Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

У статті розглянуто методологію радіаційної безпеки населення на забрудненій ядерними викидами території на прикладі зони відчуження, утвореної після аварії на Чорнобильській АЕС. Детально описано особливості наукового супроводу сільськогосподарського виробництва, а також наведено низку контрзаходів...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2011
Автор:	Прістер, Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Теми:	Актуально
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28576
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Б. Прістер // Вісн. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28576
record_format	dspace
spelling	Прістер, Б. 2011-11-14T18:41:08Z 2011-11-14T18:41:08Z 2011 Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Б. Прістер // Вісн. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28576 У статті розглянуто методологію радіаційної безпеки населення на забрудненій ядерними викидами території на прикладі зони відчуження, утвореної після аварії на Чорнобильській АЕС. Детально описано особливості наукового супроводу сільськогосподарського виробництва, а також наведено низку контрзаходів у рослинництві, тваринництві, переробній галузі, які дозволили отримати відповідну державним стандартам сільгосппродукцію фактично на всіх забруднених територіях України, де доза зовнішнього опромінення допускає проживання населення. Article views the radiation safety methodology on the area polluted by nuclear emission on example of alienated zone created after the Chornobyl catastrophe. The peculiarities of agricultural producing scientific escort are described in detail. The file of countermeasures in plant and cattle breeding and also in treatment industry which helps to get the agricultural production conformable to state standards in almost every polluted region of Ukraine where the extraneous irradiation dose admits human residing is named. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Актуально Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Problems of radiation protecting of people on areas polluted because of chornobyl app disaster Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
spellingShingle	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Прістер, Б. Актуально
title_short	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
title_full	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
title_fullStr	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
title_full_unstemmed	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
title_sort	проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на чорнобильській аес
author	Прістер, Б.
author_facet	Прістер, Б.
topic	Актуально
topic_facet	Актуально
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	Problems of radiation protecting of people on areas polluted because of chornobyl app disaster
description	У статті розглянуто методологію радіаційної безпеки населення на забрудненій ядерними викидами території на прикладі зони відчуження, утвореної після аварії на Чорнобильській АЕС. Детально описано особливості наукового супроводу сільськогосподарського виробництва, а також наведено низку контрзаходів у рослинництві, тваринництві, переробній галузі, які дозволили отримати відповідну державним стандартам сільгосппродукцію фактично на всіх забруднених територіях України, де доза зовнішнього опромінення допускає проживання населення. Article views the radiation safety methodology on the area polluted by nuclear emission on example of alienated zone created after the Chornobyl catastrophe. The peculiarities of agricultural producing scientific escort are described in detail. The file of countermeasures in plant and cattle breeding and also in treatment industry which helps to get the agricultural production conformable to state standards in almost every polluted region of Ukraine where the extraneous irradiation dose admits human residing is named.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28576
citation_txt	Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Б. Прістер // Вісн. НАН України. — 2011. — № 4. — С. 3-11. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT prísterb problemiradíacíinogozahistunaselennânateritoríâhzabrudnenihunaslídokavaríínačornobilʹsʹkíiaes AT prísterb problemsofradiationprotectingofpeopleonareaspollutedbecauseofchornobylappdisaster
first_indexed	2025-11-24T15:56:11Z
last_indexed	2025-11-24T15:56:11Z
_version_	1850849521763876864
