Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р.
The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of ancient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations allow the authors to state that a long-term se...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29103 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. / О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 64-66. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859606697991995392 |
|---|---|
| author | Златогорський, О.Є. Баюк, В.Г. |
| author_facet | Златогорський, О.Є. Баюк, В.Г. |
| citation_txt | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. / О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 64-66. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of ancient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations allow the authors to state that a long-term settlement existed in Ancient Rus period in the basin of the Sapalaivka River.
|
| first_indexed | 2025-11-28T04:27:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
64
The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of an-
cient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and
of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of
Komarivska culture is of a special interest. The excavations al-
low the authors to state that a long-term settlement existed in
Ancient Rus period in the basin of the Sapalaivka River.
Розкопки проведено Волинською філією ДП
НДЦ ОАСУ ІА НАНУ в червні 2007 р. в м. Луцьк
по вул. Івана Франка, 44, на терито рії колиш-
нього консервного заводу (у 1930-х рр. — тери-
торія пивзаводу Вацлава Земана), у кварталі
нової житлової забудови (рис. 1).
Досліджувана ділянка розміщена в історич-
ному районі Яровиця, який займав правий бе-
рег однойменної правої притоки р. Стир. На-
селенню Яровиці та її поселень-супутників,
розташованих у межиріччі р. Яровиця (Сапа-
лаївки) та р. Стир, на думку С.В. Терського,
належали курганні могильники Вульки та Ви-
шкова. Археологічні матеріали з випадкових
розкопок у 1930-х рр. дали типовий для ХІ—
ХІІ ст. речовий матеріал. Головним і очевидно
єдиним храмом с. Яровиця, на думку Б.Т. Сай-
чука, була церква Cв. Вознесіння (1621—1657),
що стояла на пагорбі посеред давнього кладо-
вища, знесеного радянською владою у 1990 р.
Давньоруське поселення, що прилягає до за-
плави правого берега р. Сапалаївка (прито-
ка р. Стир), вперше дослідив 1971 р. Г.В. Охрі-
менко. У котловані при спорудженні Будинку
маляти він виявив рештки давньоруської зем-
лянки з піччю, розвалами кількох горщиків,
глиняного тигля з масивною ручкою та отво-
ром біля нього, шматочки олова, остеологіч-
ний матеріал. На думку С.В. Терського, тут на
межі Х—ХІ ст. була майстерня ювеліра. Ма-
теріали того ж часу знайдено в котловані і за
межами житла.
Перші археологічні розвідки на території ді-
лянки проводив польський археолог, директор
Луцького музею Ян Фітцке. У невеликій га-
зетній публікації, маловідомій в історіографії,
дослідник інформував, що, завдяки зацікав-
леності історією власника пивзаводу Вацлава
Земана, на його ділянці було проведено роз-
відку і виявлено матеріали неолітичного періо-
ду та доби бронзи. Під час визволення Луцька
у лютому 1944 р. на території, де були заплано-
ві розкопки, відбувалися тривалі бої і загиблі
були поховані у межах броварні.
Ділянка розташована на правому корінному
березі р. Сапалаївка, що домінує над заплав-
ною низинною територією. Для дослідження
було обрано єдину вільну від забудови вироб-
ничими приміщеннями колишнього консерв-
ного заводу ділянку завбільшки 96 м2, на якій
закладено розкоп 8 × 12 м. Буквена нумерація
його йде зліва направо від А до Г, цифрова —
від 1 до 6. Рівень дна розкопу доведено до ма-
терика на глибині 0,9 м від рівня сучасної по-
верхні. Стратиграфія розкопу мала такий ви-
гляд: до 0,25 м — шар асфальтного покриття
та щебенева подушка; 0,25—0,35 м — сугли-
нок з вкрапленнями будівельного та побуто-
вого сміття і знахідками пізньосередньовічно-
го часу; 0,35—0,55 м — шар асфальтного по-
криття; 0,55—0,7 м — прошарок виробничого
шлаку; 0,7—0,85 м — світлий суглинок, у яко-
му трапляються фрагменти кераміки часу Ки-
ївської Русі та поодинокі знахідки ліпної ке-
раміки; 0,85 м — передматериковий шар ґрун-
ту, що нижче переходив у світлий материковий
суглинок.
