Реальні інновації машинобудівної галузі

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Макаришева, Т.С., Єрьомкін, Є.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Правова охорона інтелектуальної власності
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28125
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Реальні інновації машинобудівної галузі / Т.С. Макаришева, Є.А. Єрьомкін // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 55-66. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28125
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-281252025-02-23T20:22:01Z Реальні інновації машинобудівної галузі Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А. Правова охорона інтелектуальної власності 2010 Article Реальні інновації машинобудівної галузі / Т.С. Макаришева, Є.А. Єрьомкін // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 55-66. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28125 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона інтелектуальної власності
spellingShingle	Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона інтелектуальної власності Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А. Реальні інновації машинобудівної галузі Наука та інновації
format	Article
author	Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А.
author_facet	Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А.
author_sort	Макаришева, Т.С.
title	Реальні інновації машинобудівної галузі
title_short	Реальні інновації машинобудівної галузі
title_full	Реальні інновації машинобудівної галузі
title_fullStr	Реальні інновації машинобудівної галузі
title_full_unstemmed	Реальні інновації машинобудівної галузі
title_sort	реальні інновації машинобудівної галузі
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Правова охорона інтелектуальної власності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28125
citation_txt	Реальні інновації машинобудівної галузі / Т.С. Макаришева, Є.А. Єрьомкін // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 55-66. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT makariševats realʹníínnovacíímašinobudívnoígaluzí AT êrʹomkínêa realʹníínnovacíímašinobudívnoígaluzí
first_indexed	2025-11-25T03:18:52Z
last_indexed	2025-11-25T03:18:52Z
_version_	1849730776563712000
fulltext	55 Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 4. С. 55—66. © Т.С. МАКАРИШЕВА, Є.А. ЄРЬОМКІН, 2010 Т.С. Макаришева1, Є.А. Єрьомкін2 1 Державне підприємство «Український інститут промислової власності», Київ 2 Донбаська державна машинобудівна академія, Краматорськ РЕАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ Т.С. Макаришева Є.А. Єрьомкін Адаптація вітчизняних підприємств до ро- боти в умовах нестабільного зовнішнього се- редовища, що динамічно змінюється відносно кон’юнктури ринку, проходить важко. Після розвалу адміністративно-планової системи ук- раїнські товаровиробники опинилися в зовсім незвичній ситуації, коли продукцію потрібно не тільки виготовити, а, головне, – продати. У нових умовах господарювання саме ринок ви- значає потребу в продукції й послугах, диктує вимоги до її споживчих властивостей і якості. Але ще й дотепер багато виробничників до кінця не усвідомили, що значить працювати на споживача. Складна ситуація склалася в машинобудів- ному комплексі України. Відбувся спад обся- гів виробництва, погіршилися показники від- новлення продукції, яка випускається підпри- ємствами, загалом відзначається надзвичайно низький рівень інноваційних процесів. Галузь виявилася неконкурентоспроможною на сві- товому ринку [1—4]. Стратегією економічного й соціального роз- витку України передбачено, що пріоритетом дер- жавної політики на сучасному етапі є структурна перебудова промисловості, перехід до інновацій- ної моделі економічного росту. Що таке тран с- формація нематеріальних активів інтелектуаль- ної власності в матеріальні результати під п ри- ємств машинобудівної галузі України? Розгля- 56 Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності немо процес на конкретних прикладах деяких заводів машинобудівного комплексу України. У процесі розгляду спробуємо проаналізувати проб леми, які виникають у суб’єктів патентного права на різних етапах упровадження патентів на винаходи (корисні моделі) на машинобудів- них підприємствах України [31]. Наявний науково-технічний потенціал ма- шинобудівної галузі відображується в струк- турі промислового виробництва й експорту, у яких поки що переважає продукція з низьким рівнем переробки. Тому завдання забезпечен- ня максимальної конкурентноздатності й ефек- тивності вітчизняної економіки поставлено в ранг національного пріоритету: розроблено дов- гострокову програму стратегічного розвитку «Україна–2020». Базою для підвищення кон- курентноздатності й збільшення експортного потенціалу держави повинні стати інноваційне техніко-технологічне відновлення виробництва, реалізація енергозберігаючих й інноваційних моделей розвитку економіки, нарощування ви- пуску технологічної, наукомісткої продукції. Яким чином можна кількісно оцінити най- важливіші нематеріальні активи — людей (зна- ння, уміння, навички), інформацію, культуру, організаційні системи, технології й інше? — За допомогою збалансованої системи показників. Цінність інтелектуальної власності, зокрема ви- находів (корисних моделей), визначається за до- помогою багатьох факторів, у тому числі впли- вом винаходу на техніко-економічні показники продукції, щодо якої винахід використовується