Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці)
На територiї промислових пiдприємств м. Чернiвцi сумарно iдентифiковано 22 види павукiв-герпетобiонтiв, на територiї умовно контрольних зелених масивiв — 31 вид. Павуки родини Linyphiidae чутливi до техногенного забруднення i можуть слугувати iндикаторами екосистем низького рiвня гемеробiї. Xysticus...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29550 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) / М.М. Федоряк, Л.В. Брушнiвська, С.С. Руденко // Доп. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 198-204. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860175505182949376 |
|---|---|
| author | Федоряк, М.М. Брушнівська, Л.В. Руденко, С.С. |
| author_facet | Федоряк, М.М. Брушнівська, Л.В. Руденко, С.С. |
| citation_txt | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) / М.М. Федоряк, Л.В. Брушнiвська, С.С. Руденко // Доп. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 198-204. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | На територiї промислових пiдприємств м. Чернiвцi сумарно iдентифiковано 22 види павукiв-герпетобiонтiв, на територiї умовно контрольних зелених масивiв — 31 вид. Павуки родини Linyphiidae чутливi до техногенного забруднення i можуть слугувати iндикаторами екосистем низького рiвня гемеробiї. Xysticus kochi Th o r e l l, 1872 вiдзначається високою толерантнiстю до полютантiв рiзної природи, що дозволяє рекомендувати його для бiоiндикацiї техногенно забруднених територiй.
We have identified 22 species of spiders-herpetobionts on the territory of industrial enterprises in the Chernivtsi city and 31 species on the territory of city green zones (conventional control). Linyphiidae species are sensitive to the technogenic pollution and can be used as indicators of ecosystems with low-level hemeroby. Xysticus kochi Th o r e l l, 1872 is determined by high tolerance towards pollutants of different nature, which gives the possibility to recommend it for the bioindication of technogenically polluted territories.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:00:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.468:551.4(477.85)
© 2010
М. М. Федоряк, Л. В. Брушнiвська, С. С. Руденко
Трансформацiя угруповань павукiв-герпетобiонтiв
як iндикатор техногенного забруднення урбоекосистем
(на прикладi м. Чернiвцi)
(Представлено членом-кореспондентом НАН України I. Г. Ємельяновим)
На територiї промислових пiдприємств м. Чернiвцi сумарно iдентифiковано 22 види
павукiв-герпетобiонтiв, на територiї умовно контрольних зелених масивiв — 31 вид.
Павуки родини Linyphiidae чутливi до техногенного забруднення i можуть слугувати
iндикаторами екосистем низького рiвня гемеробiї. Xysticus kochi T h o re l l, 1872 вiдзна-
чається високою толерантнiстю до полютантiв рiзної природи, що дозволяє рекомен-
дувати його для бiоiндикацiї техногенно забруднених територiй.
На сьогоднi все гострiше вiдчувається антропогенна дiя на бiогеоценози. Передусiм це сто-
сується територiй мiст i розташованих у них промислових майданчикiв. Вплив викидiв про-
мислових пiдприємств на живi складовi урбоекосистем посилюється ущiльненням забудови,
збiльшенням обсягiв викидiв вiд автотранспорту, значним рекреацiйним навантаженням то-
що [1, 2]. Виявлення закономiрностей у змiнах тваринних угруповань — важливе завдання
монiторингових дослiджень на антропогенно порушених територiях [3]. Використання па-
вукiв як вагомого компонента наземних екосистем з метою бiоiндикацiї антропогенної дiї
тiльки розпочато [3, 4].
Авторами даного повiдомлення проаналiзовано угруповання павукiв-герпетобiонтiв на
територiї зелених масивiв промислових пiдприємств м. Чернiвцi щодо територiй зелених
масивiв мiста, якi не зазнають вираженого впливу промислових викидiв.
