Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.

The article is devoted to the publication of materials from a new research in 2007 at the first in the Central Ukraine Gravettian settlement Troyanove 4.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологічні дослідження в Україні
Date:2009
Main Authors: Залізняк, Л.Л., Вєтров, Д.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2009
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29100
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р. / Л.Л. Залізняк, Д.О. Вєтров // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 53-57. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859643822564179968
author Залізняк, Л.Л.
Вєтров, Д.О.
author_facet Залізняк, Л.Л.
Вєтров, Д.О.
citation_txt Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р. / Л.Л. Залізняк, Д.О. Вєтров // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 53-57. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологічні дослідження в Україні
description The article is devoted to the publication of materials from a new research in 2007 at the first in the Central Ukraine Gravettian settlement Troyanove 4.
first_indexed 2025-12-07T13:25:32Z
format Article
fulltext 53 The article is devoted to the publication of materials from a new research in 2007 at the first in the Central Ukraine Gravettian settlement Troyanove 4. Стоянка Троянове 4 входить до велико- го скупчення різночасових пам’яток кам’яної доби на р. Велика Вись під м. Новомирго- род на Кіровоградщині. Їх відкривачем є кра- єзнавець з Новомиргорода П.І. Озеров. Саме він і виявив цю пам’ятку на початку 80-х рр. ХХ ст. У 1989 р. її відвідала О.В. Цвек, 1992 р. — Л.В. Кулаковська, 2004 р. — В.М. Степанчук і Д.О. Вєтров. Розкопки стоянки розпочато з 2006 р. експедиціями ІА НАНУ та Національ- ного університету «Києво-Могилянська Ака- демія» (НаУКМА) під керівництвом Л.Л. Заліз- няка та Д.О. Вєтрова. У липні—серпні 2007 р. розкопки Трояно- вого 4 продовжено археологічною експеди- цією НаУКМА під керівництвом Л.Л. Заліз- няка. Керівником розкопу, на якому щоден- но працювало від 10 до 20 студентів НаУКМА, був Д.О. Вєтров. Активну участь у роботах бра- ли П.І. Озеров, керівники практики студен- тів Ю.В. Кухарчук, В.О. Шумова, С.В. Конча, Н.Д. Довженко та студенти магістеріуму та ба- калаврату НаУКМА, що проходили археоло- гічну практику. За польовий сезон 2007 р. до- сліджено 20 м2 пам’ятки, а також за допомогою ручного бура виявлено і прошурфовано ще два скупчення кременю, аналогічного знайденому в розкопі, — Троянове 4В та Троянове 4С. Виявлена розкопками 2007 р. стратиграфія та планіграфія культурного шару, як і власне зна- хідки, значною мірою ідентичні матеріалам та результатам досліджень попереднього 2006 р. Стоянка розташована на мисі між двома схи- лами Троянової балки, за 500 м на північний захід від крайніх хат с. Троянове Новомирго- родського р-ну на Кіровоградщині. Підйом- ний матеріал залягав нерівномірно, кількома скупченнями на площі приблизно 100 × 50 м на оранці південно-західної частини мису, який піднімається над поверхнею ставка на 20 м. Ви- явлено три скупчення однотипного крем’яного матеріалу. Розкоп 2006 і 2007 рр. закладено на центральному скупченні Троянове 4, а скупчен- ня Троянове 4В та 4С прошурфовані. Стратиграфію пам’ятки подаємо з урахуван- ням палеогеографічних досліджень Ж.М. Мат- віїшиної та О.