чи буде використовуватися, динамікою розви- тку такої продукції, ступенем розробки винахо- ду та готовністю його до впровадження, його відповідністю тенденціям розвитку ринку такої продукції, впливом на виробничі витрати тощо. До речі, в одній з відомих методик оцінки, попу- лярної в США та Канаді, використано близько 40 критеріїв для різнобічної характеристики цінності винаходу чи нової ідеї. Однак недолік таких методик полягає в тому, що визначається абсолютна оцінка значимості винаходу без його порівняння з сучасним рівнем техніки. Крім того, велика кількість показників за від- сутності чіткого розмежування між ними мо- же призвести до збільшення частки суб’єк- тив ності при оцінці винаходу. Нами наведено результати, які були пред- метом дослідження магістерської роботи, ви- конаної студентом Університету економіки та права «КРОК» Єрьомкіним Є.А. (науковий керівник — Макаришева Т.С.) на тему «Про- блеми правової охорони винаходів в машино- будівній галузі України». У роботі показана доцільність упровадження результатів об’єктів інтелектуальної власності, які приносять під- приємству додатковий прибуток та надають продукції конкурентоспроможного рівня. Ви- світлено проблеми, які виникають під час пе- ретворення нематеріальних активів підприєм- ства в матеріальні на всіх етапах охорони інте- лектуальної власності, надані пропозиції для усунення цих проблем. З огляду на положення статті 41 Конститу- ції України правове регулювання відносин щодо інтелектуальної власності прирівнюєть- ся до правового режиму регулювання відно- син щодо власності [5]. Власник прав інтелек- туальної власності має всі три правомочнос- ті: володіння, користування, розпорядження об’єк тами власності. Інші особи (не власни- ки), як правило, мають ці правомочності кож- ну окремо (залежно від правомочності й волі власника) [6]. Відносини щодо власності в Україні регулюються в основному Цивільним Кодексом України (далі — ЦК України). Так статтею 418 Книги четвертої ЦК України, яка має назву «Право інтелектуальної власності», встановлено, що право інтелектуальної влас- ності — це право особи на результат інтелекту- альної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інте- лектуальної власності становлять особисті не- майнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власнос- ті. Таким чином, законодавство України вихо- дить з того, що інтелектуальна власність є 57Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності власністю особи, але регулювання відносин щодо права інтелектуальної власності потре- бує дещо спеціального підходу. Створення й використання результатів нау- ково-технічної творчості вимагає вкладення значних коштів, часу, зусиль на різних етапах дослідження, створення й виробництва. Од- нак уже створені результати науково-технічної творчості відтворити доволі просто й дешево. Паризька конвенція про охорону промисло- вої власності до об’єктів прав промислової власності відносить, зокрема, право на резуль- тати науково-технічної творчості (право на винаходи, корисні моделі, промислові зраз- ки). Об’єкти промислової власності, такі, як винахід, корисна модель, можуть мати право- ву охорону лише тоді, коли вони є результа- том науково-технічної творчості особи та від- повідають умовам, необхідним для набуття правової охорони. Законом України «Про охорону прав на ви- находи і корисні моделі» (далі — Закон) вста- новлено, що надання права на кожний з цих об’єктів промислової власності передбачає чітко визначений порядок. Спочатку необхід- но подати заявку встановленого змісту. Ця за- явка має містити не тільки інформацію, яка ідентифікує заявника (фізичну чи юридичну особу), але й надавати можливість визначати обсяг правової охорони, обумовлений форму- лою винаходу (корисної моделі) [7]. За українським законодавством винахід (ко- рисна модель) — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері техноло- гії. Причому заявка на видачу патенту на ви- нахід може бути перетворена в заявку на ви- дачу патенту на корисну модель і навпаки. Ці об’єкти прав інтелектуальної власності відріз- няються лише процедурою видачі охоронного документа. Чому за нашим законодавством різні охоронні документи видають на однакові об’єкти? Механізм здійснення правової охоро- ни корисних моделей більш простий, дешевий і швидкий, завдяки чому правова охорона ко- рисних моделей важлива для малого бізнесу, який відіграє стратегічну роль у питаннях но- вацій і швидкого відгуку на вимоги ринку [8]. Слід відмітити, що на отримання національ- ного патенту на винахід, як правило, необхід- но витратити близько двох років, європей- ського — чотирьох років, а права на корисну модель можна зареєструвати за півроку. Довідка. На сьогодні правова охорона корис- них моделей передбачена в 64-х країнах світу. Зокрема, усі країни Європейського Союзу ма- ють певні форми правової охорони корисних моделей, за винятком Великобританії, Швеції й Люксембургу. Але існують також і країни, які не вважають за потрібне здійснювати пра- вову охорону корисної моделі на своїй терито- рії. До таких країн належать і такі промислові гіганти, як США та Канада. Правова охорона корисних моделей сприяє першим крокам інноваційної діяльності. Але відсутність проведення кваліфікаційної екс- пертизи заявок на корисні моделі може при- зводити до дублювання видання декількох охоронних документів на аналогічні вирішен- ня корисних моделей, що може спричинити серйозну погрозу під час подальшого захисту прав. Нормами Закону