Виступ учасника засідання

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник НАН України
Дата:2011
Автор: Бар’яхтар, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28757
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Виступ учасника засідання / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 5-6. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860188284844507136
author Бар’яхтар, В.Г.
author_facet Бар’яхтар, В.Г.
citation_txt Виступ учасника засідання / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 5-6. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
first_indexed 2025-12-07T18:05:17Z
format Article
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 5 В.Г. БАР’ЯХТАР, академік НАН України, директор Інституту магнетизму НАН України та МОН України Я хочу звернутись до головних причин катастрофи на ЧАЕС. У Національній доповіді, присвяченій її 20-річчю, ними на- звано: • неправильне проведення електрично- го експерименту, втім, правильніше ска- зати — електрично-ядерного, адже було передбачено відключення реактора з переведенням на нульову потужність. Збирались визначити, яку енергію на- копичено в роторі генератора динамо- машини. Це можна дізнатись і не вими- каючи реактор, бо ж існує загальновідо- ма формула; • низький професійний рівень оператора, керівників як станції, так і Міністерства електрифікації у сфері ядерної безпеки; • конструктивні вади реактора РВПК- 1000 на малих потужностях. Брюханова віддали під суд, але ж він був не фахівцем з ядерної фізики, а теплотех- ніком, знання про ядерні реакції та ядер- ні реактори мав пересічні. Операторам теж бракувало належної культури. Вони віді- мкнули автоматику, залишивши в реакторі 16 поглинальних стрижнів, а треба щонай- менше 30. Що таке ці стрижні? У реакторі кількість нейтронних розмножень повинна бути одиниця. Коли більша, тобто погли- начів мало, — реактор вибухає, коли мен- ша (їх забагато) — зупиняється. Нестача 14 стрижнів створила загрозу вибуху. Аварія на «Фукусімі» показала, що навіть високі технології не вберігають від техно- генних лих. Керівництво станції мало зна- ти, що радіоактивних відходів, напрацьова- них у реакторі, вистачить, щоб там усе роз- плавити. Під час аварії на АЕС Три-Майл- Айленд у США реактор розплавився саме через них, а не через реакцію. Чорнобиль- ська катастрофа довела, що може плавитись не лише реактор, але й чимало тонн бетону. А керівництво АЕС «Фукусіма» 10 годин розмірковувало: охолоджувати чи ні. Ядерне паливо продукує силу, набагато ефективнішу, ніж хімічне. В останньому на 1 нуклон (це позначення маси речовини) виділяється 0,1 електрон-вольта, а в першо- му — у мільйон більше. Таким чином, кожна помилка в ядерній енергетиці стає в 1000000 разів небезпечнішою. Ще один висновок. Японці — дуже культурна нація. Там імпера- тор ще в 1861 р. запровадив обов’язкову се- редню освіту. Але вчитись на чужих помил- ках вони не хочуть. Ну що ж, тепер нароби- ли своїх — на них і вчаться. Інститут соціології видав чудову моно- графію про соціально-психологічні факто- ри. Вона дає вичерпне уявлення про вплив чорнобильських подій на учасників і свід- ків. Що ж до самої катастрофи, урядова комі- сія виділила три небезпеки: ядерна, тепло- ва, забруднення. Забруднення, між іншим, тривало 10 днів. У повітря потрапило 300 мегакюрі радіоактивних відходів, це в сотні разів більше, ніж за інших вибухів. Про дії уряду. Він відселив жителів за- брудненої зони 27 квітня. А ще вранці 26-го в Прип’ять і Чорнобиль за розпоряджен- ням Ляшка, голови республіканської Ради міністрів, було подано кілька поїздів, су- ден і 100 автобусів, щоб вивезти людей. Але керівництво Союзу заборонило ева- куацію цього дня. Це щастя, що вітер дув на сосновий ліс, а не на Прип’ять. Сосна гине, коли приймає 1000 рентген, а лю- дині досить і 500. Уряд