Г. Пархоменка, які працювали на стоянці в липні 2007 р. Якщо на місці розкопу скупчення Троянове 4А частина четвертинних відкладів над культурним шаром була частко- во змита, то в межах скупчень Троянове 4С та 4В стратиграфічна колонка не постраждала від ерозійних процесів. У шурфі на місці скупчення Троянове 4С крем’яні вироби залягали нижче від голоцено- вого ґрунту, на глибині 1—1,2 м від поверхні, в бузькому лесі, який на глибині 2,4 м підстила- ється витачівським похованим ґрунтом. Анало- гічні умови залягання простежено і в скупченні Троянове 4В. На місці розкопу (скупчення Тро- янове 4А) крем’яний матеріал також знайдено під сучасним ґрунтом, але безпосередньо під тонким орним шаром. У нашому конкретному випадку чорнозем потужністю 0,8—0,9 м з по- ступовим зниженням вмісту гумусу з глибиною і чітким карбонатним ілювієм був змитий і замі- щений тонким (0,3 м) шаром оранки, який ліг безпосередньо на бузький лес, що містив куль- турний шар стоянки. Тобто, в усіх трьох скуп- ченнях пам’ятки кремені залягали практично на одному стратиграфічному рівні — у верхній час- тині бузького лесу, що утворився під час макси- муму похолодання понад 20 тис. рр. тому. Розкоп 2007 р., з площею 20 м2, прирізано до розкопу 2006 р. із заходу та півдня. Культурний Л.Л. Залізняк, Д.О. Вєтров НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГРАВЕТСЬКОЇ СТОЯНКИ ТРОЯНОВЕ 4 НА КІРОВОГРАДЩИНІ У 2007 р. 54 шар досліджувався, як і попереднього року, в метровій сітці координат горизонтами потуж- ністю 10 см, які розбиралися ножами та лопа- тами. Шар пересіювали, а потім промивали че- рез сито з отворами 3 × 3 мм. У розкопі знахід- ки траплялися з поверхні до глибини 0,9 м. Але найбільша їх концентрація пов’язана з глиби- нами 0,3—0,7 м. У межах розкопу на глибині по- над 1 м культурні рештки відсутні. На поверхні та в гумусі більшість кременів мали молочно- білу патину та ушкодження плугом унаслідок тривалого перебування в орному шарі. Пати- нізація артефактів із суглинків нерівномірна. Вапнякова кірка вкривала більшість кременів із суглинків, особливо їхній нижній бік. Горизонтальне залягання кременів у куль- турному шарі, їхні гострі краї, що не мають ушкоджень через переміщення матеріалу при- родними чинниками, свідчать про непоруше- ність шару. Очевидно, культурний шар стоянки нижче від переораного гумусу не перевідкла- дався. Матеріали в усій його товщі типологіч- но і морфологічно однорідні, тобто гомогенні. Про це свідчать знахідки фрагментів артефак- тів, які залягали на різній глибині, але вияви- лися уламками одного виробу. Значна товщина Рис. 1. Троянове 4, 2007 р. Нуклеуси (1—10), двобічно оброблене знаряддя — «рубило по кістці» (11) 55 єдиного культурного шару (приблизно 0,3—0,7 м від поверхні), можливо, пояснюється швидким темпом накопичення лесів, а надто що ділянка мису зі стоянкою має незначний ухил у бік бал- ки. Не можна виключати можливості перемі- щення по вертикалі незначної частини дрібних кременів землерийними тваринами. Більшість матеріалів 2006 р. походить з вели- кого скупчення різноманітних сколів та нуклеу- сів у південно-західному куті розкопу. Це скуп- чення крем’яного бою з окремими знаряддями продовжувалося в стінку розкопу у південно- західному напрямку. Саме у цей бік прирізано розкоп 2007 р., який однак не вичерпав об’єкт, оскільки скупчення продовжилося далі на пів- денний-захід та особливо на південь. У цей бік планується прирізатися в наступному 2008 р. Цей своєрідний точок з первинної обробки кре- меню містив також завершені знаряддя — різці, скребла на великих первинних відщепах, плас- тини з ретушшю. Поєднання інтенсивної пер- винної обробки кременю з виразними серія- ми завершених знарядь дає підстави віднести пам’ятку до стоянок-майстерень. Крем’яним виробам властиві великі розмі- ри. Багато відщепів сягали розмірів долоні