Реальні інновації машинобудівної галузі
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Назва видання: | Наука та інновації |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28125 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реальні інновації машинобудівної галузі / Т.С. Макаришева, Є.А. Єрьомкін // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 55-66. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28125 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-281252025-02-23T20:22:01Z Реальні інновації машинобудівної галузі Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А. Правова охорона інтелектуальної власності 2010 Article Реальні інновації машинобудівної галузі / Т.С. Макаришева, Є.А. Єрьомкін // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 55-66. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1815-2066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28125 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона інтелектуальної власності |
| spellingShingle |
Правова охорона інтелектуальної власності Правова охорона інтелектуальної власності Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А. Реальні інновації машинобудівної галузі Наука та інновації |
| format |
Article |
| author |
Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А. |
| author_facet |
Макаришева, Т.С. Єрьомкін, Є.А. |
| author_sort |
Макаришева, Т.С. |
| title |
Реальні інновації машинобудівної галузі |
| title_short |
Реальні інновації машинобудівної галузі |
| title_full |
Реальні інновації машинобудівної галузі |
| title_fullStr |
Реальні інновації машинобудівної галузі |
| title_full_unstemmed |
Реальні інновації машинобудівної галузі |
| title_sort |
реальні інновації машинобудівної галузі |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Правова охорона інтелектуальної власності |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28125 |
| citation_txt |
Реальні інновації машинобудівної галузі / Т.С. Макаришева, Є.А. Єрьомкін // Наука та інновації. — 2010. — Т. 6, № 4. — С. 55-66. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Наука та інновації |
| work_keys_str_mv |
AT makariševats realʹníínnovacíímašinobudívnoígaluzí AT êrʹomkínêa realʹníínnovacíímašinobudívnoígaluzí |
| first_indexed |
2025-11-25T03:18:52Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:18:52Z |
| _version_ |
1849730776563712000 |
| fulltext |
55
Наука та інновації. 2010. Т. 6. № 4. С. 55—66.
© Т.С. МАКАРИШЕВА, Є.А. ЄРЬОМКІН, 2010
Т.С. Макаришева1, Є.А. Єрьомкін2
1 Державне підприємство «Український інститут промислової власності», Київ
2 Донбаська державна машинобудівна академія, Краматорськ
РЕАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ
Т.С. Макаришева Є.А. Єрьомкін
Адаптація вітчизняних підприємств до ро-
боти в умовах нестабільного зовнішнього се-
редовища, що динамічно змінюється відносно
кон’юнктури ринку, проходить важко. Після
розвалу адміністративно-планової системи ук-
раїнські товаровиробники опинилися в зовсім
незвичній ситуації, коли продукцію потрібно
не тільки виготовити, а, головне, – продати. У
нових умовах господарювання саме ринок ви-
значає потребу в продукції й послугах, диктує
вимоги до її споживчих властивостей і якості.
Але ще й дотепер багато виробничників до
кінця не усвідомили, що значить працювати
на споживача.
Складна ситуація склалася в машинобудів-
ному комплексі України. Відбувся спад обся-
гів виробництва, погіршилися показники від-
новлення продукції, яка випускається підпри-
ємствами, загалом відзначається надзвичайно
низький рівень інноваційних процесів. Галузь
виявилася неконкурентоспроможною на сві-
товому ринку [1—4].
Стратегією економічного й соціального роз-
витку України передбачено, що пріоритетом дер-
жавної політики на сучасному етапі є структурна
перебудова промисловості, перехід до інновацій-
ної моделі економічного росту. Що таке тран с-
формація нематеріальних активів інтелектуаль-
ної власності в матеріальні результати під п ри-
ємств машинобудівної галузі України? Розгля-
56 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
немо процес на конкретних прикладах деяких
заводів машинобудівного комплексу України.
У процесі розгляду спробуємо проаналізувати
проб леми, які виникають у суб’єктів патентного
права на різних етапах упровадження патентів
на винаходи (корисні моделі) на машинобудів-
них підприємствах України [31].
Наявний науково-технічний потенціал ма-
шинобудівної галузі відображується в струк-
турі промислового виробництва й експорту, у
яких поки що переважає продукція з низьким
рівнем переробки. Тому завдання забезпечен-
ня максимальної конкурентноздатності й ефек-
тивності вітчизняної економіки поставлено в
ранг національного пріоритету: розроблено дов-
гострокову програму стратегічного розвитку
«Україна–2020». Базою для підвищення кон-
курентноздатності й збільшення експортного
потенціалу держави повинні стати інноваційне
техніко-технологічне відновлення виробництва,
реалізація енергозберігаючих й інноваційних
моделей розвитку економіки, нарощування ви-
пуску технологічної, наукомісткої продукції.
Яким чином можна кількісно оцінити най-
важливіші нематеріальні активи — людей (зна-
ння, уміння, навички), інформацію, культуру,
організаційні системи, технології й інше? — За
допомогою збалансованої системи показників.
Цінність інтелектуальної власності, зокрема ви-
находів (корисних моделей), визначається за до-
помогою багатьох факторів, у тому числі впли-
вом винаходу на техніко-економічні показники
продукції, щодо якої винахід використовується
чи буде використовуватися, динамікою розви-
тку такої продукції, ступенем розробки винахо-
ду та готовністю його до впровадження, його
відповідністю тенденціям розвитку ринку такої
продукції, впливом на виробничі витрати тощо.
До речі, в одній з відомих методик оцінки, попу-
лярної в США та Канаді, використано близько
40 критеріїв для різнобічної характеристики
цінності винаходу чи нової ідеї. Однак недолік
таких методик полягає в тому, що визначається
абсолютна оцінка значимості винаходу без
його порівняння з сучасним рівнем техніки.
Крім того, велика кількість показників за від-
сутності чіткого розмежування між ними мо-
же призвести до збільшення частки суб’єк-
тив ності при оцінці винаходу.
