Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка

In 2008 and 2009, permanent excavations at Trypillya settlement Chaplynka in Burty tract in Lysyanka Region of Cherkasy Oblast were conducted for the first time. Several husbandry objects and a ground-based structure-«platform» were studied. The platform included two tiers: the upper formed with woo...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологічні дослідження в Україні
Date:2010
Main Author: Овчинников, Е.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2010
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29410
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка / Е.В. Овчинников // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 304-308. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859819214669348864
author Овчинников, Е.В.
author_facet Овчинников, Е.В.
citation_txt Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка / Е.В. Овчинников // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 304-308. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологічні дослідження в Україні
description In 2008 and 2009, permanent excavations at Trypillya settlement Chaplynka in Burty tract in Lysyanka Region of Cherkasy Oblast were conducted for the first time. Several husbandry objects and a ground-based structure-«platform» were studied. The platform included two tiers: the upper formed with wooden and cob «platform», and the lower presented with three cob pavements on the floor made of soil. The finds include: whole cups, fragments of ceramic and sculptures, and tools. The site is referred to Volodymyrivka and Tomashivka group (the 2nd Nebelivka phase) with profound influences of Kaniv group of Western Trypillya culture.
first_indexed 2025-12-07T15:24:22Z
format Article
fulltext 304 In 2008 and 2009, permanent excavations at Trypillya set- tlement Chaplynka in Burty tract in Lysyanka Region of Cher- kasy Oblast were conducted for the first time. Several hus- bandry objects and a ground-based structure-«platform» were studied. The platform included two tiers: the upper formed with wooden and cob «platform», and the lower presented with three cob pavements on the floor made of soil. The finds in- clude: whole cups, fragments of ceramic and sculptures, and tools. The site is referred to Volodymyrivka and Tomashivka group (the 2nd Nebelivka phase) with profound influences of Kaniv group of Western Trypillya culture. У 2008—2009 рр. на трипільському поселен- ні Чаплинка, уроч. Бурти, вперше здійснені ста- ціонарні розкопки завдяки спільним зусиллям співробітників Інституту археології, Черкаської обласної археологічної інспекції (О.В. Назаров) і студентів-практикантів Уманського державно- го педагогічного університету ім. П. Тичини (ке- рівник О.В. Барвінок). Пам’ятку відкрила у 1982 р. Олена Петрів- на Балабан — вчителька історії місцевої школи, яка здійснила тут шурфування, зібрала підйом- ний матеріал та склала візуально план поселен- ня. Матеріали знаходяться у місцевих шкільних музеях і музеї історії с. Боярка. У 1987 р. під час збору інформації до «Зводу пам’яток археології» поселення обстежувала С.І. Смоляр. Поселення розташоване строго на північ від центру с. Чаплинка Лисянського р-ну Черкась- кої обл. в напрямку т. зв. «Буртів» — залишків великого скіфського кургану, переоформле- ного у скупчення пагорбів під час землерий- них робіт, пов’язаних із виробництвом селітри в добу пізнього середньовіччя. Поселення роз- кинулося на мисоподібному виступі плато між «Буртами» та північною околицею села, обме- женому двома ярами — безіменним та Берез- няком. Площа пам’ятки приблизно 15 га. На- земні будівлі розташовані колом з проміжком у західній частині. Саме тут з метою пошуку за- Е.