Баштанська республіка: селянська модель влади
Saved in:
| Published in: | Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28204 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Баштанська республіка: селянська модель влади / Г.О. Корольов // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 3. — С. 262-268. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859798244271325184 |
|---|---|
| author | Корольов, Г.О. |
| author_facet | Корольов, Г.О. |
| citation_txt | Баштанська республіка: селянська модель влади / Г.О. Корольов // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 3. — С. 262-268. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років |
| first_indexed | 2025-12-07T15:11:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г. Корольов
Баштанська республіка: селянська модель влади.
Історичний феномен Баштанської повстанської республіки, як однієї з
локальних селянських республік, є малодослідженою сторінкою історії
громадянської війни в Україні (1918-1921 рр). Домінуючою суперечністю її
існування, яка допомагає зрозуміти передумови та причини її виникнення,
розвитку і поразки є формування власне селянської моделі влади1. Важливість цієї
проблеми у науковому і практичному плані полягає в концептуальному підході до
розуміння структури та механізму функціонування селянської моделі влади, її
місце в державотворчих процесах в умовах Української національної-
демократичної революції 1917-1921 рр.
З постановки такої проблеми стає зрозумілим, чому її історіографія є
обмеженою. Нашому об‘єктивному студіюванню подій Баштанської республіки і
селянської моделі влади допомагають опрацьовані нами матеріали фондів
Державного архіву Миколаївської області та документи Баштанського історико-
краєзнавчого музею, які до останнього часу в рамках наукової розробки не
використовувались при висвітлені даної проблеми. Частина архівних документів,
що опублікована в збірниках документів2, сприяє через призму явища
Баштанської республіки визначити структуру селянської влади та основні функції
органів. Особливо цінними джерелами є спогади учасників Баштанської
республіки3, які дають змогу зрозуміти історичну обстановку, мотиви дій, їх
сподівання, розкрити світоглядні особливості.
У радянській історіографії проблемі селянської моделі влади увага взагалі
не приділялась. Події Баштанської республіки висвітлені в історичних студіях
М. Супруненка4, П. Балкового5, Ю. Білана6, А. Алексашенка7, А. Лихолата8. Своє
наукове бачення і трактування республіки ці історики пов‘язували з могутнім
селянським повстанням, а її самоврядні тенденції розвитку зводили до
радянського партизанського району в тилу денікінських військ9. Тільки нарис про
Баштанку в “Історії міст і сіл. Миколаївська область” більш повно змальовує
процес появи, розвитку і поразки Баштанської республіки, проте досить слабко
визначає її владну структуру, констатуючи лише факт обрання на сільському
сході повстанського комітету10. Якщо в цілісності проаналізувати радянські
доробки з даної проблеми, то можна сфокусувати загальну радянську
історіографічну позицію як селянський партизанський район, що мав центр
керування повстанськими загонами.
У сучасній українській історіографії події Баштанської республіки
розглядаються в контексті партизансько-повстанського руху. Чільне місце серед
історіографічних праць займають монографії О. П. Реєнта11, в яких історик
стверджує, що Баштанська республіка є своєрідною формою самоуправління12.
Важливе історіографічне значення в сучасній історичній науці займає праця Ю.
В. Котляра13, в якій уперше в комплексі та у порівняльній схемі з Висунською
республікою досліджується явище Баштанської республіки в межах
антиденікінського повстанського руху селянства Півдня України 1919 р. У
монографії автор приділив увагу селянській моделі влади, яка виступає в нього як
політичний симбіоз селянської вольниці і твердої партійної дисципліни14, що був
викликаний революційними процесами на Півдні України у 1919 році.
У даній розвідці висвітлюється явище Баштанської республіки, її апріорний
та реальний зв‘язок з формуванням селянської владної моделі, що був викликаний
трансформацією революційних процесів у військове протистояння за владу на
Україні у 1919 році, реалізація республікою її структури і механізму.
Баштанська республіка була апогеєм загального антиденікінського
повстансько-партизанського руху селянства на Півдні Україні в 1919 році. В її
оформленні провідну роль зіграли українські ліві партії борьбистів, боротьбистів
та більшовиків. Історія Баштанської республіки, за нашими дослідженнями, має
таке явище, як політичний ситуативний союз більшовиків з боротьбистами та
борьбистами. Реалізація умов якого сприяла утворенню в Баштанці
більшовицько-борьбистського підпільного центру, який займався координацією
повстанських дій селян-партизан. З проголошенням республіки він
трансформувався в повстанський комітет.
В організації Баштанської республіки важливе значення мав процес
ментального відродження у свідомості повсталих волелюбних традицій предків-
козаків. Саме революція, на нашу думку, здійснила руйнування землеробсько-
общинного світогляду та трансфер козацької войовничості селян Півдня
України15. Від козацької генеології селянство отримало соціальні витоки
самоврядного раціоналізму. Це підтверджують матеріли музею про те, що
Баштанка була поселенням “бунтівників Полтави”16, тобто запорізьких козаків,
що підтримали І. Мазепу і боролися разом із шведами проти російських військ.
