Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу

Results of monitoring of the condition of monuments in Khodosivka archaeological complex are presented. During the examination, earthwork and building activity at the territory of Kozakiv Yar and at the area of a burial ground near the Great hill-fort, as well as at the mediaeval castle territory in...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологічні дослідження в Україні
Дата:	2010
Автори:	Казимір, О.М., Готун, І.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2010
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29349
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу / О.М. Казимір, І.А. Готун // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 178-181. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859764044973473792
author	Казимір, О.М. Готун, І.А.
author_facet	Казимір, О.М. Готун, І.А.
citation_txt	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу / О.М. Казимір, І.А. Готун // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 178-181. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологічні дослідження в Україні
description	Results of monitoring of the condition of monuments in Khodosivka archaeological complex are presented. During the examination, earthwork and building activity at the territory of Kozakiv Yar and at the area of a burial ground near the Great hill-fort, as well as at the mediaeval castle territory in Lisnyky village were revealed. Mass ruination of objects of historical heritage becomes close to the humanitarian crisis.
first_indexed	2025-12-02T04:37:06Z
format	Article
fulltext	178 Results of monitoring of the condition of monuments in Khodosivka archaeological complex are presented. During the examination, earthwork and building activity at the territory of Kozakiv Yar and at the area of a burial ground near the Great hill-fort, as well as at the mediaeval castle territory in Lisnyky village were revealed. Mass ruination of objects of historical heritage becomes close to the humanitarian crisis. Один із напрямів діяльності Північної експе- диції на Ходосівському археологічному комп- лексі — обстеження території з метою пошуку нових пам’яток, уточнення даних щодо відомих та контроль за станом виявлених раніше. За браком фінансування протягом польового се- зону 2009 р. із залученням пам’яткоохоронної громадськості активно реалізовано лише третій аспект. Реалії невтішні: досі не повернуто дер- жаві незаконно відчужену частину укріплень Великого городища, розпочато будівництво на території ґрунтового могильника Ходосівка- Могили, розташованого впритул до південної ділянки останнього, на значній площі знище- но культурний шар на поселенні Ходосівка- Козаків Яр, продовжується руйнування роз- ташованого поряд Ходосівського комплексу середньовічного замчища у с. Лісники. Зупи- нимося на характеристиці цих пам’яток і осо- бливостях нанесеної їм шкоди. Велике Ходосівське городище (Круглик) — пам’ятка культурної спадщини національного значення — один із найяскравіших об’єктів у складі Ходосівського археологічного комплек- су. Земляні споруди на означеній території зга- дуються в працях XIX — початку XX ст. Свід- чення про «таинственный» вал на захід від Хо- досівки є в «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» Л. Похилевича, «Обозре- нии Киева и Киевской губернии» І. Фундуклея, працях В. Антоновича «Змиевы валы в пре- делах Киевской земли» та «Археологическая карта Киевской губернии», низці публікацій О.М. Казимір, І.А. Готун ОБСТЕЖЕННЯ ПАМ’ЯТОК ХОДОСІВСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ Л. Добровольського. В роботах останнього згадується наближення валу до броду Король (північно-західна околиця Ходосівки) в місці виходу річки до заболоченої дніпровської запла- ви. Пізніше памятку VI—V ст. до н. е. (за часів Київської Русі включена у систему Вітянсько- Бобрицького Змійового валу) площею близько 1 тис. га (4,5 км завдовжки та 2,5 км зав ширшки) з довжиною підковоподібного валу до 12 км детально описали І.В. Фабриціус, О.Ф. По- кровська та Н.В. Лінка в ході робіт експедиції Великий Київ. Згодом Є.О. Петровська також відкрила меридіонально спрямовану ділянку валу біля броду Король. Городище обстежу- валося також А.С. Бугаєм, Є.В. Максимовим, М.П. Кучерою, С.С. Бессоновою та С.А. Ско- рим, В.О. Петрашенко і В.