Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства
Рецензія на двотомник: Кодифікація українського законодавства на українських землях / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К., 2009.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Право України |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28754 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства / І. Спасибо-Фатєєва // Право України. — 2009. — № 11. — С. 229-232. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860242672729456640 |
|---|---|
| author | Спасибо-Фатєєва, І. |
| author_facet | Спасибо-Фатєєва, І. |
| citation_txt | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства / І. Спасибо-Фатєєва // Право України. — 2009. — № 11. — С. 229-232. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Право України |
| description | Рецензія на двотомник: Кодифікація українського законодавства на українських землях / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К., 2009.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:31:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
229• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
© І. Спасибо'Фатєєва, 2009
ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ
КОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
І. СПАСИБО&ФАТЄЄВА
доктор юридичних наук,
професор, член$кореспондент АПрН України,
професор кафедри № 1
(Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого)
Мабуть, кожен, хто отримав від
братів Стефанчуків двотом'
ник «Кодифікація цивільного
законодавства на українських зем'
лях»* був дещо вражений навіть від
зовнішнього вигляду цієї праці. На
жаль, часто буває так, що ознайомлен'
ня зі змістом праці викликає розчару'
вання. Однак на цей раз позитивність
першого враження подвоїлася. Не ма'
ючи звички розкидуватися голосними
і пафосними виразами, тим не менш
маємо унікальний ви'
падок, що не існує
навіть жодної причи'
ни стримувати себе в
похвалах. Тому впев'
нено висловлюю на'
укове захоплення від
тих результатів напо'
легливої праці колек'
тиву укладачів, які
мають свій вагомий і
достойний вираз у
монументальній книзі,
пропонованій українському правни'
чому загалу.
У наш час тематика кодифікації є
досить актуальною завдяки тим проце'
сам, які відбуваються в законодавчій
сфері. Шість років тому було прийня'
то новий Цивільний кодекс, з його
прогресивними ідеями і закладеними
стратегічними напрямами розвитку
приватноправової сфери, в якій перма'
нентно перебуває все суспільство. І це
істотна подія для нашого народу. Ті
засади, які є основоположними для
цивільно'правового регулювання,
нарешті, подолали штучно створені за
радянську епоху перешкоди для руху
свободної волі, власного наміру, само'
регулювання відносин між рівними
суб’єктами — учасниками цивільних
відносин. Однак це не означає свавілля
і безладу. У ЦК встановлено певні
межі, якими не доз'
волено нехтувати і
які обумовлені при'
родними законами,
Господніми запові'
дями та соціальним
буттям. Ці межі
відчувають всі учас'
ники цивільних від'
носин, і вони легко
сприймаються в
правозастосовній практиці. Їх не мож'
на ані розширити, ані звузити. Тому всі
спроби з боку Господарського кодексу
під егідою різних закликів зберегти
штучні перепони вільній волі учас'
ників цивільних правовідносин вияв'
ляються нездатними стримати ті
настанови, на яких будується ЦК
України.
* Кодифікація українського законодавства на українських землях / за ред. Р. О. Стефанчука та
М. О. Стефанчука. — К., 2009.
230 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
І. Спасибо�Фатєєва
Такий вагомий крок у кодифіка'
ційній роботі не міг бути зроблений на
порожньому місці. Йому передувала
ґрунтовна і наполеглива праця колек'
тиву розробників, які в тому числі
керувалися й напрацюваннями своїх
колег, і досвідом кодифікації в інших
країнах, і, що найголовніше, історич'
ною наступністю. У цьому може пере'
конатися кожен, хто ознайомиться з
«Кодифікацією цивільного законодав'
ства на українських землях». Там
поміщено й Модельний кодекс країн
СНД й Основи цивільного законодав'
ства СРСР та союзних республік, які
хоч і не набули чинності на території
України, але гідні того, щоб цей етап
кодифікації не було забуто, а врахова'
но задля вдосконалення власної зако'
нодавчої техніки. Схожа ситуація
склалася з проектом Цивільного
уложення 1905 р., що є блискучим ре'
зультатом цивілістичної думки, тим
надбанням, яке також не набуло сили
закону, але є скарбницею, з якої ми
черпаємо й дотепер. Варто помітити,
що цінність цього проекту кодифікації
не принижується, а навіть підви'
щується тим, що він не зазнав змін,
проходячи через жорна прийняття за'
кону, коли, як'то часто буває, вихоло'
щується тією чи іншою мірою сутність
пропонованих у проекті правових ме'
ханізмів, підміняються підходи задля
влаштування спорів і досягнення ком'
промісів. Все це ми спостерігали в су'
часності при прийнятті ЦК України в
2003 р., коли з нього було «вирвано»
Книгу про відносини в сім’ї для ство'
рення окремого Сімейного кодексу,
чимало норм, що регулюють під'
приємницьку діяльність в угоду Гос'
подарському кодексу, який попри всі
намагання цивілістів та розсудливих
людей, тим не менш з’явився в тканині
нашого законодавства. Ці процеси
більшою мірою негативно відобрази'
лися на пропонованій редакції ЦК, і на
сьогодні ми маємо кодекс як наслідок
боротьби між різними політичними та
бізнесовими силами. Ось чому важли'
вим і показовим для науковця є проект
Цивільного уложення, який не зазнав
такого утиску та «шматування», як су'
часний ЦК. Цей проект наявно демон'
струє ті можливості, які могли б бути
упущені з його прийняттям, як і проект
ЦК України демонструє те, що з ним
стало, коли він набув статусу закону.
