Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі

The paper describes the main results of the field research at the multilayer settlement Khrinnyky in 2008.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологічні дослідження в Україні
Date:2009
Main Author: Козак, Д.Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2009
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29176
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі / Д.Н. Козак // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 131-132. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860269616160309248
author Козак, Д.Н.
author_facet Козак, Д.Н.
citation_txt Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі / Д.Н. Козак // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 131-132. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологічні дослідження в Україні
description The paper describes the main results of the field research at the multilayer settlement Khrinnyky in 2008.
first_indexed 2025-12-07T19:05:14Z
format Article
fulltext 131 The paper describes the main results of the field research at the multilayer settlement Khrinnyky in 2008. Волинська археологічна експедиція продов- жувала дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі в уроч. Шан ків Яр (с. Хрінники Демидівського р-ну Рівнен- ської обл.). Розкоп 26 × 6 м закладено як продо- вження розкопу XXI (квадрати 4—16 К—М). Виявлено житлово-господарський комплекс ранньозалізного часу, два житла вельбарської культури та відкрите вогнище X ст. До житлово-господарського комплексу ран- ньозалізного часу входили житло-сушарка та дві господарські підвальні ями. Житло 110 мало неправильно округлу форму і було видовжене по осі північ—південь. Стіни дещо нахилені до рівної, дуже втоптаної долівки. Розміри жит- ла 6,4 × 3,6 м, висота земляних стін 0,25 м від рівня долівки. Північну частину житла займав материковий прилавок завбільшки 2,1 × 2,2 м, який був, очевидно, місцем для сну (лежан- кою). Посередині житла розміщувалася вели- ка та глибока яма (розміри 2,2 × 3 м, глибина 1,72 м від рівня долівки). У південній стіні ями було два материкові останці-приступки, відстань між якими скла- дала 1 м. Яма звужувалася донизу, тому зна- чно менша на дні, ніж у верхній частині (1,2 × 1,6 м). Дно ями, особливо на ділянці навпро- ти сходинок, дуже випалене. Зважаючи на тов- щину череня (до 2,5 см), це були залишки по- тужного вогнища. На черені був товстий шар попелу та вугілля. На борту стін ями простеже- но заглиблення від дерев’яних палок з діаме- тром до 3 см. Складається враження, що яма з вогнищем на дні була основою сушарні. Залишки від дерев’яних прутів на борту її стін свідчать, що продукти сушили (в’ялили), підвішуючи їх на палях над вогнем. Виявлені у заповнені пред- мети вказують, що сушили переважно рибу. Зокрема, під південною стіною житла знайде- но повний набір рибальських знарядь: кістяні гарпун та «захват» (рис.). Гарпун виготовлено з трьох різних за розмірами остів з рогу. Розміри їх 21,1, 15,9 та 11,6 см. Завдяки спеціально під- різаним ділянкам у нижніх частинах, їх мож- на було скласти в одне знаряддя, що мало ви- гляд тризуба. «Захват» складався з трьох великих загостре- них на кінцях ікол дикого кабана. За допомо- гою спеціальних зарубок в основі ікла вони поєднувалися в потрійний гачок. Інструмент слугував, очевидно, для чіпляння за жабра пій- маної риби. До набору інструментів, пов’язаних з рибальським промислом, слід віднести також кістяне зубило, яке двома дірками, просверд- леними в основі, кріпилося до руків’я. Зубило слугувало для очищення нутрощів риби. Крім того, у житлі знайдено бронзову шпиль- ку цвяхоподібної форми, три глиняні прясла та кістяну голку. Набір керамічних форм є харак- терним для місцевої групи населення ранньоза- лізного часу (змішання черепинсько-ла го дів сь- кого та могилянського культурних комплексів). Це чорнолощені конічні миски з загнутими він- цями, горщики слабкопрофільовані і тюльпа- ноподібної форми. Більшість горщиків орна- ментована під вінцями наскрізними прокола- ми, вертикальними заглибленими лініями, ґуд зикоподібними наліпами та валиками, роз- чле нованими пальцевими вдавленнями. За 1 м на схід від житла виявлено підвальні ями 102 і 103. Вони мали округлу в плані фор- му, діаметр 1,6 м та глибину 0,4—0,55 м від рів- ня виявлення. У заповненні ям, крім кісток тва- рин, зібрано уламки ліпної кераміки, аналогіч- ної описаній, та по одній кістяній проколці. Д.