Формування стратегії розвитку економіки регіону
Узагальнено й розвинено науково-методичні засади стратегічного планування розвитку економіки регіону. Визначено основні напрями організаційного забезпечення реалізації стратегії та моніторингу з позицій інституційних нововведень. Обобщены и получили дальнейшее развитие научно-методические основания...
Saved in:
| Published in: | Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28512 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування стратегії розвитку економіки регіону / В.М. Тісунова // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2011. — № 1(2). — С. 19-24. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28512 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тісунова, В.М. 2011-11-13T16:16:24Z 2011-11-13T16:16:24Z 2011 Формування стратегії розвитку економіки регіону / В.М. Тісунова // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2011. — № 1(2). — С. 19-24. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2223-6651 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28512 332.146 Узагальнено й розвинено науково-методичні засади стратегічного планування розвитку економіки регіону. Визначено основні напрями організаційного забезпечення реалізації стратегії та моніторингу з позицій інституційних нововведень. Обобщены и получили дальнейшее развитие научно-методические основания стратегического планирования развития экономики региона. Определены основные направления организационного обеспечения реализации стратегии и мониторинга с позиции институциональных нововведений. The paper generalizes and develops further a scientific and methodical framework for strategic planning of the regional economy development. Basic ways of the organizational support to realization of the strategy and monitoring from the view of the institutional innovations are defined. uk Інститут економіко-правових досліджень НАН України Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку Формування стратегії розвитку економіки регіону Формирование стратегии развития экономики региона Forming the strategy of the regional economy development Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Формування стратегії розвитку економіки регіону |
| spellingShingle |
Формування стратегії розвитку економіки регіону Тісунова, В.М. Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку |
| title_short |
Формування стратегії розвитку економіки регіону |
| title_full |
Формування стратегії розвитку економіки регіону |
| title_fullStr |
Формування стратегії розвитку економіки регіону |
| title_full_unstemmed |
Формування стратегії розвитку економіки регіону |
| title_sort |
формування стратегії розвитку економіки регіону |
| author |
Тісунова, В.М. |
| author_facet |
Тісунова, В.М. |
| topic |
Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України |
| publisher |
Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Формирование стратегии развития экономики региона Forming the strategy of the regional economy development |
| description |
Узагальнено й розвинено науково-методичні засади стратегічного планування розвитку економіки регіону. Визначено основні напрями організаційного забезпечення реалізації стратегії та моніторингу з позицій інституційних нововведень.
Обобщены и получили дальнейшее развитие научно-методические основания стратегического планирования развития экономики региона. Определены основные направления организационного обеспечения реализации стратегии и мониторинга с позиции институциональных нововведений.
The paper generalizes and develops further a scientific and methodical framework for strategic planning of the regional economy development. Basic ways of the organizational support to realization of the strategy and monitoring from the view of the institutional innovations are defined.
|
| issn |
2223-6651 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28512 |
| citation_txt |
Формування стратегії розвитку економіки регіону / В.М. Тісунова // Вісник Інституту економіко-правових досліджень НАН України. — 2011. — № 1(2). — С. 19-24. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tísunovavm formuvannâstrategíírozvitkuekonomíkiregíonu AT tísunovavm formirovaniestrategiirazvitiâékonomikiregiona AT tísunovavm formingthestrategyoftheregionaleconomydevelopment |
| first_indexed |
2025-11-24T19:09:25Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:09:25Z |
| _version_ |
1850493841086349312 |
| fulltext |
2011, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 19
Соціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвитку
Таблиця 3. Результати відбору ВЕД для Львівської області на другому етапі
нацька, А. В. Ставицький. — К. : ТОВ «Поліграф
Консалтінг», 2007. — 312 с.
4. Auerbach A. The Efficiency Gains From
Dynamic Tax Reform / A. Auerbach, L. Kotlikoff,
J. Skinner ; Public Finance. Worth Series in
Outstanding Contributions. Ed. by A. Auerbach. —
New York, 1999. — P. 374–395.
5. Barro R. Public Finance in Models of Economic
growth / Barro R., Sala
i
Martin Х. // Review of
Economic Studies. — 1992. — Vol. 59. — № 4. —
P. 645–661.
6. Corsetti G. Optimal Government Spending and
Taxation in Endogenous Growth Models / G. Corsetti,
N. Roubini. — Cambridge, 1996. — 38 p.
7. Groninicki Mirek Interest rates and real
economy in Ukraine / Groninicki Mirek, Pietka
Katarzyna // Ukrainian Economic Trends, 1998. —
№ 1. — P. 4–5.
