Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку
Інтерв’ю з першим заступником директора Державного підприємства «Український інститут промислової власності» Л. Глухівським. Інтерв’юєр: Лариса ДЕМИДОВА
Saved in:
| Published in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28123 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 46-50. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859646187868520448 |
|---|---|
| citation_txt | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 46-50. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Інтерв’ю з першим заступником директора Державного підприємства «Український інститут промислової власності» Л. Глухівським. Інтерв’юєр: Лариса ДЕМИДОВА
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:27:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
46
Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 4. С. 46—50.
© Л.Й. ГЛУХІВСЬКИЙ, 2010
Л.Й. Глухівський
ПРАВОВА ОХОРОНА ОБ’ЄКТІВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ:
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
2000 року відбулися дві знаменні події у сфе-
рі правової охорони інтелектуальної власності
України. У травні на виконання постанови Ка-
бінету Міністрів України утворено Державний
департамент інтелектуальної власності (Держ-
департамент), а в липні на виконання наказу
Міністерства освіти і науки України – Держав-
не підприємство «Український інститут про-
мислової власності» (Інститут). У цьому ж на-
казі зазначено, що Інститут створюється на базі
Державного патентного відомства України та
державного підприємства «Інститут промисло-
вої власності» (які ліквідуються) і включається
до сфери управління Держдепартаменту. Таким
чином, у вітчизняній сфері інтелектуальної
власності нинішнього року відзначаються 10-
річні ювілеї двох організацій, які є основними
інституціями державної системи правової охо-
рони інтелектуальної власності. За цей період
зроблено значні кроки, вирішено багато склад-
них проблем, чітко окреслено перспективи.
Про діяльність Інституту розповідає в інтерв’ю
для журналу перший заступник директора з
питань експертизи, доктор технічних наук, про-
фесор Лев Глухівський.
Кор.: Історію державної системи правової
охорони інтелектуальної власності в Україні
можна умовно розділити на два етапи. Пер-
ший – від часу проголошення незалежної Ук-
раїни і до 2000 року, а другий – після 2000
року, від часу створення двох організацій –
Держдепартаменту та Інституту. Леве Йоси-
повичу, зважаючи на те, що Ви на першому
етапі працювали у Верховній Раді України і
очолювали відповідний профільний підкомі-
тет, чи можете згадати, як усе починалося?
Л.Г.: У той час велася інтенсивна законот-
ворча робота, розроблювалися й ухвалювали-
ся закони… Я був народним депутатом Украї-
ни та очолював, як Ви вже сказали, профіль-
ний підкомітет, який спочатку називався Під-
комітетом з питань інноваційної діяльності і
захисту інтелектуальної власності, а вже в на-
ступному скликанні – Підкомітетом з питань
інтелектуальної власності. Першим докумен-
том, ухваленим за час мого депутатства, був
Закон України «Про охорону прав на топогра-
47Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
фії інтегральних мікросхем». Потім – Закон
України «Про охорону прав зазначення похо-
дження товарів», пізніше – нові редакції зако-
нів України: «Про охорону прав на винаходи і
корисні моделі», «Про охорону прав на про-
мислові зразки», «Про охорону прав на знаки
для товарів і послуг», «Про авторське право і
суміжні права».
Кор.: Тобто можна сказати, що й Ви стояли
біля витоків створення державної системи
правової охорони інтелектуальної власності?
Л.Г.: Можна й так сказати, руку в той потік
занурював. (Посміхається). На той час уже іс-
нувала структура у сфері охорони промисло-
вої власності. До неї належали Держпатент
України, а також НДЦПЕ, установа яка про-
водила експертизу заявок на об’єкти промис-
лової власності. Пригадується, кілька разів
проводилися комітетські слухання, під час
яких розглядалися результати роботи цих
установ й робилися відповідні висновки. О с-
кільки на той час тривалість проведення екс-
пертизи заявок і кількість заявок, які очікува-
ли на неї, були дуже великими, ухвалювалися
рішення про внесення деяких змін у ці проце-
си. Профільний комітет ВР України сприяв
тому, щоб змінити структуру державної систе-
ми правової охорони об’єктів промислової
власності та зробити її динамічнішою, дієві-
шою й тим самим підвищити ефективність її
діяльності.
Кор.: Леве Йосиповичу, а як Ви потрапили в
сферу саме цієї діяльності?
