Виступ учасника зборів
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29073 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ учасника зборів / Я.С. Яцків // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 39-42. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859775226591576064 |
|---|---|
| author | Яцків, Я.С. |
| author_facet | Яцків, Я.С. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів / Я.С. Яцків // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 39-42. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-02T08:00:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 39
країнах медичним наукам, молекулярній
біології, генетиці приділяють першочерго-
ву увагу, вони пріоритетні, що позначається
і на фінансуванні. В Україні ці галузі ледве
зводять кінці з кінцями. Така ситуація гово-
рить про те, що потрібно міняти наш мента-
літет і зробити основною цінністю повноцін-
не тривале життя людини, здорової душею
і тілом. Минулого року з’явились перші па-
ростки нової політики в царині наук про
життя. Так, у Національній академії прийня-
то Комплексну програму «Фундаментальні
основи молекулярної і клітинної біотехно-
логії» (на жаль, її фінансування цього року
скоротилося майже вдвічі) — єдину серед 21
цільової програми НАН України, присвяче-
ну сучасним проблемам біології.
З великими труднощами пробиває до-
рогу Державна цільова науково-технічна
програма зі створення новітніх лікар-
ських засобів, яку підготувало Державне
агентство з питань науки, інновацій та ін-
форматизації за участю представників
трьох академій і Київського національно-
го університету ім. Тараса Шевченка. Ця
програма надзвичайно потрібна для віт-
чизняної фармацевтики і біомедицини.
Ще один позитивний крок — заснування
Державної ключової лабораторії з клітин-
ної і молекулярної біології, на яку Кабі-
нет Міністрів України виділив кошти
Державному фондові фундаментальних
досліджень.
Але одне з головних питань, яке хви-
лює не лише біологів, але й усіх наших
учених, — це використання наукових роз-
робок у практиці, для чого потрібні як ко-
шти, так і замовники. Необхідна також
інноваційна структура, що забезпечить
упровадження розробок; без неї саме нау-
ку нині звинувачують у неефективності,
забуваючи, що дослідження і впроваджен-
ня їхніх результатів — це різні види ді-
яльності, особливо в галузі біомедицини.
У Росії вже схаменулись і пішли шляхом
створення Венчурно-ін новаційного фон-
ду «Сколково», який нещодавно уклав з
урядом велику рамкову угоду на вико-
нання 20 проектів з біомедичних техно-
логій. При цьому створюють єдине екс-
пертне співтовариство, а саме цього так
бракує в нашій країні. Необхідно, щоб
для оцінення, а я б сказала, і переоцінен-
ня багатьох державних програм, зокрема
у сфері охорони здоров’я, працювала екс-
пертна система найвищого професійного
рівня, за потреби із залученням міжна-
родних спеціалістів, а не система коруп-
ційних схем, «відкатів», яка роз’їдає дер-
жаву і вже торкнулась науки.
Я.С. ЯЦКІВ,
академік НАН України,
заступник голови Ради з космічних
досліджень НАН України
С ьогодні я говоритиму про справи кос-
мічні, говоритиму від імені Ради з
космічних досліджень НАН України, але
відповідальність за окремі оцінки і виснов-
ки несу персональну.
У сучасному світі є кілька сфер діяль-
ності, які вказують на рівень розвитку дер-
жави. Серед них — космічні дослідження і
технології (КДТ). Це зумовлено тим, що
вони визначають загальний науково-тех-
нічний рівень країни і виступають необ-
хідною умовою її інноваційного розвит ку.
З поч. ХХІ ст. відбулися суттєві зміни у
принципах і умовах космічної діяльності,
значно зросла активність нових косміч-
них держав тощо. У всіх космічних краї-
нах фінансову підтримку ракетно-кос міч-
ної галузі забезпечено на державному рів-
ні. Бюджети на космічну діяльність на-
лічують мільярди доларів: від 19 у США
до 3 у Росії.
