Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові
The paper presents the results of the archaeological excavations undertaken on the multilayer hill-fort and castle area of B. Khmelnytskyi in Subotiv village of Chyhyryn Region in Cherkasy Oblast in 2008. During the research the new materials describing history of the development of the archaeologic...
Saved in:
| Published in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29192 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові / Д.П. Куштан // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 179-181. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860088125353623552 |
|---|---|
| author | Куштан, Д.П. |
| author_facet | Куштан, Д.П. |
| citation_txt | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові / Д.П. Куштан // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 179-181. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | The paper presents the results of the archaeological excavations undertaken on the multilayer hill-fort and castle area of B. Khmelnytskyi in Subotiv village of Chyhyryn Region in Cherkasy Oblast in 2008. During the research the new materials describing history of the development of the archaeological site since the Bronze age until the Late Mediaeval period have been discovered.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
179
The paper presents the results of the archaeological exca-
vations undertaken on the multilayer hill-fort and castle area
of B. Khmelnytskyi in Subotiv village of Chyhyryn Region in
Cherkasy Oblast in 2008. During the research the new mate-
rials describing history of the development of the archaeologi-
cal site since the Bronze age until the Late Mediaeval period
have been discovered.
Влітку 2008 р. експедиція археологічної ін-
спекції управління культури Черкаської облас-
ної державної адміністрації проводила розкоп-
ки на пам’ятці археології — багатошаровому
городищі-замчищі Б. Хмельницького у с. Су-
ботів Чигиринського р-ну Черкаської обл. Ро-
боти здійснювались у межах державної програ-
ми «Золота підкова Черкащини», покликаної
зберегти історичну забудову міст та об’єктів
історико-культурної спадщини Черкащини.
Суботів займає особливе місце в історії Укра-
їни. Саме це село було родовим маєтком Бог-
дана Хмельницького. Тому місце, де була сади-
ба видатного українського гетьмана, вже понад
півстоліття привертає особливу увагу дослідни-
ків. У різний час розкопки на замчищі прово-
дили Г.Н. Логвин (1953 р.), Р.О. Юра (1970 р.)
і П.А. Горішній (1971, 1990 рр.), М.П. Кучера
(1991 р.). Пам’ятка розташована у центральній
частині села навпроти церкви cв. Іллі Пророка
(на схід за яром), збудованої Б. Хмельницьким
у 1653 р. Замчище займає високий мис право-
го корінного берега р. Тясмин у місці впадіння
струмка. Площа пам’ятки близько 2 га.
Дослідженями з’ясовано, що пам’ятка бага-
тошарова. Поселення на місці замчища Хмель-
ницьких існувало ще з доби бронзи — тут зна-
йдено фрагменти посуду ямно-катакомбного
типу та культури багатопружкової кераміки. За
доби раннього заліза на цьому місці існувало
скіфське поселення. Особливо щільно заселена
пам’ятка була у слов’янський час — виявлено
кілька жител-напівземлянок і знайдено значну
кількість керамічного посуду лукарайковець-
кої культури та окремі фрагменти кераміки ро-
менської культури. До того часу пам’ятка існу-
вала як природно укріплене поселення, а вже
за доби пізнього середньовіччя, у період функ-
ціонування садиби Хмельницьких, спорудже-
но оборонні рови з напільного боку мису, що
перетворило його на укріплене городище-
замчище. До цього часу належать виявлені
тут залишки кам’яного фундаменту (гетьман-
ський палац або вежа-донжон?), фундамент
в’їзної вежі, кілька споруд-напівземлянок різ-
ного призначення та ін. Всього за час поперед-
ніх досліджень було розкопано близько чвер-
ті території пам’ятки, переважно її південно-
східну частину.
Розкопки 2008 р. проводилися у централь-
ній частині замчища, на ділянці, яка входить
до Національного історико-культурного запо-
відника «Чигирин». Тут було закладено два
розкопи (1/2008 та 2/2008) із загальною пло-
щею близько 1000 м2. Ділянка обмежена з пів-
ночі алеєю, а з півдня — межею ділянки, яка
належить заповіднику. Поверхня задернована.
Стратиграфія розкопів: 0—0,2 м — шар чорно-
зему (орний) з уламками цегли, грудок перепа-
леної обмазки, вуглин, дрібних фрагментів ке-
раміки різних часів; 0,2—0,5 м — темно-сірий
гумусований суглинок (культурний шар), що
містив значну кількість знахідок різних часів
від доби бронзи до середньовіччя, які страти-
графічно не виокремлювалися; 0,5—0,8 м —
світло-сірий слабкогумусований суглинок (пе -
ред материк), де були поодинокі знахідки; ниж-
че 0,8 м — материковий лесоподібний суглинок
жовтуватого кольору.
