Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем

Обгрунтовано потребу введення до складу процесів розроблення та використання програмних систем універсальної процедури обгрунтованого оцінювання показників якості об'єктів програмної інженерії. Показано перспективність її організації як кваліметричної експертизи - процесу експертного партисипат...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Author:	Слабоспицька, О.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут програмних систем, журнал "Проблеми програмування" 2007
Subjects:	Методи і засоби програмної інженерії
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/298
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем / О.О. Слабоспицька // Пробл. програмув. — 2007. — N 3. — С. 32-40. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860247922185076736
author	Слабоспицька, О.О.
author_facet	Слабоспицька, О.О.
citation_txt	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем / О.О. Слабоспицька // Пробл. програмув. — 2007. — N 3. — С. 32-40. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Обгрунтовано потребу введення до складу процесів розроблення та використання програмних систем універсальної процедури обгрунтованого оцінювання показників якості об'єктів програмної інженерії. Показано перспективність її організації як кваліметричної експертизи - процесу експертного партисипативного оцінювання цих об'єктів, що враховує особливості життєвого циклу програмних систем. Проаналізовано дані особливості та запропоновано адекватні ним: математичний апарат; технологічну схему реалізації, що забезпечує раціональний компроміс між обгрунтованістю рішення та ресурсоємністю його вироблення; архітектурно-функціональну схему інструментальних засобів автоматизованої підтримки кваліметричної експертизи.
first_indexed	2025-12-07T18:39:12Z
format	Article
fulltext	Методи і засоби програмної інженерії © О.О. Слабоспицька, 2007 32 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2007. № 3 УДК 681.3, 519.584 О.О. Слабоспицька ЗАДАЧІ, МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ В ІНЖЕНЕРІЇ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Обґрунтовано потребу введення до складу процесів розроблення і використання програмних систем універсальної процедури обґрунтованого оцінювання показників якості об'єктів програмної інженерії. Показано перспективність її організації як кваліметричної експертизи – процесу експертного партиси- пативного оцінювання цих об'єктів, що враховує особливості життєвого циклу програмних систем. Проаналізовано дані особливості і запропоновано адекватні ним: математичний апарат; технологічну схему реалізації, що забезпечує раціональний компроміс між обґрунтованістю рішення і ресурсоємніс- тю його вироблення; архітектурно-функціональну схему інструментальних засобів автоматизованої пі- дтримки кваліметричної експертизи. Вступ Характерною особливістю сучасних нормативних документів у галузі інженерії програмних систем (ПС) [1–4] є послідов- не декларування потреби в обґрунтовано- му оцінюванні характеристик об’єктів предметної області інженерії ПС (ПрПІ), що впливають на ефективність розроблен- ня ПС, набуваючи таким чином сенсу по- казників якості цих об’єктів. У парадигмі якості, заснованій на процесному підході у програмній інженерії [1], діяльність учас- ників програмного проекту на всіх стадіях життєвого циклу (ЖЦ) розроблення ПС розглядається як процес розроблення (ПР) – структурована множина процесів ЖЦ, визначених у стандартах ISO/IEC 12207:1995, ISO/IEC 15504:1998 та їх віт- чизняних аналогах. Однак практично застосовні методи оцінювання якості розроблено сьогодні тільки для програмних продуктів [1, 5, 6]. Решті об’єктів ПрПІ відповідають декла- ративні рекомендації з використання мето- дів колективного прийняття рішень [2–4]. Між тим, показовими прикладами універ- сального методу оцінювання якості дові- льних об’єктів ПрПІ (на ґрунті поєднання підходів групового експертного оцінюван- ня [7, 8] й аналізу дерев цінності [9]) є, зо- крема, експертиза процесів ЖЦ ПС [10] та кваліметрична експертиза [11] (Г.