Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р.
The paper presents main results of the research of a basement of the Holy Trinity Church in Baturyn continued in 2008. In particular, plan and measurements of one of the biggest temples of Cossacks’ State were established.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29171 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. / В.П. Коваленко, В.І. Мезенцев, Ю.М. Ситий // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 114-116. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859605214592499712 |
|---|---|
| author | Коваленко, В.П. Мезенцев, В.І. Ситий, Ю.М. |
| author_facet | Коваленко, В.П. Мезенцев, В.І. Ситий, Ю.М. |
| citation_txt | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. / В.П. Коваленко, В.І. Мезенцев, Ю.М. Ситий // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 114-116. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | The paper presents main results of the research of a basement of the Holy Trinity Church in Baturyn continued in 2008. In particular, plan and measurements of one of the biggest temples of Cossacks’ State were established.
|
| first_indexed | 2025-11-28T02:55:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
114
The paper presents main results of the research of a
basement of the Holy Trinity Church in Baturyn continued
in 2008. In particular, plan and measurements of one of the
biggest temples of Cossacks’ State were established.
Міжнародна українсько-канадська експеди-
ція ІА НАНУ та Чернігівського державного пе-
дагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка за
участі співробітників Канадського Інституту
Українських Студій та Торонтського універси-
тету продовжила 2008 р. дослідження решток
фундаментів Церкви Живоначальної Трійці в
Батурині, відкритих наприкінці польового се-
зону 2006 р. і неповністю розкопаних 2007 р.
(центральна та частково південна апсиди і один
зі стовпів храму).
Церкву Живоначальної Трійці — головний
храм Гетьманської столиці — побудували на те-
риторії Фортеці коштом гетьмана Івана Мазе-
пи близько 1690—1692 рр. Роботами Батурин-
ської експедиції 2008 р. вдалося повністю роз-
копати фундаменти собору та відтворити його
план і розміри (рис. 1). Це був один з найбіль-
ших храмів козацької держави, довжина фун-
даментів 38,7 м, ширина 24,1 м. Він мав три
нави, три вівтарні апсиди (центральну гран-
часту і бічні заокруглені), виділений трансепт
та великий п’ятигранний притвор-бабинець із
західного боку (рис. 2). Центральна баня мала,
вірогідно, близько 7,0—7,5 м в діаметрі по-
дібно до головної бані Софійського собору в
Києві. Вона спиралась на кути стін, що відо-
кремлювали бічні апсиди, та на масивні трапе-
цієподібні у плані пілони — західну пару опор
центральної бані. На думку авторів, собор міг
мати від трьох до семи бань (рис. 3).
Південний та північний фасади прикраша-
ли барокові ордерні колони чи півколони на
високих підквадратних п’єдесталах, подібні до
таких же елементів Микільського собору в Ки-
єві (1690—1696 рр.). Їхній діаметр, за розмірами
і самих п’єдесталів, і лекальних цеглин, стано-
вив приблизно 0,9 м. На західному та східному
фасадах між апсидами фундаментів колон чи
пілястр на п’єдесталах не виявлено. Не вдало-
ся знайти жодних фрагментів декору інтер’єру,
навіть шматків тиньку чи розпису. Виявлено
велику лампаду, дуже обгорілу в пожежі.
Дослідження показали, що фундаментні
траншеї викопували до шару щільного матери-
кового суглинку (на глибину до 1,80 м від су-
часної поверхні і понад 1,0 м в материку) зав-
ширшки 2,38—2,40 м в районі апсид, 2,10 м —
під північну та південну стіни собору. При
будівництві було порушено ряд поховань по-
передньої доби, що розташовувалися біля стін
дерев’яної церкви — попередниці кам’яного
храму; значна кількість поховань була проріза-
на фундаментними ровами.
