У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)

У 2011 р. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України відзначає особливу дату — 90-річчя від дня заснування. Саме цій події присвячена Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки» (Київ, 6–8 квітня 2011 р.), яку ініціював президент Українського бот...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Ситник, К., Дудка, І., Ільїнська, А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2011
Schlagworte:	Форуми
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29010
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки») / К. Ситник, І. Дудка, А. Ільїнська // Вісн. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 33-37. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29010
record_format	dspace
spelling	Ситник, К. Дудка, І. Ільїнська, А. 2011-11-28T16:32:37Z 2011-11-28T16:32:37Z 2011 У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки») / К. Ситник, І. Дудка, А. Ільїнська // Вісн. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 33-37. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29010 У 2011 р. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України відзначає особливу дату — 90-річчя від дня заснування. Саме цій події присвячена Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки» (Київ, 6–8 квітня 2011 р.), яку ініціював президент Українського ботанічного товариства, почесний директор Інституту ботаніки академік НАН України К.М. Ситник. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Форуми У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки») Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)
spellingShingle	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки») Ситник, К. Дудка, І. Ільїнська, А. Форуми
title_short	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)
title_full	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)
title_fullStr	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)
title_full_unstemmed	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)
title_sort	у центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (всеукраїнська конференція «ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки»)
author	Ситник, К. Дудка, І. Ільїнська, А.
author_facet	Ситник, К. Дудка, І. Ільїнська, А.
topic	Форуми
topic_facet	Форуми
publishDate	2011
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
description	У 2011 р. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України відзначає особливу дату — 90-річчя від дня заснування. Саме цій події присвячена Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки» (Київ, 6–8 квітня 2011 р.), яку ініціював президент Українського ботанічного товариства, почесний директор Інституту ботаніки академік НАН України К.М. Ситник.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29010
citation_txt	У центрі уваги — найактуальніші проблеми ботанічної та мікологічної науки (Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки») / К. Ситник, І. Дудка, А. Ільїнська // Вісн. НАН України. — 2011. — № 6. — С. 33-37. — укр.
work_keys_str_mv	AT sitnikk ucentríuvaginaiaktualʹníšíproblemibotaníčnoítamíkologíčnoínaukivseukraínsʹkakonferencíâbotaníkatamíkologíâproblemiíperspektivina20112020roki AT dudkaí ucentríuvaginaiaktualʹníšíproblemibotaníčnoítamíkologíčnoínaukivseukraínsʹkakonferencíâbotaníkatamíkologíâproblemiíperspektivina20112020roki AT ílʹínsʹkaa ucentríuvaginaiaktualʹníšíproblemibotaníčnoítamíkologíčnoínaukivseukraínsʹkakonferencíâbotaníkatamíkologíâproblemiíperspektivina20112020roki
first_indexed	2025-11-24T21:03:05Z
last_indexed	2025-11-24T21:03:05Z
_version_	1850496990729732096
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 6 33 Форуми У ЦЕНТРІ УВАГИ – НАЙАКТУАЛЬНІШІ ПРОБЛЕМИ БОТАНІЧНОЇ ТА МІКОЛОГІЧНОЇ НАУКИ Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011–2020 роки» (Київ, 6–8 квітня 2011 р.) У 2011 р. Інститут ботаніки ім. М.Г. Хо- лодного НАН України відзначає осо- бливу дату — 90-річчя від дня заснування. Саме цій події присвячена Всеукраїнська конференція «Ботаніка та мікологія: про- блеми і перспективи на 2011–2020 роки», яку ініціював президент Українського бота- нічного товариства, почесний директор Ін- ституту ботаніки академік НАН України К.