Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних

В статті представлені результати досліджень зональностей та вмісту рудних компонентів титаноносних інтрузій Українського кристалічного щита. Дослідження виконан на основі кореляційного аналізу геохімічних даних, а також вейвлет-аналізу і стиснення цих даних в просторово-координатній інтерпретації....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Authors:	Лисенко, А.В., Подчашинський, Ю.О., Скиба, Г.В., Ремезова, О.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України 2009
Subjects:	Мінерально-сировинні ресурси:аналіз, технології досліджень, практичні результати
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28382
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних / А.В. Лисенко, Ю.О. Подчашинський, Г.В. Скиба, О.О. Ремезова // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2009. — С. 149-157. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28382
record_format	dspace
spelling	Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О. 2011-11-10T22:39:37Z 2011-11-10T22:39:37Z 2009 Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних / А.В. Лисенко, Ю.О. Подчашинський, Г.В. Скиба, О.О. Ремезова // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2009. — С. 149-157. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. XXXX-0017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28382 550.428:553.494:004.43 В статті представлені результати досліджень зональностей та вмісту рудних компонентів титаноносних інтрузій Українського кристалічного щита. Дослідження виконан на основі кореляційного аналізу геохімічних даних, а також вейвлет-аналізу і стиснення цих даних в просторово-координатній інтерпретації. Показано зв’язок розподілу титану з геологічною структурою та генезисом родовищ. uk Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України Мінерально-сировинні ресурси:аналіз, технології досліджень, практичні результати Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних
spellingShingle	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О. Мінерально-сировинні ресурси:аналіз, технології досліджень, практичні результати
title_short	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних
title_full	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних
title_fullStr	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних
title_full_unstemmed	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних
title_sort	аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних
author	Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О.
author_facet	Лисенко, А.В. Подчашинський, Ю.О. Скиба, Г.В. Ремезова, О.О.
topic	Мінерально-сировинні ресурси:аналіз, технології досліджень, практичні результати
topic_facet	Мінерально-сировинні ресурси:аналіз, технології досліджень, практичні результати
publishDate	2009
language	Ukrainian
publisher	Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України
format	Article
description	В статті представлені результати досліджень зональностей та вмісту рудних компонентів титаноносних інтрузій Українського кристалічного щита. Дослідження виконан на основі кореляційного аналізу геохімічних даних, а також вейвлет-аналізу і стиснення цих даних в просторово-координатній інтерпретації. Показано зв’язок розподілу титану з геологічною структурою та генезисом родовищ.
issn	XXXX-0017
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28382
citation_txt	Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних / А.В. Лисенко, Ю.О. Подчашинський, Г.В. Скиба, О.О. Ремезова // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. пр. — 2009. — С. 149-157. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT lisenkoav analízgeohímíčnoízonalʹnostítavmísturudnihkomponentívfedorívsʹkoítitanonosnoííntruzíígabroídívnaosnovícifrovogoanalízudanih AT podčašinsʹkiiûo analízgeohímíčnoízonalʹnostítavmísturudnihkomponentívfedorívsʹkoítitanonosnoííntruzíígabroídívnaosnovícifrovogoanalízudanih AT skibagv analízgeohímíčnoízonalʹnostítavmísturudnihkomponentívfedorívsʹkoítitanonosnoííntruzíígabroídívnaosnovícifrovogoanalízudanih AT remezovaoo analízgeohímíčnoízonalʹnostítavmísturudnihkomponentívfedorívsʹkoítitanonosnoííntruzíígabroídívnaosnovícifrovogoanalízudanih