При спорудженні підвалин по дну рову на
шарі цегляного бою, залитого цем’янковим
розчином (товщина 0,10—0,12 м), було зробле-
но вимостку з цілої цегли, в окремих місцях з
використанням половинок цеглин (іноді сир-
цевих), на вапняковому розчині білого, сірого,
брудно-сірого кольорів з домішкою вуглин, по-
товченої мушлі та дрібних фрагментів вапня-
ку. Цегла в кладці мала розміри 28—30 × 14—
15 × 5—7 см за помітного домінування формату
29 × 14,5 × 5,5 см червоно-коричневого, корич-
невого, брудно-помаранчевого кольорів; по-
стіль переважно гладка, лише зрідка зафіксо-
вано цеглини з неглибокими борознами, що
вкривають усю площину постелі. Вище система
кладки змінюється: зовнішні верстви її виведе-
но з цілої цегли, а внутрішній простір заповне-
но цегляним боєм, залитим розчином (так звана
кладка «в ящик»). Зафіксована ширина «ящи-
ків» від 1,25 м до 1,45 м. У кладці фундаментів
В.П. Коваленко, В.І. Мезенцев, Ю.М. Ситий
ДОСЛІДЖЕННЯ ЦЕРКВИ ЖИВОНАЧАЛЬНОЇ ТРІЙЦІ
В БАТУРИНІ У 2008 р.
115
апсид цеглини виведено тичками на зовніш-
ній торець кладки з обов’язковою перев’язкою
швів; у кладці фундаментів стін відзначено та-
кож чергування тичкових та ложкових рядів.
Через кожні 0,40—0,45 м вся поверхня фунда-
менту вирівнювалась суцільними рядами з ці-
лої цегли. Ширина вертикальних та горизон-
тальних швів становить 0,3—1,0 см, товщина
(між рядами кладки) — 0,4—1,2 см. Зафіксова-
но підтесування цегли, що використовувалась у
кладці апсид та притвору, «на клин» та «на сег-
мент». У південній апсиді фрагментарно зберіг-
ся вирівнювальний ряд кладки, цегла в якому
(в межах «ящиків») була покладена в діагональ-
ні ряди відносно попередніх. Над ним розпочи-
налася вже власне кладка стін храму, від якої на
окремих ділянках залишилося до двох рядів ре-
гулярної кладки. На багатьох ділянках кладки
зафіксовано сліди від дерев’яних колод — так
званих «зв’язок».
За попередніми висновками, Троїцький со-
бор у Батурині належить до типу українських
зальних церков прямокутного плану з двома пі-
лонами — західними опорами центрального ку-
пола. Досі у Центральній Україні-Гетьманщині
відомо порівняно мало таких храмів ХVІІІ ст.
Аналогіями Батуринському собору за планом
і розмірами є церква Вознесенського жіночо-
го монастиря в Києві (близько 1705 р.), залиш-
ки якої розкопано на подвір’ї будинку Арсена-
лу на Печерську в 2005—2007 рр. Воскресен-
ська церква у Києві мала схожий напівкруглий
чи гранчастий притвор-бабинець, подібний до
виявленого в Батуринському храмі.
Можливо, майстри І. Мазепи виробили ди-
зайн Троїцького собору Батурина, оригінально
поєднавши типи латинської барокової банястої
базиліки, запозиченої від зодчества Речі Поспо-
литої, та церков козацького бароко, що походять
від дерев’яної народної архітектури з гранчас-
тим завершенням фасадів. Простежено впливи
на план, архітектурні форми і зовнішнє оформ-
лення Батуринського собору базилікальних три-
навових багатобанних одночасних Троїцького
собору Чернігова (1679—1695 рр.) та богоявлен-
ського і особливо Микільського (1690—1695 рр.)
соборів у Києві, фундатором яких також був
І. Мазепа. П’ятигранний притвор-бабинець ба-
туринського храму міг бути запозиченням від
традиційних церков українського бароко, зокре-
ма хрещато-п’ятибанних, яких чимало збудував
І. Мазепа. Якщо це припущення підтвердять по-
Рис. 1. Батурин. План розташування Церкви Живо-
начальної Трійці на Фортеці
Рис. 2. Батурин. План фундаментів Церкви Живо на-
чальної Трійці
116
дальші дослідження, то Троїцький собор мож-
на віднести до самобутнього гібридного (?) типу
церков козацької держави, де творчо поєднані
національні та західні традиції. Його винайшли
місцеві майстри в часи інтенсивного церковного
будівництва гетьмана І. Мазепи.