Проведеними авторами протягом травня — листопада 2007 р. дослiдженнями герпето-
бiонтiв паркiв м. Чернiвцi [5] встановлено, що перiод максимальної динамiчної щiльностi
угруповань павукiв припадає на травень — червень. Вiдтак на наступний рiк було сплано-
вано дослiдження фаунiстичної рiзноманiтностi павукiв-герпетобiонтiв III й IV еколого-фi-
тоценотичних поясiв (ЕФП) вiдповiдно подiлу урбоекосистем за градiєнтною ординацiєю
бiогеоценотичного покриву [6]. Матерiал збирали протягом квiтня — червня на територiї
зелених масивiв промислових зон (ЗМПЗ) семи пiдприємств Садгiрського, Центрального
i Пiвденного ландшафтних районiв — екосистеми IV ЕФП, а також умовно контрольних
зелених масивiв (УКЗМ) — екосистеми III ЕФП вiдповiдних районiв м. Чернiвцi (райо-
нування за [7]). При цьому як кiлькiсть порiвнюваних зелених масивiв, так i їх розмiр,
а також характер рослинностi й освiтлюваностi пригрунтового ярусу пiдбирали у вiдпо-
вiдностi до зазначених характеристик бiотопiв на територiї дослiджуваних пiдприємств.
У кожному ландшафтному районi дослiднi дiлянки закладали на територiї двох (у Пiв-
денному — трьох) пiдприємств, якi вiдрiзняються характером виробничої дiяльностi та
ступенем небезпеки, а саме: у Садгiрському — на територiї ЗАТ “Чернiвецький хiмзавод”
та ВАТ “Чернiвецький ремонтно-механiчний завод”; у Центральному — на територiї ВАТ
“Цегельний завод № 1” та ВАТ “Чернiвецький завод “Iндустрiя” ”; у Пiвденному — на те-
риторiї ЧМК “Автобусно-тролейбусне пiдприємство”, ВАТ “Електронмаш” i ВАТ “Кварц”.
198 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №4
Характеристику дослiджуваних пiдприємств на пiдставi даних чинних матерiалiв, якi об-
грунтовують обсяги викидiв, та звiтiв по iнвентаризацiї викидiв забруднюючих речовин вiд
стацiонарних джерел в атмосферне повiтря наведено у працi [3]. Керуючись загальною по-
дiбнiстю дослiджуваних бiотопiв (екосистеми з трав’янистою рослиннiстю i поодинокими
деревами), у кожному ландшафтному районi закладали вiдповiдну кiлькiсть умовно кон-
трольних дiлянок. У Садгiрському ландшафтному районi — сквери по вул. Тольяттi, 2 та по
вул. I. Пiдкови, 11; у Центральному — Дендрологiчний парк загальнодержавного значення
“Чернiвецький” по вул. Коцюбинського та штучне насадження дерев на територiї навчаль-
ного корпусу № 3 Чернiвецького унiверситету по вул. Л. Українки, 25; у Пiвденному — парк
“Жовтневий” (лучна дiлянка i деревнi насадження) та насадження дерев на територiї ПТУ
№ 15 по вул. Пiвденно-Кiльцевiй.
Матерiал зiбрано методом грунтових пасток Барбера (пластиковi стаканчики ємнiстю
200 мл; фiксатор — розчин етиленглiколю). Облiковано на пiдприємствах 941 пастку-добу
(далi п-д) та зiбрано 873 екз. павукiв, на територiї зелених масивiв — 802 п-д та зiбрано 161
екз. Номенклатура прийнята, згiдно з каталогом [8]. Угруповання павукiв порiвнювали
з використанням загальноприйнятих при проведеннi еколого-фаунiстичних дослiджень iн-
дексiв [9–11].
Найбiльш простою мiрою рiзноманiття екосистеми є загальна кiлькiсть видiв — видове
багатство. У складi угруповань павукiв-герпетобiонтiв ЗМПЗ i УКЗМ трьох ландшафтних
районiв м. Чернiвцi виявлено представникiв не менше 50 видiв iз 35 родiв i 16 родин, з них за
статевозрiлими екземплярами iдентифiковано до видового рiвня 41 (табл. 1). На територiї
УКЗМ сумарно iдентифiковано 31 вид, а на територiї ЗМПЗ — 22 види.