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 3 Актуально Б. Прістер ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЗАБРУДНЕНИХ УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС © ПРІСТЕР Борис Самуїлович. Доктор біологічних наук. Академік НААН України. Головний науковий спів- робітник Інституту проблем безпеки АЕС НАН України (Київ). 2011. Аварія на Чорнобильській АЕС за масштабами не мала аналогів в історії люд- ства. Її наслідки вплинули на екологічний стан усього європейського континен- ту, породивши низку фундаментальних і прикладних радіобіологічних проблем. Автора пропонованої статті в 2004 р. відзначено Державною премією Украї- ни в галузі науки і техніки за комплексне дослідження впливу Чорнобильської катастрофи на природне середовище, наукове обґрунтування реабілітації за- бруднених територій та радіаційного захисту населення України. У публіка- ції проаналізовано досвід життєдіяльності, зокрема сільськогосподарського виробництва, на забруднених радіонуклідами територіях. В Україні внаслідок Чорнобильської ава- рії забруднено радіонуклідами (РН) понад 5,4 млн га на території 74 районів 12 областей, де проживало близько 3,2 млн осіб, серед них понад 600 тис. дітей. Радіо- активно вражені території зі щільністю за- бруднення 137Cs більше 37 кБк/м2 в Украї- ні становили 4,8% площі, до травня 2006 р. через радіоактивний розпад вона скороти- лись до 25,5 тис. км2. З перших днів після аварії вчені НАН України і НААН України (тоді ПО ВАС- ГНІЛ, згодом УААН, а нині НААН) брали активну участь у роботах зі зменшення на- слідків невідомої до 1986 р. людству ката- строфи. За ініціативою академіка Г.О. Бог- данова у Києві створено Українську фі- лію ВНДІ сільськогосподарської радіоло- гії. Значний внесок у ліквідацію наслідків аварії зробили академіки НАН Украї- ни В.Г. Бар’яхтар, В.І. Трефілов, В.П. Ку- хар, В.М. Шестопалов, Е.В. Соботович, О.О. Созінов, В.В. Стрелко. Десятки нау- ковців, не шкодуючи сил і здоров’я, докла- дали зусиль задля поліпшення радіаційної ситуації на забруднених територіях, за що заслужили на глибоку повагу і вдячність українського народу. У заходах із радіаційного моніторингу, пошуку критеріїв оцінки радіаційної обста- новки, визначення і впровадження контр- заходів також активно брали участь учені Національних академій наук Білорусі та Росії. Цьому сприяла атмосфера довіри і 4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 братства: уся інформація і набутки, знан- ня і досвід науковців трьох союзних рес- публік, а згодом незалежних держав — Бі- лорусі, Росії, України, ставали загальним світовим надбанням. Така співдружність триває протягом усіх 25 років після аварії. ЯК ЗАСВОЄНО УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ? С ьогодні світ визнав, що тяжкість бага- тьох медичних і соціальних наслідків Чорнобильської аварії пов’язана, перш за все, з несвоєчасним інформуванням насе- лення і неоперативністю контрзаходів. Брак правдивої інформації про катастро- фу, про присутність РН йоду в складі ви- кинутої суміші продуктів ядерного поділу (ПЯП) не дозволили негайно, відразу піс- ля аварії запобігти формуванню поглинених доз у щитовидній залозі опромінених гро- мадян — обмежити споживання молочних продуктів і листових овочів, провести йодне блокування. Корови вільно паслись на лу- ках 1, населення споживало молоко, а йодну профілактику розпочали не раніше ніж че- рез тиждень після аварії, що фактично ніве- лювало ефект заходу. Це спричинило масове опромінення українців у біологічно знач них дозах, а також підвищення частоти захворю- вань на рак щитовидної залози [4]. Нині ми знаємо, що превентивне (до ви- падінь) або оперативне (відразу після радіо- активних випадінь) проведення заборонних і профілактичних заходів (йодна профілак- тика тощо) дозволяють суттєво зменшити дозу внутрішнього опромінення тварин і людини. Наприклад, негайно після аварії на реакторі № 1 у Віндскейлі (Англія) у фер- мерів було вилучено, знищено чи перероб- лено на сухе молоко і масло близько 3 млн л 1 Масовий випас рогатої худоби на вражених радіа- цією лугах призвів до опромінення щитовидної зало- зи корів у великих дозах. У межах 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС ці дози перевищували 200 Гр, провокували біологічні ефекти аж до руйнування фолікулів. Тривалий час після аварії на значних те- риторіях у корів, овець, коней спостерігали гіпотері- оз [2, 5]. молока. А через півтора місяця обмеження на використання продукту на всій ураженій території скасували повністю. У нас же рекомендацію про перероблен- ня молока доволі вчасно і масштабно реа- лізували тільки у столиці. Завдяки опера- тивному моніторингу молока, проведеному вченими і ветеринарною службою, тут ор- ганізували його диференційований збір на різних молокозаводах з умовно чистих і за- бруднених господарств. Чисте молоко спря- мували на