Г. Азга- льдов, ЦЕМІ РАН, 2002). Але кваліметрична експертиза [11], ефективна у традиційній ситуації експерт- ного прийняття рішень, не забезпечує спе- цифічних потреб раціональної організації ПР. Натомість, специфіку експертизи про- цесів ЖЦ ПС визначає низка вимог [10], обумовлених підмножиною згаданих по- треб. Задовільна підтримка всієї їх сукуп- ності дозволить надати їй статус квалімет- ричної експертизи об’єктів інженерії ПС (КЕП), але вимагатиме адекватних деталі- зації й поповнення математичного апарата, побудови раціональної технологічної схе- ми проведення та відповідної модифікації пропонованої в [10] функціональної архі- тектури інструментальних засобів її авто- матизованої підтримки. Зазначений розвиток експертизи процесів ЖЦ ПС – мета цієї роботи. Засіб її досягнення – організація експертизи процесів ЖЦ ПС як процесу партисипа- тивного оцінювання (за О. Ренном) [12], тобто поповнення її математичного апара- та й методів організації засобами залучен- ня до неї агентів усіх тих процесів ЖЦ ПС, діяльності яких стосується її рішення, та адекватного врахування їх поглядів на об’єкт експертизи. 1. Задачі КЕП та методи їх розв’язання Склад задач КЕП. Аналіз позиції експертизи ЖЦ ПС у ПР [10] та огляд ме- тодичних можливостей аналізу дерев цін- ності [9] дозволяє виділити множину задач КЕП rp iZ , , i=1,…,6, вирішуваних на різних рівнях r=1,…,3 здійснення КЕП з метою досягнення цілей ПР шляхами p=1,…,4: • обґрунтоване впорядкування множини об’єктів ПрПІ певного класу за спаданням оцінок властивого даному класу показника якості, отриманих у фіксованій Методи і засоби програмної інженерії 33 системі точок зору агентів ПР, відображе- них в експертній групі ( rpZ , 1 ); • моніторинг якості – обґрунтова- не поелементне зіставлення, для множини об’єктів ПрПІ певного класу, оцінок влас- тивого даному класу показника якості, отриманих у КЕП, які виконувалися в різні моменти часу ( rpZ , 2 ); • різноаспектне зіставлення по- глядів на модель якості та її оцінки для множини об’єктів ПрПІ деякого класу, властивих представникам концептуально відмінних точок зору (зокрема, агентам ПР із різними функціями та інтересами) ( rpZ , 3 ); • виявлення, у множині експерто- ваних об’єктів ПрПІ певного класу, тих її елементів, що зумовлюють її неоднорід- ність з позицій точок зору, залучених до експертної групи (зокрема, незіставних із рештою при індивідуальному експертному оцінюванні або таких, що викликають іс- тотну неузгодженість експертних суджень) ( rpZ , 4 ); • обґрунтована автоформалізація погляду на модель якості та її оцінки для множини об’єктів ПрПІ, властивого пев- ному агенту ПР, що виконує роль експерта ( rpZ , 5 ); • виявлення концептуально від- мінних точок зору у групі агентів ПР на підставі аналізу тонкої структури їх експе- ртних суджень щодо об’єктів їх інтересів у ПР ( rpZ , 6 ). Взаємозв’язки між задачами КЕП та шляхами досягнення основних цілей ПР за її допомогою на кожному з рівнів реаліза- ції ПР показано на рис. 1. Задачі rp iZ , вирішуються щодо множини об’єктів ПрПІ, склад яких визна- чається рівнем проведення КЕП і напря- мом реалізації цілей ПР. Об’єктами КЕП можуть бути кінцевий програмний про- дукт, робочі продукти (протоколи, звіти тощо), процеси ЖЦ, атрибути (характерис- тики) продуктів та процесів, виміри та оці- нки (розміру, складності тощо). Вимоги до організації та матема- тичого апарата КЕП. Задачі rp iZ , разом із потребами організації ПР визначають ви- моги до організації процесу КЕП, позначе- ні PDi , i=1,…,5, і вимоги до математично- го апарату КЕП, PMi, i=1,…,12. Визна- чені в [10] вимоги, спільні для експертизи ЖЦ ПС та КЕП, зберігають тут запрова- джені в [10] коди. Додаткові потреби та вимоги, специфічні для КЕП, позначають- ся символом “”. Вимоги до математичного апарата КЕП такі: PM1 – підтримка обґрунтування ці- льового рішення КЕП або неможливості чи недоцільності його отримання, що є орієн- тованим на суб’єктів погодження, затвер- дження й реалізації цього рішення і конс- труктивним щодо операцій порівняння рі- шень, оцінки ризику їх прийняття та добо- ру дій з керування КЕП та оцінюванням якості її об’єкта у цілому; PM2 – припустимість відмови від цільового рішення з обов’язковим визна- ченням причини відмови; PM3 – моделювання показників яко- сті за допомогою спеціального математич- ного об’єкта – аргументованого дерева цінності [13] та підтримка аналіза й уза- гальнення аргументованих