У фаунiстичнiй структурi угруповань павукiв-герпетобiонтiв дослiджуваних екосистем
III й IV ЕФП мiста кiлькiсть видiв (з iдентифiкованими до родового рiвня включно) змiню-
валась вiд 8 (на пiдприємствах Центрального району) до 21 (на пiдприємствах Пiвденного
району). У Садгiрському i Центральному ландшафтних районах на територiї УКЗМ вiдзна-
чено бiльшу кiлькiсть видiв павукiв, нiж на територiї ЗМПЗ. У Пiвденному ландшафтному
районi кiлькiсть видiв на територiї пiдприємств виявилася дещо вищою, порiвняно з УКЗМ
(21 та 19 вiдповiдно). Ймовiрним поясненням цього є специфiка виробництва, а отже, й
викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повiтря пiдприємствами дослiджуваних ра-
йонiв мiста. Так, за даними роботи [7], Садгiрський ландшафтний район характеризуєть-
ся вiдносно великою кiлькiстю пiдприємств рiзних галузей промисловостi, якi викидають
в атмосферу пил, золу, оксиди вуглецю й азоту, сiрчистий ангiдрид, жирнi кислоти, важкi
метали, етилацетат, бутилацетат тощо; пiдприємства Центрального району викидають бен-
зол, фенол, етилацетат, оксиди вуглецю, азоту, сiрки тощо; бiльшiсть пiдприємств Пiвден-
ного району належать до електронної промисловостi й викидають пил, вуглеводнi, важкi
метали, оксиди азоту тощо. Серед пiдприємств останнього району дослiдженi нами ВАТ
“Кварц” та ВАТ “Електронмаш” характеризуються значними територiями та в 90-тi роки
були одними iз найбiльших заводiв України. Нинi їх потужнiсть зменшилась на третину при
досить значнiй площi зелених насаджень, якi на вiдмiну вiд паркiв i скверiв не доступнi для
вiльного вiдвiдування, а отже, i не зазнають рекреацiйного впливу.
На територiї дослiджених УКЗМ зустрiчаються поодинокi представники 16 видiв па-
вукiв, якi не виявленi на територiї ЗМПЗ мiста. D. picinus (18 екз.) i X. cristatus (2 екз.)
спостерiгаються на територiї зелених масивiв двох з трьох дослiджених районiв i поперед-
ньо були виявленi на територiї паркiв мiста. Поряд з цим D. concolor зустрiчається не лише
на територiї всiх дослiджених зелених масивiв, а й у значнiй кiлькостi виявлена нами ра-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №4 199
Таблиця 1. Видова структура дослiджуваних аранеоценозiв
Родина, вид
Ландшафтнi райони
Садгiрський Центральний Пiвденний
УКЗМ ЗМПЗ УКЗМ ЗМПЗ УКЗМ ЗМПЗ
1 2 3 4 5 6 7
Agelenidae
Malthonica ferruginea (Pa n z e r, 1801) 1/1,6*
Anyphaenidae
Anyphaena accentuata (Wa l ck e n a e r, 1802) 1/1,5
Clubionidae
Clubiona sp. 3/0,5
Coriniidae
Phrurolithus festivus (C. L. Ko ch, 1835) 1/3,3 1/0,7
Dictynidae
Lathys humilis (L e h t i n e n, 1967) 1/1,6
Dysderidae
Harpactea sp. 1/0,7 1/1,0
Gnaphosidae
Drassodes pubescens (T h o r e l l, 1856) 1/0,2
Drassyllus pusillus (C. L. Ko ch, 1833) 3/4,8 1/1,5 4/0,6
Micaria nivosa (C. L. Ko ch, 1866) 1/0,2
Micaria pulicaria (S u n d e va l l, 1831) 1/0,7 1/1,5 1/0,2
Zelotes(s. lato) sp. 1/0,2
Hahniidae
Hahnia nava (B l a ck wa l l, 1841) 2/3,2
Linyphiidae
Dactylopisthes mirificus (G e o r g e s c u, 1976) 1/0,2
Dicymbium nigrum (B l a ckwa l l, 1834) 2/3,2
Diplocephalus cristatus (B l a ckwa l l, 1833) 1/0,7 2/3,2 4/5,9