8. Геєць В. М. Секторальні макромоделі про
гнозування економіки України / В. М. Геєць,
М. І. Скрипниченко, М. Соколик, С. Шумська //
Економіст. — 1998. — № 5. — С. 58–67.
9. Лепа Р. М. Інформаційні системи на під
приємствах: розвиток теорії та практики : моногр. /
Р. М. Лепа, С. І. Левицький, Ю. О. Коваленко та
ін. ; НАН України. Ін
т економіки пром
ті. — До
нецьк : ООО «Юго
Восток, Лтд», 2007. — 250 с.
10. Макаров В. Л. CGE модель социально
эко
номической системы России со встроенными ней
ронными сетями / В. Л. Макаров, А. Р. Бахтизин,
Н. В. Бахтизина. — М. : ЦЭМИ РАН, 2005. — 384 с.
11. Лук’яненко І. Системне моделювання по
казників бюджетної системи України / І. Лук’янен
ко. — К. : Видавничий дім «Києво
Могилянська
академія», 2004. — 522 c.
12. Теория прогнозирования и принятия реше
ний. — М. : Высшая школа, 1977. — 351 с.
13. Прокопенко Р. В. Отбор отраслей для по
строении модели экономики региона при плани
ровании бюджета [Електронний ресурс] / Р. В. Про
копенко. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.
ua/portal/Soc_Gum/Mure/2008_11/8.pdf.
Надійшла до редакції 26.02.2011 р.
© В. М. Тісунова, 2011
УДК 332.146 В. М. Тісунова,
д&р екон. наук,
доцент,
Луганський державний університет
внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка
ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ
Державні та регіональні органи управ
ління для подолання значного кола проблем
в економічному розвитку регіонів постійно
знаходяться в пошуку нових методів і підходів
до управління і планування територій. Досяг
ти головної мети господарського розвитку їм
дозволяє застосування комплексного набору
правил і дій, що являє собою стратегічне пла
нування. Актуальність стратегічного плану
вання зумовлюється недостатнім вивченням
його інституційної ролі в забезпеченні еконо
мічного зростання.
20 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2011, № 1
Социально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развития
До питань державного і регіонального пла
нування звертались у своїх роботах вітчизняні й
зарубіжні вчені. Дослідження проблем плану
вання й управління структурної побудови інтен
сивно проводяться в Америці, Японії, Євро
пейському Співтоваристві, Росії.
В Україні ці питання досліджуються в роботах
Є. Головахи [1], Я. Жалило [2], М. Мельникова [3],
Г. Почепцова [4], Г. Соколова [5], О. Тіщенко [6] та
ін. Проте невизначеність деяких питань, пов’яза
них з організацією цього процесу, зумовлює потре
бу в подальших розробках у цьому напряму.
Мета статті полягає в дослідженні проблеми
формування стратегії розвитку економіки регіону.
Для досягнення визначеної мети досліджен
ня поставлено і вирішено такі завдання: визна
чити роль стратегічного планування в соціаль
но
економічному розвитку регіону; розглянути
інструменти організаційного забезпечення реа
лізації стратегії; здійснити аналіз стратегічних
документів в Україні; удосконалити методичні
підходи і практичні рекомендації до моніторин
гу територіального розвитку.
Найважливішою функцією державної влади
є стратегічне планування, яке повинне здійсню
ватися за допомогою розробки й ухвалення дер
жавних програм, що визначають найбільш важ
ливі і в той же час досяжні цілі соціально
еконо
мічного розвитку країни. Слід зазначити, що в
умовах ринкової економіки мова йде саме про
програмування, а не про всеосяжне директивне
планування в тому вигляді, в якому воно реалізо
вувалося в радянський період. У державному ж
секторі, який зберігається в сучасній українській
економіці, стратегічне державне планування
об’єктивно необхідне. Будь
який затверджений
бюджет вже є директивним планом, що визначає
орієнтири розвитку бюджетної сфери. У ринко
вому, зокрема приватному, секторі економіки
може застосовуватися індикативне планування,
перш за все в територіальному і галузевому розрізі.
