Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28359 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії / Н. Тимофєєва // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 350-355. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859685760498663424 |
|---|---|
| author | Тимофєєва, Н. |
| author_facet | Тимофєєва, Н. |
| citation_txt | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії / Н. Тимофєєва // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 350-355. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник |
| first_indexed | 2025-11-30T22:23:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наталія тимофєєва (Воронеж, Російська Федерація)
питання війни і миру
у воронезьких проектах усної історії *
Навесні 2000 р. у Воронезькому державному педагогічному університеті (ВДПУ)
розпочав роботу факультативний семінар усної історії: «Образ Німеччини й німців
у сприйнятті ветеранів Великої Вітчизняної війни СРСР». Заняття проводили па-
ритетно к. і. н. Н. П. Тимофєєва та співробітниця Мюнхенського інституту сучасної
історії доктор Ельке Шерстяной.
Частиною підготовки до семінару було дослідження всіх обставин шляху Червоної
армії на Захід. Звернувшись до спеціальної літератури, студенти довідалися, через які
міста і місцевості рухалися радянські вояки й офіцери, що споглядали упродовж свого
шляху як на теренах СРСР, так і за його межами, як зносили тягар воєнного часу, опи-
нившись у війську, жінки та юнаки, що відчували на початку війни й перед її завершен-
ням самі рекрути, селяни чи міські мешканці. Узято було до уваги й доволі дражливе
питання щодо військових трофеїв і пов’язаної з ним проблеми реституції 1.
П’ятнадцять студентів історичного факультету ВДПУ, пройшовши теоретичну
підготовку, вирушили з питальниками до ветеранів 2. Завдяки інтерв’ю студенти
вперше усвідомили, що ті, хто воював у 1941–1945 рр., мали вік, стать, національність
тощо. Людина, яка набувала індивідуальних рис, викликала подив, повагу, жаль,
захоплення, інакше кажучи, співчуття й цікавість до того, як долала вона обставини
воєнної та мирної дійсності 1940-х рр. у власній країні та за її межами. Студенти
відкрили чи не найголовніше — в історії існують і діють конкретні люди. Матеріали
інтерв’ю було проаналізовано й подано як доповіді та повідомлення студентів на
наукових конференціях ВДПУ 3. Улітку 2001 р. колектив, що брав участь у проекті
воронезьких істориків, здійснив за підтримки Німецької служби академічного об-
міну двотижневу ознайомчу мандрівку Німеччиною, відвідавши пам’ятні місця,
пов’язані із завершальною фазою Другої світової війни в Європі.
Другий проект «Німецькі військовополонені у Воронежі й Воронезькій області»
було здійснено також у співпраці з доктором Е. Шерстяной. Схема роботи зі студен-
тами була така сама. Теоретичний, підготовчий етап завершився виходом на інтерв’ю
з укладеним питальником. Інтерв’ю були як індивідуальними, так і колективними 4.
Наприкінці семінару студенти мали можливість поставити питання гостям із Німеч-
чини, які виявили бажання оглянути місто, у якому після війни минуло декілька
років їхнього життя 5. Результатом цих опитувань став унікальний матеріал, який
дозволив по-новому висвітлити низку проблем асиметричної міжкультурної кому-
* Переклад з російської М. Г. Зубкова.
351
нікації, побуту та праці німецьких військовополонених, взаємодії з радянським
персоналом таборів. Що відчували у зруйнованому Воронежі завойовники, які за-
знали поразки? Як ставилися до них громадяни? Персонал таборів? Громадяни СРСР,
котрі працювали разом із ними на відбудові міста?
Інтерв’ю навчали студентів пильної уваги до особи не лише в історії, вони під-
креслювали унікальність і цінність кожної людини сьогодення. Згадані проекти
мали, таким чином, гуманітарне спрямування. Водночас, робота в семінарі усної
історії сприяла появі тем курсових і дипломних досліджень, пов’язаних із накопи-
ченим під час проекту матеріалом 6. Під кінець 2001/2002 навчального року за під-
тримки Архіву національної безпеки (університет ім. Джорджа Вашингтона, США)
на базі ВДПУ відбулася міжнародна літня школа «Холодна війна: факти, події, люди.
Проблеми традиційної та усної історії» 7.
Третій проект відбувся завдяки підтримці ректора ВДПУ проф. В. В. Подколзіна,
котрий надав студентам можливість поїхати до м. Павлівськ Воронезької області.