дерев; PM4 – застосування для інтегруван- ня чинників якості, крім традиційної лі- нійної, також мультиплікативної та альте- рнативної згорток [14]; PM5 – підтримка аналіза тонкої структури експертних суджень; PM6 – підтримка статистичного й метричного обґрунтованого узагальнення експертних суджень; PM7 – забезпечення аналіза стійкос- ті цільового рішення до змін моделі цільо- вих характеристик (ЦХ) і складу експертів; PM8 – підтримка пошуку, серед рет- роспективи результатів КЕП, елементів, потенційно корисних для підвищення ефе- ктивності поточної КЕП; PM9 – забезпечення пошуку, серед ретроспективи результатів КЕП, моделей якості, релевантних до поточної КЕП; PM10 – підтримка оцінювання рівня перспективності моделі якості для поточ- ної КЕП; Методи і засоби програмної інженерії 34 PM11 – підтримка автоматичного обчислення значень певних часткових по- казників якості типових об’єктів ПрПІ на підставі фактичної інформації з Поля до- кументів (званих надалі апріорними); PM12 – наявність у складі математи- Основні цілі ПР при процесному підході до розроблення ПС Підвищення якості Підвищення ефективності виконання проектів ПС в організації-розробнику Контроль якості програмних продуктів (ISO/IEC 9126, ISO/IEC 14598) Формалізація й вдосконалення процесів ЖЦ ПС (ДСТУ ISO 15504) Формалізація й аналіз базового ПР в організації (моделі ISO 9001: 2000, SW CMM, CMMI) Основні шляхи реалізації цілей ПР (p=1,...4) Оцінювання процесів ЖЦ ПС організації- розробника (ДСТУ ISO 15504) Задачі КЕП на рівні організації-розробника (r=1) Задачі КЕП : Z1 - Z6 (p=1, r=1) Об'єкти КЕП : - Програмний продукт - Робочий продукт рівня організації - Робочий продукт класів: Звіт, Протокол, Вимір... - Базовий процес організації - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП на рівні процесу ЖЦ ПС (r=2) Задачі КЕП : Z1, Z2, Z4 (p=1, r=2) Об'єкти КЕП : - Програмний продукт - Робочий продукт класів: Звіт, Протокол, Вимір... - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП на рівні проекту розроблення ПС (r=3) Задачі КЕП : Z1 - Z4, Z6 (p=1, r=3) Об'єкти КЕП : - Програмний продукт - Робочий продукт рівня організації - Робочий продукт класів: Звіт, Протокол, Вимір... - Продукти ведення проекту - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП : Z1-Z3, Z6 (p=2, r=1) Об'єкти КЕП : - Атрибут процесу (продукту) - Робочий продукт рівня організації Задачі КЕП : Z1-Z3, Z5, Z6 (p=3, r=1) Об'єкти КЕП : - Базовий процес організації - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП : Z1, Z2 (p=4, r=1) Об'єкти КЕП : - Базовий процес організації - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП : Z1-Z3, Z6 (p=2, r=2) Об'єкти КЕП : - Процесс ЖЦ ПС - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП : Відсутні Об'єкти КЕП : Відсутні Задачі КЕП : Відсутні Об'єкти КЕП : Відсутні Задачі КЕП : Z1 - Z4, Z6 (p=2, r=3) Об'єкти КЕП : - Атрибут процесу (продукту) - Продукти ведення проекту Задачі КЕП : Z1-Z3, Z5, Z6 (p=3, r=3) Об'єкти КЕП : - Базовий процес організації - Атрибут процесу (продукту) Задачі КЕП : Z1, Z2 (p=4, r=3) Об'єкти КЕП : - Базовий процес організації - Атрибут процесу (продукту) 1 2 3 4 Рис. 1. Шляхи підтримки досягнення основних цілей ПР за допомогою КЕП Методи і засоби програмної інженерії 35 чного апарата КЕП моделей якості типо- вих об’єктів, визначених за умовчанням (і званих надалі типовими моделями). Вимоги до організації КЕП є такими: PD1 – ведення ретроспективи ре- зультатів КЕП, придатних для повторного використання; PD2 – врахування фактичної інфор- мації щодо експертованих об’єктів ПрПІ та стану справ у ній, поданої Полем докумен- тів щодо об’єктів ПрПІ; PD3 – надання експертам можливо- сті формулювання зауважень до пропоно- ваної їм постановки задачі КЕП; PD4 – апріорне визначення під- множини об’єктів ПрПІ (званих надалі ти- повими) та показників їх якості, оцінюван- ня яких являє собою компонент регламен- тованої фахової діяльності у ПрПІ і здійс- нюється із врахуванням фактичної інфор- мації з Поля документів; PD5 * – ведення й підтримка можли- вості використання окремого банку даних моделей якості. Склад методів вирішення задач КЕП. Для вирішення задач rp iZ , розробле- но низку методів КЕП Mj, j=1,…,12, та технологічних процедур Tj, j=1,…,5, які відповідають