Diplocephalus latifrons (O. P. - C amb r, 1863) 1/3,3
Diplocephalus picinus (B l a ckwa l l, 1841) 3/10,0 15/23,8
Diplostyla concolor (W i d e r, 1834) 2/6,7 1/1,6 1/1,5
Erigone dentipalpis (W i d e r, 1834) 1/1,6
Lepthyphantes leprosus (O h l e r t, 1865) 1/1,6
Lepthyphantes (s. lato) sp. 1/3,3
Micrargus herbigradus (B l a ck wa l l, 1854) 1/1,5
Micrargus subaequalis (We s t r i n g, 1851) 1/1,5
Neriene clathrata (S u n d e va l l, 1830) 3/0,5
Porhomma sp. 1/1,6
Stemonyphantes lineatus (L., 1758) 1/1,5 1/0,2
Tenuiphantes flavipes (B l a ck wa l l, 1854) 3/10,0
Gen. sp. 1/3,3 1/1,6
Lycosidae
Alopecosa pulverulenta (C l e r ck, 1757) 17/12,2 3/2,9 1/1,5 47/7,5
Aulonia albimana (Wa l ck e n a e r, 1805) 1/1,5
Pardosa agrestis (We s t r i n g, 1861) 2/2,9
Pardosa amentata (C l e r ck, 1757) 40/6,4
Pardosa lugubris (Wa l ck e n a e r, 1802) 9/30,0 69/49,6 8/12,7 7/6,7 41/60,3 346/55,0
Pardosa prativaga (C. L. Koch, 1870) 1/1,5 108/17,2
Pardosa sp. 4/13,3 16/2,5
Trochosa ruricola (De G e e r, 1878) 5/3,6 4/6,3 4/3,8 4/0,6
Trochosa terricola (T h o r e l l, 1856) 1/1,5
Gen. sp. 4/3,8
Pisauridae
Pisaura mirabilis (C l e r ck, 1757) 1/1,0 2/2,9 6/1,0
200 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №4
Таблиця 1. Продовження
1 2 3 4 5 6 7
Salticidae
Asianellus festivus (C. L. Ko ch, 1834) 5/3,6
Salticus scenicus (C l e r ck, 1757) 1/0,2
Tetragnathidae
Pachygnatha clercki (S u nd e va l l, 1823) 2/6,7
Pachygnatha degeeri (S u n d e va l l, 1830) 1/3,3 26/18,7 19/30,2 84/80,0 4/5,9 35/5,6
Theridiidae
Enoplognatha ovata (C l e r ck, 1757) 1/1,5
Thomisidae
Ozyptila praticola (C. L. Ko ch, 1837) 1/3,3 1/1,6 2/2,9 6/1,0
Xysticus audax (S ch r a n k, 1803) 3/0,5
Xysticus cristatus (C l e r ck, 1757) 1/3,3 1/1,5
Xysticus kochi (T h o r e l l, 1872) 7/5,0 1/1,0 1/0,2
Zodariidae
Zodarion rubidium (S i m on, 1914) 5/3,6
Zodarion sp. 1/0,7
Усього екз. 30 139 63 105 68 629
Усього видiв (з iдентифiкованими до роду) 13 12 16 8 19 21
∗Кiлькiсть екземплярiв / частка екземплярiв виду вiд загальної кiлькостi вiдловлених павукiв; УКЗМ —
умовно контрольнi зеленi масиви (екосистеми III ЕФП), ЗМПЗ – зеленi масиви промислових зон дослiджу-
ваних пiдприємств (екосистеми IV ЕФП).
нiше на територiї всiх паркiв мiста (так, у ЦПКiВ iм. Шевченка її частка становила 19,6%
загальної кiлькостi вiдловлених павукiв). Отже, цей фоновий для територiї мiста вид мо-
же слугувати як бiоiндикатор присутностi або вiдсутностi токсикантiв [12] при виявленнi
територiй, якi зазнають значного забруднення.
Найбiльшою кiлькiстю видiв представлена родина Linyphiidae — загалом вiдловлено 48
екз., що належать до 15 видiв. Частка лiнiфiїд вiд загальної кiлькостi зiбраних екземплярiв
на територiї УКЗМ становила, %: у Садгiрському ландшафтному районi — 36,7, у Цент-
ральному — 38,1, у Пiвденному — 11,8, тодi як на територiї ЗМПЗ: 0,7, 0, 0,8 вiдповiдно.
Високi видове багатство та чисельнiсть зазначеної родини характернi лише для УКЗМ i до-
слiджених нами ранiше паркових екосистем м. Чернiвцi [5]. На територiї ж семи промисло-
вих пiдприємств нами вiдзначено лише шiсть особин чотирьох видiв родини Linyphiidae.
