Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах

Показано, що на дiлянках Київських мiських тепломереж, якi експлуатуються у рiзному температурному режимi, розвиваються сульфатвiдновлювальнi бактерiї, що вiдрiзняються за морфолого-фiзiологiчними властивостями. На дiлянках, що експлуатуються при температурi 35–45 °С, виявленi бактерiї роду Desulfov...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Доповіді НАН України
Datum:2010
Hauptverfasser: Пуріш, Л.М., Асауленко, Л.Г., Абдуліна, Д.Р., Іутинська, Г.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29567
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах / Л.М. Пурiш, Л. Г. Асауленко, Д.Р. Абдулiна, Г.О. Iутинська // Доп. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 169-173. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859850193531305984
author Пуріш, Л.М.
Асауленко, Л.Г.
Абдуліна, Д.Р.
Іутинська, Г.О.
author_facet Пуріш, Л.М.
Асауленко, Л.Г.
Абдуліна, Д.Р.
Іутинська, Г.О.
citation_txt Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах / Л.М. Пурiш, Л. Г. Асауленко, Д.Р. Абдулiна, Г.О. Iутинська // Доп. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 169-173. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Доповіді НАН України
description Показано, що на дiлянках Київських мiських тепломереж, якi експлуатуються у рiзному температурному режимi, розвиваються сульфатвiдновлювальнi бактерiї, що вiдрiзняються за морфолого-фiзiологiчними властивостями. На дiлянках, що експлуатуються при температурi 35–45 °С, виявленi бактерiї роду Desulfovibrio, а на дiлянках з температурою 60 °С — сульфатвiдновлювальнi бактерiї родiв Desulfotomaculum та Desulfomicrobium. Аналiз даних сиквенсу гена 16S рРНК показав, що нуклеотидна послiдовнiсть штаму ТС-3 має 92%-ну гомологiю з депонованою у GenBank нуклеотидною послiдовнiстю Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (AF529223.1), а нуклеотидна послiдовнiсть штаму ТС-4 — 99%-ну подiбнiсть до послiдовностi Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (AY464939.1). Виявленi бактерiї несуть потенцiйну небезпеку для тепломереж i можуть бути збудниками мiкробної корозiї. It is shown that, on the sections of Kiev municipal heating systems which are exploited under conditions of different temperatures, sulfate-reducing bacteria developed. Bacteria were variable by their morphological and physiological properties. The bacteria of Desulfovibrio genus were revealed on the sections which are exploited at 35–40 °С, and bacteria of Desulfomicrobium and Desulfotomaculum genera were revealed on the sections at a higher temperature of 60 °С. Based on the 16S rRNA gene analysis data, it is demonstrated that the sequences of TS-3 and TS-4 clones are related to Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (92% sequence similarity) and to Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (99% sequence similarity), respectively. The identified bacteria are potentially dangerous for heating systems and can be the microbial corrosion agent.
first_indexed 2025-12-07T15:41:04Z
format Article
fulltext УДК 541.13.620.193.8 © 2010 Л.