Моделі і методи тестування програмних систем

Підсумовано основні результати досліджень з проблематики тестування програмних систем (ПС). Зазначено місце та роль тестування, наведено основні методи та моделі інженерії тестування ПС оброблення даних. Запропоновано структуру базового процесу тестування та метод його оцінювання....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Коротун, Т.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2007
Теми:	Методи і засоби програмної інженерії
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/289
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Моделі і методи тестування програмних систем / Т.М. Коротун // Пробл. програмув. — 2007. — N 2. — С. 76-84. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860183313707171840
author	Коротун, Т.М.
author_facet	Коротун, Т.М.
citation_txt	Моделі і методи тестування програмних систем / Т.М. Коротун // Пробл. програмув. — 2007. — N 2. — С. 76-84. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Підсумовано основні результати досліджень з проблематики тестування програмних систем (ПС). Зазначено місце та роль тестування, наведено основні методи та моделі інженерії тестування ПС оброблення даних. Запропоновано структуру базового процесу тестування та метод його оцінювання.
first_indexed	2025-12-07T18:03:25Z
format	Article
fulltext	Прикладне програмне забезпечення © Т.М. Коротун, 2007 76 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2007. № 2 УДК 681.3 Т.М. Коротун МОДЕЛІ І МЕТОДИ ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ У роботі підсумовано основні результати досліджень з проблематики тестування програмних систем (ПС). Зазначено місце і роль тестування, наведено основні методи та моделі інженерії тестування ПС оброблення даних. Запропоновано структуру базового процесу тестування та метод його оцінювання. Вступ Тестування – невід'ємна складова процесу програмної інженерії, один з ме- тодів подальшого вдосконалювання якості розроблених програмних засобів за допо- могою усунення дефектів, що залишилися не виявленими іншими видами перевірок. Метою здійснення досліджень з ін- женерії тестування програмного забезпе- чення, виконуваних в ІПС НАН України в 1992–2006 роках за темами [1 – 4], було розроблення моделей та методів тесту- вання ПС оброблення даних та створення теоретичних і практичних концепцій інже- нерії тестування. Основні напрями дослі- джень: - аналіз та систематизація методів тестування; - аналіз існуючих моделей надійно- сті ПС, розроблення алгоритмів та програм їх реалізації; - розробка ефективних методів та моделей інженерії тестування; - визначення структури базового процесу, що регламентує всі дії з підгото- вки, здійснення та оцінювання результатів тестування, розроблення методики вико- нання процесу тестування ПС оброблення даних; - аналіз сучасних моделей та мето- дів вдосконалення процесу тестування ПС та розроблення методики оцінювання про- цесу тестування. Результати досліджень знайшли ві- дображення в інженерії тестування, як на- пряму програмної інженерії, опубліковані у звітах, методичних матеріалах, наукових виданнях та доповідалися на науково– практичних конференціях. 1. Постановка проблеми З огляду на неможливість вичерп- ного тестування великих програмних сис- тем, а також обмеження щодо часу та вар- тості тестування, перед розробниками зав- жди поставали проблеми впорядкування дій з тестування у вигляді зв’язаного про- цесу задля раціонального розподілу ресур- сів, а також прийняття обґрунтованих рі- шень щодо початку та завершення тесту- вання ПС. Програмна інженерія, як інженерна дисципліна розробки програмних проектів, робить головний наголос на підвищення якості та продуктивності ПС за рахунок використання нових і вдосконалених мо- делей і методів, регламентації та стандар- тизації процесів, вимірювання та оціню- вання, інструментальної підтримки – тобто, всіх видів діяльності, щодо ство- рення та експлуатації програмного проду- кту [5, 6]. Сучасний інженерний підхід, в ос- нову якого покладено процесо-орієнтовану програмну інженерію, висуває ряд вимог і до тестування ПС, головними з яких є: - зміщення часу початку тестування з завершальних стадій життєвого циклу (ЖЦ) проекту ПС на ранні. Це призводить до відходу від традиційної каскадної