Нами наведено результати, які були пред-
метом дослідження магістерської роботи, ви-
конаної студентом Університету економіки та
права «КРОК» Єрьомкіним Є.А. (науковий
керівник — Макаришева Т.С.) на тему «Про-
блеми правової охорони винаходів в машино-
будівній галузі України». У роботі показана
доцільність упровадження результатів об’єктів
інтелектуальної власності, які приносять під-
приємству додатковий прибуток та надають
продукції конкурентоспроможного рівня. Ви-
світлено проблеми, які виникають під час пе-
ретворення нематеріальних активів підприєм-
ства в матеріальні на всіх етапах охорони інте-
лектуальної власності, надані пропозиції для
усунення цих проблем.
З огляду на положення статті 41 Конститу-
ції України правове регулювання відносин
щодо інтелектуальної власності прирівнюєть-
ся до правового режиму регулювання відно-
син щодо власності [5]. Власник прав інтелек-
туальної власності має всі три правомочнос-
ті: володіння, користування, розпорядження
об’єк тами власності. Інші особи (не власни-
ки), як правило, мають ці правомочності кож-
ну окремо (залежно від правомочності й волі
власника) [6]. Відносини щодо власності в
Україні регулюються в основному Цивільним
Кодексом України (далі — ЦК України). Так
статтею 418 Книги четвертої ЦК України, яка
має назву «Право інтелектуальної власності»,
встановлено, що право інтелектуальної влас-
ності — це право особи на результат інтелекту-
альної, творчої діяльності або на інший об’єкт
права інтелектуальної власності, визначений
цим Кодексом та іншим законом. Право інте-
лектуальної власності становлять особисті не-
майнові права інтелектуальної власності та
(або) майнові права інтелектуальної власнос-
ті. Таким чином, законодавство України вихо-
дить з того, що інтелектуальна власність є
57Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
власністю особи, але регулювання відносин
щодо права інтелектуальної власності потре-
бує дещо спеціального підходу.
Створення й використання результатів нау-
ково-технічної творчості вимагає вкладення
значних коштів, часу, зусиль на різних етапах
дослідження, створення й виробництва. Од-
нак уже створені результати науково-технічної
творчості відтворити доволі просто й дешево.
Паризька конвенція про охорону промисло-
вої власності до об’єктів прав промислової
власності відносить, зокрема, право на резуль-
тати науково-технічної творчості (право на
винаходи, корисні моделі, промислові зраз-
ки). Об’єкти промислової власності, такі, як
винахід, корисна модель, можуть мати право-
ву охорону лише тоді, коли вони є результа-
том науково-технічної творчості особи та від-
повідають умовам, необхідним для набуття
правової охорони.
Законом України «Про охорону прав на ви-
находи і корисні моделі» (далі — Закон) вста-
новлено, що надання права на кожний з цих
об’єктів промислової власності передбачає
чітко визначений порядок. Спочатку необхід-
но подати заявку встановленого змісту. Ця за-
явка має містити не тільки інформацію, яка
ідентифікує заявника (фізичну чи юридичну
особу), але й надавати можливість визначати
обсяг правової охорони, обумовлений форму-
лою винаходу (корисної моделі) [7].
За українським законодавством винахід (ко-
рисна модель) — це результат інтелектуальної
діяльності людини в будь-якій сфері техноло-
гії. Причому заявка на видачу патенту на ви-
нахід може бути перетворена в заявку на ви-
дачу патенту на корисну модель і навпаки. Ці
об’єкти прав інтелектуальної власності відріз-
няються лише процедурою видачі охоронного
документа. Чому за нашим законодавством
різні охоронні документи видають на однакові
об’єкти? Механізм здійснення правової охоро-
ни корисних моделей більш простий, дешевий
і швидкий, завдяки чому правова охорона ко-
рисних моделей важлива для малого бізнесу,
який відіграє стратегічну роль у питаннях но-
вацій і швидкого відгуку на вимоги ринку [8].
Слід відмітити, що на отримання національ-
ного патенту на винахід, як правило, необхід-
но витратити близько двох років, європей-
ського — чотирьох років, а права на корисну
модель можна зареєструвати за півроку.
Довідка. На сьогодні правова охорона корис-
них моделей передбачена в 64-х країнах світу.
Зокрема, усі країни Європейського Союзу ма-
ють певні форми правової охорони корисних
моделей, за винятком Великобританії, Швеції
й Люксембургу. Але існують також і країни,
які не вважають за потрібне здійснювати пра-
вову охорону корисної моделі на своїй терито-
рії. До таких країн належать і такі промислові
гіганти, як США та Канада.
Правова охорона корисних моделей сприяє
першим крокам інноваційної діяльності. Але
відсутність проведення кваліфікаційної екс-
пертизи заявок на корисні моделі може при-
зводити до дублювання видання декількох
охоронних документів на аналогічні вирішен-
ня корисних моделей, що може спричинити
серйозну погрозу під час подальшого захисту
прав.
Нормами Закону встановлено, що об’єктами
винаходу (корисної моделі) можуть бути: про-
дукт (пристрій, речовина, біологічний матері-
ал тощо); процес у будь-якій сфері технології
(процес, прийом, спосіб, застосування продук-
ту чи процесу); нове застосування продукту
чи процесу. Тобто результат науково-технічної
творчості (технічне рішення) може одержати
правову охорону — бути об’єктом права інте-
лектуальної власності — лише тоді, коли він
належить до одного із зазначених у Законі
об’єктів. Більш детально з характеристиками
об’єктів винаходу можна ознайомитися в Пра-
вилах складання і подання заявки на винахід
та заявки на корисну модель, які розроблені
відповідно до Закону та визначають вимоги до
заявок на винаходи і корисні моделі [9—10].
