Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині

Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині

In August—September, 2008, Poltava archaeological expedition conducted a detailed archaeological investigation, aiming in making an archaeological examination of an area of 69,52 ha, chosen for the location of a gas turbine electric power station, as well as the western and southern detached areas (...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологічні дослідження в Україні
Datum:2009
Hauptverfasser: Скорий, С.А., Супруненко, О.Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2009
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29225
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині / С.А. Скорий, О.Б. Супруненко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 273-275. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29225
record_format dspace
spelling Скорий, С.А.
Супруненко, О.Б.
2011-12-07T19:48:33Z
2011-12-07T19:48:33Z
2009
Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині / С.А. Скорий, О.Б. Супруненко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 273-275. — укр.
XXXX-0086
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29225
In August—September, 2008, Poltava archaeological expedition conducted a detailed archaeological investigation, aiming in making an archaeological examination of an area of 69,52 ha, chosen for the location of a gas turbine electric power station, as well as the western and southern detached areas (overall 80 ha of the territory investigated) within the administrative borders of Dmytrivka village council of Komsomolsk in Poltava Region.
uk
Інститут археології НАН України
Археологічні дослідження в Україні
Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
spellingShingle Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
Скорий, С.А.
Супруненко, О.Б.
title_short Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
title_full Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
title_fullStr Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
title_full_unstemmed Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині
title_sort археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу комсомольська на полтавщині
author Скорий, С.А.
Супруненко, О.Б.
author_facet Скорий, С.А.
Супруненко, О.Б.
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Археологічні дослідження в Україні
publisher Інститут археології НАН України
format Article
description In August—September, 2008, Poltava archaeological expedition conducted a detailed archaeological investigation, aiming in making an archaeological examination of an area of 69,52 ha, chosen for the location of a gas turbine electric power station, as well as the western and southern detached areas (overall 80 ha of the territory investigated) within the administrative borders of Dmytrivka village council of Komsomolsk in Poltava Region.
issn XXXX-0086
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29225
citation_txt Археологічна експертиза ділянки під розміщення електростанції поблизу Комсомольська на Полтавщині / С.А. Скорий, О.Б. Супруненко // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 273-275. — укр.
work_keys_str_mv AT skoriisa arheologíčnaekspertizadílânkipídrozmíŝennâelektrostancíípoblizukomsomolʹsʹkanapoltavŝiní
AT suprunenkoob arheologíčnaekspertizadílânkipídrozmíŝennâelektrostancíípoblizukomsomolʹsʹkanapoltavŝiní
first_indexed 2025-11-25T22:40:40Z
last_indexed 2025-11-25T22:40:40Z
_version_ 1850568745060139008
fulltext 273 In August—September, 2008, Poltava archaeological ex- pedition conducted a detailed archaeological investigation, aiming in making an archaeological examination of an area of 69,52 ha, chosen for the location of a gas turbine electric pow- er station, as well as the western and southern detached areas (overall 80 ha of the territory investigated) within the admin- istrative borders of Dmytrivka village council of Komsomolsk in Poltava Region. У серпні—вересні 2008 р. Полтавською ар- хеологічною експедицією ДП НДЦ ОАСУ ІА НАНУ проведено обстеження для виконання археологічної експертизи ділянки завбільшки 69,52 га, обраної під розташування газотурбін- ної електростанції, в адміністративних межах Дмитрівської сільради м. Комсомольськ Пол- тавської обл. Обстеження охоплювали суцільні розвідки на ділянці, а також західну і частково півден- ну її округу (площа близько 80 га), яку займа- ють забудови с. Колгоспна Гора Дмитрівської сільради, знесені у першій третині ХХ ст. ху- тори і села, сільськогосподарські угіддя, лісо- смуги, луки, солонці та болота. Ця прямокутна в плані ділянка Придніпровської лівобереж- ної низовини в зоні поширення Лівобережно- го Придніпровського терасового лісостепу орі- єнтована за довгою віссю з північного сходу на південний захід. Проведення досліджень здійснено на за- мовлення ТОВ «Комсомольська когенерацій- на компанія», яка споруджуватиме тут кілька блоків електростанції, і зумовлено необхідніс- тю надання висновку археологічної експертизи щодо ділянки, розташованої в межах північно- східної частини історичного мікрорегіону Кре- менчуччини на стику лісостепової та степової ландшафтних зон. Попередньо огляд обстежуваної ділянки здійснювали Г.