Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення

The typological studies of lithic assemblages which are originated from three field objects are presented in this paper: dwelling N 1 made from mammoth bones; pit N 7; and, work-shop with a portion of cultural layer which is situated nearby. These assemblages demonstrate a pronounced diversity of ma...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологический альманах
Дата:	2009
Автори:	Нужний, Д.Ю., Шидловський, П.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2009
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28867
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення / Д.Ю. Нужний, П.С. Шидловський // Археологический альманах. — 2009. — № 20. — С. 203-218. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859672037820203008
author	Нужний, Д.Ю. Шидловський, П.С.
author_facet	Нужний, Д.Ю. Шидловський, П.С.
citation_txt	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення / Д.Ю. Нужний, П.С. Шидловський // Археологический альманах. — 2009. — № 20. — С. 203-218. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологический альманах
description	The typological studies of lithic assemblages which are originated from three field objects are presented in this paper: dwelling N 1 made from mammoth bones; pit N 7; and, work-shop with a portion of cultural layer which is situated nearby. These assemblages demonstrate a pronounced diversity of main typological indexes. The cores and large pieces of flint, blades and some tools (end-scrapers) were kept just in dwelling. At the same time, the remains of debitage and by-products of some tools modification (burin spalls) are more numerous in the pit and work-shop. Also, the pit and work-shop are characterized by the higher percentage of backed microliths, including the types with diagnostic projectile impact fracture as well as the burins with several working edges.
first_indexed	2025-11-30T14:25:20Z
format	Article
fulltext	верхньопалеолітичне поселення межиріч знаходиться на території села межиріч канівського району, черкаської області (49°38′ N; 31°24′ E). пам’ятка розташована на мису утвореному долинами річок росі та россави біля 12 км на захід від р. дніпро, у 200 м від високого корінного схилу плато у долині р. росі. з точки зору геоморфології стоянка відноситься до рівня другої надзаплавної тераси р. рось, ускладненої конусом виносу великого давнього яру у долину цієї річки, яка має висоту 10-12 м над сучасною заплавою. палеолітичні культурні рештки пам’ятки за- лягають на глибині 2,5-3 м від сучасної денної поверхні мису, трохи вище основного рівня покрівлі алювію другої надзаплавної тераси росі. більша частина з дев’ятнадцяти радіокарбонових дат, з лабораторій яким можна довіряти зроблених по кістках різних тварин, й у тому числі мамонта є досить подібними. вони були взяті з усіх досліджених зараз жител та об’єктів, що їх оточують і визначають вік стоянки у досить вузьких межах, близько середини 15 тисячоліття тому назад (P. Haesaerts приватне повідомлення; Нужний та інші, 2007). у каліброваних календарних датах це дорівнює періоду між 17000 та 18070 років до наших днів. На поточ- ний момент, межиріцьке верхньопалеолітичне поселен- ня є одним з найбільш надійно продатованих комплексів східної Європи. пам’ятка досліджувалась академіком І. г. підоплічко (1966-1974 рр.), який відкрив та повністю розкопав жит- ла з мамонтових кісток трьох господарсько-побутових комплексів (пидопличко, 1969; 1976). з 1976 по 2002 рр. розкопки стоянки та міждисциплінарні дослідження на ній проводились Н. л. корнієць, м. І. гладких і в. Ю. сунцовим, а також археологів і спеціалістів природничих наук із росії та сШа (м. и. величко, Ю. Н. грінченко, е. м. зеліксон, дж. адовазіо, о. соффер та інших). протягом 1979-1981 років були виявлені та розкриті ще один господарсько- по- бутовий комплекс житла № 4 (гладких, корниец, 1982) та ціла низка ям і ділянок культурного шару, так званих “топ- талищ” (рис. 1), пов’язаних із житлами №№ 1, 2 і 4. резуль- тати цих робіт були частково опубліковані (корниец и др., 1981; Soffer et al. 1997). починаючи 2003 р. пам’ятка ком- плексно досліджується спільною українсько-французькою експедицією на об’єктах пов’язаних із господарсько- побутовими комплексами №№ 1 та 2. попередні резуль- тати останніх робіт також вже опубліковані (Komar et al. 2003). Наслідком цих польових досліджень було повне дослідження вмісту ями № 7, яка належить до розкопаного у 1966 р. житла № 1 та прилеглих до неї цікавих виробни- чих та господарчих об’єктів (рис. 1). яма № 7 була відкрита і частково досліджена (південний сектор) українсько- американською експедицією протягом 1995, 1996 та 1998 років (корнієць, сунцов, 1999). три інших її сектора були ІндустрІАльнА вАрІАбельнІсть господАрських об’ЄктІв перШого житлА межирІЦького верхньопАлеолІтичного поселення НуЖНий д. Ю., Шидловський п. с. рис. 1. загальний план межиріцького поселення. 1- кордони жител з мамонтових кісток; 2- кордони ям; 3- зовнішні та внутрішні вогнища; 4- «топталища» або ділянки зольного культурного шару; 5- виробничий центр на краю ями № 7. