Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР

За допомогою малокутового розсiяння нейтронiв, кондуктометричного та денсиметричного методiв вивченi потрiйнi воднi системи з участю катiонних ПАР. Данi малокутового розсiяння нейтронiв на заряджених мiцелах були обробленi за допомогою моделi перемасштабованої середньосферичної апроксимацiї Хайтера–...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автори: Булавін, Л.А., Іваньков, О.І., Куклін, А.І., Ісламов, А.Х.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2010
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29832
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР / Л.А. Булавiн, О. I. Iваньков, А. I. Куклiн, А.Х. Iсламов // Доп. НАН України. — 2010. — № 6. — С. 63-68. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-29832
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-298322025-02-09T14:18:10Z Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР The complex study of the formation of micelles in a water-cation surfactant system Булавін, Л.А. Іваньков, О.І. Куклін, А.І. Ісламов, А.Х. Фізика За допомогою малокутового розсiяння нейтронiв, кондуктометричного та денсиметричного методiв вивченi потрiйнi воднi системи з участю катiонних ПАР. Данi малокутового розсiяння нейтронiв на заряджених мiцелах були обробленi за допомогою моделi перемасштабованої середньосферичної апроксимацiї Хайтера–Хансена. Визначена залежнiсть числа агрегацiї, розмiрiв мiцел, ступеня їх дисоцiацiї вiд температури рiдинної системи, концентрацiї поверхнево-активної речовини та концентрацiї домiшок NaBr. By means of small-angle neutron scattering, conductometry, and densimetry, triple water systems with cationic surfactants are studied. The rescaled mean spherical approximation by Hayter–Hansen is used to treat the small-angle neutron diffraction data for charged micelles. The dependences of the aggregation number, size of micelles, and their degree of dissociation on the liquid system temperature, the concentration of a surfactant, and the concentration of NaBr are found. 2010 Article Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР / Л.А. Булавiн, О. I. Iваньков, А. I. Куклiн, А.Х. Iсламов // Доп. НАН України. — 2010. — № 6. — С. 63-68. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29832 538.97 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Фізика
Фізика
spellingShingle Фізика
Фізика
Булавін, Л.А.
Іваньков, О.І.
Куклін, А.І.
Ісламов, А.Х.
Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР
Доповіді НАН України
description За допомогою малокутового розсiяння нейтронiв, кондуктометричного та денсиметричного методiв вивченi потрiйнi воднi системи з участю катiонних ПАР. Данi малокутового розсiяння нейтронiв на заряджених мiцелах були обробленi за допомогою моделi перемасштабованої середньосферичної апроксимацiї Хайтера–Хансена. Визначена залежнiсть числа агрегацiї, розмiрiв мiцел, ступеня їх дисоцiацiї вiд температури рiдинної системи, концентрацiї поверхнево-активної речовини та концентрацiї домiшок NaBr.
format Article
author Булавін, Л.А.
Іваньков, О.І.
Куклін, А.І.
Ісламов, А.Х.
author_facet Булавін, Л.А.
Іваньков, О.І.
Куклін, А.І.
Ісламов, А.Х.
author_sort Булавін, Л.А.
title Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР
title_short Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР
title_full Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР
title_fullStr Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР
title_full_unstemmed Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР
title_sort комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним пар
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2010
topic_facet Фізика
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/29832
citation_txt Комплексне дослідження міцелоутворення у водній системі з катіонним ПАР / Л.А. Булавiн, О. I. Iваньков, А. I. Куклiн, А.Х. Iсламов // Доп. НАН України. — 2010. — № 6. — С. 63-68. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT bulavínla kompleksnedoslídžennâmíceloutvorennâuvodníjsistemízkatíonnimpar
AT ívanʹkovoí kompleksnedoslídžennâmíceloutvorennâuvodníjsistemízkatíonnimpar
AT kuklínaí kompleksnedoslídžennâmíceloutvorennâuvodníjsistemízkatíonnimpar
AT íslamovah kompleksnedoslídžennâmíceloutvorennâuvodníjsistemízkatíonnimpar
AT bulavínla thecomplexstudyoftheformationofmicellesinawatercationsurfactantsystem
AT ívanʹkovoí thecomplexstudyoftheformationofmicellesinawatercationsurfactantsystem
AT kuklínaí thecomplexstudyoftheformationofmicellesinawatercationsurfactantsystem
AT íslamovah thecomplexstudyoftheformationofmicellesinawatercationsurfactantsystem
first_indexed 2025-11-26T18:21:44Z
last_indexed 2025-11-26T18:21:44Z
_version_ 1849878179246768128
fulltext оповiдi НАЦIОНАЛЬНОЇ АКАДЕМIЇ НАУК УКРАЇНИ 6 • 2010 ФIЗИКА УДК 538.97 © 2010 Академiк НАН України Л.А. Булавiн, О. I. Iваньков, А. I. Куклiн, А.Х. Iсламов Комплексне дослiдження мiцелоутворення у воднiй системi з катiонним ПАР За допомогою малокутового розсiяння нейтронiв, кондуктометричного та денсимет- ричного методiв вивченi потрiйнi воднi системи з участю катiонних ПАР. Данi мало- кутового розсiяння нейтронiв на заряджених мiцелах були обробленi за допомогою моде- лi перемасштабованої середньосферичної апроксимацiї Хайтера–Хансена. Визначена за- лежнiсть числа агрегацiї, розмiрiв мiцел, ступеня їх дисоцiацiї вiд температури рi- динної системи, концентрацiї поверхнево-активної речовини та концентрацiї домiшок NaBr. 1. Макроскопiчнi властивостi мiцелярних рiдинних систем вивченi досить детально. Так, макроскопiчними методами можна визначати початок процесу мiцелоутворення в системi, а також визначати критичну концентрацiю мiцелоутворення [1]. Зв’язок макроскопiчних та мiкроскопiчних властивостей мiцелоутворення можна простежити, вивчаючи форму, роз- мiри та числа агрегацiї мiцел, взаємодiю мiж ними залежно вiд концентрацiї ПАР, темпера- тури рiдинної системи, тиску та наявних домiшок. Самоузгодити результати спостережень дозволяє комплексне застосування рiзних фiзичних методiв дослiдження, в тому числi i ме- тоду малокутового розсiяння нейтронiв (МКРН) [2]. Ранiше метод МКРН був успiшно застосований для дослiдження мiцелярних систем з неiонними ПАР [3–5]. На часi є дослiдження мiцелярних систем з iонними ПАР. Однiєю з таких систем є C14H29N(CH3)3Br−D2O. Вмiщення солi в таку рiдинну систему, як по- казано в роботi [6], призводить до того, що мiцели набувають форми сильно витягнутих елiпсоїдiв. Дана робота є спробою оцiнити можливiсть конденсацiї iонiв брому на поверхнi мiцели, що може спричинити змiну форми та розмiрiв мiцели. Структурнi параметри мi- цел тетрадецилтриметиламонiй бромiду (ТТАБ), а саме розмiри, число агрегацiї, ступiнь дисоцiацiї мiцел, дослiдженi залежно вiд концентрацiї наявних домiшок NaBr в рiдиннiй системi та її температури. 