Втім, як з проектом Цивільного уло'
ження, так і зі Зводом законів цивільних
Російської імперії (1832 р.) за виданням
1914 р., а тим більш ЦК УРСР 1922 р.,
ЦК УРСР 1963 р. та іншими кодифіко'
ваними актами, поміщеними у томі 2
«Кодифікації українського законодавст'
ва на українських землях», дійсні на'
уковці, які провадять своє дослідження
ґрунтовно, спираючись на історичний
досвід, знайомі. Але цього не скажеш
про ті кодифіковані закони, які містять'
ся у томі 1. Цей історичний досвід ко'
дифікації законодавства, що мав місце
на землях, де сьогодні існує сучасна Ук'
раїна, починаючи з Правди руської
XI–XII ст. і закінчуючи Загальним
цивільним уложенням Австрійської
імперії 1811 р., на мою думку, є надзви'
чайно цінним.
Якщо замислитися над тим, що на'
дає така збірка кодифікацій не істори'
кам права, а нам, сучасним цивілістам,
то стає зрозуміло, що це не просто за'
повнення певних прогалин своєї
освіти в цьому напрямі. Це препарація
кодифікаційної матерії в історичному,
національному, етнічному, соціально'
му розрізі. Завдяки цьому можемо
спостерігати видозміни цінностей,
благ та підходів до їх регулювання з
боку законодавця. Ми можемо відчути
те, про що знаємо лише з сучасних те'
орій про правові сім’ї з формуванням
таких в історичному вимірі.
231• ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ КОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Всі ми, об’єднані в сучасній державі
Україна, є українцями, але з різним
походженням і різним корінням, в то'
му числі усвідомленням певного яви'
ща як права або обов’язку, міри своєї
свободи і тих наслідків, які загрожу'
ють порушнику, співіснуванням у
суспільстві та сім’ї, ставленням до
свого та чужого майна тощо. Те, що
сьогодні нам бачиться як українське
цивільне право, історично сформова'
но в досить різноманітних законотвор'
чих площинах, адже ті звичаєві та пра'
вові традиції, які мали місце на одних
територіальних утвореннях, інколи
були неприйнятними до інших. Різна
державна належність і, отже, різні пра'
вові підходи сучасних українських те'
риторій, є нашою історією, яку треба
пам’ятати й нині. Проте існує досить
широке поле загальнолюдських уяв'
лень про сім’ю, майно, спадкування,
зобов’язання, які можна підвести під
один знаменник.
З «Кодифікації українського зако'
нодавства на українських землях» ми
не просто уявляємо, а відчуваємо по'
ступове просування цивілістичного
закону в площину повсякденних
відносин. Постійно підвищується
рівень та ступінь регулювання. Можна
простежити рух та дух закону.
Наскільки куцим є таке регулювання
в Правді Руській, незначним — в Ста'
туті великого князівства литовського
(1529 р.), де мало не поодинокі ме'
ханізми, що нагадують сучасну
цивілістичну матерію і які стосуються
насамперед сім’ї, опіки, спадкування
та обмежень (застави та закладу),
настільки можна спостерігати розши'
рення сфери регулювання цивільних
відносин у Другому (волинському)
статуті Великого князівства Литов'
ського (1566 р.). Ще більшого розши'
рення вона набула у «Правах, за яки'
ми судиться малоросійський народ»
(1743 р.) (далі — «Права...»), де вже
навіть не окремі статті, а цілі глави
присвячені цивільно'правовому регу'
люванню.