В. Овчинников РОЗКОПКИ НА ТРИПІЛЬСЬКОМУ ПОСЕЛЕННІ У с. ЧАПЛИНКА глиблених об’єктів, зокрема майстерень, було закладено пошукові траншеї 1 і 2 та розкоп 1. Траншею 1 (16 × 2 м) закладено на захід- ному краю плато над відрогом мису, що йде нижче по схилу, і спрямовано вздовж яру в нап рямку північ—південь. Об’єктів не вияв- лено. В орному шарі на глибині 0,2—0,3 м був досить рівномірно розподілений прошарок дрібних крихт випаленої глиняної «обмазки» та уламків кераміки, які походять, ймовірно, з найближчих об’єктів. Траншея 2 (12 × 1 м), за 4 м на схід від тран- шеї 1 та спрямована також північ—південь, продовжувала лінію дослідження вздовж за- хідного краю поселення. Під прошарком роз- сіяних крихт «обмазки» тут виявлено два об’єкти — пляму випаленої «обмазки» та яму. Пляма випаленої «обмазки» лежала in situ на глибині до 0,6 м. Вона аморфна в плані з лінзо- подібним профілем (увігнута донизу). Зафік- совано два прошарки «обмазки», що розтріс- калися на окремі уламки на зразок «плиток» з недбало вирівняною бугристою поверхнею: верхній — «білоглиняний» завтовшки до 3— 4 см, нижній — «червоноглиняний» завтовшки іноді до 10 см. Шматки нижнього прошарку слабко випалені, розсипаються в руках. Фраг- менти верхнього «білоглиняного» прошарку трохи твердіші і, хоча розсипаються, «трима- ють форму». Тобто, температура випалу верх- нього прошарку була вищою, знижуючись до поверхні ґрунту, на який було покладено оби- два глинобитні нашарування. Нашарування «обмазки» були намащені на ґрунт та випале- ні за низької температури. Впритул до неї зна- йдено уламки посудини і дрібні фрагменти кераміки. Яма округлої форми, розміри 0,6—0,8 м, глибина 0,6 м від сучасного рівня, розташована 305 за 1,0 м південніше від попереднього об’єкта. Знахідок не було. Таким чином, на цій ділянці маємо залишки господарських об’єктів, що, можливо, склада- ли один комплекс, перекритий легкою глино- битною надбудовою, на що вказує прошарок розсіяних дрібних фрагментів «обмазки». Траншею 2 було продовжено у північному на- прямку лінією шурфів 1,0 × 1,0 м. В одному зна- йдено потужне залягання випаленої «обмазки» у вигляді «майданчика» та закладено розкоп 2. Наземна глинобитна будівля-«майданчик» 1 має видовжену форму. Довжина 15,6 м, шири- на від 3,0 до 6,0 м, товщина нашарувань 0,20— 0,25 м. Глибина залягання масиву будівельних залишків 0,2—0,3 м від сучасної поверхні. Таке неглибоке, практично в орному шарі, розташу- ванням залишків обумовило погану збереже- ність верхньої частини «майданчика». Іноді, а саме в центральній частині об’єкта, простеже- но сліди плуга, що зруйнував частину нашару- вань нижнього ярусу. Будівельні рештки заляга- ють приблизно в одній горизонтальній площи- ні відносно сучасної поверхні, не утворюючи скупчень у вигляді т. зв. «гребенів». Простежено два рівня будівельних залиш- ків, що відповідають певним архітектурним конструкціям споруди. «Майданчик» складав- ся з т. зв. «платформи» — нашарувань будівель- них розчинів на дерев’яному горизонтальному настилі та глинобитних вимосток на земляній долівці, що залягали під «платформою». Дерев’яна основа «платформи» реконструю- ється за відбитками плах з нижнього боку гли- нобитних фрагментів, що найкраще зберегли- ся в центральній, найміцнішій, частині «май- данчика». Простежена довжина відбитків сягає 1,5 м, ширина плах 12—15 см. Плахи тут покла- дені щільно, поперек довгої осі будівлі. Дере- вина добре оброблена. Нижній «вальковий» шар «платформи» роз- тріскався на шматки, що відповідають, очевид- Рис. 1. Трипільське поселення Чаплинка, уроч. Бурти: наземна будівля-«майданчик» Рис. 2. Трипільське поселення Чаплинка, уроч. Бурти: розписна кераміка, миски 306 но, їхнім первинним розмірам — від 15—17 до 25—45 см, товщина різна, приблизно 8—9 см. Склад будівельного розчину — озалізнена гли- на з домішкою полови злаків. Верхній «плитчастий» шар «платформи» пред- ставлений, здебільшого, уламками зав товшки 4,5—4,7 см, розміри різні, іноді до 20 × 15 см. Склад будівельного розчину — озалізнена гли- на без домішок. Іноді простежується спосіб формування «плитчастого» шару: підсушені глиняні крихти розподіляли на «вальках», за- ливали рідким розчином глини і потім трамбу- вали. Зафіксовані фрагменти «плиток» із по- товщеннями та характерними закраїнами, які можна пов’язувати з місцями стику «платфор- ми» і торцевих стінок будинку або внутрішні- ми перегородками. Верхній бік «плиток» ви- рівняний, але не завжди ретельно. До конструкції стін та даху відносяться шмат- ки глинистої «обмазки» жовтувато-сірого ко- льору зі значною кількістю полови, відбитками лози, а іноді, в місцях стику дерев’яних елемен- тів каркасу будівлі, лози і плах. Знайдено фраг- менти аналогічної «обмазки» з облицюванням червоно-коричневого кольору, що походять, ймовірно, від внутрішнього покриття стін. Деталі інтер’єру розподілені також на два яруси. До верхнього відносилися змонтовані одночасно з «платформою» «піфос» та, ймо- вірно, піч. У центральній частині виявлено скупчення елементів, які зазвичай розгляда- ються як залишки печей: 1) «плитки» завтовш- ки 9—10 см із горбкуватим верхом, виготовле- ні за технологією «шар підсушеної крихти + заливання рідким розчином + трамбування»; 2) «плитки» завтовшки 6—7 см, також із нерів- ною поверхнею (другий шар череня?); 3) фраг- менти з «білої» глини завтовшки 3 см, які ма- ють заокруглення, характерні для склепінь, а два — закраїну на зразок вінця грушоподіб- ної посудини (отвір комина?), один з улам- ків ошлакований. Через руйнацію цієї ділянки «платформи» оранкою інтерпретація скупчен- ня як залишків печі має виключно гіпотетич- Рис. 3. Трипільське поселення Чаплинка, уроч. Бурти: розписна кераміка, сферичноконічний посуд Рис. 4. Трипільське поселення Чаплинка, уроч. Бурти: розписна кераміка, кубки та кубкоподібний посуд 307 ний характер. Але зв’язок цих елементів з верх- нім ярусом не викликає сумнівів — на нижньо- му ярусі знайдено in situ вимостку, намощену на земляну долівку. У південно-західній частині будівлі під зава- лами знайдено фрагмент тарної посудини — пі- фоса (бокова частина з краєм денця). Розміри фрагмента 50 × 35 см. Його виготовлено з близь- кого до «вальків» матеріалу — глина з домішкою полови. Зовнішня поверхня ущільнена і не дуже ретельно вирівняна. Уламок лежав зовнішньою стороною вниз, зберігаючи первинну форму, але розтріскався через низьку температуру ви- палу, ймовірно, разом зі всією спорудою під час руйнації. На це вказує зовнішня сторона, якою посудина прилягала до землі, випалена найгір- ше. Пониження температури визначене за змі- ною кольору та міцністю уламка. До нижнього ярусу відносяться глинисті настили-«вимостки» на земляній знівельова- ній поверхні долівки. Виявлено три таких ді- лянки, нівелювання яких, спричинене кутом нахилу краю плато у бік берегового схилу, фік- сується на трьох різних рівнях. «Вимостка» південно-західної частини бу- дівлі добре вціліла, має кінці, за якими мож- на реконструювати її форму як підквадратну або підпрямокутну із дуже заокругленими ку- тами. Вірогідні розміри 1,15 × 1,3 м. Складена з двох шарів (товщина кожного 2—3 см) — ниж- нього «білоглиняного» та верхнього «червоно- глиняного». Обидва шари пофарбовані зовні у червоно-коричневий колір. Кінці змонтовані окремо зі шматків, які за товщиною збігалися з товщиною обох шарів, по-сирому, внаслідок чого вони становлять єдине ціле. По кутах «ви- мостки» виступали фігури (конусоподібні або антропоморфні) — на пласкій поверхні верх- нього шару зафіксовано місця їх монтування. «Вимостка» північно-східної частини «пло- щадки» була доволі великою (рис. 1). Її півден- на частина — одношарова долівка, на якій in situ знайдені дрібні уламки посуду. Північна части- на «вимостки», площа близько 2 × 1 м, піднята Рис. 5. Трипільське поселення Чаплинка, уроч. Бурти: кухонна і розписна кераміка Рис. 6. Трипільське поселення Чаплинка, уроч. Бурти: знаряддя 308 над рівнем долівки за рахунок додаткового шару глини. Ретельно оброблений кінець нагадує кон- струкції на зразок відомих «подіумів» на томашів- ських «майданчиках». Матеріалом для нижньо- го шару «подіуму» і долівки слугувала озалізне- на глина, для верхнього шару використано «білу» глину. На фрагментах кожного з шарів «подіуму» збереглися сліди темно-червоної фарби. Край «подіуму», також пофарбований, поєднує в ціле шари «вимостки». За невеликими фрагментами вцілілого краю «подіуму» його первинну форму та розміри визначити важко. Зафіксована лише спрямованість уздовж довгої осі будівлі. Вже згадана «вимостка» у центральній час- тині будівлі потерпіла від оранки. Вцілів лише її нижній шар з озалізненої глини. Слідів фар- бування не помічено. Отже, стратиграфія об’єкта вказує на те, що будівля, ймовірно, складалася з трьох примі- щень. Зафіксовано три рівня нівелювання схи- лу плато. Крім того, на це вказує і розрив в бу- дівельних завалах між південно-західною та центральною частинами. Стосовно північно- східної частини відзначимо, що хоча її завали становлять єдине ціле з центральною, проте пе- реважна більшість відбитків «платформи» спря- мована тут не поперек довгої осі, а поздовж. До умовного третього рівня будівлі можна віднести знайдені по краях завалів будівлі три кубки (рис. 4, 1, 4, 5), що стояли in situ нижче рівня «обмазки». Очевидно, це будівельні по- жертви, що були вкопані або поставлені в шар підсипки під стіни майбутньої будівлі ще на початку її зведення. Також під час розкопок «майданчика» 1 було знайдено уламки посуду (рис. 2—5), фрагмен- ти антропоморфної пластики, ритуальні кера- мічні предмети, знаряддя — кам’яні розтирач- ки (рис. 6, 1, 2), лощило (рис. 6, 3), керамічний важок (рис. 6, 4). Попередній аналіз керамічного комплексу, з огляду на відносно невелику кількість знахі- док, дає можливість віднести поселення Чаплин- ка до володимирівсько-томашівського варіанта західно-трипільської культури зі значним впли- вом канівської групи. На підставі морфологічних особливостей кераміки матеріали можна синх- ронізувати з його другою небелівською фазою.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29410
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0086
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:24:22Z
publishDate 2010
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Овчинников, Е.В.
2011-12-11T21:24:37Z
2011-12-11T21:24:37Z
2010
Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка / Е.В. Овчинников // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 304-308. — укр.
XXXX-0086
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29410
In 2008 and 2009, permanent excavations at Trypillya settlement Chaplynka in Burty tract in Lysyanka Region of Cherkasy Oblast were conducted for the first time. Several husbandry objects and a ground-based structure-«platform» were studied. The platform included two tiers: the upper formed with wooden and cob «platform», and the lower presented with three cob pavements on the floor made of soil. The finds include: whole cups, fragments of ceramic and sculptures, and tools. The site is referred to Volodymyrivka and Tomashivka group (the 2nd Nebelivka phase) with profound influences of Kaniv group of Western Trypillya culture.
uk
Інститут археології НАН України
Археологічні дослідження в Україні
Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
Article
published earlier
spellingShingle Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
Овчинников, Е.В.
title Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
title_full Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
title_fullStr Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
title_full_unstemmed Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
title_short Розкопки на трипільському поселенні у с. Чаплинка
title_sort розкопки на трипільському поселенні у с. чаплинка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29410
work_keys_str_mv AT ovčinnikovev rozkopkinatripílʹsʹkomuposelenníusčaplinka