У промисловiй зонi Садгiрського району iз Linyphiidae виявлено лише 1 екз. D. cristatus,
Пiвденного — по однiй особинi D. mirificus, S. lineatus i 3 екз. N. clathrata. На пiдпри-
ємствах Центрального району (крiм промислових викидiв район характеризується також
високим забрудненням атмосфери викидами забруднюючих речовин вiд автотранспорту)
не виявлено жодного представника цiєї родини. Ймовiрним поясненням повної вiдсутностi
Linyphiidae на пiдприємствах Центрального ландшафтного району може бути чутливiсть
представникiв цiєї родини до пiдвищеного вмiсту у повiтрi полютантiв хiмiчної природи,
зокрема пилу неорганiчного. Так, за даними [13, 14], ВАТ “Цегельний завод № 1” здiйснює
перевищення обсягiв викиду пилу неорганiчного у 18,3 раза, що, ймовiрно, погiршує клейкi
властивостi ловецьких сiток цих павукiв-тенетникiв i призводить до зниження ефективнос-
тi захоплення здобичi.
Поряд з цим представникiв 5 видiв павукiв виявлено лише на територiї ЗМПЗ i жодного
разу — анi на територiї УКЗМ, анi у парках мiста (див. табл. 1). Особливої уваги заслуговує
вид родини Thomisidae — X. kochi, представники якого виявленi на пiдприємствах усiх
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №4 201
трьох дослiджених районiв мiста, проте жодного разу не були виявленi у складi екосистем
III ЕФП. Очевидно, для цих видiв притаманна толерантнiсть вiдносно пiдвищеного вмiсту
полютантiв.
За показником iндексу частоти трапляння (С), розрахованим на пiдставi видових спискiв
семи дослiджуваних пiдприємств i семи умовно контрольних бiотопiв, структури угрупо-
вань павукiв-герпетобiонтiв III й IV ЕФП чiтко вiдрiзняються (табл. 2). У складi угруповань
павукiв УКЗМ, згiдно з класифiкацiєю В. Тiшлера, вiдзначено 1 абсолютно константний i 1
константний види (P. lugubris та P. degeeri вiдповiдно), 3 другоряднi види та 28 випадко-
вих. У складi угруповань ЗМПЗ, крiм P. lugubris, виявлено ще 2 абсолютно константнi види
(A. pulverulentа i P. degeeri), 2 константнi — P. mirabilis i X. kochi, а також 7 другорядних
та 7 випадкових видiв.
Таким чином, угруповання паукiв-герпетобiонтiв промислових пiдприємств характери-
зуються зменшенням видового багатства й збiльшенням кiлькостi видiв iз високим показни-
ком iндексу частоти зустрiчальностi, тобто має мiсце явище гомогенiзацiї дослiджуваних
угруповань.
Вiдомо, що бiотичнi угруповання, якi локалiзуються в найбiльш порушених людською
дiяльнiстю бiотопах, характеризуються зменшенням кiлькостi видiв, рiзким зниженням iн-
дексiв рiзноманiтностi численних груп живих органiзмiв [2, 11]. Найчастiше використовують
iндекси, якi грунтуються на видовому багатствi i вiдноснiй рясностi видiв — iндекси видо-
вої рiзноманiтностi Шеннона та Сiмпсона, iндекс Бергера-Паркера [15]. Значення iндексу
видової рiзноманiтностi Шеннона дослiджених угруповань павукiв-герпетобiонтiв змiнюва-
лося в межах вiд 0,84 — на пiдприємствах Центрального району до 2,26 — на територiї
УКЗМ Садгiрського району (табл. 3). У всiх ландшафтних районах мiста угруповання па-
вукiв III ЕФП поясу характеризувалися вищим значенням iндексу видової рiзноманiтностi
Шеннона, порiвняно з екосистемами IV ЕФП. Угруповання павукiв III ЕФП поясу характе-
ризувалися також вищим значенням iндексу видової рiзноманiтностi Сiмпсона, за винятком
Пiвденного ландшафтного району. Аналогiчнi тенденцiї встановлено й щодо показникiв iн-
дексу домiнування Бергера-Паркера. Чутливiсть структури домiнування до забруднення
прослiдковується при порiвняннi чутливостi рiзних iндексiв у вiдповiдь на забруднення. Вi-
домо, що видове багатство, iндекси видової рiзноманiтностi Шеннона та Сiмпсона й iндекс
Таблиця 2. Павуки-герпетобiонти з високим показником iндексу частоти зустрiчальностi
Категорiї величини iндексу С III ЕФП∗ IV ЕФП∗∗
Абсолютно константнi види: Pardosa lugubris Alopecosa pulverulenta
75,1–100% Pardosa lugubris
Pachygnatha degeeri
Константнi види: Pachygnatha degeeri Pisaura mirabilis
50,1–75,0% Xysticus kochi
Другоряднi види: Diplocephalus cristatus Drassyllus pusillus
25,1–50,0% Diplostyla concolor Micaria pulicaria
Ozyptila praticola Neriene clathrata
Pardosa amentata
Pardosa prativaga
7Trochosa ruricola
Ozyptila praticola
Випадковi < 25% 28 видiв 7 видiв
∗Екосистеми III ЕФП, якi обрано за умовний контроль; ∗∗екосистеми промислових зон дослiджуваних пiд-
приємств.
