Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили

У статті проаналізовано існуючу систему професійної орієнтації населення та досліджено її вплив на формування якості робочої сили. Запропоновано напрями реформування організації профорієнтаційної роботи з метою досягнення максимальної відповідності фаховості та особистих рис людини професійно-кваліф...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
Дата:	2010
Автор:	Хромов, М.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіко-правових досліджень НАН України 2010
Теми:	Проблеми регіонального розвитку, економіка праці
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28500
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили / М.І. Хромов // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 137-142. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860241462998859776
author	Хромов, М.І.
author_facet	Хромов, М.І.
citation_txt	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили / М.І. Хромов // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 137-142. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України
description	У статті проаналізовано існуючу систему професійної орієнтації населення та досліджено її вплив на формування якості робочої сили. Запропоновано напрями реформування організації профорієнтаційної роботи з метою досягнення максимальної відповідності фаховості та особистих рис людини професійно-кваліфікаційним вимогам конкретних видів трудової діяльності. В статье выполнен анализ существующей системы профессиональной ориентации населения и исследовано её влияние на формирование характеристик качества рабочей силы. Предложены направления реформирования организации профориентационной работы с целью достижения максимального соответствия персональных способностей человека профессионально-квалификационным требованиям конкретных видов трудовой деятельности. The paper analyzes the existent system of the population’s professional orientation and investigates its influence on forming the labour force quality. The ways of reforming the organization of the professional orientation work are offered in order to achieve maximum conformity of personal abilities to professional-qualifying requirements defined by a concrete type of labour activity.
first_indexed	2025-12-07T18:30:05Z
format	Article
fulltext	2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 137 Проблеми регіонального розвитку, економіка праці © М. І. Хромов, 2010 УДК 331.548 М. І. Хромов, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Донецьк СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЯКОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ На сучасному етапі соціально-економічного розвитку суспільства, особливо в умовах станов- лення держави, зростає роль людського факто- ру, що передбачає підвищення вимог до якості трудового потенціалу, до професійних, ділових і особистих характеристик працівника, створен- ня умов для всебічного розвитку та раціональ- ного використання власного потенціалу кож- ного учасника в усіх сферах застосування пра- ці, систематичне підвищення загальноосвітньо- го, культурного і професійного рівня, стимулю- вання творчої активності персоналу. Трудовий потенціал суспільства визначається характе- ром формування та реалізації здатності до праці кожної особи, а це, у свою чергу, значною мірою залежить від свідомого професійного вибору та успішності здобуття професії. Фактором, що сприяє професійному са- мовизначенню та реалізації здатності до пра- ці людей, є дієва система професійної орієнта- ції населення. Дослідженню теоретичних ас- пектів формування якості трудового потенціа- лу, оптимізації професійної самовизначеності громадян, раціональності підходів до свідомого обрання ними майбутньої професії, вивченню впливу професійної орієнтації на якість підго- товки кадрів і стан ринку праці, забезпеченість висококваліфікованими кадрами суб’єктів гос- подарювання присвячені наукові праці багатьох вчених, таких, як В. Геєць [1], Е. М. Лібанова [2], І. Н. Назімов [3], Н. Д. Лук’янченко [4], О. А. Грішнова [5], Л. В. Шаульська [6], Ю. М. Маршавін [7], Н. Тюхтенко [8] та інших. У той же час системний аналіз наукових до- сліджень з аспектів професійної орієнтації демон- струє необхідність їх продовження і вдосконален- ня в напрямах визначення заходів поєднання з чинниками формування якості робочої сили і діє- вих механізмів практичного застосування. Метою статті є детальний аналіз сучас- них поглядів на розвиток системи професій- ної орієнтації та визначення пріоритетних на- прямів і механізмів вдосконалення профорієн- таційної