Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р.
The paper is devoted to the analysis of osteological materials found during the archaeological excavations at the settlement Khodosivka-Roslavske in 2007.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29230 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. / С.Ю. Тайкова // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 288-290. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859990663247953920 |
|---|---|
| author | Тайкова, С.Ю. |
| author_facet | Тайкова, С.Ю. |
| citation_txt | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. / С.Ю. Тайкова // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 288-290. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | The paper is devoted to the analysis of osteological materials found during the archaeological excavations at the settlement Khodosivka-Roslavske in 2007.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:31:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
288
The paper is devoted to the analysis of osteological materi-
als found during the archaeological excavations at the settle-
ment Khodosivka-Roslavske in 2007.
За археологічними даними, давньоруське
населення значну увагу приділяло полюван-
ню та рибальству. Це підтверджує остеологіч-
ний матеріал, знайдений у т. зв. «кухонних від-
ходах» при розкопках середньовічного посе-
лення Ходосівка-Рославське у 2007 р. Скоріш
за все, поширенню полювання на пернату ди-
чину сприяло вдале розташування поселення.
На прилеглих водоймах заплави Дніпра масо-
во гніздилися і зупинялися під час сезонних
міграцій водоплавні птахи. В зимовий пері-
од, за умов відсутності качок та гусей, мислив-
ці могли добувати борову дичину, яка у значній
кількості водилася в околишніх лісових маси-
вах. Загалом, перната дичина, як джерело їжі,
мала істотне значення в житті наших пращу-
рів протягом багатьох століть. Окрім глухарів,
тетеруків, качок та гусей, мисливці часів Ки-
ївської Русі полювали на журавлів, лебедів та
чапель, які незмінно подавалися як коронні
страви на князівських бенкетах.
Інформаційні матеріали тих часів (літопи-
си, грамоти, билини тощо) вказують, що птахів
ловили за допомогою різних пристосувань: сі-
ток, перевісів, силів (силків), пруглів, кляпців
та ін. Пруглами (пастками), кляпцями і силами
(петлями) ловили переважно лісових мешкан-
ців; сітки та перевіси (перевісища) слугули для
добування водоплавних птахів. Перевіси явля-
ли собою великі сітки, які встановлювались на
стовпах на шляхах кормових перельотів качок і
гусей біля берегів озер та рік. За наявності пе-
ресіченої місцевості, сітками перегороджували
яри або урвища. За відсутності ярів, у лісі біля
водойми за напрямком прольоту прорубували
просіки (плохи) завширшки 10—12 м. По оби-
два боки плохів встановлювали довгі, врівень із
верхівками дерев або вищі, сухі та гладкі палі,
прикріплені до сусідніх дерев так, щоб їх мож-
на було вільно піднімати й опускати. Над палею
розміщували дерев’яні блоки (векши), через які
пропускали мотузки. До мотузок прив’язували
міцну тонку сітку-перевіс, яка сягала верхівки
стовпа. Коли качки або гуси з розгону вдаря-
лись у перевісище, мисливець, що сидів у схо-
ванці, швидко опускав стовпи, накриваючи ди-
чину сіткою зверху. З літописів відомо, що пе-
ревіси застосовували повсюдно в часи княгині
Ольги (середина X ст.). Вони розташовувалися і
в околицях Києва, і в інших слов’янських посе-
леннях по Дніпру і Десні. Цікаво, що така мето-
дика ловлі водоплавних птахів зберігалась у За-
хідному Сибіру до середини минулого століття.
Окрім встановлення ролі полювання на ди-
ких птахів у житті мешканців уроч. Ходосівка-
Рославське, отримані кісткові матеріали дають
змогу частково відстежити видовий склад та
відносну кількість орнітофауни і порівняти їх
із сучасними показниками.
Матеріал і методика. Визначення остеоло-
гічного матеріалу проводилося за методом по-
рівняння з кістками скелету сучасних птахів.
Для визначення видової належності фрагмен-
тів кісток птахів використовувалася порів-
няльна колекція Палеонтологічного музею
Національного науково-природознавчого му-
зею НАНУ. Використана термінологія відпові-
дає сучасним міжнародним нормам. При опи-
сі біології видів птахів ми спиралися на власні
дані та інформацію, наведену у відповідних то-
мах «Фауни України».
