Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра
Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. General...
Saved in:
| Published in: | Економічна теорія |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки та прогнозування НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28459 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра / Ю.М. Коваленко // Економічна теорія. — 2011. — № 2. — С. 58-68. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860043910739394560 |
|---|---|
| author | Коваленко, Ю.М. |
| author_facet | Коваленко, Ю.М. |
| citation_txt | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра / Ю.М. Коваленко // Економічна теорія. — 2011. — № 2. — С. 58-68. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічна теорія |
| description | Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини.
General characteristic of influence of the informal (traditional) norms on the financial sector of economy is given. The author suggests that the scope of economic research be broadened by engaging economic mentality and institutional trust. The model of an ethical economy-minded individual is displayed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:57:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 © Ю.Коваленко, 2011
УДК 330.101.5
Ю.М.Коваленко, канд. екон. наук
Національний університет державної податкової служби України
НЕФОРМАЛЬНІ НОРМИ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРА
ЕКОНОМІКИ: ЕКОНОМІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ
ТА ІНСТИТУЦІЙНА ДОВІРА
Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм
на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення
сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й
інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини.
У вітчизняних науковців уже не викликає сумніву те, що інституційний
розвиток країни, так само, як розвиток власне фінансового сектора еконо-
міки, забезпечується формальними правилами і неформальними (традицій-
ними) нормами. Формальні правила набувають жорстко фіксованої форми
і володіють публічним механізмом захисту. Їх дія має автоматичний харак-
тер, що не залежить від будь-яких зовнішніх обставин, через що зменшу-
ється невизначеність інституційного середовища фінансового сектора, ста-
ють можливим складні трансакції. На відміну від цих правил, неформальні
(традиційні) норми — ментальні стереотипи, звичаї, традиції, неписані коде-
кси і норми поведінки, господарська етика, культи, табу, релігійні, моральні,
етичні та соціальні норми, соціокультурне тло — позбавлені жорсткого ав-
томатизму і надають можливості для гнучкого пристосування до умов, що
змінюються. Але потрібно враховувати, що "…будь-яке суспільство ніколи
не є заданою онтологічною цілісністю, а складається з дій, взаємозв’язків
окремих індивідів, наділених до того ж різною біологічною і генетичною
спадковістю, різними психологічними особливостями і когнітивними здібно-
стями. Через це в суспільстві завжди існує опір інституційним перетворен-
ням, пов'язаний із різноманітними ціннісними уявленнями індивідів, а не
тільки з їхніми економічними інтересами"1. Так, більшість так званих ринко-
вих інституцій у фінансовому секторі, введених в Україні в 1990-ті роки,
працювали погано, передусім, не через слабку розвиненість механізмів
примусу, а через те, що вони відповідали віруванням і звичкам усієї сукуп-
ності акторів, тобто інституціалізація не була успішною.
Поширеною є позиція, що неформальні норми не укладаються
у традиційне розуміння предмета економічної теорії, тому не можуть пре-
тендувати на дослідження і розроблення в її рамках. На нашу думку, їх
оминати не можна, оскільки у фінансовому секторі реалізується економіч-
на поведінка акторів, що ввібрала в себе звичаї, норми, господарську
1 Пилипенко А.Н. Факторы достижения институционального равновесия // Науч-
ные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. — 2009. — Вып. 37-3. — С. 6.
Неформальні норми фінансового сектора економіки...
59
етику тощо. Особливо це стосується домогосподарств, для яких операції
на фінансовому ринку є альтернативним напрямом отримання додатково-
го доходу, наприклад, депозитні операції, операції з валютою тощо. Еко-
номісти-неокласики цю проблему ігнорували, вважаючи, що homo
economicus є скрізь однаковим. Сьогодні людина економічна поступилася
реальній людині з її думками, мотивами, ціннісно-нормативними спряму-
ваннями. Економіка не може не враховувати психологію й ідеологію, і ми
бачимо можливості культурної детермінації в розв’язанні економічних
проблем. Кожне економічне рішення має й соціокультурні, інституційні,
демографічні, географічні аспекти тощо. Від ступеня співробітництва еко-
номічної науки з іншими науками, перш за все філософією і соціологією,
залежатиме її розвиток, вибір проблем, вплив на реальну економіку2. Еко-
номісти дедалі частіше визнають, що "культура має значення"3, причому
надзвичайно велике. Можна погодитися з твердженням, що "погані зако-
ни" є наслідком "поганої культури"4, а "сьогоденна актуалізація проблеми
української ментальності пов’язана з тим, що необхідно знати, хто ми є,
аби будувати державу, адекватну нашій вдачі"5.
Тож неформальні (традиційні) норми потребують ґрунтовних дослі-
джень в історичному, етнокультурному й інституційно-цивілізаційному ви-
мірах. Як влучно зазначає у своїй нобелівській лекції Д.Норт, "…для ус-
пішного здійснення реформ необхідні зміни… світоглядних основ суспіль-
ства, оскільки рішення, які ухвалюють економічні агенти, залежать
у кінцевому підсумку від ментальних моделей"6.