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення204 розкопані протягом 2002-2008 років спільною українсько- французькою експедицією за підтримки Інституту археології НаН україни, Інституту палеонтології людини (париж) та Agency Nationale de Recherche в межах про- грами “The end of the Mammoth Steppe: men/ environment interaction at Late Pleninglacial in Eastern Europe” (франція) під керівництвом д. Ю. Нужного та ст. пеана. крем’яНий комплекс Із заповНеННя Житла № 1 Житло з кісток мамонта № 1 межирічів є найбільш відомим об’єктом цього поселення. воно зараз експонується у центральному Науково-природничому музеї НаН україни у вигляді реконструкції академіка І. г. підоплічко. воно мало цоколь з 25 мамонтових черепів, який потім було обкладено мамонтовими шелепами, що були вставлені одне в одну. в середині житло розташовані вогнище і місце первинного розколювання кременю та ви- готовлення знарядь праці (пидоплічко, 1976). для аналізу даних, що представлені у цій статті, були використані матеріали отримані лише із заповнення цього житла та вилучені знахідки із оточуючих його ділянок культурно- го шару (так званих “топталищ”) та зовнішніх вогнищ. специфіку цьому житлу на тлі інших подібних житлових конструкцій межиріцького поселення надають яскраві ви- роби палеолітичного мистецтва у вигляді стилізованих ан- тропоморфних фігурок та фрагмент орнаментованого бив- ня мамонта у якому вбачають загальну схему межиріцького поселення, що складається на поточний момент із чотирьох жител (пидопличко, 1976). але найбільш показовими для житла № 1 є знахідки кількох підвісок із морських чере- пашок, безсумнівно експортованих із причорноморського басейну, виду nassa Reticulata, які відсутні у інших житлах, проте є в інших епіграветських комплексах межиріцької індустрії (семенівка 2 і 3) в цьому регіоні , датованих цим же часом (пидопличко, 1969; Nuzhnyi, 2006). Наявна зараз колекція оброблених кременів із запо- внення житла № 1 нараховує 3710 виробів. ця колекція не включає знахідки, що походять з ділянок “топталища” або культурного шару які оточували житло із півдня та сходу у розкопі 1966 року (пидопличко, 1969) та розкопів 2002- 2008 років. основні статистичні показники цього комплек- су наведені у таблиці 1. вироби із вторинною обробкою становлять 11 % всьо- го крем’яного комплексу. серед останнього представлені платівки, мікроплатівки, реберчасті платівки, їх фрагменти, а також знаряддя зроблені на цих напівфабрикатах, нара- ховують близько 59,9 %. відходи первинного розколюван- ня та рештки виробництва знарядь праці складають всьо- го 89,2 % комплексу, причому нуклеуси, їх фрагменти та аморфні форми становлять тут біля 1,4 % від його загальної кількості. сколи підживлення відбивних площин нуклеусів представлені 0,09 % від кількості відходів виробництва, а різцеві їх різновиди нараховують біля 0,17 % останнього. система первинного розколювання комплексу із запо- внення житла базувалась на використанні переважно одно- площинних призматичних та суб-пірамідальних нуклеусів невеликих (в межах 3-5 см довжиною) розмірів (рис. 3, 12, 13, 14; 4, 13, 14; 5, 1, 2, 4, 7-12). двоплощинні нуклеуси та- кож представлені в наявній колекції, причому застосування однієї з їх двох відбивних площин залежало від ситуаційних потреб зняття призматичних платівок досить невеликих розмірів (рис. 3, 15, 16, 17; 4, 13; 5, 3, 6, 7). у разі виникнен- ня заломів з боку основної відбивної площини допоміжна перетворювалась на основну. абразивне зняття карнизу на платівках та цятковий відбивний горбик простежується майже на всіх призматичних сколах. абсолютна більшість знарядь праці (або 91 % виробів із вторинною обробкою) була виготовлена з призматичних платівок невеликих розмірів 3-10 см. загалом вироби на платівках нараховують 365 екземплярів, тоді як відщепові напівфабрикати викори- стовувалися лише у 35 випадках. домінуючою категорією знарядь праці є різноманітні різці (40,6 % виробів із вторинною обробкою), що є ти- повим для комплексів межиріцької індустрії та епігравету східної Європи загалом. серед останніх бокові їх зразки, переважно на діагональному тронкуванні та платівках, аб- солютно домінують (рис. 3, 2-10). кутові різці виготовлені також на платівках є другою за чисельністю категорію цих виробів (рис. 3, 11). серединні різці представлено майже в однаковій кількості порівняно з кутовими (рис. 4, 9), але їх частка виготовлена на відщепах є значно вищою. частина із серединних різців безперечно є виробами реутилізованими із бокових форм (рис. 3, 1). багатолезові різці становлять біля 16,7 % цих виробів. переважно вони є боковими фор- мами комбінованими також із боковими (рис. 3, 8) або із серединними (рис. 3, 9). другою за чисельністю категорією знарядь праці із заповнення житла є скребачки (25,8 % виробів із вто- ринною обробкою). як це також властиво межиріцький індустрії та більшості епіграветських комплексів східної Європи це кінцеві їх форми, які виготовлені на досить коротких платівках (3-5 см довжиною) або платівчастих відщепах (рис. 2, 50, 51, 52, 54, 55, 56). Іншим типом скре- бачок є їх подвійні зразки (11 % від загальної кількості цієї категорії знарядь), що також мають невеликі розміри та виготовлені