сформульованим вимогам до КЕП PDi , i=1,…,5 або PMi, i=1,…,12. У порівнянні з експертизою ЖЦ ПС [10], склад цих методів поповнено і вони част- ково деталізовані. Стислий опис методів та їх взаємо- зв’язки із потребами організації ПР, вимо- гами до КЕП та її задачами схарактеризо- вано у таблиці. Таблиця. Математичний апарат і методи організації КЕП: склад та обґрунтування Метод підтримки вимоги Потреба ор- ганізації ПР Вимо- га до КЕП Код Опис методу За- дача КЕП Підтримка бага- торазового при- йняття рішень щодо об’єктів ПрПІ та показ- ників їх якості PD1 PD2 PM1 PM2 PM8 PM9 PM10 PM12 PD5 Т1 T2 M1 M2 M3 M4 M5 M 6 T3 Організація КЕП як етапу вирішення експертної проблеми багатокритеріального оцінювання, багаторазово здійснюва- ного в єдиному концептуальному і інформаційному середо- вищі спеціального вигляду [10] Використання фактичної інформації при формуванні й уза- гальненні аргументованих дерев цінності [13] та при обчис- лення апріорних значень якості типових об’єктів ПрПІ [15– 17] Формалізація й метризація властивості обґрунтованості ці- льового рішення КЕП [18] Розроблення й надання експертам формалізованого класи- фікатора можливих причин відмови та автоматичний аналіз зазначених ними причин [19,20] Формалізація й метризація відношення подібності на мно- жині елементів середовища проведення КЕП [18] Формалізація відношення релевантності [21] моделі якості до експертної проблеми оцінювання Метризація відношення перспективності моделі якості для проблеми [21] Розроблення й ведення типових моделей [15–17] Ведення типових моделей Z1, Z2 Оцінювання якості за не- повноти й суб’єктивності знань про її чинники PM3 PM4 M7 M8 Формування й узагальнення аргументованого дерева цінно- сті [13] у ролі моделі якості Розроблення алгоритму обчислення мультипліка- тивної та альтернативної згорток Z1–Z6 Методи і засоби програмної інженерії 36 Закінчення табл. Метод підтримки вимоги Потреба органі- зації ПР Ви- мога до КЕП Код Опис методу За- дача КЕП Виявлення точок зору на експерто- вані об’єкти та їх обгрунтоване й доцільне агрегу- вання PD3 РМ5 T4 M9 Розроблення й надання експертам формалізованого кла- сифікатора можливих причин відмови [19,20] Систематизація й формалізований опис типових аномалій тонкої структури експертних суджень у вигляді статисти стичних гіпотез і залучення методів непараметричної ста- тистики та статистики некількісних даних для їх перевірки [18–20, 23] РМ6 РМ7 PM1 PD1 M10 M11 M1 T2 Розроблення природних моделей експертного оцінювання та методів обчислення узагальнених суджень як статисти- чно оптимальних оцінок параметрів цих моделей [18–20, 23] Формалізація й метризація властивості стійкості цільового рішення КЕП до змін моделі якості та складу експертів [23] Z3, Z4, Z6 Забезпечення спад- коємності рішень на різних рівнях реалізації ПР* PM1 PD1 M1 Т2 Z2, Z3 Створення умов підвищення рівня прийнят-ності й перекон-ливості рішень у ході ПР* PD5 PM1 PM6 PM7 T5 M1 M10 M11 Надання статусу типових таким об’єктам ПрПІ: програм- ному продукту; базовому процесу організації; процесу ЖЦ ПС; робочий продукт класу Проект Z1–Z6 З рис. 1 та таблиці очевидно, що пропоновані математичний апарат КЕП і технологічні рішення з її реалізації забез- печують повну підтримку всіх потреб ор- ганізації ПР, які можуть бути задоволені за допомогою КЕП, з одного боку, та всіх за- дач КЕП – з іншого. 2. Принципи побудови раціональної те- хнологічної схеми КЕП Формальне подання експертної проблеми. Згідно [10, 24], ефективна ав- томатизо-вана підтримка вирішення задач КЕП може бути здійснена за допомогою розгляду КЕП як етапу процесу постанов- ки й розв’язання деякої експертної про- блеми оцінювання P, багаторазово викону- ваного в єдиному концептуальному й ін- формаційному середовищі, що являє со- бою так звану родину онтологій експерт- них точок зору [24]. У роботі [10] запропоновано форма- льне подання P у вигляді трирівневого кортежу P = 〈ID; 〈PSi; 〈EXPij, j≥1〉, i≥1〉〉, (1) де ID = 〈Ob=〈N_Ob,OCl_Ob〉; V=〈N_V,OT_V〉; Avt; Date; Dsc〉 – початко- вий опис P; PSi = 〈Alti; TVi; [FMi]; Avti; Datei; Gi〉 〉 – довільна постановка P, відповідна опису ID (нотація [x] позначає припустимість ві- дсутності елемента x); EXPij = 〈EGij; EVij; DENij; 〈ORGij; DBij; [DEij]; GLij〉〉 – довільна КЕП з