За часів існування СРСР Україна брала
активну участь у виконанні практично всіх
космічних програм Союзу. У цій справі
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
важливу (а деколи вирішальну) роль віді-
гравали установи Академії наук, тим самим
накопичивши значний досвід зі створен-
ня наукових космічних приладів і техноло-
гій. На початку 90-х рр. минулого століття
Академія наук була серед ініціаторів ство-
рення Національного космічного агентства
України.
У далекому 1992 р. я написав статтю
«Космос не примха, космос — наше майбут-
нє». Мушу визнати, що сьогодні ми можемо
пишатись тільки космічним минулим Укра-
їни, а точніше його геніальними творцями.
Серед них такі знакові постаті, як Юрій
Кондратюк-Шаргей, Сергій Корольов, Ва-
лентин Глушко, Володимир Челомей, Ми-
хайло Янгель, Гліб Лозино-Лозинський. До
речі, останнього чомусь несправедливо за-
були на високому державному рівні, хоч
його аерокосмічна система МАКС досі не
має аналогів у світі.
На жаль, ясного космічного майбутньо-
го України не видно. Космічна галузь досі
здебільшого тільки обслуговує інших —
котрі не стоять на місці і скоро витіснять
нас із десятки країн, наука і промисловість
яких здатні самостійно створювати косміч-
ні апарати і виводити їх на орбіту.
Усе, що сталося з космічною сферою в
Україні за ці майже 20 років, добре відомо.
Країна з кожним роком утрачає космічний
потенціал. Чому так сталося? Чи є в цьо-
му провина і нашої Академії? Чи всі мож-
ливості ми використали, щоб не допусти-
ти занепаду космічної галузі, особливо нау-
кових досліджень? Напевно, не всі, і про це
йтиметься далі.
Формально в Україні було підготовлено
вже чотири Загальнодержавні космічні
програми. Вони передбачали багато гар-
них проектів і завдань, але не виконували-
ся, оскільки їх фінансували, як правило,
лише на 10–20%. А на чинну четверту кос-
мічну програму України на 2008–2012 рр.
уже три роки практично не виділяють ко-
штів. Це призвело до того, що Україна
сьогодні не має на орбіті власних косміч-
них апаратів, не створено систем супутни-
кового зв’язку, навігаційного забезпечен-
ня і дистанційного моніторингу довкілля,
а також не забезпечено належного фінан-
сування космічної виробничої сфери, що
призвело до її суттєвого руйнування. Усе
це негативно впливає на імідж України як
космічної держави, навіть у тих випадках,
коли в нас є чим пишатись, наприклад ра-
кетоносіями. Водночас, у Росії «Новости
космонавтики» подають зовсім іншу ін-
формацію, за якою України взагалі немає
серед країн, які в минулому році здійсни-
ли космічні запуски.
До такого становища, окрім іншого, при-
звела думка, яка часто звучить на владному
олімпі України і навіть серед наукової спіль-
ноти: «Для чого розвивати космічні дослі-
дження (космонавтику в широкому розу-
мінні), якщо це не вигідно?». Але чи може
взагалі космонавтика бути прибутковою?
Відповідь очевидна — звичайно, ні. Але це
тільки з погляду міністра фінансів можна
вважати дослідження космосу чистим збит-
Космічні запуски в 2010 р.
Країна
(організація)
Кількість
запусків
Кількість КА
РФ 31 (13) 46 (20)
Китай 15 20
США 15 35 (2)
Індія 3 8
Японія 2 7
Ізраїль 1 1
П. Корея 1 1
Arianaspace 6 12
Усього ~74 ~129
Джерело: И. Лисов // Новости космонавтики. —
2011. — № 3. — С. 35–37.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7 41
ком. А враховуючи перспективи, нашій кра-
їні необхідно зайнятись космонавтикою сер-
йозно і надовго. Насамперед тому, що кос-
мічна галузь виконує дуже важливу систем-
ну функцію — мультиплікує розвиток висо-
котехнологічної економіки. Адже очевидно:
щоб створити ра кету-носій чи супутник
(космічний апарат) й обладнати його науко-
вими приладами, необхідно мати розвинену
національну промисловість, зокрема елект рон-
ну, металургійну, ракетну тощо. А це викли-
ки для фундаментальних наук — математи-
ки, фізики, матеріалознавства, хімії, власне,
для всієї системи фізико-математичної та
технічної освіти й організації наукових до-
сліджень.