виробництво продукції для ди- тячих кухонь і установ, а забруднене пе- реробили, в основному, на масло і сири, обов’язково витримуючи їх у холодильни- ках. Ці заходи дозволили зменшити в 7–10 разів дозу опромінення щитовидної залози населення Київської міської агломерації, що налічує разом із передмістями близько 4 млн осіб [2, 4]. Як бачимо, слід, з одного боку, не допус- кати виникнення і розгортання атомної чи хімічної аварії, а з іншого — бути превен- тивно готовими до великих непередбачува- них катастроф, забезпечувати охорону на- селення не лише у технічному плані, а й на організаційному рівні, враховуючи соціаль- ні, медичні, демографічні та інші аспекти. На жаль, і тут у нас справи йдуть кепсько. Усі держави, які працюють під егідою МАГАТЕ, урахували досвід аварії на ЧАЕС і визнали за необхідне проводити йодну профілактику населення на відстані до 120 км від епіцентру катастрофи, а сільськогос- подарські контрзаходи — до 300 км. Лише Україна не переглянула цей норматив, збе- рігши його на рівні 30 км. Модель, яку ви- користовують нині для розрахунків раді- аційної ситуації на відстані до 30 км, по- будовано на моделі МАГАТЕ, обрахованій для відстаней до 10 км. Готовність до аварійного реагування на державному рівні низька: не опрацьовано питання про негайне припинення випасу корів, щоб не допустити надходження радіо- активного йоду в організм людини, — най- ефективніший крок йодного захисту; не роз- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 5 роблено методів йодної профілактики, не створено запаси препаратів йоду тощо. На- віть у столичному бюджеті на випадок НС не передбачено коштів на придбання табле- ток йодистого калію. Ефективний захист від йодної атаки досі недосяжний і малозрозу- мілий для нашої країни. Ось так погано ми засвоїли «йодний» урок Чорнобиля. Необхідно розробити і запровадити Ін- структивно-методичні вказівки про крите- рії застосування й організації йодної про- філактики для персоналу і населення. Тре- ба негайно розглянути питання про мобіль- ний резерв йодистого калію для громадян не тільки 30-кілометрових зон АЕС, але й територій у радіусі не менше 120 км. В Україні досі немає механізмів забезпе- чення прогностичних центрів необхідною ме- теорологічною та іншою інформацією, сис- тем відстеження радіоактивної хмари, немає державного центру прогнозування радіацій- ної обстановки. Він мав би об’єднати локаль- ні системи КАДО АЕС та інших відомств у загальнонаціональну систему. Інститут про- блем безпеки АЕС НАН України три роки тому запропонував створити такий центр у своєму складі. Проте в цьому напрямі жод- них зрушень. Державі бракує коштів для опе- ративного моніторингу регіонів аварії. Системи радіаційного моніторингу — не адекватні умовам аварій та завданням за- хисту населення. Системи реагування 2 на радіаційні аварії та забруднення довкіл- ля — не відпрацьовані і не скоординовані, особливо на міжвідомчому рівні. В Украї- ни немає Рекомендацій щодо превентивної готовності до дії в аварійних ситуаціях для різних служб. Практично не розроблено нормативної бази аварійних дій поза стан- цією, не забезпечено оперативності контр- заходів. 2 Говорячи про аварійне реагування, маємо на ува- зі насамперед системи превентивної готовності до аварій, оповіщення населення тощо. Ці заходи «первинні» в загальній системі подолання наслідків техногенних аварій. Особливо погано стоїть справа з кадра- ми: у країні, що пережила Чорнобиль, спе- ціальність «дозиметрія» закрито, фахівців у галузі радіаційного захисту і моніторин- гу довкілля не готують, а в спеціалізованих службах відбулась настільки глибока рота- ція кадрів, що працівників із досвідом лік- відації наслідків аварій на кшталт Чорно- бильської фактично не залишилося. Постійна готовність до контрдій у разі тех- ногенних аварій, наявність методів і засобів швидкої оцінки ситуації, висококваліфікова- ного персоналу, рятувальних служб, визна- чення безпеки і кількості техніки для локалі- зації — усе це частина культури безпеки в на- ціональному вимірі, найважливіший прин- цип для представників влади всіх рівнів незалежно від їхніх політичних поглядів. РАДІОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИЙ АГРОСЕКТОР В ирішальний внесок у подолання сіль- ськогосподарських наслідків Чорнобиль- ської катастрофи зробили науково-прак тич- ні досягнення школи академіка ВАСГНІЛ В.