Л.Г.: Мушу зізнатися, що в цю сферу я по-
трапив несподівано для себе. До 1994 року я
був викладачем вищої школи, завідував кафе-
дрою електричних машин у Львівській полі-
техніці й навіть гадки не мав, що зовсім скоро
доведеться працювати в іншому місці! Але в
державі відбувалися такі процеси, які не до-
зволяли зважати на власні інтереси, а вимага-
ли працювати там, де необхідно. Коли я потра-
пив до ВР України (був обраний у 1994 році
народним депутатом по Золочівському вибор-
чому округу Львівської області), постало пи-
тання, у який комітет іти працювати. А що я
міг обрати, маючи за плечима 30-річний стаж
роботи у вищій школі? Звичайно ж – комітет
науки і освіти. І коли я туди прийшов, з’я су ва-
лося, що профільним цей комітет є не тільки
щодо вищої школи, а й щодо правової охорони
інтелектуальної власності.
Кор.: Ви проявили ініціативу, чи Ваше об-
рання хтось скерував?
Л.Г.: Важко згадати, хто запропонував чи
хто сказав, але цю роботу в комітеті мусив
хтось на себе взяти. До того моменту я не дуже-
то й був обізнаний з нюансами патентування,
крім тих питань, які не могли оминути завіду-
ючого кафедрою: її працівники часом щось ви-
находили, патентували, і потрібно було це роз-
глядати, надавати відповідні рекомендації; але
в саму процедуру правової охорони я особли-
во не занурювався. Для цього в університеті
існував підрозділ, який брав на себе всю орга-
нізацію процесу патентування, а наша функція
полягала тільки в підготовці опису винаходу.
Кор.: Після завершення депутатської діяль-
ності Ви прийшли працювати до Інституту. Чи
шкодуєте Ви про цю зміну у Вашому житті?
Л.Г.: Шкодувати про щось у житті взагалі не
варто. Я прийшов до Інституту у 2002 році,
коли завершилася моя друга каденція у ВР
України, але з колективом уже був знайомий
ще до того, з часів роботи у ВР України.
Я пересвідчився, що це дуже солідна уста-
нова, якій в державній системі правової охоро-
ни інтелектуальної власності належить чільне
місце. Це заклад експертизи заявок на об’єкти
промислової власності, до яких належать ви-
находи, корисні моделі, промислові зразки,
географічні зазначення походження товарів,
топографії інтегральних мікросхем і торгіве-
ль ні марки. Згідно з національним законодав-
ством у нас видача охоронних документів від-
бувається за т.з. змішаною системою. Це озна-
чає, що видача охоронних документів на деякі
об’єкти здійснюється за перевірковою систе-
мою, коли виконується експертиза заявок по
суті, а на деякі об’єкти — за т.з. явковою систе-
48 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
мою, коли проводиться спрощена формальна
експертиза, а охоронний документ видається
під відповідальність самого заявника. Серед
тих об’єктів, щодо яких передбачається прове-
дення спрощеної експертизи, – корисні моделі
та промислові зразки, а серед об’єктів, стосов-
но яких законодавство передбачає проведення
повної кваліфікаційної експертизи, тобто з пе-
ревіркою всіх умов надання правової охорони, –
винаходи та торгівельні марки.
Кор.: Леве Йосиповичу, згадуючи ті 10 ро-
ків, що минули, які Ви можете зробити висно-
вки? Як змінилася робота Інституту? Можете
назвати основні події, які сталися за цей час?
Л.Г.: Багато що змінилося. Я можу це визна-
чати по роботі експертизи, оскільки від 2002
року працюю на посаді заступника директора
з питань експертизи. Чітко простежуються по-
зитивні зміни якості експертизи за цей час.
Звичайно, процеси діловодства за заявками на
об’єкти промислової власності дуже модернізу-
валися. Створені та постійно удосконалюються
автоматизовані системи (АС): винаходів, про-
мислових зразків, торговельних марок, — які
перебрали на себе велику частину рутинних
операцій експертизи. За експертом залишило-
ся виконання творчої роботи. І з кожним ро-
ком зростала кількість операцій, які переводи-
лися в автоматизований режим виконання.
Ефективним результатом цього процесу стало
поліпшення якості експертизи та пришвид-
шення процесу її проведення. За ці 10 років
строки експертизи заявок скоротилися удвічі.
Кор.: А чи є в Інституті заявки, подані де-
сять і більше років тому, за якими діловодство
все ще не завершено й патенти не видано?
Л.Г.: Таких заявок практично немає. Це по-
одинокі випадки, які мають місце не з вини
експертизи, а тільки тому, що заявник припи-
нив відповідати на запити експерта. За статис-
тикою в процесі кваліфікаційної експертизи
знаходяться заявки різних років: 2000 року –
1, 2001 — 3, 2002 — 8, 2003 — 23 заявки. Якщо
говорити про строки кваліфікаційної експер-
тизи, то на винаходи вона триває в межах 14
місяців, а також ще 2—3 місяці потрібно для
формальної експертизи, таким чином, увесь
процес експертизи займає майже 1,5 роки. Але
треба мати на увазі, що кваліфікаційна експер-
тиза не завжди починається відразу після фор-
мальної. Відповідно до законодавства заявни-
ки протягом 3 років можуть розмірковувати,
чи потрібен їм патент і чи потрібно проводити
кваліфікаційну експертизу. Таким чином, цей
процес може тривати й 4 роки, але тільки в
тому випадку, коли заявник відтягував подан-
ня клопотання про проведення кваліфікацій-
ної експертизи.