мо- делі ЖЦ у бік ітеративних моделей та ке- рованого тестуванням процесу розробки; - вибір і використання методів і стратегій тестування, адекватних не лише об’єктам та рівням тестування, але і ресур- сним обмеженням проектів; - стандартизація процесу тестування з урахуванням вимог процесо-орієнтованої програмної інженерії; - визначення кількісних критеріїв завершення тестування. Прикладне програмне забезпечення 77 За умов обмежених ресурсів проек- тів великого значення набуває керування ризиком, зокрема ризиком зриву термінів і перевищення вартості тестування, а це стосується не лише процесів організації і управління тестуванням, але і визначення раціонального об'єму тестування і впоряд- кування цілей тестування з урахуванням ризику відмови ПС при експлуатації. Отже, проблема формування інже- нерного підходу до тестування – інженерії тестування, – важлива та актуальна скла- дова програмної інженерії. 2. Аналіз основних досліджень і публікацій Упродовж свого розвитку пробле- матика тестування розвивалася паралельно у декількох напрямках, зокрема: - дослідження та розроблення мето- дів тестування та критеріїв адекватності тестування (відповідно до методів); - визначення кількісних метрик тес- тування та критеріїв його завершення; - створення програмних інструмен- тів підтримки тестування; - формування моделей оцінювання процесу тестування та його вдоскона- лення. На початку 90-років минулого сто- річчя відбулося переосмислення місця і ролі тестування у програмній інженерії. Традиційне уявлення про тестування як про відокремлений етап випробувань «майже» готової ПС з метою усунення по- милок, що залишилися після кодування і відлагодження, поступилося місцем усві- домленню тестування як цілеспрямованої багатопланової діяльності на всіх стадіях (і в будь-яких моделях) ЖЦ ПС [7]. Новий погляд на тестування пізніше знайшов відображення у V-подібній мо- делі (V-моделі) тестування [8], яка систе- матизує всі види пов’язаних з ним дій. V- модель упорядковує два послідовні підп- роцеси тестування: підготовку до його здійснення на всіх рівнях випробувань (ліва гілка V-моделі) і власне здійснення тестування при випробуваннях всіх рівнів (права гілка V-моделі). Кроки здійснення тестування тра- диційні, інтегровані в усі відомі моделі ЖЦ ПС, регламентовані стандартами ДСТУ [9, 10] і множиною методів для різ- них класів ПС. Кроки з підготовки до тестування розподіляються за етапами розроблення ПС, що передують випробуванням. На ко- жному кроці підготовки здійснюється ана- ліз артефактів відповідного етапу розробки для означення цілей, об'єктів, сценаріїв і ресурсів тестування, адекватних рівню ви- пробувань. Такий аналіз дає могутній по- бічний ефект. Це, з одного боку – поліп- шення якості аналізованих напрацювань через усунення їх некоректності, двознач- ності, несумісності і. т.п. (що фактично є задачами верифікації ПС), а з іншого – уточнення множини функцій, вимог і сце- наріїв функціонування ПС при моделю- ванні тестових ситуацій і оптимізації кри- теріїв завершення тестування (за тривалі- стю, вартістю, надійністю тощо). З поширенням ітераційних моделей ЖЦ відбулося зміщення виконання тесту- вання на ранні стадії ЖЦ, оскільки ітера- ційні моделі з їх періодичними випусками працездатних версій, дозволяють розпо- чати тестування вже за готовністю до тес- тування першої версії. Тестування кожної наступної версії охоплює також попередні, що забезпечує більш ретельне тестування всієї системи. В ітераційних моделях ЖЦ стратегії тестування будуються з урахуванням мож- ливих умов застосування ПС (зокрема, сценаріїв та частоти використання). Ідея побудови стратегій тестування, адекватних умовам застосування ПС, тобто таких, які враховують можливі сценарії та частоту використання ПС, здобула розвиток у кон- цепції профілів ПС [11] – базовому поло- женні інженерії надійності. Під профілем слід розуміти повну множину альтернатив (наприклад, множину альтернативних ка- тегорій користувачів, функцій, сценаріїв роботи ПС тощо), для кожної з яких існує певна ймовірність появи. В ході аналізу проблемної області, виділення множини вирішуваних задач і декомпозиції системи на складові програмні компоненти можуть будуватися різні види профілів (профіль Прикладне програмне забезпечення 78 користувача, профіль