М. Ситник. У її роботі взяли участь біль ше 170 провідних ботаніків України з 32 нау- ково-дослідних інститутів, ботанічних садів, вищих навчальних закладів, заповідників, інших установ, зокрема з Інституту екології Карпат НАН України (ІЕК, м. Львів), Націо- нального ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (м. Київ), Київського націо- нального університету імені Тараса Шевчен ка (КНУ), Харківського національного універ- ситету імені В.Н. Каразіна (ХНУ), Нікіт- ського ботанічного саду — Національного наукового центру НААН України (м. Ялта), Інституту біології південних морів ім. А.О. Ко- валевського НАН України (м. Севастополь), Сумського національного аграрного універ- ситету, Донецького ботанічного саду НАН України, Наукового центру екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН Украї- ни (НЦЕБМ, м. Київ), Інституту фізіології і генетики рослин НАН України (м. Київ), Донецького національного університету, Пол- тавського національного педагогічного уні- верситету ім. В.Г. Короленка, Львівського національного університету ім. Івана Фран- ка, Тернопільського національного педаго- гічного університету ім. Володимира Гна- тюка, Чорноморського біосферного запо- відника НАН України (м. Гола Пристань), Поліського філіалу Українського нау ково- дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (м. Житомир). Виступили з доповідями або надіслали тези науковці Австрії, Білорусі, Польщі, Ірану. Відбулися два пленарних засідання, пра- цювали чотири секції, круглий стіл. У до- повідях, виголошених протягом трьох кон- ференційних днів, ідеться про найактуаль- ніші проблеми ботанічної та мікологічної науки: біологічна різноманітність рослин і грибів, проблеми екології, молекулярної філогенії, молекулярно-біологічні підходи до систематики, фенотипічної пластичнос- ті рослин, популяційні дослідження рари- тетної компоненти флори України, моніто- ринг рослинного покриву тощо. Форум розпочав вітальним зверненням президент Українського ботанічного това- риства, почесний директор ІБ НАН Укра- їни академік НАН України К.М. Ситник. Він зазначив, що таку всеукраїнську кон- ференцію в інституті проводять удруге. 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 6 Перша, на тему «Вивчення флори і рослин- ності Української РСР у зв’язку з їх вико- ристанням і перетворенням», відбулася в 1953 р. Перше пленарне засідання почалося з виступу чл.-кор. НАН України Я.П. Діду- ха «Розвиток екології: від минулого у май- бутнє». Доповідач підкреслив, що в проце- сі розвитку екології змінювався погляд на предмет досліджень — від розуміння сис- тем різного рівня як організмів через оці- нювання їхньої реакції на зовнішні факто- ри й до судження про організми як системи, що передбачає системний підхід, структур- ний аналіз, дослідження зворотних зв’язків. Це дало змогу перейти не лише до вивчен- ня лінійного розвитку екосистем, прямолі- нійних залежностей між їхніми компонен- тами, а й до усвідомлення складності цих атрибутів і спроби використання ще недо- статньо адаптованих у сферу екосистемо- логії положень термодинаміки і синерге- тики. Я.П. Дідух припустив, що інтенсивне запровадження останніх у найближчий час може привести до суттєвих зрушень в еко- логії, які визначатимуть розвиток і суміж- них дисциплін, таких як популяційна еко- логія, геоботаніка тощо. Важливе місце посіла низка доповідей, присвячених молекулярно-біологічним до - слідження різних рослинних об’єктів і гри- бів. Директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо- лодного НАН України С.Л. Мосякін зупи- нився на принципах і тенденціях побудови сучасних філогенетичних систем судинних рослин. Чл.-кор. НАН України І.О. Дудка в доповіді «Сучасні тенденції в систематиці окремих груп грибів та грибоподібних орга- нізмів» (спільно з В.П. Гайовою і Ю.Я. Ти- хоненком) підкреслила, що завдяки розвит- ку ультраструктурних і молекулярно-філо- генетичних досліджень грибів відбулися значні зміни в розумінні еволюційних зв’яз- ків як між окремими великими їхніми так- сонами в ранзі відділів, так і на нижчих рів- нях у межах класів і порядків. Як модельні об’єкти для демонстрації цих змін доповідач- ка навела класи Myxomycetes, Ascomyce tes, порядок Pucciniales. С.Я. Кондратюк у доповіді «Моле ку- лярна філогенія — джерело розвитку так- сономії лишайників» підкреслив, що ук- раїнські до слідники О.Б. Блюм і Г.