2. Приготування зразкiв. Нами була виготовлена мiцелярна рiдинна система — ТТАБ — вода з концентрацiєю ТТАБ 50 ммоль/л. До неї ми додавали домiшки NaBr, в ре- зультатi чого були отриманi потрiйнi рiдиннi системи тетрадецилтриметиламонiй бромiд — ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №6 63 вода — NaBr з концентрацiями NaBr вiдповiдно 25, 50, 100, 200, 400 та 800 ммоль/л. Для приготування мiцелярних рiдинних систем ПАР ми використовували сухий ТТАБ фiрми Sigma-Aldrich Co (вмiст ТТАБ — 99%), H2O подвiйного очищення та D2O фiрми Iзотоп (Москва) (вмiст D2O — 99,8%). Для дослiдiв з малокутового розсiяння нейтронiв зразки розмiщувалися у кварцовiй кюветi Hellma з довжиною пробiгу нейтронiв 1 або 2 мм. 3. Експеримент. Для дослiдження структури та фiзичних властивостей мiцелярної системи C14H29N(CH3)3Br — вода ми застосували денсиметричний, кондуктометричний методи та МКРН. Експерименти з МКРН були проведенi нами на модернiзованому спектрометрi ЮМО [7] у дводетекторному варiантi [8, 9]. Установка розташована на iмпульсному реакторi IБР-2 Об’єднаного iнституту ядерних дослiджень (м.Дубна, Росiя). Доступний в експериментi модуль переданих хвильових векторiв q становив вiд 7 · 10−3 до 5 · 10−1 Å−1. Iнтенсивнiсть розсiяння нейтронiв в дослiджуванiй рiдиннiй системi може бути записана у виглядi: I = n〈F 2(q)〉S(q), (1) де n— концентрацiя частинок; F (q) — формфактор, який вiдповiдає iнтенсивностi розсiяння нейтронiв окремою мiцелою. Для структурного фактора S(q) маємо вираз [10] S(q) = 1 + V −1 [ ∫ (g(r)− 1) exp(iqr) d3r ] , (2) де g(r) — парна кореляцiйна функцiя; V — об’єм, що припадає на одну мiцелу. При обробцi даних щодо МКРН ми використовували формфактор у виглядi елiпсоїда обертання з пiвосями a = b 6= c [11]. За вiдсутностi взаємодiї мiж мiцелами S(q) = 1, i тодi експериментальнi данi з мало- кутового розсiяння нейтронiв можна апроксимувати з урахуванням лише формфактора. Для цього ми використовували програму Fitter [12]. За наявностi взаємодiї мiж мiцелами необхiдно враховувати структурний фактор. Для його знаходження слiд розв’язати рiвнян- ня Орнштейна–Цернiке. В цьому випадку для апроксимацiї експериментальних даних ми використовували програму FISH. Хайтером i Хансеном [13] було розвинено метод знаход- ження структурного фактора — метод перемасштабованої середньосферичної апроксимацiї (ПССА), згiдно з якою взаємодiя мiж мiцелами забезпечується екрануючим потенцiалом Кулона Vc(r) [13]: Vc(r) = πεε0d 2ψ2 0 exp[−κ(r − d)]/r, r > d, (3) де d — дiаметр частинок; r — вiдстань мiж iонами; ε — дiелектрична проникнiсть середо- вища; ε0 — дiелектрична константа середовища; κ — обернений радiус Дебая; ψ0 — поверх- невий потенцiал мiцели, що має заряд z: ψ0 = z εε0〈d〉(2 + κ〈d〉) . (4) Обернений радiус Дебая κ у виразах (3) та (4) визначався за допомогою iонної сили рiдинної системи за формулою κ = [ 2Je2 εε0kBT ]1/2 , (5) 64 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №6 Рис. 1. Малокутове розсiяння