Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.)
In 2008 and 2009, during the site construction and commissioning a well at the gas condensate deposit at the Late Scythian settlement in Pole of the 2nd Brigade tract, on the territory of the Great fortification of Bilsk hill-fort near Bilsk village of Kotelva Region in Poltava Oblast an area of mor...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29477 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) / О.Б. Супруненко, С.А. Скорий, Ю.О. Пуголовок // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 404-407. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29477 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Супруненко, О.Б. Скорий, С.А. Пуголовок, Ю.О. 2011-12-13T17:31:47Z 2011-12-13T17:31:47Z 2010 Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) / О.Б. Супруненко, С.А. Скорий, Ю.О. Пуголовок // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 404-407. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29477 In 2008 and 2009, during the site construction and commissioning a well at the gas condensate deposit at the Late Scythian settlement in Pole of the 2nd Brigade tract, on the territory of the Great fortification of Bilsk hill-fort near Bilsk village of Kotelva Region in Poltava Oblast an area of more than 1,12 hectares was studied. As a result of still ongoing works 71 dwelling and husbandry structures of the end of the 5th c. and the 4th c. AD, as well as a dwelling and six manufacture structures of saltpeter production of the third quarter of the 17th c. were studied. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) |
| spellingShingle |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) Супруненко, О.Б. Скорий, С.А. Пуголовок, Ю.О. |
| title_short |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) |
| title_full |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) |
| title_fullStr |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) |
| title_sort |
дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. поле другої бригади у більську (2008—2009 рр.) |
| author |
Супруненко, О.Б. Скорий, С.А. Пуголовок, Ю.О. |
| author_facet |
Супруненко, О.Б. Скорий, С.А. Пуголовок, Ю.О. |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологічні дослідження в Україні |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
In 2008 and 2009, during the site construction and commissioning a well at the gas condensate deposit at the Late Scythian settlement in Pole of the 2nd Brigade tract, on the territory of the Great fortification of Bilsk hill-fort near Bilsk village of Kotelva Region in Poltava Oblast an area of more than 1,12 hectares was studied. As a result of still ongoing works 71 dwelling and husbandry structures of the end of the 5th c. and the 4th c. AD, as well as a dwelling and six manufacture structures of saltpeter production of the third quarter of the 17th c. were studied.
|
| issn |
XXXX-0086 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29477 |
| citation_txt |
Дослідження на поселенні пізньоскіфського часу в уроч. Поле другої бригади у Більську (2008—2009 рр.) / О.Б. Супруненко, С.А. Скорий, Ю.О. Пуголовок // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 404-407. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT suprunenkoob doslídžennânaposelennípíznʹoskífsʹkogočasuvuročpoledrugoíbrigadiubílʹsʹku20082009rr AT skoriisa doslídžennânaposelennípíznʹoskífsʹkogočasuvuročpoledrugoíbrigadiubílʹsʹku20082009rr AT pugolovokûo doslídžennânaposelennípíznʹoskífsʹkogočasuvuročpoledrugoíbrigadiubílʹsʹku20082009rr |
| first_indexed |
2025-11-25T03:19:53Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:19:53Z |
| _version_ |
1850505043120226304 |
| fulltext |
404
In 2008 and 2009, during the site construction and com-
missioning a well at the gas condensate deposit at the Late
Scythian settlement in Pole of the 2nd Brigade tract, on the ter-
ritory of the Great fortification of Bilsk hill-fort near Bilsk vil-
lage of Kotelva Region in Poltava Oblast an area of more than
1,12 hectares was studied. As a result of still ongoing works 71
dwelling and husbandry structures of the end of the 5th c. and
the 4th c. AD, as well as a dwelling and six manufacture struc-
tures of saltpeter production of the third quarter of the 17th c.
were studied.
Восени—взимку 2008 і в листопаді 2009 рр.
Полтавська експедиція ДП НДЦ ОАСУ ІА
НАН України, за участі співробітників Цен-
тру охорони та досліджень пам’яток археоло-
гії управління культури Полтавської ОДА та
Історико-культурного заповідника «Більськ»,
здійснила рятівні наглядові дослідження під
час спорудження майданчика свердловини 404
Більського нафтогазоконденсатного родови-
ща та підключення її до газоконденсатопро-
воду на ділянці поселення скіфського часу в
уроч. Поле другої бригади, розташованого на
території Великого укріплення Більського го-
родища, в адміністративних межах Більської
сільради Котелевського р-ну Полтавської обл.
