Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське
Information on results of the excavations of Khodosivka-Roslavske which has been studied for the third season by the Northern Expedition of the IA NASU is presented. The objects found are described and the features of material culture of ancient habitants are traced. Previously made conclusion about...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Археологічні дослідження в Україні |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29316 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 91-85. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29316 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-293162025-02-09T15:42:01Z Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. Information on results of the excavations of Khodosivka-Roslavske which has been studied for the third season by the Northern Expedition of the IA NASU is presented. The objects found are described and the features of material culture of ancient habitants are traced. Previously made conclusion about the extraordinary nature of the social and economic phenomena under the study is confirmed. 2010 Article Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 91-85. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29316 ru Археологічні дослідження в Україні application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| description |
Information on results of the excavations of Khodosivka-Roslavske which has been studied for the third season by the Northern Expedition of the IA NASU is presented. The objects found are described and the features of material culture of ancient habitants are traced. Previously made conclusion about the extraordinary nature of the social and economic phenomena under the study is confirmed. |
| format |
Article |
| author |
Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. |
| spellingShingle |
Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське Археологічні дослідження в Україні |
| author_facet |
Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. |
| author_sort |
Готун, І.А. |
| title |
Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське |
| title_short |
Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське |
| title_full |
Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське |
| title_fullStr |
Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське |
| title_full_unstemmed |
Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське |
| title_sort |
третій сезон дослідження селища ходосівка-рославське |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29316 |
| citation_txt |
Третій сезон дослідження селища Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 91-85. — укр. |
| series |
Археологічні дослідження в Україні |
| work_keys_str_mv |
AT gotunía tretíjsezondoslídžennâseliŝahodosívkaroslavsʹke AT suhonosam tretíjsezondoslídžennâseliŝahodosívkaroslavsʹke AT kazimírom tretíjsezondoslídžennâseliŝahodosívkaroslavsʹke |
| first_indexed |
2025-11-27T13:38:02Z |
| last_indexed |
2025-11-27T13:38:02Z |
| _version_ |
1849950932197965824 |
| fulltext |
91
Information on results of the excavations of Khodosivka-
Roslavske which has been studied for the third season by the
Northern Expedition of the IA NASU is presented. The objects
found are described and the features of material culture of an-
cient habitants are traced. Previously made conclusion about
the extraordinary nature of the social and economic phenomena
under the study is confirmed.
У сезоні 2009 р. продовжено досліджен-
ня неординарного селища давньоруського і
монгольсько-литовського часу в уроч. Рослав-
ське біля с. Ходосівка Києво-Святошинського
р-ну Київської обл. Розкоп на найвищій точ-
ці поселення, де протягом двох минулих років
відкрито 234 м2, продовжено на північний схід,
вниз по схилу, в напрямку заболоченої стариці
для дослідження комплексу господарських спо-
руд, що примикав з півночі до житлової будів-
лі 4, вивченої у 2007 р. Площа розкопу 153 м2.
Культурний шар тут, однорідний темно-сірий
супісок завтовшки 0,40—0,60 м, частково по-
шкоджений оранкою (нижче по схилу потуж-
ність збільшується до 0,85 м). Ближче до мате-
рика шар поступово світлішав, утворюючи не-
великий прошарок однорідного сіро-жовтого
супіску. Нашарування містили численні фраг-
менти гончарної кераміки переважно доби Ки-
ївської Русі, кістки тварин, печину, інші знахід-
ки. Привертає увагу значно більша у порівнян-
ні з минулими роками кількість металургійних
шлаків, серед яких і досить великі конгломера-
ти. Показово, що, за спостереженнями Д.П. Не-
допаки, на таких невеликих площах і за меншої
кількості подібних знахідок раніше вдавалося
виділити залишки мінімум шести зруйнованих
залізоплавильних печей. Речовий матеріал ре-
презентовано предметами озброєння та споря-
дження бойового коня, ремісничим і промис-
ловим інструментарієм і побутовим інвентарем,
елементами костюма і прикрасами, культовими
І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір
ТРЕТІЙ СЕЗОН ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЛИЩА
ХОДОСІВКА-РОСЛАВСЬКЕ
речами. Зафіксовано знахідки, які характеризу-
ють особливості не лише матеріальної культури
давньої людності, а й певні аспекти духовного
життя. Цьогорічними дослідженнями виявлено
вісім об’єктів господарського призначення та
чотири стовпові ями. Верхні частини заповнен-
ня споруд зливалися з навколишнім темно-сі-
рим культурним шаром, тож виокремити біль-
шість із них вдалося лише на тлі світлого мате-
рикового піску.
