Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу
The paper presents the results of archaeological works on the territory of Old Arsenal in Kyiv in 2008, namely of the research of fortifications of the Old Pechersk Fortress.
Saved in:
| Published in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29161 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу / Г.Ю. Івакін, В.І. Баранов, О.В. Оногда // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 84-87. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859994823935655936 |
|---|---|
| author | Івакін, Г.Ю. Баранов, В.І. Оногда, О.В. |
| author_facet | Івакін, Г.Ю. Баранов, В.І. Оногда, О.В. |
| citation_txt | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу / Г.Ю. Івакін, В.І. Баранов, О.В. Оногда // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 84-87. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | The paper presents the results of archaeological works on the territory of Old Arsenal in Kyiv in 2008, namely of the research of fortifications of the Old Pechersk Fortress.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:33:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
84
The paper presents the results of archaeological works on
the territory of Old Arsenal in Kyiv in 2008, namely of the re-
search of fortifications of the Old Pechersk Fortress.
Широкі археологічні дослідження Старого
Арсеналу розпочато 2005 р. вивченням об’єктів
на території внутрішнього подвір’я корпусу,
2006 р. — ділянок всередині корпусу, 2007 р. —
підвальних приміщень, прилеглих до будівлі
ділянок та частково внутрішнього подвір’я.
У 2008 р. дослідження було продовжено, пе-
реважно методом наукового нагляду, та зосе-
реджено на фіксації конструктивних особли-
востей деяких оборонних споруд фортеці, які
неодноразово змінювали своє призначення,
перебудовувались, зносились, знищувались
пожежами тощо. Також тривали візуальне об-
стеження території пам’ятки (загальна площа
близько 9,8 га), збір підйомного матеріалу та
вивчення мікрорельєфу.
Археологічні дослідження та нагляд у 2008 р.
проведено на шести ділянках комплексу (рис. 1,
5): 1) ділянка з фрагментом фортифікаційно го
валу Успенського бастіону Києво-Печерської
фортеці ХVІІІ ст.; 2) ділянка з равеліном
Києво-Печерської фортеці; 3) ділянки тран-
шей із зовнішнього боку вздовж західного кри-
ла головного корпусу Старого Арсеналу (4 та
5, за загальною польовою нумерацією); 4) ді-
лянка з підземною мурованою спорудою по-
близу центральної частини Успенського басті-
ону; 5) траншея 6 на захід від фортечного валу,
що поєднує Успенський і Петрівський бастіо-
ни, в якій виявлено залишки підземної спору-
ди — патерни-сортії; 6) траншея 7 у північно-
західному кутку подвір’я корпусу.
Обстежений у 2008 р. фрагмент валу Успен-
ського бастіону був пошкоджений під час бу ді-
вельно-планувальних робіт та демонтажу спо-
руд у ХХ ст. Реконструкція валу провадилась на
двох ділянках: вздовж східного схилу його пів-
нічної частини та у західному виступі в місці
пониження (район проїзду до будівель часів іс-
нування військового підприємства). Довжина
реконструйованого східного схилу оборонного
валу становила близько 100 м (рис. 1, 1, 2). Бу-
дівельних конструкцій в тілі валу не виявлено.
У вертикальних зрізах фіксувався малопотуж-
ний гумусований шар (глибина до 0,2 м від по-
верхні валу), що поступово переходив у одно-
рідний лесоподібний жовтий суглинок.
На ділянці західного виступу валу Успен-
ського бастіону провадилось досипання наяв-
ного пониження. В місцях вертикальних зрізів
на цій ділянці простежувалася значна зміша-
ність шарів жовтого та гумусованого суглинку,
що свідчить про неодноразові попередні втру-
чання у конструкцію пам’ятки під час прове-
дення будівельних та земляних робіт протягом
другої половини ХХ ст.