М. Пурiш, Л. Г. Асауленко, Д. Р. Абдулiна, член-кореспондент НАН України Г. О. Iутинська Характеристика сульфатвiдновлювальних бактерiй, видiлених у теплових мережах Показано, що на дiлянках Київських мiських тепломереж, якi експлуатуються у рiзно- му температурному режимi, розвиваються сульфатвiдновлювальнi бактерiї, що вiд- рiзняються за морфолого-фiзiологiчними властивостями. На дiлянках, що експлуату- ються при температурi 35–45 ◦С, виявленi бактерiї роду Desulfovibrio, а на дiлянках з температурою 60 ◦С — сульфатвiдновлювальнi бактерiї родiв Desulfotomaculum та Desulfomicrobium. Аналiз даних сиквенсу гена 16S рРНК показав, що нуклеотидна послi- довнiсть штаму ТС-3 має 92%-ну гомологiю з депонованою у GenBank нуклеотидною послiдовнiстю Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (AF529223.1), а нуклеотидна послiдовнiсть штаму ТС-4 — 99%-ну подiбнiсть до послiдовностi Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (AY464939.1). Виявленi бактерiї несуть потенцiйну небезпеку для тепломе- реж i можуть бути збудниками мiкробної корозiї. У зв’язку iз збiльшенням техногенного навантаження на пiдземнi комунiкацiї, у тому числi тепломережi, зросла кiлькiсть аварiй та корозiйних пошкоджень на цих об’єктах. Зважа- ючи на появу фактiв, що свiдчать про поширення в техногенних екосистемах корозiйно небезпечних мiкроорганiзмiв [1–3], набуло актуальностi з’ясування участi бактерiй у про- цесi корозiї мiських тепломереж, адже розвиток бактерiй у трубопроводi може призводити не лише до корозiї металу, а й до зниження якостi води та бiообростання трубопровiдних систем. В умовах, якi характернi для тепломереж, найбiльш корозiйно небезпечними є ба- ктерiї циклу сiрки. Основними збудниками корозiї сталевих трубопроводiв є сульфатвiднов- лювальнi бактерiї, якi можуть брати безпосереднью участь у електрохiмiчному процесi [4]. Проте роль цих бактерiй у пошкодженнi тепломереж залишається майже невивченою. Мета нашого дослiдження полягала у визначеннi поширеностi сульфатвiдновлювальних бактерiй на поверхнi трубопроводу Київських мiських тепломереж i вивченнi їх властивос- тей. Матерiали та методи дослiдження. Об’єктами дослiдження були сульфатвiдновлю- вальнi бактерiї, виявленi в Київських мiських тепломережах на дiлянках, що експлуатую- ться у рiзному температурному режимi. Накопичувальнi культури бактерiй отримували при висiвi зразкiв слизу та продуктiв корозiї трубопроводiв на середовище Постгейта “В” з лактатом натрiю. Чистi культури бактерiй отримували методом очищення на середовищах, рекомендованих Постгейтом [5]. Здатнiсть до спороутворення перевiряли, прогрiваючи суспензiї клiтин у запаяних ампулах на водянiй банi в киплячiй водi протягом 10, 20 та 30 хв. Накопичення сiрководню визначали методом йодометричного титрування [6]. Для вивчення здатностi бактерiй засвоювати рiзнi джерела вуглецю, як донори електро- нiв, останнi вносили в концентрацiях 3,5 г/л (для органiчних кислот та спиртiв) та 2 г/л (для амiнокислот) до середовища Постгейта “В” без дрiжджового екстракту. Для визначен- ня використання культурами акцепторiв електронiв у середовище Постгейта “С”, позбавлене сульфатiв, вносили сульфат або сульфiт чи тiосульфат у концентрацiї 4,5 г/л. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №4 169 З метою вивчення морфологiї бактерiй використовували фазово-контрастну мiкроско- пiю (мiкроскоп Meiji MT5300H) при збiльшеннi × 1000 та електронну мiкроскопiю при збiль- шеннi × 6000. Для електронно-мiкроскопiчного дослiдження клiтини фiксували 1,5%-м роз- чином OsO4 у 0,2 М какодилатному буферi при pH 7,2 та 4 ◦С протягом 90 хв. Пiсля фi- ксацiї i зневоднювання етанолом клiтини переносили в розчин пропiленоксиду на 10–15 хв. Зразки заливали епоксидною смолою Epon 812. Ультратонкi зрiзи отримували на мiкротомi УМТП-6. Контрастування зрiзiв проводили спиртовим розчином уренiлацетату та цитратом свинцю за методикою Рейнольдса [7]. Зразки переглядали на електронному трансмiсiйному мiкроскопi ПЕМ-100 при значеннi прискорювальної напруги 75 кВ. Видiлення та очищення ДНК проводили з 7–14-добових культур бактерiй за до- помогою набору “ДНК Сорб-В” згiдно з наданою до нього iнструкцiєю виробни- ка. Ген 16S рРНК