Обсяг правової охорони винаходу (корисної
моделі) визначається формулою винаходу. Тлу-
58 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
мачення ж формули повинно здійснюватися в
межах опису винаходу (корисної моделі) та
відповідних креслень. Формула повинна вира-
жати суть винаходу, базуватися на описі й ви-
кладатись у визначеному порядку ясно та стис-
ло. Відповідно до норм чинного законодавства
формула винаходу визнається такою, що вира-
жає його суть, якщо вона містить сукупність
суттєвих ознак, що достатня для досягнення за-
значеного заявником технічного результату.
Винахідник, виконуючи прикладні інженер-
ні завдання, у своїй виробничій діяльності
тор кається проблем, вирішення яких ініціює
пошук найбільш прийнятних і простих підхо-
дів. Виникнення проблем відбувається під
впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факто-
рів. Зовнішніми факторами можна назвати до-
ручене керівниками вищої організації завдан-
ня, над вирішенням якого необхідно працюва-
ти, так зване виконання службових обов’язків
за тематикою своєї організації. Внутрішні фак-
тори пов’язані з інтересом конкретного вина-
хідника до тієї чи іншої теми. Наведена на рис.
1 схема наочно ілюструє сказане.
Практичні результати вирішення технічно-
го завдання дозволяють вибирати прийнятний
об’єкт майбутнього винаходу [11]. Слід зазна-
чити, що, обираючи об’єкт винаходу, винахід-
ники повинні дотримуватися певних умов,
зокрема таких, як актуальність знайдених у
результаті серій експериментів шляхів вирі-
шення завдання; нетривіальність знайдених
шляхів вирішення завдання в порівнянні з іс-
нуючими на цей момент; принципову можли-
вість технічного вирішення проблеми існую-
чими засобами (пристроями, технологіями,
до поміжними засобами), відомими з рівня тех-
ніки; ступінь популярності у своїй країні й за
кордоном знайденого технічного вирішення і
його складових для кожного з можливих для
вибору об’єктів винаходу; насиченість патент-
ними документами вузької галузі техніки, до
якої належить знайдене вирішення; економіч-
ну, екологічну, соціальну доцільність знайде-
ного шляху вирішення проблеми тощо.
На перший погляд, вибір призначення об’єк-
та винаходу є дріб’язковим. Однак неправиль-
но або неточно сформульоване призначення
заявленого об’єкта обертається істотним збіль-
шенням тривалості пошуку аналогічних об’єк-
тів у відповідному рівні техніки як для вина-
хідника, так і для експерта під час проведення
кваліфікаційної експертизи на стадії розгляду
винаходу. Крім того, неправильно сформульо-
ване призначення призводить до неправиль-
ної класифікації винаходу, який заявляється,
за класами Міжнародної патентної класифіка-
ції. Як наслідок — підвищується ймовірність
помилки в знаходженні релевантних докумен-
тів під час пошуку, а також знаходження під
час експертизи великої кількості документів
(не знайдених винахідником), які порочать
новизну або винахідницький рівень винахо-
ду, що заявляється [11—12].
Рис. 1. Схема виникнення винаходу
59Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
В окремих вузьких підгалузях машинобуду-
вання налічується багато винаходів, близьких
за своїми суттєвими ознаками. Тому досить
важко винайти й запатентувати «піонерське»
технічне вирішення. Виходом з такої ситуації
для винахідника може стати введення як нової
ознаки або кількох ознак, що нетривіальні у
використанні (див. Правила складання). Час-
то об’єктом заявок у галузі машинобудування
є «пристрій». Заявляються пристрої, заснова-
ні на використанні відомих і маловідомих
принципів. Заявляються також деталі й вузли
складних пристроїв.
Приділимо трохи уваги обсягу прав за патен-
том, який визначає формула винаходу (корис-
ної моделі). У разі, якщо формула містить не-
суттєві ознаки, виникає можливість в майбут-
ньому «обійти» таке монопольне право влас-
ника патенту. Включення у формулу винаходу,
яка характеризує пристрій, технологічної оз-
наки може ускладнити вирішення питання,
пов’язаного із встановленням факту викорис-
тання винаходу, який охороняється [13].
Патентування новітніх технологій, які сто-
суються продуктів металургійної та машино-
будівної промисловості, дасть можливість
власнику патенту не лише впровадити еконо-
мічно вигідну розробку у виробництво, а й за-
хистити свою технологію від недобросовісної
конкуренції. Незважаючи на те, що об’єкти є
достатньо простими для складання заявки, їх
варіанти, викладені у формулі винаходу, мо-
жуть бути різноманітними.
Тому перед поданням заявки необхідно пра-
вильно обрати об’єкт винаходу, тобто не пода-
вати винахід з настільки широкими правови-
ми домаганнями, щоб потім у ході листуванні
з експертизою змінювати формулу винаходу
шляхом зменшення своїх домагань, а також не
витрачати зайвий час на набуття прав.
Довідка. За статистикою національні заяв-
ники подають значно менше патентних заявок,
ніж іноземні компанії. Існує низка факторів, які
змушують підприємства відмовлятися від па-
тентування. До них, зокрема, належать: ни зь кий
рівень поінформованості про процедуру патен-
тування; висока вартість подачі заявки й під-
тримки патенту в силі; непередбачені витрати
у випадку можливих судових суперечок. А от у
переважній більшості заявок на винахід, поданих
за процедурою РСТ (Patent Cooperation Treaty —
Договор о Патентной Кооперации), тобто між-
народних заявок, активно використовують ком-
п лексний захист, наприклад подвійний або по-
трійний захист одного винаходу відповідно до
різних об’єктів, заявлених у формулі.
На рис. 2 наведено дані про кількість отри-
маних та визнаних недійсними патентів на ви-
находи за 2006—2008 рр., власником яких є
Новокраматоський машинобудівний завод.