24 серпня 1919 року у Баштанці було встановлено денікінську владу.
Старостою був обраний лівий соціаліст-революціонер (борьбист) з 1917 року П.
Тур. Було організовано старшину і поліцію17. У підпілля пішов ревком на чолі з
М. Прядком. За його керівництва і згідно з директивою Миколаївського
більшовицько-боротьбистського комітету створюються повстанські загони.
Бойовий загін партизан у кількості 50-60 чоловік в ніч на 16 вересня 1919 року
знищив денікінський військовий контингент у Баштанці. Вдень на базарну площу
перед сільською управою зійшлися всі жителі села18. На сільському сході було
відновлено селянську радянську владу і обрано повстанський комітет з 11 членів:
М. Прядко, В. Гайдук, С. Гайдук, М. Прихода, О. Палій, С. Дуб‘яга, П. Вилкул, П.
Тур, І. Тур, С. Теселько, Г. Гандилов. І головне те, що жителі прийняли рішення
проголосити Баштанську республіку. Цю назву підказав Г. О. Колос,
командуючий повстанськими військами на Лівобережній та частині
Правобережної Україні, якому було доручено розширити територію повстанських
республік на весь Південь України19.
18 вересня 1919 року повстанком прийняв рішення послати “таємних
організаторів” у сусідні села волості: Привільне, Балацьке, Христофорівку, Піски,
Констянтинівку, Горожино, Сергіївку, Інгулку, Новогеоргіївку20, з метою
розширення території республіки та організації загонів партизан. На 30 вересня
1919 року було організовано 5 полків у кількості 2000 чоловік21. На початку
жовтня був сформований 6 змішаний полк22, туди входили бійці з навколишніх
сіл, що підтримали республіку. За результатами вивчення матеріалів музею, ми
встановили, що командирами полків були: І. Тур, М. Прядко, Є. Фощенко, П.
Вилкул, М. Дубогрій, Л. Услов. Кость Балдук був призначений командиром
баштанської кавалерії у кількості 175 бійців. Особливістю баштанських
повстанських об‘єднань була їх багатопартійність23.
На кінець вересня 1919 р. у Баштанській республіці проходив процес
формування власної армії. Було створено військовий резерв кількістю 18000
чоловік Організаційні основи формування військових структур взяв на себе
особисто лідер республіки М. Прядко24.
Нами доведено, що соціальні витоки формування селянської владної моделі
та Баштанської республіки, яка її найбільш чітко репрезентує, були обумовлені
явищем політичного ситуативного союзу більшовиків з борьбистами та
боротьбистами, його організаційними настановами, трансферним процесом
ментального відродження у свідомості селян козацьких волелюбних традицій,
бунтарських стереотипів поведінки, збройним відгуком на денікінську диктатуру.
Така модель , згідно із селянським менталітетом, була по суті деліберативною
демократією, як найбільш оптимальним типом державно-політичного режиму.
Кожен аграрій через участь у сільському сході дістає можливість брати участь у
виробленні стратегії функціонування селянського соціуму, що призводить до
врахування інтересів окремих селянських верств і сприяє поглибленню їх
взаєморозуміння. Сільські верстви постають завдяки відносинам взаємного
визнання, обговорення компромісу, який означає добровільну відмову від
групових інтересів, якщо вони стоять на заваді взаємній згоді у виробленні єдиної
тактики розширенню політичної бази, орієнтації на єдину споконвічну потребу
селянського соціуму – землю. Для такої моделі влади базовим є принцип
відповідальності. Селянська здатність до відповідальності означає підкорення її
вимогам: бути спроможним є пов‘язаним бути зобов‘язаним. Так обумовлюється
відповідальність і залежність стану кожної верстви селянства за аналогічний стан
іншої. Селянська модель включає розширення системи самоврядування. У такому
випадку селянин як суб‘єкт суспільних і трудових відносин є також суб‘єктом (а
не об‘єктом) системи управління, розподілення, контролю. Поряд з принципом
відповідальності, кожен за такої системи отримує частку управлінських
можливостей пропорційно індивідуальному внеску у процес оформлення
Баштанської республіки. У виборі форми правління селянський соціум зробив
ставку на республіку як державну структуру, що виключає безмотивізований
владний тиск, примус.
Баштанська республіка сформувала свій механізм самоврядної влади і
управлінський апарат: вища влада належала – загальному сільському сходу, який
вирішував найважливіші питання і обирав повстанком, який був по суті вищим
органом виконавчої влади, кожен член якого мав підвідомчу сферу діяльності.
Лейтмотивом роботи якого було досягнення демократичного консенсусу в
ухваленні рішень. Особливістю в діяльності цього органу влади була
колегіальність ( рішення приймались простою більшістю голосів). Своєрідним
було те, що не було посади голови повстанкому (це пояснюється відсутністю
єдиного лідера повстання та різною партійною приналежністю організаторів
республіки).
Домінуючою ідеологією Баштанської республіки була націонал –
комуністична ідеологія. Республіка мала площу більш як 1,5 тис. кв. кілометрів25.
