Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація
За допомоги економіко-математичного моделювання запропоновано конструювання стратегії інституційного розвитку в частині черговості реструктуризації фінансових механізмів. Це здатне визначати пріоритетні напрями розвитку фінансової системи і сфери ймовірного державного впливу, а господарювальним суб’...
Saved in:
| Published in: | Економічна теорія |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки та прогнозування НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28446 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація / С.О. Рибак, Л.Л. Лазебник // Економічна теорія. — 2011. — № 1. — С. 37-51. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859796879394471936 |
|---|---|
| author | Рибак, С.О. Лазебник, Л.Л. |
| author_facet | Рибак, С.О. Лазебник, Л.Л. |
| citation_txt | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація / С.О. Рибак, Л.Л. Лазебник // Економічна теорія. — 2011. — № 1. — С. 37-51. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічна теорія |
| description | За допомоги економіко-математичного моделювання запропоновано конструювання стратегії інституційного розвитку в частині черговості реструктуризації фінансових механізмів. Це здатне визначати пріоритетні напрями розвитку фінансової системи і сфери ймовірного державного впливу, а господарювальним суб’єктам — сформувати параметри вибору на користь досконаліших відтворювальних процесів.
Design of the strategy of institutional development in its aspect of the order of the restructuring of financial mechanisms by the tools economic and mathematical modeling is proposed in this work. Such design enables one to determine the priorities of development of financial system and the spheres of potential impact of governmental policies. It also enables the enterprises to work out the parameters for choosing the better restoration processes.
|
| first_indexed | 2025-12-02T14:02:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
© С.Рибак, Л.Лазебник, 2011 37
УДК 336.1/7(477)
С.О.Рибак, канд. екон. наук
заступник Міністра фінансів України
Л.Л.Лазебник, канд. екон. наук
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ІНСТИТУЦІЙНІ РЕФОРМИ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ
Й ЕКОНОМІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ:
ЕКОНОМЕТРИЧНА ІЛЮСТРАЦІЯ
За допомоги економіко-математичного моделювання запропоновано конструю-
вання стратегії інституційного розвитку в частині черговості реструктуризації фі-
нансових механізмів. Це здатне визначати пріоритетні напрями розвитку фінансо-
вої системи і сфери ймовірного державного впливу, а господарювальним
суб’єктам — сформувати параметри вибору на користь досконаліших відтворюва-
льних процесів.
Економічні інститути (в тому числі фінансові) відіграють важливу
роль у розвитку економіки. На думку фахівців1, зв’язок такий: якість інсти-
тутів впливає на економічне зростання. Фінансові інститути в широкому
розумінні цього терміна — це сукупність конкретних фінансових механізмів,
які являють собою спонукальні інструменти, комбінації між господарюва-
льними суб’єктами, а також господарювальними суб’єктами і регулюваль-
ними інститутами, що віддзеркалюють алгоритм поведінки економічних
суб’єктів згідно з фінансовою політикою і поведінковим раціоналізмом, що
є способом пристосування економічних гравців до заданих фінансовою
політикою правил.
Запровадження нових фінансових інститутів ініціюється державою або
відбувається внаслідок інституційної імпровізації господарювальних суб’єктів
у сфері фінансів. Метою цієї статті є висвітлення способів державного конс-
труювання стратегій інституційного розвитку, серед яких увагу акцентовано
на черговості реструктуризації фінансових механізмів. Це допоможе визначи-
ти пріоритетні напрями розвитку фінансової системи і сфери ймовірного
державного впливу, а господарювальним суб’єктам — сформувати параметри
вибору на користь досконаліших відтворювальних процесів.
Аналіз законодавства країн-кандидатів у члени ЄС дозволив зробити
висновок, що перспектива членства в ЄС різко прискорила структурні змі-
ни, оскільки вимоги ринкової економічної модернізації збігаються з вимо-
гами для вступу в ЄС. Країни Центральної та Східної Європи, здійснивши
1 Див.: Brunetti A., Kisunko G., Weder B. Institutions in Transition: reliability of rules and eco-
nomic performance in former socialist countries // Worlds Bank Policy Research, Working Paper.
— № 1809; Grogan L., Moers L. Growth empirics with institutional measures for transition coun-
tries // Economic systems. — 2001. — Vol. 25. — № 4; Общее европейское экономическое про-
странство: Перспективы взаимоотношений России и ЕС. — М., 2004.