Істориків запросили члени громадської організації «Білі журавлі», яку було створе-
но у 1990-х рр. в м. Павлівськ тими, чиї батьки загинули під час війни. До визначеної
години в міському Будинкові культури зібралося близько п’ятнадцяти представни-
ків цієї організації. Усі вони добре знали одне одного. Деякі з них зголосилися дати
інтерв’ю в колі осіб з подібною долею. Очевидці вразили всіх своєю відвертістю...
Таким чином, виник ще один бік комплексної проблеми війни й посталого з неї
миру — діти загиблих вояків. Якою була їх соціалізація? Як поставилося до них
суспільство в широкому і вузькому значенні цього слова? У Росії майже немає до-
сліджень з даної тематики, доволі скупо її висвітлювали й у Німеччині 8. З усієї
країни писали до організації «Білі журавлі» громадяни з подібною долею. Їхні листи
було передано студентам університету. Колектив воронежців, які досліджували усну
історію, має на сьогодні унікальний матеріал, який слід оприлюднити, щоб заціка-
вити як учених, так і громадськість цим важливим питанням.
Наступний проект стосувався жінок, які витримали пекло концтабору Равенсбрюк.
Группа істориків з ВДПУ працювала разом із істориком із Вільного університету
(м. Берлін) доктором Рамоною Сааведра Сантіс, провівши 16 інтерв’ю у Воронежі,
Воронезькій області й Криму. Цей проект здійснено завдяки Сімферопольському
міському товариству інвалідів — колишніх в’язнів концтаборів і робітників примусо-
вої праці. І в даному випадку студенти, з одного боку, набували навичок спілкування
з очевидцями подій, життя яких протягом тривалого часу і часто у вирішальні момен-
ти становлення особистості минало в екстремальних умовах, з іншого боку, молодь
створювала історичне джерело, стаючи, фактично, його співавторами.
У проекті «Жінки Равенсбрюку» воронезькі історики вперше мали справу з так
званими «фігурами замовчування» радянського суспільства, по суті викресленими
з «покоління переможців». Після звільнення й повернення на Батьківщину колиш-
ні в’язні зіткнулися із прямою недовірою земляків, з докорами в тому, що лишили-
ся живими, та з підозрою стосовно того, як їм вдалося вижити. Трагедія, що розпо-
чалася 1941 р., тривала для цих людей зазвичай до самої смерті й зачепила також
Наталія Тимофєєва. Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії
352 Схід / Захід. Випуск 11–12. Спеціальне видання
їхніх близьких. Ішлося про інтерв’ю з представниками тієї частини радянського
суспільства, яка через різноманітні об’єктивні й суб’єктивні обставини створила
свою особливу пам’ять про трагічне минуле. У цьому проекті дослідники зіткнули-
ся з потребою усвідомлення зв’язків меж досвідом тривалого екстремального на-
сильства в умовах нацистського концтабору й біографічним визначенням подаль-
шого, постконцентраційного життєвого шляху колишніх в’язнів. Виявилося, що
цілком можливо відновити колективну біографію жінок з окупованих нацистами
теренів Радянського Союзу, які пройшли концтабір Равенсбрюк, і написати їх іс-
торію під час війни, а також їх ресоціалізації в повоєнному радянському суспільстві.
Таким чином, робота з колишніми в’язнями Равенсбрюку поставила такі питання:
— Що визначало стратегії виживання та пристосування радянських жінок в конц-
таборі й після звільнення з нього?
— Які образи й стереотипи було покладено в основу колективної пам’яті колишніх
в’язнів Равенсбрюку?
— Чи був зумовлений статтю процес переслідування жінок під час і після ув’яз-
нення?
Так виникли теми курсових і дипломних робіт студентів історичного факультету
ВДПУ, де російські й українські жінки, які пережили війну й пекло концтабору, по-
стають у ролі дійових осіб історії. Улітку 2005 р. студент V курсу Станіслав Аристов
за підтримки фонду ім. Генріха Белля два місяці добирав матеріали для випускного
кваліфікаційного дослідження (науковий керівник — Н. П. Тимофєєва) в меморі-
альному комплексі Равенсбрюк (м. Фюрстенберг, ФРН) 9.
Коли проект, присвячений жінкам Равенсбрюку, було майже завершено, стало
зрозуміло, що колишні в’язні — не єдина група радянського суспільства, долю якої
практично не досліджено. Логічним виявилося звернення до колишніх громадян СРСР,
депортованих під час війни 1941–1945 рр. до нацистської Німеччини як «східних
робітників». Таким чином, група ВДПУ взяла участь у міжнародному проекті «Біо-
графічна документація рабської та примусової праці в нацистській Німеччині», коор-
динатором якого став Інститут історії та біографії Хагенського університету (ФРН).
