрати при транспортуванні
Загальне кінцеве споживанн
енергії (TFC) 481,12 578,84 0,12 1,52 491,91 37,17
Промисловий сектор 90,61 555,53 0,02 1,19 107,05 32,73
Чорна металургія 35,47 546,01 11,01 6,38
Хімічне виробництво 0,15 0,06 2,09 0,00
Кольорова металургія 0,56 0,07 0,54 1,27
Неметалеві мінеральні вироби 8,07 0,30 0,00 7,39 0,51
Добувна промисловість 38,14 1,19 4,95 1,16
Целюл.-папер. та друк. 0,06 0,00 0,00 1,33
Інша промисловість 8,17 9,09 0,02 79,74 23,40
Транспортний сектор 4,40 0,00 0,00 0,00 235,20 1,63
Авіа 0,23
Дорожній 215,52
Залізничний 10,86
Трубопровідний 0,00 1,26 0,21
Внутрішній флот 7,32 1,40
Невизначений інший 4,39 0,01
ІНШІ СЕКТОРИ 376,01 0,00 0,01 0,00 136,60 2,47
АПК 1,31 0,01 80,34 0,52
Комерційний 44,37 38,82 1,42
Населення 330,33 17,44 0,54
Неенергетичне споживання 10,11 23,31 0,09 0,33 13,06 0,35
в хімічній галузі 3,56 0,05 13,00 0,00
в інших галузях 6,56 23,26 0,09 0,33 0,06 0,35
�2.indd 62�2.indd 62 27.04.2010 14:13:4527.04.2010 14:13:45
63Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Таблиця 2
України на 2010 р., ПДж
Інші нафто-
продукти
Газ
Біомаса
(дрова)
Ядерна
енергія
Гідроенергія
Вітрова
енергія
Електро-
енергія
Тепло Всього
701,73 30,56 974,15 44,88 0,13 3389,46
96,87 2061,80 0,08 0,08 3159,86
115,32 0,13 19,19 31,24 400,59
3,23 254,80 1,64 319,79
–21,68 2508,60 9,81 974,15 44,88 0,13 –31,16 0,00 5828,95
–93,09 –974,15 –44,88 –0,13 574,67 –1010,64
–191,80 68,04 117,30 –17,84
–7,69 –100,07 14,16 85,59 –21,35
–229,58 –0,82 177,13 –57,07
–0,76 –242,77 –1,85 –3,45 305,92 43,13
343,19 372,95
126,49 –6,99 –17,69
–29,98
–15,10 –53,27 –21,91 –53,21 –214,31
–69,86 –158,61 –159,05 –387,53
81,27 1894,13 7,15 0,00 0,00 0,00 441,72 473,68 4488,62
4,75 750,78 1,62 0,00 0,00 0,00 298,38 285,33 2127,97
0,09 466,10 91,49 44,21 1200,75
0,85 30,00 0,00 25,80 70,75 129,71
0,09 7,38 17,19 5,12 32,22
0,31 149,59 1,03 19,13 11,55 197,87
0,57 22,41 0,00 31,61 15,78 115,80
0,04 1,72 0,02 3,63 6,94 13,73
2,80 73,59 0,57 109,52 130,99 437,89
17,24 196,48 0,12 0,00 0,00 0,00 22,84 10,54 488,44
13,30 13,53
2,28 5,48 1,63 224,91
11,33 22,20
1,60 188,37 0,00 2,26 3,39 197,09
8,73
0,06 2,63 0,12 7,61 7,15 21,98
32,72 680,57 5,40 0,00 0,00 0,00 120,51 162,48 1516,75
5,28 5,01 1,18 12,24 13,50 119,37
4,53 21,73 2,17 52,86 67,85 233,76
22,91 653,83 2,05 55,40 81,13 1163,63
26,56 266,31 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 340,13
4,87 265,61 287,09
21,70 0,69 0,00 53,03
�2.indd 63�2.indd 63 27.04.2010 14:13:4627.04.2010 14:13:46
64 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
скласти до 13 % від загальних обсягів спожитої
енергії із річними темпами приросту близько
3 %. Збільшення парку легкових автомобілів
від 2005 р. спричинило поступове зростання
попиту на моторне паливо (бензин, дизельне
пальне) в середньому на 4,5 % на рік. Подво-
єння обсягів використання мазуту як пічного
палива збереже його частку 2 % у загальній
структурі кінцевого споживання. За сприятли-
вої цінової кон’юнктури приріст обсягів вироб-
ництва і спо живання біопалива може сягнути
20 % на рік, проте навіть за таких темпів воно
не зможе скласти конкуренцію традиційним
ви дам моторного палива, в структурі якого
част ка біопалива не перевищуватиме 1 %.
