Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р.
Results of excavations at Podil of Kyiv at 1/3, Yaroslavskyi Lane are presented. Several horizons of building, in particular of the Ancient Rus period, were studied. Complexes from the 11th to the 13th centuries are mainly described, among which the remains of multi-tier dwelling (object 1) stand ou...
Saved in:
| Published in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29342 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. / В.М. Зоценко , С.П. Тараненко, В.О. Бітковський, С.Є. Чорновол, В.Г. Івакін // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 157-160. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29342 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Зоценко, В.М. Тараненко, С.П. Бітковський, В.О. Чорновол, С.Є. Івакін, В.Г. 2011-12-10T22:25:04Z 2011-12-10T22:25:04Z 2010 Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. / В.М. Зоценко , С.П. Тараненко, В.О. Бітковський, С.Є. Чорновол, В.Г. Івакін // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 157-160. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29342 Results of excavations at Podil of Kyiv at 1/3, Yaroslavskyi Lane are presented. Several horizons of building, in particular of the Ancient Rus period, were studied. Complexes from the 11th to the 13th centuries are mainly described, among which the remains of multi-tier dwelling (object 1) stand out. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. |
| spellingShingle |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. Зоценко, В.М. Тараненко, С.П. Бітковський, В.О. Чорновол, С.Є. Івакін, В.Г. |
| title_short |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. |
| title_full |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. |
| title_fullStr |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. |
| title_full_unstemmed |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. |
| title_sort |
дослідження у києві по ярославському пров., 1/3 у 2008 р. |
| author |
Зоценко, В.М. Тараненко, С.П. Бітковський, В.О. Чорновол, С.Є. Івакін, В.Г. |
| author_facet |
Зоценко, В.М. Тараненко, С.П. Бітковський, В.О. Чорновол, С.Є. Івакін, В.Г. |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологічні дослідження в Україні |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
Results of excavations at Podil of Kyiv at 1/3, Yaroslavskyi Lane are presented. Several horizons of building, in particular of the Ancient Rus period, were studied. Complexes from the 11th to the 13th centuries are mainly described, among which the remains of multi-tier dwelling (object 1) stand out.
|
| issn |
XXXX-0086 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29342 |
| citation_txt |
Дослідження у Києві по Ярославському пров., 1/3 у 2008 р. / В.М. Зоценко , С.П. Тараненко, В.О. Бітковський, С.Є. Чорновол, В.Г. Івакін // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 157-160. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zocenkovm doslídžennâukiêvípoâroslavsʹkomuprov13u2008r AT taranenkosp doslídžennâukiêvípoâroslavsʹkomuprov13u2008r AT bítkovsʹkiivo doslídžennâukiêvípoâroslavsʹkomuprov13u2008r AT čornovolsê doslídžennâukiêvípoâroslavsʹkomuprov13u2008r AT ívakínvg doslídžennâukiêvípoâroslavsʹkomuprov13u2008r |
| first_indexed |
2025-11-27T03:51:39Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:51:39Z |
| _version_ |
1850795148668043264 |
| fulltext |
157
Results of excavations at Podil of Kyiv at 1/3, Yaroslavskyi
Lane are presented. Several horizons of building, in particular
of the Ancient Rus period, were studied. Complexes from the
11th to the 13th centuries are mainly described, among which
the remains of multi-tier dwelling (object 1) stand out.
У 2008 р. Ярославський загін Подільської
експедиції ІА НАН України провадив дослі-
дження по пров. Ярославський, 1/3. Будівель-
ний котлован розташовувався в кварталі, об-
меженому горою Щекавиця та вулицями Ярос-
лавська і Фрунзе.
Попередні дослідження в цьому кварталі
здійснені за адресами Ярославський пров., 4 та
7/9, а також вул. Щекавицька, 7/10, і головним
їх результатом можна вважати виявлення межі
розселення в давньоруський час під схилами
Щекавиці та фіксацію планувальної структури
Подолу в цей період. Район був заселений у дав-
ньоруський час не пізніше середини XI ст., а в
першій половині XVII ст. входив у межі так зв.
Біскупського містечка, утвореного в 1602 р.
Враховуючи результати розкопок поперед-
ніх років, ґрунт на глибину до 2,0 м вибрано
за допомогою техніки (перекопи ХІХ—ХХ ст.).