202 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №4
Таблиця 3. Показники структури дослiджуваних угруповань павукiв трьох ландшафтних районiв
м. Чернiвцi
Показник
Садгiрський Центральний Пiвденний
УКЗМ∗ ЗМПЗ∗∗ УКЗМ∗ ЗМПЗ∗∗ УКЗМ∗ ЗМПЗ∗∗
Сумарна динамiчна щiльнiсть, екз./100 п-д 0,10 0,54 0,29 0,39 0,24 1,57
Iндекс видової рiзноманiтностi Шеннона 2,26 1,60 1,96 0,84 1,69 1,57
Iндекс видової рiзноманiтностi Сiмпсона 6,92 3,30 5,75 1,54 2,66 2,89
Iндекс домiнування Сiмпсона 0,15 0,30 0,17 0,65 0,38 0,35
Iндекс вирiвнювання Пiєлу 0,88 0,65 0,71 0,41 0,58 0,51
Iндекс домiнування Бергера-Паркера 0,30 0,50 0,30 0,80 0,60 0,55
∗Умовно контрольнi зеленi масиви (екосистеми III ЕФП); ∗∗зеленi масиви промислових зон дослiджуваних
пiдприємств (екосистеми IV ЕФП).
Бергера-Паркера є ентропiями розподiлу видiв нульового, першого, другого порядкiв i по-
рядку, що прямує до нескiнченностi [15]. Кожен iз згаданих показникiв вiдображає певний
аспект рiзноманiття, i цей аспект у вказаному порядку розташування iндексiв все бiльшої
уваги придiляє домiнантним видам, а меншої — рiдкiсним видам.
Встановлено, що забруднення призводить не лише до зниження видової рiзноманiтно-
стi угруповань павукiв-герпетобiонтiв, а й до збiльшення домiнування окремих видiв. Так,
значення iндексу домiнування Сiмпсона на територiї екосистем IV ЕФП Садгiрського, Цен-
трального i Пiвденного ландшафтних районiв становило 200, 382 i 92% порiвняно з еко-
системами III ЕФП вiдповiдних районiв. Мiнiмальним значенням показника домiнування
Сiмпсона (0,15) характеризуються УКЗМ Садгiрського району, максимальним — пiдприєм-
ства Центрального району (0,65).
Ще одним вагомим показником стану угруповань тварин є їх щiльнiсть. Угрупован-
ня УКЗМ м. Чернiвцi характеризувалися нижчими показниками усередненої динамiчної
щiльностi павукiв, порiвняно з угрупованнями ЗМПЗ (0,20 екз./п-д i 0,93 екз./п-д вiдпо-
вiдно). Усереднена динамiчна щiльнiсть угруповань павукiв-герпетобiонтiв ЗМПЗ Садгiр-
ського, Центрального та Пiвденного ландшафтних районiв становила 540, 135 та 654%,
порiвняно з екосистемами III ЕФП вiдповiдних районiв. Максимальну сумарну динамiчну
щiльнiсть угруповань виявлено на пiдприємствах Пiвденного ландшафтного району (1,57
екз./п-д). Це зумовлено iстотним збiльшенням динамiчної щiльностi трьох видiв: P. degeeri,