Кор.: Чи можливо ще зменшити строки про-
ведення експертизи?
Л.Г.: Є суттєве обмеження для скорочення
строків експертизи, тому що існує поняття
конвенційного пріоритету. Якщо говорити про
винаходи, то цей період — 12 місяців. Тобто
якщо заявник у будь-якій державі подав заяв-
ку до національного патентного відомства, то
він ще 12 місяців має пріоритет, щоб за цей час
подати заявку до іншої країни. А для торгі-
вельних марок цей строк – 6 місяців. Є ще де-
які інші причини, які витікають із законодав-
ства України й регламентують час проведення
експертизи.
Кор.: Які кількісні показники роботи Інсти-
туту?
Л.Г.: Обсяги робіт, які виконуються нашим
Інститутом, визначаються кількістю заявок, які
надходять, і це великі обсяги. До речі, кількість
заявок, починаючи з 2000 року, постійно зрос-
тала — щороку на 10—20 % — і досягла свого
максимуму напередодні світової економічної
кризи. Вона, звичайно, вплинула на кількісні
показники нашої роботи, надходження заявок
дещо скоротилося. Так, в останній докризовий
рік — 2007, ми отримали понад 50 000 заявок, у
т.ч. понад 6 000 — на винаходи, майже 8 800 — на
корисні моделі, понад 2 000 — на промислові
зразки, понад 33 000 — на торговельні марки.
До кінця 2009 року ці показники зменшува-
лися, заявки надійшли в такій кількості: на ви-
находи — 4 800, корисні моделі — майже 9 000
49Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
(тут спаду не було), промислові зразки — 1 700,
торгівельні марки — майже 26 000. Зменшення
обсягів заявок корелювалося з падінням ВВП
держави, інакше не могло бути. Але у цьому –
2010 році видно, що кількісний мінімум уже
пройдено, й у порівнянні з минулорічними по-
казниками вже почався приріст. Вважаю, що це
говорить про те, що криза закінчується й почи-
нається економічний ріст.
Кор.: Таким чином, виходить, що основні
досягнення за останні 10 років – це здійснення
автоматизації процесу експертизи, поліпшен-
ня її якості, скорочення строків… Які ще?
Л.Г.: До здобутків також можна віднести
розробку технології електронного подання за-
явок. Цим напрямом діяльності займається
мій колега, заступник директора Петро Іва-
ненко. Апаратна та комп’ютерна частини до
прийому заявок в електронному вигляді вже
готові, затримка лише за вирішенням деяких
правових питань. Закони про електронний до-
кументообіг та про електронний підпис ухва-
лено, але КМ України не вкладається у відве-
дені строки для напрацювання підзаконних
актів. Усі ці питання мають бути вирішені,
оскільки, коли до нас надійде заявка в елек-
тронному вигляді, то вона повинна мати такий
самий правовий статус, як і паперова. Необ-
хідні зміни щодо електронного подання заяв-
ки вже внесено до правил, але самі правила ще
не затверджено в Міністерстві юстиції Украї-
ни, тобто вони ще не є нормативним докумен-
том. З цього питання 26 травня 2010 року про-
ведено семінар, під час якого спеціалісти де-
тально розглянули всі важливі аспекти. 7
червня цього року відбулася безперечно істо-
рична подія. На сервер нашого Інституту на-
дійшла перша електронна заявка на винахід із
застосуванням електронного цифрового під-
пису. Це стало можливим у межах експери-
ментальної апробації технології подання елек-
тронної заявки, яка здійснюється відповідно
до наказу Держдепартаменту.
Треба обов’язково сказати про трудовий ко-
лектив Інституту, про підвищення кваліфіка-
ції наших співробітників. Як правило, усі екс-
перти, крім вищої освіти – галузевої, – мають
ще другу вищу освіту у сфері інтелектуальної
власності, тобто вони є й фахівцями з право-
вих питань інтелектуальної власності.
Маємо багато молодих спеціалістів. Щороку
до нас приходять випускники університетів, і
тому середній вік працівників закладу постійно
знижується. Сьогодні цей вік для експертів – 43
роки. Цікавість молоді до нашої сфери діяльнос-
ті незаперечна. Особливо, якщо молода людина
за своєю суттю – енциклопедист, їй подобається
досліджувати, занурюватися у вивчення різних
тем, проводити пошук інформації в Інтернеті, –
це робота для неї. Важливим фактором, який
приваблює молодь, є також достойна заробітна
плата, яку отримують саме експерти.