встановлено, що об’єктами винаходу (корисної моделі) можуть бути: про- дукт (пристрій, речовина, біологічний матері- ал тощо); процес у будь-якій сфері технології (процес, прийом, спосіб, застосування продук- ту чи процесу); нове застосування продукту чи процесу. Тобто результат науково-технічної творчості (технічне рішення) може одержати правову охорону — бути об’єктом права інте- лектуальної власності — лише тоді, коли він належить до одного із зазначених у Законі об’єктів. Більш детально з характеристиками об’єктів винаходу можна ознайомитися в Пра- вилах складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, які розроблені відповідно до Закону та визначають вимоги до заявок на винаходи і корисні моделі [9—10]. Обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається формулою винаходу. Тлу- 58 Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності мачення ж формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень. Формула повинна вира- жати суть винаходу, базуватися на описі й ви- кладатись у визначеному порядку ясно та стис- ло. Відповідно до норм чинного законодавства формула винаходу визнається такою, що вира- жає його суть, якщо вона містить сукупність суттєвих ознак, що достатня для досягнення за- значеного заявником технічного результату. Винахідник, виконуючи прикладні інженер- ні завдання, у своїй виробничій діяльності тор кається проблем, вирішення яких ініціює пошук найбільш прийнятних і простих підхо- дів. Виникнення проблем відбувається під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факто- рів. Зовнішніми факторами можна назвати до- ручене керівниками вищої організації завдан- ня, над вирішенням якого необхідно працюва- ти, так зване виконання службових обов’язків за тематикою своєї організації. Внутрішні фак- тори пов’язані з інтересом конкретного вина- хідника до тієї чи іншої теми. Наведена на рис. 1 схема наочно ілюструє сказане. Практичні результати вирішення технічно- го завдання дозволяють вибирати прийнятний об’єкт майбутнього винаходу [11]. Слід зазна- чити, що, обираючи об’єкт винаходу, винахід- ники повинні дотримуватися певних умов, зокрема таких, як актуальність знайдених у результаті серій експериментів шляхів вирі- шення завдання; нетривіальність знайдених шляхів вирішення завдання в порівнянні з іс- нуючими на цей момент; принципову можли- вість технічного вирішення проблеми існую- чими засобами (пристроями, технологіями, до поміжними засобами), відомими з рівня тех- ніки; ступінь популярності у своїй країні й за кордоном знайденого технічного вирішення і його складових для кожного з можливих для вибору об’єктів винаходу; насиченість патент- ними документами вузької галузі техніки, до якої належить знайдене вирішення; економіч- ну, екологічну, соціальну доцільність знайде- ного шляху вирішення проблеми тощо. На перший погляд, вибір призначення об’єк- та винаходу є дріб’язковим. Однак неправиль- но або неточно сформульоване призначення заявленого об’єкта обертається істотним збіль- шенням тривалості пошуку аналогічних об’єк- тів у відповідному рівні техніки як для вина- хідника, так і для експерта під час проведення кваліфікаційної експертизи на стадії розгляду винаходу. Крім того, неправильно сформульо- ване призначення призводить до неправиль- ної класифікації винаходу, який заявляється, за класами Міжнародної патентної класифіка- ції. Як наслідок — підвищується ймовірність помилки в знаходженні релевантних докумен- тів під час пошуку, а також знаходження під час експертизи великої кількості документів (не знайдених винахідником), які порочать новизну або винахідницький рівень винахо- ду, що заявляється [11—12]. Рис. 1. Схема виникнення винаходу 59Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності В окремих вузьких підгалузях машинобуду- вання налічується багато винаходів, близьких за своїми суттєвими ознаками. Тому досить важко винайти й запатентувати «піонерське» технічне вирішення. Виходом з такої ситуації для винахідника може стати введення як нової ознаки або кількох ознак, що нетривіальні у використанні (див. Правила складання). Час- то об’єктом заявок у галузі машинобудування є «пристрій». Заявляються пристрої, заснова- ні на використанні відомих і маловідомих принципів. Заявляються також деталі й вузли складних пристроїв. Приділимо трохи уваги обсягу прав за патен- том, який визначає формула винаходу (корис- ної моделі). У разі, якщо формула містить не- суттєві ознаки, виникає можливість в майбут- ньому «обійти» таке монопольне право влас- ника патенту. Включення у формулу винаходу, яка характеризує пристрій, технологічної оз- наки може ускладнити вирішення питання, пов’язаного із встановленням факту викорис- тання винаходу, який охороняється [13]. Патентування новітніх технологій, які сто- суються продуктів металургійної та машино- будівної промисловості, дасть можливість власнику патенту не лише впровадити еконо- мічно вигідну розробку у виробництво, а й за- хистити свою технологію від недобросовісної конкуренції. Незважаючи на те, що об’єкти є достатньо простими для складання заявки, їх варіанти, викладені у формулі винаходу, мо- жуть бути різноманітними. Тому перед поданням заявки необхідно пра- вильно обрати об’єкт винаходу, тобто не пода- вати винахід з настільки широкими правови- ми домаганнями, щоб потім у ході листуванні з експертизою змінювати формулу винаходу шляхом зменшення своїх домагань, а також не витрачати зайвий час на набуття прав. Довідка. За статистикою національні