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
38
реформу інститутів, необхідну для вступу в ЄС, покращили свої перспек-
тиви економічного зростання. Тому можна сподіватися, що державні зу-
силля щодо адаптації фінансових інститутів відповідно до законодавства
ЄС спроможні допомогти й Україні модернізувати економіку. Ключову
роль в інституційній структурі фінансової сфери суспільства відіграють
форми організації фінансових відносин. Організаційні параметри вплива-
ють на економічну результативність через механізм формування попиту і
пропозиції на фінансові ресурси. В першу чергу вплив організаційної
складової відчуває сукупна пропозиція: типи інструментів і механізмів, які
можуть бути створені у фінансовій системі країни, визначають міру моти-
вації до покращення фінансових результатів, тобто впровадження іннова-
цій, підвищення продуктивності та зниження витрат. Тому, на думку бага-
тьох дослідників, навіть незначні зрушення у сфері "механіки" державного
впливу на фінансову систему спроможні зумовити перехід національного
господарства до стадії підйому чи, навпаки, спаду.
Рівень розвитку фінансових інститутів у країні можливо оцінити за
індикаторами основних механізмів:
IN1 — митного механізму;
IN2 — фіскального механізму;
IN3 — механізму функціонування державного фінансового сектора;
IN4 — механізму грошово-кредитної політики;
IN5 — механізму співпраці з нерезидентами у фінансовій сфері;
IN6 — механізму функціонування банківського сектора;
IN7 — механізму функціонування фондового ринку;
IN8 — механізму державної цінової політики;
IN9 — механізму забезпечення юридичного захисту;
IN10 — механізму функціонування тіньової економіки.
Для обґрунтування черговості реструктуризації фінансових механіз-
мів доцільно скористатися апаратом математичного моделювання. Корис-
ною в цьому разі була б модель, побудована з пар показників і відношень
важливостей реструктуризації цих механізмів між собою.
Л.Заде у фундаментальній праці "Поняття лінгвістичної змінної та
його застосування до ухвалення наближених рішень" пише, що величезна
складність систем за участю людини вимагає підходу в корені відмінного
від загальноприйнятих кількісних методів аналізу систем. Для реалістич-
нішого моделювання поведінки таких систем можна відмовитися в деяких
випадках від використання кількісних підходів на користь якісних. Напри-
клад, використовуючи лінгвістичний підхід, відповідно до якого як значен-
ня змінних допускаються не лише числа, а і слова або пропозиції природ-
ної або штучної мови. Такі змінні можуть виявитися співзвучнішими склад-
ності та неточності систем за участю людини, ніж звичайні числові методи
аналізу2. Спираючись на це, можна запропонувати для моделювання ви-
користати таку нечітку змінну, як С ("важливість показника за порівнян-
ням"), лінгвістичними значеннями якої можуть бути нечіткі терми: (0) "рівні
важливості"; (1) "трохи важливіше"; (2) "важливіше"; (3) "значно важливі-
ше"; (4) "абсолютний пріоритет". Нехай 10 запропонованих механізмів
2 Див.: Заде Л. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию при-
ближённых решений. — М., 1976.
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
39
формують множину { }10321 ,,, xxxxX K= , а перелічені п’ять термів — мно-
жину { }531 ,, cccC K= . Тоді в загальній формалізованій формі можна запи-
сати модель М як сукупність пар критеріїв і зв’язків важливості між ними:
{ } ,10..1,,,, == jiCxxM ijji
де ijC — відношення важливості реструктуризації j-того показника до і-
того. При цьому для кожної пари критеріїв ця змінна може мати значення
одного з п’яти вказаних вище нечітких термів. Наприклад, сутність корте-
жу 3,, 52 xx можна сформулювати за допомоги виразу "механізм IN5
значно важливіший за механізм IN2". Це можна подати у вигляді графа,
який зображено на рис. 1.
Рисунок 1. Елемент множини 3,, 52 xxM =
Крім того, множину М можливо подати у вигляді матриці, строки і
стовпці якої відповідають xі та хj відповідно. Позначимо цю матрицю U,
тоді в математичній нотації:
.
3
1010109108107106105104103102101
109999897969594939291
108898887868584838281
107797877767574737271
106696867666564636261
105595857565554535251
104494847464544434241
103393837363534333231
102292827262524232221
101191817161514131211
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎥
⎦
⎤
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎢
⎣
⎡
=
=
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
CCCCCCCCCC
U
(1)
Щоб визначити терми, що відповідають кожному відношенню ijC ,
можна скористатися результатами соціологічних досліджень, отриманими
з авторитетних джерел (Український центр економічних і політичних дослі-
джень імені Олександра Разумкова, Інститут соціології НАНУ, Фонд "Де-
мократичні ініціативи", компанія "Социс", компанія "GfK-USM"). Проте
проблемою в такому разі стає знаходження досліджень, що мали б актуа-
льний час проведення, а також прямо характеризували відношення одного
механізму до іншого. Пошук актуальних за часом проведення досліджень
показав, що серед них лише декілька прямо характеризують механізми
IN1—IN10. Більшість індикаторів цих механізмів залишаються прямо не ви-
світленими. Деякі дослідження характеризують механізми опосередковано
або лише частково. Цю проблему можна розв’язати шляхом установлення
ступеня зв’язку між механізмами IN1—IN10 і дослідженнями. В будь-якому
разі встановлення таких зв’язків суб’єктивна оцінка коливатиметься зале-
жно від того, який експерт її даватиме.