роботи в контексті формування якос- ті робочої сили. Згідно «Концепції державної системи про- фесійної орієнтації населення», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 842, професійна орієнтація населення є науково обґрунтованою системою взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних захо- дів, спрямованих на активізацію процесу про- фесійного самовизначення та реалізації здат- ності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір професії або на зміну виду трудової діяльності [9, с. 53]. Головною метою профорієнтаційної роботи є сприяння специфічними методами досягнення максимальної відповідності особистих рис і фа- ховості особи професійно-кваліфікаційним ви- могам конкретних напрямів трудової діяльності, професії або посади (робочого місця). Завдяки профорієнтаційній роботі також посилюється конкурентоспроможність працівника на ринку праці та досягається на цій основі значне підви- щення ефективності зайнятості населення згід- но із пріоритетами державної економічної та со- ціальної політики і світовим досвідом. В основу профорієнтаційної роботи покла- дено наступні принципи її організації: комплексний характер профорієнтаційних послуг; узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці; діяльнісний підхід до визначення професій- ної придатності; рівні можливості отримання профорієнта- ційних послуг громадянами незалежно від міс- ця проживання, роботи чи навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань; 138 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1 Проблемы регионального развития, экономика труда доступність професійної та іншої інформа- ції стосовно можливостей вибору чи зміни про- фесії, форм навчання і працевлаштування; добровільність і безкоштовність отримання профорієнтаційних послуг усіма групами насе- лення на гарантованому державному рівні; конфіденційний і рекомендуючий харак- тер висновків профконсультацій і профдобору, додержання працівниками профорієнтаційних служб чи підрозділів норм професійної етики. Попередньо діючою в Україні Концепцією державної системи професійної організації на- селення [10, с. 62] було обґрунтовано ствердже- но, що професійна орієнтація – це соціально- економічна категорія за походженням, сут- ністю й показниками оцінки ефективності. За методами вирішення професійна орієнтація – соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогічна проблема. Вона спрямо- вана на досягнення збалансованості між профе- сійними інтересами і можливостями (спромож- ностями) людини і потребами суспільства, ви- могами роботодавця чи конкретного техноло- гічного, управлінського або іншого процесу в окремих видах професійної діяльності. Професійна орієнтація сприяє виявленню та цілеспрямованому розвитку здібностей і та- ланту людини, оптимізації її професійного са- мовизначення на основі врахування особистіс- них рис і характеристик кожного окремого ін- дивіда, а також – усвідомленому залученню особи в суспільне виробництво. Крім того, вона формує раціональну розстановку й ефективне використання трудового потенціалу на основі об’єктивної оцінки ринку праці з урахуванням схильностей, здібностей, інших індивідуальних якостей людини, а також в системній взаємо- обумовленості обох сторін зазначеного процесу. У даному контексті виявляється доцільним від- несення Н. Тюхтенко професійної орієнтації до складової елементів внутрішньої структури ка- тегорії «професійне самовизначення особистос- ті» [8, с. 26]. Професійна орієнтація є першою складовою частиною процесу вибору професії. Система професійної орієнтації функціо- нує за наступними напрямами та чинниками її формування і здійснення: складові елементи професійної орієнтації; суб’єкти здійснення профорієнтаційних за- ходів; об’єкт професійної орієнтації (щодо корис- тувачів послугами); змістовні напрями (за призначеністю послуг); етапність здійснення профорієнтаційних послуг (відповідно до стадій професійного са- мовизначення та відповідних намірів особи); профорієнтаційні заходи; засоби та інструментарій проведення про- форієнтаційних заходів; заподіяні методики при здійсненні заходів. Традиційно система професійної орієнта- ції включає такі наступні елементи: професій- на інформація, професійна консультація, про- фесійний добір, професійний відбір, професій- на адаптація (рис. 1). Рис. 1. Складові елементи та змістовні напрями системи професійної орієнтації Професійна інформація – система захо- дів щодо накопичення і розповсюдження відо- мостей про трудову діяльність та її роль у профе- сійному самовизначенні особи; інформації про стан, потреби й динаміку ринку праці, зміст