Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.

The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of ancient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations allow the authors to state that a long-term se...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологічні дослідження в Україні
Date:2009
Main Authors: Златогорський, О.Є., Баюк, В.Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2009
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29103
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. / О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 64-66. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859606697991995392
author Златогорський, О.Є.
Баюк, В.Г.
author_facet Златогорський, О.Є.
Баюк, В.Г.
citation_txt Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. / О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 64-66. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологічні дослідження в Україні
description The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of ancient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations allow the authors to state that a long-term settlement existed in Ancient Rus period in the basin of the Sapalaivka River.
first_indexed 2025-11-28T04:27:32Z
format Article
fulltext 64 The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of an- cient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations al- low the authors to state that a long-term settlement existed in Ancient Rus period in the basin of the Sapalaivka River. Розкопки проведено Волинською філією ДП НДЦ ОАСУ ІА НАНУ в червні 2007 р. в м. Луцьк по вул. Івана Франка, 44, на терито рії колиш- нього консервного заводу (у 1930-х рр. — тери- торія пивзаводу Вацлава Земана), у кварталі нової житлової забудови (рис. 1). Досліджувана ділянка розміщена в історич- ному районі Яровиця, який займав правий бе- рег однойменної правої притоки р. Стир. На- селенню Яровиці та її поселень-супутників, розташованих у межиріччі р. Яровиця (Сапа- лаївки) та р. Стир, на думку С.В. Терського, належали курганні могильники Вульки та Ви- шкова. Археологічні матеріали з випадкових розкопок у 1930-х рр. дали типовий для ХІ— ХІІ ст. речовий матеріал. Головним і очевидно єдиним храмом с. Яровиця, на думку Б.Т. Сай- чука, була церква Cв. Вознесіння (1621—1657), що стояла на пагорбі посеред давнього кладо- вища, знесеного радянською владою у 1990 р. Давньоруське поселення, що прилягає до за- плави правого берега р. Сапалаївка (прито- ка р. Стир), вперше дослідив 1971 р. Г.В. Охрі- менко. У котловані при спорудженні Будинку маляти він виявив рештки давньоруської зем- лянки з піччю, розвалами кількох горщиків, глиняного тигля з масивною ручкою та отво- ром біля нього, шматочки олова, остеологіч- ний матеріал. На думку С.В. Терського, тут на межі Х—ХІ ст. була майстерня ювеліра. Ма- теріали того ж часу знайдено в котловані і за межами житла. Перші археологічні розвідки на території ді- лянки проводив польський археолог, директор Луцького музею Ян Фітцке. У невеликій га- зетній публікації, маловідомій в історіографії, дослідник інформував, що, завдяки зацікав- леності історією власника пивзаводу Вацлава Земана, на його ділянці було проведено роз- відку і виявлено матеріали неолітичного періо- ду та доби бронзи. Під час визволення Луцька у лютому 1944 р. на території, де були заплано- ві розкопки, відбувалися тривалі бої і загиблі були поховані у межах броварні. Ділянка розташована на правому корінному березі р. Сапалаївка, що домінує над заплав- ною низинною територією. Для дослідження було обрано єдину вільну від забудови вироб- ничими приміщеннями колишнього консерв- ного заводу ділянку завбільшки 96 м2, на якій закладено розкоп 8 × 12 м. Буквена нумерація його йде зліва направо від А до Г, цифрова — від 1 до 6. Рівень дна розкопу доведено до ма- терика на глибині 0,9 м від рівня сучасної по- верхні. Стратиграфія розкопу мала такий ви- гляд: до 0,25 м — шар асфальтного покриття та щебенева подушка; 0,25—0,35 м — сугли- нок з вкрапленнями будівельного та побуто- вого сміття і знахідками пізньосередньовічно- го часу; 0,35—0,55 м — шар асфальтного по- криття; 0,55—0,7 м — прошарок виробничого шлаку; 0,7—0,85 м — світлий суглинок, у яко- му трапляються фрагменти кераміки часу Ки- ївської Русі та поодинокі знахідки ліпної ке- раміки; 0,85 м — передматериковий шар ґрун- ту, що нижче переходив у світлий материковий суглинок. Культурний шар простежувався з глибини 0,25 м у вигляді ґрунту із вкрапленнями дріб- них шматків глиняної обмазки, фрагментів гончарної та окремих уламків ліпної керамі- ки й остеологічного матеріалу, а також їх окре- мих скупчень, що зауважено зокрема у квадра- О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк РЯТІВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У м. ЛУЦЬКУ НА ЯРОВИЦІ У 2008 р. 65 тах Б, В-2, 4 та Б-6 на глибині 0,9—0,95 м від сучасного рівня. Встановлено, що у південно- східній та західній частинах розкопу культур- ний шар до рівня материка було знищено шла- ковими ямами котельні колишнього консерв- ного заводу, а на решті площі розкопу його було суттєво пошкоджено. У північно-західній частині, у квадратах А-4, 5, 6 на рівні матери- ка простежено перекоп-траншею завбільшки 0,2 × 8,0 м, засипану світлою материковою гли- ною. У північній частині розкопу при зачистці на глибині 0,9 м зафіксовано пляму, насичену давньоруською керамікою, яка при подальшо- му дослідженні виявилась спорудою зі стовпо- вою конструкцією. Споруду 1 відкрито під шаром шлаку в ква- дратах Б, В, Г-4, 5 на глибині 0,9 м від рівня сучасної поверхні. Вона має підпрямокутну в плані форму з розмірами 1,8 × 1,1 м і висо- тою прямовисних земляних стін 0,2—0,25 м від рівня долівки, орієнтована кутами за сторона- ми світу. Стіни та частково долівка у південній та південно-східній частинах знищені шлако- вою ямою. Долівка рівна, підмазана глиною і добре утрамбована. У зруйнованій південно- східній частині простежено фрагменти печи- ни та округлу в плані стовпову яму з діаметром 0,22 м і глибиною 0,16 м, насичену попелом та вугіллям. Заповнення споруди складав гумусований суглинок, в якому виявлено фрагменти гон- чарної кераміки. За формою вінець і техноло- гічними ознаками автори відносять їх до двох типів. До першого належать фрагменти гор- щиків загальноруського типу, в яких вінця за- вершуються валиками. Шийка деяких посудин дуже низька і відігнута майже під гострим ку- том. Кераміка переважно білоглиняна, виго- товлена з білої відмуленої глини, однак тра- пляється сіроглиняна та темна. У глиняному тісті є домішка піску. На зламі представлені фрагменти однорідні, часом триколірні. Улам- ки здебільшого орнаментовані врізними гори- зонтальними паралельними лініями, нанесе- ними на плічка горщиків, однак трапляються поєднання хвилястої і паралельної орнамента- ції та неорнаментовані фрагменти. Однотипну з описаною кераміку виявлено при досліджен- нях Луцька та приміських поселень. До другого типу належить верхня частина бі- логлиняної волинської амфори (рис. 2) з верти- кальним гофрованим зовні вінчиком, діаметр 11,5 см. На внутрішньому боці помітні чіткі сліди доліплювання вінця до вже готового тіла амфори. Верхня частина тулуба орнаментова- на врізним хвилястим орнаментом. Фрагмент на зламі вінця триколірний, нижче (стінки) — білий, що вказує на неоднаковий випал окре- мих частин амфори. У тісті є домішки дрібних вапнякових конкрецій. Кераміку такого типу виявляли С.В. Терський під час дослідження уроч. Пристань та валу дитинця давньорусько- го Лучеська і С.Д. Панишко у Любомлі. Вихо- дячи з технологічних особливостей більшості знайдених у споруді вінець та складу глиняно- го тіста, кераміка належить до давньоруського періоду і датується за аналогами XІІІ ст. Господарську яму 1 було виявлено як тем- ну пляму від насиченого ліпною керамікою за- повнення на глибині 0,9 м від рівня денної по- верхні приблизно за 1,15 м на північний схід від споруди 1 у квадратах Г-3, 4. Яма підпрямокут- на в плані, з розмірами 1,3 × 1,0 м і глибиною від рівня виявлення 0,6 м. Стінки прямовисні, дно рівне, утрамбоване. Заповнення ями складав темно-сірий суглинок з уламками ліпної кера- міки. Ці фрагменти належать характерним для Рис. 2. Фрагмент білоглиняної волинської амфори із заповнення споруди 1 Рис. 1. Яровиця. Ситуаційний план розташування роз- копу та кварталу забудови 66 