Розкоп частково охоплював схил гори Щека-
виця, що позначилося на розміщенні культур-
них шарів (загальне потужне падіння): пізньо-
середньовічні об’єкти та давньоруського часу
місцями перебували на одному рівні, будівель-
ні горизонти та інші прошарки пошкодже-
ні геоморфологічними процесами та щільною
забудовою у давньоруський час. Стратиграфія
характеризується перевідкладеними шарами
та об’єктами, що перетинали один одного. Рі-
вень сучасної поверхні на позначці 101,6 м за
Балтійською шкалою висот, за якою тут пода-
ні всі глибини.
Верхні шари, зняті за допомогою техніки,
являли собою дуже перемішані залишки спо-
В.М. Зоценко , С.П. Тараненко,
В.О. Бітковський, С.Є. Чорновол, В.Г. Івакін
ДОСЛІДЖЕННЯ У КИЄВІ ПО ЯРОСЛАВСЬКОМУ пров., 1/3
У 2008 р.
руд ХІХ та ХХ ст. Їхня потужність від 1,5 до
3,0 м, спадає по схилу гори. Також представле-
но перевідкладені природні делювіальні нано-
си, пов’язані зі зсувами й змивами з гори.
Зафіксовано 107 об’єктів (споруди 1—19,
об’єкти 1 і 1а, ями 1—47 та 101—129, рови 1—7).
Хронологічно вони розподіляються на три групи.
До об’єктів ХVІІ—ХХ ст. належать спору-
ди 2—4 — підвали (підкліти) наземних споруд,
споруди 1, 6, 7 і рови 1—5. Споруди зберегли-
ся фрагментарно та мали господарське при-
значення. До цієї ж групи входять ями (1—7)
грушоподібної форми, що складають госпо-
дарський комплекс садиби. На зрізі північно-
західної стіни котловану на глибині 99,1—
99,44 м виявлено сліди дуже ушкодженого по-
ховання 2.
ХІІ—ХІІІ ст. датовано об’єкт 1, споруди 5,
5а, 9, 10, 10а, 11, 11а, 12, 16, пічні масиви 3 і 4,
глиняний масив 2, ями 18, 19, 25, 33, 38, 26, 34
і 35 (рис. 1).
Домінантою був об’єкт 1 підквадратної фор-
ми, мінімальна площа 7,4 × 6,5 м, висота стін
котловану 0,48—1,36 м, орієнтований кутами
за сторонами світу. Південно-західна частина
котловану була частково врізана у схил, і саме
тут збереглася частина стіни у вигляді кількох
рівнів ямок та пазів, тліну, залишків згорілих
дерев’яних конструкцій, плям та нашарувань
сірого піску та супіску різних відтінків, що ха-
рактеризували заповнення об’єкту. Зафіксова-
но 29 ям, з них дев’ять горизонтальних пазів
для колод, три ями невизначеного характеру і
17 стовпових.
Споруда була впущена в котлован. Відстань
між її стіною та стіною котлована 0,2—0,5 м.
На користь зрубної конструкції стін можуть
свідчити зафіксовані три завушини, зроблені
під «замок» зрубу (в північному, західному та
158
південному кутах, у східному завушина зруй-
нована спорудою 4). В південному кутку кот-
лована виявлено череп коня (на нашу думку —
закладна жертва), в східному — піч з плінфи.
Розміри її 1,49 × 0,84 м, найкраще зберегла-
ся кладка південно-західної стіни — п’ять ря-
дів заввишки 0,45 м, південно-східної — на
два ряди заввишки 0,16 м. Черінь викладено
з фрагментів амфор. Його досліджені розміри
0,94 × 0,53 м, товщина до 0,1 м. Привертає ува-
гу надзвичайно велика кількість скляних виро-
бів (здебільшого кубків), виявлених у об’єкті 1:
у заповнен ні знайдено 153 фрагменти скляних
виробів, у завалі печі — 114 (з них три смаль-
та), в черені — 84 (25 оплавлених, скло прозоре
жовтого кольору), а в підсипці під черенем —
ще 65 фрагментів (оплавлені), можливо від од-
ного виробу. Всього знайдено 416 фрагментів
щонайменше від 18 виробів (за денцями), зага-
лом 24 розвали та 14 окремих фрагментів.
Об’єкт 1 вважаємо багатоярусним житлом
зрубної конструкції, впущеної в котлован.
Враховуючи речовий матеріал, піч з плінфи
(єдина давньоруського часу, зафіксована на
Подолі) та розміри споруди, можна думати,
що її власник був заможною людиною. Поча-
ток її функціонування можна датувати серед-
иною XII ст.