М. Некрасова під час реєстра- ції курганів у 1986 р., хоч і безрезультатно, су- цільні розвідки — археологи ЦОДПА у 2003— 2006 рр. Єдині рятівні розкопки на території неподалік від землевідводу (за 1,3 км) провів О.Б. Супруненко у 2007 р., дослідивши насип у складі групи курганів на останці поряд із будів- ництвом комбінату «Ворскла Сталь». Результа- том цих робіт стало виявлення 28 поховань від епохи енеоліту до середньовіччя, зокрема ди- тячого угорського некрополя з трьох поховань, які вже опубліковано (2007). 30 % території досліджень займають підви- щеня й останці першої—другої терас лівого бе- рега р. Псел і вододіл останнього з правобіч- ним допливом р. Сухий Кобелячок р. Лизь- ка, що протікає по краю плато другої тераси за 2—3 км від долини Псла. Ділянка розташова- на за 0,7—0,8 км на схід — південний схід від кутка Новоселівка с. Дмитрівка (Дмитрівська сільрада) та за 2,1 км на захід — південний за- хід від Єристівского кар’єру. З півдня — пів- денного заходу до неї безпосередньо прими- кає останець с. Колгоспна Гора. Вкажемо, що це село з’явилося внаслідок переселення меш- канців с. Жовнин Золотоніського р-ну у 1960— 1961 рр. під час заповнення котловану Кре- менчуцького водосховища. Із північного сходу на південний захід її східну частину перетинає насип дороги місцевого значення Дмитрівка— Колгоспна Гора—Солонці, південну — у ши- ротному напрямку — заболочене русло однієї зі стариць, що огинає останець другої тераси с. Колгоспна Гора. Абсолютні висоти заболоченої основи за- плави 66,1—66,4 м, висота здіймання надза- плави навколо стариць 67,5—68,0 м, відносні значення висоти другої тераси над рівнем за- болоченої заплави на останці Колгоспної Гори 3,7—4,9 м, абсолютні значення підвищення останця лежать у межах 70,1—72,3 м. Певне С.А. Скорий, О.Б. Супруненко АРХЕОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ДІЛЯНКИ ПІД РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ ПОБЛИЗУ КОМСОМОЛЬСЬКА НА ПОЛТАВЩИНІ 274 пониження вододільного плато до 69,8—70,1 м відзначається з південно-західного боку ділян- ки і зумовлене наявністю тут ледь помітного нахилу в бік річища р. Псел. До ділянки по широтних краях приляга- ють кілька пересохлих стариць, вкритих боло- тяною рослинністю. Південна частина у ме- жах першої та другої терас практично на 90 % розорана і використовувалася під сільськогос- подарські угіддя та городи. Заплавна та захід- на частини вкриті луками й скупченнями ку- щів. На східній межі розташовані болітця, а на прилеглій до плато частині, біля с. Колгоспна Гора, в оточенні розріджених чагарників та де- рев, — городи мешканців села. У південно-західній частині ділянки на кіль кох мисах та своєрідних «островах»-підвищеннях між двох пересохлих стариць наявні залишки колишніх хуторів Новоселівка і Попова у вигля- ді подібних до курганів насипів під хатами і гос- подарськими спорудами заввишки 0,5—1,4 м. Такі насипи необхідно було споруджувати че- рез коливання рівня весняної води у старицях та часті повені. Хутори існували у XIХ — на по- чатку XX ст., топонім від назви останнього (Мо- гила Попова) й досі вживається місцевим насе- ленням щодо найменування великого пошко- дженого кургану на південно-західній околиці с. Колгоспна Гора, на місці сільського кладови- ща, розташованого поза межами обстежень. Угіддя на підвищеннях терас та останці ін- тенсивно розорювалися з початку XIХ ст. Про- те наразі 90 % ділянки землевідводу зовсім не використовуються для сільськогосподарського виробництва, залишаючись лише громадськи- ми випасами. З 1980-х рр. ці землі густо вкриті новітньою степовою рослинністю солонцевих лук, а у східній частині поширюються болотяні зарості очерету й рогози. За природно-сільськогосподарським райо- нуванням, ділянка належить до Семенівсько- Кременчуцького р-ну (ПСР-0,2). Тут наяв- ні такі агропромислові групи ґрунтів: чорно- земи (агрогрупи 92 в, 124 г, 125 г), які можна знайти лише у південній частині на незначній площі; болотяні солонцеві неосушені ґрунти (агрогрупа 143), що превалюють; солонці кір- часті неглибокі