Одночасно з ним бізнес
планування для окремих
ринкових підприємств також залишиться най
важливішим інструментом формування серед
ньо
і довгострокових цілей економічного розвит
ку. Таким чином, план як політекономічна кате
горія «переживає» стадію реабілітації. Плануван
ня в тій або іншій формі застосовуватиметься,
поки існує держава (а отже, і державне замовлен
ня), незалежно від того, які відносини (ринкові
або неринкові) характерні для суспільства.
На думку Я. Жаліло, «трансформаційна еко
номіка є специфічним об’єктом державної еко
номічної стратегії. Їй властива низка системних
особливостей, серед яких:
інституційна недостатність і мінливість ви
робничих відносин;
втрата цілісності економічної системи;
деструктивна мотивація господарюючих
суб’єктів;
розповсюдження нелегітимних регуляторів
економічної сфери;
значний ресурсний дефіцит як держави, так
і суб’єктів господарювання;
порушення відтворювальних процесів мікро
рівня і процесу суспільного відтворення» [2].
Вказані особливості закладають фундамент
істотних диспропорцій в економічній стратегії
держави, обмежують її дієвість, чим впливають
на зниження ефективності саморегулюючих ме
ханізмів економічної системи. Ця суперечність
складає один із визначальних парадоксів транс
формаційного періоду. За таких умов саме по
слідовність, зваженість і обґрунтованість дер
жавної стратегії є ключовими чинниками про
дуктивності перехідних процесів. Г. Почепцов,
зокрема, схильний розглядати стратегію як пев
ний «віртуальний ресурс», який може впродовж
конкретного періоду компенсувати брак окре
мих ресурсів, необхідних для розвитку суспіль
ства (фінансових, природних, трудових та ін.).
Проте, відзначає автор, стратегія повинна бути
спрямована на відновлення і відтворення, по
можливості, цих дефіцитних ресурсів [4, с. 7].
Як свідчить макроекономічна динаміка ос
танніх років, в Україні відбувається поступове
формування нової цілісної суспільно
економі
чної системи, здатної бути об’єктом послідовної
державної економічної стратегії. «Тим часом по
долання системних особливостей трансформа
ційного періоду вимагає ще достатньо багато
часу, тривалість якого значною мірою обумов
лена саме непослідовністю і незваженістю по
літики економічних перетворень 90
х років ми
нулого століття. Ці особливості накладають
значний відбиток на процес формування і реалі
зації державної економічної стратегії, перш за
все, ускладнюючи прогнозування результатів
рішень, прийнятих у сфері економічної політи
ки» [2]. Отже, саме таке прогнозування, що охоп
лює трансформаційні особливості, повинне ста
ти одним із пріоритетних завдань стратегічних
досліджень в економічній науці.
Формування стратегії соціально
економіч
ного розвитку регіонів здійснюється на підставі
законодавчого і нормативного регулювання. У
2011, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 21
Соціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвитку
методичних рекомендаціях із формування регіо
нальних стратегій розвитку, затверджених Мі
ністерством економіки і з питань європейської
інтеграції України від 29.07.2002 р. № 224 [7], вста
новлений порядок визначення її мети, завдань,
суб’єктів, об’єкту її розробки і реалізації, механі
зми формування і моніторингу заходів, ресурсна
база. До інструментів стратегії відповідно до цьо
го нормативного документу можна віднести: фор
мування політики розвитку регіону; правове за
безпечення реалізації стратегії; створення органі
заційної системи розробки і реалізації стратегії;
формування ефективної внутрігалузевої і міжга
лузевої структури виробництва; вдосконалення
відносин власності; формування конкурентного
середовища в регіоні. Проте за восьмирічний пе
ріод дії цих рекомендацій в регіонах все виразні
ше почав відчуватися брак повноважень органів
місцевого самоврядування із планування еконо
міки і соціальної сфери.
Дослідження показало, що інструменти орга
нізаційного забезпечення ринкових перетворень
в економіці області, які використовуються у
стратегіях, не підкріплені відповідними фор
мальними актами і неформальними правилами.
