Національна безпека України як об’єкт державного управління

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Право України
Date:	2009
Main Author:	Лихачов, С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2009
Subjects:	Дискусії та обговорення
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28718
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Національна безпека України як об’єкт державного управління / С. Лихачов // Право України. — 2009. — № 10. — С. 182-189. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859667215362555904
author	Лихачов, С.
author_facet	Лихачов, С.
citation_txt	Національна безпека України як об’єкт державного управління / С. Лихачов // Право України. — 2009. — № 10. — С. 182-189. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Право України
first_indexed	2025-11-30T11:54:40Z
format	Article
fulltext	182 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • © С. Лихачов, 2009 Кожна держава світу намагається надійно забезпечити безпеку своїх громадян та держави в цілому. Механізмів, що втілюються у практику з метою досягнення вказаної мети, є багато, проте слід зазначити, що майже всі вони об’єднані навколо держави. Незважаючи на розвиток громадянського суспільства, процес демократизації, переважна більшість елементів загальної системи забезпе% чення національної безпеки належить все ж таки до державних. Найбільш гостро питання розв’язан% ня комплексу ряду теоретичних і прак% тичних проблем у сфері національної безпеки постали з набуттям Україною незалежності та утвердженням її суве% ренітету. Одна з них — пошук та про% тидія реальним загрозам національній безпеці, що походять з боку порушень громадського порядку та громадської безпеки, а також визначення у цьому процесі ролі державних органів, зокре% ма органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування. Зазначимо, що насамперед надійна громадська безпека необхідна для за% хисту життя, здоров’я, честі, гідності громадян, їх законних інтересів, забез% печення суспільного спокою, охорони майна, створення реальних умов для нормального функціонування держа% ви та її органів, об’єднань громадян, трудових колективів. Підтримання громадської безпеки і громадського порядку особливо важливо при здійс% ненні значних суспільно%політичних заходів, а також при стихійному ли% хові, аваріях, пожежах та інших над% звичайних подіях, які різко знижують звичайні умови життя громадян, за% грожують їх безпеці, майну, ускладню% ють діяльність підприємств і установ. На початку розгляду змісту гро% мадського порядку та громадської без% пеки слід сказати, що на сьогодні серед науковців, що займаються досліджен% ням зазначеної проблематики, немає одностайності щодо тлумачення вка% заних термінів; проблема правової охорони громадської безпеки в адмі% ністративно%правовій літературі роз% роблена недостатньо. Тому потребу в цьому відчуває як теорія, так і практи% ка правоохоронної діяльності. Дискусії та обговорення НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ С. ЛИХАЧОВ кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри спеціально�правових дисциплін (Донецький державний університет управління) 183• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Серед вчених зазначені питання у своїх наукових пошуках розглядали А. Авер’янов, О. Бандурка, Д. Бахрах, Є. Безсмертний, Ю. Битяк, В. Богуць% кий, В. Варенко, І. Веремєєнко, І. Го% лосніченко, С. Гончарук, Є. Додін, М. Дорогих, М. Єропкін, В. Захаров, Д. Калаянов, А. Клюшніченко, Л. Ко% валь, Ю. Козлов, В. Колпаков, О. Ко% ренєв, М. Корнієнко, Ю. Кравченко, В. Куліков, В. Лазарев, Н. Нижник, В. Олефір, В. Плішкін, Л. Попов, Ю. Римаренко, Л. Розін, Г. Туманов, О. Серьогін, О. Якуба та ін. У спеціальній літературі громадсь% ка безпека розглядається у широкому і вузькому розумінні. Ряд авторів спра% ведливо зазначають, що громадська безпека в широкому розумінні — складне структурне явище, що охоп% лює різнобічні суспільні відносини. У широкому й вузькому розумінні громадська безпека розглядалась в юридичній літературі і раніше, зокре% ма у працях В. Серьогіна, А. Клюш% ніченка, Л. Попова