Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини)
У статті визначено перспективні напрями модернізації законодавства України про зовнішньо-економічну діяльність з урахуванням німецького досвіду державного регулювання економічної політики в цій сфері. В статье определены перспективные направления модернизации законодательства Украины о внешнеэкономи...
Saved in:
| Published in: | Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28490 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) / Н.М. Дятленко // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 65-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860159195589902336 |
|---|---|
| author | Дятленко, Н.М. |
| author_facet | Дятленко, Н.М. |
| citation_txt | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) / Н.М. Дятленко // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 65-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України |
| description | У статті визначено перспективні напрями модернізації законодавства України про зовнішньо-економічну діяльність з урахуванням німецького досвіду державного регулювання економічної політики в цій сфері.
В статье определены перспективные направления модернизации законодательства Украины о внешнеэкономической деятельности с учетом немецкого опыта государственного регулирования экономической политики в этой сфере.
The paper shows perspective ways of updating modern legislation on the foreign economic activity taking into account the experience of Germany in the government regulation of the economic policy in this sphere.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 65
Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності
© Н. М. Дятленко, 2010
УДК 339.5[(430.1)+(430.2)] Н. М. Дятленко,
канд. юрид. наук,
старший науковий співробітник,
Інститут економіко-правових
досліджень НАН України, м. Донецьк
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЄС (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНИ)
На даний час, коли більшість країн світу, у
тому числі Україна, перебувають у складних еко-
номічних умовах господарювання через негатив-
ні наслідки фінансової кризи, актуалізується пи-
тання про здійснення на державному рівні раці-
ональної, збалансованої зовнішньо економічної
політики. Вступ України до Світової організа-
ції торгівлі накладає певні обов’язки щодо при-
ведення нормативної бази у сфері зовнішньо-
економічної діяльності у відповідність зі світо-
вими стандартами. Втім швидкий перехід від
протекціоністської політики в зовнішніх торго-
вельних відносинах України до ліберальної по-
требує пошуку «золотої середини» у процесі ви-
бору правових заходів аби забезпечити, з одного
боку, приток інвесторів, а з іншого – захист ін-
тересів національного товаровиробника. Отже,
саме вищенаведеним обумовлюється актуаль-
ність теми обраного дослідження.
Досвід правового регулювання зовніш-
ньоекономічних відносин у країнах-учасницях
ЄС аналізувався в роботах В. К. Мамутова
[1], Г. Л. Знаменського [2], І. П. Кияниці [3].
Крім того, вказана проблема висвітлювала-
ся в роботах російських дослідників, зокрема,
А. В. Грибачова, П. А. Даманова, І. Л. Іванова,
Я. Ю. Климова, А. М. Суміна, Т. Д. Аіткулова,
Л. Ю. Василевської, В. В. Єгорова, А. Г. Давтяна,
С. С. Треушнікова, Є. А. Кравченко та ін. Втім
недостатньо дослідженим і таким, що потребує
подальшого аналізу, залишається питання пошу-
ку раціональних способів адаптації вітчизняного
законодавства у сфері зовнішньоекономічної ді-
яльності до вимог Європейського законодавства.
Метою дослідження є визначення пер-
спективних напрямів модернізації законодав-
ства України про зовнішньоекономічну діяль-
ність з урахуванням німецького досвіду в цій
сфері.
Відразу треба відзначити, що дане дослі-
дження здійснюватиметься з урахуванням док-
тринальних розробок провідних німецьких вче-
них, зокрема Юргена Пелки. У своїй роботі з гос-
подарського права ФРН «Довідник з господар-
ського права» автор структурно виділяє окремий
розділ «Зовнішньоекономічна діяльність», в яко-
му розкриває особливості імплементації норм
права ЄС у правову матерію німецького законо-
давства у частині державного регулювання зо-
внішньоекономічної діяльності [4].
Звісно, покладаючись на переклад цього
видання уявляється можливим визначити пріо-
ритетні напрями реалізації у Німеччині зовніш-
ньоекономічної політики. Безумовно, окре-
мі виправдані німецькою та, в цілому європей-
ською, практикою правозастосування поло-
ження можуть стати в нагоді у процесі модер-
нізації українського законодавства у сфері зо-
внішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД), на
чому буде наголошено.
Перш за все слід відзначити, що важли-
вою є роль економічного права ЄС, вплив яко-
го на зовнішньоекономічне законодавство
Німеччини є досить значним. Як відомо, еко-
номічне право Європейського Союзу пред-
ставлено переважно Директивами ЄС, яких
у цей час налічується більше 600. Зазначені
Директиви інкорпоровані в документі, який
має назву Економічний кодекс ЄС.