В табл. 1, 2 наведено розрахунок звітного
за 2005 р. та прогнозного на 2010 р. енерге-
тичних балансів України за типовою схемою
балансів МЕА. Для більшої інформативності
первинні і вторинні енергетичні ресурси були
представлені окремо. Зокрема, продукти пе-
реробки вугілля (вугільні брикети і кокс)
були відділені від кам’яного вугілля, а із за-
гальних обсягів нафтопродуктів було виділе-
но моторне паливо (бензин та дизельне па-
льне). Оскільки статистичні спостереження
щодо виробництва і споживання геотермаль-
ної, сонячної енергії та енергії, виробленої з
відходів, не проводяться або окремо не виді-
ляються, то відповідні стов б ці таблиці балан-
су були виключені. Замість графи Газопере-
робні заводи в таблицях балансу було введено
графу Обсяги виробництва коксового, домен-
ного та інших видів горючих газів, які за ре-
комендаціями МЕА окремо не виділяються, а
додаються до обсягів природного газу. В час-
тині споживання окремо були виділені лише
найбільш енергомісткі галузі про мисловос-
ті; решта галузей, а також будівництво були
включені до графи Інша промисловість. Спо-
живання енергоресурсів на неенергетичні
потреби було представлено у форматі балан-
сів Євростату з виділенням неенергетичного
спо живання лише хімічною галуззю та інши-
ми галузями промисловості. Неенергетичне
споживання у решті секторів не виділялося і
розраховувалося разом із кінцевим спожи-
ванням.
Рис. 5. Прогнозована структура кінцевого споживання
енергії до 2015 р., ПДж
Рис. 4. Прогнозована структура експорту енергетичних
ресурсів до 2015 р., ПДж
�2.indd 64�2.indd 64 27.04.2010 14:13:4627.04.2010 14:13:46
65Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
лися оціночні розрахункові моделі або агреговані
макроекономічні моделі типу затрати-випуск,
що, на нашу думку, суттєво зменшує наукову об-
ґрунтованість результатів. У інших випадках
при оптимізаційному підході до моделювання
об’єктом досліджень був не весь енергетичний
сектор, що потрібно для розробки прогнозного
енергетичного балансу, а лише його частина —
електроенергетична галузь, нафтогазовий комп-
лекс. Крім того, більшість галузевих досліджень
обмежувалася вивченням лише сектора виробни-
цтва та трансформації енергії, оминаючи сектор
кінцевого споживання, а прикладна реалізація та-
ких розробок часто проводилася засобами стан-
дартних офісних програм.
Іншою важливою відмінністю пропонованої
моделі є введення категорій енергетичної по-
слуги, енергетичного попиту та потреби, а та-
кож розділення енергії за категоріями спожи-
вання. Зміна об’єкту дослідження, де замість
оцінки споживання конкретного енергоресурсу
певною категорією споживачів аналізуються
категорії потреб, що можуть задовольнятися
енергетичними послугами приладів кінцевого
споживання, істотно змінила ідею прогнозу-
вання, що стала тепер точніше відповідати при-
роді моделей виробничого типу. По-пер ше, по-
няття потреби не завжди є тотожнім попиту,
тобто попитами моделі є не продукти, а потре-
би, що можуть бути задоволені цими продук-
тами (енергетичні попити). По-друге, аналіз
споживання енергоресурсів за видами еконо-
мічної діяльності саме в розрізі енергетичних
попитів дозволяє набагато точніше визначити
характер споживання енергії. Зокрема, аналіз
енергоспоживання за базовим роком виявив,
що в більшості галузей витрати енергоресур-
сів на виробництво електроенергії, тепла та
інше непрофільне виробництво перевищують
витрати безпосередньо на технологічні цілі.