за- втовшки 2—3 см і більше. Знайдено численні уламки великих пластин, ширина яких нерідко перевищує 4 см і часом сягає 5—6 см. Все це, ра- зом з великими, масивними, не до кінця спра- Рис. 2. Троянове 4, 2007 р. Крем’яні знаряддя: мікровкладні (1—5), різці (6—21), скребачки (22—25), пластини з ретушшю (26—33) 56 цьованими нуклеусами, свідчить про багату си- ровинну базу мешканців пам’ятки. Сировиною для виготовлення знарядь слугу- вали досить великі жовна якісного темно-сірого кременю з первинних родовищ. З огляду на не- економне використання сировини, родовище могло бути розташоване неподалік від пам’ятки. Крем’яна сировина з околиць с. Коробчино, що всього за 5 км на південний захід від стоян- ки, здебільшого відрізняється кольором і гіршою якістю порівняно з кременем стоянки Трояно- ве 4, що дало підстави для припущень про похо- дження кременю з Троянового з якогось невідо- мого родовища. Однак 2007 р. великі жовна дуже схожого на троянівський кременю знайдено в одному з ярів с. Коробчине, де могло бути дже- рело сировини для мешканців стоянки. Два роки розкопок не виявили в культур- ному шарі пам’ятки справжніх фауністич- них решток, хоча нечисленні дрібні фраг- менти кісток, знайдені в процесі промивання культурного шару, дають надію на отриман- ня фауністичних решток у майбутньому. На- явність виразних різців для обробки кістки та рогу свідчить, що фауністичні рештки на сто- янці були, але, очевидно, погано збереглися Нуклеуси одноплощинні ортогнатні великі 6 ортогнатні малі 6 зі скошеною площиною 2 двоплощинні ортогнатні великі 3 ортогнатні малі 4 зі скошеною площиною 3 Нуклеподібні уламки 2 Авіважі 9 Відбійники крем’яні 3 Пластини та їх уламки 523 Відщепи та фрагменти кременю 4043 Аморфні відщепи та уламки з ретушшю 80 Знаряддя ретушовані Уламки пластинок з притупленим краєм 3 Вістря зі скошеним кінцем 2 Різці кутові на зламаній пластині 8 з бічною ретушшю 9 з серединною ретушшю 3 Скребачки кінцеві на кінці тронкованих пластин атипові 2 з носиком високі оріньякського типу 1 атипові на пластинах 2 Біфаси 1 Скребла на великих первинних відщепах 77 Пластини з ретушшю 128 У с ь о г о 4888 З них завершених знарядь з ретушшю 236 Таблиця. Крем’яні вироби стоянки Троянове 4, 2007 р. КількістьВироби через несприятливий хімічний склад відкладів, у яких вони залягали. Цей висновок підтвер- джують дані трасології — частина знарядь сто- янки має сліди роботи з кісткою чи рогом. Колекція кременю з розкопу 2007 р. стоян- ки Троянове 4, що зберігається в ІА НАНУ, на- раховує 4888 артефактів. Первинна обробка кременю, зважаючи на великі відбивні горбки первинних відщепів та відбійників на шмат- ках кременю із зірчастою забитістю, відбува- лася із застосуванням жорсткого крем’яного відбійника. Знайдено великі одно- та двопло- щинні нуклеуси з ортогнатними чи ледь ско- шеними площинами (рис. 1). Серед двопло- щинних є однобічні (рис. 1, 2—4, 10) і двобіч- ні S-подібного профілю (рис. 1, 1). Знайдено дуже велике сплощене одноплощинне ядрище завбільшки 20 × 22 см з негативами пластин до 6 см завширшки (рис. 1, 10). Великі нуклеуси мають сліди зняття великих досконалих плас- тин. Їхні площини ретельно підправлені попе- речними сколами, представленими в колекції кількома виразними авіважами. Особливістю є неглибокі негативи відбив- них горбків сколів, перш за все пластин. Зня- ті з великих призматичних нуклеусів пластини демонструють плаский і широкий відбивний горбок з навислим над ним краєм ударної пло- щини, так званою «губкою». Саме такі особли- вості властиві техніці сколювання досконалих пластин за допомогою м’якого (рогового?) від- бійника, яка