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
40
Щоб подати зв'язок між механізмами і дослідженнями в математич-
ній формі, знову звернемося до теорії нечітких множин Л.Заде. Введемо
множину соціологічних досліджень і позначимо її { }nyyyY ,..., 21= , де iy є
одним із досліджень, а n — загальною кількістю досліджень, вибраних для
аналізу. Для множин X та Y можна запропонувати бінарне нечітке від-
ношення
( ){ } ,..1;10..1,,,, njiyxyxQ jiQji ==μ= (2)
де ( )jiQ yx ,μ — функція належності бінарного нечіткого відношення, яка
визначається як відображення [ ]1;0: →×μ YXQ , а
ji yx , — кортеж із
двох елементів Xxi ∈ та Yy j ∈ . У такому разі експерт повинен проста-
вити значення ( )jiQ yx ,μ , тобто визначити ступені зв’язку між механізма-
ми і дослідженнями, щоб отримати Q .
Отримане бінарне нечітке відношення Q не дає можливості побуду-
вати матрицю U . Тому необхідно оцінити кожне з досліджень за його ва-
жливістю. Це буде можливо, якщо використовувати дослідження, в яких
наведено числові результати.
Введемо ще одну множину { }54321 ,,,, zzzzzZ = , кожен елемент
якої є рівнем важливості: 1z — "не важливо", 2z — "не дуже важливо", 3z
— "важливо", 4z — "дуже важливо", 5z — "критично важливо". Тоді мож-
ливо сформувати бінарне нечітке відношення
( ){ } ,5..1;10..1,,,, ==μ=ℜ ℜ kjzyzy kjkj (3)
де ( )kj zy ,ℜμ — функція належності бінарного нечіткого відношення, яка
визначається як відображення [ ]1;0: →×μℜ ZY , kj zy , — кортеж із двох
елементів Yy j ∈ та Zzk ∈ . Змістовно функція належності ( )kj zy ,ℜμ
указує на відношення кожного з досліджень множини Y до кожного з рів-
нів важливості з множини Z . Зручно для визначення значень ( )kj zy ,ℜμ
скористатися аналітичним виразом для дзвіноподібної функції:
( ) ,0,
1
1
;;; 2 >
−
+
==μℜ b
a
cx
cbaxf b (4)
де ( )cbaxf ;;; — функція, яка може бути використана для знаходження
значення ( )kj zy ,ℜμ ; a, b і c — параметри, які визначаються для кожного
елемента kz окремо; x — змінна, значення якої вибирається з результатів
дослідження, як таке, що найкраще характеризує важливість структурних
змін, яких стосується дослідження. Найчастіше значенням x буде частка
незадоволених становищем респондентів або інша оцінка, прийнята екс-
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
41
пертом за негативну (тобто що свідчить на користь реструктуризації ме-
ханізму).
Щоб показати, як саме параметри a, b і c впливають на значення
( )kj zy ,ℜμ , скористаємося графічним виглядом функції ( )cbaxf ;;; на рис. 2.
Рисунок 2. Графічний вигляд дзвіноподібних функцій (4):
(а) 5,0;4,2;125,0 === cba ; (б) 5,0;4,2;05,0 === cba ;
(в) 5,0;2,1;125,0 === cba ; (г) 25,0;2,1;125,0 === cba
На рис. 2 зображено чотири дзвіноподібних функції з різними зна-
ченнями параметрів a, b і c. В усіх випадках функції належності f поро-
джують нормальні опуклі нечіткі множини. Значення параметра a впливає
на розмах на вісі абсцис тієї частини функції, для якої є вірним ( )1;0∈f .
Чим більше значення a, тим більше розмах. Значення параметра b впли-
ває на розмах на вісі x ядра функції належності, тобто інтервалу, на яко-
му 1→f . Чим більше значення b, тим більше розмах ядра. Разом із
розмахом ядра за незмінного значення a збільшується також розмах но-
сія — інтервалу, на якому не виконується умова 0→f . Значення пара-
метра c визначає зміщення графіку функції відносно вісі ординат. Таким
чином, використовуючи вираз (4) і змінюючи параметри a, b і c, можна
отримати велику кількість функцій належності дзвіноподібного типу, що
включає випадки, апроксимативно наближені до інших поширених видів
функцій належності — s-функцій, z-функцій і п-функцій. Один із випадків
набору функцій належності до кожного з елементів множини Z зображе-
но на рис. 3.