На відміну від великих компаній, які займають
певні сектори ринку, одержують постійний при-
буток і мають достатні кошти для утримання
власних патентних підрозділів, ма лі підприєм-
ства фокусуються на виробництві новітньої про-
дукції й розробці передових технологій. Їм дово-
диться шукати ринки збуту, вони не мають до-
статньо коштів для утримання власних патентних
підрозділів і боротьби з конкурентами й поруш-
никами прав інтелектуальної власності [14].
Рис. 2. Патенти Новокраматоського машинобудівного
заводу
60 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
Так у табл. 1 наведено результати інтелекту-
альної та економічної діяльності деяких ма-
шинобудівних підприємств за період 1998–
2008 рр. Для порівняння вибрано п’ять заводів
машинобудівної галузі з приблизно однако-
вою кількістю робітників та однаковими пло-
щами: Новокраматоський машинобудівний
завод (НКМЗ, м. Краматорськ), ВАТ «Енер го-
машспецсталь» (ЕМСС, м. Краматорськ), ВАТ
«Азовмаш» (м. Маріуполь), ВАТ «Крама-
тор сь кий завод важкого верстатобудування»,
ВАТ «Старокраматорський машинобудівний
завод» (КЗВВ та СКМЗ відповідно, м. Крама-
торськ).
Розглянуто відносні показники — кількість
діючих патентів у співвідношенні до кількості
працівників (шт./тис. людей) — та кількісний
показник — відношення валового доходу до
кількості працюючих на підприємстві (млн.
грн. / тис. людей). Причому валовий дохід під-
приємств за 2008 р. оцінювався згідно з дани-
ми, наведеними на сайті регіонального бізнес-
порталу «Інтернет-Донбас» за адресою http://
region.dn.ua/news.
Результат порівняння: найбільший прибу-
ток отримує те підприємство, яке має найбіль-
ший показник з кількості патентів, власником
яких є саме підприємство. (НКМЗ — підпри-
ємство, яке має патенти й підтримує їх дію
певний час, має значно більший валовий дохід
відносно кількості працівників, ніж ВАТ «Азов-
маш», загальна кількість патентів якого також
достатньо висока).
Високий же валовий дохід заводу ЕМСС
обумовлюється тим, що на підприємстві до ро-
боти залучають зарубіжних інвесторів і парт-
нерів, що дає йому можливість користуватися
вже існуючими технологіями та обладнанням.
Відомості, наведені в табл. 1, показують за-
лежність прибутку підприємства від кількості
власних патентів та кількості патентів, що є ді-
ючими, без урахування матеріальних активів
підприємств. Крім того, аналіз показників дає
уявлення про працездатність відділу інтелек-
туальної власності на підприємстві. Яскравим
прикладом цього є існуючий на папері відділ
інтелектуальної власності заводу СКМЗ.
Постійний пошук нових підходів до розвит-
ку винахідництва й раціоналізації, їхня успіш-
на реалізація останнім часом дозволяють під-
п риємствам-новаторам досягати високих ре-
зу льтатів. Наприклад, на «Маріупольському
металургійному комбінаті ім. Ілліча» (ММК)
ши роко застосовують такі ефективні форми
ак тивізації технічної творчості, як проведення
аукціону винаходів та міжнародної науково-
технічної конференції кращих молодих фахів-
ців Росії, Білорусі, Казахстану, України. На
Таблиця 1
Результати діяльності машинобудівних підприємств за період 1998–2008 рр.
Підприємство
Приблизна
чисель-
ність пра-
цівників,
тис.
Загальна
кількість па-
тентів патен-
товласником
яких є під-
приємство,
шт.
Кількість
діючих
патентів,
шт.
Кількість дію-
чих патентів у
співвідношенні
до кількості
працюючих
(шт./тис.
людей)
Валовий
дохід під-
приємства,
млн. грн.
Кількісний по-
казник відношен-
ня валового дохо-
ду до кількості
працівників на
підприємстві
(млн. грн/
тис. людей)
Наявність відділу
інтелектуальної
власності
на підприємстві
НКМЗ 10 364 306 30,6 461,3 46,1 +
ЕМСС 7 50 2 0,3 240,8 35,4 +
Азовмаш 9 238 3 0,3 63,4 7,04 +
КЗВВ 6 3 1 0,2 49,98 8,3 +
СКМЗ 5 29 — 0 34,6 6,9 + (номінально
існує)
61Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
Новокраматорському машинобудівному заво-
ді крім перерахованого існують ще й численні
огляди-конкурси із щедрим заохоченням но-
ваторів. І як результат — кількість отриманих
патентів на винаходи, корисні моделі й про-
мислові зразки у 2008 році на Маріупольсько-
му металургійному комбінаті досягла 145, а на
НКМЗ — 76. Кожна гривня, вкладена в нова-
торство на цих підприємствах, принесла при-
буток у 12 та 11 гривень відповідно.
Інноваційна політика передбачає об’єднання
технічної політики й політики капіталовкла-
день. Вона спрямована на впровадження но-
вих технологій і видів продукції, яке передба-
чає вибір певних об’єктів досліджень, за допо-
могою яких підприємство намагається сприя-
ти насамперед систематичним пошукам нових
технологічних можливостей.
Перехід України до ринкової системи веден-
ня господарства призвів до зміни розуміння
місця й основної мети інноваційної політики
на підприємстві. Особливість інноваційної ді-
яльності в ринкових умовах визначається, на-
самперед, орієнтацією на попит споживача.
Вирішення внутрішніх інноваційних завдань
підприємства як виробника так чи інакше має
підрядний (підпорядкований) характер [15].
Підприємство формує власну інноваційну
політику, орієнтуючись на державну іннова-
ційну політику, яка визначає пріоритетні на-
прямки розвитку, власні інтереси й ресурсні
можливості, а також потреби ринку та забез-
печує його підтримку (див. рис. 3).