Культурний шар простежувався з глибини
0,25 м у вигляді ґрунту із вкрапленнями дріб-
них шматків глиняної обмазки, фрагментів
гончарної та окремих уламків ліпної керамі-
ки й остеологічного матеріалу, а також їх окре-
мих скупчень, що зауважено зокрема у квадра-
О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк
РЯТІВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У м. ЛУЦЬКУ
НА ЯРОВИЦІ У 2008 р.
65
тах Б, В-2, 4 та Б-6 на глибині 0,9—0,95 м від
сучасного рівня. Встановлено, що у південно-
східній та західній частинах розкопу культур-
ний шар до рівня материка було знищено шла-
ковими ямами котельні колишнього консерв-
ного заводу, а на решті площі розкопу його
було суттєво пошкоджено. У північно-західній
частині, у квадратах А-4, 5, 6 на рівні матери-
ка простежено перекоп-траншею завбільшки
0,2 × 8,0 м, засипану світлою материковою гли-
ною. У північній частині розкопу при зачистці
на глибині 0,9 м зафіксовано пляму, насичену
давньоруською керамікою, яка при подальшо-
му дослідженні виявилась спорудою зі стовпо-
вою конструкцією.
Споруду 1 відкрито під шаром шлаку в ква-
дратах Б, В, Г-4, 5 на глибині 0,9 м від рівня
сучасної поверхні. Вона має підпрямокутну
в плані форму з розмірами 1,8 × 1,1 м і висо-
тою прямовисних земляних стін 0,2—0,25 м від
рівня долівки, орієнтована кутами за сторона-
ми світу. Стіни та частково долівка у південній
та південно-східній частинах знищені шлако-
вою ямою. Долівка рівна, підмазана глиною і
добре утрамбована. У зруйнованій південно-
східній частині простежено фрагменти печи-
ни та округлу в плані стовпову яму з діаметром
0,22 м і глибиною 0,16 м, насичену попелом та
вугіллям.
Заповнення споруди складав гумусований
суглинок, в якому виявлено фрагменти гон-
чарної кераміки. За формою вінець і техноло-
гічними ознаками автори відносять їх до двох
типів. До першого належать фрагменти гор-
щиків загальноруського типу, в яких вінця за-
вершуються валиками. Шийка деяких посудин
дуже низька і відігнута майже під гострим ку-
том. Кераміка переважно білоглиняна, виго-
товлена з білої відмуленої глини, однак тра-
пляється сіроглиняна та темна. У глиняному
тісті є домішка піску. На зламі представлені
фрагменти однорідні, часом триколірні. Улам-
ки здебільшого орнаментовані врізними гори-
зонтальними паралельними лініями, нанесе-
ними на плічка горщиків, однак трапляються
поєднання хвилястої і паралельної орнамента-
ції та неорнаментовані фрагменти. Однотипну
з описаною кераміку виявлено при досліджен-
нях Луцька та приміських поселень.
До другого типу належить верхня частина бі-
логлиняної волинської амфори (рис. 2) з верти-
кальним гофрованим зовні вінчиком, діаметр
11,5 см. На внутрішньому боці помітні чіткі
сліди доліплювання вінця до вже готового тіла
амфори. Верхня частина тулуба орнаментова-
на врізним хвилястим орнаментом. Фрагмент
на зламі вінця триколірний, нижче (стінки) —
білий, що вказує на неоднаковий випал окре-
мих частин амфори. У тісті є домішки дрібних
вапнякових конкрецій. Кераміку такого типу
виявляли С.В. Терський під час дослідження
уроч. Пристань та валу дитинця давньорусько-
го Лучеська і С.Д. Панишко у Любомлі. Вихо-
дячи з технологічних особливостей більшості
знайдених у споруді вінець та складу глиняно-
го тіста, кераміка належить до давньоруського
періоду і датується за аналогами XІІІ ст.