У зв’язку з цим необхідно у процесі ринкових
перетворень економіки в регіоні передбачити
введення таких норм і правил:
обов’язковість надання економічними
суб’єктами області незалежно від форм власності
пропозицій щодо обсягів виробництва і збуту
продукції (робіт, послуг);
усунення регламентації Кабміном України
порядку використання природних ресурсів на
території області;
встановлення для суб’єктів господарюван
ня обсягів участі в розвитку регіону;
розробка і використання правил нежорсткої
конкуренції, запобігання банкрутству і загост
ренню соціальних відносин;
підзвітність суб’єктів господарювання з
виконання заходів стратегій органам місцевого
самоврядування й економічна відповідальність
за їх здійснення;
створення корпоративного органу з еконо
мічного розвитку регіону;
здійснення конституційного принципу про
зобов’язання власника перед суспільством;
систематична розробка планів
пропозицій
для суб’єктів господарювання щодо корпорати
зації діяльності і створення неформальних асо
ціацій (кластерів). У цьому полягають основні
цільові установки формування організаційно
го забезпечення ринкових перетворень в еко
номіці регіону.
Наприклад, введення обов’язковості надан
ня суб’єктами господарювання області пропо
зицій щодо обсягів виробництва і збуту продукції,
робіт і послуг дозволить удосконалити такі інстру
менти стратегії, як формування ефективної внут
рігалузевої і міжгалузевої структури виробницт
ва, створення конкурентного середовища в регіо
ні, розробка загальної політики розвитку регіону,
вдосконалення відносин власності. Аналогічні
результати впливу на групи механізмів формуван
ня стратегії будуть отримані при усуненні регла
ментації Кабінетом Міністрів України порядку
використання природних ресурсів на території
області і впровадженні інших інституцій.
Загальнонаціональним орієнтиром для роз
робки регіональних стратегій є Стратегія еконо
мічного і соціального розвитку України на 2004–
2015 рр. «Шляхом європейської інтеграції», яка
розроблена у 2004 р. [8]. Це найбільш комплекс
ний і фундаментальний документ в цій сфері.
Важливим документом у державному про
грамуванні України є також Державна стратегія
регіонального розвитку на період до 2015 р.
(ДСРР), затверджена Постановою Кабінету
Міністрів України від 21.07.2006 р. № 1001 ДСРР
[9], як і Стратегія економічного і соціального
розвитку України на 2004–2015 рр., спрямована
на вирішення проблем соціально
економічного
розвитку України. При цьому автори вищеназ
ваних документів розцінюють практично всі за
ходи як суворо детерміновані, вимушені і єдино
можливі і не наводять альтернативні варіанти
подальшого розвитку подій. Насамперед ста
виться завдання створення єдиного економічно
го простору країни. Цей в цілому правильний
вислів приводить до недооцінки регіональних
чинників. Україна дуже велика країна, щоб в ній
не враховувати інтереси регіонів.
Відповідно до вищезазначених стратегій була
розроблена Стратегія економічного та соціально
го розвитку Луганської області до 2015 р. [10]. Ця
стратегія формує, з одного боку, основні цілі й
завдання розвитку держави на певний період часу,
а з іншого — складає основу для розробки низки
збалансованих між собою стратегій економічно
го розвитку окремих регіонів [6, с. 86]. Разом із
тим проведений аналіз стратегічних документів
виявив такі типові недоліки регіональних стра
тегій, як фрагментарне відображення основних
джерел доходів і обумовленості витрат населен
ня, його розшарування за рівнем добробуту, не
22 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2011, № 1
Социально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развития
достатнє обґрунтування напрямів розвитку агро
промислового комплексу і легкої промисловості.
Слід також відмітити, що аналіз підсумків ди
наміки і тенденцій економічного і соціального роз
витку Луганської області в Стратегії проведений
тільки за 2005–2006 рр., що безумовно не дає по
вну картину проблем регіону через відсутність ана
лізу за період з 1990 р. Окрім цього, визначення
завдання і показників повинно бути спрямоване
на ліквідацію причин і проблем за допомогою роз
роблених відповідних заходів. Формування сукуп
ності пріоритетних напрямів необхідно визначати
комплексом виробничо
господарських, організа
ційно
правових, соціально
економічних, еколо
гічних вимог. Тому відмічена Стратегія економіч
ного і соціального розвитку Луганської області на
період до 2015 р. потребує доопрацювання з по
зицій інституційних нововведень. До них відно
ситься моніторинг показників Стратегії.
