Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС
The paper presents the most important information on the new research of multilayer sites on the territory of granite and steppe areas of the Buh River region in the construction zone of Tashlyk hydroelectric power station. The materials obtained are dated within the period from the Early Neolithic...
Saved in:
| Published in: | Археологічні дослідження в Україні |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29489 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС / В.М. Фоменко, М.Т. Товкайло, О.О. Требух // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 445-448. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859720206805368832 |
|---|---|
| author | Фоменко, В.М. Товкайло, М.Т. Требух, О.О. |
| author_facet | Фоменко, В.М. Товкайло, М.Т. Требух, О.О. |
| citation_txt | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС / В.М. Фоменко, М.Т. Товкайло, О.О. Требух // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 445-448. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологічні дослідження в Україні |
| description | The paper presents the most important information on the new research of multilayer sites on the territory of granite and steppe areas of the Buh River region in the construction zone of Tashlyk hydroelectric power station. The materials obtained are dated within the period from the Early Neolithic to the Late Bronze Ages and by the 17th—19th centuries. A description of dwelling and cultic structures, finds and burials is presented.
|
| first_indexed | 2025-12-01T09:45:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
445
The paper presents the most important information on the
new research of multilayer sites on the territory of granite and
steppe areas of the Buh River region in the construction zone
of Tashlyk hydroelectric power station. The materials obtained
are dated within the period from the Early Neolithic to the Late
Bronze Ages and by the 17th—19th centuries. A description of
dwelling and cultic structures, finds and burials is presented.
У 2008—2009 рр. Миколаївська експедиція
Інституту археології НАНУ, згідно з договором
інституту з Національною компанією «Енерго-
атом» та її підрозділом «Південно-Українська
АЕС», продовжила охоронні дослідження в
ложі Олександрівського водосховища Таш-
лицької ГАЕС у межах майбутнього затоплен-
ня до позначки 16 м.
Дослідженнями були охоплені багатошаро ві
поселення Гард і Лідина Балка, а також поселен-
ня сабатинівської культури Виноградний Сад.
Пам’ятки розташовані в гранітно-степовому
регіоні на правому березі р. Південний Буг, на
території Богданівської сільради Доманівсько-
го р-ну Миколаївської обл.
Поселення Гард в однойменному урочищі
за 2,5 км на південний схід від Богданівки, на
краю обмеженого двома балками уступу тера-
си — так зв. «гардовому клині». Роботи зосе-
реджувались у південній частині пам’ятки, де
досліджено площу понад 120 м2. З метою ви-
явлення залишків давніх злаків було застосо-
вано метод флотації. У 2008 р. цю роботу ви-
конувала палеоботанік, докторант Кембрідж-
ського університету Гедре Мотузевічіте, а в
2009 р. — співробітник Інституту археології
НАНУ Г.О. Пашкевич і за тією ж методикою
М.Т. Товкайло. Г.О. Пашкевич досліджувала
відбитки зерен і на неолітичній кераміці. Ха-
рактер ґрунтів на поселенні вивчала палеогео-
граф, науковий співробітник Інс титуту геогра-
фії НАНУ Ж.М. Матвіїшина.
В.М. Фоменко, М.Т. Товкайло, О.О. Требух
ДОСЛІДЖЕННЯ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ
В ЗОНІ ДОБУДОВИ ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС
Нові дослідження Гарда дозволили уточни-
ти його стратиграфію, яка характеризується
зараз наступним чином: сучасний сіро-жовтий
гумусований супісок завтовшки 0,20—0,25 м,
зверху задернований, знизу залягає проша-
рок піску, утворився внаслідок активної еро-
зії, пов’язаної з діяльністю людини; темно-
сірий гумусований суглинок (чорноземний
крупнозернистий) зі значною домішкою жор-
стви та щебеню завтовшки 0,45—0,70 м; жов-
туватий гумусований крупнозернистий сугли-
нок зі значною домішкою жорстви завтовш-
ки 0,3—0,6 м; лесоподібний жовтий суглинок
завтовшки 0,15—0,30 м, що залягає на глиби-
ні 1,2—1,3 м від поверхні (цей шар, очевидно,
перевідкладений, його простежено у вигля-
ді язика лише у північно-західній частині роз-
копу); тонкоструктурний гумусований жовто-
коричневий суглинок, темніший у нижній час-
тині, завтовшки 0,50—0,65 м; ці голоценові
відклади підстилає дерново-алювіальний супі-
сок бурого кольору (визначення Ж.М. Матвії-
шиної). У західній частині розкопу він залягає
на глибині 2,0—2,1 м від сучасної поверхні.
Рівень залягання культурного шару співпа-
дає з природним пониженням рівня тераси.