Результати. Із 69 знайдених залишків 49 було
віднесено до виду. Не піддаються визначенню
через значне пошкодження 20 фрагментів. Кіст-
кові рештки, видову належність яких визначе-
но, належать до дев’яти видів птахів; один фраг-
мент ідентифікований на рівні роду (табл.).
У видових нарисах наводяться відомості про
птахів, залишки яких знайдено при розкоп -
С.Ю. Тайкова
ПТАХИ ДАВНЬОРУСЬКОГО ПОСЕЛЕННЯ
ХОДОСІВКА-РОСЛАВСЬКЕ ЗА МАТЕРІАЛАМИ
ДОСЛІДЖЕНЬ ПІВНІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ 2007 р.
289
ках поселення Ходосівка-Рославське: сучас-
ний стан в Україні та регіоні розкопок, осо-
бливості біології, викопні знахідки з інших
пам’яток України тощо.
Ряд гусеподібні — аnseriformes.
Родина качкові — аnatidae.
Лебідь-шипун (Cygnus olor). Гніздовий, переліт-
ний, зимівний птах України. Гніздиться на всій
території, крім гір. Мігрує скрізь. Регулярно зи-
мує в південних районах, на заході країни та на
дніпровських водосховищах. Взимку його мож-
на зустріти на незамерзаючих водоймах. Решт-
ки шипуна знайдено при розкопках давньо-
руського Вишгорода XI—XIII ст. На поселенні
Ходосівка-Рославське виявлено два фрагменти
кісток однієї особини лебедя-шипуна.
Крижень (Anas platyrhynchos). Гніздовий та пе-
релітний птах. Найчисленніший серед качок
України. Мешкає по всій території. Населяє май-
же всі типи прісних водно-болотяних угідь. Гніз-
диться окремими парами. Під час міграцій і зи-
мівлі утворює великі зграї. Харчується дрібними
безхребетними. У багатьох великих містах зараз
існують осілі угруповання цих качок. Численні
кістки і шкаралупу яєць виявлено у відкладеннях
на багатьох слов’янських поселеннях XI—XIII ст.
Чернігівської обл. Крижень нерідко використо-
вується для розведення дичини. Кількість залиш-
ків (29) та особин (13) крижнів становлять 50 %
і значно переважає чисельність інших викоп-
них птахів з поселення. Кістки диких і свійських
птахів цього виду практично не відрізняються за
морфологічними ознаками. Але, скоріше за все,
ми маємо справу з дикими крижнями, яких меш-
канці поселення могли масово добувати в гніздо-
вий період, під час линяння та міграцій.
Чирок-тріскунець (Anas querquedula). Гніздо-
вий та перелітний птах. В Україні за чисельніс-
тю та розповсюдженням поступається тільки
крижню. За біологією подібний до попередньо-
го виду. Кісткові залишки чирка-тріскунця ви-
явлено на слов’янських поселеннях XI—XII ст.
у Полтавській обл. та околицях Києва. Серед
решток (3) та особин (1) птахів з «кухонних
відходів» поселення Ходосівка-Рославське ця
качка займає третє місце. Значна розбіжність у
чисельності кісткових залишків у порівнянні з
крижнем, скоріш за все, вказує на те, що кри-
жень був більш бажаною здобиччю через удві-
чі більші розміри.
Чирок-свистунець (Anas crecca). Гніздовий
та перелітний птах. Мешкає по всій території
України, але розповсюджений нерівномірно.
Найбільш характерний для водойм Полісся,
але за чисельністю значно поступається чирку-
тріскунцю. Віддає перевагу оселенню на неве-
ликих лісових і заплавних озерах і болотах. Гніз-
диться окремими парами. Під час міграції і зи-
мівлі тримається зграями. Живиться водяними
безхребетними. Про те, що чирка-свистунця
здавна добували заради м’яса, свідчать числен-
ні знахідки доби первісності в м. Новгород-
Сіверський, з поселень XI—XIII ст. на серед-
ньому Дніпрі та в Житомирській обл. За чи-
сельністю викопних решток (2) та особин (2)
з поселення Ходосівка-Рославське свистунець
переважав тріскунця. Це може слугувати дока-
зом, що в середні віки цей птах був більш роз-
повсюджений на всій території України, ніж
зараз, і однаково успішно добувався давньо-
руськими мисливцями.