заяв- ники подають значно менше патентних заявок, ніж іноземні компанії. Існує низка факторів, які змушують підприємства відмовлятися від па- тентування. До них, зокрема, належать: ни зь кий рівень поінформованості про процедуру патен- тування; висока вартість подачі заявки й під- тримки патенту в силі; непередбачені витрати у випадку можливих судових суперечок. А от у переважній більшості заявок на винахід, поданих за процедурою РСТ (Patent Cooperation Treaty — Договор о Патентной Кооперации), тобто між- народних заявок, активно використовують ком- п лексний захист, наприклад подвійний або по- трійний захист одного винаходу відповідно до різних об’єктів, заявлених у формулі. На рис. 2 наведено дані про кількість отри- маних та визнаних недійсними патентів на ви- находи за 2006—2008 рр., власником яких є Новокраматоський машинобудівний завод. На відміну від великих компаній, які займають певні сектори ринку, одержують постійний при- буток і мають достатні кошти для утримання власних патентних підрозділів, ма лі підприєм- ства фокусуються на виробництві новітньої про- дукції й розробці передових технологій. Їм дово- диться шукати ринки збуту, вони не мають до- статньо коштів для утримання власних патентних підрозділів і боротьби з конкурентами й поруш- никами прав інтелектуальної власності [14]. Рис. 2. Патенти Новокраматоського машинобудівного заводу 60 Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності Так у табл. 1 наведено результати інтелекту- альної та економічної діяльності деяких ма- шинобудівних підприємств за період 1998– 2008 рр. Для порівняння вибрано п’ять заводів машинобудівної галузі з приблизно однако- вою кількістю робітників та однаковими пло- щами: Новокраматоський машинобудівний завод (НКМЗ, м. Краматорськ), ВАТ «Енер го- машспецсталь» (ЕМСС, м. Краматорськ), ВАТ «Азовмаш» (м. Маріуполь), ВАТ «Крама- тор сь кий завод важкого верстатобудування», ВАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» (КЗВВ та СКМЗ відповідно, м. Крама- торськ). Розглянуто відносні показники — кількість діючих патентів у співвідношенні до кількості працівників (шт./тис. людей) — та кількісний показник — відношення валового доходу до кількості працюючих на підприємстві (млн. грн. / тис. людей). Причому валовий дохід під- приємств за 2008 р. оцінювався згідно з дани- ми, наведеними на сайті регіонального бізнес- порталу «Інтернет-Донбас» за адресою http:// region.dn.ua/news. Результат порівняння: найбільший прибу- ток отримує те підприємство, яке має найбіль- ший показник з кількості патентів, власником яких є саме підприємство. (НКМЗ — підпри- ємство, яке має патенти й підтримує їх дію певний час, має значно більший валовий дохід відносно кількості працівників, ніж ВАТ «Азов- маш», загальна кількість патентів якого також достатньо висока). Високий же валовий дохід заводу ЕМСС обумовлюється тим, що на підприємстві до ро- боти залучають зарубіжних інвесторів і парт- нерів, що дає йому можливість користуватися вже існуючими технологіями та обладнанням. Відомості, наведені в табл. 1, показують за- лежність прибутку підприємства від кількості власних патентів та кількості патентів, що є ді- ючими, без урахування матеріальних активів підприємств. Крім того, аналіз показників дає уявлення про працездатність відділу інтелек- туальної власності на підприємстві. Яскравим прикладом цього є існуючий на папері відділ інтелектуальної власності заводу СКМЗ. Постійний пошук нових підходів до розвит- ку винахідництва й раціоналізації, їхня успіш- на реалізація останнім часом дозволяють під- п риємствам-новаторам досягати високих ре- зу льтатів. Наприклад, на «Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча» (ММК) ши роко застосовують такі ефективні форми ак тивізації технічної творчості, як проведення аукціону винаходів та міжнародної науково- технічної конференції кращих молодих фахів- ців Росії, Білорусі, Казахстану, України. На Таблиця 1 Результати діяльності машинобудівних підприємств за період 1998–2008 рр. Підприємство Приблизна чисель- ність пра- цівників, тис. Загальна кількість па- тентів патен- товласником яких є під- приємство, шт. Кількість діючих патентів, шт. Кількість дію- чих патентів у співвідношенні до кількості працюючих (шт./тис. людей) Валовий дохід під- приємства, млн. грн. Кількісний по- казник відношен- ня валового дохо- ду до кількості працівників на підприємстві (млн. грн/ тис. людей) Наявність відділу інтелектуальної власності на підприємстві НКМЗ 10 364 306 30,6 461,3 46,1 + ЕМСС 7 50 2 0,3 240,8 35,4 + Азовмаш 9 238 3 0,3 63,4 7,04 + КЗВВ 6 3 1 0,2 49,98 8,3 + СКМЗ 5 29 — 0 34,6 6,9 + (номінально існує) 61Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності Новокраматорському машинобудівному заво- ді крім перерахованого існують ще й численні огляди-конкурси із щедрим заохоченням но- ваторів. І як результат — кількість отриманих патентів на винаходи, корисні моделі й про- мислові зразки у 2008 році на Маріупольсько- му металургійному комбінаті досягла 145, а на НКМЗ — 76. Кожна гривня, вкладена в нова- торство на цих підприємствах, принесла при- буток у 12 та 11 гривень відповідно. Інноваційна політика передбачає об’єднання технічної політики й політики капіталовкла- день. Вона спрямована на впровадження но- вих технологій і видів продукції, яке передба- чає вибір певних об’єктів досліджень, за допо- могою яких підприємство намагається сприя- ти насамперед систематичним пошукам нових технологічних можливостей. Перехід України до