Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29066 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / В.М. Ворона // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 34-37. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859943176021737472 |
|---|---|
| author | Ворона, В.М. |
| author_facet | Ворона, В.М. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів / В.М. Ворона // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 34-37. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T16:12:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
В.М. ВОРОНА,
академік НАН України,
директор Інституту соціології
НАН України
О б’єкт дослідження всіх суспільство-
знавців — суспільство. Соціологи роз-
глядають суспільство як систему різно-
манітних спільнот (груп), взаємодію і
взаємозв’язок яких регулюють культура і
політика. Культура задає зразки людської
діяльності, підтримує і відтворює соціальні
норми, апробовані досвідом багатьох поко-
лінь. Політична система правовими і зако-
нодавчими нормами регулює і зміцнює
зв’язки між людьми.
З набуттям у 1991 р. політичної неза-
лежності українське суспільство вступило
у фазу дестабілізації, породжену руйну-
ванням зразків поведінки, соціальних
норм та інститутів радянського часу і бра-
ком нових, а також нігілізмом законодав-
чих і правових норм, які найчастіше підмі-
няли національною доцільністю. Безнор-
мативність життя, ускладнена розвалом
економіки й беззахисністю населення, звик-
лого до державного патерналізму, призве-
ла до деморалізації суспільства, як «вер-
хів», так і «низів».
І всі 20 років незалежності, як показу-
ють моніторингові дослідження Інститу-
ту соціології, Україна перебуває в цій болю-
чій соціально-психологічній фазі. Хвороба,
якщо говорити медичною мовою, не прогре-
сує, але й поліпшення здоров’я не настільки
відчутне і статистично значиме, щоб ствер-
джувати про вихід з негативного стану.
Про 20-річну дестабілізацію однозначно
свідчать соціологічні показники, як розроб-
лені і перевірені на практиці вченими на-
шого інституту, так і адаптовані до укра-
їнських реалій зі світового досвіду. Можна
сказати, що ми навчилися більш-менш
точно вимірювати соціально-психологічне
здо ров’я суспільства. Назву лише кілька
індексів, розрахованих за результатами ба-
гаторічних досліджень інституту. Відразу
скажу, що всі вони лежать у негативній час-
тині шкал вимірювання. А на графіках
можна побачити динаміку індексів за рока-
ми незалежності.
Індекс аномійної деморалізованості (рис. 1)
показує, що 80% населення в 1992 р. і 67% у
2010 переживало відчуття розгубленості в
атмосфері безнормативності.
Індекс цинізму (рис. 2) характеризує
поширеність зневажливого ставлення до
людей, держави, нації, загальноприйнятих
цінностей. Це своєрідний компенсаторний
механізм подолання деморалізованості: не-
має норм, роблю те, що мені вигідно; усім
можна, чому не можна мені?
Можна припустити (і моніторинг дає
змогу це перевірити!), що освічені й вихова-
ні люди в умовах аморальності губляться, а
найенергійніші (за Шукшиним) стають ци-
ніками. І, на жаль, не тільки на словах!
Індекс тривожності (рис. 3) характеризує
психічне здоров’я суспільства і психологіч-
ну напруженість у ньому. Це індекс ситуа-
тивної тривожності англійського психолога
Спілбергера. Учені Інституту соціології
адаптували його до масових опитувань. Він
зростає в 90-ті рр., а в наступному десяти-
літті бачимо психологічну адаптацію. На-
пруженість підвищена, але не драматична.
Інтегральний індекс національної дис-
танційованості (рис. 4) показує знижен-
ня національної толерантності і зростання
ксенофобії. Навіть ставлення до самих себе
як невдах або, як зараз кажуть, лузерів (ті,
що програли). Як видно, росте ізоляціонізм
українців.