системних режимів, функціональний профіль, операційний профіль, виконавчий профіль тощо) [12]. З огляду на обмеженість часу тесту- вання – завжди постає питання знахо- дження оптимального моменту випуску ПС. Очевидно, що оптимальний час випу- ску ПС суттєво залежить від ступеня дося- гнутого компромісу між такими чинни- ками як надійність, вартість та час. Для вирішення цієї проблеми запропоновано низку підходів, що базуються на різних припущеннях, цільових критеріях та умо- вах експлуатації ПС, зокрема [13–15]. Сучасні складні ПС складаються з багатьох розподілених програмних засто- сувань (компонентів, модулів), які розроб- ляються незалежними групами в різних умовах та середовищах. Для таких систем проблема визначення оптимального моме- нту випуску може формулюватися як ком- бінаторна проблема оптимізації з відомими вартістю, надійністю, трудовитратами та іншими атрибутами компонентів системи. Найбільш відомі підходи – максимі- зація надійності ПС, або мінімізація варто- сті (ресурсів). Така задача відома для вбу- дованих систем і вирішується методами динамічного програмування [16–19]. Запропоновано підходи, також, до оптимального розподілу надійності за компонентами ПС до початку тестування, з метою максимізації задоволення корис- тувача при відомих технічних та вартісних обмеженнях [20 – 23]. В усіх розглянутих підходах не вра- ховується серйозність наслідків відмов, а лише їхня ймовірність. Крім того, на той час дослідження у різних напрямах тес- тування не були об’єднані у цілісну концепцію. Тому основні напрями досліджень були зосереджені на формуванні інженерії тестування програмних систем оброблення даних, яка об’єднує всі види діяльності з підготовки та здійснення тестування в єдиний базовий процес з визначеними ме- тодами, ресурсами та критеріями завер- шення. Окремим напрямом досліджень є створення моделей оцінювання самого процесу тестування [24 – 26], в яких дії з тестування впорядкуються за рівнями «зрілості» (досконалості). Ці моделі приз- начені як для здійснення аналізу стану процесу тестування, так і для визначення напрямків його вдосконалення. 3. Основні результати досліджень 3.1. Методи інженерії тестування. Використання адекватних методів – необ- хідна складова процесу тестування та запо- рука його ефективності. Дослідження ме- тодів тестування прикладного програмного забезпечення в системах обробки даних (ППЗ СОД) виконувалися в рамках НДР [1 – 2]. Для проведення функціонального тестування ППЗ СОД був адаптований та запропонований до застосування метод “Розбиття на категорії” [27]. Результати дослідження та практичного застосування методу викладені в [28]. Методи тестування розрізняються підходами до проектування тестів. Тради- ційно методи тестування розділяють на дві категорії - «чорний ящик» (без доступу до початкового коду) і «білий» ящик» (з дос- тупом до початкового коду) [29]. Розши- рену класифікацію методів тестування, ба- зовану на підходах до проектування тестів, наведено в [30] та показано на рис.1. Кожний метод надає відповідний критерій покриття набором тестів вхідного простору. Вибір найбільш ефективних ме- тодів тестування за певних умов та на різ- них рівнях тестування є складною пробле- мою та пов’язаний з аналізом ризиків від- мов ПС. Оскільки застосовність методів є однією з задач, вирішуваних при побудові базового процесу тестування, проаналізо- вано та систематизовано основні методи, які враховують специфіку типів ПС. Ре- зультати подальших досліджень методів тестування з метою їх систематизації та застосування в процесі тестування викла- дено в [31]. За відсутності на початку 90-х років у широкому практичному використанні потужних CASE-інструментів, у яких ав- томатизовано функції специфікації ПС, перевірки взаємної відповідності створю- ваних об’єктів та збору статистичної інфо- рмації, у ході досліджень було запропоно- вано використання ітераційного прототи- Прикладне програмне забезпечення 79 пування як методу специфікування, швид- кого отримання перших версій діючих прототипів та їх застосування для плану- вання тестування з урахуванням моделі використання ПС, а також для здійснення досліджень об'єму ПС, її інформаційної та програмної складності [32]. 