і перспективи розвитку сучасних професій і попи- ту на них; вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути; форми та умови оволодіння різ- ними спеціальностями; можливості професійно- кваліфікаційного зростання; формування про- фесійних інтересів, намірів і мотивацій особи в питаннях вибору професії, набуття кваліфікації або зміни виду трудової діяльності чи роботи. Профінформація – це профорієнтаційний захід загального призначення для різних катего- рій громадян, який забезпечує цілеспрямоване інформування здобувачів і суб’єктів здійснення заходів професійної орієнтації про перелік про- фесій та вимоги до претендентів на їх опануван- ня, про запити сфери суспільного виробництва на ті, чи інші професії, про наявні особові й ква- ліфікаційні вимоги, а також навчальні заклади і шляхи набуття певної професії. Професійна консультація – організована система взаємодії психолога-консультанта чи ін- шого фахівця із професійної орієнтації та особи, яка потребує і отримує послугу у виборі чи опти- 2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 139 Проблеми регіонального розвитку, економіка праці мізації її професійного самовизначення на осно- ві виявлення індивідуально-психологічних ха- рактеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я особи з урахуванням потреб ринку праці. Професійна консультація – персоніфі- кований профорієнтаційний захід, який здій- снюється кваліфікованими психологами-кон- сультантами, завданням якого є сприяння лю- дині в об’єктивній оцінці своїх спроможностей у питанні професійного визначення з наданням конкретних рекомендацій про вибір професії та необхідні вимоги щодо її набуття. Професійний добір – науково обґрунто- вана система профдіагностичного обстежен- ня особи, яка спрямована на визначення кон- кретних професій, найбільш придатних їй для оволодіння у відповідності з наявними харак- теристиками, нахилами, інтересами та іншими спроможностями людини. Професійний відбір – науково обґрунтована система заходів профдіагностичного обстежен- ня, яка спрямована на визначення ступеня при- датності та спроможності особи до опанування окремих видів професійної діяльності, займання конкретних посад згідно з нормативними вимо- гами щодо конкретного робочого місця. Професійна адаптація – комплексна, на- уково обґрунтована система заходів, що по- кликана сприяти процесу входження, оволо- діння та досягнення особою професійної май- стерності, пристосування до психологічних і організаційно-технологічних особливостей у кожному окремому виді професійної діяльнос- ті на конкретному робочому місті. Суб’єктами здійснення профорієнтаційних заходів виступають: батьки на стадії трудового ви- ховання дітей і підлітків, вихователі дитячих до- шкільних закладів, педагогічний персонал загаль- ноосвітніх, професійних і вищих навчальних закла- дів, працівники відповідних структурних підроз- ділів Державної служби зайнятості, Міністерства освіти, Міністерства праці та соціальної політи- ки, Міністерства по ділам сім’ї та молоді, фахівці громадських соціальних служб, науковці та інший персонал, який задіяний у процесах розробки та виготовленні методик, організації і безпосередньо проведення профорієнтаційних заходів. Об’єктом проведення заходів професій- ної орієнтації виступають, як правило, молодь і представники різних груп зайнятого і незайня- того населення на різних етапах свого профе- сійного визначення. Усі чинники організації і проведення про- форієнтаційної роботи взаємообумовлені. У за- лежності від користувача і призначеності послуг здійснюються ті чи інші види профорієнтацій- ної роботи відповідними суб’єктами її прове- дення, застосовуючи специфічні заходи, засо- би, механізми, методики та інструментарій. Наприклад, в умовах дошкільного вихо- вання (в сім’ї та дошкільному навчальному закладі) здійснюються заходи трудового ви- ховання та елементарне інформування ма- лят про світ професій, їх користь людям, ви- користовуючи при цьому наявні приклади із життя, іграшки, дитячі книжки, можливос- ті кіно, відео, комп’ютерної техніки. Цей еле- ментарний вид професійної інформації не по- требує якихось особливих навичок її прове- дення, використання специфічних методик і засобів, перш за все, щоб не перевантажувати дитину та дати можливість поступовому роз- витку в ній особистості. У загальноосвітніх школах, професійних і вищих навчальних закладах профорієнтаційні заходи здійснюють вчителі, педагогічний пер- сонал, психологи, працівники різних закладів освіти та організацій соціально-трудової спря- мованості із застосуванням загальних заходів і елементарних методик. Профорієнтаційна