Останніми роками феномен ментальності активно вивчають україн-
ські науковці, проте спеціальних досліджень природи й особливостей еко-
номічної ментальності та її впливу на функціонування економіки, тим біль-
ше фінансового сектора, практично немає. Р.Додонов, І.Бичко, О.Дончен-
ко, В.Пилипенко, О.Злобіна, Н.Соболєва, Є.Головаха, М.Попович, С.Крим-
ський, Ю.Пачковський, С.Пролєєв, І.Старовойт, О.Нельга, А.Ручка й інші
зосереджуються здебільшого на етнічній ментальності, ментальній зістав-
ності української та європейської філософських традицій, психоемоційно-
му світі українця як суб’єкта національної культури. Ще на початку ХХ сто-
ліття відомий український мислитель і економіст М.Туган-Барановський
акцентував на тому, що механізми і зміст господарчої діяльності суспіль-
ства багато в чому регулюються світом психологічних почуттів людини,
трудовими традиціями, релігійними настановами, національними самосві-
домістю і характером, духовним складом особистості, тобто тим, що
складає сутність ментального феномену7.
2 Философия экономики. — К., 2002. — С. 306.
3 Див.: Культура имеет значение. Каким образом ценности способствуют обще-
ственному прогрессу. — М., 2002.
4 Латов Ю.В. Что виновато — "плохие" законы или культурные традиции? // Обще-
ственные науки и современность. — 2002. — № 5. — С. 35.
5 Феномен нації: основи життєдіяльності. — К., 1998. — С. 179.
6 Норт Д. Функционирование экономики во времени. Нобелевская лекция // Оте-
чественные записки. — 2004. — № 6 (20). — С. 99.
7 Див.: Злупко С.М. Новаторство Михайла Туган-Барановського // Шлях перемоги.
— Львів, 1995. — С. 7.
Ю.М.Коваленко
60
В Україні інституціональна економічна теорія перебуває у процесі
становлення, і цим можна пояснити незначну кількість ґрунтовних науко-
вих праць, присвячених саме проблемам української економічної мен-
тальності, зокрема це праці В.Дементьєва, Т.Гайдай, колективу авторів під
керівництвом А.Гриценка8. Сьогодні, за умов імпортування інституцій та
інститутів у фінансову діяльність у нашій країні, а також глобалізації ринку
капіталу, дослідження економічної ментальності актуалізуються.
Російські дослідники, зокрема А.Олєйнік, Р.Нурєєв, Ю.Латов, Н.Ла-
тов, Т.Вуколова9, вважають, що економічну ментальність характеризують
економічні цінності та норми поведінки, властиві тим чи тим ступенем
представникам певної групи. Вона включає стереотипи споживання, нор-
ми і зразки взаємодії, організаційні форми, ціннісно-мотиваційне ставлен-
ня до праці та багатства, ступінь сприйняття (або несприйняття) закор-
донного досвіду тощо. У джерелах із філософії та психології ментальність
виражає, здебільшого, не індивідуальні установки людини, а безособистіс-
ний аспект суспільної свідомості, отже, характеризує синтез свідомості та
колективного несвідомого, що дає змогу виокремити в економічній мен-
тальності структурні рівні її реалізації: "…рівень несвідомого (підсвідо-
мість, колективне несвідоме, трансперсональна свідомість); рівень свідо-
мого (усвідомлення, рефлексія); рівень індивідуальної ментальності, єд-
ність свідомих і несвідомих (підсвідомих, трансперсональних) цінностей;
рівень неіндивідуальної ментальності (соціальної групи, співтовариства,
суспільства, єдність загальноприйнятих у їх межах ментальних рис і уста-
новок)"10. Широку варіативність і специфічність економічної ментальності
обумовлює її національний характер і релігійна приналежність. Тож можна
погодитися з визначенням Т.Гайдай, яка розуміє під ментальністю "…істо-
рично сформовану індивідуальну і суспільну економічну свідомість, сце-
нічний характер якої визначається біосоціальними факторами, культурною
своєрідністю, етнонаціональними й іншими особливостями носіїв мента-
льності"11. В широкому розумінні економічну ментальність можна визначи-
ти як таку, що обслуговує економічну сферу життєдіяльності людини і су-
спільства. "Цей порядок мислення і ця структура "психології" поєднують
у собі як свідоме (маються на увазі алгоритми, моделі, "звички" мислення
і поведінки), так і несвідоме (таке, що "спрацьовує" автоматично, на рівні
автоматизмів мислення й поведінки) при сприйнятті людиною тих чи інших
реальних або уявлюваних (умовних) ситуацій, а яких вона перебуває або
8 Дементьев В.В. Институциональная теория в Украине: направления исследова-
ний, особенности, перспективы // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая.