3.2. Стратегії тестування базовані на аналізі ризику відмов. Однією з найважливіших проблем інженерії тесту- вання є визначення обсягів тестування та кількісних критеріїв його завершення. Аналіз існуючих критеріїв показав, що більшість з них базуються або на засадах інженерії надійності ПС, або на критеріях покриття і пов’язані з відповідними методами тестування. У рамках досліджень проблем тес- тування ПС, побудованих за модульним принципом, запропоновано підхід до ви- рішення задачі оптимального випуску про- грамних систем, базований на аналізі ри- зику відмов програмних компонентів і врахуванні операційного профілю функці- онування системи при формуванні крите- рію оптимізації [33]. В основу підходу по- кладено розроблені метод оцінки ризику відмов програмних компонентів та модель для визначення оптимального часу тесту- вання програмних модулів, яка враховує ризики їх відмов під час експлуатації. Побудова операційного профілю ПС є складовою запропонованого методу оцінки ризику відмов ПС та стратегії тес- тування, яка полягає у визначенні програ- мних компонентів (ПК), які потребують більш тривалого тестування [33, 34]. На Класифікація методів на базі підходів до проектування тестів Еврис- тичний Базовані на специфікації Таблиці рішень Тестування потоку управління Припущен- ня про помилки Тестування за операційним профілем Базовані на коді Методи спрямованого пошуку помилок Базовані на використанні Базовані на типі ПЗ Базовані на досв іді та інтуіції Функціональ- ні діаграми Еквівалент- не розбиття Аналіз граничних значень Розбиття вхідного простру на категорії Тестування переходів між станами Тестування потоків даних Підсів помилок Інженерія надійності Компонент- не Тестування застосувань для Інтернет Тестування графічного інтерфейсу Тестування об”єктно- орієнто- ваних програм Тестування за формаль- ними специ- фікаціями Тестування за сценаріями Тестування узгодженості протоколів Тестування систем реального часу Тестування критичних систем Стохастичне тестування Мутаційне тестування Рис. 1. Класифікація методів тестування Прикладне програмне забезпечення 80 рис. 2 показані основні етапи методу оці- нки ризику відмов. За цим методом, час тестування ко- жного модуля виділяється таким чином, щоб вартість тестування відповідала вели- чині ризику використання модуля при ро- боті ПС. Перевага даного підходу над відо- мими в інтегрованих ПС з модульною структурою полягає у тому, що він краще дозволяє мінімізувати експлуатаційні ри- зики відмов ПС, оскільки в значній мірі враховує як її структуру, так і майбутнє використання [35]. 3.3. Базовий процес тестування. З появою процесо-орієнтованого підходу до розроблення ПС ідея врахування ризиків відмов ПС при визначенні стратегії тестування, а також розроблені на її пі- дтримку моделі та методи керування про- цесом тестування покладені в основу базо- вого процесу тестування [36, 37]. Ключові моменти підходу до побу- дови процесу: - інтеграція з процесами ЖЦ; - визначення оптимального часу те- стування окремих компонентів; - зниження кількості відмов при ек- сплуатації шляхом аналізу ризику відмов. Процес представлений множиною задач з підготовки, здійснення та оціню- вання результатів тестування, які розподі- лені за 10 кроками процесу (рис. 3). На кожному кроці підготовки здійс- нюється аналіз робочих продуктів відпові- дного процесу розроблення (вхідних для даного кроку процесу тестування) для ви- значення цілей, об'єктів, сценаріїв і ресур- сів тестування, адекватних рівню тесту- вання. Результати виконання кроків підго- товки тестування фіксуються в планах тес- тування. На кожному кроці виконання здійс- нюється фіксація результатів виконання тестів і їх порівняння з очікуваними ре- зультатами. Результати тестування на кожному рівні аналізуються для того, щоб визна- чити поточний стан ПС і ухвалити рішення про достатність тестування на даному рі- вні. Кожний крок процесу складається з набору вирішуваних задач. Модель визна- чення оптимального часу тестування вико- ристовується для визначення критерію за- вершення тестування ПЗ, а метод оціню- вання ризику відмов є складовою задач з підготовки тестування на всіх рівнях та Рис. 2. Етапи методу оцінювання ризику відмов Прикладне програмне забезпечення 81 оцінювання результатів тестування окре- мих модулів. Базовий процес враховує: розподіл обов’язків між учасниками процесу, ви- моги до професійної підготовки виконав- ців процесу, стандарти для представлення документів, метрики процесу, застосовні методи для вирішення задач тестування, критерії початку та завершення задач і пе- реходу до наступного кроку процесу. Для документування процесу тестування роз- роблено шаблони документів, пов’язані з кожним кроком процесу. 