розв’язання P у постановці PSi, а решта позначень ідентифікує внутрішні елементи P. Воно дозволяє побудувати для окремої КЕП з розв’язання P EXPij (див. (1)) раціо- нальну технологічну схему реалізації, яка підтримує вимоги таблиці і забезпечує за- довільне співвідношення між обгрунтова- Методи і засоби програмної інженерії 37 ністю отримуваного рішення P та ресурсо- ємністю його вироблення. Для побудови цієї схеми пропонується викладена далі система принципів, що адаптує принципи, запропоновані в [18], до специфіки ПрПІ. Принцип П1. Спільність для всіх учасників EXPij універсуму знань щодо розв’язуваної проблеми P, який подається у вигляді кортежу U(P)=<A,Q ,U, I>, (2) де A – множина екземплярів об’єкта P, які можуть експертуватися при її експе- ртному розв’язанні; Q – множина ознак об'єктів A, використовуваних як чинники якості у її моделі; U (∅⊆U) – особи й організаційні структури ПрПІ, потенційну зацікавленість яких в у розв’язанні проблеми P необхідно брати до уваги; I (∅⊆I) – джерела інформації, до- ступні й актуальні при розв’язанні P. Принцип П2. Наявність в аналітика ORGij розглядуваної експертизи EXPij ві- домостей щодо фахових та відомчих груп і організаційних структур, репрезентовані якими точки зору мають братися до уваги при проведені EXPij, та можли- вість оцінювання компетентності потен- ційних експертів за обраною ним моделлю компетентності. Принцип П3. Припустимість аргу- ментованої відмови експерта від оціню- вання експертованого об’єкта в разі неаде- кватності пропонованої постановки про- блеми P (PSi, див. вираз (1)) його точці зо- ру за умови обов'язкового оцінювання ко- жного об'єкта з позицій альтернативної по- становки проблеми, що формується самим експертом і відображає його точку зору. Принцип П4. Залучення, в ролі за- собів обробки експертних знань, процедур безпосереднього узгодження експертами їх позицій з приводу низки елементів про- блеми P за умов встановленої неефектив- ності використання алгоритмічних проце- дур агрегування знань про ці елементи. Принцип П5. Припустимість при- йняття в ролі цільового рішення P його ве- рсії, відповідної постановці, експертно ви- робленій у ході узгоджувального процесу, якщо версія цього рішення для постановки, апріорно заданої аналітиком згідно своїй точці зору, є відсутньою. Принцип П6. Припустимість вибо- ру аналітиком ORGij варіанта дій з керу- вання процесом КЕП, що є на його думку найбільш ефективним за поточної ситуації її перебігу, за умов формалізованого об- ґрунтування свого вибору й збереження обґрунтування у складі підсумкового рі- шення КЕП для повторного використання. Наведені принципи П1–П6 визна- чають низку особливостей раціональної схеми порівняно з традиційно розглядува- ними етапами розв’язання P [7, 8], які під- вищують її відповідність умовам перебігу ПрПІ. Зокрема, на етапі формування по- становки проблеми схема не вимагає обо- в'язкового визначення цієї постановки ана- літиком. Етапу добору експертів властива вимога залучення агентів ПрПІ, що репре- зентують точки зору на розв’язувану про- блему Р фахових або відомчих груп чи ор- ганізаційних структур, різних за своїми функціями й інтересами в ПрПІ. На етапі експертного опитування пропонована схема здійснення КЕП виріз- няється вимогою одночасного отримання від експертів двох систем оцінок якості експертованих об’єктів: з позицій власної точки зору експерта та точки зору, якої до- тримується аналітик. Роль останньої може відігравати як власна точка зору аналітика, так і прийнятний для нього результат узго- дження точок зору експертів. Етап обробки експертних знань що- до проблеми P передбачає змістовні дії аналітика з аналізу доцільності безпосере- днього узгодження позицій експертів щодо низки тих елементів P, які викликають не- узгодженість, та з підготовки версій цих елементів для наступного узгодження. Нарешті, останній етап формування підсумкового рішення потребує включення до складу останнього формалізованих ре- комендацій щодо організації процесів по- дальшого розв’язання проблеми P (якщо її цільове рішення не вироблене у поточній КЕП) та проблем, пов’язаних із P певною формою відношення подібності [21]. Методи і засоби програмної інженерії 38 3. Інструментальні засоби підтримки КЕП Адекватна програмна реалізація вищезапропонованої