Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів

Розкрито окремі аспекти правового режиму договору міжнародної купівлі-продажу та інших, близьких договорів (купівлі-продажу, поставки, міни, лізингу, агентського договору, міжнародного договору на виготовлення товару з давальницької сировини) та визначено критерії їх відмежування. Раскрыты отдельные...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
Datum:	2010
1. Verfasser:	Дерев’янко, Б.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2010
Schlagworte:	Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28488
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів / Б.В. Дерев’янко // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 53-57. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859806396095135744
author	Дерев’янко, Б.В.
author_facet	Дерев’янко, Б.В.
citation_txt	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів / Б.В. Дерев’янко // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 53-57. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
description	Розкрито окремі аспекти правового режиму договору міжнародної купівлі-продажу та інших, близьких договорів (купівлі-продажу, поставки, міни, лізингу, агентського договору, міжнародного договору на виготовлення товару з давальницької сировини) та визначено критерії їх відмежування. Раскрыты отдельные аспекты правового режима договора международной купли-продажи и других, близких договоров (купли-продажи, поставки, мини, лизинга, агентского договора, международного договора на изготовление товара с сырья) и определены критерии их отмежевания. The paper deals with some aspects of the legal regime for the international purchase-sale contract and other related contracts, such as contracts of purchase sale, delivery, mini, leasing, agent, international contract for production of goods from customer’s raw material. The criteria to separate them are defined.
first_indexed	2025-12-07T15:16:46Z
format	Article
fulltext	2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 53 Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності законів про працю України (справа про тлумачен- ня терміна «законодавство») // Офіційний вісник України. – 1998. – № 32. – С. 59. 17. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144. 18. Хозяйственное право : учебник / В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский, В. В. Хахулин и др. ; под ред. Мамутова В. К. – К. : Юринком Интер, 2002. – 912 с. 19. Про зовнішньоекономічну діяльність : За кон України від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 3. – Ст. 78. 20. Юсупов В. Визначеність зовнішньо- економічної політики держави – основний чин- ник її законодавчого забезпечення / В. Юсупов // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 82–85. 21. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті : Закон України від 23 вересня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 40. – Ст. 364. 22. Про операції з давальницькою сиро- виною у зовнішньоекономічних відносинах : Закон України від 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 32. – Ст. 255. 23. Про державне регулювання імпорту сіль- ськогосподарської продук ції: Закон України від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 44. – Ст. 281. 24. Про застосування спеціаль них заходів щодо імпорту в Україні : Закон України від 22 груд- ня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 4. – Ст. 55. 25. Про захист національно го товаровироб- ника від демпінгового імпорту : Закон України від 22 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9. – Ст. 65. 26. Про регулювання товарообмін них (бар- терних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності : Закон України від 23 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 5–6. – Ст. 44. 