— Вып. 103-1. — 2006. — С. 17—31; Постсоветский институционализм — 2006:
Власть и бизнес. — Ростов-на-Дону, 2006; Гайдай Т.В. Парадигма інституціоналіз-
му: методологічний аспект: Монографія. — К., 2008; Институциональная архитекто-
ника и динамика экономических преобразований. — Харьков, 2008.
9 Олейник А.Н. Институциональная экономика. — М., 2000. — С. 702; Экономичес-
кая ментальность россиян: Тула — Россия — мир // www.iriss.ru/attach_download?
object_id=000150070125; Вуколова Т.С. Национальная экономическая менталь-
ность в эпоху рыночных реформ // Экономический вестник Ростовского государ-
ственного университета. — 2004. — № 1. — Т. 2. — С. 72—84.
10 Гайдай Т.В. Парадигма інституціоналізму: методологічний аспект. — С. 240.
11 Там же. — С. 241.
Неформальні норми фінансового сектора економіки...
61
які "програмує" як стратегію поведінки, — і все це стосовно до економічної
(господарської) сфери життєдіяльності людини та суспільства"12.
Зважаючи на роль ментальних норм у фінансовій поведінці, ми до-
слідили відповідність особливостей менталітету українців можливим пере-
творенням у фінансовому секторі економіки. В табл. 1 наочно продемон-
стровано дуалізм українського менталітету. Він має певні суперечні риси:
індивідуалізм — колективізм, мотивація у фінансовій діяльності — утриман-
ство, догматизм — прагнення нового.
Таблиця 1
Відповідність ментальних рис українців перетворенням
у фінансовому секторі
Потенціал
ментальних рис
Ментальні риси
Можливі перетворення
у фінансовому секторі
Індивідуалізм Здійснення фінансових операцій на свій
страх і ризик; оплата особистого внеску;
придбання як форма заохочення самого
себе; переважання особистих інтересів
над суспільними; покладання на себе, а
не на державу.
Прагнення до еко-
номічної самостій-
ності
Схильність до непокори; вибір організа-
ційних форм господарювання, які нада-
ють найбільшу економічну самостійність.
Терплячість Досягнення інвестиційних цілей; збіль-
шення інвестиційного горизонту фінан-
сових вкладень; розміщення коштів у
строкові вклади; страхування життя і
недержавне пенсійне забезпечення.
Ринковий
потенціал
Розвинена інтуїція Уловлювання коливань кон’юнктури фі-
нансового ринку, активний моніторинг;
швидкі управлінські рішення.
Наслідування Ефективне використання зарубіжного
досвіду; наслідування дій найближчого
оточення.
Мрійливість М’якість в управлінні; відсутність чітко
сформульованих цілей фінансової діяль-
ності і, тим більше, заходів щодо їх реа-
лізації; креативність.
Ринковий
потенціал
(неоднозначні
риси)
Консерватизм Високий авторитет керівника; інертне
сприйняття фінансових інновацій.
Недовіра до оточую-
чих і переважання
неформальних сто-
сунків
Недовіра до фінансових посередників;
на першому плані у фінансовій діяльнос-
ті міжособистісний фактор.
Нерозвиненість
фінансової культури
Відсутність моральних цінностей у галузі
правових відносин і відносин власності;
"гроші дістаються важкою працею".
Схильність до нера-
ціональних операцій
Недбале ставлення до обов’язків; недо-
опрацювання фінансових завдань; не-
обізнаність щодо можливостей фінансо-
вих операцій; розміщення капіталу в
один вид фінансового активу; невідповід-
ність активів і пасивів.
Антиринковий
потенціал
Утриманство Ускладнення фінансового управління
через необхідність постійного примусу.
12 Бондаренко О.В. Українська національна економічна ментальність і "дух капіта-
лізму" // Гуманітарний вісник ЗДІА. — 2009. — Вип. 37. — С. 171.
Ю.М.Коваленко
62
Заходи, які допомагають виокремити і використовувати потенціал
ментальних норм у розвитку фінансового сектора економіки, можна здій-
снювати на різних рівнях господарювання згідно з ієрархічною структурою
інституційного середовища (табл. 2). Звичайно, щоб вони проникли на всі
рівні інституційної системи хоча б мінімально, потрібен час. Бажано дати
можливість проявитися наслідкам спонтанних взаємодій, які приводять до
адаптації нових інституцій. Указане ще раз підтверджує важливість інтуїції
та спонтанності у фінансовому секторі та виправданість її включення до
змісту такої категорії, як інституція.
Таблиця 2
Заходи з культивування і використання ментальних норм на різних
рівнях інституційного середовища фінансового сектора
Рівень інституційного
середовища
Заходи
Мегарівень Формування позитивного іміджу країни за врахування колек-
тивізму і державності в переговорних процесах, готовність
до співпраці, готовність до ефективного використання за-
рубіжного досвіду.