3.4. Моделі та методи вдоскона- лення процесу тестування. Одним з напрямів досліджень інженерії тестування, виконуваних з метою визначення складу задач базового процесу тестування та шляхів його вдосконалення, є аналіз та розробка відповідних моделей оцінювання процесу тестування. В результаті дос- ліджень застосовності існуючих моделей до умов вітчизняних проектів розроблено модель зрілості процесу тестування на базі відомої п’ятирівневої моделі ТММ (де 1 – найнижчий, 5 – найвищий) та метод експертного оцінювання процесу [37, 38]. Кожний з п’яти рівнів зрілості пов’язаний з цілями, яких має досягти ор- ганізація для того, щоб процес тестування був оцінений як такий, що відповідає да- ному рівню зрілості. Перехід до вищого рівня вимагає виконання всіх дій на попе- редніх рівнях. Характеристики рівнів зрілості опи- суються в термінах цілей організації і дій з тестування. Кожний рівень (крім першого) має внутрішню структуру, яка складає- ться з: - набору цілей зрілості, які ідентифікують цілі вдосконалення тесту- вання на кожному рівні; - підцілей зрілості, які визначають контекст, межі, необхідні результати для досягнення цілей на кожному рівні; - дій, задач і розподілу відповіда- льності, щодо реалізації і застосування мо- делі до умов оцінювання. Дії та задачі ви- значаються в термінах напрямків діяльно- сті з удосконалення процесу на даному рі- вні, і пов'язуються з адміністративними заходами. Метод оцінювання зрілості викону- ваних у проектах дій з тестування ПС ґру- нтується на представленій моделі ТММ та полягає в анкетуванні провідних фахівців проектів та згортці результатів анкету- вання [37]. Результати оцінювання викори- стовуються як для визначення стану дію- Процес тестування Задачі Кро ки процесу Процеси розроблення Елементи процесів ЖЦ складається з розподілені підтримують включають Ресурси Виконавц і Методи виконуються використовують створюють використовують Час Варт ість включають Методики РезультатиВходи Інструментарій підтримують Ризик враховують використовують використовують Рис. 3. Модель базового процесу тестування Прикладне програмне забезпечення 82 чого процесу тестування, так і для визна- чення напрямів його вдосконалення. Висновки та напрямки подаль- ших досліджень. Основними результа- тами досліджень є базовий процес тестува- ння програмних систем та розроблені методи і моделі його виконання, а також методи оцінювання процесу. Ці результати є складовою концепцій інженерії тесту- вання. Отримані результати пройшли ви- пробування при виконанні кількох проек- тів створення програмних систем, викону- ваних ІПС НАН України та НДІ АКС “Екотех” на замовлення державних органі- зацій. Результати випробування та впрова- дження процесу тестування показали сут- тєве підвищення ефективності виконання процесу, зниження кількості і вартості де- фектів у розроблених ПС за рахунок: - інтеграції процесу тестування та процесів розробки відповідно до обраної моделі ЖЦ (розподіл цілей та задач тесту- вання по процесах та стадіях розроблення); - упорядкування діяльності членів групи тестування (шляхом надання шабло- нів форм документів та інструментальної підтримки тестування); - використання запропонованих мо- делей та методів для покращення плану- вання та керування процесом тестування. На теперішній час дослідження проблем інженерії тестування спрямовані на розроблення нових методів та процесів тестування для програмних систем нової генерації – інтегрованих компонентів ПС різних типів, Web-застосувань, Web-серві- сів, сімейств програмних продуктів. Ці до- слідження базуються на концепціях, ство- рюваних у рамках проекту фундаменталь- них досліджень «Розробка теоретичного фундаменту генеруючого програмування та інструментальних засобів його підтри- мки», який виконується у відділі програм- ної інженерії ІПС НАН України. В резуль- таті виконання проекту інтегроване сере- довище інженерії предметних областей планується доповнити методами інженерії тестування нових типів систем, створюва- них у середовищі генеруючого програму- вання. 