ринкової системи веден- ня господарства призвів до зміни розуміння місця й основної мети інноваційної політики на підприємстві. Особливість інноваційної ді- яльності в ринкових умовах визначається, на- самперед, орієнтацією на попит споживача. Вирішення внутрішніх інноваційних завдань підприємства як виробника так чи інакше має підрядний (підпорядкований) характер [15]. Підприємство формує власну інноваційну політику, орієнтуючись на державну іннова- ційну політику, яка визначає пріоритетні на- прямки розвитку, власні інтереси й ресурсні можливості, а також потреби ринку та забез- печує його підтримку (див. рис. 3). В умовах конкуренції сильні позиції буде мати підприємство, що гнучко реагує на по- треби ринку. Тобто мова йде про інновації, які стають ключовим фактором конкурентноздат- ності підприємства, та інноваційну політику – основу підприємницької політики. Кінцевою метою існування будь-якого підприємства є одержання прибутку. Останній в умовах кон- куренції товаровиробників безпосередньо по- в’я заний з конкурентноздатністю продукції підприємства. Продукція, у свою чергу, є кон- курентноздатною, якщо вона задовольняє по- треби ринку. Динаміка факторів ринкового середовища приведе до зміни або виникнення нових потреб, тому пропозиції підприємства повинні постійно вдосконалюватися, а іннова- ційна політика — проводитися свідомо [16]. У загальному виді причини введення інно- вацій можна розділити на дві основні групи: прибуток підприємства знижується — підпри- ємство розраховує стабілізувати прибуток; прибуток підприємства перебуває на заплано- ваному рівні — підприємство прий має рішен- ня про збільшення існуючого прибутку за ра- хунок уведення інновації. У реальному житті причин значно більше, і вони утворюють під- групи цих основних груп. То му в підприєм- ницькій сфері поняття «інновація», «розви- ток», «прибуток» тісно по в’я зані між собою. Отже, підприємство впроваджує інновацій- ну політику, тобто проводить дослідження з впровадження нових технологій та продуктів. Якщо існує доцільність такого впроваджен- ня — підприємство отримає додатковий при- буток за рахунок зменшення часу на прохо- дження шляху від ідеї до впровадження її в промислове використання; розробки свого, конкурентноздатного продукту; можливого продажу в майбутньому ліцензії або права ко- ристування патентом. Рис. 3. Фактори впливу на формування інноваційної політики 62 Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності Конкретним прикладом, що ілюструє на- ведену вище мотивацію, може бути впрова- дження сучасної електродугової печі ДСП-50 на закритому акціонерному товаристві «Ново- краматорський машинобудівний завод» (ЗАТ «НКМЗ»). ПРОГРАМА СТВОРЕННЯ Й ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНОЇ ЕЛЕКТРОДУГОВОЇ ПЕЧІ ДСП-50 НА ЗАТ «НКМЗ» З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ МЕТАЛУ СВІТОВОГО РІВНЯ Ідея розробки цієї печі належить творчому колективу сталеливарного цеху та конструк- торів відділу гірничого та ковальсько-пре со- вого обладнання. Керівництво заводу виділи- ло кошти на розробку та впровадження нових технологій для одержання рідкого металу, який відповідав би всесвітнім стандартам якості. У 2003 р. проведено патентний пошук та розпоча- то проведення НДР стосовно таких розробок: технічні рішення, математична модель й прикладна програма для розрахунку й про- ектування дугової сталеплавильної печі но- вого покоління; технологія виплавки сталі, енерготехнологіч- ний режим плавки, алгоритми керування; базовий проект АСУТП; програма розрахунку теплових і геометрич- них параметрів камери нагрівання та корек- тування загальної програми розрахунку ду- гових печей; вибір й обґрунтування показників якості охолодження води. У 2005 р. творчий колектив отримав патент України № 11237 на корисну модель «Дугова сталеплавильна піч» (ДСП-50) [17]. На повну потужність піч запрацює у 2010 р. Зупинимося на обґрунтуванні доцільності впровадження ДСП-50. Основними сталели- варними агрегатами мартенівського цеху є дві мартенівські печі ємністю 50–54 т, дві електро- дугові печі ємністю 10 т й одна електродугова піч ємністю 5 т, які мають загальний виробни- чий ресурс з виплавки рідкої сталі 133 200 т/рік і не повністю задовольняють вимоги сучасного металургійного виробництва щодо продуктив- ності й гнучкості експлуатації. Відповідно до перспектив розвитку НКМЗ до 2010 р. планований обсяг виробництва ме- ханічних виробів становить 100 130 т. Для за- безпечення випуску готової продукції необ- хідний обсяг рідкої сталі складе 155 700 т. По- чинаючи від 2008 р., підприємство відчуває дефіцит рідкої сталі, тому є потреба додатко- вого уведення в експлуатацію нового стале- плавильного обладнання — сучасної, високо- продуктивної дугової електропечі. Для проектування печі ємністю 50 т для мартенівського цеху на НКМЗ використали передову концепцію, яка відповідає сучасним вимогам електроливарного виробництва, а саме: підвищення продуктивності й оптимізація енергопостачання; забезпечення високого рівня якості сталі; зниження загальних витрат на виробництво; виконання жорстких вимог щодо охорони навколишнього середовища. Використання електродугової печі ємністю 50 т у металургійному комплексі для збіль- шення обсягів виробництва якісної сталі або замість існуючих мартенівських печей є опти- мальним за такими параметрами, як синхрон- ність плавок з процесами не пічної та вакуум- ної обробки сталі, можливість переплаву всіх видів шихти, висока продуктивність і гнуч- кість роботи сталеплавильного цеху. Витрати на реалізацію програми створення ДСП-50 нового покоління складають 201 237 тис. грн., у тому числі за роками: 2003 – 465 тис. грн., 2004 – 150 тис. грн., 2005 – 70 тис. грн., 2006 – 110 млн. грн., 2007 – 90 млн. грн., 2008 – 130 тис. грн.. 2009 – 142 тис. грн., 2010 – 280 тис. грн. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ Й ВПРОВАДЖЕННЯ ДСП-50 У МЕТАЛУРГІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Ефективність створення й впровадження технології виплавки сталі в сучасній електро- дуговій печі ДСП-50 повинна визначатися на 63Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності основі порівняння з базовим варіантом, тобто з працюючими мартенівськими печами. Головним під час впровадження печі ДСП- 50 є забезпечення максимальної економічної ефективності, тобто збільшення обсягів рідкої сталі з мінімальними витратами праці й ко- штів. Економічний ефект від використання ДСП-50 досягається за рахунок збільшення продуктивності й економії енергоресурсів. Основні статті витрат з будівництва ДСП-50 й інфраструктури наведені в табл. 2. Витрати на енергоносії за базовим варіантом на 1 т сталі, виплавленої в мартенівській печі за усередненими даними за 9 місяців 2008 р., ста- новили 308,21 грн. А витрати на розробку та впровадження до експлуатації електродугової печі ДСП-50 становлять 217 млн грн. Таким чином, використання на машинобу- дівному заводі інтелектуального потенціалу забезпечує отримання підприємством додат- кового прибутку за рахунок конкурентоспро- можності надаваних послуг по відношенню до аналогічних послуг світових постачальників. Для порівняння звернемося до іншого варі- анту інноваційного розвитку – залучення вже створених результатів науково-технічної твор- чості. Розглянемо приклад. На підприємстві «Енергомашспецсталь» (м. Краматорськ) ви- рішили купити дві електродугові печі ДСП-70 в австрійській фірмі Voest-Alpine. За оцінками експертів вартість однієї двопозиційної уста- новки «піч–ківш» — 15 млн. дол. США, з уста- новкою – близько 25 млн дол. (дані наведено на сайті Агенції новин за адресою http://www. rosinvest.com/news/). Ціна витрат підприємств в обох випадках при- близно однакова, але ж НМКЗ при цьому має певні права на свій інтелектуальний капітал та має змогу використовувати його для додаткового прибутку. Так, НКМЗ модернізує та реконструює з використанням отриманих патентів Алчевський металургійний комбінат (м. Алчевськ, Луганська область), металургійний комбінат «Азовсталь» (м. Маріуполь), Ливарно-прокатний завод (с. Яр- цево, Московська область, Росія). Будь-які плани комерціалізації результатів досліджень і розробок, пов’язані з організаці- єю власного виробництва або з продажем лі- цензії, неминуче призводять до необхідності пошуку партнерів, яких доводиться знайоми- ти з результатами творчої діяльності. Поки про ці результати знає тільки їхній автор, вони зберігаються в таємниці автоматично. Тому перед тим, як показати іншому унікальну ін- формацію, потрібно обов’язково вирішити для себе, наскільки коштовний її комерційний по- тенціал, і в разі потреби ухвалити рішення щодо її правової охорони [18–19]. Тому вибір, яку інноваційну стратегію обрати, залишаєть- ся за конкретним підприємством. Інтелектуальні ресурси так само, як і мате- ріальні, можна враховувати під час виробни- цтва продукції, зробити об’єктом купівлі– продажу, застрахувати, внести в статутний ка- пітал, передати в заставу й у довірче керуван- ня. Однак нерозуміння особливостей оформ- лення й обліку корисної для підприємства інформації часто не дає змоги перетворити її на активи й включати в господарський обіг для зменшення витрат і одержання додатково- го доходу [20]. На більшості машинобудівних підприємств сьогодні спостерігається ситуація, коли їхня продукція має споживачів та надходить ви- торг, а технологія, за якою працює виробни- цтво, не оприбуткована. Не викликає сумнівів, що якщо щось не враховане, то виникає мож- ливість використовувати це без згоди власни- ка, при цьому занижується собівартість, пере- Таблиця 2 Основні статті витрат з будівництва ДСП-50 й інфраструктури Найменування Вартість, млн. грн. Основне й допоміжне устаткування ДСП-50 137 Устаткування інфраструктури 59 Будівельно-монтажні роботи 4 Р а з о м 200 64 Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності плачується податок на прибуток, не форму- ються відповідні фонди розвитку. Звернемося до звітності машинобудівного підприємства щодо використання об’єктів прав інтелектуальної власності. За останні п’ять років на ВАТ «ММК ім. Іл- ліча» значно активізувалася робота по захис- ту інтелектуальної власності, а також робота по використанню винаходів, корисних моде- лей і раціоналізаторських пропозицій у ви- робництві. Так, тільки за 2008 р. отримано 135 патентів, впроваджено 143 об’єкти інтелекту- альної власності, отримано річний економіч- ний ефект на суму понад 110 млн. грн. У зв’язку з цим потрібна була уніфікація робіт по установленню факту використання вина- ходів, корисних моделей. Слід зазначити, що неправильне встанов- лення факту використання винаходу може мати юридичні наслідки: неправильну статис- тичну звітність комбінату за формою 4-НТ й незаконну виплату авторської винагороди [21]. Запис в акті виробничого цеху про те, що використане технічне рішення відповідає фор- мулі винаходу, юридичної чинності не має без представленого порівняльного аналізу про від- повідність використаного технічного рішення формулі