К. Козюбою та ін. За розмірами ця пам’ятка посідає друге місце серед укріплених пунктів ранньозалізного віку, поступаючись лише Більському і пере- важаючи такі унікальні городища як Журжи- нецьке і Трахтемирівське. В числі її особли- востей — переривчаста лінія захисних споруд з укріпленнями лише на незахищеній природ- ними чинниками ділянці, на противагу Ма- тронинському, Пастирському і Шарпівському городищам, де система оборони була замкне- ною і охоплювала всю територію. Щодо цьо- го висловлювалося припущення про зв’язок характеру укріплень із розмірами; певну роль відігравали і ландшафтні особливості місцевості, що ставали частиною складних фортифікаційних споруд. Тепер вали заввишки до 2 м із заплилим ро- вом з напольного, північного, боку збереглись у лісі навпроти с. Кременище Хотівської сіль- ради Києво-Святошинського р-ну, починаю- чи від садиб 58—64 по вул. Якуніна, далі, по- ступово набираючи висоти, вони тягнуться до 179 с. Круглик того ж адміністративного підпоряд- кування. Між селами, де їхня висота сягає до 7 м, вони знищені будівництвом високовольт- ної ЛЕП, біля с. Круглик пошкоджені ходами сполучень часів Другої світової війни, двома до- тами (особливо артилерійським на березі ставка по руслу р. Сіверка), в селі — господарськими будівлями. Вали мають розриви в районі сучас- них автошляхів та у місці перетину з насипом недобудованої залізниці початку минулого сто- ліття. Ділянку, яка раніше продовжувалася далі на схід у напрямку до броду Король, не вдало- ся зафіксувати ще наприкінці минулого століт- тя. Простежені руйнування нанесені укріплен- ням не пізніше минулого століття. На протилежному березі ставка (правий берег р. Сіверка) на території Іванковичівської сіль- ради Васильківського р-ну вал та рів з його на- польного боку значно пошкоджені врізаними в насип будівлями садівницьких товариств, з при- воду чого Інститут археології звертається до пра- воохоронних органів, починаючи від 2006 р. На вододілі Сіверки і Петиля, на території Ходосівської сільради Києво-Святошинського р-ну вал зберігся до 5 м у висоту та 20 м у шири- ну, з південного боку добре простежується рів, глибина якого місцями сягає більше ніж 2,5 м. Укріплення тягнуться близько 4 км до колиш- нього колгоспного саду на південно-західній околиці Ходосівки, демонструючи велич цієї пам’ятки (на відміну від північної ділянки ва- лів, прихованої густим лісом). Насип має кіль- ка розривів: «Ворота» (місцева назва) — давній в’їзд до городища з боку Гвоздова у напрямку броду Король, а також «Проворіття» на трасах сучасних доріг, які повторюють середньовічні та прокладені за радянських часів для обслу- говування розташованих упритул до укріплень полів. У пам’яткоохоронному аспекті на озна- ченій ділянці наявні дві проблеми: споруджен- ня наземної лінії електропередач до котеджно- го містечка Маєток, яка спотворила візуальне сприйняття насипів, і незаконне відчуження з державної власності близько 14 га ділянки укріплень пам’ятки національного значення. Рішення про повернення пам’ятки до держав- ної власності, прийняте судами першої та апе- ляційної інстанцій, зараз оскаржується в ін- станції касаційній. Реалії нашої країни: неза- конно відібраний об’єкт історико-культурного надбання замість безумовного повернення у державну власність став предметом не лише розглядів, а й оскаржень. Починаючи від колишніх ходосівського кол- госпного саду і до споруд тваринницької фер- ми, від валу залишилася тільки підошва на- сипу, далі, під будівлями села, навіть її слід не фіксується. Крім описаних, є також лінія укріплень у лісі за 0,7 км на схід від околиці с. Кременище. Вона розпочинається в долині річки за 0,6 км на схід від мосту між Кременищем і Ходосів- кою і спрямована в меридіональному напрям- ку з незначним відхиленням, пошкоджена ка- поніром та насипом недобудованої залізни- ці. Простежена у довжину на 1,1 км за ширини 15—20 м. Висота валу коливається від 2—3 м до 5—6 м, зі сходу фіксується рів завглибшки 1,5—3,0 м і завширшки 7—10 м. Впритул до південної частини укріплень Ве- ликого Ходосівського городища, пошкодже- них в середині минулого століття терасуванням площі під згаданий колгоспний сад та вино- градник, експедицією у минулому сезоні вияв- лено ґрунтовий могильник з чотирма зруйно- ваними інгумаційними похованнями. На роз- ташованих у західній частині ділянки рештках випростаного на спині головою на захід похо- вання, яке, за О.С. Дзнеладзе, належало моло- дій жінці, простежено численні колото-рубані рани на нижніх кінцівках. Поруч нього вияв- лено дуже кородований бойовий? залізний ніж великих розмірів зі слідами заклепок на зла- маному руків’ї з довжиною клинка (зігнутий і зламаний) 31,0 см. Ні для давньоруських часів, ні козацької доби публікації подібних клинків невідомі. За проведеним Г.