Макрорівень Залучення домогосподарств до фінансових інститутів і ак-
тивізація індивідуального інвестування через створення за-
гальноукраїнської карти ментальності. Її мета — виявлення
сильних і слабких ментальних рис населення країни.
Створення загальноукраїнської соціально-психологічної
служби з відділеннями в регіонах і у фінансових установах,
завдання якої — складання карт ментальності, моделювання
конкретних систем заохочення домогосподарств до вкла-
дення коштів у фінансові установи.
Мезорівень Розроблення соціально-психологічними службами анкет, що
містять запитання про ставлення до грошей, багатства, ба-
гатих людей, інвестицій, страхування і пенсійного забезпе-
чення, забезпечення майбутнього, фінансових інститутів
тощо; до представників націй, які асоціюються з певними
видами фінансової діяльності та переважають у регіоні.
Ментальною базою цих перетворень є терпимість і конфе-
сійна толерантність.
Створення коучінг-центрів, які мають популяризувати ко-
лективне інвестування, в тому числі венчурне. Трансцен-
дентність і прагнення нового — норма цих перетворень.
Мікрорівень Формування корпоративної культури фінансового інституту
за використання елементів капіталістичної ментальності
(раціональність — прагнення збільшення доходів від фінан-
сових операцій як самоціль, прагнення інвестувати; чесність
— готовність виконувати зобов’язання; погодження на опри-
люднення негативної інформації про себе; самостійність —
індивідуалізм; прагнення до лідерства; прагнення до фінан-
сових інновацій; сприйняття фінансових ризиків.
Нанорівень Формування перспективних ціннісних основ фінансової дія-
льності з урахуванням сильних ментальних рис. Актуалізація
професійних знань, трансформація соціальних і фінансових
пріоритетів у кореляції з етнічними і культурними, які не
мають розходитися з економічними зисками. Подолання
розриву між ціннісними уявленнями і реальною фінансовою
поведінкою.
Використання освітніх можливостей для підвищення загаль-
ної фінансової культури, отримання нових професійних
знань у сфері фінансової діяльності.
Неформальні норми фінансового сектора економіки...
63
Розглянувши аспекти взаємодії національної економічної менталь-
ності та сутнісного рівня реформування фінансового сектора економіки,
приходимо до висновку, що реформи, які відбуваються в Україні, частково
відповідають українському менталітету (наприклад, національний колекти-
візм і ринковий індивідуалізм). Очевидно, що швидкість і якість фінансо-
вих реформ можна забезпечити тільки завдяки національній культурі та
традиціям. Проте в довгостроковій перспективі переважання неформаль-
них норм над формальними правилами може призвести до такого:
— коло учасників фінансових угод починає обмежуватися агентами,
яким властиво підтримання один з одним регулярних особистих контактів;
— скорочується термін фінансових операцій з метою зменшення ри-
зиків;
— відкривається широкий простір для зловживань і опортуністичної
поведінки, оскільки неформальні угоди формуються в загальних рисах і не
забезпечені надійними санкціями проти можливих зловживань;
— учасники фінансових операцій залишаються без захисту, а рівень
довіри між ними стає надзвичайно низьким.
Як відомо, остання обставина, тобто довіра, є необхідним елемен-
том будь-якої працездатної інституційної системи13 й особливою нефор-
мальною нормою в суспільстві, що відображає стосунки людей у всіх про-
явах діяльності14, в тому числі фінансової, оскільки будь-яка фінансова
операція ґрунтується саме на ній. У цьому разі виникає таке поняття, як
інституційна довіра — довіра до фінансових інститутів, які відіграють клю-
чову роль у формуванні та дотриманні суспільних "правил гри". Джерела-
ми такої довіри виступають: дружні стосунки, що виникли через тривалу
взаємодію; інтереси, коли довіра до контрагента базується на оцінці його
вигод і втрат від ослаблення партнера; етичні цінності та норми, які поді-
ляються партнером і породжують поведінку, що заслуговує на довіру15.
З цих позицій влучним є лаконічне визначення, згідно з яким довіру зво-
дять до доброзичливості партнера16, передусім фінансового інституту,
який опікується капіталом свого вкладника або інвестора, і "чим чесніше
сторони, тим глибшою є довіра між ними і нижчими трансакційні витра-
ти"17. Слід зазначити, що довіра не завжди приносить користь, а недовіра
— зло. Надлишок довіри може значно нашкодити, у той час, як здорова
недовіра може запобігти втратам або принести навіть користь18.
Прозорість фінансових відносин є надзвичайно важливою для за-
безпечення інституційної довіри до них з боку їх активних і потенційних
13 Fukuyama F. Trust: the Social Virtues and the Creation of Prosperity. — New York:
Free Press, 1995.
14 Малий І.Й. Інститут довіри та конкурентоспроможність національної економіки //
Теоретичні та прикладні питання економіки. — 2009. — № 19. — С. 11.