У попередніх публікаціях відзначалося, що
виникненню давньоруського селища на цьо-
му заплавному підвищенні передувала сто-
янка кам’яної доби та короткочасне поселен-
ня періоду палеометалів. Вони фіксуються
за знахідками знарядь із кременю та керамі-
ки пізньобронзово-ранньозалізного часу. Не
виключено, що означені горизонти, які стра-
тиграфічно не виділяються, маркують кілька
об’єктів зі слабкогумусованим заповненням
без керамічних знахідок. До цього періоду,
ймовірно, відноситься і досліджений у звіт-
ному сезоні об’єкт 20. Це невелика округла в
плані яма діаметром близько 1,0 м, заглибле-
на в материк на 0,24 м. Заповнення — однорід-
ний сірий супісок, що містив кілька невираз-
них уламків кераміки та шматок печини. Ран-
ні шари пам’ятки репрезентують також кілька
крем’яних знахідок та фрагменти орнаменто-
ваного ліпного посуду доби бронзи, що похо-
дять з культурного шару.
Передував давньоруському селищу і об’єкт
17 — кругла яма діаметром близько 1,4 м та
завглибшки 0,3 м, заповнена шаром сіро-
жовтого мішаного супіску, перекритого чор-
ним супіском, щільно насиченим залишками
горілого дерева, в якому знайдено рештки ліп-
ного горщика, повний профіль якого вдалося
реставрувати.
92
Решта виявлених споруд відноситься до пе-
ріоду Київської Русі. Три з них — об’єкти 18,
19 і 23 — ями діаметром 1,2—1,6 м, заглибле-
ні в материк на 0,16—0,56 м, заповнені темно-
сірим, сірим, сіро-жовтим супіском з уламками
гончарної кераміки давньоруської доби, печи-
ною і кістками тварин. Їх, напевно, викорис-
товували в господарстві чи побуті. Ще один —
об’єкт 21 — підпрямокутний у плані із зао-
кругленими кутами, видовжений з північного
заходу на південний схід, мав розміри 1,10 ×
1,95 м; його стіни плавно переходили в долів-
ку, заглиблену в материк на 0,17 м. Заповне-
ння об’єкта — однорідний сірий супісок із до-
мішкою дрібних уламків гончарної кераміки,
фрагмента залізного виробу та уламка скля-
ного браслета. Об’єкт міг мати господарсько-
побутове призначення.
Більш інформативними серед споруд, дослі-
джених у звітному сезоні, стали залишки двох
будівель — об’єкти 22 та 24.
Об’єкт 22 — рештки наземної споруди — за-
фіксовано на глибині 0,20—0,25 м від рівня су-
часної поверхні, в культурному шарі, у вигляді
лінзи однорідного чорно-сірого супіску потуж-
ністю 0,15—0,20 м, що вирізнялася на тлі нав-
колишніх темно-сірих нашарувань більш ін-
тенсивним забарвленням та насиченістю улам-
ками кружальної кераміки і печини. З огляду
на специфіку ґрунту пляма фіксувалася дуже
умовно, зі східного боку зовсім зливаючись із
культурним шаром. Вона була дещо видовжена
по осі північний захід—південний схід, її роз-
міри (5,8 × 6,0 м) визначено лише за концен-
трацією матеріалу.