Структура моделі дає можливість на макси-
мально дизагрегованому рівні аналізувати ре-
альні та прогнозні енергетичні, матеріальні та
фінансові потоки, розраховувати їх параметри
та оптимальну структуру для дотримання ба-
ВИСНОВКИ
Основною метою використання енергетич-
них моделей є оцінка обсягів та структури перс-
пективних енергетичних потреб, виявлення мож-
ливих загроз в енергозабезпеченні країни та виз-
начення заходів для їх попередження. Та кі задачі
є інваріантними до типу економіки, тому такі
дослідження і розробка на їхній ос но ві націо-
нальних енергетичних програм здій с нюється
практично в усіх країнах.
Запропонований методологічний підхід по-
будований із врахуванням досвіду країн Євро-
пи, США, Канади, Японії та ін., які вже ефек-
тивно реалізували його в себе і побудували
національні моделі. Не зважаючи на типовість
методологічних підходів, унікальність струк-
тури і умови функціонування національних
енергетичних господарств виключають мож-
ливість розробки універсальної моделі або
адаптації моделі однієї країни до іншої.
Отже, розроблена в ДУ «Інститут економіки
та прогнозування НАН України» прикладна мо-
дель «Times-Україна» за методологічним підхо-
дом є лінійною оптимізаційною квазідинамічною
економіко-математичною моделлю виробничого
типу часткової рівноваги. Для забезпечення не-
обхідного рівня адекватності моделі окремі її мо-
дулі реалізовані з елементами динамічного, нелі-
нійного та цілочисельного програмування. Об-
раний методологічний підхід можна вважати
традиційним, оскільки саме такого класу моделі
створювалися у Радянському Союзі для плану-
вання розвитку енергетичної галузі на різних іє-
рархічних рівнях. Подібних теоретичних підхо-
дів дотримуються й сучасні іноземні та україн-
ські науковці, що працюють над розробкою
економіко-математичних моделей для дослід-
жен ня проблем енергетичного господарства.
Проте ряд особливостей моделі, розробленої в
Інституті економіки та прогнозування НАНУ,
робить її відмінною від інших вітчизняних розро-
бок, оскільки мета і методи досліджень суттєво
відрізнялися. В одних випадках для прогнозуван-
ня розвитку енергетичного сек тора та розробки
прогнозного енергетичного балансу застосовува-
�2.indd 65�2.indd 65 27.04.2010 14:13:4627.04.2010 14:13:46
66 Наука та інновації. № 2, 2010
Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
лансу виробничих потужностей та попиту. Ди-
загреговане представлення попиту, який впер-
ше в подібних дослідженнях наведений в роз-
різі енергетичних потреб, а не попиту на енер-
гетичні ресурси, дає можливість враховувати
фактор взаємозаміщення ресурсів в залежності
від параметрів конкретної технології. Розділен-
ня капітальних, операційних та інших витрат
дозволяє оцінювати не лише граничні значення
енергоресурсів (тіньові ціни), інвестиції для
введення нових виробничих потужностей та
пристроїв кінцевого споживання, але й вплив
на ці показники фіскальної політики, інфляції,
ставки дисконтування та інших фінансових і
макроекономічних показників. Шкідливі речо-
вини, викиди яких враховуються в моделі, в за-
лежності від мети досліджень можуть бути
включені як окремий розрахунковий блок, ви-
ступати обмеженнями моделі, а також бути
включені до цільової функції у вигляді збитків
навколишнього середовища (екстерналій).
Очевидно, що детальне представлення тех-
нологічної структури споживання енергії в мо-
делі не лише потребує обробки масиву статис-
тичної інформації за базовий рік. Фактично,
для кожного параметру технології базового року
необхідно обґрунтувати сценарій його зміни.
