Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Право України
Date:	2009
Main Authors:	Пахомов, І., Пахомова, Т.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Subjects:	Державне управління
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28685
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави / І. Пахомов, Т. Пахомова // Право України. — 2009. — № 10. — С. 102-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860066721265614848
author	Пахомов, І. Пахомова, Т.
author_facet	Пахомов, І. Пахомова, Т.
citation_txt	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави / І. Пахомов, Т. Пахомова // Право України. — 2009. — № 10. — С. 102-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Право України
first_indexed	2025-12-07T17:07:39Z
format	Article
fulltext	102 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • © І. Пахомов, Т. Пахомова, 2009 Державне управління МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В НОВИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ І. ПАХОМОВ доктор юридичних наук, професор, академік Української академії наук, завідувач кафедри правознавства, заслужений діяч науки і техніки України (Одеський державний економічний університет) Т. ПАХОМОВА доктор наук з державного управління, завідувач кафедри державного управління і місцевого самоврядування (Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України) Серед проблем, пов’язаних із роз% витком держави у період збіль% шення ризиків та кризових явищ суспільного розвитку, проблема підвищення ефективності системи дер% жавної служби набуває особливої акту% альності. Адже ефективна державна служба становить один із найваж% ливіших чинників успішної реалізації політичних, економічних, соціальних та антикризових програм в Україні. Її діяльність має бути орієнтована на де% мократичні цінності, серед яких: захист прав та свобод людини і громадянина; створення умов для економічної та політичної свободи, а також добробуту всіх громадян; забезпечення розвитку відкритого громадянського суспіль% ства, прогнозування і подолання кризо% вих явищ у суспільстві. Тільки високо% професійна державна служба здатна за% безпечити демократичне, правове, ефективне та результативне державне управління. В інтересах громадян дер% жавна служба повинна забезпечити результативну та стабільну діяльність органів державної влади відповідно до їх завдань, функцій і повноважень на конституційних засадах. Ця система має бути прозорою, гарантувати верхо% венство закону, затвердження дієвих механізмів громадського контролю за діяльністю влади. Нині функціонування державної служби в Україні регулюється Зако% ном України «Про державну службу» (1993 р.), який вичерпав свій потен% ціал та стримує розвиток інституту державної служби, а також понад 700%ма іншими законодавчими актами. 103• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В НОВИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ… Закон України «Про державну служ% бу» заклав засади політично нейтраль% ної, заснованої на принципах служіння народові та професіоналізму держав% ної служби. Але, попри усі досягнення, накопичилося багато системних проблем, які перешкоджають подаль% шому розвиткові державної служби, підвищенню її ефективності в умовах зростання ризиків та кризових явищ у суспільстві. Вони переважно пов’язані з певною невідповідністю результатів функціонування державної служби з сучасними потребами та вимогами суспільства. Вирішити ці проблеми можна через урегулювання правового статусу державної служби, розвиток її інституційної спроможності, створен% ня ефективної системи управління. Нині необхідним є реформування дер% жавної служби через виокремлення та подолання проблем сучасної держав% ної служби України та наукове забез% печення її розвитку в контексті розвит% ку демократичних перетворень та по% долання кризових явищ. Тому для Ук% раїни в нових умовах розвитку держа% ви є потреба в перегляді цілей, завдань, структури та функцій державної служ% би і управління нею для розроблення методологічних засад та практичних рекомендацій щодо підвищення її ефективності. У цьому контексті стає актуальним вивчення державної служби як си% стемного об’єкта, тобто її змісту, мети, структури, елементів та зв’язків, ме% ханізмів функціонування та розвитку, забезпечення ресурсами. Можна зазна% чити, що з позицій системної методо% логії державна служба — це цілісний, складний, динамічний, багатофактор% ний та багатофункціональний систем% ний об’єкт, на існування якого впливає безліч чинників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Зрозуміло, що такий об’єкт потребує всебічного, міждисциплінарного вивчення, пере% осмислення цілей його функціонуван% ня в контексті сучасних ідей правової держави, громадянського суспільства, демократичних перетворень, еконо% мічного розвитку. Для вивчення такого об’єкта необхідні нові методологічні підходи, методи, інструменти. Саме