Чітку стратиграфічну позицію займають ма-
теріали ХVІІ—ХІХ ст. та античного часу — у
верхній частині чорноземного типу гумусова-
ного суглинку темно-сірого кольору на глиби-
ні 0,2—0,4 м від сучасної поверхні. У нижній
частині того самого шару на глибині 0,6—0,7 м
залягають нечисленні матеріали доби бронзи,
серед яких визначено кераміку катакомбної,
бабинської та сабатинівської культур. Куль-
турні залишки доби енеоліту, виражені знахід-
ками крем’яних виробів, пізньотрипільської,
середньостогівської та нижньомихайлівської
кераміки на глибині 0,70—0,95 м, пов’язані з
446
верхньою та середньою частинами шару жов-
туватого гумусованого суглинку зі значною до-
мішкою жорстви. В нижній частині цього ж
літологічного формування на глибині 0,95—
1,20 м від поверхні залягають кремінь та ке-
раміка пізнього (савранського) періоду буго-
дністровської культури та Трипілля А.
Дуже важливим для розуміння періодиза-
ції та хронології буго-дністровського неоліту
є фіксація літологічного горизонту стерильно-
го лесоподібного суглинку, який розділяє ран-
ньо- та пізньонеолітичні культурні нашаруван-
ня. Здається, цей горизонт сформувався вна-
слідок розмивання та перевідкладення лесу з
ділянок тераси, розташованих вище по схилу.
Ранньонеолітичний культурний шар
пов’я з ується з нижньою частиною відкла-
дів тонкоструктурного гумусованого жовто-
коричневого суглинку, що залягає безпосе-
редньо на дерново-алювіальному супіску бу-
рого кольору. В цьому шарі виявлено залишки
кам’яного фундаменту якоїсь будівлі та декіль-
ка вогнищ. Завали каміння залягали на по-
верхні бурого дерново-алювіального суглинку
або на 0,05—0,10 м вище. На цьому ж рівні за-
фіксовано більшість з досліджених вогнищ та
простежено максимальну концентрацію ран-
ньонеолітичних матеріалів. Отже, саме цей го-
ризонт відображає первинний рівень заляган-
ня ранньонеолітичного шару.
На сьогодні добре досліджено стіну, що про-
стягається майже перпендикулярно до бере-
га. Її довжина 13 м, ширина разом з камінням,
що завалилося, 1,6—2,0 м, висота в окремих
місцях сягає 0,4 м. В основі кладки простеже-
но проміжки для дерев’яних опорних стовпів.
Східний край фундаменту, очевидно, розми-
тий річкою, західний під прямим кутом повер-
тає на північ до борту розкопу. Кам’яні кон-
струкції на поселеннях раннього періоду буго-
дністровської культури виявлені вперше. Через
це надзвичайно актуальним є подальше дослі-
дження цього унікального для неоліту України
об’єкта.
Вогнища на тлі ґрунту виділялися яскраво-
червоним забарвленням та грудкуватою струк-
турою спеченого ґрунту. Вони округлої чи
овальної форми, розміри від 0,3 до 0,7 м. Одне
мало у верхній частині грудкувату структуру і
складалося зі шматків печини, у нижній части-
ні — з попелу яскраво-червоного кольору. Інші
вогнища представлені дуже обгорілими шмат-
ками печини зверху сіро-коричневого кольо-
ру, знизу — яскраво-червоного. Ще одна група
вогнищ репрезентована лінзами слабко про-
печеного ґрунту яскраво-червоного чи світло-
коричневого кольорів. Товщина лінзи зале-
жить від дії вогню і сягає від 0,05 до 0,12 м.
У нижньому культурному шарі здобуто бага-
тий крем’яний і керамічний матеріал та кілька
уламків кам’яного посуду, що відображає по-
чаткові етапи неолітизації України.
У розкопі також досліджено погано вціліле
поховання 3, яке за формою ями та позою кістя-
ка можна пов’язувати з добою пізньої бронзи.
Поселення Лідина Балка. Велика балка під
назвою «Лідина» впадає у заплаву Південного
Бугу за 0,7 км на південь від «гардового кли-
ну». Її гирло розширюється до річки похилою
надзаплавною терасою, береговий зріз якої до
затоплення височів над рівнем води на 3,5—
4,0 м. Два яри поділяють її на три мисоподібні
ділянки. Зараз берег розмивається й обвалю-
ється через постійне коливання рівня водосхо-
вища. У 2007 р. на південному мисі встановле-
но наявність багатошарового поселення з доб-
ре збереженим культурним шаром. Протягом
2008—2009 рр. пам’ятку розкопано на площі
384 м2. Отримані матеріали датуються часом
від неоліту до пізньої бронзи та ХVIII—ХIХ ст.