Нагляд за земляними роботами на території
відновлення равеліну між Петрівським і Успен-
ським бастіонами Києво-Печерської фортеці
проводився у травні—липні (рис. 1, 3). Уздовж
північно-західної та південно-західної сто-
рін трикутного плато (площа близько 1440 м2)
ґрунт виймався смугою до 10 м завширшки на
глибину від 2 до 4 м. У цілому ґрунтова кон-
струкція равеліну складалася з однорідного
світлого сіро-жовтого лесоподібного суглинку.
Археологічних об’єктів та культурних наша-
рувань на ділянці не зафіксовано, хоча під час
нагляду зібрано поодинокі фрагменти керамі-
ки ХVІІ—ХVІІІ ст. (рис. 1, 6 е—ж, і). Знайдено
також валикоподібне сплощене вінце горщика
ХІV—ХV ст., що має борозенку по внутрішньо-
му краю (рис. 1, 6 з). У західній частині плато
на глибині близько 2 м зафіксовано фрагмен-
ти фаянсового посуду та сміття ХХ ст., а також
Г.Ю. Івакін, В.І. Баранов, О.В. Оногда
АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
НА ТЕРИТОРІЇ СТАРОГО КИЇВСЬКОГО АРСЕНАЛУ
85
Рис. 1. Старий Арсенал: 1, 2 — ліва частина фортифікаційного валу Успенського бастіону Старої Печерської фор-
теці в процесі реконструкції; 3 — равелін Старої Печерської фортеці, сучасний вигляд; 4 — траншея 5, яма 2, за-
гальний вигляд; 5 — ситуаційний план території комплексу Мистецький Арсенал та ділянки археологічних дослі-
джень (а — корпус Старого Арсеналу, б — Успенський бастіон, в — равелін, г — Петрівський бастіон Старої Печер-
ської фортеці; 1 — ділянки фортифікаційного валу, реконструйовані у 2008 р., 2 — ділянка реконструкції равеліну,
3 — траншеї 4 та 5, 4 — підземна споруда, 5 — траншея 6 із патерною-сортією 2, 6 — траншея 7); 6 — фрагменти
керамічних виробів ХІV—ХІХ ст.
86
шлаку і відходів металургійного виробництва
цього ж часу. Отже, основне тіло равеліну та
інші його споруди були повністю сплановані
під час численних робіт ХХ ст.
Нагляд за траншеями для опор баштового
крану (4 та 5) розпочато у червні. Траншея 4 роз-
ташовувалася вздовж зовнішньої стіни захід-
ного крила головного корпусу на відстані 7 м
від нього. Її довжина 96,5 м, ширина 3 м, гли-
бина 1,8—2,2 м. Давні культурні нашарування
відсутні. На глибині 0,9—1,2 м від рівня сучас-
ної поверхні залягав шар однорідного лесопо-
дібного суглинку (материк), подекуди перері-
заний пізніми перекопами. На деяких ділянках
на глибині 0,7—0,9 м простежувались фраг-
менти бруківки, яку попередньо можна дату-
вати ХІХ ст. У північній частині західної стінки
траншеї зафіксовано пізню яму (1), яка мала
ширину 4,8 м та фіксувалась з глибини 0,8—
0,9 м до 1,8 м. Її заповнення складалося з про-
шарків суглинку різного ступеня гумусованос-
ті зі значною кількістю будівельного сміття. В
ньому знайдено кілька дрібних фрагментів ку-
хонного посуду (рис. 1, 6 а—д), пічних кахлів та
скляних гутних виробів ХVІІІ—ХІХ ст. У захід-
ній стінці траншеї зафіксовано ще одну пізню
яму (2) завширшки близько 1,5 м і завглибшки
2 м. Заповнення ями — темно-сірий гумусова-
ний ґрунт. Археологічні матеріали відсутні.