27. Иванов Г. Г. Международное частное мор- ское право / Г. Г. Иванов, А. Л. Маковский. – Ленинград, 1984. – 197 с. 28. Звіт Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі. – Режим доступу : http: //zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=981_c62. Надійшла до редакції 16.04.2010 р. © Б. В. Деревянко, 2010 УДК 339.5:346.3 Б. В. Деревянко, канд. юрид. наук, завідувач кафедри, Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Є. О. Дідоренка ВІДМЕЖУВАННЯ ДОГОВОРУ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ВІД ІНШИХ ДОГОВОРІВ Необхідність відмежування договору між- народної купівлі-продажу продукції виклика- на тим, що при розгляді спорів міжнародни- ми судами в залежності від виду договору від- повідальність сторін може різнитися (при цьо- му за різними договорами відповідати будуть суб’єкти, що є різними сторонами договорів). Питання договірного права активно до- сліджувалися вітчизняними і російськими вченими В. К. Мамутовим, В. В. Лаптєвим, М. І. Бра гінським, В. В. Вітрянським, О. М. Бе ляневич, Н. О. Саніахметовою, О. М. Вінник, М. Г. Розенбергом та іншими, однак значна кількість проблем у договірно- му праві залишається, а дослідження співвід- ношення різних зовнішньоекономічних дого- ворів завжди є актуальним. Метою даної статті є визначення крите- ріїв відмежування договору міжнародної купівлі- продажу від інших близьких договорів. 54 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1 Проблемы развития внешнеэкономической деятельности Найбільш близькими до договору між- народної купівлі-продажу є загальні та спе- ціальні господарсько-правові та цивільно- правові договори. Серед них ГК України у пункті 4 ст. 263 називає договори поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, оренди, міни (бартеру), лізингу. Детальніше положення цих договорів розкриваються в інших нормах глави 30 «Особливості правового регулювання госпо- дарсько-торговельної діяльності»: параграф 1 – договір поставки (ст. 264–271); параграф 2 – договір контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 272–274); параграф 3 – договір енергопостачання (ст. 275–277); параграф 5 – договір оренди та договір лізингу (ст. 283–291 та 292 відповідно); параграф 6 – договір міни (бартеру) (ст. 293) [1]. ЦК України в підрозділі 1 «договірні зо- бов’язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов’я- зань» у параграфі 2 називає договір роздрібної купівлі-продажу (ст. 698–711); у параграфі 3 – договір поставки (ст. 712); у параграфі 4 – дого вір контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 713); у параграфі 5 – договір по- стачання енергетичними та іншими ресурсами; у параграфі 6 – договір міни (ст. 715–716) [2]. Для об’єктивного порівняння договору міжнародної купівлі-продажу з цими до го- ворами слід визначити його основні ознаки. Договір купівлі-продажу в міжнародній тор- гівлі має таку саму юридичну характеристику, яку має договір внутрішньої купівлі-продажу, тобто він є двостороннім, оплатним і консенсуальним. Договір міжнародної купівлі-продажу є двостороннім, оскільки права та обов’язки за договором мають обидві сторони: продавець зобов’язується передати покупцеві певне майно у власність і вправі вимагати сплатити за це зумовлену договором суму грошей; покупець вправі вимагати передачі йому купленого майна, якщо продавець ухиляється від передачі проданої речі. Двосторонній характер договору купівлі-продажу визначає і взаємообумовленість зобов’язань сторін. Договір міжнародної купівлі-продажу є оплатним, оскільки набуваючи товар у влас- ність, покупець сплачує продавцеві зумовлену договором ціну товару. Договір міжнародної купівлі-продажу є також консенсуальним: права і зобов’язання у ньому виникають у сторін одразу з моменту досягнення згоди за всіма умовами договору. Разом з тим, за вірною думкою Г. К. Дмит- рієвої: «У порівнянні з внутрішніми цивільно- правовими угодами (господарськими дого во- рами) зовнішньоекономічні угоди мають ве- лику специфіку, що не дозволяє їх змішувати з однойменними договорами у внутрішньому обігу» [3, с. 92]. Це зумовлено рядом факторів і тим, що, по-перше, сторони таких договорів знаходяться в різних державах; по-друге, в їх відносинах завжди присутні певні формальні вимоги (спеціальний порядок укладення чи підписання договору, вимога про схвалення чи попередній дозвіл тощо); по-третє, зміст відносин сторін має специфічні умови, які викликані тим, що: а) товари зазвичай перетинають державний кордон; б) для ввезення й вивезення товарів зазвичай потрібен дозвіл компетентних органів і часто це можливо в межах імпортних і експортних квот; в) товари транспортуються на великі відстані з перевантаженнями в дорозі; г) в якості засобів платежу використовуються різні валюти; ґ) існує ризик неможливості виконання договорів у результаті політичних змін тощо. Іншими словами, у порівнянні з договором купівлі-продажу у внутрішньому обігу, договір міжнародної купівлі-продажу має ряд важливих юридичних особливостей. Вони знаходять прояв у статусі суб’єктів (сторін) і формі