О. Вознесенською металографічним аналізом встановлено, що виріб виготовлено за технологією, яку від XV— XVI ст. в Європі вже не застосовували. На території пам’ятки зафіксовано будів ниц- тво. Матеріали щодо цього факту подано до ор- ганів охорони культурної спадщини. На захід біля підніжжя скіфського Круглого городища в уроч. Козаків Яр на території Ходо- сівської сільради Києво-Святошинського р-ну і Підгірецької сільради Обухівського р-ну роз- кинулося слов’янське поселення на площі 22 га, відкрите у 1969 р. Р.С. Орловим і досліджене у 1972 р. О.В. Сухобоковим, а у 1985, 1987— 1989 рр. у зв’язку зі знищенням знач ної час- тини пам’ятки будівництвом дороги і дачного кооперативу — В.О. Петрашенко. У 1996 р. не- великі роботи на селищі здійснили О.В. Філюк та Р.М. Осадчий. У результаті відкрито площу 2,5—3,0 тис. м2, простежено понад 20 жител, сім виробничих будівель, пов’язаних з видобу- ванням заліза, 10 печей поза об’єктами, близь- ко 50—60 ям волинцевської культури VIII— IX ст. Підсумовуючи результати досліджень, 180 В.О. Петрашенко звертала увагу на аграрно- ремісничий характер занять мешканців цього досить значного населеного пункту, ототожне- ного з племінним центром на завершальному етапі утворення сусідської общини. Структура та щільність забудови поселення фактично не різняться від забудови синхронних городищ. Репрезентативність отриманих у ході розко- пок матеріалів послужила тому, що цю пам’ятку як одну з базових було покладено в основу фун- даментального дослідження проблем розвит- ку слов’янської кераміки VIII—IX ст. право- бережжя Середньої Наддніпрянщини, в яко- му розроблено типологію посуду за чіткими критеріями і з застосуванням статистичного аналізу. Як показові для вирішення низки пи- тань, пов’язаних із керамічним комплексом сло в’янських культур, розглядалися ходосівські матеріали і в інших наукових працях. Результа- ти розкопок лягли в основу кількох узагальню- ючих робіт щодо особливостей волинцевської культури правого берега Дніпра, загальних тен денцій розвитку слов’янського житлово- го будівництва регіону. Відзначалася також ре пре зентативність пам’ятки для висновків про закономірності розвитку поселень Серед- ньої Наддніпрянщини наприкінці I — почат- ку II тис.: характерність незначних розмірів (22 га) для сахнівсько-волинцевського ета- пу зі щільністю забудови 200—400 м2 на один об’єкт з припиненням функціонування на на- ступному етапі, починаючи від другої полови- ни IX ст. У звітному сезоні зафіксовано, що на пам’ятці на території Підгірецької сільради, вище ко- теджного містечка Золоті ворота, терасуванням схилу під будівництво знищено культурний шар на площі кілька тисяч метрів, а на межі Підгі- рецької і Ходосівської сільрад — викорчувано дерева і сплановано ділянку. З цього приводу подано матеріали до органів охорони культур- ної спадщини та правоохоронних структур. З півночі до Ходосівського комплексу при- микає неординарна пам’ятка культурної спад- щини — середньовічне замчище в с. Лісники Києво-Святошинського р-ну. Воно розташо- ване на миcоподібному виступі плато на північ від центру села (0,4 км від школи) в уроч. За- мок і пов’язується з локалізацією укріпленого помешкання віднесених до «княжат голов- них» князів Корецьких з династії Гедиміновичів (Наримунтовичів) — власників с. Лісники у другій половині ХVІ — першій половині ХVІІ ст. Зайнятий городищем миcоподібний виступ плато орієнтований на південний захід. Його розмір близько 30 × 30 м. Він здіймається над долиною струмка — лівої притоки р. Безод- ня — на висоту 30 м. Зовнішні ознаки укріп- лень у вигляді валу чи рову на ділянці відсут- ні. Стрілка мису має обрив заввишки 1—2 м. З південного боку нижче майданчика мису про- ходить тераса-ескарп, яка використовується під город. Мис та його схили на захід і схід теж зайняті городами. У стіні ескарпу помітний культурний шар потужністю до 1 м, а також котловани заглиблених об’єктів з уламками посуду і кахлів кінця ХVІ — середини ХVІІ ст., скла, фрагментами люльок. У стіні ескарпу в 2004 р. знайдено солід 166(6?) р. Культурний шар пізньосередньовічного часу зафіксовано не лише на мису, але й на його схилах, на пів- нічний захід та схід від нього в радіусі близь- ко 100 м. Синхронні матеріали зібрано також на городах садиб, розташованих на схилі пла- то і біля його підніжжя, на північний захід від мису. Крім цього, на плато на схід від мису, по- ряд з останнім, в ході розвідок знайдено кілька уламків трипільської кераміки, зокрема фраг- мент нижньої частини розписної тарілки. У літературі відзначалося, що в 1874 р. М.Ю. Бранденбург (роботам якого передували розкопки А.