Інтегральний індекс соціального само-
почуття (рис. 5) розробили доктори наук
Є. Головаха і Н. Паніна. Він узагальнює со-
ціальне здоров’я нації, характеризує задо-
волення соціальних потреб в 11 сферах ді-
яльності, що охоплюють понад 40 благ, від
їжі до захисту від небезпеки.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 35
Незважаючи на стабільний негативізм
со ціально-психологічних складників, соці-
альне самопочуття стійко поліпшується під
час економічного зростання (з 1999 р.) і
знижувалося в 90-х рр. (рис. 5). Щоб розу-
міти, до чого може призвести аморальність
суспільства і негативізм масової свідомос-
ті, і головне — коли в народу «урветься тер-
пець», в інституті розробили і реалізували
в моніторингу індекс дестабілізаційного
протестного потенціалу (рис. 6).
Як показує багаторічний досвід, коли
індекс перевищує 4,4 бала, протестний
потенціал може перерости в масові акції.
На рис. 6 це 1998 р. — пік економічної
кризи; 2001 р. — касетний скандал; 2004–
2005 рр. — «помаранчеві» події. У квітні
2010 р. (час проведення дослідження) ін-
декс знову наблизився до критичної точ-
ки. Кінець 2010 р. — масові протести під-
приємців.
Аналіз названих та інших соціологічних по-
казників штовхають до висновку: в основі ди-
наміки суспільства — економіка, точніше ви-
робничі відносини. І ніщо так не окриляє і не
розбещує, особливо політиків і суспільство-
знавців, як відрив від матеріального виробни-
цтва. Звідси прагнення в багату Європу і зне-
вага до Росії, бажання продавати землю, а не
виробляти на ній, скажімо, гречку! І начебто
всі розуміють, знають або хоча б чули, що не
треба «міряти свиту, на тебе не шиту»!
Тому первинне і вирішальне для вихо-
ду із застою дестабілізації — це розвиток
Рис. 1. Динаміка індексу аномійної деморалізованості в
Україні. Діапазон шкалою 0–18 балів. Розраховано за
даними моніторингу соціальних змін Інституту соціоло-
гії НАН України (1992–2010 рр.). Вибірка охоплює 1800
осіб, які репрезентують доросле населення України
Рис. 2. Динаміка індексу цинізму в Україні. Діапа-
зон шкалою 0–14 балів. Розраховано за даними мо-
ніторингу соціальних змін Інституту соціології НАН
України (1992–2010 рр.). Вибірка охоплює 1800 осіб,
які репрезентують доросле населення України
Рис. 3. Динаміка індексу тривожності в Україні. Діа-
пазон шкалою 1–7 балів. Розраховано за даними мо-
ніторингу соціальних змін Інституту соціології НАН
України (1992–2010 рр.). Вибірка охоплює 1800 осіб,
які репрезентують доросле населення України
Рис. 4. Динаміка інтегрального індексу національної дис-
танційованості в Україні. Діапазон шкалою 1–7 балів.
Розраховано за даними моніторингу соціальних змін Ін-
ституту соціології НАН України (1992–2010 рр.). Ви-
бірка охоплює 1800 осіб, які репрезентують доросле на-
селення України
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
Рис. 5. Динаміка інтегрального індексу соціального
самопочуття в Україні. Діапазон шкали соціального
самопочуття ІІСС-20: 20–60 балів, 40 балів – середнє
значення (умовно нуль), нижче якого негативний рі-
вень задоволення потреб. Розраховано за даними мо-
ніторингу соціальних змін Інституту соціології НАН
України (1992–2010 рр.). Вибірка охоплює 1800 осіб,
які репрезентують доросле населення України
нації, насамперед її політичної еліти). Щоб
в очах народу не кричало німе запитання:
«Де, покажіть нам, Вітчизни батьки, яких
би прийняти нам за зразки?!». Але поки
«батьки» купуватимуть у Лондоні кварти-
ри по $200 млн, а для чорнобильців не
буде навіть ліків, народ не тільки не при-
пинить жалітися — до чого правильно за-
кликає Президент України, — а впаде в
гли боку депресію або ... промовчу, щоб не
наврочити!
Знати, що відбувається з суспільством
і від чого залежить подолання 20-річного
застою, звичайно, важливо, але цього все-
таки недостатньо. Необхідно ще відповісти
на питання, хто може і повинен це зробити,
яка соціальна сила (спільнота)?
Відповідь дає аналіз соціальної струк-
тури суспільства. У масовій свідомості
всі роки незалежності вирішальну роль
грали мафія і злочинний світ, підприємці
і бізнесмени, лідери політичних партій.