з аналогічних напівфабрикатів (рис. 2, 46- 49). досить часто робоча частина скребачок оброблена специфічною напівстрімкою досить похилою, так зва- ною “віялоподібною” ретушшю (рис. 2, 46, 47, 50, 52, 56), що є характерною для подібних виробів всієї межиріцької індустрії. судячи з наявних відбивних горбків на верхніх частинах цих фасеток ретуші (рис. 2, 46, 47, 56) для їх ви- готовлення активно використовувалась техніка контрудару з використанням рогового чи кістяного відбійника. Іноді трапляється ще й обробка бокових сторін нерегулярною ре- тушшю, напевно пов’язана із реутилізацією призматичних напівфабрикатів з яких виготовлялись скребачки. мікроліти із затупленим краєм є третьою домінуючою категорією знарядь крем’яного комплексу із заповнення житла № 1 межирічів (13 % виробів із вторинної оброб- кою). ці мікроліти виготовлені на мікроплатівках і оброблені напівстрімкою досить ретельною дорсальною ретушшю, The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 205 таблиця 1. межиріч, заповнення житла № 1 та ями № 7. колекція оброблених кременів. житло № 1 яма № 7, заповненнявироби Із вторинною обробкою мікроліти 56 10 ланцетоподібні вістря з ретушованою базовою частиною 3 – мікрограветські вістря з ретушованою базовою частиною 4 – мікрограветські вістря без ретушованої базової частини 3 – фрагменти загострених частин вістер 3 – типові прямокутники з двома тронкованими кінцями 10 2 атипові прямокутники з одним тронкованим кінцем 6 – фрагменти тронкованих базових частин вістер або прямокутників 6 6 тронковані мікроплатівки або їх фрагменти 5 1 фрагменти проксимальних частин мікролітів із затупленим краєм 5 – фрагменти середніх частин мікролітів із затупленим краєм 11 1 різці 167 14 однолезові 139 8 й у тому числі: кутові на платівках 25 1 кутові на відщепах 1 – кутові трансверсальні на платівках 2 – ретушні бокові на платівках 75 4 ретушні бокові на відщепах 7 – серединні на платівках 18 2 серединні на відщепах 7 – Невизначені фрагменти різців на платівках 4 1 багатолезові 28 6 й у тому числі: кутові комбіновані з кутовими на платівках 1 1 кутові комбіновані з боковими ретушними на платівках 4 2 ретушні бокові комбіновані з боковими на платівках 12 2 ретушні бокові комбіновані із серединними на платівках 10 1 серединні комбіновані з серединними на платівках 1 – тронковані платівки 32 3 тронковані відщепи 2 – скребачки 106 3 кінцеві на платівках 76 2 кінцеві на відщепах 15 1 подвійні кінцеві на платівках 12 – подвійні кінцеві на відщепах 3 – скребачки комбіновані з різцями 13 – кінцеві комбіновані з ретушними боковими на платівках 10 – кінцеві комбіновані з серединними 1 – кінцеві комбіновані з кутовими на платівках 2 – свердла – проколки 7 1 платівки із нерегулярною ретушшю або виїмками 27 6 відщепи із латеральною ретушшю або виїмками – 3 всього знАрядь прАЦІ: 410 40 продукти розколювАння тА виготовлення знАрядь призматичні платівки, мікроплатівки та їх фрагменти 1682 324 реберчасті платівки та відщепи 154 18 нуклеуси 52 2 призматичні та суб-пірамідальні з однією відбивною площиною 27 1 призматичні з двома відбивними площинами 19 1 аморфні 3 – фрагменти нуклеусів 3 – сколи підживлення відбивних площин нуклеусів 3 3 різцеві сколи 6 31 сколи перезагострення діагонально тронкованих платівок 1 1 відщепи та лусочки 1360 953 уламки кременю 42 – всього вІдходІв виробниЦтвА: 3300 1332 всього оброблених кременІв: 3710 1372 Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення206 рис. 2. знаряддя із заповнення житла № 1. The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 207 рис. 3. знаряддя та нуклеуси із заповнення житла № 1. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення208 рис. 4. знаряддя та нуклеуси із заповнення житла № 1. The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 209 фото 1. вигляд на зольне заповнення ями № 7 із заходу. фото 2. вигляд на зольне заповнення ями № 7 з півночі. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення210 фото 3. вигляд “точка” у південній частині ями № 7. The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 211 іноді досить дрібним “перлинним” її різновидом. вентральна обробка чи “підтісування” використовувалась лише у пооди- ноких випадках (рис. 2, 4, 28, 36, 37, 40). комплекс складається з ланцетоподібних вістер із обробленою базовою частиною (рис. 2, 1, 2, 3), мікрограветських форм із ретушованою (рис. 2, 4, 5, 6, 43) та неретушованою базовими частинами (рис. 2, 7, 8, 9). показовим є наявність типового мікрограветського вістря “мізинського типу” із діагонально тронкованою та зла- маною базовою частиною (рис. 2, 53). уламки загострених частин ланцетоподібних та мікрограветських вістер також добре представлені в колекції (рис. 2, 10, 11). Іншу категорію мікролітів становлять різноманітні вузькі типові прямокутники із двома тронкованими кінцями (рис. 2, 12-20) та їх атипові форми із збереже- ним відбивним горбком мікроплатівок (рис.2, 21-28). деякі з прямокутників мають виразний конічний макроз- нос, що свідчить про їх зіткнення із іншими мікролітами (рис. 2, 20, 22) під час використання у якості бокових лез композиційних наконечників метальної зброї. Є також тронковані мікроплатівки