нейтронiв на потрiйнiй рiдиннiй системi ТТАБ−D2O−NaBr при: � — 25 ◦ C; ◦ — 40 ◦ C; N — 60 ◦C. Концентрацiя ТТАБ — 50 ммоль/л, концентрацiя NaBr — 25 ммоль/л де J — iонна сила рiдинної системи. Для мiцелярної рiдинної системи маємо: J = ккм + 1 2 αC, (6) де ккм — критична концентрацiя мiцелоутворення ТТАБ; α — ступiнь дисоцiацiї мiцели; C — концентрацiя ПАР у системi. На рис. 1 наведенi кривi малокутового розсiяння нейтронiв для потрiйної мiцелярної системи ТТАБ−D2O−NaBr, концентрацiя ТТАБ яких дорiвнює 50, а концентрацiя NaBr — 25 ммоль/л. В табл. 1 подано отриманi в результатi обробки нейтронних даних параметри мiцел як елiпсоїдiв обертання. Тут a = b, c — пiвосi елiпсоїда обертання; Nagg — так зване число агрегацiї або кiлькiсть мономерiв ПАР в мiцелi; Z — заряд мiцели; α — ступiнь дисоцiацiї мiцели. Для апроксимацiї даних щодо МКРН необхiдна iнформацiя про об’єм, що припа- дає на одну молекулу ПАР в рiдиннiй системi. Таку iнформацiю ми одержали, вико- ристовуючи денсиметричний метод. Дослiдження густини мiцелярних рiдинних систем Таблиця 1. Параметри заряджених мiцел у потрiйнiй рiдиннiй системi ТТАБ — вода — NaBr. Концентрацiя ТТАБ дорiвнює 50 ммоль/л CNaBr, ммоль/л 25 ◦C a = b, Å c, Å Z0 Nagg α, МКРН/Конд. χ 2 0 19,9 30,22 22,85 95 0,24/0,26 2,12 25 20,45 34,24 24,37 113 0,212/0,219 2,33 50 20,58 36,4 23,06 120 0,192/0,177 2,52 100 21,16 37,82 133 /0.094 2,38 200 18,92 79,5 324 2,95 400 19,21 152,8 642 3,45 40 ◦C 0 19,34 27,67 20,97 83 0,253/0,297 2,09 25 19,88 30,69 21,32 96 0,266/0,261 2,07 50 20,00 31,84 23,642 101 0,233/0,225 2,07 100 20,2 32,14 103 /0,154 4,95 200 20,4 41,74 137 /0,011 3,35 400 18,62 90,55 370 2,04 ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №6 65 Рис. 2. Концентрацiйна залежнiсть питомої провiдностi потрiйної рiдинної системи ТТАБ−H2O−NaBr при: � — 25 ◦C; • — 40 ◦C; ◦ — 60 ◦C; � — вiдповiдає розчину NaBr. Концентрацiя ТТАБ — 50 ммоль/л ТТАБ−H2O−NaBr були проведенi з використанням денсиметра DMA 60 фiрми Anton PAAR. Температура зразка пiдтримувалася з похибкою ±0,02 ◦ C. За допомогою отриманих густин рiдинних систем ПАР були визначенi “видимi” об’єми молекули ПАР Vφ у системi за формулою: Vφ = M ρ + 103 V0 V ρ0 − ρ cρ , (7) де c — молекулярна концентрацiя ПАР; M — молекулярна маса ПАР; V , V0, ρ, ρ0 — вiдпо- вiдно об’єми та густини розчину i розчинника. Об’єм V , що припадає на молекулу ТТАБ, можемо отримати з “видимого” об’єму Vφ: V = 1024 Vφ/NA, де NA — число Авогадро. Заряд мiцел можна знайти не тiльки з нейтронних даних, застосовуючи модель Хайтера– Хайсена, а й з кондуктометричних вимiрювань, що дозволяє обчислити ступiнь дисоцiацiї α мiцел двома незалежними шляхами. Кондуктометричнi дослiдження проводилися нами на кондуктометрi CHECK MATE 90 фiрми CIBA CORNING. На рис. 2 наведено отриманi кривi концентрацiйної залежностi питомої провiдностi вод- ного розчину NaBr та потрiйних мiцелярних рiдинних систем ТТАБ−H2O−NaBr за рiзних температур. Для оцiнки ступеню дисоцiацiї мiцел ми використали певнi припущення: 1) ми вважаємо що питома провiднiсть є адитивною величиною i складається з провiдностi рiдинної системи за рахунок руху iонiв дисоцiйованої солi електролiту NaBr та провiднос- тi за рахунок руху протийонiв дисоцiйованих мономерiв ПАР; 2) аби виключити внесок йонiв дисоцiйованої солi