В умовах конкуренції сильні позиції буде
мати підприємство, що гнучко реагує на по-
треби ринку. Тобто мова йде про інновації, які
стають ключовим фактором конкурентноздат-
ності підприємства, та інноваційну політику –
основу підприємницької політики. Кінцевою
метою існування будь-якого підприємства є
одержання прибутку. Останній в умовах кон-
куренції товаровиробників безпосередньо по-
в’я заний з конкурентноздатністю продукції
підприємства. Продукція, у свою чергу, є кон-
курентноздатною, якщо вона задовольняє по-
треби ринку. Динаміка факторів ринкового
середовища приведе до зміни або виникнення
нових потреб, тому пропозиції підприємства
повинні постійно вдосконалюватися, а іннова-
ційна політика — проводитися свідомо [16].
У загальному виді причини введення інно-
вацій можна розділити на дві основні групи:
прибуток підприємства знижується — підпри-
ємство розраховує стабілізувати прибуток;
прибуток підприємства перебуває на заплано-
ваному рівні — підприємство прий має рішен-
ня про збільшення існуючого прибутку за ра-
хунок уведення інновації. У реальному житті
причин значно більше, і вони утворюють під-
групи цих основних груп. То му в підприєм-
ницькій сфері поняття «інновація», «розви-
ток», «прибуток» тісно по в’я зані між собою.
Отже, підприємство впроваджує інновацій-
ну політику, тобто проводить дослідження з
впровадження нових технологій та продуктів.
Якщо існує доцільність такого впроваджен-
ня — підприємство отримає додатковий при-
буток за рахунок зменшення часу на прохо-
дження шляху від ідеї до впровадження її в
промислове використання; розробки свого,
конкурентноздатного продукту; можливого
продажу в майбутньому ліцензії або права ко-
ристування патентом.
Рис. 3. Фактори впливу на формування інноваційної
політики
62 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
Конкретним прикладом, що ілюструє на-
ведену вище мотивацію, може бути впрова-
дження сучасної електродугової печі ДСП-50
на закритому акціонерному товаристві «Ново-
краматорський машинобудівний завод» (ЗАТ
«НКМЗ»).
ПРОГРАМА СТВОРЕННЯ Й ВПРОВАДЖЕННЯ
СУЧАСНОЇ ЕЛЕКТРОДУГОВОЇ ПЕЧІ ДСП-50
НА ЗАТ «НКМЗ» З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЯКОСТІ МЕТАЛУ СВІТОВОГО РІВНЯ
Ідея розробки цієї печі належить творчому
колективу сталеливарного цеху та конструк-
торів відділу гірничого та ковальсько-пре со-
вого обладнання. Керівництво заводу виділи-
ло кошти на розробку та впровадження нових
технологій для одержання рідкого металу, який
відповідав би всесвітнім стандартам якості. У
2003 р. проведено патентний пошук та розпоча-
то проведення НДР стосовно таких розробок:
технічні рішення, математична модель й
прикладна програма для розрахунку й про-
ектування дугової сталеплавильної печі но-
вого покоління;
технологія виплавки сталі, енерготехнологіч-
ний режим плавки, алгоритми керування;
базовий проект АСУТП;
програма розрахунку теплових і геометрич-
них параметрів камери нагрівання та корек-
тування загальної програми розрахунку ду-
гових печей;
вибір й обґрунтування показників якості
охолодження води.
У 2005 р. творчий колектив отримав патент
України № 11237 на корисну модель «Дугова
сталеплавильна піч» (ДСП-50) [17]. На повну
потужність піч запрацює у 2010 р.
Зупинимося на обґрунтуванні доцільності
впровадження ДСП-50. Основними сталели-
варними агрегатами мартенівського цеху є дві
мартенівські печі ємністю 50–54 т, дві електро-
дугові печі ємністю 10 т й одна електродугова
піч ємністю 5 т, які мають загальний виробни-
чий ресурс з виплавки рідкої сталі 133 200 т/рік
і не повністю задовольняють вимоги сучасного
металургійного виробництва щодо продуктив-
ності й гнучкості експлуатації.
Відповідно до перспектив розвитку НКМЗ
до 2010 р. планований обсяг виробництва ме-
ханічних виробів становить 100 130 т. Для за-
безпечення випуску готової продукції необ-
хідний обсяг рідкої сталі складе 155 700 т. По-
чинаючи від 2008 р., підприємство відчуває
дефіцит рідкої сталі, тому є потреба додатко-
вого уведення в експлуатацію нового стале-
плавильного обладнання — сучасної, високо-
продуктивної дугової електропечі.
Для проектування печі ємністю 50 т для
мартенівського цеху на НКМЗ використали
передову концепцію, яка відповідає сучасним
вимогам електроливарного виробництва, а
саме:
підвищення продуктивності й оптимізація
енергопостачання;
забезпечення високого рівня якості сталі;
зниження загальних витрат на виробництво;
виконання жорстких вимог щодо охорони
навколишнього середовища.
Використання електродугової печі ємністю
50 т у металургійному комплексі для збіль-
шення обсягів виробництва якісної сталі або
замість існуючих мартенівських печей є опти-
мальним за такими параметрами, як синхрон-
ність плавок з процесами не пічної та вакуум-
ної обробки сталі, можливість переплаву всіх
видів шихти, висока продуктивність і гнуч-
кість роботи сталеплавильного цеху.
Витрати на реалізацію програми створення
ДСП-50 нового покоління складають 201 237 тис.
грн., у тому числі за роками: 2003 – 465 тис. грн.,
2004 – 150 тис. грн., 2005 – 70 тис. грн., 2006 –
110 млн. грн., 2007 – 90 млн. грн., 2008 – 130 тис.
грн.. 2009 – 142 тис. грн., 2010 – 280 тис. грн.
РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ
Й ВПРОВАДЖЕННЯ ДСП-50
У МЕТАЛУРГІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
Ефективність створення й впровадження
технології виплавки сталі в сучасній електро-
дуговій печі ДСП-50 повинна визначатися на
63Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
основі порівняння з базовим варіантом, тобто
з працюючими мартенівськими печами.