Споруда 11 — підпрямокутної форми, орі-
єнтована кутами за сторонами світу. Її зафік-
совані розміри 2,66 × 2,40 м, виявлена на рів-
ні 99,39 м. В південній частині були рештки 12
дошок (залишки стін). Це була наземна будів-
ля каркасної конструкції господарського при-
значення. Кераміка дозволяє датувати її кін-
цем XII ст. Побутувала одночасно з об’єктом 1,
потім виконувала функції господарської ями.
Споруда 5 — підквадратної форми, дослі-
джені розміри 2,6 × 2,0 м, виявлена на рів-
ні 100,25 м, долівка на рівні 100,13 м. Від стін
фрагментарно залишилися обгорілі горизон-
тальні дошки (колоди). В заповненні, поверх
них, трапилися фрагменти горілих дошок від
стін чи перекриття. За конструкцією та мате-
ріалом споруду можна вважати наземним кар-
касно-стовповим житлом і датувати середи ною
XII ст.
Споруда 5а — підпрямокутної форми, за-
фіксована довжина 2,84 м, рівень виявлення
100,13 м. В ній виявлено пічний масив аморф-
ної форми 1,40 × 0,72 м на рівні 100,25 м, пів-
нічну частину якого складав завал обгорілої
обмазки з фрагментами плінфи. Ймовірно, це
залишки печі, що впала з другого ярусу. Спору-
да атрибутована як наземна двоярусна першої
половини XII ст.
До цієї хронологічної групи віднесено ями
18, 19, 25, 33, 38 (господарські), 26 (стовпова),
34, 35 та глиняний масив 2. Ще кілька об’єктів
були дуже ушкоджені. Це споруда 10 (наземне
Рис. 1. Загальний план розкопу
159
житло XII ст.), впритул до якої прилягав пічний
масив 4; господарська споруда 11а з підклітом
кінця XI — початку XII ст.; зруйнована споруда
10а, споруда 12 (майже знащене наземне житло
XII ст.); споруда 16 ХІІІ ст. (зафіксована лише
в стратиграфії); дуже ушкоджена споруда 9;
пічний масив 3 (залишки опалюваного при-
строю в будівлі, яка припинила існування до
будівництва споруди 11).
Початковий етап заселення ділянки (ХІ —
початок ХІІ ст.) відбивають об’єкт 1а, споруди
15, 17—19, рови 6 і 6а (рис. 2).
Об’єкт 1а орієнтований кутами за сторона-
ми світу. На рівні виявлення (98,99 м) мав ви-
гляд підпрямокутної плями гумусованого су-
глинку зі значною кількістю горілої деревини
та іноді обпаленої глини помаранчевого ко-
льору. У північній частині знаходився зольний
викид, вірогідно залишки від виробництва.
У південному та західному кутках зафіксова-
но стовпові ями (43—47). По периметру міс-
цями простежувалися тонкі (2—3 см) залиш-
ки обгорілих дошок. На цьому рівні її розміри
складали 2,8 × 1,8 м. Стіни нахилені до центру
до 45°, зі слідами пожежі, долівка на глибині
98,42 м. У заповненні виявлено масив обпа-
леної спондилової глини у вигляді аморфних
блоків (приблизно 0,4 × 0,3 м), який знаходив-
ся в північному кутку, а також за 1,0 м від пів-
нічного кута біля північно-західної стіни та
1,3 м від північно-східної стіни (рівень вияв-
лення 98,97—98,49 м). Об’єкт є заглибленою
легкою каркасною спорудою, яка використо-
вувалась як навіс над виробничою піччю. Гос-
подарську яму 30 виявлено на рівні долівки
об’єкта 1, мала дзвоноподібну форму. На рівні
виявлення її діаметр 0,76 м, по дну — 1,20 м. Рі-
вень виявлення 99,2 м, дна — 98,46 м.
Рів 6 майже впритул примикав до східної сті-
ни об’єкта 1а. Довжина 1,60 м, ширина 0,12 м.
Стіни й дно рівні. Був заповнений слабкогуму-
сованим суглинком темно-сірого кольору. Рів
6а перетнутий об’єктом 1а, до північної сті-
ни якого він примикав. Зафіксована довжина
1,5 м, ширина 0,1 м. Стіни й дно рівні. В його
заповненні простежено сліди від чотирьох на-
півколод у вигляді тліну. Рови 6 і 6а розміщува-
лися перпендикулярно один до одного і, вра-
ховуючи залишки напівколод у рові 6а, їх мож-
на вважати частиною огорожі.