Стратиграфія нашарувань має такий вигляд:
до 0,15 м — новоутворений дерен, супіщаний
Рис. 1. Лідина Балка. Матеріали поховань: 1—3 — похо-
вання 1, 4—6 — поховання 2
447
ґрунт сірого кольору; 0,15—0,40 м — світло-
жовтий пісок з включенням подрібненої мушлі
й світло-сірими тонкими слабо гумусованими
прошарками, потужність шару у бік річки по-
ступово зменшується до 4—5 см; 0,40—0,52 м —
жовтувато-сірий чорнозем через домішки су-
глинку і піску з попереднього шару з рідкісни-
ми включеннями дрібного щебеню та печини,
на схід до річки поступово тоншає й зникає;
0,52—1,12 м — чорнозем синювато-чорний у
верхньому відділі з плавним переходом донизу
до жовтуватого відтінку, потужність шару різна;
1,12—1,35/1,40 м — перехідний коричнюватий
суглинок з рідкісними включеннями дрібного
щебеню; нижче — конус виносу (кристалічні
породи), що складається з масивних брил, ва-
лунів та гальки впереміш зі щебенем.
У третьому зверху шарі залягали залишки
хутора ХVIII—ХIХ ст. Тут знайдено мідну мо-
нету 1735 р. Речі з цього горизонту через чис-
ленні нори землерийних тварин часто потра-
пляли до раніших прошарків.
Нижче, з поверхні четвертого шару, впу-
щено кімерійське поховання 3. Кістяк дорос-
лої людини лежав у овальній могилі з підбоєм
на 0,35—0,40 м глибше закладу. Його покладе-
но на спині зі слабко підігнутими ногами, го-
ловою на південний захід. Кисть правої руки
біля плеча, лівої — на животі. Біля небіжчика
знайдено відщеп кременю та прямокутний то-
чильний брусок з отвором.
У нижній частині цього само шару, на межі
чорнозему і перехідного гумусованого суглин-
ку, у 2008 р. досліджено два поховання доби
пізньої бронзи.
Поховання 1. Заклад розмірами 2,4 × 2,4 м з
річкових валунів і уламків граніту лежав на пе-
рехідному суглинку (рівень давньої поверхні).
Він перекривав забиту камінням вхідну шахту
могили з підбоєм. Шахта овальна, розміри 1,2 ×
0,9 м. Між камінням знайдено фрагменти верх-
ньої частини посудини, прикрашеної по шийці
рядком видовжених заглиблень (рис. 1, 2).
Поховальна камера сегментоподібна, розмі-
ри 1,10 × 0,75 м, орієнтована з південного захо-
ду на північний схід і заглиблена на 0,40—0,45 м
від давньої поверхні до рівня материкового
шару гальки й щебеню. Підбій був розташова-
ний у південно-східній стіні. Поперек могили
лежали рештки скелету дитини 7—8 років (ви-
значення Л.В. Литвинової) в дуже скорченому
стані на лівому боці, орієнтованого головою на
південний схід. Перед обличчям лежала боком
«банка» — нижня частина посудини з пласким
із закраїною дном (рис. 1, 1, 3).
Поховання 2 виявлено в аналогічній могилі
і впущено з того ж рівня. Камера овальна, роз-
міри 1,35 × 1,10 м, глибина 0,4 м від давньої по-
верхні. Дно на рівні материкової гальки і ще-
беню. Орієнтована могила за лінією північний
захід—південний схід. Підбій, очевидно, був
влаштований у східній стіні ями.
Поховання парне — чоловіка і жінки віком
20—22 років, покладених поруч в однакових
позах: скорчено на лівому боці головами на пів-
денний схід (рис. 1, 4). Перед обличчям чолові-
чого скелета стояв горщик (рис. 1, 5), а біля по-
тилиці жіночого — конічна миска (рис. 1, 6).
Крім цих поховань, на тому само рівні, у
2009 р. відкрито частину кам’яної стіни великої
споруди, не схожої на житлову. Суцільний завал
заввишки 0,35—0,50 м, завширшки до 2,0 м і
зав довжки 14,0 м з каменів та брил розміром до
0,8 м простягався з півдня на північ, де плавно
повертав на захід під борт розкопу. З внутріш-
нього боку за 2,0 м від стіни знайдено верти-
кально вкопаний підквадратний у перетині гра-
нітний стовп (менгір) заввишки близько 1,0 м, а
на північ від нього — розвал частини прикраше-
ного пружками біконічного горщика (рис. 2).
Ймовірно, тут знаходилося святилище доби се-
редньої чи пізньої бронзи, і подальше його до-
слідження становить винятковий інтерес.