Роботи включали нагляд за зняттям поверх-
невих нашарувань на площі 160 × 70 м (1,12 га),
зачистку профілів бровок завдовжки 62 і 112 м,
перегляд вмісту нашарувань, дослідження ви-
явлених об’єктів. У підсумку в 2008 р. виявле-
но 61 об’єкт скіфського часу та п’ять козацької
доби, у 2009 р. (на час підготовки інформації
дослідження продовжувалися) — 10 скіфської і
два козацької доби, що охопили частину тери-
торії пізньоскіфського поселення та польовий
стан селітроварів третьої чверті XVII ст.
Поселення в уроч. Поле другої бригади відо-
ме з кінця 1960-х рр. Перше повідомлення про
цю пам’ятку вміщене Б.А. Шрамком до пу-
блікації реєстру об’єктів Більського городища
О.Б. Супруненко, С.А. Скорий, Ю.О. Пуголовок
ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПОСЕЛЕННІ ПІЗНЬОСКІФСЬКОГО ЧАСУ
В уроч. ПОЛЕ ДРУГОЇ БРИГАДИ У БІЛЬСЬКУ (2008—2009 рр.)
(1994 р.). Відтоді селище кілька разів огляда-
ли археологи (І.М. Кулатова, В.В. Приймак та
ін.), зокрема у зв’язку з розміщенням тут опор
високовольтної лінії електропередач.
Встановлено, що культурні нашарування се-
лища тяжіють до надсхилля плато і вузької смуги
другої тераси правого берега Більського струм-
ка, фактично до уступу над його стрімким спус-
ком до долини і Більського озера. Вище цього
засадженого лісом уступу на ріллі спорадично
траплялася ліпна кераміка, кількість якої зрос-
тала на мисі над кар’єром, навпроти поселення
скіфського часу в уроч. Лісовий Кут.
Селище, з урахуванням периферії, займає
плато і надсхилля мису на нерівномірно видов-
женій у широтному напрямку вздовж струмка
ділянці 120—400 × 900 м (близько 28 га). Схід-
на половина цієї території є периферією посе-
лення, де, вірогідно, розташовувалися окре-
мі господарські об’єкти і будівлі селітроварів
ХVII ст. (ближче до схилу). Абсолютні значен-
ня висоти плато тераси у верхній частині по-
селення складають 168,4—169,5 м, уступу над
схилом — 159,7—161,3 м в Балтійській систе-
мі, відносна висота ділянок поселення над рів-
нем заплави струмка, відповідно, 42,0—43,5 м і
33,0—35,3 м.
Культурні нашарування залягають на гли-
бині 0,35—0,65 м і пов’язані з верхнім про-
шарком похованого ґрунту та передматери-
ком. Їхня товщина всього 0,15—0,30 м. Значна
частина шару вище на плато знищена багато-
річною оранкою, збереглися лише рештки за-
глиблених у перед- і материк об’єктів. Масиви
зораного ґрунту зі схилу плато поступово пере-
крили прошарком змитого дощами чорнозему
відкладення нижче на уступі.
Виявлено рештки зольника округлої форми
розміром 25 × 30 м і заввишки 0,4 м. Ще один золь-
405
ник, заввишки 0,25 м та діаметром близько 16 м,
розташований за 95 м на схід—південний схід від
першого, ближче до уступу над крутим схилом.
З північного краю поселення трапляються
окремі уламки гончарного посуду, вкриті роз-
писами ангобом, що належать до зразків кера-
міки часу Гетьманщини. Вони пов’язані з бу-
дівлями селітроварів, які використовували цю
ділянку на порубіжжі Козацької держави і Мос-
ковського царства для промислового видобутку
селітри з чорнозему і культурних нашарувань.