робота з незайнятим на- селенням здійснюється фахівцями державної служби зайнятості шляхом надання відповідної інформації пошукувачам в центрах зайнятості, на ярмарках професій, вакансій, за рахунок ін- дивідуальних професійних консультацій тощо. Основними науково-методичними засоба- ми, що користуються у професійній орієнтації, є професіографія (інформаційна, діагностична, коригуюча, формуюча) і професійна діагности- ка (комплекс психологічних, психофізіологіч- них, медичних та інших методів вивчення спро- можностей, нахилів і характеристих особи). Незважаючи на велику увагу до теоретич- них досліджень питань професійної підготовки та якості робочої сили з боку науковців, реаль- ний стан їх впровадження у формування сис- теми професійного визначення громадян, під- готовки кадрів і набору персоналу суб’єктами підприємницької діяльності, вкрай незадовіль- ний. Головна причина цьому – у відсутності комплексного підходу та системності не тіль- ки у практичній реалізації процесів підготовки і управління персоналом, а й, навіть, у послі- довності та структурі досліджень. 140 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1 Проблемы регионального развития, экономика труда У наукових працях ретельно вивчається кожна категорія, що досліджується, та її вплив на рівень кваліфікації персоналу, на фінансовий стан підприємств, витрати і доходи держави за зазначеними чинниками тощо. Але при цьому не проглядається вибудова ланцюга залежних, взаємообумовлених ланок єдиного злагоджено- го організму формування якості людського ка- піталу. Щодо практики господарювання, то, як правило, рівень фаховості працівників переві- ряється за ознаками запису в дипломі, або ін- шому документі про одержану професійну осві- ту, у кращому випадку, крім того, – за ознака- ми професійної кар’єри згідно трудової книжки людини, а підтвердження кваліфікації здійсню- ється вже фактично на робочому місці. На схемі (рис. 2) представлено необхідну по- слідовність проходження освітньо-професійних процесів (у порівнянні з діючим механізмом) в контексті фахової, науково обґрунтованої про- фесійної та кваліфікаційно-посадової визначе- ності людини для забезпеченості формування високої якості робочої сили. за рахунок діяльності Державної служби зайня- тості. На цьому акцентують увагу багато дослід- ників [11, с. 75; 12, с. 137]. Головними критеріями оцінки роботи дер- жавної служби зайнятості є, звісно, працевла- штування і такий специфічний показник, як «охоплення» незайнятого населення активни- ми заходами сприяння зайнятості. Важливий і дієвий показник. Але, по-перше, це – «показ- ник», на що орієнтуються усі органи державно- го управління і Державна служба зайнятості не є виключенням. По-друге, він не містить у собі ознак якості, ані у прямому, ані у переносному змістовному розумінні даного терміна і завдань. Так, наприклад, чисельність громадян, охопле- них профорієнтаційними послугами Донецької обласної служби зайнятості, зросла у 2008 р. про- ти 2007 р. на 11 %, при цьому чисельність осіб, які пройшли профнавчання, також зросла на 7 %, але працевлаштованих, навіть навпаки, – зменшилась на 7 % [13]. І причина цьому загаль- новідома – світова економічна криза. Мова в да- ному випадку йде не про результати, а про спів- відношення тенденцій в зміні взаємозалежних показників. У 2009 р. через загострення кризових явищ взагалі зменшилися усі показники із спри- яння працевлаштуванню безробітних: профорі- єнтаційні заходи – на 5,8 %, професійне навчан- ня – на 43 %, а працевлаштування – на 37,2 %. У більшості країн з розвинутою економікою рівень безробіття набагато вищий за український, який був стриманий, перш за все, високоефективною роботою державної служби зайнятості. А показ- ники із профорієнтаційної роботи, тим не менш, нажаль, «заробляються» на масових заходах – ярмарках професій, ярмарках вакансій тощо. Проблема, перш за все, в тому, що, по-перше, державна служба зайнятості – чи не єдина інсти- туція, яка реально займається наданням послуг із професійної орієнтації зайнятому і незайнятому населенню, і, по-друге, за чисельністю персона- лу та головним завданням служби (працевлашту- вання безробітних) вона самостійно неспромож- на повноцінно організувати вирішення в держа- ві завдань, які повинні покладатися на профорі- єнацію як сферу діяльності. До того ж, молодь із загальноосвітніх шкіл (як головний об’єкт систе- ми професійної орієнтації), згідно діючих нор- мативних документів, не відноситься до сфери діяльності Державної служби зайнятості. У закладах освіти безпосередньо профорі- єнтаційна робота проводиться персоналом шкіл доволі формально