15 Див.: Клейнер Б.Г. Экономика России и кризис взаимных ожиданий // Обще-
ственные науки и современность. — 1997. — № 3. — С. 15—29.
16 Див.: Ring P.S. Structuring cooperative relationships between organizations // Stra-
tegic Management Journal. — 1992. — Vol. 13. — P. 485.
17 Корнаи Я. Честность и доверие в переходной экономике // Вопросы экономики.
— 2003. — № 9. — С. 55.
18 Пилипенко Г.М. Литвиненко Н.І. Економічна ментальність українців та проблеми
її діагностики у трансформаційній економіці // Науковий вісник НГУ. — 2009. —
№ 10. — С. 97.
Ю.М.Коваленко
64
учасників. Подібно до фінансової культури суспільства вона повільно нако-
пичується у процесі відтворення і може бути одночасно втрачена через не-
вдалі трансформації в системі господарювання. Неоінституціоналізм вихо-
дить із того, що у формуванні системи зобов’язань, що викликають довіру,
важливу роль відіграє перевірка часом; такі зобов’язання можуть утверди-
тися лише впродовж доволі тривалого періоду. Д.Норт справедливо зазна-
чає, що в економіці феодального типу для вкорінення відносин між владою
і підлеглими потрібна була зміна кількох поколінь, за цей час поступово
розширювався і "горизонт" фінансового планування монарха. В періоди
воєн і фінансових криз горизонт планування, зрозуміло, скорочувався19.
Укорінення норм і механізмів поведінки, які відтворюють дефіцит до-
віри, можна розглядати як інституційну пастку, певною мірою узагальнюю-
чу низку такого роду явищ в українській економіці. Сучасний стан фінан-
сового сектора економіки України і став заручником утрати довіри насе-
лення до фінансових установ після сертифікатної приватизації, руйнації
фінансових пірамід, побудованих довірчими товариствами, страховими
компаніями в середині 1990-х років, а також краху банків у різні роки не-
залежності України.
Усупереч міркуванням багатьох економістів, у тому числі західних,
які допомагали проводити реформи у країнах Центральної та Східної Єв-
ропи, формування поведінкових стандартів, що забезпечують функціону-
вання зобов’язань, які викликають інституційну довіру, не може автомати-
чно привести до загальної лібералізації відносин у фінансовому секторі
(наприклад, із виникненням нових фінансових інститутів, дозволом купівлі-
продажу іноземної валюти, появою фінансових інструментів і перетворен-
ням їх на об’єкт купівлі-продажу). Нам обов’язково потрібно брати до ува-
ги дослідження довіри в інших країнах, наприклад, такі, які здійснює
РR-агенція "Edelman PR Worldwide". 2009 року нею було проведено вже
десяте щорічне дослідження за програмою "Trust Barometer"20, де визна-
чено рівень довіри представників елітних соціальних груп близько 20 країн
до суспільних інститутів і організацій: держави, ЗМІ, бізнесу тощо. З 2007
року такі дослідження проводять і в Росії.
Наведемо деякі факти: найбільшою довірою у світі користуються бі-
знес і неурядові організації; в Італії, Японії, Росії та Іспанії вчені заслуго-
вують на найбільшу увагу як спікери, а в Польщі, Франції, Ірландії на пер-
шому місці за довірою є думка фінансового експерта або експерта в пев-
ній галузі; в Польщі найнижчий серед усіх країн рівень довіри до уряду;
в Росії цей показник зростає. У групі країн, що розвиваються, рівень дові-
ри в цілому є суттєво вищим, ніж у розвинених країнах. Цікаво, що 60%
інформованих респондентів віком від 25 до 64 років у 20 країнах відпові-
ли, що їм потрібно почути інформацію про компанію від трьох до п’яти
разів, щоб повірити, що вона заслуговує на увагу (годі й говорити про
недержавні пенсійні фонди й інститути спільного інвестування в Україні,
якщо українець узагалі не має інформації про їхню діяльність). Головний
19 Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование эконо-
мики. — М., 1997. — С. 15.
20 Докладніше див.: www.edelman.co.uk/trustbarometer.
Неформальні норми фінансового сектора економіки...
65
засновок глобального дослідження: бізнес, щоб повернути до себе довіру,
має працювати в партнерстві з державою. Особливо це стосується бан-
ківського сектора, який викликає найбільші підозри.