до- говору, в його умовах, а також у способах ви- рішення спорів між ними, що виникають внаслідок невиконання умов договору. Крім цього, правова природа договору міжнародної купівлі-продажу є господарсько- правовою. А тому цей договір більш схожий з договором поставки, який відмежовують від купівлі-продажу за двома критеріями: у договорі поставки момент виконання договору не спів- падає з моментом укладення; договір поставки призначено для забезпеченян довготривалих поставок сировини з метою її використання в підприємницьких відносинах [4, с. 380]. Близьким до договору міжнародної купівлі- продажу за правовою природою є договір міни. Особливістю правового регулювання міжнародної купівлі-продажу є те, що вона різко протиставляється товарообмінним зов- нішньо торговим угодам. Пояснення цьому є у причинах суто економічного характеру. Так, «зустрічна торгівля не є найвигіднішою формою міжнародної торгівлі. Вона не відповідає розробленій у межах ГАТТ (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі) і підтримуваній нею концепції відкритої, заснованої на розрахунках 2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 55 Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності готівкою багатосторонньої системи торгівлі... Зустрічна торгівля, маючи своєю метою взаємне збалансування угод, призводить до того, що сторони втрачають ті очевидні переваги, що надаються багатосторонньою торгівлею. Зустрічна торгівля замість конкуренції, притаманної ринковим відносинам, веде до взаємної прив’язки цін» [5, с. 220]. Тобто, у сфері зовнішньоекономічної діяльності до- говори купівлі-продажу та міни є принципово різними правовими інститутами, оскільки норми міжнародних конвенцій, які присвячені регулюванню міжнародної купівлі-продажу, не можуть застосовуватися до договорів міни, хоча дане питання й досі обговорюється в науковій літературі. На користь різниці договорів свідчить ст. 78 Віденської конвенції (Віденську Конвенцію про договори міжнародної купівлі- продажу товарів було розроблено Комісією ООН із права міжнародної торгівлі і відкри- то для підписання 11 квітня 1980 р. Конвенція набрала чинність 1 січня 1988 р.; в Україні на- брала чинність 1 вересня 1991 р.), в якій термін «прострочена сума» та інші схожі поняття в інших статтях вказують на те, що згідно із правилами Конвенції зустрічне задоволення повинно бути виражене у грошовій формі [6; 7]. Беручи до уваги названі обставини, можна зробити висновок, що необхідність відмежування договору міжнародної купівлі- продажу від договору міни зумовлена тим, що від його результатів залежить визначення застосовуваного законодавства. Факт уплати ціни товару у грошовій формі слугує підставою для кваліфікації договору купівлею-продажем, а не міною. Однак досить поширеними у міжнародній торгівлі є ситуації, коли ціна товару сплачується частково у грошовій формі, а частково – у товарній. Аналіз міжнародних актів не дає однозначного трактування таким ситуаціям. Однак такий договір має кваліфікуватися як єдиний – або міжнародної купівлі-продажу, або бартеру. На нашу думку, одним із критеріїв від- несення договору до першого чи другого виду є структура зустрічного відшкодування. Якщо, наприклад, згідно з умовами договору покупець має сплатити вартість придбаного товару у наступному співвідношенні: 80 % ціни товару відшкодовується у грошовій формі, а 20 % – у товарній, то в даному випадку обґрунтованим буде кваліфікувати договір договором купівлі- продажу. У випадку співвідношення 50 % на 50 % слід вже звертати увагу на зміст угоди. Наприклад, якщо в договорі міститься умова про зустрічну поставку з одного боку – 200 тонн чавуну, а з іншого боку – 500 тонн замороженої яловичини з умовою, що різниця у вартості сплачується стороною, в якої склалося від’ємне сальдо, то навряд чи дана угода буде кваліфікуватися договором купівлі- продажу. Однак окремі автори вважають, що така угода буде купівлею-продажем, оскільки вона передбачає, нехай і незначні, але грошові розрахунки [8, с. 12]. На підтвердження цього в англійському праві є прецедентна справа, коли угода з обміну 52 волів на 100 кварт ячменю з доплатою невеликої суми була кваліфікована як купівля-продаж [9, p. 7]. Відмежовує договори також спеціальне правило, що діє в договорі міни і визначає момент переходу права власності на обмінювані товари, що істотно відрізняється не тільки від норм, які регулюють договір купівлі- продажу, а й від загальних