М. Клечковського. У СРСР ще в 1973 р. надрукували розроблені під його редакці- єю «Рекомендації з ведення сільського та лісового господарства при радіоактивному забрудненні навколишнього середовища». Вони містили цінний досвід, набутий у ході ліквідації наслідків аварій, що стались на хі- мічному комбінаті «Маяк» у Челябінській області в 1957 і 1967 рр. і на атомних поліго- нах [6]. На жаль, цю роботу не вивчили до аварії, відтак фактично не використали в го- стрий період, котрий став цінним уроком для суспільства щодо необхідності превен- тивної підготовки до ядерних інцидентів. Історія повторюється. У 2007 р. НААН, МНС і Мінагрополітики підготували і ви- дали рекомендації «Ведення сільськогос- подарського виробництва на територіях забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддалений період» [1]. Че- рез малий наклад — лише 500 примір ників — цей документ в основному осів у кабінетах 6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 столичних і обласних чиновників. Вироб- ники харчової продукції, насамперед фер- мери, практично не знайомі з ним. Завер- шення реабілітації територій потребує ро- зуміння і володіння основними радіоеколо- гічними знаннями. У перший період після аварії на ЧАЕС ми такої інформації не мали. Відтак нашим завданням було виявити критичні чинни- ки й об’єкти, які за однакового забруднен- ня території становлять найбільшу радіо- логічну небезпеку. Від ґрунтів до рослин Найбільше РН під час викиду надхо- дить в організм людини з харчового ланцю- га ґрунт–рослини–тварини–продукти тва- ринництва. Саме він зумовлює дози вну- трішнього опромінення жителів радіаційно забруднених районів 3. Тож указані склад- 3 Соціальні наслідки аварії виявились особливо тяжки- ми для мешканців Полісся, де економіка базується на сільському господарстві, від природних ландшафтів залежить значна частка продукції, тож доза опромі- нення сільського населення формується в основ- ному через використання місцевих продуктів хар- чування. У віддалених на 300 км від ЧАЕС населених пунктах на торф’яних ґрунтах з рівнем забруднення нижче 15 Кі/км2 доза виявилась вищою, ніж поблизу від епіцентру аварії на мінеральних ґрунтах [3, 4]. В умовах Полісся значення коефіцієнтів переходу 137Cs з ґрунту в молоці різняться від 0,1 для чорноземів до 3 Бк/л на кБк • м2 для торф'яно-бо лот них ґрунтів. Ці особливості були добре відомі вченим задовго до аварії [4, 6]. Тож не дивно, що через кілька го- дин після неї на Поліссі, де історично виділяли великі території для випасу корів, у молоці виявили 131I, 90Sr, 137Cs. Через нехтування екологічним чинником у Рівнен- ській і Волинській областях, де щільність забруд- нення території становила, як правило, 3–5 і менше Кі/км2 (111–185 кБк/м2), нормативи на забруднен- ня молока і м’яса було перевищено навіть в офіцій- но «благополучних» місцях. Учені НААН доклали багато зусиль, щоб уряд і Верховна Рада розціни- ли Рівненську і Волинську області як постраждалі, адже коефіцієнти переходу 137Cs у системі ґрунт– рослини–молоко були там надто високі. На жаль, рішення уряду щодо Рівненщини і Волині було прийнято лише в 1988 р. і два найкритичніші роки контрзаходів тут не проводили. ники — головний об’єкт радіологічного мо- ніторингу, контролю й управління радіацій- ною обстановкою [1, 4]. Їхня роль особли- во велика відразу і в перший період після аварії, коли випади РН утримують листя і біомаса рослин. Це так зване позакореневе (аеральне) забруднення. Аналіз моделі позакореневого забруднен- ня рослин [5] свідчить, що в разі радіацій- них викидів упродовж вегетаційного періо- ду (весна, осінь) частка затриманих біома- сою РН прямо пропорційна її запасу М. Вона прямо пропорційна запасові біомаси (кг • м–2) і в середньому становить 20%, як- що М = 1 кг • м–2. Відмінності в коефіцієн- тах переходу РН з ґрунту в рослини TF для однієї культури більші в 20 разів, а для різ- них культур на одному ґрунті в 30. Забруднена радіацією територія України характеризується надзвичайною неодно- рідністю ландшафтів, ґрунтових типів, еко- логічних умов. На більшості площ критич- ний РН — 137Cs, в обмежених місцях — 90Sr. Дослідження параметрів динаміки TF дозволило випрацювати концептуальну схему і створити кінетичну модель пове- дінки 137Cs і 90Sr у системі ґрунт–рослина [1]. Вона дозволяє прогнозувати величину TF на час t після випадінь для всіх культур на всіх типах ґрунтів, що треба враховува- ти під час реабілітації територій. За період після аварії на ЧАЕС через ра- діоактивний розпад уміст радіонуклідів у ґрунті і рослинах зменшився майже вдвічі. За 25 років у результаті фіксації 137Cs на гли- няних мінералах ґрунтового поглинального комплексу TF зменшився: на дерново-під зо- листих і торф’яних землях — у 15–25 ра зів, на чорноземах — до 40 разів. Коефіцієнт переходу TF 90Sr знизився в середньому до 6 разів на ґрунтах усіх типів. Надалі швидкість фіксації 137Cs у землі буде іден- тичною до швидкості його радіоактивного розпаду. Для поліпшення радіаційної обста- новки необхідні контрзаходи. Дослідження показали, що