винаходу. Необхідними документами для складання акту є: формула винаходу (корисної моделі); технологічна документація, креслення, тех- нологічні процеси, технічні умови; акт цеху, який підтверджує, що виріб (номер креслення) або технологічний процес (номер технологічного процесу) використані у ви- робництві, виготовлені за кресленнями або за відповідним технологічним процесом. Форма акту й порівняльного аналізу перед- бачена стандартом комбінату СТП 227-01.11- 2005 «Порядок виявлення, складання й подачі заявок на винаходи (корисні моделі)» [22]. У стандарті наведено приклад оформлення акта й порівняльного аналізу з урахуванням усіх ознак незалежного пункту формули. Що ж таке ознака винаходу? Під ознакою винаходу розуміється будь-яка внесена у фор- мулу ознака щодо таких особливостей: (стосується продукту) форми виконання будь-якого згаданого у формулі елемента; взаємного розташування елементів; співвід- ношення розмірів елементів; наявності форм зв’язку між елементами, наявності та кіль- кості інгредієнтів композиції тощо; (стосується процесу) будь-яких параметрів, які характеризують температурні, тимчасо- ві, електричні й інші режими та т.п. Більш детально — у Правилах складання та Правилах розгляду. Порівняльний аналіз до цехових актів складають фахівці-патентознавці бюро за- хисту інтелектуальної власності ВАТ «ММК ім. Ілліча», які мають вищу патентну освіту. У порівняльному аналізі обов’язково вказують таку інформацію: номер патенту, патентов- ласник, автори винаходу, номер і назва тех- нічної документації з обов’язковою вказівкою підп ри єм с т ва-розроблювача й дати її затвер- дження. У таблиці порівняльного аналізу, у її лівій частині, приводять з розбивкою всі ознаки за першим незалежним пунктом фор- мули винаходу (корисної моделі), а в правій частині — аналогічні ознаки за технічним рі- шенням, які закладені в технічну документа- цію (креслення, технологічну документацію й т. ін.) з вказівкою позицій на кресленнях або пунктів технічних умов, технологічних процесів і т. ін.) [23]. У випадку наявності декількох незалежних пунктів формули винаходу (спосіб, речовина, пристрій) порівняльний аналіз являє собою окремі таблиці за кожним з об’єктів, причому кожну ознаку формули винаходу порівнюють з ознаками застосовуваного технічного рішен- ня для визначення ідентичності або еквіва- лентності, про що свідчать записи у відпо- відних місцях таблиці. Порівняльний аналіз роблять за всіма ознаками обмежувальної й відмітної частин формули винаходу, причому наявність усіх ознак використаного винаходу 65Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності (корисної моделі) перевіряють за фактом ви- користання у виробничому цеху. Під час про- ведення порівняльного аналізу визначають і аналізують й еквівалентні ознаки. Висновок про відповідність або невідповід- ність використаного технічного рішення форму- лі винаходу залежить від наявності ознак як у технічній документації, так і на виробництві. У кінці таблиці наводять висновок, нап риклад:«Всі ознаки формули винаходу за патентом України № 65284 відповідають ознакам у наявній на ком- бінаті технічній документації (креслення АЕ 0327. 000 Зб.) і фактично всі вони використані у виробничому цеху, у зв’язку з чим вищевказаний винахід за патентом України № 65284 вважа- ється використаним у виробництві». Акт і порівняльний аналіз підписують: ін- женер-патентознавець (виконавець), начальник бюро захисту інтелектуальної власності, на- чальник цеху, заступник головного інженера – головний фахівець (за належності винаходу до тієї або іншої структури виробництва). Слід зазначити, що відповідно до норм частини 2 статті 28 Закону винахід уважається викорис- таним лише за умови використання у фактич- ному виробництві всіх без винятку ознак неза- лежних пунктів формули. Акт з порівняльним аналізом передають до відповідного підрозділу з раціоналізації й ви- нахідництва для підготовки документів сто- совно виплати авторам винагороди. Оформ- лення документації на виплату винагороди авторам проводять відповідно до СТП 227- 01.07-2006 «Порядок організації патентної ви- нахідницької й раціоналізаторської роботи на комбінаті». Цей акт служить підставою для включення відомостей у статистичну звітність комбінату за формою 4-НТ [24]. Застосування такого порядку встановлення факту використання винаходу на ВАТ «ММК ім. Ілліча» практично виключає можливість помилок у статистичній звітності, виникнення протиріч між авторами винаходу (корисної моделі) та комбінатом, незаконної виплати винагороди авторам тощо. ВИСНОВКИ Право інтелектуальної власності включає різні правові інструменти, які можуть поєдну- ватися, щоб забезпечити більш ефективну пра- вову охорону. Вибір конкретного інструмента правової охорони залежить від особливостей об’єкта права інтелектуальної власності. Патентування технологій, які відносяться до машинобудівної галузі, дасть можливість власнику патенту не лише впровадити нову розробку у виробництво, а й захистити свою технологію від недобросовісної конкуренції. Інноваційна політика передбачає об’єднання технічної політики й політики капіталовкла- день. Підприємство, яке впроваджує іннова- ційну політику, має змогу одержувати додат- ковий прибуток за рахунок зменшення часу на проходження шляху від ідеї до впровадження її в промислове використання, розробки свого, конкурентноздатного продукту, можливого продажу в майбутньому ліцензії або права ко- ристування патентом. Слід приділяти увагу звітності підприємств за формою 4-НТ щодо встановлення факту використання винаходу. Уведення об’єктів інтелектуальної власнос- ті в господарський обіг має економічне під- ґрунтя. Це дозволяє визначити вартість про- дажу патенту, авторських прав тощо у випад- ках інвестування засобів у створення об’єктів на основі винаходів, внесення об’єктів інте- лектуальної власності до статутного капіталу підприємств, під час визначення розміру ви- нагороди авторам розробок і т. ін. Використання на машинобудівному підп- риємстві об’єктів інтелектуальної власності необхідне для правильного відслідковування прав і обов’язків усіх суб’єктів інтелектуа- льної власності. Неврахування цього факту може привести до низки негативних юридич- них наслідків. ЛІТЕРАТУРА 1. Малихіна Т.