Нерозень (Anas strepera). Гніздовий та переліт-
ний птах. Кількість і ареал виду в Україні дуже
скоротилися з першої половини ХХ ст. До того
вид за чисельністю не поступався крижневі.
Окрім озер Волині та Азовсько-Чорноморського
узбережжя, ця качка зараз є рідкісною у біль-
шості регіонів країни. Не гніздиться на біль-
шій частині Чернігівської і Київської областей.
У пониззях Прип’яті, можливо, ще оселяються
Таблиця. Видова належність і кількість фрагментів
та особин викопних птахів середньовічного поселення Ходосівка-Рославське
Вид Кількість залиш ків Кількість особин %
Чирок-свистунець (Чирок-свистунок) — Anas crecca 2 2 7,7
Крижень (Кряква) — Anas platyrhynchos 29 13 50,0
Чирок-тріскунець (Чирок-трескунок) — Anas querquedula 3 1 3,8
Anas sp. 1 1 3,8
Нерозень (Сіра качка) — Anas strepera 1 1 3,8
Лебідь-шипун — Cygnus olor 2 1 3,8
Курка домашня — Gallus domesticus 5 4 15,4
Тетерук (Тетерев) — Lyrurus tetrix 1 1 3,8
Крех малий (Луток) — Mergus albellus 1 1 3,8
Слуква (Вальдшнеп) — Scolopax rusticola 4 1 3,8
В с ь о г о 49 26
290
окремі пари нерозня. Гніздиться на різних ти-
пах водойм, але обов’язково з щільними зарос-
тями вищої водяної рослинності. Гніздо будує
на сухому місці, часто далеко від води. Вивод-
ки, на відміну від інших качок, не об’єднуються
у спільні зграї. Харчується переважно рослин-
ною їжею. Викопні залишки нерозня виявлено
серед матеріалів доби первісності в Новгород-
Сіверському та на нижньому Дніпрі. З розко-
пок поселення Ходосівка-Рославське походить
одна рештка цього виду. Можливо, в часи Київ-
ської Русі щільність нерозня була значно біль-
ша, ніж сьогодні.
Крех малий, або луток (Mergus albellus). Не-
численний пролітний вид України. До 50-х рр.
ХХ ст. окремі пари гніздилися в пониззях Дні-
пра. Після зарегулювання русла вид зник на
гніздуванні. Може залишатися на зимівлю в
південних регіонах. Гніздовий ареал охоплює
лісову та лісотундрову зону Євразії. Оселяєть-
ся по берегах озер, де гніздиться в дуплах де-
рев. Під час міграцій зустрічається невеликими
зграйками по всій території країни. Живиться
водяними комахами. Вдруге знайдений у ви-
копному вигляді на території України, перший
раз — при розкопках середньовічного Чор-
нобиля. У розкопках поселення Ходосівка-
Рославське луток представлений одним кіст-
ковим фрагментом.
Ряд куроподібні — galliformes.
Родина тетерукові — tetraonidae.
Тетерук (Lyrurus tetrix). Осілий птах. У незна-
чній кількості гніздиться у лісовій зоні Украї-
ни. Населяє різні типи лісів з домішкою бере-
зи. Уникає суцільних лісових масивів. Відкри-
ті простори (вирубки, поля, великі галявини)
використовує для токування в шлюбний пері-
од. Взимку під час лютих морозів птахи ночу-
ють у ямках під снігом, пробиваючи своєю ва-
гою сніжний покрив. На цьому і було засно-
ване зимове полювання на тетеруків. Викопні
рештки птаха знайдено в шарах поселення Во-
їнська Гребля XI—XII ст. та в давньоруському
Вишгороді. З розкопок поселення Ходосівка-
Рославське походив один фрагмент кістки те-
терука. Птахів могли добувати за допомогою
різних пасток, на токах або зі снігових ямок.
Ряд cивкоподібні — сharadriiformes.
Родина баранцеві — scolopacidae.