та ін. Її основу становлять різні соціальні норми: пра% вові, моральні, правила співжиття, звичаї. Громадська безпека є важли% вою основою існування суспільства і водночас наслідком тих процесів, що відбуваються в суспільстві. Вивчення і розуміння діалектичного взаємозв’яз% ку між факторами суспільного життя та ступенем їх впорядкованості — необхідна умова визначення такого феномену, як громадська безпека. У сучасних умовах стали більш складними соціальні зв’язки, що обу% мовлює зростання вимог до зміцнення організованості, дисципліни та гро% мадської безпеки. Підвищення уваги до забезпечення громадської безпеки викликається суттєвим зростанням політичної ак% тивності мас, їх участі у зборах, мітин% гах, пікетуваннях, демонстраціях та страйках. Відомо, що відповідно до Конституції України з метою зміцнен% ня конституційного ладу народу України гарантується можливість ре% ально користуватися політичними свободами [1]. Їх реалізація (свобода слова, друку, зборів, мітингів, демонст% рацій та ін.) забезпечується наданням громадянам та їх організаціям примі% щень, вулиць та майданів, широким поширенням інформації, можливістю використання преси, телебачення та радіо [2, 130–139; 3, 5]. Разом із тим всі надані Конституцією України права повинні здійснюватися у межах зако% ну, з дотриманням прав і свобод інших громадян. Однак конституційні права і свободи деякі об’єднання та окремі громадяни не завжди використовують в інтересах народу та зміцнення кон% ституційного ладу з дотриманням за% конності та правопорядку. Інколи гру% бо порушується порядок організації та проведення зборів, мітингів, демонст% рацій, створюється атмосфера взаєм% ної неповаги, дехто діє агресивно, чи% нить злісну непокору законним розпо% рядженням та вимогам працівників правоохоронних органів. Це призво% дить до застосування щодо поруш% ників адміністративних засобів впливу з метою запобігання та попередження посягань на громадську безпеку. Громадська безпека як фундамен% тальна категорія в методології право% знавства, як справедливо стверджують М. Панов та В. Тихий, має багато% значність, багатоаспектність, є гранич% но широка за обсягом та глибока за змістом категорія [4, 10–16]. Безпеку розглядають як стан, коли кому чи чому%небудь нічого не загрожує, без% печність, техніка безпеки — технічні умови й засоби, які усувають небезпе% ку, запобігають небезпеці [5, 137]. Дослідники суті та специфіки гро% мадської безпеки насамперед акценту% 184 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • С. Лихачов ють увагу на соціальній значущості за% безпечення нормальних умов життя, побуту та відпочинку людей, суспільно% го спокою, ефективної трудової діяль% ності, охорони честі й гідності грома% дян. В. Черненков визначає громадську безпеку як «сукупність суспільних відносин, обумовлених наявністю дже% рел підвищеної небезпеки». У широкому розумінні громадська безпека — це сукупність встановлених та гарантованих Конституцією та за% конами України прав і свобод грома% дян, дотримання відповідних традицій та звичаїв, створення режиму су% спільного спокою, ефективної трудо% вої, громадської та державної діяль% ності, забезпечення нормальних умов життя і відпочинку людей, охорони їх честі та гідності. Характеризуючи громадську безпе% ку в широкому розумінні як соціаль% но%правову категорію, слід наголоси% ти, що вона охоплює такі види реально існуючих відносин: що виникають і складаються у процесі забезпечення суспільної злагоди, спрямовані на по% передження і негайне припинення дій (діянь), які можуть призвести до по% рушення нормальних умов життя на% селення, стати перепоною корисній трудовій діяльності людей, їх колек% тивів, державних органів, організова% ному проведенню масових заходів; що виникають і спрямовані проти громад% ського порядку і безпеки та виклика% ють застосування заходів адміністра% тивного припинення протиправної по% ведінки; у галузі фінансово%бюджетної дисципліни та торговельної діяль% ності; що посягають на встановлений порядок управління; що посягають на власність; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури; у