На рівні материка, одразу під плямою, роз-
чищено шар попелу, перегорілої глини, шмат-
ків печини, перемішаних з темно-сірим супіс-
ком. Він мав підпрямокутну із заокругленими
кутами форму і розміри 4,4 × 2,8 м, був орієнто-
ваний у тому ж напрямку і заходив у материк на
0,20—0,28 м. Стіни заглибленої частини спору-
ди похилі, долівка рівна. З північно-західного
та східного боків у заповненні трапилися вели-
кі та дрібні шматки перепаленої до жовтогаря-
чого кольору глини, а зі східного — також лін-
зи білого попелу.
На рівні материка у східній частині об’єкта
відкрито невелику яму діаметром 0,40 м та за-
вглибшки 0,27 м, заповнену темно-сірим та
однорідним сірим супіском із домішкою печи-
ни, вуглинок та дрібних уламків кераміки. Ще
одну яму, діаметр 0,20 м, глибина 0,14 м, за-
повнену темно-сірим супіском, простежено у
південно-східній частині будівлі.
У заповненні споруди траплялися уламки
кераміки часів Київської Русі, зокрема фраг-
мент амфорки київського типу (вцілів повний
профіль), кістки риб, тварин і птахів. Речовий
матеріал із заглибленої частини об’єкта та те-
риторії поблизу нього представлено знаряддя-
ми, прикрасами та предметами вжитку: ножі,
уламки скляних браслетів, точильні бруски,
уламки жорен, цвяхи, дверний пробій, шма-
ток бурштину тощо. Цікавою є знахідка втул-
кового кістяного наконечника стріли з тупим
вістрям, яку могли використовувати у полю-
ванні на пушного звіра.
Напевно, об’єкт 22 — це залишки назем-
ної будівлі з рештками повністю зруйнованого
опалювального чи теплотехнічного пристрою.
За браком особливих рис заповнення, специ-
фічних конструктивних особливостей чи зна-
хідок визначити його призначення важко, зо-
крема до повного опрацювання матеріалів.
Ще одну споруду — об’єкт 24 — виявлено
на глибині 0,6 м від сучасної поверхні. Пляма
заповнення об’єкта виділялася на тлі світло-
го материкового піску чорно-сірим забарвлен-
Рис. 1. Поселення Ходосівка-Рославське. Залізні лож-
коріз, тесло, гризла вудил, дверний пробій, уламок со-
кири, вістря стріли, ножі
93
ням. Котлован споруди підпрямокутної в пла-
ні форми з округлими кутками, розміром 3,4 ×
3,9 м, зорієнтований кутами за сторонами сві-
ту, заглиблений у материк на 0,68 м.
Заповнення споруди багатошарове. На до-
лівці залягав шар сірого однорідного супіску
завтовшки 0,02—0,03 м. Зверху майже по всій
площі його перекривав шар золи 0,05—0,09 м.
Вище залягав шар чорно-сірого однорідно-
го супіску, подекуди з домішкою золи та печи-
ни. Його потужність 0,15—0,30 м. Аналогічний
шар завтовшки до 0,20 м залягав зверху, на рів-
ні зачистки плями споруди; ближче до стін за-
глибленої частини об’єкта він поступово втра-
чав інтенсивність і біля країв переходив у сірий
однорідний супісок. Між цими двома шарами
залягав потужний прошарок сірого однорідно-
го супіску з домішкою вуглинок та печини, що
ближче до країв поступово світлішав і перехо-
див у материковий пісок. Між цим і шаром од-
норідного чорно-сірого супіску в центральній
частині об’єкта зафіксовано лінзу білого по-
пелу, перемішаного з темно-сірим супіском. Її
потужність 0,14 м.
На долівці, крім східного кутка, вздовж дов-
гих стін зафіксовано кілька ям. Яма в західній
частині мала діаметр близько 0,80 м і глибину
0,43 м від рівня долівки та була заповнена одно-
рідним темно-сірим супіском з лінзами чорно-
сірого кольору. На дні ями фіксувався горілий
шар чорно-сірого супіску. Ще дві ями, запов-
нені сірим супіском, були в південній части-
ні споруди. Їхній діаметр 0,20 м, глибина 0,08 м
та 0,10 м від рівня долівки. До західного кутка
примикала кругла в плані яма діаметром 0,44 м,
заповнення якої аналогічне до основного за-
повнення споруди. Біля північного кутка яма
0,35 м в діаметрі, південніше, біля північно-
східної стінки котлована, ще одна, діаметром
0,20 м і завглибшки 0,09 м. Їх було заповнено сі-
рим однорідним супіском, аналогічним до ви-
явленого на долівці споруди. Не виключено, що
ями мають відношення до конструкції стін за-
глибленої частини будівлі, а східний куток, де їх
не було, був пов’язаний із входом.