раціональної техно- логічної схеми здійснення КЕП потребує уточнення принципової функціональної архітектури інструментальних засобів її автоматизованої підтримки, запропонова- ної в [10] для експертизи процесів ЖЦ ПС. Аналіз вимог до КЕП, методів їх підтрим- ки та структури інтегрованого середовища реалізації КЕП [10, 24] дозволяє визначити поповнений й частково деталізований склад основних та сервісних функцій цих засобів. З іншого боку, розглядаючи ПрПІ як окремий випадок предметної області стратегічного управління й спираючись на пропоновані в [25] архітектурні рішення шодо засобів моніторингу експертних знань у предметних областях такого типу, доцільно розподілити згадані функції за трьома функціональними модулями, а саме ФМ_УПРАВЛІННЯ, ФМ_ТЕСТУВАННЯ та ФМ_ЕКСПЕРТИЗА (див. рис. 2). Обмін інформацією між цими мо- дулями здійснюється через інтегроване се- редовище експертиз. Елементами верхньо- го рівня останнього є: банк даних (БД) що- до експертів; ретроспектива результатів КЕП (у складі БД початкових описів екс- пертних проблем, зокрема типових; їх по- становок, моделей якості (типових включ- но), виконуваних КЕП та підсумкових рі- шень завершених КЕП. ФМ_УПРАВЛІННЯ реалізує екс- порт результатів КЕП до ядра сімейства онтологій, а також функції підготовки чер- гової КЕП (відповідні першим двом стаді- ям процесу розв’язання експертної про- блеми, розглянутим у роботі [10]). Вони охоплюють формування постановки екс- пертованої проблеми (1), попередній добір потенційних експертів, їх реєстрацію й ан- кетування, імпорт фактичної інформації з поля документів та обчислення апріорних оцінок часткових чинників якості типових об’єктів. До числа останніх належать про- грамний продукт, робочий продукт класу Проект, процес ЖЦ ПС, базовий процес організації. У свою чергу, модуль ФМ_АДМІ- НІСТРУВАННЯ підтримує сервісні функ- ції з ведення, архівування й регламентної актуалізації інтегрованого середовища ре- алізації КЕП, а також надання довідок та звітів щодо стану його елементів. Нарешті, основний модуль опису- ваних програмних засобів – ФМ_ЕКСПЕР- ТИЗА – забезпечує здійснення всіх функ- цій з безпосереднього проведення КЕП згідно розглянутій у попередньому розділі раціональній технологічнй схемі (тобто функцій, відповідних третій стадії процесу розв’язання експертної проблеми) та екс- порт отримуваного рішення до середовища ФМ_УПРАВЛІННЯ. Висновки Ефективна організація процесів ро- зроблення й використання програмних си- стем потребує запровадження до цих про- цесів універсальної процедури обгрунто- ваного оцінювання показників якості дові- льних об’єктів предметної області програ- мної інженерії, що може бути названа їх кваліметричною експертизою. Перспекти- вним підґрунтям її розроблення є несупе- речна інтеграція експертних підходів гру- пового оцінювання, аналізу дерев цінності й партисипативного оцінювання та адапта- ція цих підходів до особливостей процесів життєвого циклу програмних систем. Аналіз потреб ефективної організа- ції процесів розроблення й використання програмних систем дозволяє виявити сис- тему вимог до математичного апарату й методів організації кваліметричної експер- тизи. Для їх підтримки у роботі пропону- ється залучення до неї релевантних мето- дів статистичного аналізу некількісних да- них й абстрактної теорії властивостей, та раціональна технологічна схема реалізації, яка забезпечує компроміс між обгрунтова- ністю рішення експертизи та обсягом ре- сурсів для його вироблення. Автоматизована підтримка запро- понованої процедури кваліметричної екс- пертизи може бути здійснена за допомо- гою інструментальних засобів, архітек- турні рішення щодо яких запропоновані в роботі. Методи і засоби програмної інженерії 39 1. Андон Ф.И., Суслов В.Ю., Коротун Т.М и др. Основы инженерии качества програм- мных систем. – К.: Академпериодика, 2002. – 504 с. 2. ISO/IEC TR 15504:1998. Information technology. Software process assessment. – ISO. – 1998. 3. ISO 9001:2000. Quality management systems – Requirements. – ISO. – 2000. 4. Андон Ф.И., Суслов В.Ю., Коротун Т.М и др. Модель оценки технологической зрело- сти организаций-разработчиков ПО // Про- блемы программирования. – 1998. – № 4. – С. 46–57. 5. Боэм Б.