Головним під час впровадження печі ДСП-
50 є забезпечення максимальної економічної
ефективності, тобто збільшення обсягів рідкої
сталі з мінімальними витратами праці й ко-
штів. Економічний ефект від використання
ДСП-50 досягається за рахунок збільшення
продуктивності й економії енергоресурсів.
Основні статті витрат з будівництва ДСП-50 й
інфраструктури наведені в табл. 2.
Витрати на енергоносії за базовим варіантом
на 1 т сталі, виплавленої в мартенівській печі за
усередненими даними за 9 місяців 2008 р., ста-
новили 308,21 грн. А витрати на розробку та
впровадження до експлуатації електродугової
печі ДСП-50 становлять 217 млн грн.
Таким чином, використання на машинобу-
дівному заводі інтелектуального потенціалу
забезпечує отримання підприємством додат-
кового прибутку за рахунок конкурентоспро-
можності надаваних послуг по відношенню до
аналогічних послуг світових постачальників.
Для порівняння звернемося до іншого варі-
анту інноваційного розвитку – залучення вже
створених результатів науково-технічної твор-
чості. Розглянемо приклад. На підприємстві
«Енергомашспецсталь» (м. Краматорськ) ви-
рішили купити дві електродугові печі ДСП-70
в австрійській фірмі Voest-Alpine. За оцінками
експертів вартість однієї двопозиційної уста-
новки «піч–ківш» — 15 млн. дол. США, з уста-
новкою – близько 25 млн дол. (дані наведено
на сайті Агенції новин за адресою http://www.
rosinvest.com/news/).
Ціна витрат підприємств в обох випадках при-
близно однакова, але ж НМКЗ при цьому має
певні права на свій інтелектуальний капітал та
має змогу використовувати його для додаткового
прибутку. Так, НКМЗ модернізує та реконструює
з використанням отриманих патентів Алчевський
металургійний комбінат (м. Алчевськ, Луганська
область), металургійний комбінат «Азовсталь»
(м. Маріуполь), Ливарно-прокатний завод (с. Яр-
цево, Московська область, Росія).
Будь-які плани комерціалізації результатів
досліджень і розробок, пов’язані з організаці-
єю власного виробництва або з продажем лі-
цензії, неминуче призводять до необхідності
пошуку партнерів, яких доводиться знайоми-
ти з результатами творчої діяльності. Поки
про ці результати знає тільки їхній автор, вони
зберігаються в таємниці автоматично. Тому
перед тим, як показати іншому унікальну ін-
формацію, потрібно обов’язково вирішити для
себе, наскільки коштовний її комерційний по-
тенціал, і в разі потреби ухвалити рішення
щодо її правової охорони [18–19]. Тому вибір,
яку інноваційну стратегію обрати, залишаєть-
ся за конкретним підприємством.
Інтелектуальні ресурси так само, як і мате-
ріальні, можна враховувати під час виробни-
цтва продукції, зробити об’єктом купівлі–
продажу, застрахувати, внести в статутний ка-
пітал, передати в заставу й у довірче керуван-
ня. Однак нерозуміння особливостей оформ-
лення й обліку корисної для підприємства
інформації часто не дає змоги перетворити її
на активи й включати в господарський обіг
для зменшення витрат і одержання додатково-
го доходу [20].
На більшості машинобудівних підприємств
сьогодні спостерігається ситуація, коли їхня
продукція має споживачів та надходить ви-
торг, а технологія, за якою працює виробни-
цтво, не оприбуткована. Не викликає сумнівів,
що якщо щось не враховане, то виникає мож-
ливість використовувати це без згоди власни-
ка, при цьому занижується собівартість, пере-
Таблиця 2
Основні статті витрат
з будівництва ДСП-50 й інфраструктури
Найменування
Вартість,
млн. грн.
Основне й допоміжне устаткування
ДСП-50 137
Устаткування інфраструктури 59
Будівельно-монтажні роботи 4
Р а з о м 200
64 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
плачується податок на прибуток, не форму-
ються відповідні фонди розвитку.
Звернемося до звітності машинобудівного
підприємства щодо використання об’єктів
прав інтелектуальної власності.
За останні п’ять років на ВАТ «ММК ім. Іл-
ліча» значно активізувалася робота по захис-
ту інтелектуальної власності, а також робота
по використанню винаходів, корисних моде-
лей і раціоналізаторських пропозицій у ви-
робництві. Так, тільки за 2008 р. отримано 135
патентів, впроваджено 143 об’єкти інтелекту-
альної власності, отримано річний економіч-
ний ефект на суму понад 110 млн. грн. У
зв’язку з цим потрібна була уніфікація робіт
по установленню факту використання вина-
ходів, корисних моделей.
Слід зазначити, що неправильне встанов-
лення факту використання винаходу може
мати юридичні наслідки: неправильну статис-
тичну звітність комбінату за формою 4-НТ й
незаконну виплату авторської винагороди
[21]. Запис в акті виробничого цеху про те, що
використане технічне рішення відповідає фор-
мулі винаходу, юридичної чинності не має без
представленого порівняльного аналізу про від-
повідність використаного технічного рішення
формулі винаходу.
Необхідними документами для складання
акту є:
формула винаходу (корисної моделі);
технологічна документація, креслення, тех-
нологічні процеси, технічні умови;
акт цеху, який підтверджує, що виріб (номер
креслення) або технологічний процес (номер
технологічного процесу) використані у ви-
робництві, виготовлені за кресленнями або
за відповідним технологічним процесом.
Форма акту й порівняльного аналізу перед-
бачена стандартом комбінату СТП 227-01.11-
2005 «Порядок виявлення, складання й подачі
заявок на винаходи (корисні моделі)» [22]. У
стандарті наведено приклад оформлення акта
й порівняльного аналізу з урахуванням усіх
ознак незалежного пункту формули.