Із заповнення об’єкта 24 походять великі та
дрібні уламки гончарної кераміки давньорусь-
кої доби, з-поміж яких є фрагменти з поливою
різних відтінків жовтого та зеленого кольорів;
привертають увагу уламки, які могли належа-
ти посуду візантійського виробництва. Зібрано
також остеологічний матеріал, шлаки, печину.
Крім численного масового матеріалу, в будівлі
та поблизу неї виявлено низку індивідуальних
знахідок — уламки жорен, цвяхи, фрагменти
скляних браслетів, точильні бруски, пряслиця,
залізні тесло, ложкоріз, вістря стріли тощо. Ха-
рактер заповнення та знахідки з комплексу до-
зволяють зробити припущення про господар-
ське призначення споруди.
Незважаючи на досить репрезентативні ма-
теріали, залишається проблематичною соці-
аль но-економічна інтерпретація цієї па м’ят ки.
Фахівцями виділені селища, мешканці яких
були зайняті виключно у сільському господар-
стві. Такі поселення не були однотипними, і
їхні відмінності визначалися, насамперед, еко-
номічною спеціалізацією окремих територій: у
зонах родючих ґрунтів локалізовані великі села
рільників, у поліських районах і заплавах вели-
ких річок — невеликі поселення тваринників.
Такий підхід дозволив би вбачати саме останній
тип в досліджуваному селищі: розташування в
зоні зручних пасовищ, досить виразна остеоло-
гічна колекція (опрацьована О.П. Журавльо-
вим), що вказує на активне розведення худоби.
Здавалося б, не перечать цьому і знахідки зна-
рядь для обробітку ґрунту, зокрема лопатопо-
дібних черешкових наральників від особливо-
Рис. 2. Поселення Ходосівка-Рославське. Уламки скля-
них та бронзового браслетів, кістяне вістря стріли, ши-
ферні пряслиця, залізні пряжки, бронзові хрестик і бу-
бонець, бронзова і залізна накладки
94
го різновиду рал з полозом. Адже навіть якщо
зернове господарство в економічній діяльності
мешканців займало останнє місце, ним займа-
лися в кожному селі, хай на рівні обробки не-
великих ділянок на зразок присадибних. Вкла-
дається у схему подібної моделі господарства і
низка промислів: прядіння, ткацтво, дерево-
обробка і, ймовірно, обробка шкур, які репре-
зентовані відповідними знахідками.
Крім вказаних галузей, досить вагомого роз-
витку набули мисливство і рибальство. Пер-
ше простежується за кістяними вістрями стріл
для полювання на пушного звіра і значним, за
спостереженнями О.П. Журавльова, порівня-
но з іншими пам’ятками, відсотком кісток ди-
ких тварин та різноманітною, за результатами
досліджень С.Ю. Тайкової, добіркою кісток
диких птахів (чирка свистунець і тріскунець,
качка крижень і нерозень, лебідь-шипун, крех
малий, слуква, тетерук) у кухонних відходах
(принагідно варто вказати на наявність у раці-
оні мешканців свійської курки та належність
частини качиних кісток до свійської птиці).
Друге представлене значною кількістю кісток
та луски, знахідками тягарців для сіток тощо.
Ці матеріали не виключають віднесення по-
селення до категорії промислових селищ мис-
ливців та рибалок. Водночас, рибальством та
мисливством, як зауважувалось у фахових ро-
ботах, міг займатися не професіонал, а люби-
тель, і ці галузі могли бути допоміжними в гос-
подарстві, хоча й посідали не останнє місце се-
ред занять мешканців.