і без належного рівня фахо- Рис. 2. Схема формування професійної та кваліфікаційно-посадової визначеності людини У більшості досліджень зазначених питань нахил робиться на структурі та якості професій- ної підготовки, кількості навчальних закладів і випускників за видами професійних та освітньо- кваліфікаційних напрямів; структурі, інноваці- ях і методології освітніх процесів, витратах на їх здійснення і таке інше. При розгляді безпосеред- ньо питань забезпеченості кадрами (у галузевому чи регіональному розрізі) акцент робиться, на- віть, не на відповідності рівня професійної під- готовки спеціалістів сучасним вимогам науково- технічного прогресу і суспільного розвитку, а перш за все на кількісному вимірі – наявності спеціалістів відповідних професій, необхіднос- ті підвищення престижності робітничих профе- сій і таке інше. Щодо професійної орієнтації, то цей важливіший чинник формується практично 2010, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 141 Проблеми регіонального розвитку, економіка праці вості при виборі засобів, інструментарію та в ці- лому порядку її здійснення. А між тим це – го- ловна ланка її проведення. За таких умов із поля зору державного впливу втрачаються головні аспекти призна- чення професійної орієнтації як найголовнішо- го чинника не тільки рівня фаховості майбутніх працівників, а й в цілому – процесу формуван- ня якості людського капіталу. Яких позитивних змін слід очікувати у вирішенні питань якості професійної підготовки спеціалістів, коли кри- теріями обрання майбутньої професії молодих людей при виборі навчальних закладів є не ви- сновки фахівців із проведення заходів профе- сійного добору, а рішення батьків чи, навіть, просто власне бажання юнака [11, с. 79]. До речі, на раціональне вирішення цих питань не спрямована й система умов прийому та зараху- вання претендентів на одержання професійної освіти в навчальних закладах усіх ступенів акре- дитації, навіть при навчанні за державні кошти. Невірно обрана професія – це, по суті, в якійсь мірі, тотожньо одержанню «фіктивного» диплому, за яким людина не зможе високопро- дуктивно, фахово працювати. Йдеться, перш за все, про психофізіологічну її невідповідність об- раній професії. Ризики при цьому надзвичай- но великі: матеріальні, психологічні, за витра- тами часу тощо. Вони навіть можуть бути сус- пільно небезпечні. Щодо економічної складової ризиків, то, за розрахунками російських дослід- ників, помилки людей з питань вибору профе- сії коштують Росії щороку мільярди рублів [14, с. 39], а крім того, здійснення належним чином профорієнтаційної роботи дозволяє скороти- ти терміни та вартість професійного навчання в 2–2,5 рази і підвищити в майбутньому продук- тивність суспільної праці на 20–30 % [3, с. 23]. У даному контексті раціональною бачить- ся думка І. Н. Назімова, що профорієнтація по- кликана, перш за все, зацікавити людину тру- дом, професією та конкретною роботою і, у той же час, захистити її від помилок, обумовлених незнанням (або не повним, викривленим знан- ням) своїх можливостей (станом здоров’я, спро- можностями і таке інше), а також вимог різних професій і видів робіт до організму та особис- тості людини. Найвище призначення профо- рієнтації – «перетворення» особистих якостей людини, які в повсякденній свідомості нерід- ко вважаються недоліками, у гідність завдяки підбору професії або роботи, для яких вони (ці якості) корисні [3, с. 15]. Однією з найголовніших умов раціональ- ного вирішення окресленого питання є систем- не надання на належному рівні всього комплек- су профорієнтаційних послуг населенню в роз- різі усіх його соціальних груп і вікових катего- рій: малюкам, юнакам, молоді загальноосвіт- ніх шкіл, коледжів, ліцеїв, гімназій, вищих на- вчальних закладів, різним верствам незайня- того і зайнятого населення (у разі набуття но- вої професії, підвищення кваліфікації чи необ- хідності професійної перепідготовки), особам з обмеженими фізичними можливостями тощо. Особливу увагу належить приділити прове- денню заходів профорієнтації на стадії профе- сійного визначення молоді, тобто починаючи із загальноосвітніх шкіл. Система заходів повинна складатися з наступних складових професійної орієнтації: навчання загальним поняттям і при- значеності профорієнтації (на протязі всього періоду одержання освіти за спеціальними про- грамами із поступовим накопиченням інформа- ції), професійної інформації та індивідуальної професійної консультації на різних етапах на- вчання (у 8–9 класах до набуття неповної серед- ньої освіти, та у 11–12 класах, з метою визна- чення напряму потенційного отримання про- фесійної