Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р.
Architectural and archaeological research at Desyatynna Church in Kyiv was ongoing. Cleaning and recording of remains of the monument were made in the apse part, in the area of original kernel, north-western corner, and in front of the western façade. The data obtained testifies the continuity in th...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29344 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. / Г.Ю. Івакін, О.М. Іоаннісян, Д.Д. Йолшин, Ю.В. Лукомський // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 164-168. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29344 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Івакін, Г.Ю. Іоаннісян, О.М. Йолшин, Д.Д. Лукомський, Ю.В. 2011-12-10T22:30:41Z 2011-12-10T22:30:41Z 2010 Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. / Г.Ю. Івакін, О.М. Іоаннісян, Д.Д. Йолшин, Ю.В. Лукомський // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 164-168. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29344 Architectural and archaeological research at Desyatynna Church in Kyiv was ongoing. Cleaning and recording of remains of the monument were made in the apse part, in the area of original kernel, north-western corner, and in front of the western façade. The data obtained testifies the continuity in the construction process at various areas of the temple. New fragments of mosaics, fresco painting, and stone carving have been discovered. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. |
| spellingShingle |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. Івакін, Г.Ю. Іоаннісян, О.М. Йолшин, Д.Д. Лукомський, Ю.В. |
| title_short |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. |
| title_full |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. |
| title_fullStr |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. |
| title_full_unstemmed |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. |
| title_sort |
архітектурно-археологічні дослідження десятинної церкви 2009 р. |
| author |
Івакін, Г.Ю. Іоаннісян, О.М. Йолшин, Д.Д. Лукомський, Ю.В. |
| author_facet |
Івакін, Г.Ю. Іоаннісян, О.М. Йолшин, Д.Д. Лукомський, Ю.В. |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологічні дослідження в Україні |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
Architectural and archaeological research at Desyatynna Church in Kyiv was ongoing. Cleaning and recording of remains of the monument were made in the apse part, in the area of original kernel, north-western corner, and in front of the western façade. The data obtained testifies the continuity in the construction process at various areas of the temple. New fragments of mosaics, fresco painting, and stone carving have been discovered.
|
| issn |
XXXX-0086 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29344 |
| citation_txt |
Архітектурно-археологічні дослідження Десятинної церкви 2009 р. / Г.Ю. Івакін, О.М. Іоаннісян, Д.Д. Йолшин, Ю.В. Лукомський // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 164-168. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ívakíngû arhítekturnoarheologíčnídoslídžennâdesâtinnoícerkvi2009r AT íoannísânom arhítekturnoarheologíčnídoslídžennâdesâtinnoícerkvi2009r AT iolšindd arhítekturnoarheologíčnídoslídžennâdesâtinnoícerkvi2009r AT lukomsʹkiiûv arhítekturnoarheologíčnídoslídžennâdesâtinnoícerkvi2009r |
| first_indexed |
2025-11-25T22:31:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:31:19Z |
| _version_ |
1850561927463305216 |
| fulltext |
164
Architectural and archaeological research at Desyatynna
Church in Kyiv was ongoing. Cleaning and recording of re-
mains of the monument were made in the apse part, in the area
of original kernel, north-western corner, and in front of the
western façade. The data obtained testifies the continuity in
the construction process at various areas of the temple. New
fragments of mosaics, fresco painting, and stone carving have
been discovered.
Архітектурно-археологічна експедиція ІА
НАНУ разом з Сектором архітектурної архео-
логії Державного Ермітажу (Санкт-Петербург) у
2009 р. продовжили вивчення першого мурова-
ного храму Давньої Русі — церкви Успіння Пре-
святої Богородиці Десятинної (рис. 1). Роботи
провадилися на п’яти ділянках загальною пло-
щею понад 130 м2.
Розкоп І (апсидна частина храму) був зно-
ву розкритий після консерваційної засипки на
зимовий період для деталізації обмірних крес-
лень залишків підошви фундаментів апсид,
фото- та відеозйомки, а, головне, аналітич-
них спостережень над автентичними рештка-
ми конструкцій. Тут з-поміж інших фрагментів
фрескового розпису виявлено уламок фрески
синього кольору з графіті в чотири рядки з іме-
нем Феоктист (рис. 2).