У 1941–1945 рр. до Німеччини було депортовано близько 5 млн радянських
громадян. Їхня доля на чужині й після повернення на Батьківщину складає трагічний
розділ історії. Міжнародний проект «Біографічна документація рабської та приму-
сової праці в нацистській Німеччині» покликаний привернути увагу вчених і гро-
мадськості до даної проблеми. Для Росії це особливо важливо, оскільки тему при-
мусової праці радянських громадян на теренах Третього Райху було в СРСР заборо-
нено, лише в останнє десятиріччя маємо активну зацікавленість і появу на постра-
дянському просторі низки фундаментальних праць, які заповнили цю лакуну 10.
Участь воронезької групи у проекті «Біографічна документація рабської та приму-
сової праці в нацистській Німеччині» сприяла активізації інтересу майбутніх ви-
кладачів до даного аспекту складної та суперечливої теми Другої світової війни
й повоєнного часу 11. Значну підтримку група отримала від товариства «Меморіал»
і Воронезької державної телерадіокомпанії.
353
Не лише інтерв’ю виявилися цього разу результатом праці студентів й аспірантів.
Два роки стажування в Інституті історії та біографії Хагенського заочного універси-
тету дозволили аспірантці кафедри зарубіжної історії ВДПУ Олені Данченко (науко-
вий керівник — Н. П. Тимофєєва) зібрати чималий матеріал для кандидатської
дисертації, що стосується примусової праці «східних робітників» в аграрному сек-
торі Німеччини у 1941–1945 рр. 12
Науковий аналіз здійснених воронежцями біографічних опитувань колишніх
«східних робітників» був поданий Н. П. Тимофєєвою на підсумковому семінарі, який
відбувся в Берліні 1–3 вересня 2006 р. Матеріали інтерв’ю дали підстави стверджу-
вати:
— Спогади респондентів відтворюють картину життя радянських людей в умовах
німецької окупації, виявляючи при цьому національну й соціально-політичну
різнорідність радянського суспільства, а відповідно, і різницю в очікуваннях, що
пов’язувалися з приходом німців.
— Голод був основним способом нищення нацистами особистості «східних робіт-
ників», і насамперед голод наснажував спогади про чужину тих, кому випало
щастя повернутися на Батьківщину після звільнення. Узагалі, голод і насилля як
системотвірні чинники впливу на «східного робітника» мають стати темою
окремого наукового дослідження.
— Вижити у таборі всім респондентам допомогло входження до мікрогрупи, що
складалася лише або переважно із земляків. Та міжнаціональні суперечності
зникали перед потрібними для спільного виживання навичками й можливос-
тями тих, хто опинявся в одній спільноті, — росіян, українців, вірмен та ін.
Можливість вижити була більшою для тих, хто вже до депортації мав певний
досвід міжкультурної комунікації. Вона дозволяла за будь-якої можливості
без остраху налагоджувати контакти із чужинцями й, особливо, з німцями,
використовувати для порятунку їхню цікавість, жалісність або ж людяність.
Потреба взаємодії з німцями в умовах асиметричної міжкультурної комуні-
кації виключала або ж істотно ускладнювала виникнення приязні до них, але
залишала можливість поваги до їхньої культури і вдячності за будь-яку допо-
могу, небезпечну для німців в умовах нацистської Німеччини.
— Майже відразу, іноді вже в межах радянської окупаційної зони Німеччини,
нещодавні «східні робітники» зіштовхувалися з випадками зневажливого
ставлення до себе з боку співгромадян. Моральну підтримку репатріанти
отримували лише на особистісному рівні, передусім у родинах, де вони за-
звичай були годувальниками. До того ж надалі табірне минуле відходило
в «забуття». Про нього безперечно думалося, та воно не обговорювалося,
а опісля й не згадувалося зовсім. Таку обережність зумовлювали можливі
проблеми під час працевлаштування, вступу до вищих та середньоспеціальних
навчальних закладів. Та все ж, узагальнені результати здійснених у рамках та
за межами проекту інтерв’ю підтверджують існування колективної ідентич-
ності колишніх «східних робітників».
Наталія Тимофєєва. Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії
354 Схід / Захід. Випуск 11–12. Спеціальне видання
Останні десятиріччя в Росії свідчать про перші кроки щодо зміни традиційної,
запропонованої радянською державою, інтерпретації проблеми «східних робітників».
Суспільство, однак, і досі мало поінформоване про долі тих, хто становить цю кате-
горію російських громадян. Ситуація, що склалася, сприяє спрощеному й формалі-
зованому сприйняттю проблеми «східних робітників» навіть їхніми близькими. Саме
тому матеріали проекту «Біографічна документація рабської та примусової праці
в нацистській Німеччині» мають стати надбанням громадськості.