Далі вглиб, від межі четвертого і до низу
п’ятого шарів ґрунту, зафіксовано кілька гори-
зонтів з різночасовими матеріалами, що свід-
чать про відвідини цього місця носіями різ-
них культур. За браком чіткої стратиграфії
культурно-хронологічні групи виділені поки
що типологічно.
Знахідки доби ранньої бронзи представле-
ні фрагментами посуду інгульської катакомб-
Рис. 2. Лідина Балка. Горщик зі святилища (гра-
фічна реконструкція)
448
ної культури з характерним врізним лінійно-
ялинковим та шнуровим орнаментом. Є декіль-
ка уламків горщиків з домішкою піску в глині,
високими жолобчастими вінцями, вкритих ря-
дами скісних відбитків гребінцевого штампа.
Вони мають прямі аналогії в матеріалах серед-
нього (ранньоямного) шару Михайлівського
поселення на Нижньому Дніпрі.
Інша група представлена керамікою та кре-
м’я ними виробами доби енеоліту. Серед кера-
міки є пізньотрипільська (етапів С1—С2) сто-
лова з відмуленої глини та монохромним ко-
ричневим розписом і грубша сіроглиняна з
домішкою дрібного піску чи товченої мушлі,
прикрашена відбитками різних варіантів шну-
рового штампа. Кілька фрагментів пов’язані з
Трипіллям А (типу Сабатинівка 2). В колекції
кременю є наконечники списа і стріли з дво-
бічною обробкою, а також крупні вістря на ма-
сивних пластинах та скребки.
Найчисленнішими є матеріали пізньої (сав-
ранської) фази буго-дністровської культури.
Вони пов’язані переважно з двома нижніми го-
ризонтами пам’ятки (рівнями 4 та 5). Добірка
кременю налічує понад 450 од. Зафіксоване міс-
це його обробки. Через низьку якість більшості
сировини спостерігається велика кількість від-
ходів виробництва. Знаряддя з вторинною об-
робкою становлять близько 18 %. Серед них тра-
пляються поодинокі екземпляри ранніх форм
(трапеції, мікропластини з притупленим чи ско-
шеним кінцем тощо) або відсутні зовсім (вкладні
кукрекського типу та ін.). Кераміка представле-
на широко відкритими плоскодонними горщи-
ками, виліпленими з глини з домішкою дрібно-
го піску та рослинних волокон, зрідка графіту.
Орнамент — композиції з прогладжених ліній,
ямок та наколів зубчастого штампа.
На поселенні Виноградний Сад сабатинів-
ської культури досліджувалася північна ділян-
ка тераси, яка донедавна вважалася незабудо-
ваною. В розкопі площею близько 150 м2 від-
крито наземне житло підпрямокутної у плані
форми, розміри 9,0 × 7,0 м. При його зведенні
камінь майже не застосований. Вхід влаштова-
ний у західному кутку. Стіни були, вірогідно,
глинобитні, на долівці виявлено дві пари ям
від опорних стовпів, що підтримували дах. Зо-
вні біля входу розчищено овальне скупчення
побутових відходів розмірами 4,0 × 2,0 м.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29489 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0086 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T09:45:00Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фоменко, В.М. Товкайло, М.Т. Требух, О.О. 2011-12-13T18:16:25Z 2011-12-13T18:16:25Z 2010 Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС / В.М. Фоменко, М.Т. Товкайло, О.О. Требух // Археологічні дослідження в Україні 2009 р. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 445-448. — укр. XXXX-0086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29489 The paper presents the most important information on the new research of multilayer sites on the territory of granite and steppe areas of the Buh River region in the construction zone of Tashlyk hydroelectric power station. The materials obtained are dated within the period from the Early Neolithic to the Late Bronze Ages and by the 17th—19th centuries. A description of dwelling and cultic structures, finds and burials is presented. uk Інститут археології НАН України Археологічні дослідження в Україні Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС Фоменко, В.М. Товкайло, М.Т. Требух, О.О. |
| title | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС |
| title_full | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС |
| title_fullStr | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС |
| title_full_unstemmed | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС |
| title_short | Дослідження Миколаївської експедиції в зоні добудови Ташлицької ГАЕС |
| title_sort | дослідження миколаївської експедиції в зоні добудови ташлицької гаес |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29489 |
| work_keys_str_mv | AT fomenkovm doslídžennâmikolaívsʹkoíekspedicíívzonídobudovitašlicʹkoígaes AT tovkailomt doslídžennâmikolaívsʹkoíekspedicíívzonídobudovitašlicʹkoígaes AT trebuhoo doslídžennâmikolaívsʹkoíekspedicíívzonídobudovitašlicʹkoígaes |