Ретельне вивчення всіх деталей підошви
котловану апсидної частини, розпочате ще в
попередні роки, дало змогу детально рекон-
струювати досить неординарний процес за-
кладання фундаментів у цій частині храму. Уні-
кальним є спосіб влаштування загального ве-
ликого котловану неправильних прямокутних
обрисів, площа якого (близько 140 м2) значно
більша за площу самих апсид. На дно котло-
вану були покладені субструкції з двох ярусів
колод-брусів, розташованих навхрест (ниж-
ній ярус по осі захід—схід) і закріплених вер-
тикальними кілками. Субструкції засипали
шаром залізистого пісковику й залили білим
Г.Ю. Івакін, О.М. Іоаннісян, Д.Д. Йолшин, Ю.В. Лукомський
АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ 2009 р.
вапняково-піщаним розчином з дуже низьким
вмістом цем’янки (рис. 3). У цьому шарі тра-
плялись уламки червоного кварциту, а в роз-
чині — фрагменти плінфи. На вапняній стяжці
виведена кладка напівкіл фундаментів апсид,
від яких залишилося лише декілька плям ро-
жевого цем’янкового розчину та декілька фраг-
ментів блоків кварциту in situ. Після зведення
фундаментів апсид пазухи котловану зовні та
всередині напівкіл апсид засипали брилами та-
кого самого залізистого пісковику і ґрунтом —
перевідкладеним гумусованим культурним ша-
ром. Дослідження послідовності зведення цих
конструкцій дає підстави стверджувати, що
цей незвичний технологічний спосіб будівель-
ники спланували заздалегідь.
Вдалося також виявити, що центральна і
північна апсиди мали підковоподібний вну-
трішній абрис фундаментів та значне його роз-
ширення щодо повздовжніх фундаментних
стрічок головного ядра храму. Ці особливості
суттєво змінюють уявлення про східну частину
храму, яке склалося після розкопок Д. Мілєєва
1908—1909 рр.
Продовжено вивчення зрубної камери під
південною апсидою церкви (поховання 109, за
М. Каргером, або «будинок варяга»). У 2008 р.
було з’ясовано, що котлован цієї споруди був
заглиблений від давньої поверхні щонаймен-
ше на 1,7 м. Його розміри становили 6,4 (не-
повний) × 6,3 м, а самого зрубу 5,8 × 5,0 м, що
дещо відрізняється від свідчень Д. Мілєєва —
5,5 × 5,5 м. Паралельно до південної стіни зру-
бу (зберігся лише тлін нижнього вінця) за 1,1 м
на північ лежала додаткова лага (зафіксована
ще Д. Мілєєвим), яка відокремлювала невели-
ке приміщення у південній частині камери.
Заповнення камери зрубу перекривали за-
лишки дерев’яних субструкцій фундаментів (по-
165
кладені по лінії північ—південь колоди), про-
міжки між якими були засипані дрібним залі-
зистим пісковиком, про що йшлося вище. Саме
це заповнення камери збереглося на товщину
0,35 м. Дно південного приміщення зрубу було
вкрите прошарком (підсипка або підмазка під-
логи?) щільної сіро-блакитної глини завтовшки
3—5 см. Колода південної стіни зрубу перекри-
валась мішаним материковим ґрунтом, подібним
до засипки проміжку між зрубом і материкови-
ми стінами його котловану. Зруб був розібраний
(крім його нижніх вінців) ще до початку будів-
ництва котловану для апсид Десятинної церк-
ви. Стратиграфічні спостереження дають підста-
ви вважати, що зруб на момент його розбиран-
ня був порожній (тобто незаповнений ґрунтом),
а його заповнення відноситься вже до того часу,
коли він був розібраний. Проте це відбувалося ще
Рис. 1. Десятинна церква. План ровів за дослідженнями 2005—2009 рр. Умовні позначки: 1 —
межі фундаментних ровів, що збереглися в материку та культурному шарі; 2 — межі ровів, які
реконструюються за вцілілими ділянками; 3 — межі ровів, які реконструюються лише за скуп-
ченнями кілочків; 4 — межі ровів, які реконструйовані за планами Д. Мілєєва; 5 — межі фунда-
ментів апсид, реконструйовані за відбитками субструкцій і їхньою підошвою
166
до влаштування котловану апсид церкви. Єдині
знахідки, які можна пов’язати з часом функціону-
вання зрубу, виявлені на долівці камери біля його
південної стінки. Це кістки двох дорослих осо-
бин свійського коня (визначення О.П. Журавльо-
ва та О.В. Маркової). Знахідки цих кісток і поло-
вини арабського дирхема з графіті (в 2006 р.) in situ
на дні об’єкта, а також його значна глибина вказу-
ють, без сумніву, на поховальну функцію зрубу.