Згадане дослідження свідчить, що сучасний фінансовий ринок вирі-
зняється віртуальністю, а також переважанням не фундаментальних розві-
док і офіційних аналітичних матеріалів, а розмов, попереджень, публічних
виступів і прогнозів21. У своїх популярних працях "Торговий хаос" і "Нові
правила в біржевій торгівлі"22 Б.Вільямс доводить відсутність залежності
майбутнього і теперішнього стану фінансового ринку від моделей минуло-
го. Він вважає, що невдачі трейдерів, здебільшого, спричинено надмірною
довірою до аналітичних досліджень і фундаментальних розробок із теорії
торгівлі. Ефективність операції визначається "теорією хаосу" і психологіч-
ним настроєм трейдера в момент контакту з ринком. У сучасних умовах
ефективність фінансового сектора визначається людським фактором, со-
ціальною функцією, причому середній рівень освіти операторів ринку не
відповідає прискореному професійному прогресу. Так, дослідження
Е.Денісона доводять, що підвищення тільки загальноосвітнього рівня
сприяло зростанню доходів на душу населення на 15% у США, на 5% —
у Західній Європі, на 12% — в Англії. Г.Беккер висловився стосовно впливу
знань на економічне зростання так: "…коли руйнується вельми великий
обсяг знань, економіка втрачає основи для подальшого накопичення
знань, або втілених у людей, або реалізованих у технологіях, — а цей фак-
тор є принциповою умовою економічного зростання"23.
Як зазначають О.Яременко і Т.Розіт, "…фінансові ринки породили
уніфіковані моделі соціальної поведінки, націлені на максимальну іденти-
фікацію індивіда і мережевої системи… Сучасна структура відносин на
глобальному фінансовому ринку забезпечує реалізацію природного праг-
нення до максимальної індивідуалізації вигод і розмивання і десубєктиві-
зації відповідальності"24. Зростання фінансового сектора економіки, част-
ка якого складає сьогодні від чверті до третини ВВП, не могло не позна-
читися на збільшенні кількості фінансистів (наприклад, чисельність
фінансової корпорації "Citigroup Inc" досягла сотні тисяч осіб). Відповідно,
у 2008—2009 роках масштаби звільнення менеджерів перевершили всі ві-
домі в економічній історії. До речі, під час останніх кризових явищ між-
народне співтовариство досить швидко усвідомило, що це, передусім, —
криза довіри. Той самий "Citigroup Inc" упродовж доволі тривалого часу
запевнював, що банк не потребує допомоги. Проте американській владі
довелося витратити кілька мільярдів доларів на його рятування.
21 Див.: Ярёменко О.Л., Розит Т.В. Институциональные характеристики финансо-
вой глобализации // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. — 2009. —
Вып. 37-1. — С. 153—157.
22 Вильямс Б. Торговый хаос. Экспертные методики максимизации прибыли. — М.,
2005; Вильямс Б. Новые правила в биржевой торговле. Как извлечь прибыль из
хаоса: рынки акций, облигаций и фьючерсов. — М., 2000.
23 Цит. за: Лемещенко П.С. Институциональные закономерности и тенденции фун-
кционирования денежно-кредитной системы Беларуси // Белорусский экономиче-
ский журнал. — 2001. — № 1. — С. 21—30.
24 Ярёменко О.Л., Розит Т.В. Институциональные характеристики финансовой гло-
бализации. — С. 156.
Ю.М.Коваленко
66
"Citigroup" став не єдиним банком, що обманув інвесторів. Для широкої
спільноти висновок один: у сучасних умовах не варто довіряти звітам бан-
ків, виробничих компаній і заявам їх керівників. Експертний консенсус:
"Якщо влада і керівництво великих компаній не знають, що може з ними
трапитися, годі й говорити про інвесторів. Просто інвесторам не варто
довіряти нічому з того, що вони чують. Із цього випливає, що бізнес, хоча
і з певними застереженнями, але має нести свою частку відповідальності
за те, що відбувається"25.
Дослідження розвитку ринків капіталу в Україні, яке проводила Аген-
ція з міжнародного розвитку США (USAID), показало невтішні результати:
"…населення має відносно низьку думку про приватні організації, що на-
дають фінансові послуги. Приватним банкам довіряють близько 15% гро-
мадян України, далі йдуть страхові організації (11%) та інвестиційні фонди
(6%). Недержавним пенсійним фондам довіряють 5% респондентів"26. Тож
є над чим працювати і державним регуляторам, і Асоціації українських
банків (АУБ), і Українській асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), і Лізі
страхових організацій України (ЛСОУ), і професійним об’єднанням адміні-
страторів НПФ тощо. Реакцією на цю інформацію стало традиційне відмо-
вчування банкірів, УАІБ обмежилася короткою реплікою, адміністратори
НПФ очікують зовнішнього імпульсу до дискусії, а ЛСОУ підготувала прес-
реліз із перекручуванням фактів і маніпулюванням громадською свідоміс-
тю. Ключова фраза цього прес-релізу була такою: "…довіра населення до
страхових компаній вдвічі більша, ніж до НПФ", а наприкінці — теза про те,
що пенсійні активи НПФ на кінець 2009 року склали 885 тис. грн", хоча
справжня цифра була більшою в тисячу (!) разів. І ні слова про пенсійну
реформу, про причини громадської недовіри до фінансового сектора, по-
вна відсутність пропозицій із виправлення ситуації27.