У. Инженерное проектирование программного обеспечения: Пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1985. – 512 с. ФМ-УПРАВЛІННЯ Визначення проблеми експертного оцінювання : - безпосереднє - через пошук у ретроспективі - через добір серед проблем оцінювання типових об'єктів Формування постановки проблеми для КЕП : - безпосереднє - через пошук у ретроспективі Добір та оцінка потенційно придатних моделей якості Реєтрація й анкетування експертів. Добір експертів за ретроспективою експертиз, обізнаністю та інтересами Обчислення апріорних оцінок для листків типових моделей Імпорт фактичної інформації про типові об'єкти до ФМ_Експертиза Експорт рішень КЕ до ядра сімейства онтологій ФМ-АДМІНІСТРУВАННЯ Актуалізація КМ ядра сімейства онтологій ПрПІ Ведення онтологій і ретроспективи результатів КЕП Розподіл та захист повноважень Надання довідок та звітів щодо онтологій та ретроспективи Позначення на рисунку : Передача інформації Звернення до функцій БД експертів Ядро онтології Специфіка точок зоруСпецифіка точок зоруСпецифіка точок зору Поле документів Сімейство онтологій точок зору на ПрПІ Інтегроване середовище кваліметричних експертиз об'єктів програмної інженерії Ретроспектива результатів експертиз Моделі якості (типові включно) Постановки Незавершені експертизи Підсумкові рішення Початкові описи проблем (типові включно) ФМ-ЕКСПЕРТИЗА Формування експертної групи Опитування експертів щодо: оцінок за пропонованою моделлю якості; моделі, відповідній точці зору, репрезентованій експертом; оцінок за цією моделлю Добір та застосування методів узагальнення оцінок Формування цільового рішення та оцінка його обґрунтованості Вироблення, прийняття й реалізація рішень з керування подальшим перебігом КЕП та процесу оцінювання її об'єктів Типові об'єкти Довільні об'єкти Рис. 2. Архітектурно-функціональна схема інструментальних засобів підтримки КЕП Методи і засоби програмної інженерії 40 6. ISO/IEC 9126:1997. Information Technology - Software quality characteristics and metrics. – ISO. – 1997. 7. Шмерлинг Д.С., Дубровский С.А., Аржано- ва Т.Д. и др. Экспертные оценки. Методы и применение: (Обзор) / Статист. методы анализа экспертных оценок: Уч. зап. по статистике. – М.: Наука, 1977. – 29. – 384 с. 8. Литвак Б.Г. Экспертные оценки и приня- тие решений. – М.: Патент, 1996. – 235 с. 9. Belton V., Stewart T. Multiple Criteria Decision Analysis. An Integrated Approach – London:Kluwer Academic Publishers, 2002. – 245 p. 10. Слабоспицкая. О.А. Экспертиза процессов жизненного цикла программных систем // Матеріали 5-ї Міжнар. науково-практ. конф. з програм. “УкрПРОГ’2006”. Про- блеми програмування. – 2006. – № 2-3. Спец. вип. – С. 341 – 348. 11. Азгальдов Г.Г. Квалиметрическая экспер- тиза. Монография. – С. – Пб.: ВИТУ, 2002. – 376 с. 12. Renn O. Participatory processes for designing environmental policies // Land Use Policy. – V.23, Is.1. – 2006. – P. 34–43. 13. Ильина Е.П., Ольховская Ю.В., Слабоспиц- кая О.А. Построение и обоснование обоб- щенного дерева критериев ценности при учете различных точек зрения на проблему многокритериального оценивания // Мате- риалы 4-й Междунар. научно-практ. конф. по програм. “УкрПРОГ’2004”. – Проблемы программирования. – 2004. – № 2-3. – С. 344 – 352. 14. Козелецкий Ю. Психологическая теория принятия решений. – М.: Прогресс, 1979. – 504 с. 15. Андон П.І., Суслов В.Ю., Коротун Т.М и др. Визначення витрат на створення ПЗ АС // Проблемы программирования. – 1998. – Вып. 3. – С. 23–34. 16. Андон Ф.И., Суслов В.Ю., Коротун Т.М. и др. Модель оценки технологической зрело- сти организаций-разработчиков ПО // Про- блемы программирования. – 1998. – Вып. 4. – C. 46–57. 17. Андон Ф.И., Суслов В.Ю., Коротун Т.М, и др. Управление риском проектов ПО // Проблемы программирования. – 1999. – Вып.1. – C. 53–62. 18. Слабоспицкая О.А. Формальный аппарат экспертного решения проблемы многокри- териального оценивания при учёте ряда точек зрения на проблему // Проблемы программирования. – 2002. – № 1-2. – Спец. вып. – C. 430–440. 19. Слабоспицкая О.А. Один подход к разрабо- тке инструментальных средств экспертизы иерархических альтернатив в развиваю- щейся предметной области // Проблемы программирования. – 1998. – Вып. 4. – C. 35–43. 20. Ильина Е.П., Слабоспицкая О.