first_indexed	2025-11-27T05:17:35Z
last_indexed	2025-11-27T05:17:35Z
_version_	1850797977361186816
fulltext	149 © 1À.Â. Ëèñåíêî, Þ.Î. 1Ïîä÷àøèíñüêèé, 1Ã.Â. Ñêèáà, 2Î.Î. Ðåìåçîâà, 2009 ÓÄÊ 550.428:553.494:004.43 1Æèòîìèðñüêèé äåðæàâíèé òåõíîëîã³÷íèé óí³âåðñèòåò, ì. Æèòîìèð 2²íñòèòóò ãåîëîã³÷íèõ íàóê ÍÀÍ Óêðà¿íè, ì. Êè¿â ÀÍÀË²Ç ÃÅÎÕ²Ì²×ÍÎ¯ ÇÎÍÀËÜÍÎÑÒ² ÒÀ ÂÌ²ÑÒÓ ÐÓÄÍÈÕ ÊÎÌÏÎÍÅÍÒ²Â ÔÅÄÎÐ²ÂÑÜÊÎ¯ ÒÈÒÀÍÎÍÎÑÍÎ¯ ²ÍÒÐÓÇ²¯ ÃÀÁÐÎ¯Ä²Â ÍÀ ÎÑÍÎÂ² ÖÈÔÐÎÂÎÃÎ ÀÍÀË²ÇÓ ÄÀÍÈÕ Вступ. Важливою проблемою сучасної титанової галузі України є за- лучення до розробки об’єктів нових типів, до яких належать корінні родо- вища титану, приурочені до розшарованих інтрузій габроїдів. Найбільші ро- довища титанових руд у світі, до того ж найякісніші, містяться саме у таких інтрузіях, що є комплексними об’єктами: окрім титану з них можна видо- бувати апатит, рідкісні елементи тощо. Однак геохімічні особливості цих родовищ ще не з’ясовані. Вперше геохімічні особливості та геологічну будову розшарованих інтрузій різних частин світу описали в своїй фундаментальній праці Л. Уей- джер та Г. Браун [5], які висвітили закономірності розподілу хімічних еле- ментів залежно від процесів, що відбувались в магматичній камері, та від ступеня кристалізації масивів. Геохімічні особливості деяких розшарова- них тіл у межах колишнього СРСР та рудних мінералів, що містяться в них, показані в роботі [10]. Останнім часом проведені масштабні дослідження подібних об’єктів на Балтійському щиті в межах міжнародної програми GEODE, в ПАР, Бразилії та інших країнах. Найбільшу увагу дослідників серед титаноносних інтрузій України при- вертає Федорівське тіло, що має чашеподібну форму і за будовою поділяється на три пачки порід. Серед основних корінних формацій Федорівського родови- ща розрізняють структурні і текстурні відміни олівінового габро, габро-пери- дотитів та лейкократового габро. Нижній горизонт представлений габроїдами різного складу, середній – габро-перидотитами, верхній – олівіновим габро. Вмісні породи представлені крупнозернистими габро-анортозитами й анорто- зитами, які, згідно з геофізичними даними, простягаються на глибину 1–2 км. Будова Федорівського інтрузиву детально описана в роботах [1, 2, 4], у останній з яких виконано порівняння особливостей формування різних розшарованих інтрузій Коростенського плутону. Особливості хімічного складу рудних міне- ралів Федорівського інтрузивного тіла висвітлені в статті [3]. 150 Метою нашого дослідження було встановлення геохімічної зональ- ності Федорівського родовища та закономірностей коливання значень вмісту корисних компонентів. Розрахунки та способи зображення геохімічної зональності Федо- рівського родовища титану. Геохімічна зональність рудних тіл має важли- ве теоретичне і практичне значення. Наявність інформації про законо- мірності вертикальної геохімічної зональності дозволяє впритул наблизи- тись до вирішення задач пошуку прихованих рудних тіл. На даний момент існує декілька методів розрахунків геохімічної зо- нальності рудних тіл. Серед них найбільш поширені методики С.В. Григо- ряна та О.П. Соловова [6, 7]. Для вивчення геохімічної зональності Федорі- вського родовища титану нами використано методику П.