та їх фрагменти (рис. 2, 33, 39, 40; 4, 1). Інші уламки мікролітів комплексу є або тронко- ваними базовими частинами вістер, або фрагментами прямокутників (рис. 2, 29-34, 37). фрагменти середніх частин або виробів із збереженим відбивним горбком платівки, пов’язані з обома вищезгаданими категоріями мікролітів також представлені в колекції (рис. 2, 35-43). ча- стина з них є пошкодженою діагностичним макрозносом метального характеру (“bending” та “spin-off” типів), що свідчить про їх використання у якості наконечників стріл колючого типу (рис. 2, 10, 30, 38). досить численну і виразну категорію знарядь праці (7,8 % від загальної кількості виробів із вторинною обробкою) становлять різноманітні тронковані платівки (рис. 4, 2, 6, 7, 8, 10, 11). здебільшого вони мають діагональний або транс- версальний кінець оброблений напівстрімкою дорсальною ретушшю. вентральна обробка трапляється лише як виня- ток (рис. 4, 8). Є в колекції і поодинокі тронковані відщепи (рис. 4, 3). скребачки комбіновані із різцями складають 3,2 % від загальної кількості знарядь (рис. 2, 57, 58, 59). це кінцеві їх типи на платівках поєднані переважно з боковими різцями, а в поодиноких випадках кутового та серединного типів (рис. 2, 59). крем’яні свердла-проколки (рис. 2, 44, 45) ста- новлять всього 1,3 % виробів із вторинною обробкою, тоді як платівки з досить нерегулярною латеральною ретушшю або виїмками (рис. 4, 4, 12) налічують 6, 7 %. заповНеННя ями № 7 яма № 7, що належить до господарсько-побутового комплексу № 1, має типову стратиграфію і заповнення ха- рактерне для подібних структур розташованих на південь від жител з мамонтових кісток межиріцького поселення. саме тут розміщуються ділянки концентрованого зольно- го шару (так звані “топталища”) із чисельними культур- ними та фауністичними рештками, що оточують подібні об’єкти (рис. 1). ця яма відрізнялась досить високою концентрацією кісток та артефактів у придонній частині, включаючи чисельні анатомічні групи різних тварин та навіть двох фрагментів черепів мамонта (фото 1; 2). зверху згадана концентрована кістково-зольна брекчія традиційно була перекрита лінзами білого піску різної потужності, що чергувалися із прошарками делювіального лесоподібного супіску. ці верстви, а особливо лінзи піску відрізнялись досить низькою концентрацією фауністичних та культур- них решток. у верхній частині над ямою, як це властиво іншим подібним структурами межиріцького поселення, розміщувались ще й кілька масивних фрагментів чи цілих мамонтових кісток. статистичні показники крем’яної колекції із заповнення ями наведені у таблиці 1. судячи з двох наявних нуклеусів, система первинного розколювання також базувалась на використанні одноплощинних суб-пірамідальних (рис. 6, 29) та призматичних двоплощинних нуклеусів невеликих розмірів. останні також представлені у досить незначній кількості (всього 0,15 % від кількості відходів крем’яного виробництва). Що ж до загального індексу платівчатого розколювання то відсоток платівок, мікроплатівок та їх фрагментів, а також їх реберчастих різновидів та знарядь виготовлених з цих призматичних напівфабрикатів ста- новить біля 28 % всього комплексу крем’яних виробів . відходи первинного розколювання та виготовлення зна- рядь праці складають 97 % всього комплексу, тоді як сколи підживлення відбивних площин нуклеусів та різцеві сколи становлять 0,2 % та 2,3 % їх кількості відповідно. вироби із вторинною обробкою нараховують тут всьо- го близько 3 % від загальної колекції оброблених кременів, причому безперечна більшість з них виготовлена з неве- ликих призматичних платівок (38 екз. або 88 % знарядь) і тільки незначна з відщепів (5 екз.). Найчисельнішу категорію знарядь тут традиційно скла- дають різноманітні різці (50 % виробів із вторинною об- робкою), які виготовлені на платівках (рис. 6, 10-22). серед них кутові на платівках (рис. 6, 11, 12, 13, 19) представлені в однаковій кількості з боковими їх формами, що не є типо- вим для комплексів межиріцької індустрії. Іншу категорію різців складають бокові їх різновиди, що переважно мають діагональне тронкування (рис. 6, 17, 18, 21). серединні різці є найменш чисельною категорією (рис, 6, 14, 15). багатолезові різці складають близько 35 % від комплексу цих знарядь, що є незвичайно високим відсотком. це пере- важно кутові різці комбіновані із боковими (рис, 6, 10) або бокові з боковими (рис. 6, 22), а в поодиноких випадках це кутові поєднані також із кутовими (рис. 6 , 11) чи бокові із серединними (рис. 6, 20). другу за чисельністю категорію виробів із вторинною обробкою (23,3 %) складають різноманітні мікроліти із за- тупленим краєм та їх уламки (рис. 6, 1-9), що є характер- ною рисою лише окремих комплексів межиріцької індустрії. останні не мають серйозних конструкцій із мамонтових кісток і скоріш за все пов’язані з функціонуванням у теплу пору року (Нужний, 2002). сам же набір мікролітів є досить типовим. вони виготовлені на мікроплатівках за допомогою Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення212 рис. 5. Нуклеуси із заповнення житла № 1. The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 213 рис. 6. знаряддя та нуклеус із заповнення ями № 7. Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення214 досить дрібної стрімкої та напівстрімкої дорсальної ретуші. вентральна обробка напівстрімкою ретушшю використову- валась також досить часто (4 екз.), тобто майже на половині наявних мікролітів (рис. 6, 3, 4, 8, 9). подібні прийоми та- кож не є характерними для мікролітичного комплексу за- повнення житла № 1 розташованого поруч , де подібний прийом обробки спостерігається лише у чотирьох випадках з 43 мікролітів (рис. 2, 1-43). але загалом набір мікролітів є типовим для межиріцької індустрії. це насамперед вузькі типові прямокутники із двома тронкованими кінцями (рис. 6, 6) та уламки подібних прямокутників чи базових ча- стин ланцетоподібних та мікрограветських вістер (рис. 6, 1, 3, 8, 9). Є в колекції виріб, який можна віднести або до прямокутників, або до атипових мікрограветських вістер із ретушованою базовою частиною (рис. 6, 7), а також фрагмент тронкованої мікроплатівки із вентральною обробкою (рис. 6, 4). дуже красномовною є наявність тут чотирьох фрагментів від двох мікролітів пошкоджених діагностичними макроз- носами типів “spin-off” та “bending” метального характеру (рис. 6, 8, 9), що були знайдені неподалік один від одного в одних і тих же стратиграфічних умовах. це свідчить про наявність тут м’яких тканин впольованої дичини (м’яса) в яких вони дістали пошкодження, а згодом разом потрапили у яму. Щоправда, ці мікроліти були знайдені у верхніх шарах її заповнення. скребачки кінцевого типу виготовлені також переваж- но на платівках (рис. 6, 24) або рідше відщепах (рис. 6, 23) становлять лише 6,9 % знарядь. подібний же відсоток мають і тронковані платівки (рис. 6, 25, 26, 27). платівки із латеральною досить нерегулярною ретушшю склада- ють 13,9 %, тоді як відщепи з аналогічною обробкою 6,9 %. свердла-проколки у вигляді лише одного уламка (рис. 6, 28) взагалі становлять тут лише 2,3 % всього комплексу знарядь праці. виробНичий комплекс бІля ями № 7 та прилеглІ до Нього дІляНки «топталиЩа» розкопками 2006-2008 рр. було досліджено ділянку культурного шару «топталища», що безпосередньо прилягає з півдня (рис. 1; 7, 1) до ями № 7 першого жит- лового комплексу. у кв. 405/а декількома етапами роз- чистки “топталища”, що мало звичайний вигляд (рис. 7, 1), було виявлено значну кількість лусочок у східному куті квадрату, що межував із краєм ями № 7 (рис. 7, 2) та фрагмент мікроліту із затупленим краєм, пошкодженим діагностичним макрозносом метального характеру (рис. 9, 3). під час заглиблення на цій ділянці було розкрито більш потужну концентрацію продуктів розколювання у компактному скупченні. під час дослідження останнього стало зрозуміло, що концентрація є залишками виробничої ділянки не тільки із первинної обробки крем’яної сиро- вини, але й з виготовлення знарядь праці, оскільки вона містила два мікроліта із затупленим краєм (рис. 9, 1, 4) , різцеві сколи та кілька тронкованих платівок. також на це вказує переважання сколів з однотипної сировини, значна щільність культурних решток, присутність спрацьованого нуклеусу, що розташовувався на краю скупчення. це скупчення, розмірами 45 х 35 см розміщувалось безпосередньо на південному похилому краю ями № 7, і демонструє збільшення глибини залягання «топталища» в бік ями (рис. 8). концентрація чітко окреслена з усіх сторін з причини значної щільності залягання культурних решток, що досить яскраво вирізняє її з навколишнього культурного шару (фото 3). такі особливості розташування скупчення дають можливість виокремлення цього комплексу в окре- мий археологічний об’єкт під назвою «точок». це вже другий об’єкт такого роду, пов’язаний з жит- ловим комплексом №1 на стоянці. перший було відкрито розкопками І. г. підоплічко у 1966 р. безпосередньо у заповненні житла №1, в кв. № 11, поблизу центрального вогнища. значна частина матеріалу з цього квадрату була маркована «точок» і скоріш за все походила з подібного скупчення продуктів розщеплення, але яке розміщувалось всередині житла (Наукові фонди Іа НаН україни). в обох випадках матеріалом для обробки слугував так званий «канівський» кремінь місцевого походження, який є основною сировиною для виготовлення знарядь праці меш- канцями стоянки. Єдиними геологічними виходами цієї си- ровини в середньому подніпров’ї є канівські дислокації, складна тектонічна будова яких зумовлена підняттям давніх геологічних шарів на сучасну поверхню (петрунь, 2004, с. 202-204). з метою підтвердження висновків про місцеве поход- ження первинних покладів крем’яної сировини в 2003 р. на території канівських дислокацій, в урочищі мар’їн яр, що безпосередньо виходить у заплаву дніпра, був зробле- ний геологічний розріз (територія канівського природного заповідника київського Національного університету ім. та- раса Шевченка). було виявлено гальковий шар потужністю 5-15 см, що складався з невеликих за розмірами конкрецій і гальок кременю та кварцу, які залягали у ортзандах жов- того і жовто-бурого кольору (пічкур, Шидловський, 2003, с. 121-123). стратиграфічно він залягає над темно-сірими келовейськими глинами юрської системи і підстеляє сеноманські пісковики. за свідченнями геологів, цей шар належить до так званого «шару виржиківського», що