Члени повстанкому займалися вирішенням наступних соціальних питань: було
відновлено роботу школи, самодіяльного театру26, селяни забезпечувались
продовольством.
Отже, нами зроблено спробу:
• кваліфікувати феномен Баштанської республіки як селянську модель
самоврядної влади;
• самоврядну модель влади Баштанської республіки означити як форму
деліберативної демократії, яка виникла в умовах особливостей протікання
революційних процесів на Півдні України у 1919 р.;
• вирішальну роль у постанні республіки відіграв ситуативний союз
більшовиків з борьбистами та боротьбистами, що в кінцевому рахунку визначило
характер влади та ідеології;
• Баштанська республіка була організованим збройним виступом селян
проти денікінського режиму;
• визначити Баштанську республіку як приклад формування
селянського самоврядування в умовах Української національно-демократичної
революції 1917-1921рр.
Перспективи розробки питання форм організації влади знаходяться у полі
дослідження локальних селянських республік періоду громадянської війни на
Україні 1918-1921рр.
1 Корольов Г. Баштанська повстанська республіка // Історія в школі. – 2003. -№4. – С. 2.
2 В огне гражданской войны: Сб. документов и материалов: 1918 – ноябрь 1920г. – Одесса, 1962. –
503с.; Гражданская война на Украине 1918 – 1920: Сб. документов и материалов. – К., 1967. – Т. 2.
– 918с.; Николаевщина в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны (март 1918
– декабрь 1920). - Херсон, 1962. – 407с.
3 Октябрьские грозы. Сб. худ. очерков и воспоминаний. - Одесса, 1977. – 229с.
4 Супруненко М. І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. – К., 1979. – 287с.; Супруненко
Н. И. Очерки гражданской войны и иностранной интервенции на Украине. – М., 1966. – 455с.;
Супруненко М. І. – Україна в період іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни. – К.,
1957. – 343с.
5 Баловий П. М. Війна без фронтів. – К., 1966. – 303с.
6 Білан Ю. Я. Героїчна боротьба трудящих України проти внутрішньої контрреволюції та
іноземних інтервентів у 1918 – 1920 рр. – К., 1957. – 48с.
7 Алексашенко А. П. Партизанское движение в тылу Деникина в 1919г.// Решающие победы
советского народа над интервентами и белогвардейцами в 1919г. – М., 1960. – С. 366 – 412.
8 Лихолат А.В. Розгром націоналістичної контрреволюції на Україні (1917-1922рр.). – К., 1955.
– 663с.
9 Білан Ю.Я. Вказ. праця. – С. 38.
10 История городов и сел УССР. Николаевская обл. – К., 1981. – С. 157.
11 Реєнт О.П. У робітнях історичної науки. – К., 1999. – 352с.; Рубльов О.С. Реєнт О.П. Українські
визвольні змагання 1917-1921рр. – “Україна крізь віки” Т. 10. – К., 1999. – 319с.
12 Реєнт О.П. Вказ. праця. – С. 234.
13 Котляр Ю.В. Повстанський рух селян Півдня України. Висунська і Баштанська республіки (1919-
1920рр.) – Миколаїв, 1999. – 117с.
14 Котляр Ю.В. Вказ. праця. – С. 80.
15 Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация.- Ч. 1. – М., 2002. – С. 64.
16 Голос Баштанщини. – 1999. – 17 вересня.
17 Державний архів Миколаївської області (далі – ДАМО), Ф. 940. – Оп.1. – Спр.210. – Арк.3.
18 Там само, Арк.4.
19 Шляхом Леніна. - 1989. – 20 квітня.
20 ДАМО, Ф. 940. – Оп. 2. – Спр. 35.- Арк.9.
21 Там само.
22 ДАМО, Ф. 940. – Оп. 2. – Спр. 11. – Арк. 30.
23 Котляр Ю.В. Вказ. праця. – С. 68.
24 ДАМО, Ф. 940. – Оп. 2. – Спр. 11. – Арк. 30.
25 Котляр Ю.В. Вказ. праця. – С. 71.
26 Николаевский краеведческий музей. Путеводитель. – Одесса, 1980. – С. 48.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28204 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0081 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:11:05Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Корольов, Г.О. 2011-11-03T17:31:24Z 2011-11-03T17:31:24Z 2008 Баштанська республіка: селянська модель влади / Г.О. Корольов // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 3. — С. 262-268. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. XXXX-0081 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28204 uk Інститут історії України НАН України Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років Баштанська республіка: селянська модель влади Article published earlier |
| spellingShingle | Баштанська республіка: селянська модель влади Корольов, Г.О. |
| title | Баштанська республіка: селянська модель влади |
| title_full | Баштанська республіка: селянська модель влади |
| title_fullStr | Баштанська республіка: селянська модель влади |
| title_full_unstemmed | Баштанська республіка: селянська модель влади |
| title_short | Баштанська республіка: селянська модель влади |
| title_sort | баштанська республіка: селянська модель влади |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28204 |
| work_keys_str_mv | AT korolʹovgo baštansʹkarespublíkaselânsʹkamodelʹvladi |