амплiфiкували за допомогою унiверсальних праймерiв: прямо- го RNNF1 5′-CGG-CCC-AGA-CTC-CTA-CGG-GAG-GCA-GCA-3′ та зворотного RNNR2 5′-GCG-TGG-ACT-ACC-AGG-GTA-TCT-AAT-CC-3′ , за такого режиму амплiфiкацiї: 1 цикл — 5 хв 94 ◦С, 35 циклiв — денатурацiя ДНК 30 с 94 ◦С, вiдпал — 30 с 55 ◦С, елонга- цiя — 30 с 72 ◦С). Сиквенс гена проводили на сиквенаторi “3130 Genetic Analyzer” з набором реактивiв “BigDye Terminatorv3.1 Cycle Sequencing Kit”. Пошук гомологiчних депонованих у GenBank нуклеотидних послiдовностей, якi кодують ген 16S рРНК, здiйснювали за до- помогою програми BLASTN. Результати та їх обговорення. При обстеженнi окремих корозiйно небезпечних дi- лянок трубопроводу та iнших об’єктiв тепломережi м. Київ вiдзначено, що труби вкритi слизом та продуктами корозiї рудого кольору. Для мiкробiологiчного дослiдження були вi- дiбранi зразки на дiлянках, що експлуатувались при температурi в дiапазонi 35–60 ◦С. Сульфатвiдновлювальнi бактерiї виявленi в рiзнiй кiлькостi на всiх дiлянках тепломе- режi (табл. 1). Зазначимо, що на дiлянках, якi експлуатувались при температурi 35–45 ◦С, титр сульфатвiдновлювальних бактерiй становив 102–103 кл./мл, а при температурi 60 ◦С титр бактерiй досягав 104–108 кл./мл. Отже, пiдвищення температури сприяло розвитку сульфатвiдновлювальних бактерiй. При обстеженi тепломереж зафiксовано вiдчутний запах сiрководню. Оскiльки сiрково- день є активним корозiйним агентом, було дослiджено продукування його накопичуваль- ними культурами сульфатвiдновлювальних бактерiй при температурi в дiапазонi вiд 23 до 60 ◦С (див. табл. 1). Температурний дiапазон був вибраний виходячи з умов експлу- атацiї тепломереж. Виявлено певну залежнiсть мiж продукуванням сiрководню бактерiя- ми i температурою експлуатацiї дiлянок тепломережi. Асоцiацiї бактерiй iз зразкiв ТС-1, ТС-2, видiленi при температурi 35–45 ◦С, продукували максимальну кiлькiсть сiрководню (300–325 мг/мл) при температурi 28–42 ◦С. Сульфатвiдновлювальнi бактерiї (ТС-3, ТС-4), видiленi при температурi 60 ◦С, збiльшували продукування сiрководню при пiдвищеннi Таблиця 1. Титр сульфатвiдновлювальних бактерiй та продукування сiрководню Зразок Температура експлуатацiї, ◦С Титр бактерiй, кл./мл Продукування сiрководню, мг/л 23 ◦С 28 ◦С 42 ◦С 60 ◦С ТС-1 40–45 102 250 300 260 200 ТС-2 35–40 103 280 280 325 250 ТС-3 60 108 215 280 400 420 ТС-4 60 104 225 240 260 280 170 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №4 Рис. 1. Клiтини культур сульфатвiдновлювальних бактерiй, електронно-мiкроскопiчнi знiмки, збiльшення ×6000: а — Desulfovibrio sp. шт. ТС-1; б —Desulfovibrio sp. шт. ТС-2; в — Desulfotomaculum sp. шт. ТС-3; г — Desulfomicrobium sp. шт. ТС-4 температури. Найбiльшу кiлькiсть сiрководню накопичувала мiкробна асоцiацiя ТС-3 — до 420 мг/мл, що майже на 50% бiльше, нiж при температурi 23 ◦С. Така варiабельнiсть продукування сiрководню вказує на пристосування сульфатвiдновлювальних бактерiй до умов iснування в тепломережах. Крiм того, значне продукування сiрководню видiленими сульфатвiдновлювальними бактерiями є свiдченням їх корозiйної агресивностi. Бiогенний сiрководень, реагуючи з iонами залiза, утворює сульфiд залiза, який може бути додатко- вим катодом, що пiдсилює перебiг електрохiмiчних процесiв на металi [4]. Оскiльки видiленi асоцiацiї сульфатвiдновлювальних бактерiй можуть бути потенцiйними збудниками корозiї, становило iнтерес бiльш детально вивчити їх морфологiю та фiзiологiчнi властивостi. З цi- єю метою з вищевказаних асоцiацiй були видiленi чистi культури сульфатвiдновлювальних бактерiй: штами ТС-1, ТС-2, ТС-3, ТС-4. Мiкроскопiя препаратiв показала, що клiтини сульфатвiдновлювальних бактерiй штаму ТС-1 