використан- ня для прогнозу TF найважливіших ознак ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 7 ґрунту окремо дає змогу аналітично описа- ти залежність лише у вузькому інтервалі, де вони відіграють визначальну роль у до- ступності радіонукліда рослинам. У зв’язку з цим було розроблено метод комплексної оцінки властивостей ґрунту (КОВҐ) за основними показниками, які характеризу- ють усі його фази — рідку (рН сольової ви- тяжки), тверду (ємність поглинання), ква- зірідку (вміст гумусу), і показано перспек- тивність його використання для радіоеко- логічних прогнозів. Метод КОВҐ дозволяє прогнозувати ефективність контрзаходів, якщо відомо, як змінюються властивості ґрунту в результаті їх проведення. Основне концептуальне положення у пе- редбаченні забрудненості продукції звучить так: для засвоєння кореневими системами рослин РН або елементів мінерального жив- лення доступна їхня частина, яка здатна пе- рейти в розчин із сорбованого твердою фа- зою ППК стану [3]. З часом концентрація іонів РН у ґрунтовому розчині зменшуєть- ся, але не змінюється доступність кожного з них для сорбції коренем і засвоєння рос- линою. Встановлено, що ефективність агро- хімічних заходів, оцінена за відносним зни- женням надходження 137Cs і 90Sr порівняно з контрольними варіантами, з часом не зни- жується і залежить від ступеня відміннос- ті вихідних значень агрохімічних ґрунтових показників до проведення контрзаходів від оптимальних: чим він більший, тим вища очікувана ефективність. У вітчизняному рослинництві нині адап- товано раніше відомі контрзаходи і роз- роб лено чимало нових. Вироблено системи застосування високих доз мінеральних доб- рив на дерново-підзолистих і лугових ґрун- тах, доведено важливу роль їх внесення, вапнування ґрунтів меншого накопичен ня 137Cs рослинами в різні періоди після ра- діоактивних випадінь. Розроблено систе- му застосування калійних добрив, показано ефективність внесення мінеральних добрив із нетрадиційним відношенням N:P:K — 1:1,5:2, створено радіоекологічну класифіка- цію лугів, систему луківництва, методи по- верхневого і докорінного поліпшення пасо- вищних угідь, упроваджено застосування цеолітів і сапропелів. У середньому контр- заходи в рослинництві дозволяють знизити вміст РН у продукції від 1,8 до 3 разів. Най- ефективніші тут — глибока оранка і поліп- шення лук. У віддаленому періоді найдійо- вішим контрзаходом залишиться докорінне поліпшення пасовищ — ефективність від 4 до 16 разів, однак у разі повторного прове- дення вона вже не так різнитиметься від ін- ших контрзаходів і становитиме 3–5 разів, маючи доволі високу собівартість. Тваринництво і продукти переробки Найбільшу небезпеку на забруднених те- риторіях чинить споживання тваринної їжі (молока, м’яса, виготовлених із них продук- тів), у яку РН активно потрапляє з радіацій- но враженої кормами тварини. Критичний корм, що відповідає за надходження 137Cs в організм великої рогатої худоби, — це зеле- на маса, сіно природних і сіяних трав, які ростуть на критичних ландшафтах — за- плавних луках, у дернині яких надовго за- тримується основна частина радіоактивної речовини, на торф’яно-болотних, дерново- підзолистих ґрунтах. Неприпустимо споживати радіаційно вра- жене молоко, небезпечне з перших годин піс- ля поїдання тваринами забруднених кормів. Так, наприклад, радіоактивний йод можна виявити в молоці вже через кілька годин після забруднення пасовища, а максимуму його концентрація досягає через 12 годин від початку випасу худоби [5]. Коли ПЯП надходять до організму корів у кількостях, які не викликають у великої рогатої худоби променевої хвороби, молоко може містити небезпечну для людини, особливо для дітей, кількість радіонуклідів. На жаль, у перші кілька діб після отримання токсичних кіль- костей ПЯП у тварин важко виявити ознаки враження, які однозначно вказують на про- меневу хворобу і можуть правити за сигнал для відмови від споживання молока. 8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 Коефіцієнт усмоктування Кв 137Cs з ШКТ у кров у корів становить 50–75% від кількості, що надійшла в організм. Після всмоктування РН потрапляє у м’язову тка- нину і молоко. Кожен кілограм цієї ткани- ни корів 4 містить у середньому близько 4%, а літр молока — близько 1% кількості 137Cs (0,7–1,3%), що надходить за добу. На вели- чину Кв 137Cs у тварин упливають такі фак- тори, як вид і ступінь перетравленості кор- му, вік, фізіологічний стан, проте на них припадає всього кілька відсотків [1]. У перші роки після аварії перевищення вмісту РН у молоці 5 над нормативом ста- новило сотні разів і траплялось у понад 1000 населених пунктах. У результаті при- родних процесів і під впливом контрзахо- дів забруднення молока значно