Траншея 5 розташовувалась паралельно, за
4,0 м на захід від траншеї 4. Розміри її 77 × 4 м,
глибина від 1,8 до 2,2 м. Стратиграфічна ситуа-
ція тут аналогічна попередній траншеї. У схід-
ній стінці під горизонтом ХХ ст. зафіксовано
яму (1) завширшки приблизно 2,0 м, просте-
жену до глибини 2,0 м. Заповнення ями — сіро-
жовтий щільний суглинок, пухкіший і темні-
ший у центральній частині, з будівельним сміт-
тям, шматками деревини та уламками цегли
ХІХ — першої половини ХХ ст. Навпроти цьо-
го об’єкта, у західній стінці траншеї, зафіксо-
вано яму (2). Ширина її 4,5 м, глибина до
1,8—2 м. Яма 2, ймовірно, була частиною од-
ного великого пізнього об’єкта (разом із ямою
1 траншеї 4 та ямою 1 траншеї 5). У її верхній
частині фіксувалися дві смуги досить великих
каменів (бруківка?). Заповнення ями — сіро-
жовтий суглинок потужністю 0,3—0,7 м зі
шматками цегли та сміття. Нижче від нього
простежувався шар вапна із запливами жов-
того суглинку (рис. 1, 4). Ще одна яма (3) за-
фіксована за 2,5 м на південь від ями 2 на
глиби ні близько 1,1 м. На відміну від попере-
дньої вона залягала нижче, ніж горизонт ХІХ—
ХХ ст., і не перерізала його. Ширина ями 3,0—
4,0 м, глибина 2,1 м. Заповнення — сіро-жов -
тий суглинок із незначною кількістю шматків
цегли та дрібного сміття із вкрапленнями вап-
няку. Археологічні матеріали в ямах 1—3 тран-
шеї 5 відсутні.
У липні здійснено спелео-археологічне об-
стеження мурованої підземної споруди побли-
зу центральної частини Успенського бастіо-
ну Києво-Печерської фортеці. Спираючись на
плани ХVІІІ—ХІХ ст., цей об’єкт був спочатку
співвіднесений із «пороховим льохом». Однак
конструктивні особливості, характер муруван-
ня та специфіка цегли дали підстави визначи-
ти цю споруду як промисловий об’єкт, збудо-
ваний за два етапи протягом першої та другої
половини ХХ ст. На жаль, згаданого порохово-
го льоху фортеці ХVІІІ ст. зазначений об’єкт не
стосується.
Наприкінці вересня розпочато нагляд за
траншеєю 6, що проходила вздовж західно-
го схилу північної частини валу Успенського
бастіону на відстані близько 6 м від нього. До-
вжина траншеї 32,0 м, ширина 1,0 м, глиби-
на 1,80—2,20 м. У її південній частині зафік-
совано залишки архітектурної споруди кінця
ХVІІІ ст. — патерни-сортії 2 (рис. 2). Спору-
да являла собою муровану з цегли склепінчасту
Рис. 2. Патерна 2: 1 — розріз на кресленні 1787 р.;
2, 3 — вигляд споруди під час досліджень 2008 р.
87
підземну галерею, прокладену під насипом те-
нального валу, що проходив із зовнішнього боку
основного фортечного укріплення. В плані га-
лерея мала зигзагоподібну конфігурацію із зао-
кругленими кутами і починалася з лінії зовніш-
нього (західного) боку тенального валу. Вхід до
підземної споруди мав вигляд ретельно оздо-
бленого цегляного порталу. Траса галереї на до-
вжину 3,0 м від входу йшла у східному напрям-
ку. Далі вона поступово повертала на південь і
продовжувалась уздовж насипу на 15,0 м. Після
того галерея мала ще один поворот на схід і за
3,0 м виходила на ділянку, розташовану навпро-
ти входу до патерни-сортії 1 в основному валі
фортеці. Ширина і висота галереї у вцілілих міс-
цях становить близько 2 м. Її стіни та склепін-
ня викладені з різноякісної цегли другої поло-
вини XVIII ст. на міцному вапняному розчині та
потиньковані. Цегла має розміри 25—28 × 12—
14 × 5—7 см. Мурування стін галереї виконано
на потужній вапняній заливці, а її підлогу обла-
штовано на висоті до 30—40 см над рівнем за-
ливки. Підлога, ймовірно, мала характер до-
щаного покриття, закріпленого на поперечних
дерев’яних балках, встановлених у спеціальних
пазах стін галереї. На центральній ділянці траси
(між поворотами) патерна поволі понижується
у напрямку південь—північ (загальний перепад
висот становить близько 2,0 м).