Враховуючи те, що Стратегія економічного і
соціального розвитку Луганської області до
2015 р. поєднує державні й регіональні пріорите
ти, схема моніторингу будується у два етапи [10]:
1 етап — моніторинг показників досягнен
ня цілей за державними пріоритетами щодо роз
витку регіону;
2 етап — моніторинг показників щодо ви
конання регіональних стратегічних цілей.
Моніторинг, запропонований у Стратегії,
не збігається із традиційним підходом, який пе
редбачає аналіз даних про заплановані й фак
тичні обсяги і джерела фінансування Стратегії,
виконання результативних показників у ди
наміці з початку дії Стратегії. Тому такі вимоги
до моніторингу необхідно ввести у Стратегію,
щоб щорічні звіти про хід виконання й ефек
тивності реалізації її заходів забезпечували по
рівняння і простоту розрахунків.
На думку М. Мельникова та І. Магазинщи
кова, система моніторингу повинна будуватися на
об’єктивних і суб’єктивних показниках [3, с. 121].
Об’єктивні показники пов’язані з особливос
тями розвитку сучасної соціально
економічної
ситуації у країні, динамікою структурних змін, ре
формуванням власності, станом природоохорон
ної діяльності, створенням ринкових механізмів і
ринкових інститутів, відповідної законодавчої
бази. До суб’єктивних показників належать, зок
рема: ставлення населення до процесів реформу
вання власності; оцінка ним як загальної соціаль
но
економічної ситуації в Україні, так і умов свого
життя; рівень розуміння господарськими керівни
ками і працівниками суті соціально
економічних
змін, шляхів подолання сучасної кризи, завдань,
які стоять перед країною, трудовим колективом,
кожним працівником тієї або іншої галузі.
Побудова динамічного ряду відмічених по
казників в їх взаємозв’язку і взаємодії складає суть
соціально
економічного моніторингу. Метою
моніторингу, його головним завданням є об’єк
тивна оцінка реальної соціально
економічної
ситуації, аналіз головних тенденцій її розвитку,
прогнозування перспективних напрямів соціаль
но
економічної політики, внесення необхідних
корективів у концептуальну модель і практику
ринкових перетворень. За час незалежності в Ук
раїні чимало зроблено для створення інформа
ційного середовища, необхідного для ефективної
діяльності управлінських структур. Зокрема, ще
в лютому 1998 р. Верховною Радою ухвалений
Закон України «Про затвердження Завдань На
ціональної програми інформатизації на 1998–
2000 рр.», а 4 листопада 2005 р. — Постанова «Про
затвердження Завдань Національної програми
інформатизації на 2006–2008 рр.» [11; 12].
Активізувалося проведення моніторингових
досліджень окремих сфер життєдіяльності україн
ського суспільства [1; 5]. Проте моніторинговий
аналіз, який проводиться Інститутом соціології
НАН України, Національним Інститутом стра
тегічних досліджень та іншими науковими
організаціями, зосереджується переважно на
проблемах соціально
політичного розвитку.
Перші спроби створення соціально
економічно
го моніторингу не можна назвати вдалими,
оскільки як у методичному, так і в організацій
ному аспектах тут не дотримані основоположні
принципи моніторингу. Швидше за все мова
може йти про порівняльний аналіз показників,
отриманих різними науковими установами в
різний час за різною вибірковою сукупністю.
Складність створення загальнодержавної
програми соціально
економічного моніторингу
пов’язана, насамперед, з особливостями регіо
нальних народногосподарських комплексів, з
відмінностями в темпах і глибині структурних
перетворень, галузевою специфікою, структу
рою власності, іншими чинниками, які значно
ускладнюють типологізацію й уніфікацію со
ціально
економічних процесів.
У той же час надзвичайно актуальною і пер
спективною, перш за все з практичного погля
ду, є розробка і реалізація регіональної (облас
ної) програми соціально
економічного моніто
рингу, яка б дозволила фіксувати в системі об’єк
тивних і суб’єктивних показників різноманітні
2011, № 1 ВІСНИК ІЕПД НАН УКРАЇНИ 23
Соціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвиткуСоціально
економічні проблеми регіонального розвитку
аспекти соціально
економічної ситуації в об
ласті, своєчасно відстежувати тенденції її розвит
ку, передбачати можливі соціальні й екологічні
наслідки і вносити необхідні корективи у прак
тичну діяльність місцевих органів влади.
