100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН)
У березні 2011 р. виповнюється 100 років з часу створення в Російській академії наук першого органу, покликаного координувати діяльність академічних бібліотек. Нині, після багатьох реорганізацій, він має назву Інформаційно-бібліотечна рада РАН. Діяльність Ради в XX ст. висвітлено досить повно, тому...
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28328 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | 100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) / О. Дяченко, М. Кальонов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 40-44. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28328 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-283282025-02-23T17:50:11Z 100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) Дяченко, О. Кальонов, М. Статті та огляди У березні 2011 р. виповнюється 100 років з часу створення в Російській академії наук першого органу, покликаного координувати діяльність академічних бібліотек. Нині, після багатьох реорганізацій, він має назву Інформаційно-бібліотечна рада РАН. Діяльність Ради в XX ст. висвітлено досить повно, тому автори окреслили тільки основні віхи її столітньої історії. 2011 Article 100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) / О. Дяченко, М. Кальонов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 40-44. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28328 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті та огляди Статті та огляди |
| spellingShingle |
Статті та огляди Статті та огляди Дяченко, О. Кальонов, М. 100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) Вісник НАН України |
| description |
У березні 2011 р. виповнюється 100 років з часу створення в Російській академії наук першого органу, покликаного координувати діяльність академічних бібліотек. Нині, після багатьох реорганізацій, він має назву Інформаційно-бібліотечна рада РАН. Діяльність Ради в XX ст. висвітлено досить повно, тому автори окреслили тільки основні віхи її столітньої історії. |
| format |
Article |
| author |
Дяченко, О. Кальонов, М. |
| author_facet |
Дяченко, О. Кальонов, М. |
| author_sort |
Дяченко, О. |
| title |
100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) |
| title_short |
100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) |
| title_full |
100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) |
| title_fullStr |
100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) |
| title_full_unstemmed |
100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) |
| title_sort |
100 років на службі науці (минуле та сьогодення інформаційно-бібліотечної ради ран) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Статті та огляди |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28328 |
| citation_txt |
100 років на службі науці (Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН) / О. Дяченко, М. Кальонов // Вісн. НАН України. — 2011. — № 3. — С. 40-44. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT dâčenkoo 100rokívnaslužbínaucíminuletasʹogodennâínformacíjnobíblíotečnoíradiran AT kalʹonovm 100rokívnaslužbínaucíminuletasʹogodennâínformacíjnobíblíotečnoíradiran |
| first_indexed |
2025-11-24T05:22:54Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:22:54Z |
| _version_ |
1849647981279576064 |
| fulltext |
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 3
О. Дяченко, М. Кальонов
100 РОКІВ НА СЛУЖБІ НАУЦІ
Минуле та сьогодення Інформаційно-бібліотечної ради РАН
© ДЯЧЕНКО Олена Дмитрівна. Кандидат хімічних наук. Учений секретар Інформаційно-бібліотечної
ради РАН.
КАЛЬОНОВ Микола Євгенович. Доктор технічних наук. Директор Бібліотеки природничих наук РАН.
Заступник голови Інформаційно-бібліотечної ради РАН (Москва). 2011.
Бібліотеки як сховища наукової літератури, що становить одночасно і дже-
рело розвитку наукової думки, і відбиток нових знань, — це невід’ємна час-
тина наукової інфраструктури. Створена в 1714 р. перша російська наукова
бібліотека (у майбутньому Бібліотека Академії наук — БАН) 10 років пото-
му стала «інформаційною основою» для організації Імператорської академії
наук. Понад 200 років БАН була єдиним центром обслуговування російської
академічної науки.
З огляду на зростання потоку наукової інформації та важливості за-
вдань, що стояли перед БАН, у березні 1911 р. керівництво Імператорської
Санкт-Петербурзької академії наук прийняло рішення про створення Тим-
часової бібліотечної комісії, до складу якої ввійшли знані тогочасні науковці.
Її основною функцією була допомога в упорядкуванні списків літератури, яку
БАН належало придбати.
Таким чином, у березні 2011 р. виповнюється 100 років з часу створен-
ня в Російській академії наук першого органу, покликаного координувати ді-
яльність академічних бібліотек. Нині, після багатьох реорганізацій, він має
назву Інформаційно-бібліотечна рада РАН. Діяльність Ради в XX ст. висвіт-
лено досить повно, тому автори окреслили тільки основні віхи її столітньої
історії.