тому в останні роки питання державної служби стали об’єктом уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних уче% них та практиків, які досліджують на% укові та практичні проблеми функ% ціонування і розвитку системи держав% ної служби, її відкритості, прозорості, професіоналізації, ефективності, мо% дернізації, якості, етичної інфраструк% тури, адаптації до вимог демократично% го врядування, європейських стан% дартів тощо. Але більшість із них ви% вчає лише окремі аспекти цих проблем. Без сумнівів, на нові підходи до ме% ханізмів функціонування державної служби вплинули нормативно%пра% вові акти, в яких розглядаються різні аспекти вдосконалення її функціону% вання. Існуючі теоретичні положення щодо державної служби можуть бути екстрапольовані на вирішення проблем підвищення її ефективності через механізми організаційних пере% творень. Практика вказує, що труднощі та по% милки, які пов’язані з процесами ор% ганізаційних перетворень у системі дер% жавної служби в Україні, зумовлені відсутністю комплексних теоретичних розробок у цій сфері. Тому актуальним є дослідження теоретико%методо% логічних основ механізмів організа% ційних перетворень у системі держав% ної служби і визначення перспектив їх удосконалення на сучасному етапі роз% витку українського суспільства. Метою статті є визначення теоре% тико%методологічних основ механіз% мів організаційних перетворень у си% 104 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • І. Пахомов, Т. Пахомова стемі державної служби як одного з напрямів підвищення її ефективності, визначення підходів впровадження отриманих наукових результатів у практику державної служби України. Як було зазначено вище, державна служба може розглядатися як систем% ний об’єкт — відкрита динамічна сис% тема, що розвивається, і складовими якої виступають: державні органи, на які покладені повноваження виконан% ня завдань та функцій держави, що ре% алізують державні службовці; процеси та процедури, що пов’язані як із функціонуванням та розвитком систе% ми державної служби в цілому, так і з функціонуванням у цій системі її еле% ментів — державних службовців; їх нормативно%правова регламентація; державні службовці, які є активними елементами цієї системи, та їх діяльність щодо реалізації завдань та функцій держави; ресурсне забезпе% чення процесів функціонування та розвитку системи державної служби (час, знання, інформація, фінанси то% що); продукти системи державної служби (нормативно%правові акти та послуги). При такому розгляді системи дер% жавної служби та механізмів її функ% ціонування виділяють три основні лінії: розроблення теоретичних основ ефективності державної служби; побу% дова адекватного системній методо% логії дослідницького апарату (фор% мальна сфера); впровадження нових ідей і методів у дослідження її ефектив% ності (прикладна сфера). Адже система державної служби є динамічною систе% мою, що може бути піддана аналізу, побудована і керована на основі загаль% них принципів побудови і функціону% вання систем. На рівні управління галуззю системна методологія дає змо% гу підвищити ефективність у прогнозу% ванні та розвиткові галузі, галузевих і комплексних програм, організаційних структур галузі та ін. Розглядаючи державну службу як системний об’єкт, можна стверджувати, що сумарна ефективність системи державної служ% би безпосередньо залежатиме від ефек% тивності її елементів, а саме: від ефек% тивності державних органів; процесів та процедур у системі державної служ% би, ресурсного забезпечення, норма% тивно%правових актів, які в сукупності регламентують функціонування систе% ми державної служби, державних службовців, їх особистісних характери% стик, їх діяльності на робочих місцях тощо. Ефективність державних орга% нів, у свою чергу, залежить від стратегії державного органу, його структури, компетенцій, спільних цінностей, тех% нологій прийняття рішень та надання послуг, ресурсів (людських, організа% ційних, часових, матеріальних, фінан% сових, інформаційних, інтелектуаль% них). Тому визначення показників ефективності як системи державної служби в цілому, так і її підсистем по% требує подальших наукових розробок. Слід також зауважити, визначення по% казників ефективності системи дер% жавної служби, на нашу думку, має відбуватися через визначення показ% ників ефективності її підсистем. Сучасні підходи до розгляду меха% нізмів організаційних перетворень у системі державної служби, з метою по% кращення її ефективності, полягають у визначенні принципів, законів функ% ціонування та розвитку системи державної служби, процесів функ% ціонування, взаємозв’язків і взаємо% відносин як між елементами, компо% нентами та підсистемами державної служби, так і всією системою держав% ної служби з суспільством у цілому, і можливості аналізу впливів суспіль% ства на якість її функціонування. В межах такого підходу стає можли% 105• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В НОВИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ… вим виявлення того, як саме зовнішнє середовище, тобто суспільство, впли% ває на систему державної служби і навпаки. Важливість цієї проблеми пов’язана з вимогами тих змін, які останнім ча% сом відбуваються в українському су% спільстві, розумінні необхідності суттєвого оновлення та вдосконалення системи державної служби, нових ви% мог до характеру законодавчої та нор% мативно%правової бази, щодо регулю% вання екзистенції державної служби. Необхідно зауважити, що реформу% вання системи державної служби в Ук% раїні відбувається дуже повільно, без відповідного науково%методичного су% проводження процесів такого рефор% мування. І хоча при Головному уп% равлінні державної служби України створено Центр сприяння інститу% ційному розвитку державної служби, його діяльність не може охопити увесь аспект науково%методичних та прак% тичних проблем, що пов’язані з мо% дернізацією системи державної служ% би. Крім цього, на реалізацію державної політики щодо реорганізації системи державної служби впливають тіньова економіка, нерівність у розвиткові регіонів, недостатня кількість спеціа% лістів у галузі державного управління, які могли б в умовах кризових явищ займатися підготовкою та реалізацією всього комплексу проблем, які виника% ють, та підготовкою в цьому контексті нормативно%правових актів щодо ре% формування. Останнім часом у системі державної служби відбуваються проце% си, які не узгоджуються не лише з тео% ретичними, науковими принципами та механізмами щодо реформування, а й з чинним законодавством. У міністерст% вах, держадміністраціях відбуваються реорганізаційні перетворення, в яких часто відсутня логіка державного управління, ігноруються вимоги ста% більності функціонування та розвитку державної служби. Водночас системні зміни у будь%якій системі, в тому числі у системі державної служби, не можуть бути необдуманими, необґрунтовани% ми, хаотичними. Організаційні перетворення, на% приклад, пошук такої організаційної структури, «яка потрібна», необхідно спрямувати, насамперед, на вдоскона% лення стратегії функціонування та розвитку системи. Адже організаційна структура «обслуговує» стратегію, во% на мусить бути адекватною стратегії. Підсистеми системи державної служ% би (зокрема, місцеві державні адмі% ністрації, що функціонують в умовах сучасного періоду розвитку держави), в першу чергу, потребують сучасного інструментарію та методичного забез% печення, які можуть допомогти у про% веденні якісних організаційних пере% творень. Необхідна консультативна допомога з боку наукового середови% ща та Головного управління державної служби. В цьому контексті необхідно розробляти не лише стратегії регіо% нального розвитку, а й стратегії роз% витку органів виконавчої влади від% повідно до стратегій розвитку регіо% нів. У таблиці 1 наводяться складові механізму організаційних перетворень у системі державної служби. Впровадження організаційних змін у процес розвитку системи державної служби може відбуватися різними шляхами. Це може бути, наприклад, за% провадження новітніх технологій щодо прийняття управлінських рішень: оп% тимізація регламентів державних адміністрації щодо розроблення планів роботи, порядку внесення та розгляду проектів розпоряджень голови адмі% ністрації, організаційної роботи з доку% ментами, підвищення кваліфікації дер% жавних службовців у контексті анти% кризового управління, впровадження 106 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • І. Пахомов, Т. Пахомова системи управління якістю та знання% ми тощо. Як показує практика, опти% мізація роботи з документами приво% дить до підвищення оперативності при прийнятті управлінських рішень, які закріплюються у нормативно%розпо% рядчих документах. Таким чином, підвищується гнучкість системи, її здатність вчасно реагувати на динаміч% ні зміни зовнішнього середовища (еко% номічні, політичні, соціальні, адмі% ністративні тощо). Або це може бути впровадження стимулювання та мотивації держав% них службовців до інновацій; введен% ня систем управління якістю в роботу державних адміністрацій тощо. Мож% на визначити такі типи організаційних перетворень у системі державної служби: 1) реструктуризація, реконст% рукція, що належать до перетворення процесів, структур, систем, ресурсного потенціалу; 2) реорієнтація, що вклю% чає переформулювання цілей і стра% тегії залежно від вимог навколиш% нього середовища; 3) ревіталізація, що складається зі зміни способів пово% дження системи в навколишньому середовищі та поводження всередині організації (стилів діяльності, орга% нізаційних відносин, організаційного поводження); 4) перемоделювання, що складається зі зміни цінностей і пе% реконань працівників, у тому числі керівництва. Результати наукових досліджень вказують на те, що для впровадження організаційних змін необхідно врахо% вувати такі фактори: високий ступінь