Стан регіональної економіки, економічних
відносин в індикативній моделі може бути виз
начено за допомогою показників ВРП на душу
населення, рівня зростання (падіння) виробниц
тва, співвідношення накопичення і споживання,
частки асигнувань на науку та інших показників.
Узагальнюючими соціальними показника
ми слід вважати показники якості життя: при
родний приріст населення, частка населення у
працездатному віці, середня тривалість життя,
рівень реальних доходів на душу населення,
рівень безробіття, соціальна мобільність насе
лення, рівень соціальної захищеності.
Метою управлінської діяльності є усунення
існуючих та унеможливлення виникнення нових
диспропорцій в розвитку окремих сфер життє
діяльності суспільства. Соціально
економічний
моніторинг як інструмент регіональної політи
ки дає можливість стежити за динамікою інтег
ральних показників розвитку і здійснювати
вплив на ситуацію, що склалася в регіоні.
Таким чином, науково обґрунтована політи
ка регіонального розвитку в сучасних умовах стає
реальним гарантом економічної, соціальної та
екологічної безпеки, а зрештою — гарантом на
ціональної безпеки. Тому в моніторинг необхід
но, окрім пріоритетів і їх індикаторів, включити
об’єктивні й суб’єктивні показники за такими
групами: стан регіональної економіки області;
соціальні показники області; соціально
політичні
чинники; духовне життя суспільства. Інституційні
умови слід доповнити такими показниками:
кількість прийнятих нормативних актів для роз
витку економіки конкретної території; ліквідація
заборгованості із виплати заробітної плати; ско
рочення безробіття; податкові надходження; дже
рела фінансування стратегії (державний бюджет,
обласний бюджет, власні ресурси суб’єктів гос
подарювання, залучені кошти, позикові ресурси).
На основі моніторингу стратегії реально
відстежуватимуться конкретні дії органів влади
з необхідного ресурсного забезпечення, термінів
виконання, виконавців, джерел і обсягів фінан
сування та очікуваних результатів.
Отже, формування і реалізація стратегії роз
витку регіону — це цілеспрямована діяльність
органів державної влади, органів місцевого са
моврядування й управління, підприємницьких
структур і громадян, конкретної території для
досягнення поставлених цілей і стабілізації еко
номічного положення в регіоні.
Інструменти організаційного забезпечення
реалізації стратегії потребують вдосконалення
шляхом зміни інституційних засад господарю
вання в регіоні з урахуванням встановленої у
процесі дослідження властивості інституцій од
ночасно впливати на елементи і функції органі
заційних механізмів.
У методологію проведення моніторингу
стратегії потрібно внести зміни шляхом викори
стання індикаторів і показників, що враховують
динаміку структурних змін у господарському
комплексі регіонів, реформування власності,
функціонування ринкових механізмів, що доз
волять вносити необхідні зміни до стратегії і до
практичної діяльності місцевих органів влади і
місцевого самоврядування.
Література
1. Головаха Є. І. Суспільство, що трансфор
мується. Досвід соціологічного моніторингу в Ук
раїні / Є. І. Головаха. — К. : Ін
т соціології НАН
України, 1997. — 156 с.
2. Жалило Я. Японский опыт государственно
го регулирования экономики / Я. Жалило // Эко
номика Украины. — 1995. — № 3. — С. 72–73.
3. Мельников Н. Социально
экономический
мониторинг как инструмент региональной поли
тики ускоренного развития / Н. Мельников,
И. Магазинщиков // Нові виробничі системи і при
скорений розвиток регіонів : матеріали Міжнар.
економічного форуму (м. Київ, 16 листоп.
2001 р.). — К. : Логос, 2001. — С. 121–125.
4. Почепцов Г. Стратегія як мистецтво і особ
ливий вид аналітики (всюди аналітики, а не по
літики) / Г. Почепцов // Політичний менедж
мент. — 2004. — № 2. — С. 3–27.
5. Соколова Г. Н. Экономическая социология /
Г. Н. Соколова. — Мн. : Віш. шк., 1998. — 368 с.
6. Тіщенко А. П. Стратегічне планування роз
витку регіону: основні поняття, вимоги та алгоритм
здійснення / А. П. Тіщенко // Економічний вісник
Донбасу. — 2010. — № 2 (20). — С. 86–89.