І. Управління конкурентоспроможністю підприємств машинобудування: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Гуманітарний ун-т «Запорізь- 66 Наука та інновації. № 4, 2010 Правова охорона інтелектуальної власності кий ін-т держ. та муніципального управління». — За- поріжжя, 2006. — 20 с. 2. Покатаєва К.П. Управління інвестиційною діяльніс- тю підприємств машинобудування: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Національний технічний ун-т «Харківський політехнічний ін-т». — Х., 2008. — 20 с. 3. Пухальський В.В. Механізм управління інвестицій- ною діяльністю промислового підприємства (на прик- ладі машинобудування): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Хмельницький держ. ун-т. — Хмель- ницький, 2004. — 20 с. 4. Савицкая А.Л. Ресурсы повышения конкурентоспо- собности предприятия на основе патентования мето- дов хозяйственной деятельности: Дис. канд. экон. наук: 08.00.05. — Москва, 2004. — 216 c. 5. Конституція України від 28 червня 1996 р. Офіційне видання. — К.: Право, 1996. — 63 с. 6. Гареєв Є.Ш. Володілець патенту на винахід як суб’єкт права інтелектуальної власності // Актуальні проб- ле ми держави і права. — 2007. — Вип. 33. — С. 106— 110. 7. Закон України «Про охорону прав на винаходи і ко- рисні моделі» від 15.12.1993 № 3687- ХІІ із змінами від 22.05.2003. 8. Макаришева Т.С. Чому я не згодна // журнал «Інте- лектуальна власність», 2008, № 10. 9. Правила складання і подання заявки на видачу сві- доцтва на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 в редакції наказу Держпа- тенту № 72 від 20.08.1997. 10. Правила розгляду заявки на винахід та заявки на ко- рисну модель, затверджені наказом Міністерства ос- віти і науки від 15.03.2002 № 197 та зареєстровані в Міністерстві юстиц ії України 15.04.2002 за № 364/ 6652. 11. Свінцов О.А. Тези виступу / Матеріали семінару «Особ- ливості експертизи заявок на винаходи в Україні» (ДП «Український інститут промислової власності», 30.03.2009). 12. Скрипкин К.Г. Экономическая эффективность ин фор- мационных систем. — М.: ДМК-Пресс, 2002. — 256 с. 13. Кириченко Т.С. Захист патентного права на основі формули винаходу: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2005. 14. Отчёт об исследовательской и научно-технической работе бюро защиты интеллектуальной собственнос- ти в 2006 г. / ОАО «ММК им. Ильича». — Мариу- поль, 2007. 15. Економіка й організація інноваційної діяльності: Під- ручник / Під ред. проф. О.І. Волков, проф. М.П. Де- нисенка. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 960 с. 16. Kiebooms R. An IP plan for SMEs // MIP. — 2008. — № 182. — P. 70—73. 17. Патент України № 11237 на корисну модель «Дуго- ва сталеплавильна піч». 18. Андрощук Г.О., Довгий С.О., Дроб’язко В.С. та інш. Ін- телектуальна власність в Україні: правові засади та практика: Наук.-практ. вид.: У 4 т. / Академія правових наук України; Державне патентне відомство України / О.Д. Святоцький (ред. ), В.О. Жаров (ред.). — К.: Ви- давничий Дім «Ін Юре», 1999. Т. 3 : Промислова влас ність. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. — 656 с. — ISBN 966-7183-96-3. 19. Белов В.В., Виталиев Г.В., Денисов Г.М. Интеллекту- альная собственность. Законодательство и практика применения: Практ. пособие — 2. изд., перераб. и доп. — М.: Юрист, 2006. — 351с. — (Institutiones). — Библи- огр.: С. 315—316. — ISBN 5-7975-0803-6. 20. Иванченко А., Свириденко А., Самило Н и др. Интел- лектуальная собственность: объекты, право, бухучет, контроль, ответственность, налогообложение, ли цен- зионное/нелицинзионное ПО. — Х.: Фактор, 2008. — 256 с.: табл. – Библиогр.: с. 247 — 51. — ISBN 978- 966-312-793-4. 21. Святоцкий А.Д., Крайнев П.П., Прахов Б.Г. Право интеллектуальной собственности на рационализа- торское предложение / Академия правовых наук Ук- раи ны; НИИ интеллектуальной собственности / Александр Дмитриевич Святоцкий (ред.). — К.: Ви- давничий дім «Ін Юре», 2004. — 125 с. — Библиогр. — С. 124—125. 22. Стандарт предприятия СТП 227-01-11-2005. Поря- док выявления, составления и подачи заявок на изо- бретения (полезные модели) / ОАО «ММК им. Ильи- ча». — Мариуполь, 2005. 23. Стандарт предприятия СТП227-01.13-2005. Техни- ческий уровень, патентоспособность. Патентная чи- стота создаваемых объектов техники и технологии / ОАО «ММК им. Ильича». — Мариуполь, 2005. 24. Стандарт предприятия СТП 227-01.07-2006 «Патент- ная, изобретательская и рационализаторская ра бота» / ОАО «ММК им. Ильича». — Мариуполь, 2006. 25. Грудницкий П. Oпыт с инновационной экономикой / «Эксперт Казахстан», № 5, 2007. — С. 107. Інтернет-ресурси: http://www.ukrpatent.org http://www.sdip.gov.ua/ http://region.dn.ua/news/ http://www.rosinvest.com/news/

Реальні інновації машинобудівної галузі

Репозитарії

Схожі ресурси