1. Розробка методик, програмних засобів тестування та оцінки надійності про- грамного забезпечення // НДР 6.1.3./1702- 92, N UA0I009618P, 1992. – 1994. 2. Дослідження та розробка моделей, ме- тодів та засобів оцінки та забезпечення підвищених характеристик надійності розробки прикладних програм у системах обробки даних військового призначення // НДР N 0-92-66, шифр “Вілена-УА”, 1992 – 1994. 3. Розробка концепції, методів та норма- тивно-методичного забезпечення ін- женерії якості прикладних програмних систем // НДР шифр “Ф1/02К-1998”, ДР 0100U006530, 1998 – 2001. 4. Розробка концепції, методів та методи- чного апарату вдосконалення та стандартизації процесів життєвого циклу систем програмного забезпечення // НДР шифр “1/02-2002”, 2002. – 2006, ДР 0102U005991. 5. Лаврищева Е.М. Проблематика програ- ммной инженерии // Kиев: Знання, 1991.– 19 с. 6. Лаврищева Е.М., Грищенко В.Н. Области знаний программной инженерии SWEBOK и подход к обучению этой дисциплине // УСиМ. – 2005. -№ 1.- С. 38 – 54. 7. Gelperin D., Hetzel B. The Growth of Software Testing // Commum. ACM. – 1988. – V. 31, N 6, – P. 687 – 695. 8. Подход к тестированию и оценке надежности программного обеспечения при управлении проектом. – Г.И Коваль, Т.М Коротун, Т.Л Яблокова и др. // Проблемы программирования. – 2000. – № 3 - 4. – С. 83 – 88. 9. ДСТУ 2853-94 «Програмнi засоби ЕОМ. Пiдготовлення i проведення ви- пробувань». – К.: Держстандарт України, 2000. – 29 с. 10. ДСТУ 2851-94 «Програмнi засоби ЕОМ. Документування результатiв ви- пробувань». – К.: Держстандарт України, 2000. – 11 с. 11. Musa J.D., Everett W.W. Software-Reliability Engineering: Technology for the 1900 // IEEE Software. – 1990. – № 11. – P. 36 – 43. 12. Коваль Г.И., Мороз Г.Б., Коротун Т.М. Концепция профилей в инженерии на- дежности программных систем // Ма- Прикладне програмне забезпечення 83 тематичні машини і системи. – 2004. – № 1. – С. 166 – 184. 13. Musa J.D., Ackerman A.F. Quantifying Software Validation: When to stop testing? // IEEE Software May 1989. – P. 19–27. 14. Kapur P., Garg R. Optimum Software release policies for Software reliability growth model under imperfect debugging // Rech. oper. – 1990. – 24, N 3. – P. 295 – 305. 15. Ohtera H., Yamada S. Optimum software- release time considering an error-detection phenomenon during operation // IEEE Trans. Reliab. – 1990. – R 39. – N 5. – P. 596 – 599. 16. Мороз Г.Б. Пуассоновские модели роста надежности программного обеспечения и их приложение. Аналитический обзор // УCиМ. – 1996. – № 1 – 2. – С. 69 – 85. 17. Berman O., Ashrafi N., Optimization models for reliability of modular software systems // IEEE Trans. Software Reliability. – 1993. V. 19. – P. 1119 – 1123. 18. Cai, M., Lyu M., Wong K, Ko R. Component-based software engineering: Technologies, development frameworks, and quality assurance schemes // Proc. Asia- Pacific Software Engineering Conf., Dec. – 2000. – P. 372 – 379. 19. Fyffe D., Hines W., Lee N. System reliability allocation and a computational algorithm // IEEE Trans. Reliability. – 1968. – V. 17. – P. 64 – 69. 20. Tillman F. A., Hwang C. L., Kuo W. Determining component reliability and redundancy for optimum system reliability // IEEE Trans. Reliab. – 1977. V. 26. – P. 162 - 165. 21. Zahedi F. and Ashrafi N. Software reliability allocation based on structure, utility, price, and cost // IEEE Trans. Software Eng. –Apr., 1991. V. 17. – P. 345–355. 22. Yacoub S. M., Cukic B., and Ammar H. H. A component-based approach to reliability analysis of distributed systems // Proc. 18th IEEE Symp. Reliable Distributed Syst. – 1999. – P. 158 – 167. 23. Lyu M. R., Rangarajan S. et. Optimal Allocation of Test Resources for Software Reliability Growth Modeling in Software Development // IEEE Trans. on Reliab. V. 51. – 2002. JUNE – N 2. – P. 183 – 192. 24. Koomen, T., and M. Pol. 1998. Improvement of the test process using TPI. http://www.iquip.nl 25. Homyen A. An Assessment Model to Determine Test Process Maturity / Diss., Illinois Institute of Technology, July 1998 Test Improvement Model – TPIM. http:// www.swebok.org/stoneman/version_0.9/ 26. Drabick R. Growth of maturity in the testing process. International Software Testing Institute 1999. http://www.softtest.org/ articles/rdrabick3.htm. 27. Richardson D., Clarke L. A partition analysis method to increase program reliability // in proc. of yet 5th international Conf. Soft. Eng., San Diego, CA, mar.9-12, 1981. – P. 244–253. 