промисловості, будівництві та у сфері використання паливно%енерге% тичних ресурсів; у сільському госпо% дарстві, ветеринарній санітарії; на транспорті, в галузі шляхового госпо% дарства і зв’язку; у галузі житлових прав громадян, житлово%комунально% го господарства та благоустрою; у га% лузі громадського харчування, сфері послуг і підприємницької діяльності; у галузі стандартизації, якості про% дукції, метрології та сертифікації. Правильно стверджує О. Бандурка, що «громадська безпека залежить від виконання спеціальних організацій% них правил, встановлених державою з метою попередження тяжких наслід% ків, які можуть настати у результаті дій стихійних сил природи або діяль% ності фізичних та юридичних осіб, пов’язаної з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я людей» [6, 13–18]. Автор пропонує досить аргументо% вані висновки, а саме, що нормативна база, тобто чинне законодавство, хоч воно і недосконале, але достатнє для того, щоб, спираючись на нього, більш ефективно захищати громадську без% пеку, громадський порядок. Організація виконання норматив% них актів не адекватна стану правопо% рядку, його порушенням. Незнання законів, пасивність, безвідповідаль% ність негативно впливають на охорону громадського порядку. Суттєвого поліпшення потребує підготовка кад% рів для охорони громадського порядку та громадської безпеки [7, 5]. Загроза громадській безпеці може настати, наприклад, у результаті пору% шень правил пожежної безпеки, збере% ження або перевезення вогнепальної зброї чи боєприпасів, стрільби з вогне% пальної зброї у населених пунктах тощо, в умовах паводку, снігових за% метів, бурь та іншого стихійного лиха. Дотримання вимог громадської безпе% ки, як свідчить практика, часто 185• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ запобігає дестабілізації громадського порядку, з яким тісно пов’язані трудо% ва дисципліна, дотримання правил внутрішнього розпорядку та ін. І на% впаки, забезпечення громадського по% рядку (під час проведення мітингів, демонстрацій, подібних львівському шоу і т. п.) має суттєве значення для громадської безпеки, охорони життя людей. Водночас тісний взаємозв’язок громадської безпеки і громадського порядку не дає підстав для їх повного ототожнення. Правоохоронні органи з метою за% безпечення громадської безпеки мають підтримувати громадський по% рядок разом із адміністративно%право% вою охороною власності, природи, благоустрою населених пунктів, вста% новленого порядку управління, в тіс% ному зв’язку з громадськими об’єд% наннями та структурами місцевого са% моврядування. На це спрямований Указ Президента України «Про додат% кові заходи щодо поліпшення діяль% ності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку» від 16 червня 1999 р. [8]. Розгляд категорії «громадська без% пека» в широкому і вузькому розу% мінні має важливе теоретичне і прак% тичне значення. У широкому розу% мінні громадську безпеку, як раніше наголошувалося, за своїм змістом ста% новлять різноманітні відносини в еко% номічному, соціально%культурному й адміністративному, (управлінському), політичному житті. За такого підходу громадська безпека — це комплекс правових, у тому числі й правоохорон% них заходів, що забезпечують нор% мальне функціонування держави, су% спільства, обстановку спокою для кожного громадянина. У вузькому розумінні громадська безпека розглядається як порядок во% льових суспільних відносин, що вини% кають та стверджуються у процесі життєдіяльності громадян, їх спілку% вання в громадських місцях згідно з чинними приписами правових норм та правил і звичаїв цивілізованого су% спільства. Тут доцільно говорити про громадську безпеку як комплекс пра% вових та організаційних заходів, які б регулювали відносини, що торкаються громадської безпеки, та практичної діяльності державних органів, у тому числі правоохоронних, щодо їх забез% печення. В організації охорони громадської безпеки важлива взаємодія органів внутрішніх справ з органами служби безпеки, прикордонними військами, митними органами, адміністраціями підприємств і установ, громадськими формуваннями, що містить взаємну