А. Цели и критерии логико-статистического анализа экспертных предпочтений в условиях кон- фликта точек зрения на предметную об- ласть проблемы выбора // Проблемы про- граммирования. – 2000. – № 1-2. – C. 471 – 483. 21. Ильина Е.П., Слабоспицкая О.А. Формы, метрики и свойства отношения сходства между концептами в онтологиях эксперт- ных точек зрения // Проблемы программи- рования. – 2005. – № 4. – С. 39–49. 22. Ільїна О.П., Ольховська Ю.В., Слабоспиць- ка О.О. 6103U006285. 1.6.4 A. Створення та комп'ютерна підтримка методології МКК для ефективного використання в роз- в'язанні експертних задач технологічного передбачення знань експертів, які уособ- люють різні професійні та відомчі погляди на прийняття рішень. Звіт про НДР (за- ключний) / ІПС НАН України. – УкрІНТЕІ. – К.; 2005. – С. 94. 23. Ильина Е.П., Слабоспицкая О.А. Формиро- вание и обоснование итогового решения в экспертизе иерархических альтернатив // Праці V Української конференції з автома- тичного управління “Автоматика-98”: – К.; 13-16 травня 1998. – Ч. IV. – С. 128–133. 24. Ильина Е.П. Задачи и методы аналитичес- кого сопровождения экспертиз в партиси- пативных процессах стратегического управления // Проблемы программирова- ния. – 2006. – № 2-3. – C. 421–430. 25. Ilyina E., Slabospitskaya O. The Tasks and the Tools for the Expert Knowledge Monito- ring Aimed At the Target Programming Ma- nagement Support // Advanced Computer Systems and Networks: Design and Appli- cation. Proceedings of the 2-nd International Conference ASCN-2005. – Lviv, September 21-23, 2005. – P. 71–75. Отримано 03.05.2007 Про автора: Слабоспицька Ольга Олександрівна, науковий співробітник. Місце роботи автора: Інститут програмних систем НАН України, 03680, Київ-187, проспект Академіка Глушкова, 40. тел. (044) 526 4579. Методи і засоби програмної інженерії © О.О. Слабоспицька, 2007 1 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2007. № 3
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-298
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1727-4907
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:39:12Z
publishDate	2007
publisher	Інститут програмних систем, журнал "Проблеми програмування"
record_format	dspace
spelling	Слабоспицька, О.О. 2008-02-22T19:27:08Z 2008-02-22T19:27:08Z 2007 Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем / О.О. Слабоспицька // Пробл. програмув. — 2007. — N 3. — С. 32-40. — Бібліогр.: 25 назв. — укp. 1727-4907 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/298 Обгрунтовано потребу введення до складу процесів розроблення та використання програмних систем універсальної процедури обгрунтованого оцінювання показників якості об'єктів програмної інженерії. Показано перспективність її організації як кваліметричної експертизи - процесу експертного партисипативного оцінювання цих об'єктів, що враховує особливості життєвого циклу програмних систем. Проаналізовано дані особливості та запропоновано адекватні ним: математичний апарат; технологічну схему реалізації, що забезпечує раціональний компроміс між обгрунтованістю рішення та ресурсоємністю його вироблення; архітектурно-функціональну схему інструментальних засобів автоматизованої підтримки кваліметричної експертизи. uk Інститут програмних систем, журнал "Проблеми програмування" №3 С. 32-40 Методи і засоби програмної інженерії Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем Article published earlier
spellingShingle	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем Слабоспицька, О.О. Методи і засоби програмної інженерії
title	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем
title_full	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем
title_fullStr	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем
title_full_unstemmed	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем
title_short	Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем
title_sort	задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем
topic	Методи і засоби програмної інженерії
topic_facet	Методи і засоби програмної інженерії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/298
work_keys_str_mv	AT slabospicʹkaoo zadačímetoditazasobiekspertnogoocínûvannââkostívínženerííprogramnihsistem

Задачі, методи та засоби експертного оцінювання якості в інженерії програмних систем

Institution

Similar Items