28. Бернатович О.В., Коваль Г.И., Коротун Т.М. Функциональное тестирование программного обеспечения инфо- рмационно-расчетного типа // Проблемы программирования. – 1998. – № 3. – С. 51 – 58. 29. Бабенко Л.П., Лаврищева Е.М. Основы программной инженерии. Учебник (укр. язык). – Киев: Знання, 2001. – 269 с. 30. Основы инженерии качества программных систем // Ф.И. Андон, Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, В.Ю. Суслов / Под ред. И.В. Сергиенко. – Киев: Академпериодика, 2002. – 504 с. 31. Основы инженерии качества программных систем // Ф.И. Андон, Г.И. Коваль, Т.М. Коротун, Е.М. Лаврищева, В.Ю. Суслов / Изд. перераб. и дополн., под ред. И.В. Сергиенко. – К.: Академпериодика, 2007. – 672 с. 32. Коваль Г.И., Коротун Т.М, Лаврищева Е.М. Прототипирование как метод бы- строго построения исполняемых спе- цификаций // Программная инженерия. – Киев. – 1993. – С. 26 – 30. 33. Коротун Т.М. Тестирование информа- ционных систем с учетом риска // Проблемы программирования. – Вып.1-2 (спец. вып. по материалам конференции УкрПРОГ’2000) – 2000. – C. 385 – 392. 34. Коротун Т.М. Модель определения критерия завершения тестирования на основе анализа риска отказа и ее реа- лизация // Проблемы программирования. – 2001. – № 1 – 2. – С. 63 – 68. 35. Мороз Г.Б., Коротун Т.М. Ризико-опе- раційний підхід до вирішення проблеми оптимального випуску програмних систем // Проблеми програмування (Спец. вип. конференції УкрПРОГ-2006). – 2006. – № 2 – 3. – С. 231 – 236. 36. Лаврищева Е.М., Коротун Т.М. Постро- ение процесса тестирования программных систем // Проблемы программирования. – 2002. – № 1 – 2. – С. 272 – 281. Прикладне програмне забезпечення 84 37. Коротун Т.М. Моделі та методи інженерії тестування програмних систем в умовах обмежених ресурсів. Дис. канд. фіз.-мат. наук. Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, Київ, 2005. – Держ. обл. № 0405U003083. 38. Коротун Т.М. Совершенствование про- цесса тестирования программного обеспечения // Проблемы программи- рования. – 1998. – Вып. 3. – C. 59 – 64. Отримано 19.04.2007 Про автора: Коротун Тетяна Михайлівна, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник. Місце роботи автора: Інститут програмних систем НАН України, тел.:(044) 526 2735. mail: t.korotune@ekotex.kiev.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-289
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1727-4907
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:03:25Z
publishDate	2007
publisher	Інститут програмних систем НАН України
record_format	dspace
spelling	Коротун, Т.М. 2008-02-22T18:40:55Z 2008-02-22T18:40:55Z 2007 Моделі і методи тестування програмних систем / Т.М. Коротун // Пробл. програмув. — 2007. — N 2. — С. 76-84. — Бібліогр.: 38 назв. — укp. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/289 Підсумовано основні результати досліджень з проблематики тестування програмних систем (ПС). Зазначено місце та роль тестування, наведено основні методи та моделі інженерії тестування ПС оброблення даних. Запропоновано структуру базового процесу тестування та метод його оцінювання. uk Інститут програмних систем НАН України Методи і засоби програмної інженерії Моделі і методи тестування програмних систем Article published earlier
spellingShingle	Моделі і методи тестування програмних систем Коротун, Т.М. Методи і засоби програмної інженерії
title	Моделі і методи тестування програмних систем
title_full	Моделі і методи тестування програмних систем
title_fullStr	Моделі і методи тестування програмних систем
title_full_unstemmed	Моделі і методи тестування програмних систем
title_short	Моделі і методи тестування програмних систем
title_sort	моделі і методи тестування програмних систем
topic	Методи і засоби програмної інженерії
topic_facet	Методи і засоби програмної інженерії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/289
work_keys_str_mv	AT korotuntm modelíímetoditestuvannâprogramnihsistem

Моделі і методи тестування програмних систем

Репозитарії

Схожі ресурси