П. Ка- шеваров (тоді співробітники Інституту бо- таніки ім. М.Г. Холодного) ще в 1986 р. стали визнаними піонерами у використан- ні молекулярної філогенії для таксономії лишайників. Співробітники нинішнього відділу ліхенології та бріології у співпраці з датськими і шведськими колегами широ- ко використовують найсучасніші моле ку- лярно-філогенетичні методи й утримують провідні позиції київської школи так со но- містів-криптогамістів у світовому масшта- бі, забезпечуючи розвиток таксономічних досліджень лишайників. Доповідь В.П. Гелюти у співавторст ві з С. Такамацу (Японія) присвячена мо ле ку- лярно-філогенетичним підходам до систе- матики борошнисторосяних грибів. Допо- відач зазначив, що за результатами порів- няльного аналізу нуклеотидних послідов- ностей різних ділянок ядерного гена, що кодує рРНК, отримано відповіді на низку дискусійних питань таксономії цих грибів (Ascomycota, Erysiphales) і значно змінено погляди на їхню систему, а також визначе- но час їхнього виникнення. Застосування молекулярно-філогенетичного підходу, на думку вченого, дасть змогу розширити рід Leveillula, дослідити низку збірних видів, з’ясувати систематику представників роду Erysiphe, пов’язаних з бобовими. Доповідь австрійського вченого Т. Прошольда (Ві- денський університет) присвячена моле ку- лярно-філогенетичним дослідження водо- ростей. Друге пленарне засідання розпочалося виступом чл.-кор. НАН України Є.Л. Кор- дюм «Фенотипічна пластичність та епігене- тика». Доповідачка висвітлила сучасні пи- тання участі епігенетичних систем контро- лю генної експресії в проявах фенотипічної пластичності в рослин з урахуванням силь- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 6 35 ного поширення вегетативного розмножен- ня, модульності, необмеженості росту, чис- ленних циклів онтогенезу в багаторічних рослин, апоміксису — адвентивної ембріо- нії та апоспорії, індивідуальної мінливості на популяційному рівні як основи адапта- ції до постійних змін середовища, а також розглянула перспективи досліджень у цих напрямах. Доповідь чл.-кор. НАН України Л.І. Му- сатенко «Регуляція росту та розвитку спо- рових рослин: стан і перспективи дослі- джень» присвячена ключовим питанням фітофізіології: механізмам гормональної регуляції фізіологічних функцій, інтеграції фізіологічних процесів у рослинних сис- темах різного рівня в процесах онтогенезу й адаптації до несприятливих абіотичних і біотичних факторів. Доповідачка зазна- чила, що розв’язання багатьох глобальних проблем, таких як захист довкілля, теоре- тичні основи збереження біорізноманіття, принципово нові методи індукції генетич- ного різноманіття культурних рослин, роз- виток фітофармакології, залежить саме від фітоендокринології. Найважливіші аспекти вивчення малих по- пуляцій — генетична різноманітність, ефек - тивна і загальна чисельність, площа оселищ, динаміка чисельності, зокрема квітучих осо- бин, ефективність насіннєвого і вегетативного розмноження, внутрішньо-по пу ля цій на різ- номанітність, життєвість і варіабельність он- тогенезу особин, взаємовплив між ви да ми-су- сі дами, кількісні значення яких служать пер- шочерговими індикаторами стану і перспек- тив малих популяцій, розкрив В.Г. Кияк (ІЕК). Він назвав актуальним виявлення закономір- ностей поведінки популяцій під час наближен- ня їхніх обсягів до критичних меж. До пріори- тетних напрямів учений зарахував визначення особливостей екології та життєздатності, струк- тури і функ ціонування малих популяцій у ви- дів з різними життєвими циклами й життє- вими формами, зокрема одно- і дворічників, чагарників і дерев у широкому спектрі при- родних умов й антропогенних змін. Академік НАН України Ю.Р. Шеляг-Со- сонко і Я.І. Мовчан виголосили доповідь «Рослинний покрив України в контексті національної культури», довівши, що до- вкілля, насамперед рослинний покрив — умова існування етносів і націй, катастро- фічно руйнується. На новому етапі еволю- ції повернення до гармонійного співісну- вання — нагальна потреба і виклик. Вихід із ситуації лежить в інтегральній площині ботаніки, екології, соціології, економіки, культури. У доповіді П.М. Устименка, Д.В. Дубини, Л.