незадоволення існуючим станом, чітко визначений стан, якого необхідно до% сягти, знання практичних кроків щодо реалізації організаційних перетворень [1, 2]. Таблиця 1 Складові механізму організаційних перетворень у системі державної служби 107• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В НОВИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ… Кожна підсистема державної служ% би має набір різноманітних цілей. Будь%яка мета відображає одну з об’єктивно необхідних сторін функ% ціонування і розвитку підсистеми. Стратегічна ціль у системі цілей посі% дає особливе місце. Наприклад, схиль% ність вищого керівництва до цент% ралізації при проектуванні змін у державному органі призводить до встановлення багаторівневої ієрархії, домінування вертикальних зв’язків над горизонтальними, створення ве% ликої кількості контролюючих струк% тур, або елементів. Значний вплив на організаційне проектування чинять зовнішні умови і територіальне розта% шування, рівень компетенції та повно% важень, вік існування органу держав% ного управління. Рішення керівництва про прийняття стратегії, що орієнтова% на на соціальні потреби, також веде до відповідної зміни організаційної структури. При проектуванні необ% хідно враховувати потреби, інтереси, настанови, рівень кваліфікації, моти% вації, дисциплінованості працівників тощо. На початку процесу організаційних перетворень відбувається аналіз діючої організаційної структури, що поклика% ний встановити, як саме вона відповідає вимогам середовища до органу держав% ного управління (його стратегічній меті), тобто наскільки вона раціональна з погляду встановлених критеріїв. До цих критеріїв, як правило, належать такі: співвідношення між централі% зацією і децентралізацією в державно% му органі; обсяг у системі функцій кон% трольних функцій, встановлений для кожного рівня управління; аналіз і оцінка апарату управління (кількість державних службовців, наявність еле% ментів дублювання, розподіл повнова% жень і відповідальності); аналіз функ% цій управління (способи і технологія прийняття управлінських рішень, принципи і методи мотивації держав% них службовців); оцінка технологій функціонування (зміна технології, впровадження інновацій) тощо. Орган державного управління, як відомо, — складна система, що містить велику кількість підсистем: технологічну, еко% номічну, соціальну, інформаційну, адмі% ністративну тощо. Одні з цих підсистем можна піддати раціональному проекту% ванню, а певні підсистеми (наприклад, соціально%психологічна), через велике число змінних, що не можуть бути фор% малізованими і тому вираженими у кількісному вигляді, вимагають діалек% тичного підходу до якісного і кількісно% го опису. Цим пояснюється специфіка технологій проектування в системі дер% жавної служби, яка є складною систе% мою. Сутність цієї технології — кількісно%якісний підхід до оцінки ор% ганізаційних структур, сполучення формалізованих методів із суб’єктив% ною діяльністю керівників, фахівців і експертів з відбору і оцінки найкращих варіантів організаційних проектів для органів державного управління. Отже, у процесі організаційних пе% ретворень у системі державної служ% би, як правило, необхідно вирішувати такі завдання: визначення стратегічної мети і, відповідно до неї, типу орга% нізаційної структури; уточнення скла% ду і кількості підрозділів за рівнями управління; визначення чисельності державних службовців; визначення характеру співпідпорядкованості між відділами та управліннями; розраху% нок фінансових витрат, час, необхід% ний для проведення перетворень, не% обхідних фахівців тощо. На кінцевому етапі необхідно визначити повнова% ження та компетенції для кожного структурного підрозділу, потоки інформації, документообіг, відпові% дальність. 108 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • І. Пахомов, Т. Пахомова У методологічному плані важливо визначити підходи, за допомогою яких може бути оцінена ефективність орга% ну державного управління в системі державної служби. Один із таких підходів — вибір еталонного варіанту системи управління, із яким можна було б порівнювати орган, в якому відбувається процес організаційного проектування. Еталонний варіант, як правило, розробляється за допомогою сучасних методів експертних оцінок. Еталонним варіантом також може бу% ти визнана і ефективно діюча держав% на установа, що функціонує в цій галузі державного управління, або її аналог у міжнародному світі (тобто за допомогою методу бенчмаркінгу). Для більш достовірної оцінки ефек% тивності проектованої організаційної структури в системі державної служби можна виділити кілька критеріїв оцінки його ефективності. Наприклад, оцінка ефективності на основі показ% ників, що характеризують кінцеві результати діяльності державного ор% гану щодо реалізації управлінських рішень та надання послуг. Але, незва% жаючи на поширення такого підходу, його не можна абсолютизувати, ос% кільки він дуже