У центральній частині Суботівського замчи-
ща Б. Хмельницького, як і при попередніх до-
слідженнях, зафіксовано чотири основні пері-
Д.П. Куштан
НОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАМЧИЩА Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
У СУБОТОВІ
180
оди існування пам’ятки: доба бронзи, ранній
залізний вік, слов’янський час та пізнє серед-
ньовіччя.
Доба бронзи (кінець ІІІ — кінець ІІ тис. до н. е.).
Найраніші археологічні знахідки представлені
фрагментами ліпної кераміки, прикрашеної роз-
чосами гребінки. Подібна орнаментація типова
для ямної та катакомбної культур доби ранньої—
середньої бронзи. Кінцем середньої бронзи дату-
ються фрагменти ліпних горщиків, прикрашених
багатопружковим орнаментом, які належать до
бабинської культури (або культури багатопруж-
кової кераміки). Об’єктів ні ямно-катакомбного,
ні бабинського часу не виявлено, що свідчить
про те, що поселення за тих часів, напевне, були
тимчасовими (сезонними).
Стаціонарне поселення на території сучас-
ного замчища з’явилося наприкінці пізньої
бронзи. Цей хронологічний горизонт про-
стежено вперше за всю історію дослідження
пам’ятки. Він репрезентований однією госпо-
дарською ямою (1), кількома розвалами посу-
ду та окремими скупченнями кераміки на рів-
ні давнього горизонту. Кухонна кераміка цього
часу орнаментована на плічках поодинокими
наліпними валиками, розчленованими паль-
цевими вдавленнями або скісними відбитками
штампа. У кількох випадках шийка та плічка
горщиків прикрашені рядами ямок або «пер-
лин». Столова кераміка оздоблена лінійним
орнаментом з прокреслених ліній або відбит-
ків зубчастого штампа. Кераміка належить до
білогрудівської, постзрубної (іванівської) та
бондарихинської культур фіналу пізньої брон-
зи. Інші знахідки цього горизонту представлені
уламками кам’яних зернотерок, а також брон-
зовою гострою з обох боків пластиною-лезом.
Ранній залізний вік (VII—III ст. до н. е.) ре-
презентують фрагменти ліпної кераміки скіф-
ського часу, а також уламки червоноглиняних
античних амфор. Зважаючи на те, що із цим
горизонтом не пов’язано жодного об’єкта, це
поселення також не було тривалим.
Слов’янський час (VIII — початок X ст.).
Цим періодом датується більшість виявлених
об’єктів: три житла-напівземлянки (1—3), три
господарські ями (3, 5, 6). Напівземлянки ква-
дратної в плані форми, 4 × 4 м, на глибині 1,4—
1,7 м від сучасної поверхні, орієнтовані кута-
ми за сторонами світу; стіни котлованів обли-
цьовані дерев’яним зрубом. В кутку кожного
житла виявлено піч. Низ печей зведено з глини
на вертикальному каркасі з дерев’яних кілків,
а купол викладено з каменів. На долівці жи-
тел зафіксовано ями від стовпів та заглиблен-
ня господарського призначення. Господарські
ями були неподалік жител. Вони мали округлу
в плані форму близько 1 м в діаметрі, в перети-
ні напівсферичні. Заповнення ям складалося
з фрагментів керамічного посуду і кісток тва-
рин, серед яких виявлено кілька виробів (про-
колки, оброблені астрагали, обпиляні оленячі
роги). Кераміка представлена горщиками, ви-
готовленими на повільному гончарному колі.
Вона орнаментована переважно заглибленим
візерунком у вигляді горизонтальних боро-
зен, хвиль, рядів насічок. Належить ця кера-
міка до пізнього етапу лукарайковецької куль-
тури. Окрім типової райковецької кераміки,
виявлено кілька фрагментів ліпних горщиків,
орнаментованих відбитками крупнозубчасто-
го штампа, які, очевидно, належать до ромен-
ської культури того самого часу.
Пізнє середньовіччя (XVII ст.). З часом
функціонування садиби Б. Хмельницького
пов’язані дві господарські ями (2 та 4). Осо-
бливо вирізнялася яма 4. Вона була круглої у
плані форми, грушоподібна у перетині, мак-
симальний діаметр 1,7 м, глибина 2,15 м від
рівня сучасної поверхні. По центру округло-
го дна зафіксована стовпова ямка. У заповне-
нні ями виявлено значну кількість побутово-
го сміття: кості тварин, риб’ячу луску, яєчну
шкарлупу. Там само знайдено розвали кера-
мічного посуду, керамічну люльку для палін-
ня, уламки пічних кахлів з рослинним орна-
ментом (деякі з поліхромною поливою), фраг-
менти т. зв. «пальчастої» цегли та черепиці
«бобровий хвіст», вкритої зеленою поливою.