Пунктирною лінією показано метод графічного визначення значень
функцій належності до кожного з нечітких термів iZ . Слід зазначити, що
можна використати множину Z із більшою кількістю елементів. Це підви-
щить точність наступних обчислень, але разом з тим ускладнить їх. Вели-
ка кількість елементів iZ також ускладнить визначення функцій належнос-
ті ( )kj zy ,ℜμ . Тому обмежимося п’ятьма елементами.
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
42
Рисунок 3. Функції належності для кожного елемента
множини Z
Щоб знайти функцію належності, що відбиватиме зв'язок між меха-
нізмами і рівнями важливості, тобто між множинами Х і Z, зручно скорис-
татися композицією ℜ⊗Q ((max-min)-композицією) або ℜ∗Q ((max-
prod)-композицією). В результаті композиції цих множин отримаємо нечіт-
ке відношення , функція належності якого визначається таким виразом:
(5)
у разі, коли , або
(6)
коли . Оператор " " у виразі (6) позначає операцію алгебра-
їчного множення. Композиція є нечітким бінарним відношенням, що
аналітично записується як
(7)
і визначає зв'язок між механізмами і рівнями важливості. Матриця цього
нечіткого відношення має такий вигляд:
(8)
У цій матриці значення характеризують важливість
кожного з механізмів за деякою абсолютною шкалою, що суб’єктивно бу-
ла встановлена експертом. Щоб отримати відносні значення важливості
механізмів, потрібно скористатися порівнянням рядків матриці (8). Для
цього можна запропонувати методику порівняння. Визначимо для кожного
стовпця свій ваговий коефіцієнт kK , що характеризуватиме вплив важли-
вості kZ на необхідність реструктуризації будь-якого з механізмів ix . При
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
43
цьому слід користуватися правилом: "чим вищою є важливість, тим біль-
шим має бути значення коефіцієнта". Одним із варіантів може бути
5,4,3,2,1 54321 ===== KKKKK . Помножимо матрицю T на вектор-
стовпець коефіцієнтів kK :
(9)
Кожен елемент отриманого вектора KT є характеристикою важливо-
сті відповідного рядка вектора T , тобто кожного з механізмів. Частки від
ділення елементів матриці KT один на одного визначатимуть бінарні від-
ношення між механізмами. Тому якщо помножити вектор-стовпець (9) на
матрицю-рядок, елементами якої є значення , отримаємо
матрицю відношень між показниками U′ :
(10)
Якщо замінити елементи матриці U′ нечіткими термами з множини
C , скориставшись методом (4) для кожного елемента 54321 ,,,, ccccc
і транспонувати її, то отримаємо матрицю U , яку треба було знайти. За-
значимо, що в такій формі матриця U є зрозумілішою для людини, але за
визначення порядку реструктуризації правильніше використовувати мат-
рицю у вигляді (10) або її нормалізовану форму. Першими мають бути
реструктуризовані показники з найбільшими значеннями, останніми —
з найменшими.
Алгоритм знаходження матриці бінарних відношень показників U
можна записати у вигляді послідовності етапів:
1) сформувати множини X, Y, і Z, тобто визначити механізми, які
необхідно порівняти, соціальні дослідження, що буде використано за ана-
лізу, а також кількість ступенів важливості;
2) суб’єктивно (наприклад, за допомоги експерта) визначити значен-
ня функції належності ( )jiQ yx ,μ бінарного нечіткого відношення Q (2);
3) суб’єктивно (наприклад, за допомоги експерта) підібрати зна-
чення параметрів a, b і c у виразі (4) для кожного з елементів множини Z;
4) суб’єктивно (наприклад, за допомоги експерта) визначити зна-
чення величини в соціальному дослідженні, що найкраще характеризує
необхідність реструктуризації, нормалізувати його;
5) скористатися аналітичними виразами (4) для кожного елемента
множини Z, сформованими в п. 3, і значеннями, визначеними в п. 4, для
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
44
знаходження значень функції належності ( )kj zy ,ℜμ бінарного нечіткого
відношення ℜ (3). Значення, відібрані в п. 4, потрібно використати як ар-
гументи для функцій (4);
6) знайти композицію відношень Q і ℜ (7) за одним із методів
(5) або (6);
7) перетворити за допомоги (9) і (10) матрицю нечіткого бінарного
відношення (8) і, скориставшись функціями належності (4) для кожного
елемента U′ , отримати матрицю U.