дуже помилив- ся, приховавши від населення масштаби лиха. 6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 5 У 2004 р. видано двотомник «Чорнобиль 1986–1987. Документи і спогади». Ініціа- тори — Анатолій Петрович Шпак і Вален- тин Демидович Новіков. Цю книгу треба перекласти англійською і розповсюдити в міжнародному просторі, тому що це фак- тично посібник «Як діяти в разі катаст- рофи». Понад 40 інститутів Академії брали участь у ліквідації наслідків лиха, 30 тис. учених, інженерів, техніків, лаборантів. Це були переважно добровольці, спершу їм на- віть грошей не платили. Щодня в опера- тивну комісію приходили люди з прохан- ням направити їх у Чорнобиль, тож мені дивно, що в Японії добровільно пішли пра- цювати на реактор «аж» 60 осіб. Оперативну групу створили 3 травня. У її складі були В.І. Трефілов, В.П. Кухар, В.Д. Новіков і Ваш покірний слуга. Про групу Б.Є. Патон дав усне розпорядження 29 квітня. Пізніше до неї ввійшли Походня, Ситник, Шпак, Гродзинський, Гончарук, Вишневський, Соботович, Морозов, Шес- топалов та ін. (усього близько 20). 3 травня Уряд попросив президента НАН зробити аналіз ситуації, а в нас усе вже було готове. Спільно з Київрадою ми провели в місті контроль забрудненості мо- лока, щоб у ньому не було йоду чи цезію. Молоко кислили або переробляли на мас- ло. Того дня Інститут ядерних досліджень за розпорядженням Президії перевели в режим вимірювального комплексу. Разом зі столичною міськрадою ми розробили по- стачання мешканців артезіанською водою, створивши понад 60 артезіанських коло- дязів. Київська водна мережа тоді була за- бруднена. У ґрунті навколо 4 блоку споруджено стіну, щоб не поширилося забруднення. На щастя, цей процес був повільнішим, ніж ми гадали. Під керівництвом Морозо- ва створено систему прогнозів забруднен- ня вод Дніпровського каскаду, яка не має аналогів у світі. З осені 1986 р. по 1998 р. вона щодня давала передбачення, завжди правдиві. Усі дороги на Чорнобиль і біля станції забруднив радіоактивний пил. Щоб його знешкодити, наші хіміки запропонували поливати шляхи спеціальним. розчином, якій створював цупку кірку, і на дорогах не здіймався пил. Розроблено методи охоло- дження завалів 4-го блоку, створено речо- вини для цього. Це теж проробили хіміки. На початку травня треба було виміря- ти кількість нейтронів у блоці, щоб ска- зати, чи є небезпека ядерного вибуху в розкиданому паливі. Для цього визна- чали щільність нейтронів. Це виконали спів робітники Інституту ядерних дослі- джень під керівництвом Ключникова, показавши, що небезпеки немає. Напри- кінці 1986 р. створили портативні прила- ди. Академія наук вивчала навіть питан- ня, чи вивозити школярів і вагітних жінок з Києва. Борис Євгенович був мотором цих робіт, а його кабінет — штабом. Щодня сюди при- ходили по кількадесят посадовців — від мі- ністра до голови певної ради.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28757
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:05:17Z
publishDate 2011
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Бар’яхтар, В.Г.
2011-11-22T21:21:53Z
2011-11-22T21:21:53Z
2011
Виступ учасника засідання / В.Г. Бар’яхтар // Вісн. НАН України. — 2011. — № 5. — С. 5-6. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28757
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Актуально
Виступ учасника засідання
Article
published earlier
spellingShingle Виступ учасника засідання
Бар’яхтар, В.Г.
Актуально
title Виступ учасника засідання
title_full Виступ учасника засідання
title_fullStr Виступ учасника засідання
title_full_unstemmed Виступ учасника засідання
title_short Виступ учасника засідання
title_sort виступ учасника засідання
topic Актуально
topic_facet Актуально
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28757
work_keys_str_mv AT barâhtarvg vistupučasnikazasídannâ