представленi вiбрiонами, а штаму ТС-2 — паличками iз закругленими кiнцями, iнодi спареними. Розмiр клiтин обох штамiв варiює у дiапазонi 0,5–0,8×1,5–3,0 мкм (рис. 1, а, б ). Обидвi культури є мезофiлами, грамнегативними, факультативними анаеробами, спор не утворюють. Штами ТС-1 та ТС-2 практично не вiдрiзняються за фiзiологiчними влас- тивостями, джерелами вуглецю та акцепторами електронiв. Як донори електронiв можуть використовувати лактат, етанол, бутанол, ацетат, сукцинат, пiруват тощо, як акцептори електронiв — сульфат, сульфiт та тiосульфат. За морфологiчними та фiзiологiчними озна- ками штами сульфатвiдновлювальних бактерiй ТС-1 та ТС-2, згiдно з Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology [8], близькi до роду Desulfovibrio. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №4 171 Сульфатвiдновлювальнi бактерiї штаму ТС-3 представленi паличкоподiбними клiтина- ми, здатними до утворення термiнально розмiщених спор. Розмiр клiтин варiює в межах 0,9–1,3 × 2,5 мкм (див. рис. 1, в). Культура термотолерантна, грамнегативна, факульта- тивний анаероб. Акцепторами електронiв можуть бути сульфат, сульфiт та тiосульфат. Як донор електронiв використовують лактат, за вiдсутностi останнього можуть споживати ета- нол, бутанол, ацетат, сукцинат, пiруват, аланiн, лiзин, триптофан, аргiнiн, фенол. За мор- фологiчними та фiзiологiчними ознаками штам сульфатвiдновлювальних бактерiй ТС-3, згiдно з Визначником бактерiй Берджi [9], близький до роду Desulfotomaculum. Штам ТС-4 представлений клiтинами, що мають сигмоподiбну та серпоподiбну форму, не утворюють спор. Розмiр клiтин варiює в межах 0,5–0,7×0,9–1,9 мкм (див. рис. 1, г). Куль- тура термотолерантна, грамнегативна, факультативний анаероб. Акцепторами електронiв можуть бути сульфат, сульфiт та тiосульфат. Як донор електронiв можуть використовувати лактат, етанол, бутанол, ацетат, сукцинат, пiруват, аланiн, серин, лiзин, триптофан, аспара- гiн. За морфологiчними та фiзiологiчними ознаками, згiдно з Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology [8], близькi до роду Desulfomicrobium. Зважаючи на те, що термотолерантнi сульфатвiдновлювальнi бактерiї штамiв ТС-3, ТС-4 продукували значну кiлькiсть сiрководню, що є ознакою потенцiйних збудникiв коро- зiї, ми бiльш детально вивчали цi культури. Для подальшої iдентифiкацiї та пiдтвердження даних морфолого-фiзiологiчного аналiзу нами був виконаний частковий сиквенс дiлянки ДНК, що кодує ген 16S рРНК, штамiв ТС-3 та ТС-4. За результатами аналiзу даних сиквенсу гена 16S рРНК виявилось, що нуклеотидна по- слiдовнiсть штаму ТС-3 має 92%-ну гомологiю з депонованою у GenBank нуклеотидною по- слiдовнiстю Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (AF529223.1), а нуклеотидна послiдовнiсть шта- му ТС-4 — 99%-ну подiбнiсть до послiдовностi Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (AY464939.1) (табл. 2). Отже, за допомогою молекулярно-бiологiчних дослiджень було пiдтверджено спорiдне- нiсть штаму ТС-3 до роду Desulfotomaculum, а штаму ТС-4 — до роду Desulfomicrobium. Таким чином, вперше встановлено, що на дiлянках тепломереж, якi експлуатуються у рiзному температурному режимi, розвиваються сульфатвiдновлювальнi бактерiї, що вiд- рiзняються за морфолого-фiзiологiчними властивостями. При цьому на дiлянках, що екс- плуатуються при температурi 35–45 ◦С, виявленi бактерiї роду Desulfovibrio, а на дiлян- ках з температурою 60 ◦С — сульфатвiдновлювальнi бактерiї родiв Desulfotomaculum та Desulfomicrobium. Виявленi бактерiї несуть потенцiйну небезпеку для трубопроводiв тепломереж, оскiль- ки можуть бути збудниками мiкробної корозiї. Особливу засторогу викликає поширення