Планіграфічно ділянка поселення скіфсько-
го часу мала вигляд розширеної до північного
сходу — до зольника 1 — смуги забудови з окре-
мих садиб завширшки близько 20 м, розташова-
ної над схилом плато і видовженої з південного
заходу на північний схід (рис. 1). Її утворювали
три садиби, оточені господарськими споруда-
ми (однією—двома чи двома—трьома), скупчен-
ня навколо них господарських ям (зернових, по-
гребів, сміттєвих тощо), рештки винесених поза
зону житлових будівель печей та вогнищ, в одно-
му випадку — два поховання на території обійстя,
здійснені в час існування поселення. Ділянки са-
диб від 15 × 25 м до 20 × 30 м. Більшість об’єктів
таких садиб розміщувалася «вільно», широки-
ми скупченнями. Смуга забудови прикривалася
від північних і північно-західних холодних вітрів
природною перешкодою краю плато. Вище по
схилу від помешкань розташовувалися вогнища,
нижче — великі ями і погреби. На певну відстань
на північ від забудови були винесені надвірні
печі, які призначалися не тільки для приготуван-
ня їжі, а й для інших господарських потреб.
На північному заході, поза межами посе-
лення, досліджено жертовник, яму господар-
ського призначення (19) нижче смуги забудо-
ви з набором вотивних керамічних предметів
(«хлібців» або «пиріжків»).
Житлові приміщення, як і господарські,
трохи заглиблені у ґрунт і майже не мали стов-
пів, але містили ямки для пічних конструкцій
на зразок простих вогнищ, можливо, з яки-
мись каркасними елементами типу піддонів.
Для опалення використовували і великі кера-
мічні жаровні.
Каркасно-стовпові конструкції зі стінами з
очерету й гілок, вимащеними глиною, засто-
совано, вірогідно, лише в одній—двох госпо-
дарських будівлях (об’єкти 12 і 13). Житла, на-
певне, були дерев’яними, на зразок зрубів. Від-
значено заглибини входу до них, розташовані з
боку надсхилля. Площа жител становила 7,8—
8,3 м2, не дослідженою залишилася будівля 2ґ
площею близько 23 м2 (законсервована).
Господарські споруди різні — невеликі у вигля-
ді навісів або загород з покрівлею, часом опертою
на стовпи, або ж дещо значніші, площею від 1,75
Рис. 1. Більськ, уроч. Поле другої бригади. Загальний план дослідженої ділянки на початку 2009 р. Умовні позна-
чки: 1, 2 — ями скіфського часу; 3 — вогнища; 4 — виробничі об’єкти козацької доби; 5 — печі; 6 — ями козаць-
кої доби; 7 — попіл; 8 — уламки печини та обмазки; 9 — фрагменти кераміки; 10 — кістки тварин; 11 — пункти ні-
велювання; 12 — уламки скла; 13 — вуглини; 14, 15 — ділянки, законсервовані під час роботи свердловини; 16 —
орний шар; 17 — культурний шар скіфського часу; 18 — похований чорнозем; 19 — передматериковий суглинок
і материк
406
до 4,50 м. Це — погреби, ями для припасів та сіль-
ськогосподарської продукції тощо. Зернові ями
визначаються за етнографічною місцевою особ-
ливістю — випалом стін в основі, характерним
для епохи від раннього залізного віку до почат-
ку ХХ ст. Таких близько чверті від числа виявле-
них об’єктів. В одному випадку двокамерна гос-
подарська будівля (об’єкт 13) площею 23 м2 могла
слугувати і своєрідним холодним підклітом —
заглибленою частиною розташованого зверху
дере в’яного житла. Проте наявні матеріали до-
зволяють лише гіпотетично стверджувати це.
На поселенні виявлено також два похован-
ня у невеликих і неглибоких материкових ямах
неподалік житла: випростані чоловіка та жінки
зрілого віку, орієнтовані у східному напрямку.
В цілому склалося враження про нетрива-
лий час функціонування поселення.
В об’єктах, культурному шарі і частково під-
йомному матеріалі з поселення виявлено пе-
реважно кераміку: фрагменти ліпного посуду і
значно менше — гончарного давньогрецького.
Всього знайдено 425 фрагментів ліпного посу-
ду скіфського часу (з них 75 — у культурному
шарі і підйомні матеріали). Переважають улам-
ки горщиків — 415 од. Фрагменти мисок пред-
ставлені всього дев’ятьма уламками, з яких три
від так зв. мисок-ваз на високому піддоні. Один
уламок походить, імовірно, від невеликого сві-
тильника. Є поодинокі вінця корчаг.
Лише деякі з горщиків мали тюльпанопо-
дібний профіль, решта відноситься до катего-
рії слабко профільованих. Лише одне з вінець
прикрашене орнаментом, що імітує наліпний
валик, розчленований защипами, а нижче —
«перлинами». Основна ж частина посуду була
орнаментована защипами по краю, що най-
частіше поєднувалися з наскрізними круглими
проколами, іноді на плічках були ще й скісні
насічки або круглі наколи. Лише у деяких гор-
щиків поверхня була трохи підлискована.