Наприкінці 2008 року розпочато проведен-
ня комплексу робіт, спрямованих на набуття у
перспективі Інститутом статусу міжнародного
пошукового органу та органу міжнародної по-
передньої експертизи. Першим етапом цього
комплексу є відповідні прогнозно-аналітичні
дослідження. Створено спеціальну робочу
групу, яку я очолюю. Її члени всебічно вивча-
ють це питання. Безумовно, спочатку цей ста-
тус не приведе до прибутків, та й зрештою ми
добре усвідомлюємо, що це не комерційний
проект. Однак, дослідницький шлях підготов-
ки до набуття цього статусу дасть поштовх для
подальшого широкомасштабного удоскона-
лення Інститутом усіх процесів, пов’язаних з
експертизою заявок на винаходи з врахуван-
ням теорії та практики застосування Договору
про патентну кооперацію. Він також дасть по-
штовх до підвищення кваліфікації експертів:
здійснюватиметься постійний обмін інформа-
цією та досвідом з іншими державами, прово-
дитимуться конференції, засідання круглих
столів. А отже – розширяться можливості по-
ліпшення якості експертизи національних за-
явок. І зрештою все це сприятиме росту нашо-
го міжнародного іміджу.
Кор.: Леве Йосиповичу, для Вас особисто,
яка подія за цей час стала найважливішою?
50 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
Л.Г.: Це наше переселення до нової будівлі у
2004 році. Відтоді ми уже не залежимо від орен-
додавця, бо маємо власне приміщення. Воно
збудоване відповідно до європейських стандар-
тів і забезпечує найсучасніші умови праці.
Кор.: Які ще перспективні роботи чекають
Інститут?
Л.Г.: Будемо й надалі працювати над автома-
тизацією процесу експертизи. Формальна екс-
пертиза, вважаю, буде колись повністю автома-
тизована, а експерт братиме у ній участь, тільки
якщо виникатимуть спірні питання й система
потребуватиме втручання фахівця. Також ду-
маємо над автоматизацією кваліфікаційної екс-
пертизи заявок на винаходи, точніше над таким
удосконаленням автоматизованого робочого
місця (АРМ) експерта, яке дозволило б повніс-
тю взяти на себе визначення порядку проведен-
ня експертизи і відстеження всіх операцій. Удо-
сконалений АРМ дисциплінуватиме експерта,
забезпечить дотримання черг і зведе до мініму-
му вплив су б’єк тивного фактора.
Інтерв’юєр: Лариса ДЕМИДОВА
ГЛУХІВСЬКИЙ Лев Йосипович — перший заступник директора Дер жавного підприємства
«Український інститут промислової власності» (Інститут) з питань експертизи
Народився 1942 року в селищі Новоросійське Актюбінської області (Республіка Казах-
стан) у репресованій сім’ї, яка була депортована з Львівської області (1940—1946 рр.).
Трудову діяльність почав інженером у 1965 році. Після закінчення аспірантури викладав
на кафедрі електричних машин Львівського політехнічного інституту на посадах асистен-
та, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри.
У 1994 році обраний народним депутатом України по Золочівському виборчому округу
(Львівщина).
У 1998 році вдруге обраний народним депутатом України в багатомандатному виборчому
окрузі за списком партії «Народний рух України».
Від 1994 до 2002 року був членом Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради Укра-
їни, з 1998 року — головою Підкомітету з питань інноваційної діяльності і захисту інтелек-
туальної власності Комітету з питань освіти і науки.
З липня 2002 року до вересня 2005 року працював першим заступником директора Інс-
титуту.
У вересні 2005 року втретє обраний народним депутатом України в багатомандатному
виборчому окрузі за списком блоку політичних партій «Наша Україна» й до травня 2006
року був членом Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України та головою Під-
комітету з питань інтелектуальної власності.
З липня 2006 року знову працює на посаді першого заступника директора Інституту.
ДОВІДКА
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28123 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:27:31Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2011-10-29T10:03:25Z 2011-10-29T10:03:25Z 2010 Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 46-50. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28123 Інтерв’ю з першим заступником директора Державного підприємства «Український інститут промислової власності» Л. Глухівським. Інтерв’юєр: Лариса ДЕМИДОВА uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку Article published earlier |
| spellingShingle | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку Правова охорона інтелектуальної власності |
| title | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку |
| title_full | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку |
| title_fullStr | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку |
| title_full_unstemmed | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку |
| title_short | Правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку |
| title_sort | правова охорона об’єктів промислової власності: етапи становлення та розвитку |
| topic | Правова охорона інтелектуальної власності |
| topic_facet | Правова охорона інтелектуальної власності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28123 |