легкосуглинкові (агрогрупи 162 г і 163 г) на близько чверті території ділян- ки; порушені легкосуглинкові ґрунти (агрогру- па 215 г). Солонці в сільському господарстві не використовуються. Порушені легкосуглинкові ґрунти є землями, де ґрунтовий покрив знище- ний внаслідок господарської діяльності люди- ни, здебільшого у новітній час. Наведені особливості рельєфу та локалізація ділянки зумовили й характер здійснення розві- дувальних робіт, спрямованих на виявлення курганних пам’яток на підвищеннях терас і во- доділах, поселень доби бронзи — раннього за- лізного віку вздовж мисових відгалуджень схи- лів та на підвищеннях у заплаві стариць. Як і очікувалося, основними об’єктами, відкритими в ході розвідок, є поодинокі та згруповані ком- пактними «ланцюгами» курганоподібні наси- пи, що займають підвищені краї мисів і верши- ни незначних острівців-пагорбів. На більших мисах у заплаві височать найпомітніші з них. Шість найбільших насипів при попередніх роз- відках 2003 р. було віднесено до курганоподіб- них, що склали в центрі обстежуваної ділянки та на південний захід від неї (за 80—150 м) умов- но групу курганоподібних насипів V поблизу с. Колгоспна Гора. Їх попередню характеристи- ку вже оприлюднено (2005, 2006). У межах землевідводу не виявлено жодного поселення чи місцезнаходження археологіч- ного характеру. Виняток становить знайдений посеред мисоподібного підвищення над стари- цею у центрі ділянки єдиний невеликий фраг- мент ліпної посудини початку раннього заліз- ного віку з домішками шамоту і жорстви у тісті чорного кольору та сіроангобованою загладже- ною поверхнею. Зондування поверхні мису не встановило наявності ні культурних нашару- вань, ні навіть ґрунтових відкладень, знищених господарською діяльністю 1930—1950-х рр. Під час ретельного обстеження ділянки (оче- видно, через її топографічні умови) не знайдено жодних археологічних об’єктів, як і інших зна- хідок, що свідчили б про заселеність цієї міс- цини у давні часи. Миси останця і виступи те- рас прошурфовано або зачищено, а 19 кургано- подібних насипів виключено зі списку тих, що потребують проведення наступних досліджень. Усі вони, як встановлено шурфуванням та ме- талодетекторним скануванням, є залишками ха- тищ вказаних хуторів ХІХ — початку ХХ ст. На західному схилі останця с. Колгоспна Гора знайдено великий уламок пісковикового жорно- вого поставу (третина) з характерними сітчастими насічками. Подібні вироби побутували на почат- ку і до середини ХХ ст. Частина жорна перевезена до Комсомольського історико-краєзнавчого му- зею, де експонується просто неба. Археологічне обстеження курганоподібних насипів у зоні землевідводу та поза його ме- жами дозволяє зробити такі висновки. Без сум- ніву, більша частина обстежених підвищень є залишками зруйнованих садиб знищеного за 275 колективізації і голодомору села, що існувало наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. на цій тери- торії. Це особливо стосується тих підвищень, де виявлено новітні предмети, зокрема монети Російської імперії та СРСР. Поряд із цим деякі з підвищень, що мають добре виражену окру- глу форму і при обстеженні яких не знайдено пізніх предметів, a priori можна вважати похо- вальними пам’ятками — курганами. Для пере- вірки на існування курганних насипів в основі чи залягання під ними культурних нашарувань у найвищих місцях на деяких з них проведено додаткові археологічні роботи. Наприклад, підвищення 13 у центральній частині землевідводу заввишки близько 1,1 м і з діаметром 30 м було перерізано навпіл тран- шеєю за допомогою екскаватора. Висота наси- пу від основи — тонкого шару похованого ґрун- ту — складала 1,1 м. Стратиграфічна картина у перетині виглядала наступним чином: під чор- ноземним щільним дерном з потужністю 0,10— 0,15 м до глибини 0,9—1,1 м залягав луговий чор- нозем, зібраний з округи і добре утрамбований у зволоженому стані. На рівнях 0,3 та 0,7 м він перебивався тонкими (0,10—0,20 м) прошарка- ми суглинку, вміщеного у насип з метою запобі- гання його розповзання. Під ним, з 0,9—1,1 м, лежав стерильний тонкий шар чорноземно-су- піщаного ґрунту — похований горизонт, що по- коївся на товстому піщано-суглинковому шарі передматерика. З глибини 1,6—1,7 м залягав материковий білий пісок. У масиві насипу були відсутні археологічні знахідки, натомість вдосталь виявлено предме- тів, уламків кераміки та металу новітньої епо- хи, що підтверджує встановлену обстеженнями атрибуцію цього штучного підвищення. Поді- бні результати внаслідок шурфування і дослі- джень траншеями отримані й на інших наси- пах, що лише підтверджує наведені висновки про наступне використання ділянки для будів- ництва.

Ähnliche Einträge