Роль різних соціальних груп у житті
українського суспільства представлено на
рис. 7, 8.
Історично, поки абсолютна більшість або
навіть практично все населення добува-
ло засоби виживання, соціальну структуру
суспільства розглядали з боку матеріально-
го виробництва:
— раби і рабовласники;
— феодали і селяни;
— буржуа і пролетарі;
— робітники, селяни і трудова інтелігенція.
Класи поділяв головним чином спосіб
присвоєння матеріальних благ — резуль-
тату своєї або чужої праці. Сучасне ж су-
спільство — це суспільство, де, образно ка-
жучи, «один із сошкою і семеро з ложкою»!
Усе більше зайнятих у невиробничій сфері,
державному управлінні, політиці; виробни-
ків матеріального багатства нації відсунуто
десь на 10-й план. А соціальну структуру
розглядають безвідносно до участі у вироб-
ництві матеріальних благ і способу їх при-
Рис. 6. Динаміка індексу дестабілізаційності протест-
ного потенціалу. Перевищення «критичної точки»
4,4 бала сполучене з масовими акціями протесту.
Розраховано за даними моніторингу соціальних змін
Інституту соціології НАН України (1992–2010 рр.).
Вибірка охоплює 1800 осіб, які репрезентують дорос-
ле населення України
матеріального виробництва на основі зрос-
тання продуктивності праці (про це в
Україні щось призабули), суттєве нарощу-
вання матеріального багатства нації, а не
тільки кредитів МВФ. А головний засіб
для цього — внутрішній соціальний потен-
ціал (відроджені моральність і духовність
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 37
своєння. Виходячи з доходу, освіти, влади,
престижу, почали виділяти верхній, серед-
ній, базовий, нижній класи з різними допов-
неннями.
Пошуком і формуванням середнього кла-
су зайнялися й українські суспільствознав-
ці та політики. Хоча в українських еконо-
мічних і соціально-політичних реаліях на-
селення об’єктивно розділене на класи ви-
робників матеріального багатства нації та
споживачів. Іноді політики ділять так на-
віть регіони.
Усередині ж цих класів виділяють гру-
пи (спільноти) залежно від способу при-
власнення частки в матеріальному багат-
стві: ринковим шляхом, за допомогою ек-
вівалентного обміну або адміністративно-
законодавчим шляхом.
Клас споживачів за способом привлас-
нення розпадається на:
1. Політичний клас («слуги народу»).
2. Невиробничий клас.
3. Гуманітарний клас.
На особливу увагу заслуговує аналіз по-
літичного класу. Адже не дарма в народі ка-
жуть: «Краще бути слугою народу, ніж гос-
подарем країни»! В Україні вже більше 180
партій, охочих туди потрапити! Як публіч-
ний клас він зазвичай задає зразки поведін-
ки і дотримання моральних норм, приймає
закони і правові акти, фактично регулюю-
чи життя суспільства.
Політичний клас адміністративно-за ко но-
давчим способом сам собі визначає частку в
результаті матеріального виробництва, як і
частку доходу гуманітарного класу, обмежує
дохід виробників. Об’єктивна інформація
про цей клас мало доступна навіть ученим-
суспільствознавцям. Єдине, що можна напев-
но сказати: в українському політикумі, зви-
чайно, вихідці з народу, але розуміють це
найчастіше в буквальному сенсі слова!
Як сказав би безсмертний герой Ільфа і
Петрова, політичний клас — це міф про по-
тойбічне життя, хто туди потрапляє — звід-
ти не повертається.
Рис. 7. Динаміка зміни показників найбільш значущих
соціальних груп українського суспільства
Рис. 8. Динаміка зміни показників найбільш значу-
щих соціальних груп українського суспільства
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29066 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:12:08Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ворона, В.М. 2011-11-30T15:33:30Z 2011-11-30T15:33:30Z 2011 Виступ учасника зборів / В.М. Ворона // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 34-37. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29066 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Ворона, В.М. Загальні збори |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Загальні збори |
| topic_facet | Загальні збори |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29066 |
| work_keys_str_mv | AT voronavm vistupučasnikazborív |