З 1915 р. Тимчасова бібліотечна комісія
стала постійною, до її завдань додалося
ще й сприяння в одержанні додаткових
асигнувань на поповнення книжкових фон-
дів і утримання позаштатних бібліотечних
працівників. У 20-ті рр. у зв’язку з появою
нових наукових установ і спеціальних бі-
бліотек, що забезпечували їх літературою,
роль комісії змінилася — вона перетвори-
лась на орган, який узгоджував взаємодію
БАН зі спеціальними бібліотеками. Основ-
ними її функціями стали придбання книг
для БАН з урахуванням інтересів окремих
академічних бібліотек (фактично форму-
вання єдиного академічного книжкового
фонду), створення зведеного каталогу, ко-
ординація інформаційної діяльності акаде-
мічних бібліотек.
На поч. 30-х рр. переглянули структуру
установ Академії наук. Відповідно, її біб-
ліотечна мережа зазнала реорганізацій. У
жовтні 1930 р. затверджено Положення про
Центральну і спеціальні бібліотеки АН
СРСР, яке конкретизувало їхні цілі, завдан-
ня й остаточно оформило академічну мере-
жу бібліотек з єдиним книжковим фондом,
плануванням, штатом, керівництвом в особі
директора БАН, централізованим комплек-
туванням. Цим Положенням затвердили
Раду БАН, якій відповідно до складу й
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 3 41
обов’язків відводили роль, яку до цього ви-
конувала Постійна бібліотечна комісія. До
Ради входила низка дійсних членів Академії
наук, директор БАН, його заступник і вче-
ний секретар на посту секретаря Ради. Се-
ред її функцій — постійне керівництво біб-
ліотечним апаратом Академії наук, зокрема
розгляд і затвердження річних планів, зві-
тів, кошторису, штату бібліотеки, розподіл
засобів на комплектування, розв’язання
принципових питань щодо організації бібліо-
течної справи в Академії наук. Членами
Ради обрано академіків О.М. Крилова (голо-
ва), О.О. Борисяка, О.О. Байкова, В.Ф. Мітке-
вича, О.Є. Фа ворського, А.О. Ріхтера, О.І. Тю-
менєва, О.С. Орлова, С.Ф. Ольден бурга. Ре-
організація Постійної бібліотечної комісії
дала змогу налагодити регулярне планове
комплектування академічних бібліотек, фор-
мування зведеного каталогу на книжкові
фонди, інформування вчених про надхо-
дження нової літератури в академічні бібліо-
теки.
У 30-ті рр. мережа бібліотек Академії
наук істотно зросла завдяки новим науково-
до слідним установам, створеним як у Мо-
скві, так і в інших регіонах. Значну роль у
розширенні й реорганізації бібліотечної ме-
режі зіграв переїзд Президії АН СРСР і
низки провідних інститутів з Ленінграда в
Москву. Відкриття по всій країні наукових
баз, станцій, філій, відділень центральних
НДІ зумовило заснування в них бібліотек,
які забезпечували б новітньою науковою ін-
формацією тамтешніх співробітників. Отож,
виникла необхідність у центрі, який коор-
динуватиме комплектування й інформацій-
ну діяльність численних новостворених
академічних бібліотек. Саме таким центром
і стала Бібліотечна комісія при Президії
АН, котра відновила роботу в 1938 р. Хоча
керівництво всією бібліотечною системою
(до якої ввійшов і Сектор мережі спецбібліо-
тек, створений у Москві), як і раніше, здій-
снював директор БАН, він був зобов’язаний
діяти згідно з директивами Бібліотечної ко-
місії. Вона проіснувала понад 20 років, ство-
ривши розвинену єдину мережу академіч-
них бібліотек, яка спиралась на принципи
централізованого комплектування й опра-
цювання літератури, координації інформа-
ційного обслуговування вчених.