Із заповнення ями походять нумізматичні зна-
хідки: підвіска зі срібного гроша короля Сигіз-
мунда ІІІ Вази, датованого 1626 р., та чверть
різаного білонового пруського соліда курфюр-
ста Фрідріха Вільгельма (1648—1665).
Пізнім середньовіччям датуються і деякі
знахідки з культурного шару: розвали кераміч-
них горщиків, уламки кахлів, свинцеві кулі до
мушкета, три шведські монети — білонові со-
ліди прибалтійських володінь Христини Ав-
густи (1633—1654) та Карла Х Густава (1654—
1660). Поруч із місцем скупчення цих монет
(рештки розораного скарбу чи гаманця) ви-
явлено і найцікавішу знахідку — золотий пер-
стень. Його виготовлено шляхом литва і паян-
ня. Дужка вузька, щиток високий, круглий, із
вставкою з бірюзи. Краї щитка та дужка з обох
боків від нього прикрашені карбованим орна-
ментом. Зсередини на нижній частині дужки
викарбовано монограму з двох букв кирилич-
ного письма: Ф та Х (рис.). Невеликі розмі-
181
ри персня (діаметр дужки 15 мм), дозволяють
припускати, що він належав дів чин ці або тен-
дітній жінці. Зважаючи на монограму, а саме
наявність у ній літери Х, власни цею перстенця
могла бути і особа з родини Хмельницького.
Очевидно, новим часом (XVIII—XIX ст.) да-
тується великий погріб. Він складався з прямо-
кутної напівземлянки зі стовповими ямами по
периметру, з однієї сторони якої містився вхід
до підземної частини споруди — льоху, вико-
паного у лесі. Льох мав три камери: сходи вниз
і вузький коридор з боковими нішами, вели-
ке прямокутне приміщення та круглу каме-
ру, до якої вів вузький коридор. Усі приміщен-
ня, крім круглого, завалилися у давнину. Стеля
мала форму склепіння. Загальна довжина під-
земної споруди 6 м, глибина — 3,5 м.
Також завдяки цьогорічним розкопкам на
території замчища досліджено два похован-
ня за обрядом трупопокладення. Одне дитяче
(1): небіжчик лежав випростано на спині голо-
вою на південь, руки вздовж тулуба. Інвентар
відсутній. Можна лише припустити, що похо-
вання кочівницьке і датується XI—XVI ст. Інше
поховання (2) здійснено за християнським
звичаєм у дерев’яній домовині. Небіжчик та-
кож лежав випростано на спині головою на за-
хід — південний захід. Відсутність будь-якого
інвентарю ускладнює атрибутування, але, ско-
ріш за все, поховання датується не раніше, ніж
XIX ст.
Підсумовуючи, зазначимо, що розкопки се-
зону 2008 р. значно доповнили наші уявлення
про визначну пам’ятку археології Черкащи-
ни — багатошарове городище-замчище Б. Хме-
льницького у с. Суботів. Розкопано значну те-
риторію у центральній частині замчища, де
виявлено нові археологічні об’єкти різних ча-
сів, які містили велику кількість матеріалу.
Саме завдяки цьогорічним розкопкам вдалося
простежити горизонт фінальної бронзи, який
містив кераміку білогрудівської, бондарихин-
ської та постзрубної культур. Окремі ж знахід-
ки, як, наприклад, перстень з монограмою,
могли належати членам родини видатного ко-
зацького ватажка — гетьмана Богдана Хмель-
ницького.
Рис. Суботів, замчище Б. Хмельницького. Золотий
перстень з монограмою, середина XVII ст.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29192 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:15Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Куштан, Д.П. 2011-12-07T11:20:31Z 2011-12-07T11:20:31Z 2009 Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові / Д.П. Куштан // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 179-181. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29192 The paper presents the results of the archaeological excavations undertaken on the multilayer hill-fort and castle area of B. Khmelnytskyi in Subotiv village of Chyhyryn Region in Cherkasy Oblast in 2008. During the research the new materials describing history of the development of the archaeological site since the Bronze age until the Late Mediaeval period have been discovered. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові Article published earlier |
| spellingShingle | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові Куштан, Д.П. |
| title | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові |
| title_full | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові |
| title_fullStr | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові |
| title_full_unstemmed | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові |
| title_short | Нові дослідження замчища Б. Хмельницького у Суботові |
| title_sort | нові дослідження замчища б. хмельницького у суботові |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29192 |
| work_keys_str_mv | AT kuštandp novídoslídžennâzamčiŝabhmelʹnicʹkogousubotoví |