Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р.
Published are the results of excavations of the north-eastern part of mediaeval settlement (from the second half of the 8th c. to the first half of the 9th c.) in Sotera tract, during which two structures were studied.
Saved in:
| Published in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29482 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. / С.А. Теліженко, І.Б. Тесленко, О.В. Лисенко // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 421-424. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860109222115540992 |
|---|---|
| author | Теліженко, С.А. Тесленко, І.Б. Лисенко, О.В. |
| author_facet | Теліженко, С.А. Тесленко, І.Б. Лисенко, О.В. |
| citation_txt | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. / С.А. Теліженко, І.Б. Тесленко, О.В. Лисенко // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 421-424. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | Published are the results of excavations of the north-eastern part of mediaeval settlement (from the second half of the 8th c. to the first half of the 9th c.) in Sotera tract, during which two structures were studied.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
421
Published are the results of excavations of the north-east-
ern part of mediaeval settlement (from the second half of the
8th c. to the first half of the 9th c.) in Sotera tract, during which
two structures were studied.
У 2009 р. Алуштинським загоном Гірсько-
кримської експедиції КФ ІА НАН України до-
сліджувалася північно-східна частина серед-
ньовічного поселення Сотера (с. Сонячногір-
ськ, Малоріченська сільрада, м. Алушта).
По се лення розкинулося за 3,6 км на півден-
ний захід від с. Сонячногірськ, на лівому березі
р. Сотера (Алака), в середній частині південно-
східного схилу г. Сутіра (Сотіра, Устуранин-
Хири), на мису Сотера. В межах цієї терито-
рії в рельєфі простежуються дві природні те-
раси з положистими площадками, на яких, як
показали подальші дослідження, були зведені
кам’яні будівлі (рис. 1). Більша частина схилу
була зрізана землерийною технікою, через що
на сучасній поверхні оголилися руїни кам’яних
будівель.
Житлово-господарський комплекс. Найкра-
ще збереглася будівля 1 (нижня), зведена в
котловані, врізаному в схил (глибина до 1,8 м),
і орієнтована фасадною частиною на південь—
південний схід. Збудована з місцевого серед-
нього та дрібного каміння (аргіліт, пісковик,
іноді конгломерат та верхньоюрський вап-
няк), та великого обкатаного каміння, здобу-
того в річкових або морських алювіальних від-
кладеннях, яке використовувалося на торце-
вих частинах кладок, а іноді — в місцях їхнього
з’єднання. Часто кладку зміцнювали уламками
керамід, каліптерів і амфор причорноморсько-
го типу та цегли. З’єднувальним розчином була
глина або грязь.
Виділяється два будівельних періоди. В пер-
ший були споруджені кладки 1—7, другий
представлений двома кладками — 8 і 10.
С.А. Теліженко, І.Б. Тесленко, О.В. Лисенко
ДОСЛІДЖЕННЯ В уроч. СОТЕРА В 2009 р.
Перший будівельний період. Досліджена час-
тина конструкції будівлі утворена вісьмома
кладками. Контур будівлі утворюють клад-
ки 1—4 і 6. Стіни 1, 3, 4, 6 поставлені на фун-
дамент, кладка 2 — на дно котлована. Ширина
кладок 0,42—0,64 м, вціліли на 0,20—1,90 м.
Кладка йшла рядами заввишки приблизно
1,0 м, місцями в «ялинку». В одному випадку
ряди розділені колодою або брусом (кладка 4).
Кладки тришарові, дво- (2 і 3) та тричільні (1,
4, 6). У північно-західній частині кладки 1 із
зовнішнього боку розміщувалося єдине з вияв-
лених заглиблених вогнищ (вогнище 2) діамет-
ром до 0,50 м та завглибшки до 0,15 м. В пла-
ні вогнище мало неправильну округлу форму.
В його заповненні виявлено деревне вугілля. Зі
східного боку ровик для відведення води.
В плані будівля прямокутна, повздовжньою
віссю орієнтована поперек схилу. Кладки при-
будовані одна до одної. «Південний» край
кладки 1 та кладка 6 утворюють «пілони», що
виступають за основний об’єм будівлі на 1,70—
1,85 м. Вхід (кладка 5 завширшки 1,0 м) розта-
шований в «західній» частині «південної» сті-
ни, обмежений кладкою 1 і торцем кладки 4.
За поріг слугувала кладка фундаменту стіни 4.
Під час функціонування будівлі кладка 2 поча-
ла деформуватися (завалилася всередину, ймо-
вірно, внаслідок підтоплення або землетрусу).
Можливо, в процесі проведення дій з попе-
редження подальшої руйнації будівлі виникли
кладки другого будівельного періоду (8 і 10).