У роботі Бібліотечної комісії брали участь
такі видатні вчені, як М.М. Андрєєв, І.І. Ар-
тоболевський, С.І. Вавилов, М.М. Дубинін,
Б.О. Казанський, О.М. Крилов, Д.В. На лив-
кін, С.П. Обнорський, К.В. Островітянов,
Є.В. Тарле, О.В. Топчієв, В.О. Енгельгардт
та ін.
У 1960 р. Бібліотечну комісію реоргані-
зували в Бібліотечну раду при Президії АН
СРСР. Положення про Раду визначило її
склад і основні функції: здійснення загаль-
ного керівництва і координації роботи бі-
бліотек через оперативний орган — бюро
Ради. До завдань установи входив кон-
троль за оптимізацією обслуговування чи-
тачів, використанням і збереженням книж-
кових фондів, розвитком інформаційно-
бібліографічної та наукової діяльності бі-
бліотек АН СРСР і АН союзних республік.
Згодом, у 1968 р. керівництво бібліотеч-
ною справою розділили: в АН було створе-
но дві бібліотечні ради — одна з природни-
чих наук, друга з суспільних, проте остан-
ня практично не працювала аж до офіцій-
ної ліквідації в 1989 р.
У 1980 р. постала Об’єднана інфор ма-
ційно-бібліотечна рада АН СРСР. Її ство-
рення було одним із заходів Академії наук,
спрямованих на вдосконалення системи ін-
формаційної підтримки наукових дослі-
джень. Головними завданнями Ради Прези-
дія АН СРСР визначила науково-мето дич-
не керівництво й координацію діяльності
інститутів інформації (ВІНІТІ, ІНІСН) і
центральних наукових академічних бібліо-
тек, розроблення рекомендацій щодо опти-
мального розвитку системи наукової інфор-
мації в АН СРСР і АН союзних республік.
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 3
У межах Об’єднаної ради на правах само-
стійних продовжували функціонувати біб-
ліотечні ради з природничих і суспільних
дисциплін.
У жовтні 1989 р. на базі трьох рад ство-
рено Інформаційно-бібліотечну раду АН
СРСР, спадкоємицею якої в Росії з 1992 р.
стала Інформаційно-бібліотечна рада РАН
(ІБР РАН). Вона діє й понині, виконуючи
функції організації та координації інфор-
маційного забезпечення наукових дослі-
джень, котрі проводять у РАН.
З діяльністю інформаційно-бібліотечних
рад АН СРСР упродовж 1960–1990 рр.
пов’язані імена таких видатних учених, як
академіки Є.П. Веліхов, В.О. Виноградов,
Д.М. Гвішіані, Б.Б. Кадомцев, В.П. Коптюг,
В.О. Котельников, В.В. Меннер, М.Д. Міль-
йонщиков, Ю.А. Овчинников, Ю.В. Прохо-
ров, П.М. Федосєєв, К.В. Фролов, В.О. Ен-
гельгардт, О.Л. Яншин і багато інших.
Організаційно діяльність рад (і бібліо-
течних, й Інформаційно-бібліотечної) від-
бувалась у формі пленарних засідань, за-
сідань бюро, всесоюзних нарад директорів
академічних бібліотек. Останні проводили
раз на два роки впродовж 1949–1991 рр., і
вони відігравали важливу роль як майдан-
чики для обміну думками, напрацювання
спільних скоординованих рішень, спрямо-
ваних на розвиток системи інформаційної
підтримки науки.
Поточна робота рад реалізувалася через
постійні і тимчасові проблемні комісії, які
очолювали, як правило, члени ради. У їх-
ньому складі були провідні фахівці певної
проблематики з різних академічних бібліо-
тек. У комісіях колективно розробляли ак-
туальні питання, що мали вирішальне зна-
чення для роботи академічних книгозбі-
рень. Результати роботи комісій відобра-
жено в підготовлених ними матеріалах, їх
обговорювали і затверджували на щоріч-
них засіданнях ради і нарадах директорів
академічних бібліотек.
У різні роки при радах працювали комі-
сії з обліку книжкових фондів, нормування,
упорядкування системи оплати праці біблі-
отечних співробітників, перспективного
планування комплектації, вивчення зако-
номірностей формування фондів наукових
бібліотек, координації НІР і НМР тощо.