Враховуючи, що модель для оптимізації енер-
гопотоків включає більше 1,5 тис. технологій,
на перший погляд така задача видається над-
складною, проте розуміння математичного апа-
рату може дозволити спростити її, обмежив-
шись визначенням показників, що впливають
лише на структуру оптимального розв’язку, а
не на значення цільової функції. Для визна-
чення сценаріїв зміни технологічних параме-
трів, поряд зі сценаріями зовнішнього середо-
вища системи (макроекономічним, де мо гра-
фіч ним, сценарієм зовнішньої торгівлі тощо)
необхідно визначити множину альтернатив-
них технологічних варіантів задоволення по-
питу у майбутньому. Тобто сценарії середови-
ща є базисом, який визначає можливість зміни
технологічного устрою та, відповідно, обсягів
споживання енергії за секторами економіки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Енергетична стратегія України на період до 2030 ро-
ку [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://
mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatalog/list?curr
Dir=50358.
2. Комплексна державна програма енергозбереження
Ук раїни [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.cdie.gov.ua/NAER/?mod=index&id=307.
3. Державний комітет статистики України [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
В.О. Точилін, Р.З. Подолець,
О.А. Дячук, Ю.А. Олександренко
ПРИКЛАДНАЯ ЭКОНОМИКО-
МАТЕМАТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ
«TІMES-УКРАИНА» ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ПОТОКОВ
И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО
БАЛАНСА УКРАИНЫ
Предложено компьютерную экономико-математическую
модель «Tіmes-Украина» для оптимизации энергетических
потоков и обсуждена возможность использования ее в ком-
плексных научно обоснованных расчетах прогнозного эне-
р гетического баланса Украины. Разработанная модель вмес-
те со статистической базой данных является прикладным
инструментарием, который разрешает оперативно вносить
изменения в условия базового и альтернативных сценари-
ев энергообеспечения и проводить оперативные расчеты за
широким спектром исследований.
К л ю ч е в ы е с л о в а: енергоменеджмент, энергетичес-
кий баланс, энергетическая система, энергетический
спрос, модель «Tіmes-Украина», оптимизация, прогнози-
рование, сценарии энергообеспечения.
V. Tochilin, R. Podolets, O. Diachuk, Yu. Oleksandrenko
APPLICATION ECONOMIC-MATHEMATICAL
MODEL «TІMES-UKRAІNE» FOR ENERGY
FLOW OPTIMIZATION AND FORECASTING
OF ENERGY BALANCES OF UKRAINE
Computerized economic-mathematical model for energy
flows optimisation is proposed; the possibility of its use in com-
plex scientifically based calculations of the prospective energy
balance of Ukraine is discussed. The model developed together
with the statistical data base represents the application toolkit
which allows to make an operative changes into the require-
ments of basic and alternative energy scenarios and to carry out
prompt calculations for a broad spectrum of research.
K e y w o r d s: Energy management, energy balance, ener-
gy system, energy demand, model «Times-Ukraine», optimi-
sation, forecasting, energy scenarios.