знизилося, число населених пунктів, де норматив пе- ревищений, становило у 2006 р. в Україні — понад 200, у Росії — 181, у Білорусі — 121. Нині воно зменшилося ще приблизно вдві- чі. В Україні в 50–100 населених пунктах державний норматив на вміст 137Сs у моло- ці перевищено в 2–8 разів. З чорнобильських подій вітчизняне тва- ринництво винесло сумний урок. У разі ра- діаційної аварії з викидом ПЯП або без- посередньо після визначення небезпечної зони необхідно якомога швидше провести низку контрзаходів в агросекторі, щоб уне- можливити споживання тваринами, в пер- шу чергу молочного напряму, забруднених кормів: припинити випас, установити дози- метричний контроль за рівнем забруднення кормів і пасовищ, створити запаси твердих кормів, захистити їх від радіації під укрит- тям. До речі, пасовищна трава швидко са- моочищається: ефективні періоди Т напів- утрат РН пасовищною травою становлять для йоду 3,6 і 6,7 доби, а напівзменшення їх 4 Яловичина – основний постачальник цезію в орга- нізм людини після молока. 5 У рік аварії перевищення допустимих рівнів забруд- нення молока сягало 120–1000 разів, продукції рос- линництва — 10–360. концентрації в молоці — 1 і 3,4 доби. Варто пам’ятати, що утримання свійських тварин упроголодь протягом хоча б двох діб піс- ля радіаційних випадінь дозволяє істотно зменшити шкоду для населення і тварин- ництва [1, 5, 6]. Існує три ефективних і принципово різ- них шляхи зменшення вмісту РН у молоці і м’язовій тканини (м’ясі) тварин. 1. Зниження кількості РН у раціоні за- вдяки описаним контрзаходам у рослинни- цтві чи шляхом підбору кормів з низьким умістом 137Cs. За вирощування кормів у рів- них умовах силосно-концентратний раціон худоби м’ясного напряму містить 18% РН, а молочного — 57% від умісту 137Cs у сінно- му раціоні. Змінюючи склад раціону, мож- на в 3–5 разів зменшити концентрацію РН у молоці і м’ясі. Надходженням РН в організм тварин шляхом підбору кормів і розміщен- ням їх у сівозміні можна і потрібно управ- ляти в усі періоди після аварії. Динаміка ра- діоактивного забруднення кормів 137Cs ви- значає динаміку концентрації його в молоці, яка, як і для рослин, може бути апроксимо- ваною двокомпонентною експоненційною залежністю. На жаль, рекомендацію вчених щодо роздільного складування і викорис- тання кормів з різним рівнем забруднення на практиці не застосували. А вона ефектив- на і не потребує значних видатків. 2. Переведення РН у зв’язаний стан у рубці до надходження в тонкий кишеч- ник, що запобігає його всмоктуванню в кров. Фероцин знижує перехід 137Cs у мо- локо і м’ясо в 3–10 разів. У Росії та Біло- русі опрацьовано різноманітні форми його застосування у складі кормових добавок або закріпленим на різних інертних носі- ях, оскільки на одну голову вводять усьо- го лише кілька грамів препарату на добу. В Україні, Білорусі, Росії широко викорис- товують розроблені в Норвегії болюси, що містять фероцин. У Білорусі цей контрза- хід обов’язковий для регіонів, де ймовір- не перевищення допустимого вмісту 137Cs у молоці та м’ясі ВРХ. В Україні широко за- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 9 стосовували блоки-лизунці з солі, що міс- тять ентеросорбенти. Блоки розкладають у годівниці чи на пасовищі. В Україні під керівництвом академіка Г.О. Богданова висвітлено роль ентеросорб- ції в підтримці імунологічного і метаболіч- ного гомеостазу тварин, зниженні радіо- активного забруднення продукції під час годування забрудненими 137Cs кормами. Комплексно досліджено сорбційні власти- вості і доведено нешкідливість природних мінеральних силікатів, ефективність вико- ристання їх як контрзаходів у тваринни- цтві, що забезпечує нижче накопичення 137Cs в організмі та продукції (у молоці в 1,3–4,4 разу, у м’ясі — в 1,6–7,4), а також допомагає виведенню інкорпорованих радіо- нуклідів. Ефективність природних сорбен- тів нижча за фероцин, однак вони активізу- ють перетравлення кормів, сприяють зміц- ненню здоров’я і продуктивності [1]. 3. Відгодівля «чистими» кормами перед забоєм. Розроблено і впроваджено методи- ку тристадійної відгодівлі тварин, які про- тягом 14–16 місяців отримують корми без обмеження забрудненості, потім за 4 міся- ці до забою їх переводять на корми з ниж- чим у 4–5 разів рівнем забруднення, а за 1–1,5 місяця до забою переводять на яко- мога чисті корми. Доведено, що при цьому протягом 40–60 діб значна частка 137Cs ви- водиться з організму, а вміст РН у м’язах зменшується в 6–10 разів [1]. Промислове впровадження методу забезпечує знижен- ня концентрації 137Cs у м’язах більш ніж у 20 разів. Застосування ентеросорбентів у період відгодівлі перед забоєм дозволяє ще в 2–2,4 разу скоротити накопичення 137Cs у м’язовій тканині. Можна практично