в тепломережах спороутворювальних бактерiй роду Desulfotomaculum, оскiльки вони зберi- гають життєздатнiсть протягом тривалого часу в широкому дiапазонi температур. Таблиця 2. Iдентифiкацiя бактерiй за допомогою видоспецифiчної дiлянки 16S рРНК Штам Довжина дiлянки, п. н. Результати BLASTN-аналiзу Подiбнiсть, % Гомологiчний вид Код GenBank ТС-3 232 92 Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 AF529223.1 90 Desulfotomaculum sp. DSM 7440 Y11579.1 ТС-4 357 99 Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 AY464939.1 99 Desulfomicrobium sp. La1.1 AF228113.1 172 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №4 Вивчення поширеностi сульфатвiдновлювальних бактерiй в техногенних еконiшах є пер- спективним i актуальним, оскiльки такi дослiдження необхiднi для вжиття заходiв щодо запобiгання їх негативному впливу на комунiкацiї та розробки ефективних методiв проти- корозiйного захисту. 1. Андреюк К. I., Козлова I.П., Коптєва Ж.П., Занiна В.В., Пiляшенко-Новахатний А. I., Пурiш Л.М. Мiкробна корозiя пiдземних споруд. – Київ: Наук. думка, 2005. – 258 с. 2. Lee W., Lewandowski Z., Nielsen P.H., Hamilton W.A. Role of sulfate-reducing bacteria in corrosion of mild steel: a review // Biofouling. – 1995. – 8. – P. 164–194. 3. Розанова Е.П., Дубинина Г.А., Лебедева Е. В. и др. Микроорганизмы в тепловых сетях и внутренняя коррозия стальных трубопроводов // Микробиология. – 2003. – 72, № 2. – С. 212–220. 4. King R.A., Miller J. D.A. Corrosion by the sulphate-reducing bacteria // Nature. – 1971. – 233, No 5320. – P. 491–492. 5. Postgate J.R. The sulphate-reducing bacteria. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1984. – 208 p. 6. Лурье Ю.Ю. Унифицированные методы анализа вод. – Москва: Химия, 1971. – 194 с. 7. Reynolds E. S. The use of lead citrate at high pH as an electron opaque stain in electron microscopy // J. Cell. Biol. – 1963. – 17. – P. 208–212. 8. Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. – 2nd ed. / Eds. D. Brenner, N.R. Krieg, J. T. Staley. – New York: Springer, 2005. – Vol. 2, pt. C. – 1388 p. 9. Определитель бактерий Берджи: В 2 т.: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита и др. – Москва: Мир, 1997. – 432 с. Надiйшло до редакцiї 23.07.2009Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї iм. Д.К. Заболотного НАН України, Київ L.M. Purish, L. G. Asaulenko, D.R. Abdulina, Corresponding Member of the NAS of Ukraine G.O. Iutynskaya Characteristic of sulfate-reducing bacteria isolated from heating systems It is shown that, on the sections of Kiev municipal heating systems which are exploited under condi- tions of different temperatures, sulfate-reducing bacteria developed. Bacteria were variable by their morphological and physiological properties. The bacteria of Desulfovibrio genus were revealed on the sections which are exploited at 35–40 ◦С, and bacteria of Desulfomicrobium and Desulfotomaculum genera were revealed on the sections at a higher temperature of 60 ◦С. Based on the 16S rRNA gene analysis data, it is demonstrated that the sequences of TS-3 and TS-4 clones are related to Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (92% sequence similarity) and to Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (99% sequence similarity), respectively. The identified bacteria are potentially dangerous for heating systems and can be the microbial corrosion agent. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №4 173
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29567
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:41:04Z
publishDate 2010
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Пуріш, Л.М.