Кладка 8 двошарова, тричільна, складена з
каменю та черепиці. Вона розділяє цокольний
поверх будівлі на два приміщення — 1 (розмір
1,80 × 2,00 × 3,20 м) та 2 (2,40 × 3,10 м), про-
хід між якими сформований «порогом» у ви-
гляді покладених на підлогу каліптерів. Ймо-
вірно, кладка 8 виконувала функцію підпорки
422
«північної» стіни будівлі. Слід також звернути
увагу на те, що до зведення кладки 8 на її міс-
ці було розташоване наземне вогнище. Перед
кладкою знайдено керамічне прясельце, ще
одне виявлено під уламком кераміди, яку ви-
користали в кладці.
Кладка 10 розташована із зовнішньої сторони
кладки 2 — одночільна, складена з великого ка-
міння (пісковик, аргіліт) на грязі. Вона, певно,
формувала край ровика для відведення води.
Можливо, що функцію відведення води ви-
конувало й заглиблення завширшки 0,70—
0,90 м та завглибшки до 0,25 м, розташоване
перед фасадом будівлі. З будівлею 1 пов’язані
два зовнішні (1 і 2) та одне внутрішнє вогнища.
Серед знахідок з вогнищ слід відзначити кістки
риб та птахів, риб’ячу луску, стулки морських
молюсків тощо. Варто додати, що вогнище 1,
незаглиблене в ґрунт, було розташоване на міс-
ці ровика для відведення води, що, мабуть, до-
сить швидко забруднився. Від вогнища ровик
відділяв прошарок глини.
Верхня будівля (2) також впущена в котлован,
виритий в породах таврійської серії. Фасад спо-
руди орієнтований на південь. Її складено з міс-
цевого (аргіліт, пісковик) та обкатаного каміння,
видобутого в річкових або морських алювіаль-
них відкладеннях. Можливо, що частина галь-
ки походить з конгломерату делювію, нашару-
вання якого трапляються у цій місцевості. Крім
того, в кладках використані уламки керамід та
каліптерів, амфор причорноморського типу, це-
глу (часто перепалених до темно-фіолетового —
чорного кольору). З’єднувальним розчином бу-
ли глина або грязь.
Збережена частина конструкції будівлі утво-
рена чотирма кладками (7, 9, 11 і 12), постав-
леними на фундамент. Фундамент являє собою
кладку в один—два ряди каміння, впущену в
траншею завглибшки до 0,20—0,25 м. Шири-
на кладки 0,50—0,75 м, стан збереженості —
від 0,20 до 0,75 м. Кладка рядова, місцями в
«ялинку».
Зафіксовано дві «субпаралельні» кладки (7 і
11), розташовані за 4,5 м одна від одної (їхня ши-
рина 1,0 м), та кладка 9, яка примикає до клад-
ки 11 під прямим кутом. Паралельно до клад-
ки 9 за 3,75 м на північ розташована кладка 12.
Кладка 7 — двочільна, видовжена з півдня
на північ на 6,12 м. Північна частина зруйно-
вана під час роботи важкої техніки. Перед вну-
трішньою чільною поверхнею кладки вирито
рів завширшки до 0,50 м та завглибшки 1,25 м.
Призначення його слід, імовірно, пов’язувати
з відведенням води.
Кладка 11 — двочільна, північним краєм
упирається у вертикально підрублену скелю.
Простір між скелею та кладкою заповнений
сумішшю глини та уламків керамічного посу-
ду. Ширина кладки 0,5 м, довжина — 1,5 м.
Кладка 9 — одночільна, східною та західною
частинами примикає до кладок 11 і 7. Кладка
довжиною (4,75 м) дуже щільно прибудована
до вертикально підрубленої скелі. Простір між
кладкою та скелею дуже щільно заповнений
сумішшю з глини та уламків керамічного посу-
ду. Ширина кладки від 0,35 до 0,60 м. Така різ-
ниця в ширині пояснюється криво підрубле-
ною лінією скелі, через що для вирівнювання
кладки виникла необхідність в її розширенні.
Перед кладкою 9 вирито яму для піфоса
(яма 5) діаметром 0,25 м. Ще одну яму (яма 4)
неправильної форми (ймовірно, для двох піфо-
сів), довжина якої 1,10 м, ширина 0,70 м, а глиби-
на до 0,45 м, вирито на схід від ями для піфоса 5.
З південного боку до будівлі 2 примикає
овальна в плані яма (яма 1) завдовжки 2,80 м,
Рис. 1. Сотера-2009. План дослідженої частини посе-
лення
423
завширшки 2,0 м та завглибшки до 0,70 м.