П. Вакаренко «Зелена книга України: минуле, сучасне та майбутнє» наголоше- но, що ідеологія синтаксономічної охоро- ни знайшла втілення у виданні Зеленої книги України (ЗКУ) як першого офіцій- ного державного документа. Проаналізо- вано раритетний фітоценофонд України, представлений у ЗКУ. Подано кількісний розподіл раритетних асоціацій за типами рослинності, охарактеризовано особливос- ті їх поширення в Україні, оцінено фіто- ценотичну і ботаніко-географічну значу- щість, визначено представленість у при- род но-заповідному фонді. Доповідачі за- пропонували найважливіші організаційні заходи для синтаксономічної охорони рос- линності. Доповідь академіка НАН України В.Г. Рад- ченка (НЦЕБМ) «Запилення рослин і па- радокс люцерни» присвячена величезній консортивній системі «рослини–за пи лю ва- чі». Головну увагу приділено так званому «парадоксу люцерни». Її квітки заплідню- ються після запилення лише в першу добу життя. Через те вкрай важлива культура дає мізерну кількість насіння. Доповідач продемонстрував свою мультиплікаційну математичну модель, яка наочно показує залежність урожаю люцерни від кількості запилювачів і тривалості фертильного жит- тя квітки, запропонував шляхи підвищення врожайності рослини. У доповіді «Основні особливості флори судинних рослин Криму» А.В. Єна (Півден- 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 6 ний філіал НУБПУ «Кримський агротехно- логічний університет») виклав резуль тати аналізу в історичному аспекті флористично- го багатства Кримського півострова і зазна- чив, що більшість особливостей місцевої флори зумовлена пограничним, перехідним, перехресним, напівізольованим положенням Криму в контексті історичної географії рос- лин. У виступі С.М. Зиман, М.М. Федорон- чука, О.В. Булах «Анатомо-морфологічні дослідження в Ук раїні: стан і перспективи» стисло про аналізовано розвиток мор фо ло го- анатомічного напряму в нашій країні протя- гом останніх 40 років. Доповідачі зробили висновок, що перспективи таких дослі- джень в Україні позитивні за наявності фа- хівців, причому не тільки в Інституті бота- ніки ім. М.Г. Холодного НАН України, а го- ловне — за обов’язкової підтримки з боку держави. Третій день конференції був присвяче- ний роботі секцій та круглого столу. На за- сіданні секції «Видова і таксономічна фіто- різноманітність та популяційна ботаніка» головував М.М. Федорончук. Заслухано 12 доповідей з широкого кола питань ботані- ки — таксономії, флористики (у тому числі синантропної), ботанічного ресурсознав- ства, охорони рослинного світу, інтродукції та охорони ex situ, морфології, біохімії тощо. Найбільша кількість виступів стосу- валась таксономії та флористики. Приємно, що в доповідях молодих учених з питань таксономії прозвучало багато слушних ідей та пропозицій щодо систематики судинних рослин. Цікавими і конструктивними були виступи Р.І. Бурди (НЦЕБМ), де висвітле- но передумови поширення антропофітів у екосистемах мегаполісів лісового типу на прикладі м. Києва, О.О. Орлова (Полісь- кий філіал Українського НДІ лісового гос- подарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Ви- соцького), де проаналізовано флористичні дослідження Житомирського Полісся і тен- денції розвитку флори регіону. І.В. Друльо- ва (Ботанічний сад ХНУ) оприлюднила ре- зультати аналізу флори судинних рослин, які спонтанно ростуть на території Бота- нічного саду Харківського університету. Засідання секції «Геоботаніка та екологія рослин» проводив чл.-кор. НАН України Я.П. Дідух. У доповідях розглянуто питан- ня синтаксономії, еколого-ценотичної при- уроченості різноманітних рослинних угру- повань, а також фенологічної реакції лісо- вих угруповань на зміну температурного фактора. Секція «Мікорізноманітність та різнома- нітність спорових рослин» працювала в ак- товому залі Національного науково-при- родничого музею. Її засідання по черзі вели куратори чл.-кор. НАН України І.О. Дудка і С.Я. Кондратюк. Заслухано 22 доповіді. Слід відмітити різноманітність тем, високу репрезентативність молодих науковців, ак- тивну реакцію на більшість доповідей, що виявлялась у численних питаннях, репліках, ґрунтовному підсумковому обговоренні. З 13 мікологічних доповідей, представ- лених на секції, увагу привернув глибо кий аналіз ситуації з номенклатурою грибів (Т.В. Андріанова). Удосконалення мо- лекулярно-генетичних методів їх дослі- дження, за даними доповідача, стимулюва- ло дискусію щодо єдиної назви для грибів, які мають статеву і нестатеву стадії розвит- ку. Перспективи використання колекцій культур макро- і мікроміцетів окреслено на прикладі колекції культур базидіоміцетів, аскоміцетів, анаморфних грибів кафедри ботаніки КНУ (М.