Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській

Archaeological research in Lutsk at the Hnidavska Street resulted in the discovery of an Early Iron Age hearth of complicated construction and an Ancient Rus period husbandry pit, despite of partially destruction of a monument during the reburial of the victims of the World War II.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологічні дослідження в Україні
Date:2009
Main Authors: Златогорський, О.Є., Панишко, С.Д.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2009
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29156
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській / О.Є. Златогорський, С.Д. Панишко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 70-71. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859824227866116096
author Златогорський, О.Є.
Панишко, С.Д.
author_facet Златогорський, О.Є.
Панишко, С.Д.
citation_txt Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській / О.Є. Златогорський, С.Д. Панишко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 70-71. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологічні дослідження в Україні
description Archaeological research in Lutsk at the Hnidavska Street resulted in the discovery of an Early Iron Age hearth of complicated construction and an Ancient Rus period husbandry pit, despite of partially destruction of a monument during the reburial of the victims of the World War II.
first_indexed 2025-12-07T15:27:50Z
format Article
fulltext 70 Archaeological research in Lutsk at the Hnidavska Street resulted in the discovery of an Early Iron Age hearth of compli- cated construction and an Ancient Rus period husbandry pit, despite of partially destruction of a monument during the re- burial of the victims of the World War II. Досліджувана ділянка розташована в ме жах м. Луцьк на високому лівому березі першої надзаплавної тераси р. Стир на висоті 15 м. На протилежному березі річки, на відстані 1,5 км на північний схід, розміщується замок Любар- та — дитинець давнього Лучеська. У зв’язку з перепохованням радянських вій- ськовополонених, розстріляних у 1941 р., на ділянці було закладено траншею, що мала роз- міри 4 × 8 м і була орієнтована по лінії півден- ний захід — північний схід. При дослідженні до неї було зроблено дві прирізки — у північно- східному напрямку продовжено лінію квадра- тів А—Б на один квадрат, а також у західному куті розкопу невеликою прирізкою досліджено черінь, що виходив за межі первинної траншеї. Загальна площа досліджуваної ділянки стано- вила 42 м2. Оскільки сучасна денна поверхня розкопу дещо понижувалась у північно-схід- ному напрямку, єдиним репером для фіксації глибин залягання об’єктів та знахідок був об- раний рівень сучасної поверхні у південному куті траншеї. Глибина розкопу була доведена до рівня 1,4 м від репера. Виявлено кілька ці- кавих об’єктів та значну кількість різночасових знахідок. Верхні шари (до рівня 0,8 м від репера) на до- слідженій ділянці мали чіткі сліди переплану- вання поверхні у другій половині ХХ ст. На це вказували знахідки цього часу, серед яких і ра- дянські монети. При цьому, вже на глибині 0,2 м у квадраті Б-4 було зафіксовано прямокут- ний складений із цегли на цементному розчи- ні і покритий цементним тиньком квадратний стовп, сторони якого мали довжину 0,55 м. На те, що цей об’єкт не був забутуванням ями, вка- зує наявність тиньку на всій його поверхні. При подальшому вибиранні ґрунту було встановле- но, що висота цього стовпа сягала 0,45 м, тобто він був поставлений на поверхню, що лежала на 0,65 м нижче від репера. На глибині 0,6 м у квадраті Б-1 було зафік- совано добре вцілілу вимостку із великих фраг- ментів битої цегли новітнього часу у вигля- ді доріжки з акуратно сформованими краями. Ширина доріжки становила 0,45 м, довжина її вцілілої частини 1,25 м. Загальний напрям до- ріжки — з південного заходу (де вона продо- вжувалася у стінці траншеї) на північний схід. Вимостка була зроблена у чверть цеглини. До- ріжка викладена фрагментами цегли різних від- тінків цегляного кольору без будь-яких клейм. Положення цегляного стовпа та доріжки, що вела до нього, в одному стратиграфічному гори- зонті вказує на їх одночасне існування, та, мож- ливо, функціональний зв’язок. Не виключено, що тут маємо справу із постаментом та підходом до нього — залишками якогось пам’ятника се- редини ХХ ст. У ході подальшого дослідження траншеї на глибині 1,0 м від репера було зафіксовано два об’єкти: у квадратах А-3, 4 — пляму від запо- внення ями та у квадраті Б-1 черінь, що продо- вжувався у північно-західній стінці траншеї. З метою повної розчистки та дослідження чере- ня до траншеї було зроблено прирізку. Черінь мав форму, близьку до овальної, ви- довжений по лінії схід—захід. Розміри череня 1,4 × 1,0 м. При розбірці череня виявилося, що він мав два шари підмазки, розділені вимост- кою із фрагментів різночасової кераміки. Тут серед давньоруських фрагментів траплялись і знахідки ранньозалізного часу (рис. 1, 1, 2). О.Є. Златогорський, С.