є характерною ознакою обробки кременю багатьох граветських пам’яток при- льодовикової Європи. Застосування м’якого рогового відбійника пояснює повну відсутність звичних для більшості палеолітичних пам’яток відбійників з таких кристалічних порід як гра- ніт чи гнейс. Поряд з великими ядрищами з ортогнатни- ми чи ледь скошеними площинами трапля- ються значно менші (рис. 1, 5—7). Є одно- та двоплощинні нуклеуси зі скошеними площи- нами (рис. 1, 8, 9). Як зазначалося, колекції властиві значні розміри пластинчастих заготовок знарядь. Пе- реважна більшість виробів з ретушшю зробле- на на великих і дуже великих пластинах. 90 % з них мають ширину від 2 до 4 см і навіть біль- шу (рис. 2). Виробів зі слідами ретуші досить багато — 316 екз., що становить понад 6 % усіх знахі- док. Однак переважна більшість з них мор- фологічно невиразні. Це 80 аморфних відще- пів та уламків кременю з ретушшю, 77 скребел на первинних відщепах переважно неправиль- ної форми, більш ніж 100 пластин зі спорадич- 57 товках різців. Часто на краю пластини є одна чи дві ретушовані виїмки, які свідчать про ви- користання її як скобеля по кістці, рогу чи де- реву. Знайдено пластину з круто ретушованою виїмкою на кінці (рис. 2, 31). Відзначимо досить несподівану знахідку біфа- су завбільшки 10 × 5,5 см і завтовшки 3 см (рис. 1, 11). Висловлено думку, що знахідка являє собою заготовку нуклеуса зі спеціально підготовленим поперечними сколами ребром для зняття пер- винної реберчастої пластини. Однак цьому при- пущенню суперечать значні розміри нуклеу- сів стоянки. Величина найменших залишкових ядрищ (рис. 1) дорівнює, а часом і перевищує, розміри згаданого біфасу. Г.В. Сапожникова піс- ля трасологічного обстеження артефакту визна- чила його функцію як «рубило по кістці», яким розрубували або трощили кістку. Вироби для оснащення метальної зброї пред- ставлені в комплексі з розкопу 2007 р. чотир- ма уламками пластинок з притупленим краєм (рис. 2, 1—4). Вони притуплювалися крутою, як правило, зустрічною ретушшю, яка дале- ко заходила в тіло заготовки. В колекції є дві пластинки зі скошеним крутою ретушшю кін- цем, одна з яких (рис. 2, 5), можливо, демон- струє початковий етап виготовлення гравет- ського вістря. Ці особливості виготовлення мікровкладнів з притупленим краєм разом з іншими характе- ристиками крем’яного комплексу Троянового 4 (техніка м’якого відбійника, набір різців) влас- тиві носіям граветських культурних традицій се- реднього етапу верхнього палеоліту Європи. Це дає підстави вбачати паралелі крем’яному комп- лексу Троянове 4 в матеріалах пам’яток гравет- ської традиції Центральної та Західної Європи, а також Подністров’я (Молодове V, 10—7 шари, нижні верхньопалеолітичні шари Молодове І, Кормань ІV, Косоуци, Оселівка ІІ, Вороновиця, Бабин І, Галич, Межигірці І тощо). Однак най- ближчі аналогії граветським матеріалам Трояно- вого 4 маємо серед знахідок нижніх шарів 8 та 7 стоянки Володимирівка за 70 км на захід від Тро- янового на р. Синюха. Враховуючи нечисленність граветських па- м’яток у Центральній Україні, стоянка Трояно- ве 4 є перспективною пам’яткою, що потребує подальших досліджень. Зокрема варто приріза- тися в південному напрямку від розкопу 2006— 2007 рр. та закласти новий розкоп на місці шур- фу скупчення Троянове 4В, відкритого у 2007 р. ною ретушшю та псевдоретушшю, що виникла внаслідок їх використання у трудових опера- ціях. Лише десяту частину виробів з ретушшю (31 екз. або близько 0,6 % знахідок) можна від- нести до морфологічно завершених ретушова- них знарядь. Отже структуру комплексу виро- бів з ретушшю визначають п’ять головних ка- тегорій