Дослідження також проводилися в районі
північно-західного кута первинного централь-
ного об’єму храму (сектор ІХа). Незважаючи
на наявність у цьому місці комунікаційного
перекопу ХХ ст. і траншеї від стасівського хра-
му ХІХ ст., вдалося дослідити залишки фунда-
ментних ровів Х ст. Відзначимо, що фундамент
північної стіни первинного центрального ядра
церкви мав виступ (на 0,9 м) на захід, що слу-
гував або фундаментом кутової пілястри цього
первинного ядра, або випуском для перев’язки
з фундаментом нартексу. Останній мав нижню
підошву на 0,5 м вище за рівень підошви під-
мурків первинного ядра церкви.
У секторі XVIIа була вибрана засипка розко-
пу М. Каргера 1939 р. і зафіксовані сліди чо-
тирьох рядів кілків дерев’яних субструкцій по-
вздовжньої (схід—захід) стрічки фундаменту
Х ст. Увесь північно-східний кут сектору зай-
мала глибока прямокутна яма з підбоєм, не
відмічена на плані розкопок М. Каргера (за за-
писами в щоденнику 1939 р., досить пізня —
ХVІІІ—ХІХ ст.).
На місці північно-західного кута Десятин-
ної церкви був закладений новий розкоп VІІІ
площею 78 м2, який являв собою продовження
старих розкопів ІІ та VІІ. Більша його частина
потрапила на місце розкопу Д. Мілєєва 1911 р.
та нашого шурфа 2005 р. З південного боку
розкоп межував з фундаментом храму ХІХ ст.
Вивчення фундаменту зовнішньої західної сті-
ни церкви Х ст. засвідчило, що його кладка за-
повнювала всю ширину фундаментного рову,
на відміну від фундаментів центрального ядра,
де рови були ширші за фундаменти. Крім того,
фундамент північної стіни, а також обох ло-
паток північно-західного кута був закладений
на 0,8 м глибше, ніж фундамент західної стіни.
Фундамент останньої наклався на вже існую-
чий фундамент кута, тож повздовжні і попере-
чні бруси субструкцій західної стіни потрапи-
ли у товщу кладки згаданого кута.
Вперше після досліджень М. Єфімова 1826 р.
була розкрита ділянка першої з заходу вну-
трішньої поперечної стрічки північної галереї.
На її дні in situ збереглася заливка цем’янкового
розчину і сліди поперечних (верхніх) і повздов-
жніх брусів субструкцій. Сліди субструкцій за-
фіксовано і в підошві північної стіни храму
(рис. 4). Зачистка цих слідів дозволила рекон-
струювати послідовність зведення фундамен-
тів храму на цій ділянці. Першою і на най-
більшу глибину було закладено ділянку пере-
хрестя північної стіни і згаданої поперечної
стрічки, а також лопатку на північ від пере-
хрестя. Субструкції прилеглих до перехрес-
тя ділянок північної стіни були закладені на
0,10—0,15 м вище і пристиковані до перехрес-
тя (про це свідчать збивки рядів дерев’яних
кілків). Останньою споруджувалася поперечна
внутрішня стрічка — перемичка, підошва якої
була на 1,3—1,4 м вище ніж низ перехрестя.
Ймовірно, за аналогією із сусіднім північно-
західним кутом, фундамент перемички накла-
дався на вже зведену нижню частину підмурків
північної зовнішньої стіни храму. Вірогідно, це
було пов’язано з тим, що фундамент перемич-
ки не ніс значного навантаження. Це дозволяє
думати, що й вся фундаментна стрічка західної
стіни церкви була влаш тована вже після побу-
дови фундаменту північної стіни.