NaBr в провiднiсть рiдинної системи ТТАБ−H2O−NaBr, ми зна- ходили рiзницю питомої провiдностi потрiйної рiдинної системи та водного розчину NaBr з такою самою концентрацiєю NaBr. Тодi ступiнь дисоцiацiї мiцели α може бути оцiнена, якщо подiлити знайдене значення питомої провiдностi рiдинної системи на значення пито- мої провiдностi розчину NaBr еквiвалентної концентрацiї. Отримана залежнiсть ступеню дисоцiацiї вiд концентрацiї NaBr у потрiйних рiдинних системах за рiзних температур по- казана на рис. 3. Iснує припущення, що iони солi NaBr можуть осiдати на зарядженi мiцели [14], тим самим змiнюючи її розмiр. Для перевiрки даного припущення нами були проведенi дослiд- ження змiни густини розчинiв ТТАБ. На рис. 4 наведено залежнiсть об’єму, що припадає на молекулу ПАР, вiд концентрацiї електролiту в системi. Як бачимо, в межах похибки експе- рименту об’єм на одну молекулу ПАР не змiнюється. З цього слiд зробити висновок про те, 66 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №6 Рис. 3. Концентрацiйна залежнiсть ступеня дисоцiацiї мiцел в потрiйнiй рiдиннiй системi ТТАБ−H2O−NaBr при: � — 25 ◦C; ◦ — 40 ◦C; N — 60 ◦C. Концентрацiя ТТАБ — 50 ммоль/л Рис. 4. Залежнiсть об’єму, що припадає на одну молекулу ТТАБ, в потрiйнiй рiдиннiй системi вiд концент- рацiї NaBr при: � — 25 ◦С; ◦ — 40 ◦С; N —60 ◦C. Концентрацiя ТТАБ — 50 ммоль/л що iон брому не осiдає на мiцели, а тому вiн i не впливає на параметри мiцел. Зауважимо, що отриманi нами денсиметричним методом данi узгоджуються з даними роботи [13]. Звернемо увагу на те, що в табл. 1 наведенi значення параметра дисоцiацiї мiцели α, який ми отримали незалежно як нейтронним, так i кондуктометричним методами. Як ба- чимо, в межах похибки експерименту, яка становила ±0, 02 для температур 25 ◦C та 40 ◦С, цi значення збiгаються. Аналiз табл. 1 показує, що з пiдвищенням температури рiдинної системи важка вода — ТТАБ розмiри мiцел i число агрегацiї зменшуються, в той час як дисоцiацiя мiцел зростає. Разом з тим, додавання солi веде до зростання розмiрiв мiцел, збiльшення числа агрегацiї та зменшення ступеню дисоцiацiї i заряду мiцели. На закiнчення зробимо такi висновки. За допомогою методу малокутового розсiяння нейтронiв, денсиметричного та кондукто- метричного методу дослiджено вплив домiшок NaBr та температури на процес мiцелоутво- рення в рiдиннiй системi D2O−C14H29N(CH3)3Br. Показано, що iони брому не осiдають на мiцелу. Визначено, що з пiдвищенням температури розмiри мiцел i число агрегацiї змен- шуються, тодi як ступiнь дисоцiацiї мiцел зростає. Додавання солi електролiту в систему катiонна ПАР — вода призводить до збiльшення розмiрiв мiцел та числа агрегацiї i, водно- час, до зменшення ступеня дисоцiацiї мiцел та їх заряду. 1. Русанов А.И. Мицеллообразование в растворах поверхностно-активных веществ. – Ст.-Петербург: Химия, 1992. – 280 с. 2. Bulavin L.A., Garamus V.M., Ostanevich Yu.M. The study of micellar solutions of ethoxylated diiso- nonylphenol by small angle neutron scattering // Report of Frank Laboratory Activity, Joint Institute for Nuclear Research. – Dubna, 1994. – P. 168–169. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2010, №6 67 3. Bulavin L.A., Garamus V.M., Ostanevich Yu.M. Study of micellar solution of ethoxylated diiso-nonyl-phe- nol by SANS // Colloids and Surface A. – 1995. – 94. – P. 53–57. 