Слуква (Scolopax rusticola). Гніздовий, пере-
літний, зимівний птах України. Гніздиться в
Поліссі, Лісостепі. Під час міграції трапляєть-
ся скрізь. При розкопках поселення Ходосівка-
Рославське знайдено чотири фрагменти, що
належали одній особині слукви. Раніше в роз-
копках середньовічних поселень на території
України вид не траплявся.
Висновки. Докладне вивчення викопних ре-
шток птахів є важливим для з’ясування істо-
ричних закономірностей поширення представ-
ників сучасної орнітофауни та пізнання побу-
ту наших пращурів, зокрема характеру і обсягів
полювання та виникнення свійських форм.
Більшість решток птахів з поселення Хо до-
сівка-Рославське належить до т. зв. «кухонних від-
ходів». Переважно це кістки верхньої кінцівки —
32 залишки, нижньої кінцівки — 4 та плечового
поясу — 8. Значна частина знайдених фрагментів
пташиних кісток пов’язана з господарською ді-
яльністю людини. Окрім полювання, в часи Київ-
ської Русі почало набувати особливого місця і пта-
хівництво. Хоча на поселенні Ходосівка-Рос-
лавське, за наявними даними, відносно мало
займались розведенням домашньої птиці і худо-
би, рештки курей все-таки складають значний
відсоток серед матеріалів розкопок (табл.). Що
стосується свійської качки, то вихідною формою
для неї був крижень (Anas platyrhynchos). Його зна-
чне поширення і легкість приручення сприяли
тому, що він був одомашнений в кількох країнах
одночасно. Вказати точний час одомашнення за-
раз практично неможливо. Римляни приручили
качок ще в I ст. У давніх римських переказах гово-
риться, що качок ловили сітками, розтягненими
вздовж берегів річок. Римський письменник і аг-
роном Луцій Колумелла у праці «Про сільське
господарство» радив збирати яйця диких качок і
виводити з них птахів, яких можна утримувати у
дворах, закритих згори сіткою. Мешканці Дав-
нього Єгипту качок також ловили сітками. Част-
ково їх убивали, частково відгодовували, однак
тоді качка ще не була свійським птахом. Відрізни-
ти кістки качки домашньої від кісток дикого
крижня практично неможливо. Мінливість птахів
у домашніх умовах незначна. Кістки сучасних до-
машніх качок є більш масивними.
Стверджувати, що знайдені залишки нале-
жать тільки домашнім або тільки диким качкам
не можна. Не виключено, що там наявні обидві
форми. Але, на наш погляд, більшість фрагмен-
тів повинні належати дикому крижню, оскіль-
ки локалізація поселення Ходосівка-Рославське
сприяла розвиткові полювання на водяно-
болотяну дичину, про що свідчить значне видо-
ве розмаїття викопних птахів. До того ж, у мате-
ріалах із розкопок давньоруських поселень се-
ред птахів майже завжди значно переважали
залишки свійських курей, чого немає на сели-
щі Ходосівка-Рославське, де кісткові фрагмен-
ти крижня суттєво переважають. Скоріш за все,
причиною цього стало і безпосереднє полюван-
ня на крижня (зокрема, масова заготівля під час
линяння), і збір яєць з подальшим сезонним ви-
рощуванням качок у домашніх умовах.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29230 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:31:12Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тайкова, С.Ю. 2011-12-07T20:04:26Z 2011-12-07T20:04:26Z 2009 Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. / С.Ю. Тайкова // Археологічні дослідження в Україні 2008 р. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 288-290. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29230 The paper is devoted to the analysis of osteological materials found during the archaeological excavations at the settlement Khodosivka-Roslavske in 2007. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. Тайкова, С.Ю. |
| title | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. |
| title_full | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. |
| title_fullStr | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. |
| title_full_unstemmed | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. |
| title_short | Птахи давньоруського поселення Ходосівка-Рославське за матеріалами досліджень Північної експедиції 2007 р. |
| title_sort | птахи давньоруського поселення ходосівка-рославське за матеріалами досліджень північної експедиції 2007 р. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29230 |
| work_keys_str_mv | AT taikovasû ptahidavnʹorusʹkogoposelennâhodosívkaroslavsʹkezamateríalamidoslídženʹpívníčnoíekspedicíí2007r |