П. Сочеванова [8]. У дослідженнях використані дані щодо вмісту хімічних елементів по окре- мих свердловинах. Аналіз зразків був проведений спектральною лаборато- рією геолого-геохімічної експедиції смт. Нова Борова на спектрографах з великою дисперсією. Як показав внутрішній та зовнішній контроль, резуль- тати аналізу надійні та достовірні. Були вибрані свердловини, розташовані вздовж одного геологічного роз- різу й ухрест простягання інтрузивного тіла. Для вивчення геохімічної зональ- ності вертикального розрізу проведено порівняння вмісту кожного хімічного елементу у двох різних горизонтальних площинах (верхньої та середньої пачки порід), у яких переважно сконцентроване зруденіння титану і фосфору. Деякі закономірності накопичення цих елементів і, відповідно, їх мінералів-носіїв, описані нами в попередніх роботах [4, 9]. У цьому дослідженні вміст елементу та зміна його значення з глибиною оцінені для кожного елементу окремо. Для цього побудовані графіки зміни вмісту елементів (мг/т) залежно від глибини (рис. 1). За одержаними графіками можна визначити зміну значення вмісту елементу по вертикалі та глибину фіксації найбільшого значення вмісту. Ці графіки є додатковим матеріалом до розрізів з ізолініями вмісту хімічних еле- ментів, які зазвичай складають для таких родовищ. На рис. 1, як приклад, наведені графіки зміни значення вмісту еле- ментів з глибиною для декількох хімічних елементів (P, Ti, Zn, Cu) по чоти- рьох досліджуваних свердловинах (572, 573, 574, 575, лінія 57), верхня пач- ка відділена від середньої потовщеною лінією. Як видно, Ті є типовим еле- ментом, що концентрується по краях поперечного геологічного розрізу Фе- дорівського інтрузивного тіла (св. 572, 575) в межах рудного горизонту (се- редня пачка). Zn і Cu – типові елементи для надрудних горизонтів, характе- ризуються, в основному, одним максимумом. Криві, побудовані для P, є при- кладом двоінтервального поширення елемента, оскільки мають в більшості випадків два максимуми – у надрудному (верхня пачка) і рудному (середня 151 Ðèñ. 1. Çì³íà çíà÷åííÿ âì³ñòó õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â ç ãëèáèíîþ äëÿ ð³çíèõ ñâåðäëîâèí Ôåäîð³âñüêîãî ³íòðóçèâó: 1–4 ñâåðäëîâèíè (1 – 572, 2 – 573, 3 – 574, 4 – 575) a á â ã 152 пачка) горизонтах. Таку поведінку цього елементу можна пояснити його великою рухомістю у магматичних камерах. Для всіх елементів визначено максимальний і мінімальний вміст у ме- жах певних горизонтів у вказаних свердловинах (наприклад, рис. 2 – св. 575). На основі проведених досліджень був складений ряд вертикальної геохімічної зональності по всіх свердловинах ухрест простягання рудного тіла. Як видно з рис. 2, у надрудній зоні (верхня пачка) зафіксовані макси- мальні значення вмісту Cu і Zn. У межах рудних горизонтів (середня пачка) зафіксовані максимальні значення вмісту P, Co, Ti, Mn. Порівняння таких діаграм по інших свердловинах показало, що вміст Ті, Р, Со, Mn збільшуєть- ся до південно-східної частини геологічного розрізу (св. 575). Таким чи- ном, встановлена геохімічна зональність дозволяє оцінити місце кожного елемента та їх взаємозв’язки робити висновки щодо відносного накопичен- ня елементу на різних площинах досліджуваного розрізу. Якщо порівняти ці дані з результатами хімічного аналізу рудних міне- ралів, то максимальний вміст двоокису титану характерний для титаномаг- нетитів середнього горизонту (17,62 % – св. 573; 19,68 % – св. 574). Ця ж закономірність спостерігається і для ільменіту (47,88 % – св. 573; 48,94 % – св. 575). До дна інтрузії зростає вміст цього компоненту в олівінах. Таким чином відбувався перерозподіл хімічних елементів всередині магматичної камери серед мінералів. Можливо, існувало два фронти кристалізації – знизу вгору і згори донизу, як це зазначено в роботі [3]. Вміст Cu і Zn пов’язаний, ймовірно, з сульфідами, які містяться в габ- роїдах. За описами шліфів з Федорівського родовища, в породах відокрем- люються вкраплення сульфідних мінералів, здебільшого округлої форми роз- міром від 0,05 до 0,2 мм. Найбільше сульфідів концентрується в нижній частині верхньої зони інтрузії. За результатами досліджень наведеними в роботі [10], краплеподібне виділення сульфідів свідчить про їх первинно- магматичне походження. Рудні мінерали належали до ранніх кумулатів інтрузії. Ðèñ. 2. Ä³àãðàìà ãåîõ³ì³÷íî¿ çîíàëüíîñò³ õ³ì³÷íèõ åëåìåíò³â ïî ñâ. 575. Âì³ñò åëå- ìåíò³â, ìã/ò: 1 – ìàêñèìàëüíèé; 2 – ñåðåäí³é; 3 – ì³í³ìàëüíèé 153 Опис закономірностей розподілу хімічних елементів за результа- тами вейвлет-аналізу. З метою встановлення особливостей розшарування хімічних елементів в інтрузиві нами було виконане вейвлет–перетворення сигналу s(l) – функції зміни значення вмісту титану і фосфору за даними спектрального та хімічного аналізу в залежності від глибини l. Проби відібра- но для спектрального аналізу через 4–5 м, для хімічного – через 2–2,5 м. Безперервне вейвлет-перетворення цього сигналу [12, 13, 14] обчис- лене за формулою ( ) ( ), 1 ψa b l bC W s l s l dl aa ∞ −∞ − = =      ∫ , де Ca,b – коефіцієнти вейвлет-перетворення, W – операція обчислення вейвлет- перетворення, ψ – базисна функція, вид якої визначається типом вейвлету, що використовується для обчислення перетворення, a – номер спектрального кое- фіцієнту перетворення, b – зсув поточної точки для обчислення перетворення. В результаті обчислень отримано спектрограми вейвлет-коефіцієнтів для вхідного сигналу, які відображаються у вигляді графіка (рис. 3). Ðèñ. 3. Ðåçóëüòàòè âåéâëåò-ïåðåòâîðåííÿ ñèãíàëó – ôóíêö³¿ çì³íè âì³ñòó òèòàíó ³ ôîñôîðó çà äàíèìè ñïåêòðàëüíîãî òà õ³ì³÷íîãî àíàë³çó (çàãàëüíèé âèãëÿä äëÿ ñâåð- äëîâèíè): à – ïî ãîðèçîíòàë³ – ãëèáèíà ñâåðäëîâèíè, ì; ïî âåðòèêàë³ – âì³ñò òèòàíó (²) òà ôîñôîðó (²²) â ìã/ò, á – âåéâëåò-ñïåêòðîãðàìà ôóíêö³¿ âì³ñòó òèòàíó: ïî ãîðèçîíòàë³ – ãëèáèíà ñâåðäëîâèíè, ì; ïî âåðòèêàë³ – íîìåð ñïåêòðàëüíîãî êîåô³ö³ºíòó; ÿñêðàâ³ñòü åëåìåíò³â ñïåêòðîãðàìè â³äîáðàæàº àáñîëþòí³ çíà÷åííÿ ñïåêòðàëüíèõ êîåô³ö³ºíò³â a á 154 Нами в результаті використання вейвлет-функцій Хаара отримані спек- тральні характеристики залежностей вейвлет-коефіцієнтів від номеру рядка аналізу в базі даних, тобто глибини відбору проби. Згідно з результатами ра- ніше проведених досліджень, нами були виділені так звані “аномальні” ділянки в свердловинах, де відбувається перехід від однієї пачки порід до іншої. Вза- галі ж, для всіх свердловин Федорівського родовища характерна наявність трьох чітко виражених ритмів, в межах яких спостерігаються більш дрібні (рис. 3, 4). Такі ритми виділяються і тоді, коли за польовим описом товщі виявлена монотонна товща порід. Тобто існує шаруватість прихована, яку можна виявити лише за допомогою спеціальних методів. Завдяки деталізації ритмів чітко виділяється верхня і нижня приконтактові зони в межах верх- ньої пачки на глибині відповідно 80 і 108 м. Вони відповідають зонам, виді- леним у роботі [3]. При цьому можна передбачити наявність таких перехідних зон і в межах середнього горизонту, що може бути пов’язане з геохімічними особливостями рудних мінералів. Менш чіткими є ритми нижньої пачки, ос- кільки тут відбувалось накопичення кристалічного осаду, а вплив флюїдопо- токів був інтенсивнішим. Це підтверджують зафіксовані в результаті петро- графічних досліджень вторинні зміни – калішпатизація, серицитизація, хло- ритизація тощо. Ймовірно, ці явища носили пульсаційний характер. Ðèñ. 4. Ðåçóëüòàòè âåéâëåò-ïåðåòâîðåííÿ ñèãíàëó – ôóíêö³¿ çì³íè âì³ñòó òèòàíó ³ ôîñôîðó çà äàíèìè ñïåêòðàëüíîãî òà õ³ì³÷íîãî àíàë³çó (äåòàëüíèé âèãëÿä ôðàãìåí- òó äëÿ ñâåðäëîâèíè). Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ÿê íà ðèñ. 3 155 Найбільш інформативними даними для вейвлет-перетворення сигна- лу (функції зміни вмісту титану і фосфору) є результати хімічного аналізу, оскільки проби для нього відібрані через менші інтервали, ніж для спект- рального. Для деталізації вмісту корисного компоненту можна з урахуван- ням наведених закономірностей запропонувати двостадійну схему випро- бовування: спочатку відбирати проби через 2 м з наступним зменшенням інтервалу випробовування до 0,5 м. За такою схемою випробовуваний Каменській масив габроїдів. Цей масив складається з двох генерацій габроїдів. Рання має в своїй будові амфі- болізовані і гранітізовані габро, діабази, діабазові порфірити та деякі інші відміни порід. Породи пізньої генерації за зовнішнім