При розгляді різних типів неукріплених по-
селень давньоруської доби звертали увагу на
сезонні поселення, жителі яких займалися ви-
добутком болотної залізної руди, тривалі спе-
ціалізовані селища по видобутку будівельно-
го каменю і виготовленню кам’яних виробів
тощо. Значна кількість металургійних шла-
ків, шматків стінок теплотехнічних пристроїв,
ошлакованих до утворення на поверхні скло-
подібної маси, залягання на незначній глибині
потужних шарів болотної руди вказує на роз-
виток також і залізоплавильної галузі.
Варто згадати і вивчену у попередньому се-
зоні майстерню, в якій виготовляли прикраси
та натільні хрестики з бурштину. З огляду на
незначну кількість подібних комплексів зага-
лом на Русі і розташування решти виключно у
великих містах, означений об’єкт можна вва-
жати певною мірою неординарним.
Попри досить різноманітні напрями еко-
номічної діяльності мешканців досліджуване
селище вкладається у виділений у результаті
останніх маштабних досліджень південнорусь-
кого села тип поселень з багатогалузевим роз-
виненим господарством і, відповідно, висо-
ким рівнем добробуту населення. Однак рані-
ше подібне простежувалося стосовно великих
сіл, і фіксація подібного явища на невеликому
дещо несподівана.
Останні роботи з сільської проблематики,
де доведено паритетність відносин між міс-
том і селом, дозволили відмовитися від трак-
тування низки знахідок (візантійський посуд,
скляні браслети, елементи заможного костю-
ма, предмети озброєння та обладунку вершни-
ка і бойового коня тощо) як показника місь-
кого культурного шару. Подібні речі також
розповсюджені на сільських поселеннях. Але
фіксуються вони, як правило, в місцях меш-
кання заможної верхівки. Наявність такої на
описаному невеликому пункті серед лісів та
боліт ще вимагає підтвердження. Та все ж ко-
штовні речі, дорогий посуд, елементи замож-
ного костюма та спорядження коня і воїна ха-
рактерні для пам’ятки (рис. 1—3). Вказувалося
на наявність у шарі та заповненні споруд улам-
ків скляних браслетів різних типів. Попри те,
Рис. 3. Поселення Ходосівка-Рославське. Бруски з піс-
ковику, уламки шиферних і аргеллітових жорен
95
що цю категорію прикрас більшість дослідни-
ків перестали вважати деталлю костюма горо-
дянки, оскільки браслети були популярними і
в мешканців сіл, їх кількість (за досить незна-
чної потужності шару) на тлі знайдених у місь-
ких центрах (Вишгород, Білгород, Василів) ви-
кликає подив.
У складі керамічного комплексу пам’ятки
відмічені фрагменти з одно- та двобічною по-
ливою різних відтінків. Серед них привер-
тає увагу значна кількість уламків з окремими
смугами, краплями та бризками поливи. Хоча
полив’яний посуд і трапляється на південно-
руських селищах, кількість знахідок на селищі
Ходосівка-Рославське значно більша порівня-
но з іншими пам’ятками. Ще одна особливість
кераміки селища — незначна кількість денець
з клеймом. Проте серед них є одне (вже вве-
дене до наукового обігу) з рельєфним знаком у
вигляді складного тамгоподібного символу та
кількох літер(?). Пошуки аналогій цій знахідці
тривають, і вона ще чекає інтерпретації.
Наявність значної кількості престижних ре-
чей, знахідок, що можуть бути ототожнені з
елементами феодального побуту, зумовлює по-
рівняння з відомими заміськими обійстями
представників феодальної верхівки. Але роз-
винуте виробництво суперечить стереотипу
віддаленої оселі для відпочинку.
Вкажемо, що це селище існувало і в домон-
гольський період, і за монгольсько-литовської
доби. Подібні факти вже відмічені при дослі-
дженні сіл Середнього Подніпров’я, але ця об-
ставина суттєва з огляду на те, що це не було
місце, де під час монголо-татарської навали
знайшла притулок якась група городян (що
пояснило б вишуканість і певних знахідок, і
матеріальної культури загалом), а функціону-
вало як розвинуте специфічне поселення. Від-
так, селище потребує подальших досліджень.
|