положень про договір. Відповідно до ст. 715 ЦК України право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань з передання майна обома сторонами [10, с. 79]. З урахуванням усього сказаного слід зробити висновок, що відмежування договору міжнародної купівлі-продажу від договору міни при відсутності чітких критеріїв можливе шляхом детального аналізу усіх обставин техніко-юридичного та суб’єктивного характеру. Крім бартерних договорів, схожими з договорами купівлі-продажу, є договори лізин гу. Поширення лізингу постало причиною розроб- ки в межах УНІДРУА (Міжнародного Інституту Уніфікації Приватного права) Оттавської конвенції про міжнародний фі нансовий лізинг 1988 року [11]. У сфері зовнішньоекономічної діяльності в більшості лізингових договорів кінцевою метою є продаж товару [9, p. 10]; у найбільш загальній формі лізинг – це продаж машин і обладнання спо живачам з відстрочкою платежу [12, с. 31; 13, с. 18]. В якості критеріїв відмежування можна використовувати наявність прав і обов’язків, що не притаманні одному чи іншому договору. Так, наприклад, в лізингових договорах часто зустрічається умова про те, що постачальник обладнання чи лізингова компанія зобов’язані здійснювати технічне обслуговування май- на протягом строку дії договору, а також консультувати орендатора з технічних питань. 56 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1 Проблемы развития внешнеэкономической деятельности Подібні зобов’язання слід відрізняти від зобов’язань продавця з ремонту проданого майна протягом гарантійних строків, оскільки строк дії вказаних зобов’язань постачальника поставлено в залежність не від гарантійних строків, як це є в договорі купівлі-продажу, а в залежність від строка дії договору лізингу. Також за загальним правилом у договорі міжнародної купівлі-продажу право власності виникає у покупця з моменту передачі майна або в інший момент за згодою сторін (можливо і з моменту сплати останнього платежу), а при лізингових угодах наймодавець залишається власником переданого майна до кінця строку дії договору. І лише після цього можливий перехід права власності до наймача. Також строк дії договору лізингу залежить від розрахованого строку господарської експлуатації об’єкта, а в договорі купівлі-продажу з розстрочкою строк визначається іншими факторами. Крім цього, ціна в договорі лізингу або загальна сума періодичних платежів містить в собі суму амортизаційних відрахувань і проценти за користування кредитом. Тому загальна сума періодичних платежів у договорі лізингу значно вище ціни майна при договорі купівлі-продажу. Названі критерії допомагають з достатнім ступенем надійності відмежувати договір міжнародної купівлі-продажу від договору міжнародного фінансового лізингу. Близьким до договору купівлі-продажу є агентський договір. За окремими оцінками, від половини до 2/3 товарів у сфері зовнішньої торгівлі продаються через посередників [14, с. 44]. Слід зазначити, що є різні види договорів представництва, комісії, агентських договорів. При цьому в національних системах різних країн використовуються різні терміни при його визначенні [15, с. 68–69]. Особливі складнощі можуть бути коли агент за договором діє від власного імені. Для відмежування договорів можна використовувати критерії, вироблені міжнародними комерційними арбітражними судами. Так у практиці міжнародних судових органів була справа, коли одне підприємство (X) звернулося з позовом до іншого (Y), яке згідно з договором здійснило постачання на адресу першого 230 тонн польської яловичини, яка виявилася неякісною. При розгляді спору постало питання про кваліфікацію договору. Позивач вважав, що між ними був твердий договір купівлі-продажу і вимагав відшкодування збитків, завданих низькою якістю товару. Відповідач відзначав, що виконував комісійне доручення позивача і не несе відповідальності за виявлені дефекти. Судовими органами даний договір було кваліфіковано як агентський договір за наступними підставами: а) відповідач отримав від позивача попередню згоду на ціну за кожною угодою, що підтверджує його дії в інтересах позивача; б) усі витрати з оплати вартості то- вару, його транспортування, страхування, конт- рольних перевірок сплачувалися позивачем; в) відповідач зобов’язався звітувати перед по- зивачем про виконання контракту. Якщо це не передабчено в самих договорах, то за загальними правилами до агентського договору (договору комісії) застосовується право країни