Що ж таке ознака винаходу? Під ознакою
винаходу розуміється будь-яка внесена у фор-
мулу ознака щодо таких особливостей:
(стосується продукту) форми виконання
будь-якого згаданого у формулі елемента;
взаємного розташування елементів; співвід-
ношення розмірів елементів; наявності форм
зв’язку між елементами, наявності та кіль-
кості інгредієнтів композиції тощо;
(стосується процесу) будь-яких параметрів,
які характеризують температурні, тимчасо-
ві, електричні й інші режими та т.п.
Більш детально — у Правилах складання та
Правилах розгляду.
Порівняльний аналіз до цехових актів
складають фахівці-патентознавці бюро за-
хисту інтелектуальної власності ВАТ «ММК
ім. Ілліча», які мають вищу патентну освіту. У
порівняльному аналізі обов’язково вказують
таку інформацію: номер патенту, патентов-
ласник, автори винаходу, номер і назва тех-
нічної документації з обов’язковою вказівкою
підп ри єм с т ва-розроблювача й дати її затвер-
дження. У таблиці порівняльного аналізу, у її
лівій частині, приводять з розбивкою всі
ознаки за першим незалежним пунктом фор-
мули винаходу (корисної моделі), а в правій
частині — аналогічні ознаки за технічним рі-
шенням, які закладені в технічну документа-
цію (креслення, технологічну документацію
й т. ін.) з вказівкою позицій на кресленнях
або пунктів технічних умов, технологічних
процесів і т. ін.) [23].
У випадку наявності декількох незалежних
пунктів формули винаходу (спосіб, речовина,
пристрій) порівняльний аналіз являє собою
окремі таблиці за кожним з об’єктів, причому
кожну ознаку формули винаходу порівнюють
з ознаками застосовуваного технічного рішен-
ня для визначення ідентичності або еквіва-
лентності, про що свідчать записи у відпо-
відних місцях таблиці. Порівняльний аналіз
роблять за всіма ознаками обмежувальної й
відмітної частин формули винаходу, причому
наявність усіх ознак використаного винаходу
65Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
(корисної моделі) перевіряють за фактом ви-
користання у виробничому цеху. Під час про-
ведення порівняльного аналізу визначають і
аналізують й еквівалентні ознаки.
Висновок про відповідність або невідповід-
ність використаного технічного рішення форму-
лі винаходу залежить від наявності ознак як у
технічній документації, так і на виробництві. У
кінці таблиці наводять висновок, нап риклад:«Всі
ознаки формули винаходу за патентом України
№ 65284 відповідають ознакам у наявній на ком-
бінаті технічній документації (креслення АЕ
0327. 000 Зб.) і фактично всі вони використані у
виробничому цеху, у зв’язку з чим вищевказаний
винахід за патентом України № 65284 вважа-
ється використаним у виробництві».
Акт і порівняльний аналіз підписують: ін-
женер-патентознавець (виконавець), начальник
бюро захисту інтелектуальної власності, на-
чальник цеху, заступник головного інженера –
головний фахівець (за належності винаходу
до тієї або іншої структури виробництва). Слід
зазначити, що відповідно до норм частини 2
статті 28 Закону винахід уважається викорис-
таним лише за умови використання у фактич-
ному виробництві всіх без винятку ознак неза-
лежних пунктів формули.
Акт з порівняльним аналізом передають до
відповідного підрозділу з раціоналізації й ви-
нахідництва для підготовки документів сто-
совно виплати авторам винагороди. Оформ-
лення документації на виплату винагороди
авторам проводять відповідно до СТП 227-
01.07-2006 «Порядок організації патентної ви-
нахідницької й раціоналізаторської роботи на
комбінаті». Цей акт служить підставою для
включення відомостей у статистичну звітність
комбінату за формою 4-НТ [24].
Застосування такого порядку встановлення
факту використання винаходу на ВАТ «ММК
ім. Ілліча» практично виключає можливість
помилок у статистичній звітності, виникнення
протиріч між авторами винаходу (корисної
моделі) та комбінатом, незаконної виплати
винагороди авторам тощо.
ВИСНОВКИ
Право інтелектуальної власності включає
різні правові інструменти, які можуть поєдну-
ватися, щоб забезпечити більш ефективну пра-
вову охорону. Вибір конкретного інструмента
правової охорони залежить від особливостей
об’єкта права інтелектуальної власності.
Патентування технологій, які відносяться
до машинобудівної галузі, дасть можливість
власнику патенту не лише впровадити нову
розробку у виробництво, а й захистити свою
технологію від недобросовісної конкуренції.
Інноваційна політика передбачає об’єднання
технічної політики й політики капіталовкла-
день. Підприємство, яке впроваджує іннова-
ційну політику, має змогу одержувати додат-
ковий прибуток за рахунок зменшення часу на
проходження шляху від ідеї до впровадження
її в промислове використання, розробки свого,
конкурентноздатного продукту, можливого
продажу в майбутньому ліцензії або права ко-
ристування патентом.
Слід приділяти увагу звітності підприємств
за формою 4-НТ щодо встановлення факту
використання винаходу.
Уведення об’єктів інтелектуальної власнос-
ті в господарський обіг має економічне під-
ґрунтя. Це дозволяє визначити вартість про-
дажу патенту, авторських прав тощо у випад-
ках інвестування засобів у створення об’єктів
на основі винаходів, внесення об’єктів інте-
лектуальної власності до статутного капіталу
підприємств, під час визначення розміру ви-
нагороди авторам розробок і т. ін.
Використання на машинобудівному підп-
риємстві об’єктів інтелектуальної власності
необхідне для правильного відслідковування
прав і обов’язків усіх суб’єктів інтелектуа-
льної власності. Неврахування цього факту
може привести до низки негативних юридич-
них наслідків.
ЛІТЕРАТУРА
1. Малихіна Т.І. Управління конкурентоспроможністю
підприємств машинобудування: Автореф. дис. канд.