освіти) з відповідним системним ко- ригуванням навчального процесу, комплекту- ванням класів із поглибленим вивченням окре- мих дисциплін, профільним навчанням, врахо- вуючи індивідуальні особливості учнів, згідно із висновками та рекомендаціями педагогів і спе- ціаліста із професійної орієнтації. Головним завданням професійної орієнтації на стадії отримання профосвіти (коледж, ліцей, гімназія, вищий навчальний заклад) є сприяння учню чи студенту в більш конкретній визначе- ності з обраної професії (наприклад, лікар: те- рапевт, хірург, педіатр, сімейний лікар та інші) або сфери прикладання праці: технічна, педаго- гічна, соціальна, наукова тощо. На завершенні навчання необхідно захода- ми профорієнтації надати допомогу майбутньо- му молодому спеціалісту свідомо і грамотно об- рати відповідне кваліфікаційно-посадове спря- мування визначеності потенційного робочого місця (здійсненням заходів професійного добо- ру) і провести навчання техніці пошуку роботи. У реаліях сьогодення, як правило, майбут- ня професія обирається за принципом її «мод- ності» чи «престижності» з урахуванням думки батьків або, навіть, з розрахунку територіально- го розташування навчального закладу та «мож- 142 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2010, № 1 Проблемы регионального развития, экономика труда ливості» поступити до нього на навчання. Щодо вибору роботодавця та посади, то головними джерелами пошуку роботи є також батьки, зна- йомі, наявна інформація з вакансій, а майже єдиним критерієм підходящого робочого місця чи посади – рівень заробітної плати. При прийомі на роботу роботодавець також повинен здійснити заходи профорієнтації (про- фесійного підбору), щоб за допомогою засобів профорієнтаційного діагностування претенден- та на вакантне робоче місце перевірити рівень професійної та психологічної придатності лю- дини вимогам майбутньої сфери застосування його праці та конкретної кваліфікації і посади. Цього на практиці сьогодні також, по великому рахунку, не робиться. Із зазначених причин ми маємо велику ар- мію, з одного боку, нефахових, з іншого – не- задоволених роботою, розчарованих профе- сійним вибором спеціалістів, низьку ефектив- ність виробництва, економічного зростання та суспільно-соціального розвитку, при цьому не враховуючи ще потенційно можливі (й практич- но наявні) ризики нанесення шкоди (моральної, матеріальної, фізичної) окремим громадянам і суспільству в цілому непрофесійними діями окремих спеціалістів у різних сферах діяльності. Таким чином, професійна орієнтація насе- лення, як головний чинник підвищення якос- ті робочої сили, має відігравати провідну роль у формуванні людського капіталу. Проведені до- слідження свідчать про необхідність вдоскона- лення системи професійної орієнтації, що по- требує значної перебудови організаційного, за- конодавчого, науково-методичного, інститу- ційного забезпечення її реформування. Література 1. Геєць В. Економіка знань та перспективи її розвитку для України / В. Геєць ; НАН України. Ін-т екон. прогнозув. – К., 2005. – 425 с. 2. Лібанова Е. Середній клас в Україні: сучас- ні масштаби й проблеми розвитку / Е. Лібанова // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 8. – С. 27–32. 3. Назимов И. Н. Проблемы и пути формиро- вания системы профессиональной ориентации / И. Н. Назимов // Пути развития системы профес- сиональной ориентации. – М. : Наука, 1991. – 294 с. 4. Лукьянченко Н. Д. Региональные пробле- мы формирования трудового потенциала и пути их решения : монография / Н. Д. Лукьянченко, В. П. Антонюк, Л. В. Шаульская и др. ; МОН Украины. ДонНУ ; НАН Украины. Ин-т экономи- ки пром-ти. – Донецк, 2004. – 387 с. 5. Грiшнова О. А. Людський капiтал: форму- вання в системi освiти і профессiйної пiдготовки / О. А. Грішнова. – К. : Т-во «Знання», ТОО, 2001. – 254 с. 6. Шаульская Л. В. Профессиональная ори- ентация молодежи как инструмент регулирования рынка труда / Л. В. Шаульская, С. П. Малеваная // Соціально-экономические аспекты промышлен- ной политики. Соціально-трудовые отношения в современных економических условиях : сб. науч. тр. Т. 2. / НАН Украины. Ин-т экономики пром- ти. – Донецк, 2001. – С. 174–184. 7. Маршавін Ю. Профорієнтація незайня- того населення та молоді як чинник досягнення професійної відповідності попиту і пропозиції на ринку праці / Ю. Маршавін // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 2. – С. 20–24. 8. Тюхтенко Н. Соціально-економічні ас- пекти професійної орієнтації населення у проце- сі формування трудових процесів / Н. Тюхтенко // Україна: аспекти праці. – 1998. – № 5. – С. 24–27. 