Споруду 19 досліджено фрагментарно через
погодні умови та ґрунтові води, що підходи-
ли впритул до рівня її виявлення — 99,11 м, на
площі 7,8 × 3,1 м. Південна стіна фіксувалася
за рештками дерев’яних конструкцій (на рівні
99,11—98,84 м) та плямою заповнення. Щіль-
ний шар долівки мав товщину до 0,1 м. Атри-
бутована споруда як наземна будівля XI ст.
На захід від об’єкта 1 зафіксовано ще об’єкти
цього періоду: споруда 15 — дуже пошкоджена
об’єктом 1 та спорудою 11 функціонувала до
них; споруда 18 — досліджена частково госпо-
Рис. 2. Група об’єктів ХІ — початку ХІІ ст.
160
дарська будівля другої половини XI ст.; спору-
да 17 — підкліт багатоярусної господарської бу-
дівлі кінця ХІ — середини XII ст., її південно-
східну частину перетнув об’єкт 1.
З метою виявлення додаткової інформації
щодо геоморфологічних особливостей ділянки
та перевірки наявності культурних нашарувань
на схилах Щекавиці закладено шурф 2. Виявле-
но здебільшого нашарування сірого та зеленого
піску, прошарки сірого супіску, дуже скошені до
північного сходу. Зафіксовано тріщину в струк-
турі нашарувань, що виникла, ймовірно, через
зсув частини схилу. Вона являє собою лінію, що
по діагоналі розділяє геологічні нашарування і
призводить до їх розчленування та переміщен-
ня. Також виявлено лінію зсуву у зворотному
напрямку. Аналіз стратиграфічних зрізів шур-
фу показав відсутність антропогенних відкла-
день, у формуванні ґрунтових нашарувань домі-
нували два природних чинники — флювіальні,
пов’язані з долиною Дніпра, та схилові проце-
си. Виявлено декілька шарів з вмістом органіч-
них решток без слідів життєдіяльності людини,
що виникли через перевідкладення шарів ґрунту
з верхньої частини гори Щекавиці у давні часи
(геоморфологічний аналіз В.Г. Пазинича, Київ-
ський національний університет ім. Т. Шевчен-
ка). У найбільше насиченому органікою про-
шарку виявлено 10 фрагментів кісток тварин
доби пізнього палеоліту — кількох биків різного
віку, коня та невизначеної тварини (аналіз док-
тора Лаурент Крепін — Prehistory Department,
Museum National d’Histoire naturelle. Institut de
Paleontologie Humaine, Paris). За радіовуглеце-
вим аналізом отримано дату 12200—11550 рр.
до н. е. (М.М. Ковалюх).
Загалом же в структурі нашарувань виділено
10 горизонтів. Ті з них (5—10), що належать до
давньоруського часу, утворені сірими слабко-
гумусованими супіщаними ґрунтами з доміш-
кою плінфи, кераміки, органіки та ін. Вони
різняться відтінком, кількістю знахідок і роз-
діляються здебільшого піщаними та супіщани-
ми сірими та білими прошарками. Встановити
зв’язок культурних нашарувань у всіх частинах
розкопу не вдалося. По всій території розкопу
спостерігається загальний ухил шарів до пів-
нічного сходу. Більшість шарів і природних, і
антропогенних пошкоджені пізнішими спору-
дами. Тобто життя на цій території не перери-
валася на довго. В середньовіччя ділянка не за-
знавала значних зсувів ґрунту.
Отримано 1660 од. матеріалу. Фрагменти ке-
раміки складають до 69,5 %. Серед них чоти-
ри цілі форми і три розвали. Представлено всі
основні категорії індивідуальних знахідок: ви-
роби зі скла (17 %), заліза (5,5 %), кістки (0,2 %),
каменю (2,8 %). Є будівельні матеріали та кіст-
ки тварин — 2,2 % і 1,7 % відповідно. Серед пер-
ших це, головно, фрагменти плінфи другої по-
ловини ХІІ ст. Окремого розгляду заслуговує
колекція фрагментів скляних кубків, оскіль-
ки така їх концентрація в одному комплексі, не
пов’язаному зі склоробством, виняткова.
Зафіксовано також споруди та господарські
ями XVIII—XX ст., що підтверджує історичні
дані про активне використання цієї території в
пізньому середньовіччі та у новий час.
|