інформацію, планування, коорди% націю проведення спільних заходів. Громадська безпека тісно пов’язана з громадським порядком. Говорячи про співвідношення понять «громад% ська безпека» і «громадський поря% док», на нашу думку, треба керуватися тим, що громадський порядок є скла% довою категорії громадської безпеки, яка забезпечується на лише правови% ми нормами, а й іншими (наприклад, технічними, технологічними, етични% ми та ін). Громадський порядок можна роз% глядати як обумовлену вимогами роз% витку систему суспільних відносин, формування і розвиток яких сприяє підтримці суспільного й особистого спокою, узгодженості й ритмічності суспільного життя, забезпеченню у взаємному спілкуванні людей їх осо% бистої та майнової недоторканності, честі та гідності, сприятливих умов для здійснення громадянами свобод, прав і обов’язків, для суспільно корис% ної діяльності й відпочинку. 186 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • С. Лихачов Громадська безпека об’єднує ту гру% пу суспільних відносин, яка пов’язана із запобіганням або усуненням загрози для життя і здоров’я людей та їх майна. Взаємозв’язок між громадською безпекою і громадським порядком проявляється не лише у зв’язку з тим, що в діяльності деяких органів держа% ви збігаються завдання з охорони громадської безпеки та громадського порядку. Наприклад, міліція, викону% ючи правоохоронні функції, вирішує завдання з охорони як громадського порядку, так і громадської безпеки, за% безпечує як підтримку громадського й особистого спокою людей, так і без% печні умови для їх життя, здоров’я та майна. Таким чином, забезпечення громадської безпеки є необхідною умовою підтримання громадського порядку, а зміцнення громадського по% рядку має важливе значення для за% безпечення громадської безпеки. При організації руху транспорту, вико% нанні заходів із пожежної безпеки то% що органами внутрішніх справ існує глибокий внутрішній взаємозв’язок, у результаті якого забезпечення безпеки є однією з важливих і необхідних умов підтримки громадського порядку. За% безпечення ж дотримання визначених правил поведінки людей при органі% зації і проведенні масових заходів (де% монстрацій, пікетування, святкових гулянь, спортивних змагань та ін.) спрямоване не лише на підтримку гро% мадського порядку, а й має на меті недопущення небезпеки для життя і здоров’я людей або їх майна. Зміцнення громадської безпеки і громадського порядку сприяє успіш% ному вирішенню завдань у сфері дер% жавної безпеки з точки зору забезпе% чення внутрішніх відносин як у звичайних умовах, так і під час над% звичайних обставин, що потребують особливо високої організованості, дисципліни. Дезорганізація громад% ської безпеки і громадського порядку у випадках, коли вона зачіпає гро% мадський спокій значних груп людей, населення великих регіонів або держа% ви в цілому, може створити загрозу безпеці держави, тобто національній безпеці. У цьому аспекті значний інте% рес представляють ті суспільні відно% сини, які становлять громадську без% пеку, визначення суті цього питання. Підтримуємо Е. Лисицина, який вва% жає, що всі дії державного керівництва щодо управління державою, впливаю% чи на стан захищеності життєво важ% ливих інтересів громадянина, суспіль% ства, країни як об’єктів національної безпеки, і створюють, зрештою, інтег% ровану сумарну картину цього стану. Державна політика національної без% пеки містить всі компоненти й аспекти внутрішньої та зовнішньої активності держави [9, 20–21]. Чинне українське адміністративно% правове законодавство регулює окремі сфери громадської безпеки (безпеку дорожнього руху, пожежну безпеку та ін.). Визначення об’єкта правового регулювання має важливе значення, тому що характер об’єкта регулювання відіграє вирішальну роль при визна% ченні галузевої належності відповід% них правових норм, особливостей їх змісту та обумовленості. Громадська безпека — пов’язується з об’єктами особливої уваги, викори% стання яких регулюється не лише нор% мами адміністративного, а й цивільно% го права. Так, до об’єктів, що є джере% лами підвищеної небезпеки, цивільне право відносить машини і механізми, що використовуються на промисло% вих підприємствах, будовах, у тому числі транспортні засоби. До об’єктів підвищеної небезпеки також нале% жать: зброя, боєприпаси, сильнодіючі отруйні та радіоактивні речовини. 187• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Чинне законодавство регламентує особливий режим їх придбання, збере% ження і використання, пов’язаний із попереднім отриманням дозволу на це правомочних органів держави. Закон України «Про об’єкти підвищеної не% безпеки» від 18 січня 2001 р. врегулю% вав ряд питань щодо охорони об’єктів цієї категорії [10]. Складовою суспільних відносин, що становлять громадську безпеку, виступають ті, що виникають у над% звичайних умовах (під час стихійного лиха, епідемій, у зв’язку з пожежами). У таких випадках суспільні відносини регулюються правовими нормами з метою запобігання, попередження і ліквідації тяжких наслідків, зосере% дження зусиль різних органів для боротьби з цими явищами. Деякі автори розглядають громад% ську безпеку як складову громадсько% го порядку. Дійсно, не просто розме% жувати ці поняття. Порушення гро% мадської безпеки в громадських міс% цях часто зумовлюють порушення громадського порядку. Наприклад, при дорожньо%транспортній пригоді на автомагістралі чи вулиці населено% го пункту, коли на певний час припи% няється чи обмежується дорожній рух, порушується громадський порядок. Порушення правил громадської безпе% ки, наприклад зберігання зброї без дозволу, створює загрозу громадсько% му порядку. Говорячи про сутність громадсько% го порядку, слід зазначити, що він представляє соціальну систему з усіма притаманними їй ознаками, включаю% чи сукупність елементів, що входять до її складу, їх внутрішній взаємо% зв’язок і взаємодію з іншими соціаль% ними системами. Зв’язок громадської безпеки і громадського порядку обу% мовлює і заходи їх охорони в єдиному комплексі. Можна погодитися з вче% ним також у тому, що ці явища мають право на самостійне існування і висту% пають об’єктами правового регулю% вання, що мають свої особливості. Суб’єктами відносин, що станов% лять громадську безпеку, є насамперед: громадяни, зобов’язані виконувати по% кладені на них відповідні обов’язки; підприємства, установи й організації, які реалізують належні їм права і по% кладені обов’язки; органи держави (посадові особи), які здійснюють кон% троль і нагляд за дотриманням правил громадської безпеки, виявляють і при% пиняють правопорушення, притягу% ють до відповідальності винних. Коли йдеться про громадську безпе% ку, то мається на увазі не забезпечення умов, що виключають можливість за% вдання шкоди не лише окремій особі, а забезпечення безпеки великої кількості людей, у тому числі окремої особи. Ряд вчених громадську безпеку розглядають як систему суспільних відносин, що складаються відповідно до правових норм при використанні об’єктів, які становлять підвищену не% безпеку для суспільства або при ство% ренні особливих умов у зв’язку зі стихійними лихами чи іншими над% звичайними обставинами [12, 15]. Але, на нашу думку, тут більш чітка пози% ція А. Серьогіна, який вважає, що стан громадської безпеки створює сукуп% ність не будь%яких, а впорядкованих відносин і що вказівка на небезпеку для суспільства не означає загрозу всьому суспільству в його філософ% сько%соціологічному значенні. На від% міну від індивідуальної небезпеки, мова може йти про можливу загрозу багатьом жителям конкретного насе% леного пункту, району або регіону [13, 72–78; 14, 19–27]. Серед різних при% чин виникнення такої небезпеки можуть бути порушення правил по% жежної безпеки, вимог експлуатації 188 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • С. Лихачов засобів залізничного, морського, річ% кового, повітряного й автомобільного транспорту, а також недоліки в органі% зації будівельних, дорожніх та інших робіт, в організації руху транспорту, в поведінці зі зброєю, боєзапасами, вибухонебезпечними матеріалами, сильнодіючими отрутами та іншими небезпечними речовинами. На стан громадської безпеки безпо% середньо можуть впливати також за% грозливі природні явища (сильні бу% рани, вітри, снігопади, дощі та