Як зазначає Юрген Пелка, модернізація ні-
мецького законодавства у сфері ЗЕД здійсню-
ється за двома основними напрямами, а саме:
уніфікація правових норм країн-учасниць
ЄС відповідно до Директив ЄС;
лібералізація торговельної й зовнішньоеко-
номічної політики [4].
Щодо першого напряму можна навести на-
ступне. Оскільки ЄС – це зона вільної торгівлі,
остільки це означає, що у відносинах із третіми
країнами застосовується єдиний митний тариф
для кожної держави ЄС (ст. 9 Дог. про ЄС ста-
ру редакцію – ст. 23 Дог. про ЄС нову редакцію).
Імпорт товарів в ЄС обкладається одним єдиним
митним збором, незалежно від того, в яку країну-
66 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1
Проблемы развития внешнеэкономической деятельности
учасницю ЄС імпортується товар. Загалом, пра-
вова регламентація імпорту товарів здійснюється
відповідно до положень Митного кодексу, при-
йнятого 01.01.1994 р. Цей кодекс був уведений у
дію Постановою № 2454/93 комісії про введення
в дію Митного кодексу (Офіційний бюлетень ЄС
№ 253 від 11.10.1993 р.).
Завдяки прийняттю Митного кодексу вда-
лося уніфікувати митне регулювання у всіх
країнах-учасницях ЄС щодо поставки товарів у
контексті їх експертизи й організації вивозу.
Лібералізація зовнішньоекономічної полі-
тики, як другий напрям, представлена певними
нормами, що мають на меті скасування числен-
них обмежень і заходів рівнозначної дії (у фор-
мулюванні німецького права).
В цілому, у зовнішньоекономічній політиці
України у певній мірі використовується метод
лібералізації, проте такий підхід потребує вива-
жених дій з боку відповідних органів державної
влади. Принагідно слід зауважити, що однією з
основних умов лібералізації зовнішньоеконо-
мічної політики у праві Німеччини визнано на-
явність ринкової економіки.
Наявність ринкової економіки, в першу
чергу, передбачає відсутність обмежень торгово-
го обігу. Під такими обмеженнями Європейські
суди розуміють всі заходи країн-учасниць спів-
товариства погодженого характеру, які пере-
шкоджають безпосередньо або опосередкова-
но потенційно вільному обороту. Європейський
Суд у рішенні по справах З-267/91, З-268/91 дав
роз’яснення, що розуміти під мірами, що об-
межують свободу руху товарів.
Слід зазначити, що у ст. 110 Договору про
ЄС старої редакції (ст. 131 Дог. про ЄС нової ре-
дакції) закріплено положення про ліберальну
політику у сфері торгівлі. Ця норма закріпила як
лейтмотив зовнішньоторговельної політики ЄС
те, що ЄС не чинить будь-яких протекціоніст-
ських перешкод для імпорту товарів.
Хоч Європейське співтовариство і визна-
ло Україну державою з ринковою економікою,
втім питання про відповідність цьому статусу
своєї актуальності і досі не втрачає. Зокрема,
для цього є відповідні підстави.
По-перше, конкурентні відносини є го-
ловною передумовою впровадження проти-
затратної, а значить – антиінфляційної моде-
лі економічного розвитку. Антимонопольний
комітет щорічно фіксує численні випадки
зловживання монопольним становищем, про-
те заходи щодо обмеження монополізму й за-
хисту економічної конкуренції не дають від-
чутних результатів.
По-друге, не менш гострою системною
проблемою в Україні залишається несприятли-
вий інвестиційний клімат. Дискусія про забез-
печення захисту права власності не супрово-
джуються відповідними зрушеннями на зако-
нодавчому рівні, що створює сприятливі умови
для діяльності «рейдерів» і тіньового перерозпо-
ділу власності.
По-третє, ключові ринкові елементи –
фондовий ринок, небанківська фінансова сис-
тема, у тому числі страхові компанії, інвести-
ційні й недержавні пенсійні фонди – перебува-
ють в Україні в зародковому стані.
По-четверте, має місце погіршення якос-
ті кредитного портфеля. Першим сигна-
лом про можливу дестабілізацію банківської
системи у випадку рецесії був прогноз від
Standard&Poors і МВФ, згідно з даними якого
фактична частка проблемних кредитів стано-
вить від 30 до 70 %.