Можливо, вона виконувала функцію водозли-
ву або використовувалась як резервуар для збе-
рігання води. Із західного боку до неї прими-
кає ще одна яма (яма 2), форму якої просте-
жити не вдалося через те, що її більша частина
виходила за межі розкопу.
Ще одна яма (яма 3) зафіксована південні-
ше ями 2. Обидва заглиблення з’єднуються ро-
виком. Глибина ями 0,80 м. Форму її з’ясувати
не вдалося, оскільки основна її частина вихо-
дила за межі ділянки дослідження. Заповнен ня
ями складалося із суміші глини, кісток тварин,
щебеню та уламків посуду. В верхній частині
розміщувалося вогнище 3 діаметром до 0,50 м,
товщина випаленого ґрунту до 12,5 см. Вогни-
ще в плані має неправильну форму. Розташу-
вання наземного вогнища в заповненні ями
можна пояснити припиненням функціонуван-
ня ями за призначенням (водовідведення або
зберігання води) і подальшим її забрудненням
(або засипкою). В цілому можна зробити ви-
сновок, що комплекс з трьох ям міг виконува-
ти функцію водовідведення.
Кладка 12 — одночільна, орієнтована зі сходу
на захід, розташована паралельно до кладки 9.
Довжина її 5,37 м, ширина від 0,60 до 0,75 м.
Кладка встановлена у вириту в скелі траншею.
Фундаментом слугували великі плоскі камені.
Кладка вціліла на один ряд. Враховуючи висо-
ку ступінь руйнації північної частини розкопу
землерийною технікою, докладніше охаракте-
ризувати цю кладку неможливо. Важливо від-
значити таку технологічну особливість: перш
ніж встановлювати в підрубку скелі кам’яні
блоки фундаменту, скелю встилали тонким (до
3 см) шаром жовтої глини, на яку зверху клали
уламки амфор. Простір між кладкою та скелею
заповнювали скелястою крихтою.
Перед кладкою 12 також були дві піфосні ями
(ями 6 та 7), глибина однієї з них (яма 7) ся-
гає 0,50 см за діаметра 0,85 м, а глибина східної
(яма 6) 0,75 м за діаметра 0,62 м. Обидві ями були
заповнені темно-коричневим ґрунтом, зміша-
ним з уламками посуду та черепиці.
Прямо перед кладкою, в її східній частині,
розташовувалося наземне вогнище (вогнище 4)
без чітких контурів дії вогню, поблизу якого ви-
явлено уламки мініатюрних горщиків з петле-
подібними ручками, а також стулки морських
молюсків, деревне вугілля та кістки тварин.
Ґрунт навколо вогнища прогорів на 2—3 см.
Враховуючи поганий стан збереженості бу-
дівлі 2, можемо припускати, що в плані вона
була прямокутна (повздовжньою віссю орієн-
тована поперек схилу). Кладки прибудовані
одна до одної. Південна частина кладок 7 та 11
утворює «пілони», які виступають за основні
межі будівлі на 1,25 та 1,50 м, чим дуже нагаду-
ють будівлю 1 (нижню). Простежити вхідний
поріг не вдалося через руйнацію будівлі. Тим
не менш, можна припускати, що кладки 7, 9 і
11 були нижньою частиною будівлі, тобто утво-
рювали підвальне приміщення, вхід до якого у
вигляді сходинок, можливо, розташовувався в
середній частині кладки 9.
Матеріал складається переважно з уламків
червоно- та рожевоглиняної черепиці. Най-
більше виявлено керамід — черепиці підпрямо-
кутної форми з двома водозливними пружка-
ми або без них. На окремих виробах є літерно-
символічні позначки. Так, на одному екземплярі
виявлено зображення тамгоподібного символа
(рис. 2, 3). Літерні зображення і тамгоподібний
символ виконані шляхом наліплення тонких
пружків глини на поле кераміди. Найчастіше
Рис. 2. Сотера-2009: 1 — сіроглиняний горщик; 2 —
верхня частина амфори; 3 — кераміда з тамгоподібним
символом; 4 — верхня частина кераміди з літерними
символами; 5—8 — керамічні пряслиця; 9 — бронзо-
вий гачок
424
трапляються сполучення літер грецького алфа-
віту Ω∆... (рис. 2, 4), значно рідше — черепиця з
літерою Т або зі стилізованим зооморфним зо-
браженням коня, кішки чи собаки. Ймовірно,
що літерні зображення вказують на виготовлен-
ня черепиць певним майстром. Розміри керамід
від 40—46 × 26—30 см. Вага однієї цілої 7,8 кг. На
задній поверхні часто помітні грубі повздовжні
розчоси. Виготовляли кераміди з глини з до-
мішками дресви, піску і товченого вапняку.