Асауленко, Л.Г.
Абдуліна, Д.Р.
Іутинська, Г.О.
2011-12-16T18:01:38Z
2011-12-16T18:01:38Z
2010
Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах / Л.М. Пурiш, Л. Г. Асауленко, Д.Р. Абдулiна, Г.О. Iутинська // Доп. НАН України. — 2010. — № 4. — С. 169-173. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29567
541.13.620.193.8
Показано, що на дiлянках Київських мiських тепломереж, якi експлуатуються у рiзному температурному режимi, розвиваються сульфатвiдновлювальнi бактерiї, що вiдрiзняються за морфолого-фiзiологiчними властивостями. На дiлянках, що експлуатуються при температурi 35–45 °С, виявленi бактерiї роду Desulfovibrio, а на дiлянках з температурою 60 °С — сульфатвiдновлювальнi бактерiї родiв Desulfotomaculum та Desulfomicrobium. Аналiз даних сиквенсу гена 16S рРНК показав, що нуклеотидна послiдовнiсть штаму ТС-3 має 92%-ну гомологiю з депонованою у GenBank нуклеотидною послiдовнiстю Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (AF529223.1), а нуклеотидна послiдовнiсть штаму ТС-4 — 99%-ну подiбнiсть до послiдовностi Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (AY464939.1). Виявленi бактерiї несуть потенцiйну небезпеку для тепломереж i можуть бути збудниками мiкробної корозiї.
It is shown that, on the sections of Kiev municipal heating systems which are exploited under conditions of different temperatures, sulfate-reducing bacteria developed. Bacteria were variable by their morphological and physiological properties. The bacteria of Desulfovibrio genus were revealed on the sections which are exploited at 35–40 °С, and bacteria of Desulfomicrobium and Desulfotomaculum genera were revealed on the sections at a higher temperature of 60 °С. Based on the 16S rRNA gene analysis data, it is demonstrated that the sequences of TS-3 and TS-4 clones are related to Desulfotomaculum sp. ECP-C-5 (92% sequence similarity) and to Desulfomicrobium baculatum strain DSM 2555 (99% sequence similarity), respectively. The identified bacteria are potentially dangerous for heating systems and can be the microbial corrosion agent.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Доповіді НАН України
Біологія
Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
Characteristic of sulfate-reducing bacteria isolated from heating systems
Article
published earlier
spellingShingle Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
Пуріш, Л.М.
Асауленко, Л.Г.
Абдуліна, Д.Р.
Іутинська, Г.О.
Біологія
title Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
title_alt Characteristic of sulfate-reducing bacteria isolated from heating systems
title_full Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
title_fullStr Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
title_full_unstemmed Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
title_short Характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
title_sort характеристика сульфатвідновлювальних бактерій, виділених у теплових мережах
topic Біологія
topic_facet Біологія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29567
work_keys_str_mv AT puríšlm harakteristikasulʹfatvídnovlûvalʹnihbakteríividílenihuteplovihmerežah
AT asaulenkolg harakteristikasulʹfatvídnovlûvalʹnihbakteríividílenihuteplovihmerežah
AT abdulínadr harakteristikasulʹfatvídnovlûvalʹnihbakteríividílenihuteplovihmerežah
AT íutinsʹkago harakteristikasulʹfatvídnovlûvalʹnihbakteríividílenihuteplovihmerežah
AT puríšlm characteristicofsulfatereducingbacteriaisolatedfromheatingsystems
AT asaulenkolg characteristicofsulfatereducingbacteriaisolatedfromheatingsystems
AT abdulínadr characteristicofsulfatereducingbacteriaisolatedfromheatingsystems
AT íutinsʹkago characteristicofsulfatereducingbacteriaisolatedfromheatingsystems