Розглянемо отримання матриці U на такому прикладі.
1. Нехай множина X складається з 10 елементів, що відповідають
кожному з запропонованих раніше фінансових механізмів IN1—IN10. Як
дослідження візьмемо соціологічні опитування за 2010 рік Українського
центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова
(табл. 1) і опитування українського бізнесу експертами IMD (Institute for
Management Development) для визначення щорічного рейтингу конкурен-
тоспроможності країн (табл. 2).
Усі опитування з табл. 1 датовано 2010 роком, тому можна вважати
їх актуальними. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіо-
нах України. Теоретична похибка вибірки — 2,3%. Для скорочення позна-
чатимемо ці шість опитувань як SS1, SS2, SS3, SS4, SS5, SS6. Вони фор-
муватимуть підмножину Y, а саме { }654321 ,,,,, yyyyyy .
Таблиця 1
Опитування Українського центру економічних і політичних
досліджень імені Олександра Разумкова, %
№ Запитання Результат
1
Чи підтримуєте Ви діяльність Наці-
онального банку України?
Повністю підтримую — 8,1
Підтримую окремі заходи — 31,4
Не підтримую — 40,9
Важко відповісти — 19,5
2
Чи підтримуєте Ви діяльність орга-
нів внутрішніх справ, міліції?
Повністю підтримую — 10,3
Підтримую окремі заходи — 35,4
Не підтримую — 44,0
Важко відповісти — 10,4
3
Чи підтримуєте Ви діяльність суду в
Україні?
Повністю підтримую — 8,9
Підтримую окремі заходи — 31,0
Не підтримую — 44,1
Важко відповісти — 16,1
4
Чи підтримуєте Ви діяльність Уряду
України?
Повністю підтримую — 25,3
Підтримую окремі заходи — 36,4
Не підтримую — 28,5
Важко відповісти — 9,8
5
Чи підтримуєте Ви діяльність орга-
нів прокуратури?
Повністю підтримую — 9,4
Підтримую окремі заходи — 28,9
Не підтримую — 41,0
Важко відповісти — 20,7
6
Чи підтримуєте Ви діяльність Служ-
би безпеки України?
Повністю підтримую — 17,3
Підтримую окремі заходи — 37,3
Не підтримую — 26,2
Важко відповісти — 19,2
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
45
Таблиця 2
Опитування українського бізнесу експертами IMD, бали
№ Питання Результат
1 Вплив політики Національного банку на економічний розвиток 3,45
2 Можливість фінансування компаній за рахунок фондового ринку 2,65
3
Відповідність компаній малого і середнього бізнесу міжнарод-
ним стандартам ефективності 5,64
4 Прозорість фінансових інститутів 3,46
5 Ефективність захисту прав акціонерів 4,29
6 Доступність венчурних капіталів 2,15
7 Ефективність послуг банків і фінансових закладів 4,07
8 Доступність ринків капіталу 3,82
9 Ефективність конкурентного законодавства 3,64
10 Рівень фіскального тиску 0,76
Джерело: Тихомирова И., Данько В., Палій Н. Ефективна неефективність, або Чи переможуть
очікування статистичний негатив? // Дзеркало тижня. — 2010. — 29 травня.
У табл. 2 наведено результати опитування за 2010 рік, тому можна
вважати ці дані актуальними. У третьому стовпці вказано оцінку в балах,
що була отримана за кожен із показників. Максимальна кількість балів —
10. Чим вищим є бал, тим вищий рівень конкурентоспроможності. Для
скорочення позначатимемо ці десять показників як SS7, SS8, SS9, SS10,
SS11, SS12, SS13, SS14, SS15, SS16. Вони формуватимуть підмножину Y,
а саме { }16151413121110987 ,,,,,,,,, yyyyyyyyyy .
Таким чином, повністю множина Y складатиметься з 16 елементів:
{ }.,,,,,,,,,,,,,,, 16151413121110987654321 yyyyyyyyyyyyyyyyY =
Множина Z складатиметься з п’ятьох елементів: { }54321 ,,,, zzzzzZ = .
Обґрунтування такого рішення вже було здійснено раніше. Зазначимо
тільки, що елементи з меншими індексами відповідають незначній важли-
вості, а з більшими — значній ( 1z — "не важливо", 2z — "мала важливість",
3z — "важливо", 4z — "дуже важливо", 5z — "критична важливість").
2. На цьому етапі треба вибрати значення ( )jiQ yx ,μ для кожної
пари
ji yx , . Зручно проставити ці значення для Q, заданого в матричній
формі:
(11)
Треба зауважити, що значення елементів матриці Q визначені
суб’єктивно. Щоб підвищити адекватність запропонованої моделі, доціль-
но використати усереднені оцінки кількох спеціалістів.