Було розроблено, затверджено і впрова-
джено у практику роботи бібліотек АН ба-
гато документів, що регламентують їхню
діяльність: типові статут, структура, штати,
положення про централізацію, про наукову
працю, про підвищення кваліфікації біблі-
отечних кадрів.
У 1974 р. Бібліотечна рада, прогнозую-
чи широке впровадження в роботу акаде-
мічних бібліотек обчислювальних засобів і
технологій, створила при Раді постійну Ко-
місію з автоматизації. Це єдина з постійних
комісій, яка існує дотепер (у 90-ті роки її
перейменовано в Комісію ІБР РАН зі ство-
рення і впровадження нових інформаційно-
бібліотечних технологій). Упродовж 1974–
1980 рр. її очолював завідувач відділу авто-
матизації БАН, з 1980 р. — завідувач відді-
лу автоматизації Бібліотеки природничих
наук РАН (БПН РАН). До 1991 р. там пра-
цювали завідувачі відділів автоматизації
центральних бібліотек АН СРСР (БАН,
БПН, ДПНТБ СВ РАН) і АН союзних рес-
публік (України, Казахстану, Грузії, Латвії,
Молдови та ін.).
Засідання комісії відбувались 1–2 рази
на рік. На них обговорювали питання впро-
вадження обчислювальної техніки в роботу
бібліотек, виробляли рекомендації щодо
розвитку автоматизованої академічної ін-
формаційної системи на основі використан-
ня вітчизняних і закордонних баз даних,
формували плани робіт, що передбачали
участь академічних бібліотек, інформацій-
них центрів у міжвідомчих програмах, зо-
крема в Програмі 0.80.18 РЕВ (Створення
Державної автоматизованої системи нау-
ково-технічної інформації — ДАСНТІ).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 3 43
Комісія розглядала подані окремими кни-
гозбірнями плани розвитку автоматизації
бібліотечних технологій і робила на їх осно-
ві висновки. У 1985 р. під егідою комісії на
базі БПН пройшов перший науково-прак-
тичний семінар «Застосування міні- і мік-
ро-ЕОМ в інформаційно-бібліотечній тех-
нології». Його мета — об’єднання зусиль бі-
бліотечних фахівців, інформаційних спеці-
алістів, програмістів щодо застосування
обчислювальної техніки в академічних бі-
бліотеках. Форум викликав жвавий інтерес
у спеціалістів і перетворився в постійний,
одержавши назву «Інформаційне забезпе-
чення науки: нові технології». До 2009 р.
його проводили раз на два роки на базі БПН,
а в 2010 р. — на базі ЦНБ УрВ РАН. Матері-
али всіх семінарів друкували окремими
збірниками статей. Сьогодні їхні повні тек-
сти (а також презентації доповідей та елек-
тронної бібліотеки з пошуковим апаратом)
доступні на сайті БПН РАН за адресою
http://www.benran.ru/SEMINAR/SEM/
Sem3.htm. За їх допомогою можна просте-
жити історію бібліотечної автоматизації від
застосування «великих» ЕОМ типу еС-1020
і АСВТ-М4030 до сучасних персональних
комп’ютерів і мережевих технологій, які да-
ють змогу десяткам користувачів працюва-
ти з електронними виданнями.
В усіх напрямах Бібліотечна рада вела
велику методичну і наукову роботу, спря-
мовану на вдосконалення інформаційного
обслуговування вчених і бібліотечних тех-
нологій. Напрацювання Ради знаходи ли ві-
дображення у збірниках наукових праць,
публікацію яких було започатковано ще в
1948 р. Упродовж 1956–1973 рр. Рада нала-
годила регулярний випуск видання «Бібліо-
течно-бібліографічна інформація бібліотек
АН СРСР і АН союзних республік» (ББІ).
У 1974 р. ББІ перетворили на тематичну
збірку, а згодом об’єднали в серію «Бібліо-
теки АН СРСР і АН союзних республік», з
1992 р. — «Бібліотеки Російської академії
наук». Від 2001 р. регулярний вихід часо-
пису через фінансову скруту припинився,
проте йому на зміну прийшов журнал «Біб-
ліосфера», засновником якого стала
ДПНТБ СВ РАН. До складу його науково-
редакційної ради входить низка членів ІБР
РАН. Видання з’являється 4 рази на рік,
містить матеріали з бібліотекознавства, біб-
ліографознавства, книгознавства, інформа-
тики.