Миски однотипні — з горизонтально зріза-
ним, трохи загнутим звуженим краєм та лис-
кованою темно-сірою поверхнею.
У цілому посуд (його асортимент, орнамен-
тація та характер обробки поверхні) має досить
пізній вигляд.
Античний посуд представлений виключно
фрагментами тарних амфор — 38 од. Перева-
жають уламки світлоглиняних амфор, виявле-
но по одному фрагменту від жовто- й сірогли-
няних, у тісті яких є золотаві блискітки піриту.
З-поміж інших керамічних виробів — фраг-
мент жаровні, що могла використовуватися
для обігріву житла і сушіння фруктів, пряслиця,
вотивний предмет у вигляді циліндра з випу-
клими боками. Але найбільший інтерес викли-
кає група ліпних виробів (21 од.), що мають ви-
гляд своєрідних «пиріжків» з домішками про-
са та його відбитками на поверхні. Вони, як і
глиняні «коржі» або «хлібці», мабуть, викорис-
товувалися під час справляння землеробських
культів. Зауважимо, що такі знахідки трапля-
ються вкрай рідко на поселеннях скіфсько-
го часу в лісостеповому регіоні, а на території
Більського городища масово знайдені вперше.
Виявлено також кам’яні зернотерки (6 од.) і
невеликий залізний ніж. Із предметів озброєння
знайдено бронзове вістря стріли V—IV ст. до н. е.
Весь речовий комплекс із дослідженої ді-
лянки поселення, і, в першу чергу, керамічна
добірка, свідчать на користь його відносно піз-
нього датування: кінець V—IV ст. до н. е.
Навпроти цього поселення, через балку, роз-
ташоване селище в уроч. Лісовий Кут, що до-
сліджувалося протягом кількох сезонів. Мате-
ріали ділянки (подвір’я) дозволяють датувати
Рис. 2. Більськ, уроч. Поле другої бригади. Об’єкт 4 —
рештки селітроварні третьої чверті XVII ст. Умовні по-
значки: 1, 2 — чорноземне заповнення; 3 — похований
ґрунт; 4 — передматериковий суглинок; 5 — замиви,
затьоки; 6 —рештки останця печі; 7 — попіл; 8 — че-
рінь печі; 9 — вуглини; 10 — фрагменти кераміки; 11 —
уламки печини; 12 — кістки тварин та вимощена че-
репками поверхня; 13 — материк
407
його першою половиною V ст. до н. е., себто
ранішим часом, ніж досліджена частина посе-
лення в уроч. Поле другої бригади.
Здобуті дані дозволяють розширити уяв-
лення про час функціонування поселенських
структур у межах Великого укріплення Біль-
ського городища.
Ще одним результатом є відкриття на роз-
копаній ділянці решток тимчасового заглибле-
ного житла селітровара третьої чверті XVII ст.
і комплексу виробничих споруд поряд із ним,
що складався з трьох печей (рис. 2), ям для
зберігання (підготовки до варки) чорнозему та
збору опадів. Встановлено два сезони роботи
промисловиків, розділені проміжком у кілька
років. Діяльність поселенців нової доби при-
падає на третю чверть XVII ст.
Досить значна добірка кераміки з житла та
однієї з виробничих споруд (362 уламки) ре-
презентує гончарну продукцію кількох міс-
цевих осередків басейну Псла і належить до
третьої — початку останньої чверті XVII ст. З
об’єктів козацького часу походять також кіль-
ка індивідуальних знахідок, зокрема швед-
ський мідний солід Христини, карбований у
Ризі 1649 р., який датує виробничий та жит-
ловий комплекси. Монета характерна для обі-
гу на Лівобережжі України та у прикордонні
Московської держави.
Рятівні розкопки поселення засвідчили пер-
спективність його подальших досліджень для
вивчення пізньоскіфської проблематики лісо-
степової смуги та історії селітряного виробни-
цтва в другій половині XVII ст. Суто охоронни-
ми заходами на селищі збережені досить значні
площі — близько 1,4 га, вивчення лише вузьких
смуг на яких під час прокладання комунікацій
восени 2009 р. дало чергові цікаві результати.
|