Н. Козак РЯТІВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БАГАТОШАРОВОГО ПОСЕЛЕННЯ НА ХРІННИЦЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ 132 Виявлений житлово-господарський комп- лекс, як і усе поселення, можна пов’язати з племенами неврів і будинів, згадуваних Геро- дотом. Житло 109 вельбарської культури мало близьку до квадратної у плані форму з заокру- гленими кутами і дещо розширеною західною частиною. Воно орієнтоване короткими стіна- ми за сторонами північ—південь. Стіни дуже нахилені до долівки. Долівка глиняна, щільно утрамбована. Над нею розміщувався шар чор- ної, дуже утрамбованої землі завтовшки 10— 15 см. Це свідчить про значну тривалість ви- користання об’єкта. Розміри житла 5,2 × 4,2 м, долівки — 4,0 × 3,2 см. Висота земляних стін 0,85 м від рівня долівки. Один метр внутріш- ніх материкових стін використано для спору- дження прилавків господарського призначен- ня. Вони оточували долівку по периметру жит- ла і були розташовані на різній висоті. Найбільшим і найдовшим є материковий прилавок-останець завширшки 0,5 м, розта- шований попід довгою північною стіною на глибині 0,14 від рівня виявлення житла. До- вжина прилавка 5,2 м. Дещо нижче (0,48 м від рівня виявлення житла) розміщений прилавок вздовж західної короткої стіни. Його довжи- на 2,2 м, ширина 0,6—0,8 м. Останець дещо загнутий, але дуже міцний та утрамбований. Можливо він використовувався як сходин- ка для входу до житла. Це спостереження під- тверджує те, що посередині останця у долів- ку житла був вбитий стовп, який визначається стовповою ямою з діаметром 0,22 м і глибиною 0,21 м від рівня долівки. Найнижчим був мате- риковий останець біля південної довгої стіни (0,48 м від рівня виявлення житла). Довжина прилавка 4,0 м, ширина 0,4—0,6 м. У долівці зафіксовано п’ять ям від стовпів, розміщених посередині коротких стін та по кутках житла. Важливим елементом наземної частини житла та даху був, мабуть, потужний стовп, який стояв у центрі долівки. Він мав діа- метр 0,4 м і був вкопаний на глибину 0,35 м. Ще один стовп, посередині західної короткої стіни перед земляним порогом, очевидно, не лише тримав перекриття будівлі, а й був частиною конструкції входу. В центральній частині житла у кількох міс- цях простежено нерегулярні скупчення попе- лу та вугілля, випалених глиняних плям, де, ві- рогідно, розпалювали вогнище. Слідів стаціо- нарної опалювальної споруди, як і в більшості таких вельбарських жител, не виявлено. Заповнення котловану складалося з пере- гнилої деревини з різними культурними за- лишками: кістки тварин, уламки кераміки, зіпсовані знаряддя праці та елементи одя- гу тощо. Всього виявлено 90 уламків ліпно- го та чотири гончарного посуду. Серед ліпних фрагментів сім денець, 16 вінець та 61 стінка. Форми ліпної кераміки стандартні для вель- барської культури: посудини, кумпфи, великі горщики з ледь розігнутими вінцями та опу- клобоким профілем, S-подібні миски та кухлі. Рештки гончарного посуду представлено мис- ками, виготовленими з добре відмуленої гли- ни сірого кольору. Крім того, у заповненні знайдено п’ять кіс- тяних лощил, два футляри для голок, кілька кістяних шпильок, амулет з ікла дикого кабана, кілька глиняних прясел, гральний керамічний жетон, бронзове окуття ручки ножа, рибаль- ський залізний гачок, залізне окуття пряжки з потовщеною основою, два залізні ножі, шило, дві залізні фібули підв’язної двочленної кон- струкції та дві пружини від фібул. За типами кераміки і датувальними предме- тами час функціонування житла можна визна- чити серединою III ст. Житло 108 вельбарської культури відкрито частково і буде досліджено повністю наступного польового сезону. Рис. Житло 110. Кістяні гарпун та «захват»
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29176
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0086
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T19:05:14Z
publishDate 2009
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Козак, Д.Н.
2011-12-06T20:17:17Z
2011-12-06T20:17:17Z
2009
Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі / Д.Н. Козак // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 131-132. — укр.
XXXX-0086
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29176
The paper describes the main results of the field research at the multilayer settlement Khrinnyky in 2008.
uk
Інститут археології НАН України
Археологічні дослідження в Україні
Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
Article
published earlier
spellingShingle Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
Козак, Д.Н.
title Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
title_full Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
title_fullStr Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
title_full_unstemmed Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
title_short Рятівні дослідження багатошарового поселення на Хрінницькому водосховищі
title_sort рятівні дослідження багатошарового поселення на хрінницькому водосховищі
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29176
work_keys_str_mv AT kozakdn râtívnídoslídžennâbagatošarovogoposelennânahrínnicʹkomuvodoshoviŝí