Незважаючи на велику кількість про-
блем, з якими зіткнулася в 90-ті роки ро-
сійська наука загалом і Академія наук зо-
крема, інформаційно-бібліотечна система
РАН збереглася і продовжує успішно роз-
виватися саме завдяки зусиллям ІБР.
Нове Положення про Інформаційно-біб-
ліотечну раду РАН, ухвалене в 2008 р., де-
кларувало такі основні завдання Ради:
— координація діяльності інститутів на-
укової інформації (ВІНІТІ, ІНІСН),
БАН, БПН, ДПНТБ СВ, центральних
наукових бібліотек Уральського і Дале-
косхідного відділень і наукових центрів
РАН;
— розроблення рекомендацій щодо опти-
мального розвитку системи науко-
вої інформації та бібліотечної мережі в
РАН з урахуванням наукових напрямів
Академії, прогнозів поступу науково-
інформаційної діяльності в Росії та за
кордоном;
— визначення основних напрямів розбу-
дови бібліотечної мережі й органів НТІ
як єдиної системи наукової і технічної
інформації в РАН.
З 1961 р. Раду очолює віце-президент АН
(нині — академік О.Ф. Андрєєв). Інститу-
ція безпосередньо підпорядкована Президії
Академії наук, організацію її діяльності за-
безпечує БПН РАН.
Координація роботи всіх централізова-
них бібліотечних систем і органів НТІ в
межах Академії наук, реалізована ІБР РАН,
дає змогу правильно розподіляти ресурси,
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 3
розробляти пріоритетні шляхи і програ-
ми інформаційного сприяння академічній
науці.
Як спадкоємиця попередніх рад, ІБР РАН
зберігає і розвиває ті форми роботи, котрі
дали найбільший ефект. Одна з них — регу-
лярне проведення засідань Ради або її бюро
із запрошенням зацікавлених осіб з РАН та
інших організацій. Там розглядають акту-
альні проблеми інформаційно-біб ліо теч но-
го забезпечення фундаментальних дослі-
джень (проблеми комплектування вітчиз-
няною, іноземною літературою, міжнарод-
ного книгообміну, запровадження нових
інформаційних технологій тощо), а також
питання, пов’язані з науково-орга ні за цій-
ною діяльністю бібліотек, інститутів інфор-
мації. Рада інформує керівництво Академії
наук про стан інформаційно-бібліотечного
обслуговування досліджень, а Президія РАН,
у свою чергу, приймає рішення з найважли-
віших сторін інформаційно-бібліо теч ної ді-
яльності. Рада як розробник, консультант
або експерт бере участь у підготовці дер-
жавних і міжвідомчих документів, зокрема
урядових постанов, федеральних законів,
підзаконних актів, проектів, програм у га-
лузях науки, культури, бібліотечної, інфор-
маційної, видавничої справи, податкової
політики, а також у виробленні пропозицій
щодо їх реалізації.
Рада щорічно узагальнює звітні показ-
ники про діяльність бібліотек РАН, зібра-
ні і попередньо оброблені бібліотеками, ко-
трі очолюють централізовані системи, ви-
дає статистичний збірник «Короткий звіт
про наукову роботу й основні показники
діяльності бібліотек РАН за ... рік». Їй на-
лежить ідея створення Міжнародної асо-
ціації академічних бібліотек і науково-
інформаційних центрів. Саме ІБР розро-
била необхідний комплекс підготовчих за-
ходів і забезпечила проведення Установчих
зборів у січні 1993 р. У 1996 р. новостворе-
на інституція ввійшла до складу Міжнарод-
ної асоціації академій наук на правах секції,
що стала її спадкоємицею і нині активно
опрацьовує нормативні документи з ураху-
ванням досвіду Асоціації. Інформаційно-
бібліотечна рада РАН підтримує будь-які
заходи щодо збереження і відновлення єди-
ного інформаційного простору, зокрема ті,
що ініціює Міжнародна асоціація академій
наук і Бібліотечна асамблея Євразії, бере
участь у міжнародних програмах і проектах
ІФЛА та ЮНЕСКО.
|