Надійшла до редакції 08.07.09
�2.indd 66�2.indd 66 27.04.2010 14:13:4727.04.2010 14:13:47
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28096 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:38:39Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Точилін, В.О. Подолець, Р.З. Дячук, О.А. Олександренко, Ю.А. 2011-10-27T19:57:43Z 2011-10-27T19:57:43Z 2010 Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України / В.О. Точилін, Р.З. Подолець, О.А. Дячук, Ю.А. Олександренко // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 2. — С. 48-66. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin6.02.048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28096 Запропоновано комп’ютерну економіко-математичну модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та обговорено можливість використання її в комплексних науково обґрунтованих розрахунках прогнозного енергетичного балансу України. Розроблена модель разом із статистичною базою даних є прикладним інструментарієм, що дозволяє оперативно вносити зміни в умови базового і альтернативних сценаріїв енергозабезпечення та проводити оперативні розрахунки за широким спектром досліджень. Предложено компьютерную экономико-математическую модель «Tіmes-Украина» для оптимизации энергетических потоков и обсуждена возможность использования ее в комплексных научно обоснованных расчетах прогнозного энергетического баланса Украины. Разработанная модель вместе со статистической базой данных является прикладным инструментарием, который разрешает оперативно вносить изменения в условия базового и альтернативных сценариев энергообеспечения и проводить оперативные расчеты за широким спектром исследований. Computerized economic-mathematical model for energy flows optimization is proposed; the possibility of its use in complex scientifically based calculations of the prospective energy balance of Ukraine is discussed. The model developed together with the statistical data base represents the application toolkit which allows to make an operative changes into the requirements of basic and alternative energy scenarios and to carry out prompt calculations for a broad spectrum of research. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України Прикладная экономико-математическая модель «Tіmes-Украина» для оптимизации энергетических потоков и прогнозирование энергетического баланса Украины Application economic-mathematical model «Tіmes-Ukraіne» for energy flow optimization and forecasting of energy balances of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України Точилін, В.О. Подолець, Р.З. Дячук, О.А. Олександренко, Ю.А. Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України |
| title | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України |
| title_alt | Прикладная экономико-математическая модель «Tіmes-Украина» для оптимизации энергетических потоков и прогнозирование энергетического баланса Украины Application economic-mathematical model «Tіmes-Ukraіne» for energy flow optimization and forecasting of energy balances of Ukraine |
| title_full | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України |
| title_fullStr | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України |
| title_full_unstemmed | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України |
| title_short | Прикладна економіко-математична модель «Times-Україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу України |
| title_sort | прикладна економіко-математична модель «times-україна» для оптимізації енергетичних потоків та прогнозування енергетичного балансу україни |
| topic | Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України |
| topic_facet | Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28096 |
| work_keys_str_mv | AT točilínvo prikladnaekonomíkomatematičnamodelʹtimesukraínadlâoptimízacííenergetičnihpotokívtaprognozuvannâenergetičnogobalansuukraíni AT podolecʹrz prikladnaekonomíkomatematičnamodelʹtimesukraínadlâoptimízacííenergetičnihpotokívtaprognozuvannâenergetičnogobalansuukraíni AT dâčukoa prikladnaekonomíkomatematičnamodelʹtimesukraínadlâoptimízacííenergetičnihpotokívtaprognozuvannâenergetičnogobalansuukraíni AT oleksandrenkoûa prikladnaekonomíkomatematičnamodelʹtimesukraínadlâoptimízacííenergetičnihpotokívtaprognozuvannâenergetičnogobalansuukraíni AT točilínvo prikladnaâékonomikomatematičeskaâmodelʹtímesukrainadlâoptimizaciiénergetičeskihpotokoviprognozirovanieénergetičeskogobalansaukrainy AT podolecʹrz prikladnaâékonomikomatematičeskaâmodelʹtímesukrainadlâoptimizaciiénergetičeskihpotokoviprognozirovanieénergetičeskogobalansaukrainy AT dâčukoa prikladnaâékonomikomatematičeskaâmodelʹtímesukrainadlâoptimizaciiénergetičeskihpotokoviprognozirovanieénergetičeskogobalansaukrainy AT oleksandrenkoûa prikladnaâékonomikomatematičeskaâmodelʹtímesukrainadlâoptimizaciiénergetičeskihpotokoviprognozirovanieénergetičeskogobalansaukrainy AT točilínvo applicationeconomicmathematicalmodeltímesukraíneforenergyflowoptimizationandforecastingofenergybalancesofukraine AT podolecʹrz applicationeconomicmathematicalmodeltímesukraíneforenergyflowoptimizationandforecastingofenergybalancesofukraine AT dâčukoa applicationeconomicmathematicalmodeltímesukraíneforenergyflowoptimizationandforecastingofenergybalancesofukraine AT oleksandrenkoûa applicationeconomicmathematicalmodeltímesukraíneforenergyflowoptimizationandforecastingofenergybalancesofukraine |