екон. наук: 08.06.01 / Гуманітарний ун-т «Запорізь-
66 Наука та інновації. № 4, 2010
Правова охорона інтелектуальної власності
кий ін-т держ. та муніципального управління». — За-
поріжжя, 2006. — 20 с.
2. Покатаєва К.П. Управління інвестиційною діяльніс-
тю підприємств машинобудування: автореф. дис.
канд. екон. наук: 08.00.04 / Національний технічний
ун-т «Харківський політехнічний ін-т». — Х., 2008. —
20 с.
3. Пухальський В.В. Механізм управління інвестицій-
ною діяльністю промислового підприємства (на прик-
ладі машинобудування): Автореф. дис. канд. екон.
наук: 08.06.01 / Хмельницький держ. ун-т. — Хмель-
ницький, 2004. — 20 с.
4. Савицкая А.Л. Ресурсы повышения конкурентоспо-
собности предприятия на основе патентования мето-
дов хозяйственной деятельности: Дис. канд. экон.
наук: 08.00.05. — Москва, 2004. — 216 c.
5. Конституція України від 28 червня 1996 р. Офіційне
видання. — К.: Право, 1996. — 63 с.
6. Гареєв Є.Ш. Володілець патенту на винахід як суб’єкт
права інтелектуальної власності // Актуальні проб-
ле ми держави і права. — 2007. — Вип. 33. — С. 106—
110.
7. Закон України «Про охорону прав на винаходи і ко-
рисні моделі» від 15.12.1993 № 3687- ХІІ із змінами
від 22.05.2003.
8. Макаришева Т.С. Чому я не згодна // журнал «Інте-
лектуальна власність», 2008, № 10.
9. Правила складання і подання заявки на видачу сві-
доцтва на знак для товарів і послуг, затверджені
наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116
та зареєстровані в Міністерстві юстиції України
02.08.1995 за № 276/812 в редакції наказу Держпа-
тенту № 72 від 20.08.1997.
10. Правила розгляду заявки на винахід та заявки на ко-
рисну модель, затверджені наказом Міністерства ос-
віти і науки від 15.03.2002 № 197 та зареєстровані в
Міністерстві юстиц ії України 15.04.2002 за № 364/
6652.
11. Свінцов О.А. Тези виступу / Матеріали семінару «Особ-
ливості експертизи заявок на винаходи в Україні»
(ДП «Український інститут промислової власності»,
30.03.2009).
12. Скрипкин К.Г. Экономическая эффективность ин фор-
мационных систем. — М.: ДМК-Пресс, 2002. — 256 с.
13. Кириченко Т.С. Захист патентного права на основі
формули винаходу: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 /
Національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2005.
14. Отчёт об исследовательской и научно-технической
работе бюро защиты интеллектуальной собственнос-
ти в 2006 г. / ОАО «ММК им. Ильича». — Мариу-
поль, 2007.
15. Економіка й організація інноваційної діяльності: Під-
ручник / Під ред. проф. О.І. Волков, проф. М.П. Де-
нисенка. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 960 с.
16. Kiebooms R. An IP plan for SMEs // MIP. — 2008. —
№ 182. — P. 70—73.
17. Патент України № 11237 на корисну модель «Дуго-
ва сталеплавильна піч».
18. Андрощук Г.О., Довгий С.О., Дроб’язко В.С. та інш. Ін-
телектуальна власність в Україні: правові засади та
практика: Наук.-практ. вид.: У 4 т. / Академія правових
наук України; Державне патентне відомство України /
О.Д. Святоцький (ред. ), В.О. Жаров (ред.). — К.: Ви-
давничий Дім «Ін Юре», 1999. Т. 3 : Промислова
влас ність. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. —
656 с. — ISBN 966-7183-96-3.
19. Белов В.В., Виталиев Г.В., Денисов Г.М. Интеллекту-
альная собственность. Законодательство и практика
применения: Практ. пособие — 2. изд., перераб. и доп. —
М.: Юрист, 2006. — 351с. — (Institutiones). — Библи-
огр.: С. 315—316. — ISBN 5-7975-0803-6.
20. Иванченко А., Свириденко А., Самило Н и др. Интел-
лектуальная собственность: объекты, право, бухучет,
контроль, ответственность, налогообложение, ли цен-
зионное/нелицинзионное ПО. — Х.: Фактор, 2008. —
256 с.: табл. – Библиогр.: с. 247 — 51. — ISBN 978-
966-312-793-4.
21. Святоцкий А.Д., Крайнев П.П., Прахов Б.Г. Право
интеллектуальной собственности на рационализа-
торское предложение / Академия правовых наук Ук-
раи ны; НИИ интеллектуальной собственности /
Александр Дмитриевич Святоцкий (ред.). — К.: Ви-
давничий дім «Ін Юре», 2004. — 125 с. — Библиогр. —
С. 124—125.
22. Стандарт предприятия СТП 227-01-11-2005. Поря-
док выявления, составления и подачи заявок на изо-
бретения (полезные модели) / ОАО «ММК им. Ильи-
ча». — Мариуполь, 2005.
23. Стандарт предприятия СТП227-01.13-2005. Техни-
ческий уровень, патентоспособность. Патентная чи-
стота создаваемых объектов техники и технологии /
ОАО «ММК им. Ильича». — Мариуполь, 2005.
24. Стандарт предприятия СТП 227-01.07-2006 «Патент-
ная, изобретательская и рационализаторская ра бота» /
ОАО «ММК им. Ильича». — Мариуполь, 2006.
25. Грудницкий П. Oпыт с инновационной экономикой /
«Эксперт Казахстан», № 5, 2007. — С. 107.
Інтернет-ресурси:
http://www.ukrpatent.org
http://www.sdip.gov.ua/
http://region.dn.ua/news/
http://www.rosinvest.com/news/
|