4. Булавин Л.А., Карамзина Т. В., Гарамус В.М., Штанько С.П. Мицеллярные растворы тритона Х-100. Данные малоуглового рассеяния нейтронов // Коллоид. журн. – 1995. – 57. – С. 856–859. 5. Булавин Л.А., Гарамус В.М., Карамзина Т.В., Авдеев М.В. Строение мицеллярных агрегатов не- ионных ПАВ в водно-солевых растворах по данным малоуглового рассеяния нейтронов // Там же. – 1997. – 59 (1). – С. 30–35. 6. Imae T., Ikeda S. Sphere-rod transition of micelles of tetradecyltrimethylammonium halides in aqueous sodium halide solutions and flexibility and entanglement of long rodlike micelles // J. Phys. Chem. – 1986. – 90. – P. 5216–5223. 7. Ostanevich Yu.M. Time-of-flight small-angle scattering spectrometers on pulsed neutron sources // Macro- mol. Chem., Macromol. Symp. – 1988. – 15. – P. 91–103. 8. Куклин А.И., Исламов А.Х., Ковалев Ю.С. и др. Оптимизация двухдетекторной системы малоугло- вого нейтронного спектрометра ЮМО для исследования нанообъектов // Поверхность. – 2006. – 6. – С. 73–84. 9. Kuklin A. I., Islamov A.K., Gordeliy V. I. Two-detector system for small-angle neutron scattering // Neutron News. – 2005. – 16. – P. 16–18. 10. Teixeira J. Introduction to small angle neutron scattering technique applied to colloidal science / Structure and dynamics of strongly interacting colloids and supramolecular aggregates in solution // Ed. by S.H. Chen, J. S. Huang and P. Tartaglia. – Dordrecht: Kluwer. – 1992. – P. 635–658. 11. Свергун Д.И., Фейгин Л.А. Рентгеновское и нейтронное малоугловое рассеяние. – Москва: Наука, 1986. – 280 с. 12. Soloviev A.G., Stadnik A.V., Islamov A.H., Kuklin A. I. Fitter. The package for fitting a chosen theoretical multi-parameter function through a set of data points. Application to experimental data of the yumo spectrometer // Communication of the Joint Institute for Nuclear Research. – 2008. – E10–2008. – 2. 13. Hansen J.-P., Hayter J. B. A rescaled MSA structure factor for dilute charged colloidal dispersions // Mol. Phys. – 1982. – 46. – P. 651–656. 14. Eckold G., Gorski N. Small-angle neutron scattering from tetradecyltrimethylammonium bromide in NaBr aqueous solutions // Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects. – 2001. – 183– 185. – P. 361–369. 15. De Lisi R., Milioto S., Verrall R.E. Partial Molar volumes and compressibilities of alkyltrimethylammoni- um bromides // J. of Sol. Chem. – 1990. – 19. – P. 665–692. Надiйшло до редакцiї 01.12.2009Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка Об’єднаний iнститут ядерних дослiджень, Дубна, Росiя Academician of the NAS of Ukraine L.A. Bulavin, O. I. Ivan’kov, A. I. Kuklin, A.Kh. Islamov The complex study of the formation of micelles in a water-cation surfactant system By means of small-angle neutron scattering, conductometry, and densimetry, triple water systems with cationic surfactants are studied. The rescaled mean spherical approximation by Hayter–Hansen is used to treat the small-angle neutron diffraction data for charged micelles. The dependences of the aggregation number, size of micelles, and their degree of dissociation on the liquid system temperature, the concentration of a surfactant, and the concentration of NaBr are found. 68 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2010, №6