абстрактно оцінює вплив організаційної структури і управлінської діяльності на досягнен% ня кінцевих показників як органу дер% жавної влади, так і системи державної служби в цілому. Важливим шляхом у напрямі вдосконалення визначення показників ефективності державних органів може бути розроблення ними стратегій їх розвитку. У літературі пропонуються певні напрацювання щодо обліку впливу апарату управління на кінцеві резуль% тати діяльності організації (мова йде про оцінку витрат на апарат управ% ління й облік його безпосереднього внеску у кінцеві результати діяльності організації). Також існують кількісні методи вивчення залежності між кінцевим результатом, досягнутим соціальною системою, і продуктив% ністю її апарату управління. Ця за% лежність визначається через кількість виробленої кінцевої продукції, що припадає на одного працівника апара% ту управління. В системі державної служби кількість виробленої про% дукції можна апроксимувати кіль% кістю реалізованих управлінських рішень (розроблених нормативно% правових актів) та наданих послуг. Тоді коефіцієнт ефективності держав% ного органу можна визначити так: Q = Рn /V, де Рn — кінцевий результат (ефект), отриманий від функціонування дер% жавного органу; V — витрати на управ% ління (фонд заробітної плати, витрати на утримання помешкань, придбання і ремонт засобів оргтехніки, прийом і передача управлінської інформації). На закінчення хотілося б зауважи% ти, що вся робота з проектування під% систем та компонентів системи дер% жавної служби передбачає прийняття нестандартних організаційних рішень з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища. Розгляд основних проблем органі% заційних перетворень у системі дер% жавної служби в контексті адміністра% тивно%державного менеджменту дає підстави зробити висновок про те, що такий теоретичний аналіз і розроблен% ня ще тільки починаються. У науковій літературі з проблем підвищення ефективності розвитку системи дер% жавної служби йде активна полеміка щодо визначення основних законів функціонування і розвитку системи державної служби, виявлення і фор% мулювання основних категорій, по% 109• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В НОВИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ… нять і термінів, тобто усього інстру% ментарію, що необхідний для подаль% шого розвитку науки і практичної діяльності. Необхідно також зазначити, що, незважаючи на зусилля Головного управління державної служби Украї% ни щодо оптимізації організаційних структур у системі державної служби (функціональні обстеження та ін.), си% туація щодо оптимізації організацій% них структур системи державної служби шляхом реорганізаційних пе% ретворень у цілому не змінилася. Це можна пояснити насамперед тим, що на процеси реорганізаційних перетво% рень впливають фактори зовнішнього середовища: політичні, організаційні, економічні, соціальні тощо. На основі дослідження системи державної служ% би з позицій системної методології визначені основні характеристики си% стеми державної служби — система державної служби: реальна (за похо% дженням), соціальна (за субстанціо% нальною ознакою), складна (за рівнем складності), відкрита (за характером взаємодії із зовнішнім середовищем), динамічна (за ознакою мінливості), імовірнісна (за способом детермі% нації), цілеспрямована чи ціленаправ% лена (за наявністю цілей), самокеро% вана (за ознакою керованості), текто% логічна (за наявністю структурних комплексів), така, що розвивається са% ма по собі. В умовах кризових явищ ефективність такої системи залежить від цілісності комплексу тих заходів, що спрямовані на її підвищення. Ефективність системи державної служби залежить від процесів її функ% ціонування, організаційних структур органів влади, якісних ресурсів (інте% лектуальних, науково%методичних, організаційно%правових, фінансових, людських, часових тощо) [5]. Процеси організаційних перетворень у системі державної служби потребують сучас% ного науково%методичного та органі% заційно%правового забезпечення. Адже з будь%якого одного централь% ного органу державного управління неможливо все детально передбачити і регламентувати в системі державної служби. Тому для обласних та район% них державних адміністрацій органів місцевого самоврядування необхідна більша свобода при здійсненні про% цесів організаційних перетворень на засадах сучасного цілісного норматив% но%правового забезпечення. Не існує єдиної оптимальної методики прове% дення організаційних перетворень. Але існують певні механізми (засади, принципи, правила, моделі та підхо% ди), які необхідно використовувати в процесі організаційних перетворень у системі державної служби [4]. Перед початком реформаторських перетворень у системі державної служби та її підсистемах (адже рефор% мування — це вид організаційного перетворення) необхідно відповісти на запитання: як розподіляти кошти між поточними процесами і процеса% ми