По-п’яте, загострилася проблема стрімкого
нарощування зовнішньої заборгованості бан-
ків. Тільки за 2007 р. сума іноземних кредитів,
залучених банками, зросла більш ніж удвічі з 14
до 31 млрд дол. Оскільки ці кошти йдуть на спо-
живче кредитування, така заборгованість пере-
творюється в потужний інфляційний фактор, а
в майбутньому в серйозний ризик для стабіль-
ності банківської системи.
По-шосте, відсутня довгострокова програ-
ма зниження податкового навантаження та пе-
рерозподілу податкових надходжень на користь
місцевого самоврядування. Зокрема, в Україні
спостерігається стійка тенденція до посилення
централізації фінансових ресурсів.
Одночасно з політикою лібералізації у краї-
нах-учасницях ЄС, в цілому, та Німеччині, зо-
крема, не менш важливим виступає захист вну-
трішнього ринку. Такий захист, у першу чергу,
забезпечується основними антидемпінговими
приписами (Постанова № 384/96, Постанова
№ 905/98 Ради). Згідно з положеннями вказа-
ного документу при імпорті товарів по демпін-
говим цінам застосовуються певні правові захо-
ди, зокрема, антидемпінговий митний платіж.
У світлі захисту внутрішнього ринку на рів-
ні ЄС прийнято цілу низку відповідних актів,
серед яких окремо можна виділити Постанову
Ради ЄС № 2641/84. За допомогою цього ново-
го інструмента підприємства ЄС одержали мож-
ливість впливати на треті держави у випадку по-
2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 67
Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності
рушення останніми міжнародних торговель-
них зобов’язань. Крім того, єдине регулюван-
ня в рамках ЄС ввозу товару із третіх країн у ЄС
забезпечується Загальним регулюванням ввозу
товарів (імпорту) (Постанова Ради № 3284/94).
Поряд з Основними антидемпінговими дирек-
тивами в ЄС особливе місце займає система за-
хисту від субвенцій, які можуть надаватися краї-
нами, що не є учасницями ЄС (Постанова Р ади
№ 2026/97).
На жаль, система захисту внутрішнього
ринку України та національного товаровироб-
ника є недосконалою, а у світлі вступу до СОТ
взагалі про її наявність майже не доводиться го-
ворити. Зокрема, негативні наслідки вступу до
СОТ прогнозувалися Урядом України, що вба-
чається з тексту розпорядження «Про затвер-
дження плану заходів щодо нейтралізації мож-
ливих негативних наслідків у зв’язку зі вступом
України до СОТ та забезпечення підвищення
конкурентоспроможності національної еконо-
міки» від 12 січня 2006 р. № 10-р [5].
До категорії дестабілізуючих економіку Ук-
раїни факторів відноситься:
скасування обмежень для громадян і юридич-
них осіб іноземних держав щодо заснування ін-
формаційних агентств, обмежень обсягу інозем-
них інвестицій у статутному фонді таких агентств;
скасування вимоги про належність до гро-
мадянства України для зайняття аудиторською
діяльністю;
скасування вимоги щодо обов’язкового ви-
користання підприємствами-виробниками тю-
тюнової продукції вирощеної і ферментованої в
Україні тютюнової сировини;
скасування пріоритету вітчизняних вироб-
ників у разі проведення тендерів на оснащення
об’єктів електроенергетики;
збільшення частки іноземного капіталу у
статутному фонді телерадіоорганізацій;
скасування пільг для вітчизняних виробни-
ків [6].
Загалом, аналіз законодавства України що-
до вступу до СОТ та узагальнення правового до-
свіду Німеччини у сфері правового регулювання
ЗЕД дозволяє дійти наступних висновків:
1. Україна вступила до СОТ непідготов-
леною. Адже 3 документи Кабінету Міністрів
України не створили цілісного нормативного
поля у цій сфері [5, 6, 7].
2. Важливим є те, що в умовах СОТ без піль-
гового оподаткування певних галузей ЗЕД не
можливо обійтись. Тому необхідно внести змі-
ни до ст. 11 Закону України «Про зовнішньо-
економічну діяльність», доповнивши наступни-
ми положеннями:
рівень оподаткування встановлюється ви-
ходячи з необхідності досягнення та підтриман-
ня самоокупності і самофінансування суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності та з метою
бездефіцитності платіжного балансу України;
ставки податків є однаковими для всіх
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та
визначаються за товарною ознакою: для одного
і того ж товару діє єдина ставка податку;
при оподаткуванні певних галузей зовніш-
ньоекономічної діяльності законом можуть
бути встановлені пільги.