відноситься до альбського ярусу нижнього відділу крейдової системи мезозойської групи (палієнко, мороз, куделя, 1971, с. 6-7). вперше цей геологічний горизонт було описано р. р. виржиківським на початку хх століття (выржыковский, 1916). конкреції невеликих розмірів, чор- ного кольору всередині, з жовтуватим кольором ближче до кірки, яка має характер «митої» або «пористої», не вкрита вапняком. в різних гальках та конкреціях колір змінюється від повністю чорного до повністю жовтавого (Шидловсь- кий, 2005, с. 32-35). такі характеристики крем’яної сировини значно вирізняють його з-поміж інших видів, що дає можливість визначення цього типу кременю навіть візуально (Petrougne 1995, p. 191-192). саме за цими візуально-морфологічними рисами знайдені конкреції є ідентичними до того типу кре- меню, що проходив обробку на межиріцькій стоянці. за The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 215 рис. 7. план розміщення знахідок у верхній частині “точка”. рис. 8. план та профіль розміщення знахідок у нижній частині “ точка”. підрахунками в.Ю. сунцова, відсоткове відношення виробів з цього типу кременю складає до 76 % серед інших, з різних ділянок стоянки (корниец, сунцов, соффер 1996, с. 23-24). «Зна- чительная доля изделий с галечной коркой (27,7 %) и ее присутствие на нуклеусах указывают на первичное расщепление кремня непосредственно на стоянке. Необработанный кремень приносил- ся на стоянку, где из него изготавливались нукле- усы для производства пластин» (корниец, 1997, с. 20). домінуюча кількість знахідок з об’єкта «точок» виготовлена з канівського кременю, за винятком деяких виробів, наприклад, одного мікроліта із затупленим краєм (рис. 9, 1)), що опинились тут пізніше депонування концентрації кременів і знаходились безпосередньо над основ- ним матеріалом продуктів розколювання. загальна кількість крем’яних виробів, що по- ходять з скупчення та оточуючих ділянок “топта- лища” у межах квадрата 405/а нараховує 245 екз., за винятком самих дрібних лусочок, кількість яких не враховувалась з причини мінімальних Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення216 рис. 9. знаряддя та нуклеус з “точка”. The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site 217 розмірів та значної щільності залягання у концентрації. серед виробів представлені як відходи виробництва, так і знаряддя праці. відходи виробництва (231 екз. або 94,2 % комплексу) представлені відщепами, платівками, скалками, різцевими сколами та нуклеусом. серед відщепів та лусочок (175 екз.) значну кількість складають сколи оформлення нуклеусів – первинні та реберчасті відщепи (26 екз., чверть від усіх відщепів). пластинчасті заготовки (45 екз., 27 % від усіх відходів) представлені переважно платівками (21 екз.), та- кож присутні дрібніші платівки та мікроплатівки (13 та 11 екз.). разом із знаряддями виготовленими на платівках це становить 59 виробів (або 24,5 % комплексу). Необхідно відзначити наявність 9 різцевих сколів, що становлять 3,9 % відходів виробництва. серед матеріалів об’єкта наявний один нуклеус (0,4 % відходів виробництва). Нуклеус – двоплощадковий при- зматичний сплощений (рис. 9, 14). одна відбивна площина виконувала головну роль, інша – допоміжну. фасетування площадки відсутнє. вироби з вторинною обробкою (14 екз. або 5,7 % ком- плексу) представлені мікроплатівками із притупленим краєм та їхніми фрагментами, ретушованими і тронко- ваними платівками, скребачками та різцями. всі вони виготовлені на мікроплатівках та платівках невеликих розмірів (рис. 9, 1-13, 14). хоча кількість знарядь цього комплексу не перевершує 100 екз., що є необхідним для статистично достовірної вибірки, відповідні індекси наводяться нижче. серед мікроінвентаря (4 екз.) наявні дві проксимальні частини платівок з притупленим краєм (одна з них з тронкованою основою) (рис. 9, 1, 3) та дві медіальних частини мікролітів з притупленим краєм (один пошкоджений в результаті ма- крозносу) (рис. 9, 2, 4). мікроліти таким чином складають 28,6 % виробів із вторинною обробкою цього комплексу. Інші знаряддя представлені двома скребачками кінцевого типу(14,2 % виробів із вторинною обробкою) на широких платівках, робочий край однієї з яких сфор- мований віялоподібним досить похилим напівстрімким ретушуванням характерним для межиріцької індустрії (рис. 9, 12-13) і трьома різцями (21,4 % знарядь). серед останніх два є уламками робочих частин різців бокового та кутового типів (рис. 9, 6, 7). Інший різець представле- ний кутовим комбінованим із боковим, який був виготов- лений на реберчастій платівці (рис. 9, 15). Є в колекції ще й три тронковані платівки (рис. 9, 5, 9, 11), що становлять 21,4 % знарядь праці та дві платівки з нерегулярною ре- тушшю (рис. 9, 8, 10). статистичні дані цього комплексу представлені у таблиці 2. однотипність сировини, значна кількість сколів оформ- лення нуклеуса та спрацьований нуклеус свідчать про те, що відкритий об’єкт є місцем обробки, скоріш за все, одно- го жовна канівського кременю з метою отримання якісних призматичних напівфабрикатів. техніка первинного роз- колювання характеризується використанням двоплощад- кового нуклеусу, причому, одна з відбивних площин грала