Щодо довіри до державних фінансових інститутів, зокрема НБУ
і державних банків, то інтерес становить дослідження, проведене соціоло-
гічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень
імені О.Разумкова в лютому — березні 2009 року. Було опитано 2012 рес-
пондентів у 129 населених пунктах. Запитання стояло так: "Якби НБУ звер-
нувся до громадян із проханням здавати до державних банків власні ко-
штовні речі для підтримки національної валюти..?". Відповіді вражають:
більшість українців нічого не здали б, оскільки не вірять, що їхні внески
справді використають на підтримання національної валюти, а не розкра-
дуть (42,7%); 31,5% нічого не здали б, бо не мають коштовностей; 24,1%
нічого не здали б, оскільки вважають, що захист гривні — то не їхня про-
блема, для цього існує держава. І тільки 0,6% опитаних обов’язково здали
б свої коштовності, включаючи сімейні реліквії та обручки28.
В Україні дуже повільно усвідомлюють, що тут існує криза довіри.
Цьому можна знайти такі пояснення:
25 Пятенко С.В. Сапрыкина Т.Ю. Экономический кризис и личные финансы. — М.,
2009. — С. 64.
26 ukraine.usaid.gov/ukr.
27 Мельничук В. Кому вигідна неправда про довіру // http://www.epravda.com.ua/
columns/2010/08/3/243735/.
28 http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=439.
Неформальні норми фінансового сектора економіки...
67
— визнання кризи довіри заперечує офіційне трактування кризи, яке
зводиться до того, що в українській економіці все було добре, а проблеми
виникли через США і світову фінансову нестабільність;
— якщо це криза довіри, то заходи з її подолання мають бути дещо
іншими, а це вже зачіпає певні економічні інтереси;
— більшість людей вважає, що криза довіри — це щось із філософії
або психології, а з економікою і фінансами пов’язане мало.
Усе це свідчить про необхідність створення правових, інфраструктур-
них і адміністративних умов для організації на території України мережі
фінансових інститутів, які б забезпечували підвищення рівня інституційної
довіри, а також адаптували фінансові інструменти, умови їх випуску й обі-
гу до інвестиційних уподобань домогосподарств. Це передбачає:
- стимулювання розвитку небанківських фінансових посередників,
які б займалися також мікрофінансуванням;
- стимулювання розвитку фондових магазинів (центрів) і спеціалізо-
ваних розгалужених мереж розміщення цінних паперів;
- формування і диверсифікацію мережі банківського обслуговування;
- становлення агентської моделі продажу фінансових послуг;
- зниження попиту на готівкові гроші;
- підвищення частки заощаджень у фінансових активах за рахунок
зменшення споживчих витрат;
- повернення стимулів до страхування і відкладання коштів "на ста-
рість" із забезпеченням переважно приватного характеру управління на-
копиченнями;
- нормативно-правове закріплення і розвиток електронних грошей,
технологій електронних і мобільних платежів, а також дистанційного фі-
нансового обслуговування.
Не можна оминути той факт, що з’являється маса фінансистів, які
використовують новітні програмні продукти на фінансових ринках, що сут-
тєво змінює психологію бізнесу. По-перше, за рахунок нових фінансових
технологій та інструментів гроші дістаються легше; по-друге, за допомоги
хеджування можна практично уникнути ризиків. Сучасні фінансові техноло-
гії дозволяють включитись у гру великій кількості людей. І оскільки обсяги
операцій у світі зросли колосально, то з’явилася раніше немислима мож-
ливість використовувати навіть найнезначніший дохід із кожної операції.
Так, фінансовий посередник може отримати три центи з кожної акції, але
продавати кілька мільйонів акцій на день, причому купувати і продавати
одні й ті самі акції кілька разів. Проте за обвалу ринку все руйнується, як
картковий будиночок. Щодо хеджування, то воно не страхує глобальні ри-
зики. Слід зазначити, що "…на прагнення до ризику, яке зазвичай харак-
теризують як позитивну і специфічну для психології бізнесмена власти-
вість, в умовах глобалізації необхідно поглянути вже під іншим кутом"29.
Ми гадаємо, що назріла нагальна потреба підвищити культуру спо-
живання і змінити етичний вектор фінансової діяльності. Модель економі-
чної людини, запропонована А.Смітом — автором не тільки "Дослідження
29 Гринин Л.Е. Психология экономических кризисов // Историческая психология и
социология истории. — 2009. — № 2. — С. 96.
Ю.М.Коваленко
68
про природу і причини багатства народів", а і "Теорії моральних почуттів",
яка понад два сторіччя слугувала методологічною базою економіки, по-
требує подальшої модифікації. Як методологічна основа цього напряму
сучасної економіки інтерес становлять дослідження російських учених
Б.Генкіна і Н.Родіонової30.