знарядь: різці, скребачки, пластини з ретушшю, пластинки та вістря з притупленим краєм та скребла на відщепах. Найбільш виразною категорією комплек- су є різці (рис. 2, 6—21). Більшість виготовлено на великих досить масивних пластинах. Часом пластини мають грубу ступінчасту ретуш чи ре- тушовані скобелеподібні виїмки по довгих кра- ях (рис. 2, 11, 19). Значна частина знарядь ді- йшла до нас в уламках. Однак вцілілі екземпля- ри (рис. 2, 19—21) дають уявлення про справжні розміри більшості цих інструментів. Шість різ- ців на куті зламаної пластини (рис. 2, 6—8, 10, 16), сім — бічних ретушних (рис. 2, 9, 12—14, 17—19, 20), три — серединні (рис. 2, 11, 21). Частина різців подвійні (рис. 2, 9, 20, 21). Осо- бливої уваги заслуговує різець на куті уламка ве- ликої пластини, базальний кінець якої потон- шений двобічним підтесуванням (рис. 2, 10), властивим ножам костенківського типу. На тлі яскравої серії різців скребачки вигля- дають невиразно. Привертає увагу висока скре- бачка з носиком оріньякоїдного типу на відще- пі (рис. 2, 23). Знайдено дві атипові скребач- ки на пластині та відщепі (рис. 2, 22, 24). Деякі пластини з ретушшю мають скребкоподібні за- округлення на кінцях (рис. 2, 25, 31, 32). Невиразні скребачки пам’ятки компенсу- ються численною серією (77 екз.) грубих скре- бел на великих первинних відщепах. У біль- шості випадків ретуш груба, несистематична. Часом це псевдоретуш, що утворилася по краю масивних первинних відщепів унаслідок їх ви- користання в якості скребел. Уламки великих пластин з ретушшю — най- численніша категорія ретушованих виробів — 128 екз. Але зазначимо, що по-справжньому ретушованих знарядь небагато. Добре рету- шований один чи два довгі краї мають лише з десяток пластин (рис. 2, 26—33). Переважна більшість виробів має нерегулярну, часто спо- радичну ретуш або псевдоретуш, що виникає на краях пластин унаслідок їх використання у різноманітних трудових операціях. Подібна нерегулярна ретуш є і на пластинчастих заго-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29100
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0086
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:25:32Z
publishDate 2009
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Залізняк, Л.Л.
Вєтров, Д.О.
2011-12-01T19:27:25Z
2011-12-01T19:27:25Z
2009
Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р. / Л.Л. Залізняк, Д.О. Вєтров // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 53-57. — укр.
XXXX-0086
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29100
The article is devoted to the publication of materials from a new research in 2007 at the first in the Central Ukraine Gravettian settlement Troyanove 4.
uk
Інститут археології НАН України
Археологічні дослідження в Україні
Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
Article
published earlier
spellingShingle Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
Залізняк, Л.Л.
Вєтров, Д.О.
title Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
title_full Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
title_fullStr Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
title_full_unstemmed Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
title_short Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 на Кіровоградщині у 2007 р.
title_sort нові дослідження граветської стоянки троянове 4 на кіровоградщині у 2007 р.
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29100
work_keys_str_mv AT zalíznâkll novídoslídžennâgravetsʹkoístoânkitroânove4nakírovogradŝiníu2007r
AT vêtrovdo novídoslídžennâgravetsʹkoístoânkitroânove4nakírovogradŝiníu2007r