За архітектурно-планувальними ознаками
та місцем розташування цю споруду визначено
як залишки фортифікаційно-комунікаційного
підземного ходу (патерни або сортії), що при-
значався (у комплексі з сортією 1) для сполу-
чення між внутрішнім простором фортеці та
равеліном, розташованим між Успенським та
Петрівським бастіонами. Очевидно, що цей
об’єкт можна ототожнити із кам’яною сортією
в «теналі між Успенським та Петрівським бас-
тіонами», збудованою у 1786 р. (за О.В. Сітка-
рьовою). У всякому разі, патерна-сортія 2 є на
кресленнях 1787 р. (рис. 2, 1). Архітектурно-
археологічні дані (характер кладки, параметри
цегли, конфігурація підземелля) на суперечать
наведеному датуванню споруди.
У жовтні проведено нагляд за дренажною
траншеєю 7, що розташовувалась у північно-
західному кутку внутрішнього подвір’я кор-
пусу Арсеналу. Цю траншею закладено вздовж
внутрішньої стіни північного крила корпусу на
відстані 0,65—0,90 м від неї. Довжина траншеї
близько 30,0 м, ширина 1,0 м, глибина 1,20 м.
У стінках траншеї зафіксовано метровий шар
будівельного сміття, під яким розташовувався
чорно-коричневий гумусований шар завтовш-
ки 0,20 м, в якому знайдено фрагмент вінця
горщика ХVІІІ ст. із защипами по верхньому
краю та ребром на внутрішній поверхні. Архео-
логічних об’єктів та культурних нашарувань не
зафіксовано. Але варто зауважити, що траншея
7 за глибиною не дійшла до рівня материково-
го лесу.
Таким чином, дослідження 2008 р. дозво-
лили з’ясувати історико-топографічні та стра-
тиграфічні нюанси деяких об’єктів (ділянок)
Києво-Печерської фортеці. Так, встановле-
но, що впродовж XIX—XX ст. вали Успен-
ського бастіону неодноразово ремонтували-
ся, внаслідок чого вони значною мірою втра-
тили свою автентичність. Равелін був майже
зруйнований, найімовірніше після Другої сві-
тової війни. Найцікавішим об’єктом обсте-
женої фортифікаційної системи є залишки
підземної споруди в межах тенального укрі-
плення між Успенським і Петрівським бастіо-
нами — патерни-сортії 2. Цей об’єкт потребує
детального вивчення, консервації та музеєфі-
кації як один з важливих елементів оборон-
них споруд Києво-Печерської фортеці початку
ХVІІІ ст. Археологічний нагляд за будівельно-
реставраційними роботами на території комп-
лексу Мистецький Арсенал триває.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29161 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:33:28Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Івакін, Г.Ю. Баранов, В.І. Оногда, О.В. 2011-12-06T18:52:22Z 2011-12-06T18:52:22Z 2009 Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу / Г.Ю. Івакін, В.І. Баранов, О.В. Оногда // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 84-87. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29161 The paper presents the results of archaeological works on the territory of Old Arsenal in Kyiv in 2008, namely of the research of fortifications of the Old Pechersk Fortress. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу Article published earlier |
| spellingShingle | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу Івакін, Г.Ю. Баранов, В.І. Оногда, О.В. |
| title | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу |
| title_full | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу |
| title_fullStr | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу |
| title_full_unstemmed | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу |
| title_short | Архітектурно-археологічні дослідження на території Старого Київського Арсеналу |
| title_sort | архітектурно-археологічні дослідження на території старого київського арсеналу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29161 |
| work_keys_str_mv | AT ívakíngû arhítekturnoarheologíčnídoslídžennânateritoríístarogokiívsʹkogoarsenalu AT baranovví arhítekturnoarheologíčnídoslídžennânateritoríístarogokiívsʹkogoarsenalu AT onogdaov arhítekturnoarheologíčnídoslídžennânateritoríístarogokiívsʹkogoarsenalu |