виглядом та геологіч- ними особливостями подібні до порід Коростенського плутону. Це середньо- зернисті породи, серед яких за мінеральним складом виділяються різні відміни порід – від нормального габро до габроноритів і троктолітів. Ма- сив має ознаки розшарування, але його будова не досліджена детально [11]. Нами в результаті вейвлет–перетворення функції зміни значення вмісту ти- тану і фосфору теж виділені три пачки порід, що відповідають зміні умов кристалізації розплаву в магматичній камері (рис. 5). Ðèñ. 5. Ðåçóëüòàòè âåéâëåò-ïåðåòâîðåííÿ ñèãíàëó – ôóíêö³¿ çì³íè âì³ñòó òèòàíó ³ ôîñôîðó çà äàíèìè ñïåêòðàëüíîãî òà õ³ì³÷íîãî àíàë³çó (äåòàëüíèé âèãëÿä ôðàãìåí- òó äëÿ ñâåðäëîâèíè). Óìîâí³ ïîçíà÷åííÿ ÿê íà ðèñ. 3 156 В результаті проведених досліджень можна зробити такі висновки. 1. Для верхньої пачки характерні максимальні значення вмісту Cu і Zn, що пов’язане з виділенням сульфідів з магматичного розплаву. В ме- жах рудних горизонтів (середня пачка) зафіксовані максимальні зна- чення вмісту інших елементів: P, Co, Ti, Mn, вміст яких збільшується до південно-східної частини геологічного розрізу. 2. Дані вейвлет-перетворень сигналу (функції вмісту корисних компо- нентів в інтрузії) дозволяють виділяти в межах тіл не тільки пачки порід, але й окремі горизонти. Їх появу можна пояснити пульсацій- ним характером флюїдопотоків у магматичній камері. 3. Необхідно доопрацювати і удосконалити схему випробування для роз- шарованих інтрузій, які вміщують родовища корисних копалин. Вип- робування повинно бути двостадійним з деталізацією певних інтер- валів, оскільки одержання відомостей щодо більш дрібних ритмів за- лежить від кроку сигналу. 1. Ремезова О.О. Проблеми дослідження розшарованих інтрузивних тіл Українського щита // Геолого–мінералогічний вісник. – 2005. – №1. – С. 61–67. 2. Ремезова О.О. До питання вивчення петрохімічних особливостей та генезису габроїдів Федорівського розшарованого тіла // Форум гірників – 2005: Матеріали міжнар. конф. (12– 14 жовт. 2005 р.). – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 4. – С. 27–33. 3. Шумлянський Л.В., Дюшен Ж.-К. Рудні мінерали Федорівського родовища фосфору та титану // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. – К.: Логос, 2005. – Вип. 9. – С. 65–83. 4. Галецький Л.С., Ремезова О.О. Титанові руди України // Геолог України. – 2007. – № 3. – С. 51–61. 5. Уэйджер Л., Браун Г. Расслоенные изверженные породы. – М.: Мир, 1970. – 551 с. 6. Григорян С.В. Первичные геохимические ореолы гидротермальных месторождений, ме- тоды их изучения и практические исследования: автореф. дис. на соиск. ученой степени докт. наук. – М., 1971. 7. Соловов А.П., Гаранин А.В., Виль Л.С. Программа “062 МГУ”. Исследования зонально- сти рудных месторождений (отыскание монотонных геохимических показателей зональ- ности). – Алма-Ата, 1972. 8. Сочеванов Н.Н., Горелова Е.К. Расчеты и методы изображения геохимической зональ- ности по центрам тяжести продуктивности элементов // Методы обработки цифровой информации при геохимических поисках. – М., 1975. 9. Криворучко А.О., Подчашинський Ю.О., Ремезова О.О. Дослідження просторового роз- поділу рудної мінералізації в масивах габро засобами інформаційно-комп’ютерної обробки відеозображень поверхні зразків порід // Геоінформатика. – 2006. – № 3. – С. 76–80. 10. Вахрушев В.А. Рудные минералы изверженных пород. – Новосибирск: Наука, 1980. – 184 с. 11. Кононов Ю.В. Металлоносность габброидных пород Украинского щита. – К.: Наук. дум- ка, 1985. – 156 с. 157 12. Смоленцев Н.К. Основы теории вейвлетов. Вейвлеты в MATLAB. – М.: ДМК Пресс, 2005. – 304 с. 13. Воробьев В.И., Грибунин В.Г. Теория и практика вейвлет–преобразования. – СПб.: Изда- тельство ВУС, 1999. – 212 с. 14. Чуи К. Введение в вейвлеты. – М.: Мир, 2001. – 356 с.

Аналіз геохімічної зональності та вмісту рудних компонентів Федорівської титаноносної інтрузії габроїдів на основі цифрового аналізу даних

Institution

Similar Items