без об- межень за рівнями радіоактивного забруд- нення використовувати для виробництва м’яса кормові ресурси Полісся. Це забезпе- чує економічний розвиток забруднених ре- гіонів, поліпшує соціальні умови шляхом створення нових робочих місць. Порівняння ефективності контрзаходів у рослинництві і тваринництві дозволяє зро- бити висновок про їхню близьку радіоеко- логічну ефективність. До слова, вартість запобігання поглиненій дозі шляхом про- ведення контрзаходів у рослинництві в 10– 100 разів вища, ніж у тваринництві. Крім того, варто пам’ятати, що щільність забруд- нення території та концентрація РН у мо- лоці, молочних і м’ясних продуктах — по- хідні від поглиненої дози критерії, що їх гі- гієністи і радіоекологи мають заздалегідь установити для основних зон України. ВИСНОВКИ На превеликий жаль, починаючи з 1994 р., фінансування наукових досліджень скоротилося. У 1998–2000 рр. і надалі на програму наукового супроводу виділяли дедалі менше коштів. Відтак протягом ба- гатьох років розглядали тільки найнагаль- ніші питання. І це при тому, що науковий супровід лише сільськогосподарського ви- робництва дозволив зняти основні пробле- ми радіаційної безпеки населення в регіо- нах, забруднених унаслідок аварії на ЧАЕС, забезпечив отримання відповідної держав- ним стандартам сільськогосподарської про- дукції практично на всіх уражених терито- ріях Білорусі, Росії, України, де доза зо- внішнього опромінення допускає прожи- вання населення. Після аварії на ЧАЕС накопичено знач- ний обсяг дослідних знань про поведін- ку довгоживучих радіонуклідів у харчо- вих ланцюгах. Ці відомості об’єднано в комп’ютерні бази даних (БД). БД можуть стати експериментальною основою для мо- делей надходження РН в організм населен- ня через харчові ланцюги, системи радіа- ційних прогнозів у цілому, оцінення ефек- тивності контрзаходів, програм і планів ре- абілітації територій. Централізовану схему обліку, зберігання і використання баз даних не налагоджено, інформація розпорошу- ється і втрачається. Дуже велику частину матерiалiв не опубліковано. Тож необхідно централізувати ведення баз даних і зберег- ти накопичений високою ціною досвід. 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 Як можна залишити таку програму без наукового супроводу і фактично до межі скоротити дослідження, пов’язані з Чорно- бильською катастрофою? Бюджетного фі- нансування національних і галузевих акаде- мій наук недостатньо для таких розробок. Цілком природно, що за цих умов колекти- ви і підрозділи, що спеціалізувались на про- блемах Чорнобиля, здебільшого вже розпа- лися. Цю втрату дуже важко відновити. Серйозним недоліком минулого етапу ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС слід визнати недотримання пріоритетів. Часто роботи проводили одночасно в усіх напря- мах, незважаючи на брак коштів. Головний урок полягає в тому, що програми передба- чали певний обсяг робіт у межах виділених коштів, а не конкретний результат. Надалі потрібно забезпечити адресне фінансуван- ня і проведення контрзаходів. Необхідно зробити абсолютним пріори- тетом інформаційні, санітарні, дезактива- ційні заходи в населених пунктах, де три- ває споживання молока і деяких інших про- дуктів з перевищенням нормативу на вміст 137Cs. Для кожного такого села вчені давно розробили технологічні проекти. У форматі державної програми слід ро- зумно організувати невеликі цільові про- грами і строго проконтролювати хід їх ви- конання. З урахуванням суттєвого поліп- шення радіаційної ситуації доцільно пере- глянути систему радіаційного контролю якості продукції, зосередивши її, в осно- вному, у найкритичніших регіонах. Потрібно зберегти досвідчені кадри ра- діологів і працездатність ветеринарних, аг- рономічних радіологічних служб по всій зоні радіоактивного забруднення. Необхід- но розробити програму наукового супрово- ду робіт на наступний період і забезпечити її фінансування. На часі визначити крите- рії визнання забруднених територій реабі- літованими. На основі знань, здобутих за останні 30– 40 років з урахуванням досвіду Чорнобиля, а тепер і Фукусіми, необхідно розробити методичні вказівки щодо оцінки впливу АЕС на навколишнє середовище (ОВНС). Це ж стосується і вибору майданчиків для будівництва ядерних об’єктів з огляду на сейсмічні, гідрологічні, радіоекологічні умови. Наприклад, майданчик Рівненської АЕС обрано на карсті, Чорнобильської на розломах, Запорізької — під греблею Дні- прогесу. РАЕС і ЧАЕС розташовані на те- риторії геохімічної провінції з максималь- ною інтенсивністю накопичення радіонук- лідів рослинами. Створення Чорнобильської зони відчу- ження стало вимушеним, але виправданим кроком, пов’язаним із дуже високим рів- нем радіоактивного забруднення