Господарську яму 1 було виявлено як тем-
ну пляму від насиченого ліпною керамікою за-
повнення на глибині 0,9 м від рівня денної по-
верхні приблизно за 1,15 м на північний схід від
споруди 1 у квадратах Г-3, 4. Яма підпрямокут-
на в плані, з розмірами 1,3 × 1,0 м і глибиною від
рівня виявлення 0,6 м. Стінки прямовисні, дно
рівне, утрамбоване. Заповнення ями складав
темно-сірий суглинок з уламками ліпної кера-
міки. Ці фрагменти належать характерним для
Рис. 2. Фрагмент білоглиняної волинської амфори із
заповнення споруди 1
Рис. 1. Яровиця. Ситуаційний план розташування роз-
копу та кварталу забудови
66
комарівської культури товстостінним кухонним
горщикам тюльпаноподібної форми цегляс-
того, рідше темно-цеглястого кольорів. Орна-
ментація відсутня, поверхня окремих фрагмен-
тів підлощена. На зламі вони мають однорід-
ний цеглясто-темий колір, поверхневий шар
яскравіший. У глиняному тісті є домішки пе-
репаленого та потовченого кременю. Вінчики
однотипні, досить високі та слабко відігнуті. У
заповненні ями виявлено також бронзову при-
красу — скроневе кільце, виготовлене з тонкого
дроту, з розклепаними кінцями. Відтак, госпо-
дарська яма належить до комарівської культури
тшинецько-комарівської культурно-історичної
спільноти і датується за аналогією з керамікою з
Майдану Липненського XVI—XI ст. до н. е.
Крім того, в культурному шарі поза об’єкта-
ми виявлено певну кількість інших знахідок.
Гончарний посуд періоду Київської Русі пред-
ставлений однотипними з описаними фраг-
ментами посуду, а також іншими знахідками.
Горщики середньовічного періоду репрезен-
товано фрагментами так званої «задимленої
кераміки». Це якісний тонкостінний посуд сі-
рого кольору, іноді з внутрішнього боку вкри-
тий поливою та орнаментований паралельни-
ми врізними лініями. На зламі така кераміка
однорідна. Профілі верхніх частин посуду од-
нотипні. Вінця досить високі, слабко відігнуті
або вертикальні. Окрім фрагментів горщиків,
виявлено уламок ручки від сковорідки. Схожу
до цієї кераміку досліджено під час розкопок
господарської споруди у м. Луцьк по пр. Волі,
4а у 2007 р.
Також у культурному шарі в незначній кіль-
кості траплялися фрагменти ліпної кераміки
комарівської культури, подібні до описаних.
Відмінна від цієї ліпна кераміка представлена
фрагментом стінки горщика цеглястого кольо-
ру. На зламі фрагмент однорідний, у тісті є до-
мішка грубого кварцового піску.
Металеві вироби з культурного шару пред-
ставлені добре вцілілими підковою до взуття
та ключем, вироби зі скла — скельцем оваль-
ної форми (від окулярів чи пенсне?) та дном
і частиною стінки карафки. Також виявлено
фрагмент помірно спрацьованого точильного
бруска прямокутної форми із каменю (розміри
5,0 × 2,0 × 1,5 см) та крем’яний нуклеус з озна-
ками багаторазового сколювання пластин.
Розкопки 2008 року дали новий матеріал і
для дослідження давнього приміського району
Яровиця, і для розуміння поселенської струк-
тури Лучеська Великого у період, синхронний
із виявленими об’єктами. Дослідження шару
періоду Київської Русі з 1930-х рр. до остан-
ніх археологічних розкопок дають можливість
констатувати, що в уроч. Яровиця над бере-
гом р. Сапалаївки в цей період існувало трива-
ле поселення.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29103 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T04:27:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Златогорський, О.Є. Баюк, В.Г. 2011-12-01T19:35:16Z 2011-12-01T19:35:16Z 2009 Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. / О.Є. Златогорський, В.Г. Баюк // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 64-66. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29103 The results of the research at Yarovytsya, the outskirts of ancient Lutsk, discovered the materials of Komarivska culture and of Ancient Rus period (13th c.). A find of a bronze temple ring of Komarivska culture is of a special interest. The excavations allow the authors to state that a long-term settlement existed in Ancient Rus period in the basin of the Sapalaivka River. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. Златогорський, О.Є. Баюк, В.Г. |
| title | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. |
| title_full | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. |
| title_fullStr | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. |
| title_full_unstemmed | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. |
| title_short | Рятівні дослідження у м. Луцьку на Яровиці у 2008 р. |
| title_sort | рятівні дослідження у м. луцьку на яровиці у 2008 р. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29103 |
| work_keys_str_mv | AT zlatogorsʹkiioê râtívnídoslídžennâumlucʹkunaârovicíu2008r AT baûkvg râtívnídoslídžennâumlucʹkunaârovicíu2008r |