ін.). Громадська безпека може бути пору% шена при неврегульованості спілку% вання великої кількості людей, при упущеннях в організації масових за% ходів, у результаті неприйняття або несвоєчасного вжиття заходів по запо% біганню стихійних процесів, невпо% рядкованої скупченості великих груп людей та ін. Важливе значення при за% безпеченості громадської безпеки має дотримання так званих технічних норм, які встановлюють правила та порядок поводження з об’єктами під% вищеної небезпеки та порядок запо% бігання і локалізації шкідливих наслідків небезпечних явищ. Як бачимо, громадська безпека пе% ребуває у тісному зв’язку з громад% ським порядком. Деякі вчені громадсь% ку безпеку розглядають як складову громадського порядку. Інші — навпаки. Є й такі, які вважають взагалі немож% ливим чітко розмежувати ці поняття. Ми підтримуємо думку тих, хто розглядає ці категорії як взаємо% пов’язані, однак не тотожні, а такі, що мають певні притаманні їм особли% вості. Їх взаємозв’язок обумовлює можливість, а часто необхідність сумі% щення в діяльності правоохоронних і адміністративно%юрисдикційних орга% нів завдань з їх забезпечення й охоро% ни. Водночас вони залишаються самостійними категоріями. Громадська безпека як соціально% правова категорія пов’язана з рядом інших — національна безпека, громад% ський порядок, охорона власності, благоустрій, дисципліна, здоров’я лю% дей та ін. У цьому разі вона становить сукуп% ність відносин як соціальний інститут. Як правовий інститут громадська без% пека є не лише сукупністю взаємо% пов’язаних юридичних норм однієї га% лузі права (наприклад адміністратив% ного), а сукупність взаємопов’язаних юридичних приписів різних галузей права, що регулюють відносно само% стійну групу суспільних відносин, яка об’єктивно склалася. У цьому плані під інститутами (соціально%правови% ми) може розглядатися і громадський порядок, охорона власності, охорона здоров’я людей тощо. У вузькому розумінні громадська безпека пов’язується з тією частиною відносин, що складаються у сфері адміністративно%політичної діяльно% сті, побуту. У такій якості про громад% ську безпеку ведеться мова в ряді за% конів та інших нормативно%правових актів, якими визначаються завдання, форми і методи діяльності державних органів, у тому числі правоохоронних, а також органів місцевого самовряду% вання, недержавних структур. Відповідно, громадську безпеку у вузькому значенні характеризує не вся система відносин, а лише та, на ос% нові якої забезпечується злагодже% ність процесів громадянського життя в окремих екстремальних, а іноді загальних ситуаціях, колективної без% пеки, особистої недоторканності громадян, їх честі, гідності. Забезпечення громадської безпеки пов’язане з наявністю комплексу пра% вових норм, що створюють базу для її підтримки. Ці норми регулюють у сфері державної діяльності всю сукуп% 189• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 10 • ISSN 0132�1331 • НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ність зовнішніх і внутрішньоор% ганізаційних взаємозв’язків. У зовніш% ній сфері вони встановлюють правові вимоги до поведінки людей та їх відповідальність за невиконання вста% новлених правил. У внутрішньоор% ганізаційних відносинах ними вста% новлюються завдання і визначається компетенція відповідних органів і ор% ганізацій, їх структурних підрозділів, посадових осіб, форми і методи їх діяльності. Сьогодні, на жаль, чинне законодавство містить чимало неузго% джених норм, а деякі проблеми зали% шаються за межами правового регулю% вання. Адміністративно%правові приписи за своїм змістом становлять найбільш широкий комплекс правових вимог щодо громадської безпеки, побудова% них на єдиних принципах і направле% них на розвиток системи відносин між людьми та їх охорону. Охорона громадської безпеки базується також на правовому вихованні громадян, роз’ясненні їм чинного законодавства, їх прав та обов’язків, формуванні свідомого та добросовісного ставлен% ня до законів, підвищенні правової культури. Поряд із цим у формуванні стабільної громадської безпеки важ% ливе місце посідає організаційна діяльність державних органів, у тому числі правоохоронних, що спрямована на припинення правопорушень, вияв% лення правопорушень та встановлен% ня осіб, що їх скоїли, застосування до правопорушників визначених законом заходів. ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ 1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141. 2. Поліщук В. Г. Правове забезпечення прав та свобод громадян при проведенні масових заходів // Вісник Запорізького юрид. ін$ту. — 2003. — № 1 (6). — С. 130–139. 3. Черненков В. Н. Административно$правовые меры обеспечения общественной безопасности : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — М., 1990. — 25 с. 4. Панов М. І., Тихий В. П. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства (до постановки проблеми) // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 3 (22). — С. 10–16. 5. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права / под общ. ред. Н. И. Пано$ ва. — Харьков, 1993. — 164 с. 6. Бандурка О. М. Роль адміністративного законодавства в зміцненні правопорядку. Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства : матеріали наук.$практ. конф. — Х., 2001. — С. 19–21. 7. Бандурка О. М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Х., 1994. — 18 с. 8. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку : Указ Президента України від 16 червня 1999 р. № 650/99 // Урядовий кур’єр. — 1999. — № 130–131. 9. Лисицин Е. Національна безпека. Мистецтво стратегічного планування // Віче. — 2000. — № 6. — С. 20–21. 10. Про об’єкти підвищеної небезпеки : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 15. 11. Серёгин А. В. Сущность общественного порядка и общественной безопасности как объектов ад$ министративно$правовой охраны. Актуальные проблемы совершенствования охраны общест$ венного порядка и общественной безопасности в условиях перестройки. — М., 1989. — 25 с. 12. Розин Л. И. Общественная безопасность как объект административно$правового регулирова$ ния / Актуальные проблемы совершенствования охраны общественного порядка и обществен$ ной безопасности в условиях перестройки. — М., 2004. — 26 с. 13. Ольховський Є. Б. Громадська безпека — об’єкт адміністративно$правової охорони, її соціально$ правова характеристика // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : Зб. наук. ст. ДІВС при ДонНУ. — Донецьк, 2002. — № 1. — С. 72–78. 14. Шумаков Г. А., Фризко В. И. Общественная безопасность и ее обеспечение в экстремальных ус$ ловиях // Сов. государство и право. — 1989. — № 8. — С. 19–27.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28718
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0132-1331
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T11:54:40Z
publishDate	2009
publisher	Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format	dspace
spelling	Лихачов, С. 2011-11-17T10:16:51Z 2011-11-17T10:16:51Z 2009 Національна безпека України як об’єкт державного управління / С. Лихачов // Право України. — 2009. — № 10. — С. 182-189. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0132-1331 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28718 uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Право України Дискусії та обговорення Національна безпека України як об’єкт державного управління Article published earlier
spellingShingle	Національна безпека України як об’єкт державного управління Лихачов, С. Дискусії та обговорення
title	Національна безпека України як об’єкт державного управління
title_full	Національна безпека України як об’єкт державного управління
title_fullStr	Національна безпека України як об’єкт державного управління
title_full_unstemmed	Національна безпека України як об’єкт державного управління
title_short	Національна безпека України як об’єкт державного управління
title_sort	національна безпека україни як об’єкт державного управління
topic	Дискусії та обговорення
topic_facet	Дискусії та обговорення
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28718
work_keys_str_mv	AT lihačovs nacíonalʹnabezpekaukraíniâkobêktderžavnogoupravlínnâ

Національна безпека України як об’єкт державного управління

Institution

Similar Items