Під час розорення Батурина російськими
військами у 1708 р. Троїцький собор було по-
грабовано та спалено, що яскраво описано в
«Могильовській хроніці», вірогідно, зі слів од-
ного з уцілілих мешканців Батурина, якому вда-
лося вибратися з палаючого міста й емігрувати
на територію Великого князівства Литовсько-
го: «Того ж самого часу під час облоги люди місь-
кі значніші, рятуючи своє життя, зі скарбами,
з жонами і з дітьми повтікали до церкви бату-
ринської, вимурованої також коштом гетьмана
Мазепи і там замкнулись. Але військо московське,
яко леви і хижі вовки, оскаженілі, сподіваючись
там здобути скарби, притягнувши гармату, две-
рі, що були міцні, повистріляли, а яких там людей
світських і духовних знайшли, в пень витяли, па-
нянок на вівтарях церковних гвалтували і скриті
там скарби порозхватали і спустошили і спалили
місто. В тому місті Батурині і на цей день нікому
не дозволено будуватись і жити».
Після цього територію храму ще певний час
продовжували використовувати для поховань.
Всього в ході робіт 2007—2008 рр. тут дослі-
джено понад 160 могил, значну частину яких
становлять поховання жертв погрому 1708 р.,
що прорізають шар пожежі у храмі. З-поміж
них відзначимо «поховання нареченої» (дівчи-
ни 16—17 років у весільному вбранні), рештки
якого вціліли, та яму з чотирма відрубаними
головами (в північній наві собору). В одному
з жіночих поховань знайдено мідну зі слідами
позолоти натільний образок (вірогідно, робо-
ти живописців Києво-Печерської лаври кінця
ХVII ст.) із зображеннями Богородиці з Немов-
лям на лицьовому боці та святого поганої збе-
реженості на зворотному; в іншому — різьбле-
ний кипарисовий хрестик у срібній оправі.
Руїни храму стояли досить довго. Опис Бату-
рина 1726 р. зазначає, що в місті «… в обох зам-
ках никакого строения старого и нового нет,
только две церкви каменные пустые: Живо-
начальныя Тройцы да Николая Чудотворца, недо-
строенная вполовину; и в них некакого церковного
вбору — дверей и окончин — нет, и в местах своды
обвалились…». Аналогічну ситуацію фіксує й
опис Батурина 1760 р. Розбирання руїн храмів
відбувалося з метою повторного використання
цегли, чим, вірогідно, пояснюється її наявність
в шарах будівництва навколо Воскресенської
церкви. Проте в самій кладці стін та фундамен-
тах Воскресенської церкви, а також в конструк-
ціях склепу К. Розумовського жодного фрагмен-
та цегли кінця XVII ст. не зафіксовано.
Указом Президента України від 21 листопа-
да 2007 року № 1131/2007 «Про деякі питання
розвитку Національного історико-культурного
заповідника «Гетьманська столиця» та селища
Батурин» передбачено відбудову храму упро-
довж 2009—2010 рр.
Рис. 3. Батурин. Церква Живоначальної Трійці кінця
ХVІІ — початку ХVIII ст. (реконструкція В.І. Мезенце-
ва та В.П. Коваленка, мал. С.В. Дмитрієнка)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29171 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T02:55:54Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коваленко, В.П. Мезенцев, В.І. Ситий, Ю.М. 2011-12-06T19:37:48Z 2011-12-06T19:37:48Z 2009 Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. / В.П. Коваленко, В.І. Мезенцев, Ю.М. Ситий // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 114-116. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29171 The paper presents main results of the research of a basement of the Holy Trinity Church in Baturyn continued in 2008. In particular, plan and measurements of one of the biggest temples of Cossacks’ State were established. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. Коваленко, В.П. Мезенцев, В.І. Ситий, Ю.М. |
| title | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. |
| title_full | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. |
| title_fullStr | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. |
| title_full_unstemmed | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. |
| title_short | Дослідження Церкви Живоначальної Трійці в Батурині у 2008 р. |
| title_sort | дослідження церкви живоначальної трійці в батурині у 2008 р. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29171 |
| work_keys_str_mv | AT kovalenkovp doslídžennâcerkviživonačalʹnoítríicívbaturiníu2008r AT mezencevví doslídžennâcerkviživonačalʹnoítríicívbaturiníu2008r AT sitiiûm doslídžennâcerkviživonačalʹnoítríicívbaturiníu2008r |