Інший тип черепиці — каліптери або куто-
ва черепиця — представлений у меншій кіль-
кості. Це, як правило, вузькі жолобчасті виро-
би завдовжки до 45 см, у верхній частині яких
виокремлюються комірці, на які насаджували-
ся інші каліптери. На кутових черепицях іноді
трапляються наліпні зображення. На окремих
виробах також є відбитки людських (як прави-
ло, дитячих або жіночих) пальців та долонь, а
також лап собак і кішок.
Другою за кількістю категорією знахідок є
уламки червоно-, рожево- або сіроглиняних
амфор причорноморського типу з петлеподіб-
ними ручками по боках (рис. 2, 2). Діаметр ві-
нець здебільшого становить 8 см. Цілих форм
не виявлено.
Мініатюрні тонкостінні (від 0,4 до 7,0 см)
плоскодонні сіро- або коричневоглиняні ко-
роткошиї одноручні горщики зі зливом у ви-
гляді пальцевої деформації вінець представле-
ні уламками мінімум від 30 посудин та шість-
ма розвалами (рис. 2, 1). Поверхня горщиків
ретельно загладжена. На внутрішній поверхні
окремих виробів є сліди чорної кіптяви. Ший-
ка одного з горщиків прикрашена тонкими
вертикально прокресленими рисочками. На
стінці іншої посудини прокреслено тамгопо-
дібний символ. По 1 екз. представлені уламки
червоноглиняної тонкостінної мисочки та чер-
воноглиняної фляги (діаметр 16 см), орнамен-
тованої радіальними тонкими смужками чер-
воної фарби, фестонами та зиґзаґами.
Піфоси дуже фрагментовані. Всі вони чер-
воноглиняні, із загладженими сторонами, ви-
готовлені з тіста з домішкою дресви середніх
розмірів.
Говорячи про місце виготовлення посуду та
черепиці, ми не виключаємо можливості їх-
нього виробництва на розташованих поблизу
гончарних майстернях, одну з яких досліджено
Алуштинським загоном Гірськокримської екс-
педиції (керівник С.А. Теліженко) у 2008 р.
До переліку виробів, виготовлених з глини,
слід додати чотири пряслиця (рис. 2, 5—8). По-
верхня одного з них орнаментована відбитка-
ми підтрикутного штампа.
Серед виробів з металу слід відзначити брон-
зову пластинку з позолоченою поверхнею,
частину металевої накладки на замок з прорі-
заними отворами для ключів, дуже пошкодже-
ний корозією ніж, рибальський гачок з бронзи
(рис. 2, 9), шило тощо.
Вироби з каменю представлені двома абра-
зивами зі спрацьованими сторонами та ниж-
ньою частиною жорна з пісковику. На одному
з абразивів є сліди заточування вузького мета-
левого предмета, можливо ножа.
Археозоологичні матеріали представлені
риб’ячою лускою, кістками птахів, риби, сви-
ней, великої та дрібної рогатої худоби, а також
стулками морських молюсків (мідії, устриці,
пателла, гребінці), панцирами та клешнями
крабів. Є кісточка вишні або терну.
Хронологічні рамки існування поселення ви-
значаються на підставі аналізу археологічного
матеріалу, зокрема гончарного посуду. За попе-
редніми даними, які надалі можуть бути підко-
риговані, будівлі 1 і 2 поселення Сотера дату-
ються в межах другої половини VIII — першої
половини IX ст.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29482 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:09Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Теліженко, С.А. Тесленко, І.Б. Лисенко, О.В. 2011-12-13T17:58:06Z 2011-12-13T17:58:06Z 2010 Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. / С.А. Теліженко, І.Б. Тесленко, О.В. Лисенко // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 421-424. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29482 Published are the results of excavations of the north-eastern part of mediaeval settlement (from the second half of the 8th c. to the first half of the 9th c.) in Sotera tract, during which two structures were studied. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. Теліженко, С.А. Тесленко, І.Б. Лисенко, О.В. |
| title | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. |
| title_full | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. |
| title_fullStr | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. |
| title_full_unstemmed | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. |
| title_short | Дослідження в уроч. Сотера в 2009 р. |
| title_sort | дослідження в уроч. сотера в 2009 р. |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29482 |
| work_keys_str_mv | AT telíženkosa doslídžennâvuročsoterav2009r AT teslenkoíb doslídžennâvuročsoterav2009r AT lisenkoov doslídžennâvuročsoterav2009r |