допоміжну роль. Наявність реберчастих сколів свідчить про використання цього прийому для оформлення площи- ни розколювання. площадки не фасетувались, натомість, з метою отримання якісних призматичних сколів, застосо- вувався прийом перебирання карнизу та пришліфування відбивної площини. звісно, найбільш якісні призматичні платівки були відібрані майстром в якості напівфабрикатів для подальшої обробки та безпосереднього використання у різальних знарядь праці. про це свідчить досить незнач- на їхня частка (25 %), в порівнянні з усередненими даними по комплексу житла №1 (40-52 %) (гладких, 2001, с. 20- 21). технологія первинної обробки та виготовлення зна- рядь праці є типовою для комплексу межиріцької стоянки (Nuzhnyi, 2008, p. 104-105). На місці «точка» відбувалась також і вторинна обробка сировини. про це свідчить наявність дев’яти різцевих сколів та ретушованих виробів, що представлені незначною кількістю. таким чином, об’єкт можливо інтерпретувати в якості місця з первинної обробки крем’яної сировини та виго- товлення знарядь праці. розколювання відбувалась безпо- середньо на краю ями, що зумовило потрапляння части- ни виробів у заповнення ями № 7, серед матеріалів якої присутні первинні відщепи значних розмірів – результат попередньої обробки крем’яного жовна. таке розташу- вання скупчення проливає певне світло на особливості функціонування об’єкту “яма № 7” в останній фазі її існування. На час утворення виробничої ділянки, вона вже відігравала функцію смітника, то й зрозуміло, чому тут про- водились операції з первинної обробки кременю, які були б неможливі на краю сховища для збереження м’яса. дослідження наступних років в цьому напрямку, дово- дять, що виробнича ділянка продовжується на південь від першого житлового комплексу. так, на квадратах 405/в та U/20 також відмічались скупчення дебітажу та спрацьовані нуклеуси. це підтверджує думку про те, що саме південна таблиця 2. межиріч – 2006, житло 1, яма 7, «точок» та прилеглі до нього ділянки “топталища” у межах квадрата 405/а. колекція оброблених кременів. відходи, без дрібних лусочок з промивки відщепи та лусочки 175 реберчасті відщепи 1 платівки середньоширокі 21 платівки 13 мікроплатівки 11 всього платівок: 45 різцеві сколи 9 Нуклеус 1 всього вІдходІв: 231 знаряддя різці бокові 1 різці кутові 1 різці подвійні 1 скребачки кінцеві 2 платівки ретушовані 2 мікроліти 4 платівки тронковані 3 всього зНарядь: 14 всього оброблеНих кремеНІв: 245 Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення218 від житла сторона була зоною активної господарської діяльності його мешканців. подібна ситуація є загалом дуже типовою для межиріцького поселення в цілому. цей висновок відкриває певні перспективи для розуміння загальної структури останнього та розмежування різних господарсько-побутових комплексів між собою. висНовки таким чином дослідження крем’яних колекцій трьох різних об’єктів господарсько-побутового комплексу № 1, а саме – власне житла з мамонтових кісток, ями № 7 розташованої південніше та розміщеного по сусідству ви- робничого центру із прилеглими ділянками “топталища”, показало, що вони досить суттєво відрізняються за своїми типолого-статистичними і технологічними показниками. зрозуміло що ці дані вимагають корекції пов’язаною із ура- хуванням різної методики розкопок житла № 1 у 1966 р. порівняно із оточуючими об’єктами дослідженими у 1995- 2006 роках. разом з цим розбіжності у певних статистичних індексах не можуть бути пояснені лише дією вищезгаданих факторів. так, винятково високий відсоток нуклеусів у житлі (1,4 %), уламків кременю придатних до розколювання, знарядь праці (11 %) та платівок із урахуванням виробів із вторинною обробкою зроблених з них (59,6 %) є до- сить показовими. кількість платівок та зроблених із них знарядь становлять у ямі та “точку” із прилегли- ми до нього ділянками культурного шару всього 28 % та 24,5 % відповідно це свідчить, що основні ресурси крем’яної сировини придатної для первинної обробки, знаряддя праці та отримані призматичні напівфабрикати зберігалися саме у житлі. відсоток відходів виробницт- ва (первинні продукти розколювання та оформлення знарядь також) є тут мінімальним (89,2 %) порівняно з аналогічними показниками із заповнення ями (97 %) і “точка” із оточуючими його ділянками “топтали- ща” (94 %). так само незвичайним є й відсоток сколів підживлення відбивних площин нуклеусів у ямі та житлі (0,2 % та 0,09 % від загальної кількості відходів вироб- ництва відповідно), яке свідчить про те, що первинне розколювання кременю здійснювалось переважно за межами останнього. стосовно виробництва знарядь праці, а саме різців, то найменша кількість різцевих сколів відносно інших відходів виробництва зафіксована саме у житлі (0,17 %), що незрівнянно менше від показників із заповнення ями (2,3 %) і “точка” з прилеглими ділянками культурного шару (3,9 %). з точки зору стилістики та характеру обробки знарядь праці всіх трьох об’єктів є абсолютно ідентичними. але за- гальний відсоток знарядь праці у заповненні ями і “точку” з прилеглими ділянками культурного шару (3,1 % та 5,7 % відповідно) значно відрізняється від аналогічного по- казника комплексу із заповнення житла (11 %). це також свідчить, що останні використовувались і зберігались саме у житлі і можливо підтверджує використання останнього у холодну пору року. також заслуговує на увагу значно ви- щий відсоток мікролітів серед знарядь праці в комплексах ями і “точка” (23,2 % та 28,6 %) порівняно із їх кількістю у заповнені житла (13,6 %), але це можливо пов’язане із різною методикою розкопок цих об’єктів. дуже подібний відсоток різців серед знарядь двох перших цих об’єктів – житло (40,6 %) та яма (39,5 %), але у “точку” він значно менший (21,4 %). аналогічна ситуація спостерігається і стосовно тронкованих платівок (7,8 % – житло, 6,9 % – яма), але їх 21,4 % у “точку”. Незрівнянно вищим є відсоток скребачок у житлі (25,8 %), порівняно із їх кількістю у двох інших вищезгаданих об’єктах (6,9 % у ямі та 14,2 % у “точ- ку”). це також можливо свідчить про зберігання подібних знарядь саме у житлі. загалом типолого-статистичні дані крем’яних комплексів трьох вищезгаданих об’єктів господарсько-побутового комплексу № 1 межиріцького поселення свідчать про їх значну варіабельність. це вказує на необхідність обереж- ного ставлення до подібних підрахунків стосовно інших верхньопалеолітичних комплексів розкопаних частково. функціонально різні частини поселень можуть досить суттєво відрізнятись між собою за цими показниками. Abstract D.YU. NUZHNYI, P.S. SHYDLOVSKYI The inDusTriAl vAriABiliTy of The fielD oBJecTs AssociATeD WiTh The firsT DWelling AsseMBlAge of Mezhirich upper pAleoliThic siTe The typological studies of lithic assemblages which are originated from three field objects are presented in this pa- per: dwelling N 1 made from mammoth bones; pit N 7; and, work-shop with a portion of cultural layer which is situated nearby. These assemblages demonstrate a pronounced diver- sity of main typological indexes. The cores and large pieces of flint, blades and some tools (end-scrapers) were kept just in dwelling. At the same time, the remains of debitage and by-products of some tools modification (burin spalls) are more numerous in the pit and work-shop. Also, the pit and work-shop are characterized by the higher percentage of backed microliths, including the types with diagnostic projectile impact fracture as well as the burins with several working edges.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-28867
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0084
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T14:25:20Z
publishDate	2009
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Нужний, Д.Ю. Шидловський, П.С. 2011-11-24T22:12:08Z 2011-11-24T22:12:08Z 2009 Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення / Д.Ю. Нужний, П.С. Шидловський // Археологический альманах. — 2009. — № 20. — С. 203-218. — укр. XXXX-0084 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28867 The typological studies of lithic assemblages which are originated from three field objects are presented in this paper: dwelling N 1 made from mammoth bones; pit N 7; and, work-shop with a portion of cultural layer which is situated nearby. These assemblages demonstrate a pronounced diversity of main typological indexes. The cores and large pieces of flint, blades and some tools (end-scrapers) were kept just in dwelling. At the same time, the remains of debitage and by-products of some tools modification (burin spalls) are more numerous in the pit and work-shop. Also, the pit and work-shop are characterized by the higher percentage of backed microliths, including the types with diagnostic projectile impact fracture as well as the burins with several working edges. uk Інститут археології НАН України Археологический альманах Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site Article published earlier
spellingShingle	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення Нужний, Д.Ю. Шидловський, П.С.
title	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
title_alt	The industrial variability of the field objects associated with the first dwelling assemblage of Mezhirich Upper Paleolithic site
title_full	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
title_fullStr	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
title_full_unstemmed	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
title_short	Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення
title_sort	індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла межиріцького верхньопалеолітичного поселення
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/28867
work_keys_str_mv	AT nužniidû índustríalʹnavaríabelʹnístʹgospodarsʹkihobêktívperšogožitlamežirícʹkogoverhnʹopaleolítičnogoposelennâ AT šidlovsʹkiips índustríalʹnavaríabelʹnístʹgospodarsʹkihobêktívperšogožitlamežirícʹkogoverhnʹopaleolítičnogoposelennâ AT nužniidû theindustrialvariabilityofthefieldobjectsassociatedwiththefirstdwellingassemblageofmezhirichupperpaleolithicsite AT šidlovsʹkiips theindustrialvariabilityofthefieldobjectsassociatedwiththefirstdwellingassemblageofmezhirichupperpaleolithicsite

Індустріальна варіабельність господарських об’єктів першого житла Межиріцького верхньопалеолітичного поселення

Репозитарії

Схожі ресурси