Д. Панишко ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛУЦЬКУ НА вул. ГНІДАВСЬКІЙ 71 На рівні фіксації череня (приблизно 1,0 м від репера) у квадраті А-3, 4 зафіксовано нечітку пляму від заповнення ями, яка продовжувала- ся у південно-східній стінці траншеї. Оскільки в межах траншеї перебувала лише частина зафік- сованої ями, а прирізка на цій ділянці була не- можливою через наближеність до стінки тран- шеї недавнього перепоховання, вирішено було заповнення ями не вибирати, а досліджувати її послідовно разом з навколишнім культурним шаром. Така методика дозволила досягти дна ями, яка була опущена в материк на 0,3 м. Яма мала у перетині дзвоноподібну форму, глибина сягала 0,7 м від рівня фіксації. Дослі- джена частина ями (у межах траншеї) мала у плані овальну форму: діаметр її дна становив 2,3 м, а горловини — близько 1,6 м. Датуваль- них знахідок у ямі не виявлено. Культурний шар пам’ятки дуже змішаний. У межах одного штика траплялась різночасова кераміка. Однак в цілому можна виділити дві великі групи масових знахідок: ранньозалізно- го часу та періоду Київської Русі. Керамічний матеріал ранньозалізного часу представлено фрагментами стінок, денець та вінчиків, а в окремих випадках і великими улам- ками, що дозволяють реконструювати великі частини профілів верхніх частин посуду. Най- більш характерними формами посуду є такі. 1. Горщик видовжених пропорцій, тулуб яко- го наближається до біконічної форми зі слабко вираженою шийкою та вертикальним вінчиком (рис. 1, 6). Вінчик вгорі оформлений косими на- січками. Тісто таких фрагментів грубе, містить крупні включення товченого каменю та пусто- ти, що утворилися внаслідок вигорання органіч- них домішок. На зламі вони мають однорідний світло-коричневий колір, як і їхня поверхня. 2. Приземкуватий горщик з найбільшим розширенням тулуба під слабко вираженою шийкою, невеликим, ледь відігнутим вінчи- ком (рис. 1, 7). Тісто таких горщиків має серед- ню якість, у ньому містяться домішки дрібного піску. На зламі фрагменти мають однорідний темний колір, тільки їх поверхня відрізняється світло-коричневим кольором. 3. Горщик біконічної форми з найбільшим розширенням тулуба у верхній частині (рис. 1, 8). Вінчик та шийка слабко виражені. Тіс- то фрагментів має середню якість без види- мих грубих домішок, на зламі однорідно чор- не. Поверхня також чорна, в окремих місцях темно-сіра, лощена. 4. Горщик з округлим тулубом, добре вираже- ною шийкою та відігнутими вінцями, які ззов- нішнього боку мають округлий валик. У верхній частині тулуба під шийкою такі горщики мали наліпи (рис. 1, 9). Тісто середньої якості. По- верхня світло-коричнева або темно-сіра. Окрім описаних реконструйованих профілів, знайдено значну кількість дрібних фрагментів вінець. Цікавою індивідуальною знахідкою є ке- рамічне прясло з діаметром 3,5 см та товщиною 0,8 см (рис. 1, 3). Діаметр внутрішнього отвору становить 1,0 см. Тісто високої якості, без види- мих грубих домішок, добре випалене. Поверхня світло-коричнева трохи залощена. Давньоруська кераміка представлена фраг- ментами стінок, денець та вінець горщиків X—XI ст. Характерною ознакою вінчиків та- ких горщиків є наявність манжета (рис. 1, 4, 5). Тісто та випал високої якості. Результати досліджень ділянки по вул. Гні- давській дозволяють стверджувати факт інтен- сивного заселення цієї території у ранньоза- лізному віці та в період становлення Луцька як феодального міста. Рис. 1. Знахідки з розкопок на вул. Гнідавській: 1—2 — черінь; 3—9 — культурний шар
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29156
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0086
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:27:50Z
publishDate 2009
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Златогорський, О.Є.
Панишко, С.Д.
2011-12-06T18:38:43Z
2011-12-06T18:38:43Z
2009
Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській / О.Є. Златогорський, С.Д. Панишко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 70-71. — укр.
XXXX-0086
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29156
Archaeological research in Lutsk at the Hnidavska Street resulted in the discovery of an Early Iron Age hearth of complicated construction and an Ancient Rus period husbandry pit, despite of partially destruction of a monument during the reburial of the victims of the World War II.
uk
Інститут археології НАН України
Археологічні дослідження в Україні
Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
Article
published earlier
spellingShingle Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
Златогорський, О.Є.
Панишко, С.Д.
title Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
title_full Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
title_fullStr Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
title_full_unstemmed Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
title_short Дослідження у Луцьку на вул. Гнідавській
title_sort дослідження у луцьку на вул. гнідавській
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29156
work_keys_str_mv AT zlatogorsʹkiioê doslídžennâulucʹkunavulgnídavsʹkíi
AT paniškosd doslídžennâulucʹkunavulgnídavsʹkíi