A. pulverulenta i P. lugubris (див. табл. 1).
Отже, в мозаїчних умовах мiського середовища нами встановлено зменшення видо-
вої рiзноманiтностi та гомогенiзацiю угруповань павукiв-герпетобiонтiв екосистем IV ЕФП
(промисловi зони пiдприємств), у порiвняннi з екосистемами III ЕФП (парки, сквери). На
територiї семи пiдприємств м. Чернiвцi сумарно iдентифiковано 22 види павукiв-герпето-
бiонтiв, на територiї умовно контрольних зелених масивiв — 31 вид. Виявлено збiльшення
показника усередненої динамiчної щiльностi угруповань павукiв-герпетобiонтiв територiй
промислових пiдприємств у 1,5–6,5 разiв у порiвняннi з умовно контрольними угрупован-
нями. Високе видове багатство родини Linyphiidae характерне лише для екосистем II й
III ЕФП; види цiєї родини чутливi до техногенного забруднення i можуть слугувати iнди-
каторами екосистем низького рiвня гемеробiї. Xysticus kochi Th o r e l l, 1872 (Thomisidae)
вiдзначається високою толерантнiстю до полютантiв рiзної природи, що дозволяє рекомен-
дувати його для бiоiндикацiї техногенно забруднених територiй.
1. Блинова С.В. Муравьи в условиях влияния свинцово-цинкового предприятия // Экол. мониторинг
и биоразнообразие. – 2009. – 4, № 1./2. – С. 74–76.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №4 203
2. McKinney M. L. Effects of urbanization on species richness: a review of plants and animals // Urban
ecosystems. – 2008. – 11, No 2. – P. 161–176.
3. Брушнiвська Л.В., Федоряк М.М., Хлус Л.М., Анюк О. О. Мезофауна поверхнi грунту територiї
деяких пiдприємств м. Чернiвцi // Науковий вiсник Чернiвецького унiверситету : Зб. наук. праць.
Вип. 416: Бiологiя. – Чернiвцi: Рута, 2008. – С. 124–133.
4. Maelfait J-P., Hendrickx F. Spiders as bio-indicators of anthropogenic stress in natural and semi-natural
habitats in Flanders (Belgium): some recent developments // Proc. of the 17th Europ. Colloq. of Arachno-
logy. – Edinburgh: Dorset Press, 1998. – P. 293–300.
5. Федоряк М.М., Брушнiвська Л.В. Павуки-герпетобiонти парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва
“Жовтневий” м. Чернiвцi // Природничий альманах. Бiологiчнi науки : Зб. наук. праць. Вип. 11. –
Херсон: ПП Вишемирський, 2008. – С. 164–171.
6. Кучерявий В.П. Урбоекологiя. – Львiв: Свiт, 2001. – 440 с.
7. Ландшафти мiста Чернiвцi / За ред. В.М. Гуцуляка. – Чернiвцi: Рута, 2006. – 168 с.
8. Platnick N. I. The World Spider Catalog, Version 9.0., 2000. – 2008. – Amer. Museum of Natural History,
online at http://reserch.amnh.org/entomology/spiders/catalog/index.html.
9. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. –
Москва: Наука, 1982. – 287 с.
10. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. – Москва: Мир, 1992. – 184 с.
11. Емельянов И. Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем. –
Киев: Междунар. Соломон. ун-т, 1999. – 168 с.
12. Grodzinska W., Yorks T. Species and ecosystems levels of bioindicators and airbornt pollution: An analysis
of two major studies // Water, Air and Soil Pollut. – 1981. – 16. – P. 33–53.
13. Матерiали з впровадження нового механiзму регулювання викидiв забруднюючих речовин в атмо-
сферне повiтря / За ред. С. С. Куруленка. – Київ: ДЕI Мiнприроди України, 2007. – 216 с.
14. Документи, в яких обгрунтовуються обсяги викидiв для отримання дозволу на викиди забруднюю-
чих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами ВАТ “Цегельний завод № 1”. – Чернiвцi:
КНВКФ “Нью Комеко”, 2002. – 41 с.