9. Концепція державної системи професійної орієнтації населення : Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 842 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 72. 10. Концепція державної системи професійної орієнтації населення : Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1994 р. № 48 // Зібрання постанов уряду України. – К. : Видавництво «Україна», 1994. – 411 с. 11. Доронина О. А. Активизация профориен- тационной работы как инструмент региональной кадровой политики / О. А. Доронина // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – 2009. – Т. 1. – С. 75–81. 12. Черноіванова О. М. Сучасний стан та на- прями вдосконалення професійної орієнтації мо- лоді Донецької області / О. М. Черноіванова, Н. С. Якимова // Вісник Донецького національ- ного університету. Серія В. Економіка і право. – 2009. – Т. 1. – С. 137–142. 13. Стан зареєстрованого ринку праці в До- нецькій області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www.dcz.gov.ua. 14. Джиоев С. Х. Профориентация как фор- ма содействия трудовой занятости: некото- рые вопросы теории правового регулирования / С. Х. Джиоев // Государство и право. – 2005. – № 11. – С. 39–46. Надійшла до редакції 15.03.2010 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28500
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2223-6651
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:30:05Z
publishDate	2010
publisher	Інститут економіко-правових досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Хромов, М.І. 2011-11-12T23:46:18Z 2011-11-12T23:46:18Z 2010 Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили / М.І. Хромов // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2010. — № 1(1). — С. 137-142. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2223-6651 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28500 331.548 У статті проаналізовано існуючу систему професійної орієнтації населення та досліджено її вплив на формування якості робочої сили. Запропоновано напрями реформування організації профорієнтаційної роботи з метою досягнення максимальної відповідності фаховості та особистих рис людини професійно-кваліфікаційним вимогам конкретних видів трудової діяльності. В статье выполнен анализ существующей системы профессиональной ориентации населения и исследовано её влияние на формирование характеристик качества рабочей силы. Предложены направления реформирования организации профориентационной работы с целью достижения максимального соответствия персональных способностей человека профессионально-квалификационным требованиям конкретных видов трудовой деятельности. The paper analyzes the existent system of the population’s professional orientation and investigates its influence on forming the labour force quality. The ways of reforming the organization of the professional orientation work are offered in order to achieve maximum conformity of personal abilities to professional-qualifying requirements defined by a concrete type of labour activity. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України Проблеми регіонального розвитку, економіка праці Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили Система профессиональной ориентации и её роль в формировании качества рабочей силы A professional orientation system and its role in forming the labour force quality Article published earlier
spellingShingle	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили Хромов, М.І. Проблеми регіонального розвитку, економіка праці
title	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили
title_alt	Система профессиональной ориентации и её роль в формировании качества рабочей силы A professional orientation system and its role in forming the labour force quality
title_full	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили
title_fullStr	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили
title_full_unstemmed	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили
title_short	Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили
title_sort	система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили
topic	Проблеми регіонального розвитку, економіка праці
topic_facet	Проблеми регіонального розвитку, економіка праці
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28500
work_keys_str_mv	AT hromovmí sistemaprofesíinoíoríêntacíítaíírolʹuformuvanníâkostírobočoísili AT hromovmí sistemaprofessionalʹnoiorientaciiieerolʹvformirovaniikačestvarabočeisily AT hromovmí aprofessionalorientationsystemanditsroleinformingthelabourforcequality

Система професійної орієнтації та її роль у формуванні якості робочої сили

Репозитарії

Схожі ресурси