Отже, вкладаючи гроші в космонавти-
ку, держава підтримує одночасно інші
сфери економіки, сприяє створенню так
званих національних точок зростання. За
реа лізацією державного науково-тех ніч-
ного складника космонавтики неминуче
піде бізнес-складник. За умови адекватної
політики уряду, він має бути спрямований
на масового користувача. Водночас необ-
хідно врахувати, що в цій сфері, зокрема в
інформаційній космонавтиці, відбувають-
ся стрімкі зміни. Тому тут держава не
може бути основним гравцем, її роль —
створити сприятливі умови для розвитку
приватного бізнесу. І в цій ділянці маємо
надзвичайно багато роботи. Можна тільки
сподіватися, що нове керівництво країни
не на словах, а на ділі запровадить чіткі
механізми підтримки космічної науки і
технології.
Мета одна — зберегти статус України як
космічної держави, інтегруватись у світо-
вий космічний сектор, забезпечити в ХХІ ст.
вітчизняні економіку, оборону, науку, осві-
ту інформацією, необхідною для їхнього
прогресу.
Чому я звертаюсь до нового керівни-
цтва держави? Бо, фактично, ми робили
це за всіх президентів і урядів. Були від-
повідні укази й доручення, у 2006 р. на-
віть створили Комісію з питань космічної
діяльності на чолі з прем’єр-міністром.
Але не було конкретних дій, тому «маємо,
що маємо».
Ми традиційно любимо згадувати до-
свід Росії в будь-яких справах. Ось що ска-
зав недавно керівник ФКА РФ Анатолій
Пермінов: «Космічна діяльність і високі
технології в цілому потребують постійно-
го піклування й уваги з боку держави. Не
можна було розраховувати на те, що понад
дев’ять років мізерного «залишкового» фі-
нансування не призведуть до суттєвих про-
блем…». На відміну від нас, у Росії, здаєть-
ся, зробили належні висновки на всіх рів-
нях, й ось уже другий рік там радикаль-
но змінилося ставлення до дослідження й
освоєння космічного простору.
Тепер кілька слів про те, як у цій ситу-
ації діяла НАН України, в установах якої
ще збереглись колективи, що розробляють
корисне космічне навантаження (прилади
на КА «Січ-1М», «Коронас», Фобос-ґрунт,
МКС), створюють космічні технології,
спостерігають за космічними об’єктами.
Але мушу визнати: наукове космічне при-
ладобудування в Україні, зокрема в Націо-
нальній академії наук, з кожним роком за-
непадає.
Більший успіх дістали цільові дослі-
дження з проблем фізики Сонця і навколо-
земного космічного простору. Починаючи з
2007 р., у НАН України реалізують уже
третю цільову програму фундаментальних
космічних досліджень. У 2011 р. на програ-
му «Геокосмос» виділено 747 тис. грн. У її
виконанні беруть участь 8 наукових уста-
нов Академії, отримано низку результатів
світового рівня. Більше ніж 15 років НАН
видає профільний журнал «Космічна на-
ука і технологія», і це справжнє досяг-
нення.
І все-таки, НАН України як провідна і
сьогодні, на жаль, практично єдина науко-
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2011, № 7
ва організація держави повинна актив-
ніше долучатись до формування косміч-
ної політики, фінансувати космічні дослі-
дження разом з Державним космічним
агентством.
Хотів би завершити на оптимістичній
ноті. Наша космічна політика завжди
була і залишається персоніфікованою.