15. Кунах О.М. Экологическое разнообразие животного населения почвы в условиях загрязнения среды
тяжелыми металлами // Екологiя та ноосферологiя. – 2005. – 16, № 3./4. – С. 188–201.
Надiйшло до редакцiї 07.09.2009Чернiвецький нацiональний унiверситет
iм. Юрiя Федьковича
M.M. Fedoriak, L. V. Brushnivska, S. S. Rudenko
Transformation of spiders-herpetobionts communities as an indicator of
technogenic pollution of urboecosystems (by the example of the
Chernivtsi city)
We have identified 22 species of spiders-herpetobionts on the territory of industrial enterprises
in the Chernivtsi city and 31 species on the territory of city green zones (conventional control).
Linyphiidae species are sensitive to the technogenic pollution and can be used as indicators of
ecosystems with low-level hemeroby. Xysticus kochi T h o re l l, 1872 is determined by high tolerance
towards pollutants of different nature, which gives the possibility to recommend it for the bioindi-
cation of technogenically polluted territories.
204 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29550 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:00:02Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федоряк, М.М. Брушнівська, Л.В. Руденко, С.С. 2011-12-16T17:27:29Z 2011-12-16T17:27:29Z 2010 Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) / М.М. Федоряк, Л.В. Брушнiвська, С.С. Руденко // Доп. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 198-204. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29550 631.468:551.4(477.85) На територiї промислових пiдприємств м. Чернiвцi сумарно iдентифiковано 22 види павукiв-герпетобiонтiв, на територiї умовно контрольних зелених масивiв — 31 вид. Павуки родини Linyphiidae чутливi до техногенного забруднення i можуть слугувати iндикаторами екосистем низького рiвня гемеробiї. Xysticus kochi Th o r e l l, 1872 вiдзначається високою толерантнiстю до полютантiв рiзної природи, що дозволяє рекомендувати його для бiоiндикацiї техногенно забруднених територiй. We have identified 22 species of spiders-herpetobionts on the territory of industrial enterprises in the Chernivtsi city and 31 species on the territory of city green zones (conventional control). Linyphiidae species are sensitive to the technogenic pollution and can be used as indicators of ecosystems with low-level hemeroby. Xysticus kochi Th o r e l l, 1872 is determined by high tolerance towards pollutants of different nature, which gives the possibility to recommend it for the bioindication of technogenically polluted territories. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Екологія Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) Transformation of spiders-herpetobionts communities as an indicator of technogenic pollution of urboecosystems (by the example of the Chernivtsi city) Article published earlier |
| spellingShingle | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) Федоряк, М.М. Брушнівська, Л.В. Руденко, С.С. Екологія |
| title | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) |
| title_alt | Transformation of spiders-herpetobionts communities as an indicator of technogenic pollution of urboecosystems (by the example of the Chernivtsi city) |
| title_full | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) |
| title_fullStr | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) |
| title_full_unstemmed | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) |
| title_short | Трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. Чернівці) |
| title_sort | трансформація угруповань павуків-герпетобіонтів як індикатор техногенного забруднення урбоекосистем (на прикладі м. чернівці) |
| topic | Екологія |
| topic_facet | Екологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29550 |
| work_keys_str_mv | AT fedorâkmm transformacíâugrupovanʹpavukívgerpetobíontívâkíndikatortehnogennogozabrudnennâurboekosistemnaprikladímčernívcí AT brušnívsʹkalv transformacíâugrupovanʹpavukívgerpetobíontívâkíndikatortehnogennogozabrudnennâurboekosistemnaprikladímčernívcí AT rudenkoss transformacíâugrupovanʹpavukívgerpetobíontívâkíndikatortehnogennogozabrudnennâurboekosistemnaprikladímčernívcí AT fedorâkmm transformationofspidersherpetobiontscommunitiesasanindicatoroftechnogenicpollutionofurboecosystemsbytheexampleofthechernivtsicity AT brušnívsʹkalv transformationofspidersherpetobiontscommunitiesasanindicatoroftechnogenicpollutionofurboecosystemsbytheexampleofthechernivtsicity AT rudenkoss transformationofspidersherpetobiontscommunitiesasanindicatoroftechnogenicpollutionofurboecosystemsbytheexampleofthechernivtsicity |