М. Муравйова — відомого збира- ча християнських старожитностей, який при- близно у цей же час провадив пошуки і біля Де- сятинної церкви у Києві) знайшов на замчищі гармату, зариту у вал, скляну кулю, кахлі, за- лізний спис, стремено, ніж і ложку. Документи про ці розкопки зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Киє- ві у фонді В.Б. Антоновича. Залишки укріпле- ного поселення в уроч. Замок були обстеже- ні на початку 1950-х рр., і саме тоді з’ясовано, що воно відноситься до пізньосередньовічно- го часу. Зокрема, вивчаючи оборону Київської землі за доби Київської Русі, П.О. Раппопорт звертав увагу на давньоруські городища та Змі- єві вали, що утворювали систему захисту дер- жави, а також на пам’ятки, які відносяться до інших епох. Дослідник вказував на ототожнен- ня пункту із залишками замку XVII—XVIII ст. Інформація про городище ввійшла до довідко- вої літератури, в публікаціях повідомляється про знайдений там скарб польських та західно- європейських монет XVII ст. У 2004 р. його об- стежували В.К. Козюба, Л.В. Чміль та А.А. Че- кановський, тоді ж поставлено питання про заходи щодо його охорони. Перевірка городи- ща в 2004 р. показала, що воно зайняте города- ми і руйнується лише природними чинниками (ерозія). У стіні ескарпу зафіксовано заглибле- 181 ні частини об’єктів з керамікою пізньосеред- ньовічного часу, уламки синхронного посуду трапляються і на поверхні. У минулому сезоні на пам’ятці зафіксовано будівництво, не узгоджене з органами охорони культурної спадщини. З цього приводу Інсти- тутом археології були зроблені звернення до органів державної влади та пам’яткоохоронних структур. У поточному році зафіксовано нові руйнування, про що проінформовано право- охоронні органи. Паралельно експедицією обстежено пункт у центрі Ходосівки, де під час земляних робіт на приватному обійсті виявлено матеріал XVII— XVIII ст., репрезентований переважно улам- ками посуду, який не був у вжитку. Серед зна- хідок — значний відсоток браку, відходів ви- робництва, фрагменти горщиків з поливою. Це дозволяє стверджувати, що тут зафіксова- но гончарний осередок Ходосівки козацької доби, що має зацікавити представників сіль- ської громади. Висновок за результатами розвідкових ро- біт невтішний: руйнування пам’яток набуває рис гуманітарної катастрофи. Воно не омину- ло навіть ті, історія досліджень яких нарахо- вує понад століття, і віднесені до категорії на- ціонального значення, і все це в мікрорегіоні, де постійно працюють науковці і є досить ак- тивна пам’яткоохоронна громадськість. Мож- ливо, вирішити цю проблему можна не шля- хом боротьби за збереження окремого пункту, а постановкою на державному рівні питан- ня про припинення нищення пам’яток архе- ології як систему, котра зараз досить успішно функціонує.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29349
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0086
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T04:37:06Z
publishDate	2010
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Казимір, О.М. Готун, І.А. 2011-12-10T22:43:00Z 2011-12-10T22:43:00Z 2010 Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу / О.М. Казимір, І.А. Готун // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 178-181. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29349 Results of monitoring of the condition of monuments in Khodosivka archaeological complex are presented. During the examination, earthwork and building activity at the territory of Kozakiv Yar and at the area of a burial ground near the Great hill-fort, as well as at the mediaeval castle territory in Lisnyky village were revealed. Mass ruination of objects of historical heritage becomes close to the humanitarian crisis. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу Article published earlier
spellingShingle	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу Казимір, О.М. Готун, І.А.
title	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу
title_full	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу
title_fullStr	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу
title_full_unstemmed	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу
title_short	Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу
title_sort	обстеження пам’яток ходосівського археологічного комплексу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29349
work_keys_str_mv	AT kazimírom obstežennâpamâtokhodosívsʹkogoarheologíčnogokompleksu AT gotunía obstežennâpamâtokhodosívsʹkogoarheologíčnogokompleksu

Обстеження пам’яток Ходосівського археологічного комплексу

Репозитарії

Схожі ресурси