3. У цьому прикладі для кожного з опитувань використаємо такі
значення параметрів a, b і c: для 0,4,2,125,01 ===− cbaz ; для
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
46
25,0,4,2,125,02 ===− cbaz ; для 5,0,4,2,125,03 ===− cbaz ; для
75,0,4,2,125,04 ===− cbaz ; для 1,4,2,125,05 ===− cbaz . Цей ви-
падок зображено на рис. 3. Підібрані таким чином показники відповідають
підвищенню рівня важливості з підвищенням значення індексу i елементів iz .
4. На цьому етапі за допомоги даних, наведених у табл. 1 і 2,
суб’єктивно визначимо значення величин у результатах досліджень, які
характеризують необхідність змін. Скористаємося останнім стовпцем
табл. 1. Зрозуміло, що на користь реформування свідчать значення, що є
відповідями респондентів, які обрали варіант "не підтримую". В табл. 2 це
значення можна обчислити за формулою:
( )
10
10 jR
x
−
= (ділення на 10
необхідно для нормалізації значень), де Rj — оцінка в балах, отримана за j-тий
показник. Значення x наведено в табл. 3 для кожного з досліджень.
Таблиця 3
Значення аргументу x для кожного дослідження у множині Y
Д
о
с
л
ід
ж
е
н
н
я
SS1 SS2 SS3 SS4 SS5 SS6 SS7 SS8 SS9 SS10SS11 SS12SS13SS14 SS15 SS16
З
н
а
ч
е
н
н
я
0,40
9 0,44 0,44
1
0,28
5 0,41 0,26
2
0,65
5
0,73
5
0,43
6
0,65
4
0,57
1
0,78
5
0,59
3
0,61
8
0,63
6
0,92
4
5. Маючи значення x для кожного з досліджень, знайдені на четвер-
тому етапі, та параметри аналітичного виразу функцій належності (4) для
кожного з термів, що формують множину Z, можемо розрахувати значення
( )kj zy ,ℜμ . Тоді в матричній формі бінарне нечітке відношення ℜ можна
записати так (значення округлені до третього знаку):
(12)
6. Знайдемо композицію обома методами — (5) і (6) — і запишемо
її матрицю (значення округлені до третього знаку):
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
47
(13)
(14)
7. Оберемо вагові коефіцієнти 5,4,3,2,1 54321 ===== KKKKK .
Скористаємося (9) і отримаємо вектор KT для :
(15)
а також KT для :
(16)
Звернемо увагу на те, що за використання різних методів знахо-
дження композиції порядок реструктуризації буде дещо відмінним. Як-
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
48
що розмістити елементи розрахованого вектора (15) у порядку зменшення,
отримаємо ланцюжок: .15963108472 xxxxxxxxxx →→→→→→→→→
Ланцюжок для матриці (16) відрізнятиметься:
.15391068472 xxxxxxxxxx →→→→→→→→→
Це пов’язано з тим, як саме було отримано композицію. Дотримую-
чись загальних рекомендацій прикладного системного аналізу що-
до принципу багатомодельності, можна зробити такий висновок. Якщо
за використання різних моделей отримано різні результати, то це свідчить
про відсутність сталих зв'язків або закономірності між окремими елемен-
тами моделей. Тобто для отриманих результатів, скоріше за все для еле-
ментів 158472 ,,,,, xxxxxx , зв’язки в отриманій моделі є сталими, а для
елементів 39106 ,,, xxxx — несталими. Тому якщо потрібно встановити
сталі зв’язки між компонентами, необхідна корекція моделі. Наприклад,
корекція значень ( )jiQ yx ,μ , що пов’язані з цими показниками.
Тепер знайдемо матрицю бінарних відношень U, яка б була зрозумі-
лішою за матрицю KT . Скористаємося (10) для вектора (15) (значення
округлені до третього знаку):
Зрозуміло, що елементи, рівні одиниці, позначають "рівні важливос-
ті". Максимальний елемент у матриці ℜ⊗′QU має значення 1,867. Це зна-
чення найбільше відповідає поняттю "абсолютний пріоритет". Ураховуючи
це, запропонуємо значення параметрів аналітичного виразу (4), які б дали
адекватну функцію належності: для функцій належності всіх термів a = 0,1,
b = 3; для терму "рівні важливості" c = 1, для терму "трохи важливіше"
217,1
4
1867,1
1 ≈
−
+=c , для терму "важливіше" 434,1
4
1867,1
21 ≈
−
⋅+=c , для
терму "значно важливіше" 650,1
4
1867,1
31 ≈
−
⋅+=c , для терму "абсолют-
ний пріоритет" c = 1,867. Графічне зображення функцій належності пода-
но на рис. 4.