В умовах розвитку фінансового сектора економіки людину економіч-
ну розумітимуть як типово раціонально діючий суб’єкт фінансового секто-
ра (підприємець, власник капіталу, споживач фінансової послуги), який
націлений на максимізацію задоволення особистих потреб за рахунок ви-
гідного вкладення капіталу у фінансові активи. Основним недоліком такої
людини можна вважати її віддалення від духовної природи. Тож виникає
потреба у створенні моделі етичної економічної людини, яка включатиме
такі елементи, як духовність, сумління тощо, необхідні для справедливого
партнерства у фінансовій сфері. На відміну від економічної людини, яка
егоїстично переслідує свої цілі, людина етична зайнята обґрунтуванням
власних уподобань і уточненням потреб з урахуванням їх суспільної кори-
сності; піклується про зростання власного потенціалу, що відкриває шлях
до задоволення потреб; діє в системі ринку, регульованого за допомоги
узгоджених етико-правових вимог співтовариств31. Це знаходить вираз
у тому, що критерій максимізації індивідуальної корисності обмежується
вимогою покращення якості життя людей, чиї інтереси прямо або побічно
торкаються фінансової діяльності. Запропоноване нами відрізняється від
поширеного в мікроекономіці поняття "раціональний індивід", якого харак-
теризують такі риси: він керується лише власним інтересом, діє як авто-
номна одиниця щодо ухвалення рішень, є максималістом, тобто здійснює
вибір із метою максимізації власного задоволення32.
Отже, дослідження показало, що економічна ментальність та інсти-
туційна довіра як неформальні (традиційні) норми фінансового сектора
економіки є складними феноменами, що набувають різних форм. Україна
перебуває на тому етапі, коли ще не сформувалися чіткі "правила гри".
Неформальні (традиційні) норми мають більше значення, ніж формальні.
Головним критерієм успіху реформ у фінансовому секторі економіки й од-
ночасно умовою їх подальшої реалізації є зміна поведінки провідних еко-
номічних суб’єктів. Реформи мають шанс на успіх тільки в тому разі, якщо
вони зможуть наблизити поведінку фінансових інститутів і споживачів фі-
нансових послуг до ринкових стандартів. У цьому зв’язку моніторинг змін,
що відбуваються на рівні економічної ментальності й інституційної довіри,
є принципово важливим і має здійснюватися на регулярній основі.
30 Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учебник. — Изд. 6-е, доп. — М.,
2006; Родионова Н.В. Модель "экономичного человека" как методологическая
основа экономики инновационного типа // Журнал институциональных исследова-
ний. — 2009. — № 1. — С. 272—277; Родионова Н.В. Модель этичного "экономичес-
кого человека" // Человек и труд. — 2006. — № 3. — С. 20—28.
31 Див.: Медоуз Д.Х. Пределы роста: доклад по проекту римского клуба "Сложное
положение человечества". — 2-е изд. — М., 1991.
32 Див.: Горняк О.В., Доленко Л.Х. Еволюція взаємодій ринкових та ієрархічних
структур // Економічна теорія. — 2006. — № 2. — С. 38.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28459 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1811-3141 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:57:13Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут економіки та прогнозування НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваленко, Ю.М. 2011-11-12T15:50:54Z 2011-11-12T15:50:54Z 2011 Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра / Ю.М. Коваленко // Економічна теорія. — 2011. — № 2. — С. 58-68. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1811-3141 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28459 330.101.5 Подано загальну характеристику впливовості неформальних (традиційних) норм на функціонування фінансового сектора економіки. Запропоновано розширення сфери економічних досліджень за рахунок залучення економічної ментальності й інституційної довіри. Показано модель етичної економічної людини. General characteristic of influence of the informal (traditional) norms on the financial sector of economy is given. The author suggests that the scope of economic research be broadened by engaging economic mentality and institutional trust. The model of an ethical economy-minded individual is displayed. uk Інститут економіки та прогнозування НАН України Економічна теорія Політекономія Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра Informal Norms in Financial Sector of Ukrainian Economy: Economic Mentality and Institutional Trust Article published earlier |
| spellingShingle | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра Коваленко, Ю.М. Політекономія |
| title | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра |
| title_alt | Informal Norms in Financial Sector of Ukrainian Economy: Economic Mentality and Institutional Trust |
| title_full | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра |
| title_fullStr | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра |
| title_full_unstemmed | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра |
| title_short | Неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра |
| title_sort | неформальні норми фінансового сектора економіки: економічна ментальність та інституційна довіра |
| topic | Політекономія |
| topic_facet | Політекономія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28459 |
| work_keys_str_mv | AT kovalenkoûm neformalʹnínormifínansovogosektoraekonomíkiekonomíčnamentalʹnístʹtaínstitucíinadovíra AT kovalenkoûm informalnormsinfinancialsectorofukrainianeconomyeconomicmentalityandinstitutionaltrust |