3. Відповідно до досвіду ЄС одним із інстру-
ментів повинен бути комплекс антидемпінго-
вих заходів. На даний момент поняття демпін-
гу як ввезення на митну територію країни ім-
порту товару за ціною, нижчою від порівнян-
ної ціни на подібний товар у країні експорту,
яке заподіює шкоду національному товарови-
робнику подібного товару, закріплено в п. 4 ст. 1
Закону України «Про зовнішньоекономічну ді-
яльність». Втім потребують деталізації зовніш-
ньоторговельні заходи для уточнення віднесен-
ня їх до демпінгових.
Література
1. Мамутов В. К. Повніше використовува-
ти техніко-юридичні засоби удосконалення за-
конодавства / В. К. Мамутов // Право України. –
2008. – № 2. – С. 3–8.
2. Концепция модернизации хозяйственного
законодательства на базе Хозяйственного кодекса
Украины (Проект) // Проблемы хозяйственного
права и методика его преподавания : зб. наук. пр. /
редкол. : В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский и др. ;
НАН Украины. Институт экономико-правовых
исследований. – Донецк : ООО «Юго-Восток,
ЛТД», 2006. – С. 417–443.
3. Кияница И. П. Имплементация норм
международного права в правовой системе
ФРГ : автореф. на здобуття наук. ступеня канд.
юрид. наук: спец. 12.00.11 / И. П. Кияница ;
НАН Украины. Институт государства и права
им. В. М. Корецкого. – К., 2004. – 17 с.
4. Jürgen Pelka. Beck’sches Wirtschaftsrechs-
Handbuch 2001/2002. – München : Verlag C. H.
Beck, 2001. – 1619 s.
5. Про затвердження плану заходів щодо ней-
тралізації можливих негативних наслідків у зв’язку із
вступом України до СОТ та забезпечення підвищен-
ня конкурентоспроможності національної економі-
68 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1
Проблемы развития внешнеэкономической деятельности
ки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12
січня 2006 р. № 10-р. – Режим доступу : http: //search.
ligazakon.ua/1_doc2. nsf/link1/ua/KR060010.html.
6. Про затвердження плану заходів щодо забез-
печення вступу України до СОТ : Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 28 травня 2003 р.
№ 325-р. – Режим доступу : http: //search.ligazakon.
ua/1_doc2.nsf/link1/ua/KR030325.html.
7. Про затвердження Плану заходів щодо підго-
товки до чергового раунду двосторонніх переговорів
та наступного засідання Робочої групи з розгляду
заявки України про вступ до СОТ : Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р.
№ 656-р. – Режим доступу : http: //search.ligazakon.
ua/1_doc2.nsf/link1/ua/KR020656.html.
Надійшла до редакції 23.03.2010 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28490 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2223-6651 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:29Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дятленко, Н.М. 2011-11-12T23:13:48Z 2011-11-12T23:13:48Z 2010 Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) / Н.М. Дятленко // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 65-68. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2223-6651 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28490 339.5[(430.1)+(430.2)] У статті визначено перспективні напрями модернізації законодавства України про зовнішньо-економічну діяльність з урахуванням німецького досвіду державного регулювання економічної політики в цій сфері. В статье определены перспективные направления модернизации законодательства Украины о внешнеэкономической деятельности с учетом немецкого опыта государственного регулирования экономической политики в этой сфере. The paper shows perspective ways of updating modern legislation on the foreign economic activity taking into account the experience of Germany in the government regulation of the economic policy in this sphere. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) Некоторые аспекты государственного регулирования внешнеэкономической деятельности в ЕС (на примере Германии) Some aspects of government regulation of the foreign economic activity (case of Germany) Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) Дятленко, Н.М. Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності |
| title | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) |
| title_alt | Некоторые аспекты государственного регулирования внешнеэкономической деятельности в ЕС (на примере Германии) Some aspects of government regulation of the foreign economic activity (case of Germany) |
| title_full | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) |
| title_fullStr | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) |
| title_full_unstemmed | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) |
| title_short | Деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в ЄС (на прикладі Німеччини) |
| title_sort | деякі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в єс (на прикладі німеччини) |
| topic | Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності |
| topic_facet | Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28490 |
| work_keys_str_mv | AT dâtlenkonm deâkíaspektideržavnogoregulûvannâzovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹnostívêsnaprikladínímeččini AT dâtlenkonm nekotoryeaspektygosudarstvennogoregulirovaniâvnešneékonomičeskoideâtelʹnostivesnaprimeregermanii AT dâtlenkonm someaspectsofgovernmentregulationoftheforeigneconomicactivitycaseofgermany |