комарівської культури товстостінним кухонним горщикам тюльпаноподібної форми цегляс- того, рідше темно-цеглястого кольорів. Орна- ментація відсутня, поверхня окремих фрагмен- тів підлощена. На зламі вони мають однорід- ний цеглясто-темий колір, поверхневий шар яскравіший. У глиняному тісті є домішки пе- репаленого та потовченого кременю. Вінчики однотипні, досить високі та слабко відігнуті. У заповненні ями виявлено також бронзову при- красу — скроневе кільце, виготовлене з тонкого дроту, з розклепаними кінцями. Відтак, госпо- дарська яма належить до комарівської культури тшинецько-комарівської культурно-історичної спільноти і датується за аналогією з керамікою з Майдану Липненського XVI—XI ст. до н. е. Крім того, в культурному шарі поза об’єкта- ми виявлено певну кількість інших знахідок. Гончарний посуд періоду Київської Русі пред- ставлений однотипними з описаними фраг- ментами посуду, а також іншими знахідками. Горщики середньовічного періоду репрезен- товано фрагментами так званої «задимленої кераміки». Це якісний тонкостінний посуд сі- рого кольору, іноді з внутрішнього боку вкри- тий поливою та орнаментований паралельни- ми врізними лініями. На зламі така кераміка однорідна. Профілі верхніх частин посуду од- нотипні. Вінця досить високі, слабко відігнуті або вертикальні. Окрім фрагментів горщиків, виявлено уламок ручки від сковорідки. Схожу до цієї кераміку досліджено під час розкопок господарської споруди у м. Луцьк по пр. Волі, 4а у 2007 р. Також у культурному шарі в незначній кіль- кості траплялися фрагменти ліпної кераміки комарівської культури, подібні до описаних. Відмінна від цієї ліпна кераміка представлена фрагментом стінки горщика цеглястого кольо- ру. На зламі фрагмент однорідний, у тісті є до- мішка грубого кварцового піску. Металеві вироби з культурного шару пред- ставлені добре вцілілими підковою до взуття та ключем, вироби зі скла — скельцем оваль- ної форми (від окулярів чи пенсне?) та дном і частиною стінки карафки. Також виявлено фрагмент помірно спрацьованого точильного бруска прямокутної форми із каменю (розміри 5,0 × 2,0 × 1,5 см) та крем’яний нуклеус з озна- ками багаторазового сколювання пластин. Розкопки 2008 року дали новий матеріал і для дослідження давнього приміського району Яровиця, і для розуміння поселенської струк- тури Лучеська Великого у період, синхронний із виявленими об’єктами. Дослідження шару періоду Київської Русі з 1930-х рр. до остан- ніх археологічних розкопок дають можливість констатувати, що в уроч. Яровиця над бере- гом р. Сапалаївки в цей період існувало трива- ле поселення.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29103
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0086
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T04:27:32Z
publishDate 2009
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Златогорський, О.Є.
Баюк, В.Г.
2011-12-01T19:35:16Z
2011-12-01T19:35:16Z
2009
Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. / О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 64-66. — укр.
XXXX-0086
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29103
The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of ancient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations allow the authors to state that a long-term settlement existed in Ancient Rus period in the basin of the Sapalaivka River.
uk
Інститут археології НАН України
Археологічні дослідження в Україні
Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
Article
published earlier
spellingShingle Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
Златогорський, О.Є.
Баюк, В.Г.
title Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
title_full Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
title_fullStr Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
title_full_unstemmed Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
title_short Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
title_sort рятівні дослідження у м. луцьку на яровиці у 2008 р.
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29103
work_keys_str_mv AT zlatogorsʹkiioê râtívnídoslídžennâumlucʹkunaârovicíu2008r
AT baûkvg râtívnídoslídžennâumlucʹkunaârovicíu2008r