Цього року ми вже відзначили дві зна-
менні події — 100-річчя від дня народжен-
ня теоретика космонавтики М.В. Келдиша
і 50-річчя з часу першого польоту люди-
ни в космос, а в жовтні будемо святкува-
ти 100-річчя від дня народження геніаль-
ного конструктора ракетно-космічних
систем М.К. Янгеля. Мені пощастило бра-
ти участь в урочистостях з нагоди двох
перших подій, і маю сподівання, що наша
держава у співпраці з Росією та іншими
країнами зуміє зберегти і примножити
свій космічний потенціал.
Але перед нами стоїть важливе завдання —
наповнити реальними справами концепцію
космічної діяльності до 2032 р. (коли я
кажу «реальними», то маю на увазі не наші
традиційні заходи, які ніхто не виконує) і
загальнодержавну космічну програму Ук раї -
ни на 2013–2017 рр.
Тут є над чим серйозно замислитися,
ураховуючи світові тенденції космонавти-
ки, а саме зміну двополюсного космічного
світу на багатополюсний. Наведу цікаву
думку російського космічного метра, ака-
деміка Б.Є. Чертока, висловлену недавно
на міжнародній конференції, присвяченій
100-річчю від дня народження М.В. Кел-
диша: «…уся наша космічна діяльність має
стати… триполюсною. На одному полюсі —
США (з Європою), на другому — Китай,
на третьому — Росія разом з Індією… і Ка-
захстаном» (Новости космонавтики. —
2011. — № 3. — С. 58)
Перед нами постає непростий вибір у
космічній сфері, як уже неодноразово було
в історії України.
О.Л. ПЕРЕВОЗЧИКОВА,
член-кореспондент НАН України,
завідувач відділу автоматизації
програмування Інституту кібернетики
ім. В.М. Глушкова НАН України
З а визначенням ЮНЕСКО, інформа-
ційна технологія (ІТ) — це комплекс
взаємопов’язаних наукових, технологіч-
них, інженерних дисциплін, які вивчають
методи ефективної організації праці осіб,
котрі обробляють і зберігають інформа-
цію; обчислювальну техніку; методи взає-
модії з людьми і виробничим обладнан-
ням; їх практичне застосування, а також
пов’язані з усім цим соціальні, економіч-
ні, культурні проблеми. Самі ІТ потребу-
ють ретельної підготовки персоналу, ве-
ликих початкових витрат, наукомісткої
техніки. Їх запровадження починається зі
створення математичного забезпечення,
формування інформаційних потоків, за-
лучення кваліфікованих кадрів. Техноло-
гії суттєво змінили природу підприєм-
ницької діяльності, перебіг технологічних
ланцюгів, їхню працемісткість у виробни-
чих процесах, характер прийняття управ-
лінських рішень, ступінь їхньої ефектив-
ності тощо.
Єдиний інформаційний простір (ЄІП) —
це сукупність баз даних, документних і
мультимедійних баз; технологій їх ведення
і використання; комунікаційних систем і
комп’ютерних мереж, що функціонують на
основі єдиних принципів і за спільними
правилами, забезпечують інформаційну
взаємодію організацій і громадян, а також
задоволення їхніх інформаційних потреб.
Суттєву роль у формуванні ЄІП відведено
громадським комунікаційним мережам, ко-
трі об’єднують різні мережі, системи і засо-
би зв’язку, забезпечуючи доступ до терито-
ріально розподілених інформаційних ре-
сурсів, обмін інформацією. Правова основа
простору регулює відносини виробників і
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29073 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:00:46Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яцків, Я.С. 2011-11-30T15:42:28Z 2011-11-30T15:42:28Z 2011 Виступ учасника зборів / Я.С. Яцків // Вісн. НАН України. — 2011. — № 7. — С. 39-42. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29073 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Яцків, Я.С. Загальні збори |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Загальні збори |
| topic_facet | Загальні збори |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29073 |
| work_keys_str_mv | AT âckívâs vistupučasnikazborív |