Воронезькі проекти, здійснені методом усної історії, довели цінність і необхід-
ність міждисциплінарного підходу у процесі інтерв’ювання та опрацювання отри-
маного матеріалу; студентів і аспірантів-істориків консультували медики, психо-
логи, лінгвісти. Це дало можливість висвітлити події минулого з різноманітних
точок зору, подати різні варіанти їх інтерпретації. Особлива увага приділялася
співвіднесеності загального й особистого в історії. У центрі дослідницької зацікав-
леності виявилась, таким чином, особа, поведінка «звичайних», «пересічних»
людей, тобто справжніх «агентів історії» 13. Проекти допомогли створенню в м. Во-
ронежі Центру усної історії, діяльність якого буде сприяти співпраці вчених різно-
манітних напрямків і галузей науки, зміцнюючи інтерес до особи в історії та лю-
дини як такої.
1 Див, докладніше, наприклад: Кнышевский П. Н. Добыча. Тайны германских
репараций. — М., 1994; Семиряга М. И. Как мы управляли Германией. — М., 1995.
2 Значну допомогу в процесі пошуку респондентів студентам надала Воронезька
міська рада ветеранів війни і праці. Інтерв’ю проводилися на основі завчасно укла-
деного питальника, що містив питання як біографічного характеру, так і тематичні.
3 Йдеться про щорічні наукові конференції студентів та викладачів Воронезького
державного педагогічного університету.
4 Колективні інтерв’ю проводилися з колишніми німецькими військовополоне-
ними, які прибули до Воронежа на короткий термін. В інтерв’ю брали участь водно-
час два респонденти, які відповідали на питання невеликої групи студентів через
перекладача.
5 Вернер Цингельманн і Гюнтер Венцель прибули до Воронежа як учасники
літньої школи «Холодна війна: факти, події, люди. Проблеми традиційної та усної
історії» (липень 2002 р.).
6 Наприклад, дипломна робота студента історичного факультету ВДПУ Дмитра
Ярчука «Німецькі військовополонені у м. Воронежі у 1943–1945 рр.».
7 У літній школі взяли участь науковці з Росії, США, ФРН, серед них А. Ватлін,
В. Зубок, А. фон Плато, Е. Шерстяной. Працювали секції: 1. Світ холодної війни.
2. Війна і повоєнний світ: досвід і уроки 1940-х рр. 3. Завершення холодної війни.
4. Усна історія й проблеми холодної війни.
8 Див.: Schulz H., Radebold H., Reulecke J. Söhne ohne Väter. Erfahrungen der
Kriegsgeneration. — Berlin, 2005.
355
9 Тема випускного кваліфікаційного дослідження Станіслава Аристова — «Кон-
центраційний табір Равенсбрюк: стратегії виживання в’язнів».
10 Див., наприклад: Полян П. М. Жертвы двух диктатур: Жизнь, труд, унижения
и смерть советских военнопленных и остарбайтеров на чужбине и на родине. — М.,
2002.
11 Див., для прикладу, статті студентів-учасників проекту, опубліковані у регіональ-
ній пресі: Аристов С. Горький хлеб «восточных рабочих» // Молодой коммунар. —
2006. — 17 октября; Самойлова А. «Свои» и «Чужие»: национальный вопрос в воспо-
минаниях бывших «восточных рабочих» // Молодой коммунар. — 2006. — 4 ноября.
12 Робота має бути подана до захисту 2008 р.
13 Кантор Р. Е. Теоретические искания западных историков (заметки на полях
книги Берке) // Вопросы истории. — 1996. — № 8. — С. 148.
Наталія Тимофєєва. Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28359 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0082 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:23:02Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тимофєєва, Н. 2011-11-09T23:06:21Z 2011-11-09T23:06:21Z 2008 Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії / Н. Тимофєєва // Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. — 2008. — Вип. 11-12. — С. 350-355. — укр. XXXX-0082 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28359 Переклад з російської М. Г. Зубкова. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник Проекти Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії Article published earlier |
| spellingShingle | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії Тимофєєва, Н. Проекти |
| title | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії |
| title_full | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії |
| title_fullStr | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії |
| title_full_unstemmed | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії |
| title_short | Питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії |
| title_sort | питання війни і миру у воронезьких проектах усної історії |
| topic | Проекти |
| topic_facet | Проекти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28359 |
| work_keys_str_mv | AT timofêêvan pitannâvíiniímiruuvoronezʹkihproektahusnoíístoríí |