7. Про затвердження Методичних рекомендацій
щодо формування регіональних стратегій розвитку :
Наказ Міністерства економіки та з питань Європейсь
кої інтеграції України від 29.07.2002 р. № 224 // Офі
ційний вісник України. — 2002. — № 41. — Ст. 1876.
8. Про Стратегію економічного та соціально
го розвитку України «Шляхом європейської інтег
рації» на 2004–2015 роки : Указ Президента Украї
ни вiд 28.04.2004 р. № 493/2004 // Офіційний
вісник України. — 2004. — № 18. — Ст. 1278.
24 ВЕСТНИК ИЭПИ НАН УКРАИНЫ 2011, № 1
Социально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развитияСоциально
экономические проблемы регионального развития
9. Про затвердження Державної стратегії регіо
нального розвитку на період до 2015 року : затвер
джено Постановою Кабінету Міністрів України від
21.07.2006 р. № 1001 [Электронный ресурс] // Нор
мативні акти України. — Режим доступу : http://
zakon.nau.ua/doc/?uid=1096.997.0.
10. Стратегія економічного та соціального
розвитку Луганської області на період до 2015
року : прийнята 16.10.2008 р. [Електронний ре
сурс] / Луганська облдержадміністрація ; Націо
нальний ін
т стратегічних досліджень // Сайт Лу
ганской областной администрации. — Режим до
ступу : http:www.loga.gov.ua.
11. Про затвердження Завдань Національної
програми інформатизації на 1998–2000 роки : За
кон України від 04.02.1998 р. № 76/98
ВР // Відо
мості Верховної Ради України. — 1998. — № 27–
28. — Ст. 183.
12. Про затвердження Завдань Національної про
грами інформатизації на 2006–2008 роки : Затвердже
но Постановою Верховної Ради України від
04.11.2005 р. № 3075
IV [Електронний ресурс] // Нор
мативні акти України. — Режим доступу : http://www.
archives.gov.ua/Law
base/VR/index.php? 2005–3075–4.
Надійшла до редакції 11.01.2011 р.
© Ю. В. Світлична, 2011
УДК 330.1 Ю. В. Світлична,
канд. екон. наук,
доцент,
Донбаська національна академія
будівництва і архітектури,
м. Макіївка
СТІЙКЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА СОЦІАЛЬНО
ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
Прояв світової фінансової кризи в економіці
України висвітлив небезпечний рівень залеж
ності останньої від негативного впливу зов
нішніх факторів. В означених умовах першо
плановим завданням стає забезпечення необхі
дного рівня стійкості територіальних економіч
них систем (ТЕС) різних ієрархічних рівнів (дер
жавного, регіональних, міських), проявом яко
го виступатиме стійке функціонування ТЕС, а
результатом — їх економічний розвиток.
Проблемні питання, пов’язані із забезпечен
ням стійкого функціонування ТЕС, порушуються
в дослідженнях значного кола провідних вчених.
Зокрема, слід відзначити конкретизацію особли
востей ТЕС в роботі Т. Г. Логутової [1, с. 157], ак
центування уваги на інерційності процесів у ме
жах економічних систем у науковій праці В. М. Ва
силенка [2, с. 37–38], підкреслення особливої ролі
міста у забезпеченні стійкого функціонування ТЕС
вищих ієрархічних рівнів (регіональних, загально
державної) у дослідженнях С. В. Богачова,
М. В. Мельникової, О. О. Лукьянченка [3; 4].
Незважаючи на значну кількість наукових
розробок і публікацій додаткового дослідження
потребують питання формування балансу інте
ресів на рівні держави, регіонів, міст і великих
промислових підприємств при формуванні па
кету дій, спрямованих на забезпечення стійкого
функціонування ТЕС означених рівнів як пере
думови їх соціально
економічного розвитку.
Надзвичайна актуальність питань, пов’яза
них із забезпеченням стійкості економіки, зу
мовлює завдання дослідження — запропону
вання переліку стратегічних детермінантів,
організаційних заходів і операційних дій із за
безпечення стійкого функціонування терито
ріальних економічних систем як передумови
соціально
економічного їх розвитку.
Розробка організаційних заходів із забезпе
чення стійкого функціонування територіальних
економічних систем базується на визначенні
стратегічних детермінантів, що в комплексі здат
ні забезпечити досягнення мети стійкого функ
ціонування — створення передумов соціально
|