М. Сухомлин, Т.О. Кон- дратюк). Найважливіші з них збереження видової та штамової різноманітності, ство- рення бази генетичних ресурсів, застосу- вання в навчальному процесі. Інші міколо- гічні доповіді чітко розподілилися на дві основні групи: присвячені видовій та сис- тематичній різноманітності грибів у приро- ді й ті, де наводили результати експеримен- тальних досліджень біологічних і фізіо- логічних особливостей грибів у культурі. Доповіді з експериментальної мікології ви - конано на макроскопічних аско- і базиді- альних грибах, відомих як об’єкти промис- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 6 37 лової культури, продуценти біологічно ак- тивних речовин, їстівні і лікарські види. На секції презентували також шість аль- гологічних і одну ліхенологічну доповідь. Особливий інтерес викликав виступ Т. Про- шольда на тему «Систематика «Зоохлорел» на основі використання інтегративного під- ходу», де наведено результати дослідження колективу авторів щодо ревізії морфолого- анатомічних особливостей указаних водо- ростей, даних молекулярно-філо гене тич- ного аналізу, видоспецифічних вірусів тощо. Розгорнуту дискусію про охорону пралісів в Україні викликала доповідь Л.В. Димит- рової «Перший етап вивчення епіфітної лі- хенофлори букового пралісу Угольського та Широколужанського масивів Карпат- ського біосферного заповідника». На засіданні секції «Функціональна бо- таніка» головувала чл.-кор. НАН України Л.І. Мусатенко. У доповідях І.В. Жук, М.М. Мусієнко (КНУ), Ю.В. Карпеця, Ю.Є. Колупаєва (Харківський національ- ний аграрний університет ім. В.В. Докучає- ва) висвітлено результати досліджень регу- ляторного впливу оксиду азоту в адаптації пшениці до посухи і теплового стресу. І.В. Жук показала позитивну роль NO у ма- кроморфогенезі і продуктивності цієї рос- лини за умов водного дефіциту, що прояв- лялося у збільшенні асиміляційної поверхні листкового апарату, збереженні врожайнос- ті. Ю.В. Карпець припустив, що посилення генерації супероксидного аніон-радикала колеоптилями пшениці під дією екзогенно- го оксиду спричиняє переважно підвищена активність НАДФН-оксидази, що важливо для стимульованого NO розвитку тепло- стійкості колеоптилів. Великий інтерес ви- кликала доповідь Ю.Є. Колупаєва, який продемонстрував використання колеопти- лів пшениці як зручної моделі для вивчен- ня стійкості рослин до стресорів. Заверши- ла роботу секції доповідь О.А. Шейко сто- совно методів прискореного розмноження орхідних і введення їх у культуру in vitro. Круглий стіл «Сучасні погляди на про- блему адаптації рослин до змін довкіл- ля (популяційний, організменний, клі- тинний та молекулярний рівні)» пройшов під головуванням чл.-кор. НАН України Є.Л. Кордюм. Заслухано 7 доповідей з пи- тань адаптивної стратегії пшениці до умов посухи (О.І. Жук, Інститут фізіології рос- лин і генетики НАН України) й адаптив- них реакцій рослин до змін водного ре- жиму на фізіолого-біохімічному (Н.В. Ро- сіцька, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України), клітинно- му (О.М. Недуха, О.М. Клименко), моле- кулярному (Д.А. Блюма) рівнях, а також сигнальної ролі активних форм кисню в реакціях рослин на дію стресу (С.І. Жадь- ко), молекулярних маркерів стресового стану у рослин (Л.Є. Козеко). Жваво об- говорювали сучасні методологічні підхо- ди до механізмів пластичності й адапта- ції рослин до несприятливих екологічних змін, зокрема дослідження епігенетичних систем регуляції генної експресії у фено- типічній пластичності під час аклімати- зації до добових і сезонних змін довкіл- ля, тривалої адаптації до хронічної дії не- сприятливих умов як основи збережен- ня біорізноманіття в умовах посиленого антропогенного навантаження і форс- мажорних змін клімату. За результатами роботи конференції прий нято постанову й опубліковано тези доповідей. Костянтин СИТНИК, академік НАН України, почесний директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Ірина ДУДКА, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу мікології того ж інституту, Антоніна ІЛЬЇНСЬКА, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу систематики та флористики судинних рослин того ж інституту

Institution

Ähnliche Einträge