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
49
Рисунок 4. Функції належності, що встановлюють взаємозв’язок між
нечіткими термами "рівні важливості", "трохи важливіше", "важли-
віше", "значно важливіше", "абсолютний пріоритет" і значеннями
елементів матриці U′
Домовимося, що за значення функції належності, меншого за 0,01,
належність до жодного з термів встановити неможливо. Враховуючи це за
запису матриці U, для тих її елементів, які неможливо віднести до жодно-
го з термів, будемо ставити знак "—". Матриця U в такому разі матиме
вигляд:
,
де T — оператор транспонування; а значення від 0 до 4 відповідають тер-
мам "рівні важливості", "трохи важливіше", "важливіше", "значно важли-
віше" й "абсолютний пріоритет".
За допомоги графів також можна показати послідовність реструкту-
ризації (рис. 5). Граф, що відображає послідовність для знайденої матриці
U, зображено на рис. 5а. Якщо залишити для кожної вершини лише ті ви-
хідні зв’язки, що мають найменшу вагу, то отримаємо граф, зображений
на рис. 5б, який значно краще показує послідовність реструктуризації за
показниками.
У результаті математичного моделювання можна зробити такі ви-
сновки. Для отримання адекватної моделі потрібно використовувати до-
сить велику кількість досліджень. Чим більше досліджень, тим краще від-
дзеркалюватиметься реальність. Необхідно також використовувати оцінки
багатьох експертів. Це зменшить суб’єктивність моделі. Завдяки застосу-
ванню двох методів композиції можна порівнювати отримані результати
С.О.Рибак, Л.Л.Лазебник
50
і робити висновки щодо сталості зв’язків компонентів моделі. Це дозволяє
у процесі отримання моделі повертатися на попередні етапи і здійснювати
необхідні зміни значень функцій належності або змінювати аналітичні ви-
рази для їх знаходження. За результатами моделювання можна пропону-
вати черговість реструктуризації інституційного середовища. В розгляну-
тому прикладі з використанням композиції типу (max-prod) запропоновано
таку послідовність реструктуризації для показників IN1—IN10: IN2, IN7, IN4,
IN8, IN6, IN10, IN9, IN3, IN5, IN1. При цьому показники, що стоять раніше,
мають більший пріоритет, ніж наступні.
а) б)
Рисунок 5. Зв’язки важливості між показниками IN1—IN10 (а);
зв’язки важливості між показниками IN1—IN10 із вихідними
вершинами найменшої ваги (б)
Таким чином, з урахуванням характеристики розвитку фінансово-
інституційних параметрів в Україні та потреби їх удосконалення з позиції
забезпечення модернізації державні зусилля слід сконцентрувати за на-
прямками в такій послідовності: вдосконалення фіскального механізму;
поліпшення механізму функціонування фондового ринку; підвищення аде-
кватності грошово-кредитної політики вимогам часу; вдосконалення меха-
нізму державної цінової політики; поліпшення механізму функціонування
банківського сектора; виведення економіки з тіні; вдосконалення механіз-
му забезпечення юридичного захисту господарювальних суб’єктів; оптимі-
зація механізму функціонування державного фінансового сектора в еко-
номіці; вдосконалення механізму співпраці з нерезидентами у фінансовій
сфері; оптимізація митного механізму.
Наступним кроком може стати перерозподіл фінансових ресурсів на
користь виокремлених пріоритетних напрямів, а також стимулювання мо-
тивації суб’єктів мікрорівня до сприйняття процесів адаптації фінансових
механізмів. За такого варіанту існують і загрози − певне обмеження рин-
кових механізмів і гальмування темпів подолання кризових явищ в еконо-
міці. Дослідник південнокорейських фінансових реформ Джун Чул Парк
характеризував подібне явище як "дилему реструктуризації або розвитку"
і дійшов висновку, що в разі якщо країни не можуть одночасно реформу-
ватися і долати наслідки криз, вони мають зробити вибір між інтенсифіка-
цією структурних реформ із можливим ризиком гальмування процесу ви-
Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація...
51
ходу з економічної кризи і пріоритетом нестабільного економічного відро-
дження, навіть ціною невдачі реформаторських перетворень3.
Стимулювання мотивації суб’єктів мікрорівня через фінансовий ме-
ханізм відіграє надзвичайно важливу роль у справі сприяння економічній
модернізації. Дія фінансових механізмів спирається на об’єктивність фі-
нансових відносин, а також на ступінь відповідності здійснюваної політики
об’єктивним економічним законам та історичним господарським реаліям.