знаходження комісіонера, а до договору купівлі-продажу – продавця. Близькими до договору міжнародної купівлі- продажу є так звані міжнародні «договори на виготовлення товару з давальницької си- ровини». За такими договорами одна сторона постачає товар іншій стороні для переробки і наступного ввезення назад. На такі договори не поширюється чинність Віденської конвенції. Її вплив не поширюється також на договори, що передбачають поряд з поставкою товару також виконання робіт чи надання послуг, якщо зобов’язання сторони – постачальника товарів полягають в основному у виконанні роботи чи у наданні інших послуг (договори підряду та ін.). Іншими словами, договори міжнародної купівлі-продажу відрізняються від близьких за змістом договорів тим, що у них зобов’язання із поставки є основним. Для прикладу, укладений німецькою та російською організаціями контракт містив по- ложення про поставку обладнання, монтажні та геодезичні роботи, роботи з пуску в експлуатацію і розробку техніко-економічного обґрунтування проекту. Оскільки вартість поставленого облад- нання перевищувала 50 % загальної вартості контракту, то Міжнародний комерційний арбіт- ражний суд при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації вирішив, що зобов’язання за контрактом в основному полягає у поставці обладнання. На цій підставі контракт було визнано договором міжнародної купівлі-продажу, було застосовано до нього Віденську конвенцію, а субсидіарно – право країни продавця (справа Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Російської Федерації № 356/1999, рішення від 30 травня 2000 р.) [16, с. 50–51]. 2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 57 Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності У міжнародній практиці також зуст- річаються договори, що носять змішаний характер. У теорії відносно таких конкуруючих договорів пропонується застосування правила «У випадку, якщо зобов’язання містить кілька суперечливих одна іншій умов (конкуренція умов зобов’язання), то за основу береться та умова, яка відповідає основному зобов’язанню» [17, с. 11]. На практиці такі договори частіше за все регулюються національним правом. Зокрема, у зовнішньоекономічній практиці не рідкими є випадки, коли зустрічаються так звані «договори купівлі-продажу (поставки) з відстрочкою платежу», а насправді містять ряд умов, що не притаманні договорам купівлі- продажу товарів, таких як складування, зберігання товарів, проведення маркетингу, оплата товару після його реалізації, повернення нереалізованих товарів та ін. Найчастіше за все міжнародні судові та арбітражні органи не визнають такі комплексні договори договорами міжнародної купівлі-продажу товарів, а вва- жають, що за своєю юридичною природою це змішані договори особливого виду, які мають особливі умови і регулюються різним законодавством, а не Віденською конвенцією, що визначає правовий режим договорів між- народної купівлі-продажу. Отже, договір купівлі-продажу у міжнародній торгівлі має таку саму юридичну характеристику, яку має договір внутрішньої купівлі-продажу, тобто є двостороннім, оплатним і консенсуальним. Проте він має особливості, пов’язані із зовнішньоекономічними особливостями: сто- рони договору знаходяться в різних державах; у відносинах завжди присутні певні формальні вимоги (спеціальний порядок укладення чи підписання договору, вимога про схвалення чи попередній дозвіл тощо); зміст відносин між сторонами має специфічні умови. У роботі на- ведено критерії відмежування договору міжна- родної купівлі-продажу від зовнішньоекономіч- них договорів міни (бартеру), лізингу, агентських угод, міжнародних договорів на виготовлення товару з давальницької сировини. Ефективне застосування цих та інших критеріїв судовими органами повинно сприяти вірній класифікації різних зовнішньоекономічних договорів. Література 1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462. 2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461. 3. Дмитриева Г. К. Международное частное право / Г. К. Дмитриева, А. С. Довгерт, В. П. Панов и др. – М. : Юрист, 1993. – 612 с. 4. Саниахметова Н. А. Юридический спра- вочник предпринимателя / Н. А. Саниахметова. – Харьков : Одиссей, 2002. – 960 с. 5. Шмиттгофф К. М. Экспортная торговля : науч.-практ. пособие / К. М. Шмиттгофф. – Изд. 9-е. – М. : Междунар. отношения, 1990. – 440 с. 6. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року. – Режим доступу : http: www.rada.gov.ua. 7. Про приєднання Української Радянської Соціалістичної Республіки до Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 23 серпня 1989 р. № 7978-XI. – Режим доступу : http: www.rada.gov.ua. 8. Болингер В. Ф. Внешнеторговый бартер (Правовые аспекты) / В. Ф. Болингер. – М. : Междунар. отношения, 1993. – 274 с. 9. Atiyah P. S. The Sale of Goods. – L., 1988. – 112 р. 10. Станіславський В. Реалізація продукції на- сінництва за договором міни / В. Станіславський // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 9. – С. 78–82. 11. Про міжнародний фінансовий лізинг : Конвенція УНІДРУА від 28 травня 1988 року. – Режим доступу : http: www.rada.gov.ua. 12. Гайнетдинов М. Лизинг – выгодная форма предпринимательства / М. Гайнетдинов // Хозяйство и право. – 1994. – № 5. – С. 28–33. 13. Чекмарева Е. Экономическая сущность лизинга / Е. Чекмарева // Хозяйство и право. – 1994. – № 4. – С. 15–19. 14. Рябиков С. Агентские договоры в праве Англии и Франции / С. Рябиков // Внешняя торговля. – 1984. – № 4. – С. 41–53. 15. Назаренко В. Поняття договору комісії як інституту непрямого представництва в розвинутих країнах / В. Назаренко // Підприємництво, госпо- дарство і право. – 2008. – № 1. – С. 67–71. 16. Розенберг М. Г. Из практики Меж- дународного коммерческого арбитражного суда при ТПП РФ / М. Г. Розенберг // Хозяйство и право. – 2002. – № 1. – С. 50–54. 17. Елисеев В. О конкурирующих договорах / В. О. Елисеев // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 8. – С. 9–11. Надійшла до редакції 03.03.2010 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28488
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2223-6651
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:16:46Z
publishDate	2010
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Дерев’янко, Б.В. 2011-11-12T23:07:21Z 2011-11-12T23:07:21Z 2010 Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів / Б.В. Дерев’янко // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 53-57. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2223-6651 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28488 339.5:346.3 Розкрито окремі аспекти правового режиму договору міжнародної купівлі-продажу та інших, близьких договорів (купівлі-продажу, поставки, міни, лізингу, агентського договору, міжнародного договору на виготовлення товару з давальницької сировини) та визначено критерії їх відмежування. Раскрыты отдельные аспекты правового режима договора международной купли-продажи и других, близких договоров (купли-продажи, поставки, мини, лизинга, агентского договора, международного договора на изготовление товара с сырья) и определены критерии их отмежевания. The paper deals with some aspects of the legal regime for the international purchase-sale contract and other related contracts, such as contracts of purchase sale, delivery, mini, leasing, agent, international contract for production of goods from customer’s raw material. The criteria to separate them are defined. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів Отмежевание договора международной купли-продажи от других договоров Separation of the international purchase-sale contracts from other contracts Article published earlier
spellingShingle	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів Дерев’янко, Б.В. Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності
title	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів
title_alt	Отмежевание договора международной купли-продажи от других договоров Separation of the international purchase-sale contracts from other contracts
title_full	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів
title_fullStr	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів
title_full_unstemmed	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів
title_short	Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів
title_sort	відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів
topic	Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності
topic_facet	Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28488
work_keys_str_mv	AT derevânkobv vídmežuvannâdogovorumížnarodnoíkuplíprodažuvídínšihdogovorív AT derevânkobv otmeževaniedogovorameždunarodnoikupliprodažiotdrugihdogovorov AT derevânkobv separationoftheinternationalpurchasesalecontractsfromothercontracts

Відмежування договору міжнародної куплі-продажу від інших договорів

Institution

Ähnliche Einträge