терито- рії. Її існування було доцільним протягом 25 років і залишиться таким на багато де- сятиліть. Територія зони зостанеться епі- центром основних зусиль з мінімізації на- слідків аварії, що забезпечують ядерну і радіаційну безпеку шляхом зняття ЧАЕС з експлуатації, будівництва відповідних об’єктів («Укриття 2», сховищ радіоактив- них відходів, відпрацьованого палива, гео- логічно го захоронення РАР, ліквідації став- ка-охо лоджувача тощо). Зона відчуження — ефективний природ- ний бар’єр, властивості і процеси якого не- обхідно систематично вивчати і за необхід- ності посилювати. Цей досвід доцільно вра- хувати міжнародному співтовариству, зва- жаючи на майбутні аварії. Ось уже 24 роки в зоні відчуження ви- конують великі дезактиваційні, будівель- ні, інші роботи, пов’язані з використан- ням потужної землерийної та транспортної техніки, присутністю великих континген- тів робітників. Це призводить до порушен- ня ґрунтово-рослинного покриву, порушує природні водотоки, сприяє підвищеному вторинному підйомові пилу, створює небез- пеку пожеж. Наскільки доцільні й оптимі- зовані ці роботи? Настав час оцінити роль зони відчуження як еколого-геохімічного бар’єра на шляху радіонуклідів: чи необхід- но її посилювати? якщо так, як це зробити? ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 4 11 Характеристика бар’єрної ролі Чорнобиль- ської зони відчуження, її надійності, при- родних відновлювальних процесів, плану- вання і реалізація додаткових захисних за- ходів мають бути важливим комплексним завданням національних і міжнародних до- сліджень, прикладних програм, зорієнтова- них на сьогодення і перспективу. 1. Ведення сільськогосподарського виробництва на територіях, забруднених внаслідок Чорнобиль- ської катастрофи у віддалений період (Реко- мендації) / За заг. ред. Прістера Б.С. — К.: Атіка, 2007. — 196 с. 2. Пристер Б.С. Последствия аварии на Чернобыль- ской АЭС для сельского хозяйства Украины. Ис- следования ЦПЭР, номер 20. — К., 1999. — 101 с. 3. Пристер Б.С. Проблемы прогнозирования по- ведения радионуклидов в системе почва–рас- тение // Ильязов Р.Г., Шакиров Ф.Х., Фиси нин В.И., Пристер Б.С. и др. Адаптация аг роэкосферы к условиям техногенеза. Под ред. Р.Г. Ильязова. — Казань: Фэн, 2006. — С. 85–121. 4. Пристер Б.С., Алексахин Р.М., Бебешко В.Г., Бог- девич И.М., Замостьян П.И., Кенигсберг Я.Э., Лихтарев И.А., Поярков В.А., Шестопалов В.М., Цыб А.Ф. Чернобыльская катастрофа: эффектив- ность мер защиты населения, опыт международ- ного сотрудничества / Под ред. Б.С. Пристера. — К.: Энергетика и электрификация, 2007. — 100 с. 5. Пристер Б.С. Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии и радиобиологии при загрязне- нии окружающей среды молодыми смесями про- дуктов ядерного деления. — Чернобыль, 2008. — 320 с. 6. Рекомендации по ведению сельского и лесного хозяйства при радиоактивном загрязнении окру- жающей среды / Федоров Е.А., Пристер Б.С., Ро- манов Г.Н. и др. Под ред. Клечковского В.М. — М., 1973. — 101 с. Б. Прістер ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЗАБРУДНЕНИХ УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС Р е з ю м е У статті розглянуто методологію радіаційної безпеки населення на забрудненій ядерними викидами тери- торії на прикладі зони відчуження, утвореної після аварії на Чорнобильській АЕС. Детально описано осо- бливості наукового супроводу сільськогосподарського виробництва, а також наведено низку контрзаходів у рослинництві, тваринництві, переробній галузі, які дозволили отримати відповідну державним стандар- там сільгосппродукцію фактично на всіх забруднених територіях України, де доза зовнішнього опромінення допускає проживання населення. Ключові слова: сільськогосподарська радіоекологія, чинники радіологічної небезпеки, дезактиваційні за- ходи, йодна профілактика, радіаційний моніторинг. B. Prister PROBLEMS OF RADIATION PROTECTING OF PEOPLE ON AREAS POLLUTED BECAUSE OF CHORNOBYL APP DISASTER A b s t r a c t Article views the radiation safety methodology on the area polluted by nuclear emission on example of aliena- ted zone created after the Chornobyl catastrophe. The peculiarities of agricultural producing scientific escort are described in detail. The file of countermeasures in plant and cattle breeding and also in treatment industry which helps to get the agricultural production conform- able to state standards in almost every polluted region of Ukraine where the extraneous irradiation dose admits human residing is named. Keywords: agricultural radioecology, radiation danger factors, deactivation measures, iodine prophylaxis, ra- diation monitoring.

Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Репозитарії

Схожі ресурси