організаційних перетворень? Які організаційні перетворення впрова% джувати? Коли? З якою інтенсив% ністю? З якими витратами? Яку зада% ти динаміку перетворень? Яким буде очікуваний результат? Якими є ризи% ки такого результату? Хто несе від% повідальність за хід реорганізаційних процесів процесу? Як буде вимірюва% тися їх ефективність? Механізм організаційних перетво% рень у системі державної служби та в її підсистемах пов’язаний зі зміною цілей функціонування, завдань, функ% цій тощо. Організаційні перетворення повинні впроваджуватись за узгодже% ною програмою (стратегією), яка фор% малізується у вигляді відповідного документа, та містить конкретні 110 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • І. Пахомов, Т. Пахомова визначення відносно етапів, термінів та коштів реалізації. Крім цього, було б бажано окреслити в програмному документі очікувані результати від ор% ганізаційних перетворень у вигляді показників ефективності функціону% вання системи після її проведення. Бе% зумовно, якість процесів організацій% них перетворень у системі державної служби однаково залежатиме не лише від опрацювання стратегії реоргані% зації та її реалізації, а й від готовності державних службовців до реоргані% зації, інноваційного та психологічного клімату, наявних матеріальних та не% матеріальних ресурсів. ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ 1. Друкер П. Ф. Эффективное управление : экономические задачи и оптимальные решения / пер. с англ. — М., 1998. — 228 с. 2. Минцберг Г. Структура в кулаке : создание эффективной организации / пер. с англ. ; под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб., 2004. — 512 с. 3. Carnall C. A. Managing Change in Organization. — New York, London, 1990. — 347 р. 4. Оценка, анализ и реструктуризация организационных структур управления предприятий и объединений в условиях рыночных отношений. — М., 1991. — 127 с. 5. Показатели эффективности реформ государственного управления. — М., 2004. — 76 с. Вийшло друком видання: Селіванов А. О. Конституція. Громадянин. Суд. Професійні та суспільні погляди. — К., 2009. — 560 с. Наукові й практичні статті автора складають за своїм змістом оригі$ нальну працю з конституційної, судової, адміністративної та публічно$ правової проблематики, яка також торкається прав і свобод громадянина стосовно органів влади. Окремо сформований розділ конституційної юрисдикції відображає актуальні питання дослідження верховенства права як принципу праворозуміння і правозастосування. Широкий діапазон наукових поглядів автора привертає увагу до найбільш складних питань правової політики, що безпосередньо стосуються формування законодавства у сфері діяльності органів місцевого самоврядування, банківських установ, а також інших питань правового регулювання суспільних відносин. Полемічний виклад посилює інтерес до автора та його наукової праці, що сприятиме приверненню уваги широкого кола не тільки правознавців і політологів, а й допитливих читачів, які цікавляться сучасними проблемами права та держави. Замовляйте видання за телефонами: (44) 537�51�20, 537�51�21 або електронною поштою sales@inyure.kiev.ua http://shop.inyure.kiev.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28685
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0132-1331
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:07:39Z
publishDate	2009
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format	dspace
spelling	Пахомов, І. Пахомова, Т. 2011-11-17T08:22:58Z 2011-11-17T08:22:58Z 2009 Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави / І. Пахомов, Т. Пахомова // Право України. — 2009. — № 10. — С. 102-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0132-1331 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28685 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Право України Державне управління Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави Article published earlier
spellingShingle	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави Пахомов, І. Пахомова, Т. Державне управління
title	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави
title_full	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави
title_fullStr	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави
title_full_unstemmed	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави
title_short	Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави
title_sort	механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави
topic	Державне управління
topic_facet	Державне управління
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28685
work_keys_str_mv	AT pahomoví mehanízmipídviŝennâefektivnostísistemideržavnoíslužbivnovihumovahrozvitkuderžavi AT pahomovat mehanízmipídviŝennâefektivnostísistemideržavnoíslužbivnovihumovahrozvitkuderžavi

Механізми підвищення ефективності системи державної служби в нових умовах розвитку держави

Institution

Similar Items