Якщо фінансова концепція і конкретні фінансові заходи не відповідатимуть
економічному базису, фінансові механізми унеможливлять досягнення на-
креслених цілей. Якщо інституційні обмеження вибудовано так, що біль-
ший прибуток можливо отримати, здійснюючи нелегітимну діяльність, то
установи матимуть відповідну структуру, яка дозволить максимізувати
прибуток. З іншого боку, якщо для одержання прибутку потрібно підви-
щення продуктивності, результатом буде економічне зростання. Як при-
клад можна навести інформацію з банківської сфери України. Відомо, що
податкові платежі банків, власниками яких є нерезиденти, є вищими від
вітчизняних. Водночас частка проблемних кредитів у їх активах також є
вищою. Висновок щодо більшої прибутковості проблемного кредитування,
очевидно, буде неправильним. Радше за все західні власники вимагають
ведення звітності за світовими стандартами, які є тими інституційними
параметрами, які обмежують маніпуляції.
Підбиваючи підсумки, відзначимо, що у справі інституційного забез-
печення економічної модернізації важливе місце належить державі. В су-
часній економіці механізм ринкового саморегулювання не спроможний
виконати функцію загальносистемного цілевизнання, забезпечити досяг-
нення тривалої стабілізації, а тим більше — модернізації національної еко-
номіки. Держава може і зобов’язана розробляти програмно-цільові наста-
нови регулювання економіки, визначати її головні пріоритети, здійснювати
модернізаційні програми. Програмно-цільова технологія дозволяє розгля-
нути процес державного регулювання від постановки цілей, розроблення
спектру ймовірних сценаріїв до окреслення контурів програм економічно-
го розвитку згідно з обраним сценарієм. Програми мають стати діалого-
вою платформою партнерства влади і бізнесу, об’єднати суспільство на-
вколо значущих ідей і сприяти інституційному розвитку. Їх розроблення і
реалізація має привести до гармонійної інституційної конвергенції з кра-
щими світовими зразками. Принципово важливим у такому підході є те,
що зміст і черговість реалізації складових елементів програм має бути
обґрунтованим, з урахуванням орієнтації на економічну модернізацію, ре-
сурсних обмежень і обмежень попиту, чинників розвитку, зміни цілей і
пріоритетів. У такому разі фінансові механізми виступають функцією об-
раного варіанту економічної політики.
3 Глобализация и национальные финансовые системы. — М., 2005. — С. 296.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28446 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1811-3141 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T14:02:46Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки та прогнозування НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рибак, С.О. Лазебник, Л.Л. 2011-11-12T14:01:19Z 2011-11-12T14:01:19Z 2011 Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація / С.О. Рибак, Л.Л. Лазебник // Економічна теорія. — 2011. — № 1. — С. 37-51. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1811-3141 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28446 336.1/7(477) За допомоги економіко-математичного моделювання запропоновано конструювання стратегії інституційного розвитку в частині черговості реструктуризації фінансових механізмів. Це здатне визначати пріоритетні напрями розвитку фінансової системи і сфери ймовірного державного впливу, а господарювальним суб’єктам — сформувати параметри вибору на користь досконаліших відтворювальних процесів. Design of the strategy of institutional development in its aspect of the order of the restructuring of financial mechanisms by the tools economic and mathematical modeling is proposed in this work. Such design enables one to determine the priorities of development of financial system and the spheres of potential impact of governmental policies. It also enables the enterprises to work out the parameters for choosing the better restoration processes. uk Інститут економіки та прогнозування НАН України Економічна теорія Інституціональні проблеми економічного розвитку Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація Institutional Reforms of Finance and Economic Modernization: Econometric Illustration Article published earlier |
| spellingShingle | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація Рибак, С.О. Лазебник, Л.Л. Інституціональні проблеми економічного розвитку |
| title | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація |
| title_alt | Institutional Reforms of Finance and Economic Modernization: Econometric Illustration |
| title_full | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація |
| title_fullStr | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація |
| title_full_unstemmed | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація |
| title_short | Інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація |
| title_sort | інституційні реформи фінансової сфери й економічна модернізація: економетрична ілюстрація |
| topic | Інституціональні проблеми економічного розвитку |
| topic_facet | Інституціональні проблеми економічного розвитку |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28446 |
| work_keys_str_mv | AT ribakso ínstitucíiníreformifínansovoísferiiekonomíčnamodernízacíâekonometričnaílûstracíâ AT lazebnikll ínstitucíiníreformifínansovoísferiiekonomíčnamodernízacíâekonometričnaílûstracíâ AT ribakso institutionalreformsoffinanceandeconomicmodernizationeconometricillustration AT lazebnikll institutionalreformsoffinanceandeconomicmodernizationeconometricillustration |