Звертає на себе увагу той початок, з
якого розпочинаються «Права…». Гла'
ва перша має назву «О силе и важнос'
ти прав малороссийских», в якій вста'
новлюється важливий принцип, якого
дотримується й сучасне цивільне зако'
нодавство, — що ті особи, «кои из ино'
странных в Малой России жительст'
вуют, да и приезжие заграничные вся'
кого звания люде, во всяких суду и
расправе подлежащих делах, равно как
бы здешние обыватели, по сему же
праву судиться имеют». Враження
викликає глава друга «О чести Божи'
ей» та глава третя «О высочайшей чес'
ти и власти монаршеской». І хоча зро'
зуміло, що цей підхід до законодавчого
регулювання мав місце в ті часи, коли
церква не була відокремлена від дер'
жави і була монарша влада, як і те, що
більшою мірою норми, що містяться в
них, не мають цивілістичної природи,
тим не менш такий міцний оплот,
поміщений з самого початку, слугує
вихованню поваги до Господньої та
світської влади, а отже, є орієнтиром
для запровадження суто цивілістич'
них інституцій захисту честі та
гідності, орієнтації своєї поведінки на
розумність, справедливість, вищі
людські та Божі цінності.
Не можна обминути й передмову до
«Прав…», в якій зазначається на важ'
ливому підході до кодифікації, що
слугує орієнтиром для застосування
поміщених у них норм. «В начале Ста'
тута выписуемое право, яко предней'
шое, прежде означенных других прав
везде предложено; а какое право к од'
ной материи надлежит, хотя оно и в
разных разделах, артикулах и пунктах
стоит, тое к одной же материи присо'
вокуплено…»
232 • ПРАВО УКРАЇНИ • 2009 • № 11 • ISSN 0132�1331 •
І. Спасибо�Фатєєва
У «Правах…» вже надається регу'
лювання давності володіння, майно'
вих прав, які більше стосуються речей
як об’єктів права; окремо регулюється
право власності. Примітно, що на'
дається поняття власності в об’єктив'
ному та суб’єктивному розумінні. При
чому тут в об’єктивному розумінні
власність є речами, а в суб’єктивно'
му — правом.
Можна наводити безліч цікавих для
цивіліста правових матерій, які в істо'
ричному вимірі випрацьовувалися, що
дає змогу простежити динаміку право'
творення, зрозуміти витоки тих чи
інший інституцій та поглянути на су'
часні аналоги з цього кута зору. І це не
просто розширить наш світогляд, а
надасть стрункості теоріям, якими сьо'
годні оперуємо, можливо, не завжди
спираючись на ті історичні правові ре'
алії, в яких їх було започатковано.
Зазначена праця є результатом
наполегливій праці колективу упоряд'
ників, які навіть не працюють у про'
відному юридичному закладі, але за'
взято поставилися до того завдання,
вирішення якого стало корисним для
всіх нас. Це означає лише одне: вони
мають те, що можна назвати прагнен'
ням до наукового пошуку, завзятістю,
цільністю — на жаль, не на всі ці влас'
тивості нині є попит.
Очевидно, все це стало можливим
завдяки особистості наукового редак'
тора «Кодифікації українського зако'
нодавства на українських землях»
професора, доктора юридичних наук
Р. Стефанчука (який, до речі, не ви'
падково обрав темою своєї доктор'
ської дисертації особисті немайнові
права). Переконана, що будь'який
більш'менш важливий науковий ре'
зультат є наслідком праці креативної
людини, яка здатна і сформувати
навколо себе відповідне оточення.
У відсутність цієї властивості не мож'
на отримати не просто високодуховну
друковану продукцію, а й таку, що
явно виділялася б серед сучасних кни'
жок.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28754 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0132-1331 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:31:51Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Спасибо-Фатєєва, І. 2011-11-20T20:14:00Z 2011-11-20T20:14:00Z 2009 Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства / І. Спасибо-Фатєєва // Право України. — 2009. — № 11. — С. 229-232. — укр. 0132-1331 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28754 Рецензія на двотомник: Кодифікація українського законодавства на українських землях / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К., 2009. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Право України Рецензії Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства Article published earlier |
| spellingShingle | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства Спасибо-Фатєєва, І. Рецензії |
| title | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства |
| title_full | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства |
| title_fullStr | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства |
| title_full_unstemmed | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства |
| title_short | Фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства |
| title_sort | фундаментальне дослідження історії кодифікації цивільного законодавства |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28754 |
| work_keys_str_mv | AT spasibofatêêvaí fundamentalʹnedoslídžennâístorííkodifíkacíícivílʹnogozakonodavstva |