Значна глибина і потужність фундаментів
північної стіни Десятинної церкви, найвірогід-
ніше, були пов’язані з наближеністю до щойно
засипаного рову Старокиївського городища,
що становило доволі суттєву небезпеку для на-
дійності майбутньої будівлі церкви. Можливо,
побоювання будівничих храму мали рацію. На
це вказують великі тріщини у фундаменті, що,
вірогідно, фіксують наслідки землетрусів, які
були особливо небезпечними поблизу колиш-
Рис. 2. Фрагмент фрески Десятинної церк ви з графіті
Феоктист
167
нього глибокого рову (близько 7 м), не дуже
щільно утрамбованого. Про певне зміцнення
рогу будівлі, можливо, свідчить виявлена там
досить потужна пляма залитої цем’янки.
У горизонті зі слідами ремонту або якихось
перебудов храму ХІ ст., над засипкою давньо-
го рову (розкоп V), за 5 м на захід від північно-
західного кута споруди виявлено найбільший
фрагмент серед відомих сьогодні фрескових
розписів Десятинної церкви (0,42 × 24,5—
14,0 × 2,5—3,0 см). Він являє собою кут цо-
кольної частини пілястри, торець якої при-
крашений рослинним орнаментом у вигля-
ді стеблини з пелюстками (рис. 5). Тло цієї
пілястри синього кольору, вірогідно, тут мо-
гло бути зображення погрудної фігури. Про-
стежуються рештки супровідного напису. Цей
фрагмент потрапив у землю під час частково-
го ремонту храму в ХІ ст. Менший фрагмент
(0,30 × 0,25 м), також потрощений, знайдено
ще ближче до південно-західного рогу церкви.
Ці блоки з фресковим розписом, з певною мі-
Рис. 3. Північна та центральна апсиди Десятинної церкви
Рис. 4. Північно-західний кут церкви зі слідами субструкцій і тріщин
168
рою вірогідності, можна пов’язати з північно-
західною зоною пам’ятки. На цьому самому
розкопі виявлено і фрагмент мозаїки, пере-
важно золотого кольору.
На західному фасаді біля північно-західного
рогу Десятинної церкви повторно (після роз-
копок 1911 та 2005 рр.) розкрито невелику вці-
лілу ділянку прибудови ХІІ ст. до храму. Її фун-
даменти, що залягали на незначній глибині,
складені на глині з вторинним використанням
будівельних матеріалів — кварциту, уламків пі-
рофіліту і плінфи Х ст. Три пірофілітові уламки
у фундаменті прибудови виявилися деталями
різьбленого інтер’єру храму (перила та стовп-
чик від парапету хорів).
На розкопі IV досліджено нову ділянку пло-
щею 13 м2 з метою вивчення залишків квад-
ратного пілона, позначеного на плані церкви
М. Єфімова 1826 р. Пізніше цей об’єкт більше не
відкривався під час робіт Д. Мілєєва та М. Карге-
ра. Розкрито західну частину пілона завширшки
2,8 м на рівні цоколя. Вище збереглася (на 4—5
рядів плінфи) кладка стіни пілона завширшки
2,65 м. Плінфа (29—30 × 25—26 × 5—6 см) тотож-
на плінфі ремонту південно-західного кута Деся-
тинної церкви першої третини ХІІ ст. Цей півден-
ний пілон, як і симетричний до нього північний
(знищений у ХІХ ст. або раніше, на плані М. Єфі-
мова він показаний як втрачений), з’явилися, ві-
рогідно, під час згаданого ремонту храму ХІІ ст.
й завершили оформлення західного, головного,
порталу храму. Ймовірно, малося на меті і якесь
додаткове укріплення західного фасаду.
На цій же ділянці на невеликій площі непо-
рушеного культурного шару зафіксовано про-
шарок часу будівництва храму — щебінь вап-
няку й сколи пірофіліту, що залягав на 0,2 м
нижче від рівня цоколя пілона. Цей будівель-
ний горизонт пов’язаний зі спорудженням
цер кви наприкінці Х ст.
Рис. 5. Фрагмент блоку від пілястри з фресковим
розписом
|